Добірка наукової літератури з теми "Холод"

У статті розглядаються семантичні особливості фразеологізмів на позначення змішаних відчуттів в українській, англійській та французькій мовах, які описують не пізнання людиною навколишнього світу за допомогою органів чуття, а виявлення факторів і загроз, які можуть завдати як користі, так і шкоди її організму. Емпіричний матеріал дає змогу стверджувати, що такі стійкі сполуки займають вагоме місце у фразеологічних корпусах досліджуваних мов. Фразеологізми на позначення змішаних відчуттів людини – це мовні одиниці із семантикою холоду/тепла, болю та вібрації. Найчисельнішими є стійкі сполуки на позначення відчуття холоду, які характеризуються метафоричними перенесеннями «предмет, який впливає на організм людини і викликає дискомфорт від низької температури навколишнього середовища → людина, яка відчуває холод»; «тварина, риба, яка зазнає впливу зниженої температури повітря → людина, яка відчуває холод». Окрім цього, на основі метонімічного перенесення, а саме синекдохи, «орган, який зазнає впливу низької температури → людина, яка відчуває холод» утворена значна кількість ФО із семантикою холоду. В опозиційні відношення до фразеологізмів на позначення відчуття холоду вступають одиниці зі значенням тепла. Зіставний аналіз дає змогу стверджувати, що в основу таких мовних сполук покладені лексеми, номінативне значення яких характеризується підвищенням температури навколишнього середовища або тіла людини. Фразеологізми на позначення больових відчуттів мають свою специфіку. Це зумовлено тим, що біль може бути в усьому тілі або лише в окремих органах. Актуалізаторами в таких ФО найчастіше виступають соматизми. Найменш вживаними є стійкі сполуки на позначення вібраційних відчуттів, семантика яких пов’язана з тремтінням, дрижанням частин людського тіла від холоду або страху. У результаті порівняльного аналізу фразеологізмів вдалося виявити їхні спільні та відмінні властивості. Образну основу таких одиниць становлять порівняння із тваринами на основі метафоричного та метонімічного перенесення.

У промислових енергетичних установках утворюється велика кількість відносно низькотемпературного тепла, утилізація якого може забезпечувати енергозбереження та захист навколишнього середовища. При утилізації відпрацьованого тепла вдається виробляти електроенергію, тепло для опалення або гарячого водопостачання, а також холод. Для цієї мети підходить цикл Каліни, що дозволяє при використанні низькотемпературного тепла реалізовувати зазначені процеси. Робочим тілом в досліджуваній установці є водоаміачний розчин. При аналізі показників установки враховується, що в ній не тільки потреби в теплі і холоді, а й електроенергії – непостійні. Виходом із цієї ситуації є створення установок, які можуть виробляти електроенергію, тепло і холод як одночасно, так і окремо. Причому, бажано, щоб цим вимогам задовольняла одна установка, а не кілька, які включаються або вимикаються у міру виникнення потреби в тому чи іншому вигляді енергії, тепла або холоду. Це дозволить, по-перше, зменшити термін окупності таких установок за рахунок того, що вони будуть працювати практично безперервно, змінюючи лише кількість і якість виробленої енергії, по-друге, поліпшити енергетичні показники самих установок, так як при їх експлуатації не доведеться витрачати час і енергію на висхід установки в необхідний режим роботи. Наведено характеристики установки при експлуатації її в «зимовому» і «літньому» режимах роботи. Урежимі тригенерації показники запропонованої установки порівнювалися з характеристиками теплової машини для отримання механічної енергії; водогрійного котла для вироблення тепла; холодильної машини для охолодження. Ступінь термодинамічної досконалості теплової і холодильної машин склала 23,7%, що для установок, що використовують викидне тепло, цілком прийнятно

В последние годы среди новейших достижений современной физиотерапии большой интерес и распространение получил метод криотерапии (КТ). Криотерапия (kryos - холод; therapya - лечение (греч.)) - раздел физиотерапии, включающий физические методы лечения, отличительным признаком которых, является применение холода в качестве основного действующего физического фактора. Основу действия криотерапии на организм составляет быстрое снижение температуры тканей под влиянием холодового фактора в пределах криоустойчивости (5-10 ºС) без выраженных сдвигов терморегуляции организма [3,4,11].

Цель исследования - изучение особенностей восприимчивости пациентов с рассеянным склерозом (РС) к холодовому воздействию с помощью функциональных тестов, характеризующих функцию терморегуляции. Как известно, РС - хроническое прогрессирующее аутоиммунное заболевание центральной нервной системы мультифакториальной природы, более часто встречающееся в регионах с холодным и влажным климатом. Нарушения терморегуляции вследствие автономной дисфункции являются характерным признаком РС, вместе с тем участию холодового фактора в развитии заболевания не придается существенного значения. Методика. Обследовано 32 пациента (17 мужчин и 15 женщин, средний возраст 29,6 ± 4,2 года) с установленным диагнозом: РС ремиттирующе-рецидивирующая форма течения (средняя продолжительность заболевания - 4,2 ± 2,7 года) и 18 практически здоровых лиц группы сравнения. Восприятие холода оценивали с помощью визуально-аналоговой шкалы. Продолжительность холод-индуцированной вазоконстрикции после локального холодового теста изучали по данным инфракрасной термометрии. Вегетативную регуляцию вазомоторных реакций оценивали по результатам анализа вызванных кожных вегетативных потенциалов (ВКВП). Результаты. На основе анализа самооценки восприятия холода у пациентов с РС показана низкая переносимость холодового фактора. При проведении локального холодового теста отмечено замедление восстановления температуры кожи кисти, что характерно для усиления холод-индуцированной вазоконстрикции. В группе пациентов с РС выявлено снижение параметров ВКВП ладоней и стоп, свидетельствующее о дефиците нейрогенного контроля терморегуляционных сосудистых реакций. Заключение. У пациентов с РС выявлены нарушения механизмов терморегуляции при действии холода, что обусловливает высокую индивидуальную восприимчивость к холоду у данной категории лиц. Сопоставление результатов анализа механизмов индивидуальной холод-индуцированной реактивности у пациентов с РС с данными эпидемиологических исследований приводит к заключению о потенциальном модулирующем влиянии холодового фактора на течение РС. The purpose of the present study was focused on the evaluation of the sensitivity to cold in multiple sclerosis (MS) patients by means of functional thermoregulatory based tests. MS is known to be a chronic autoimmune progressive disease of the central nervous system of multifactor origin that is very common in regions with cold and humid climate. Disorder of thermoregulation caused by autonomic dysfunction is a typical feature of MS, however the role of the cold in the disease development is still underestimated. Methods. Thirty two MS patients (17 males, 15 females, mean age 29,6 ± 4,2 years) with the remittent form of the disease (mean disease duration 4,2 ± 2,7 years) and 18 age-matched healthy controls volunteered to participate in this study. Susceptibility to cold was analyzed with the use of visual-analogous scale. The duration of cold-induced vasoconstriction after local cold test was estimated using by infrared thermometry. Autonomic regulation of vasomotor reactions was investigated with the help of the skin sympathetic response (SSR) analysis. Results. The analysis of self-reported perception of the cold in MS patients showed their low tolerance to cold. Slow recovery of the skin temperature of the hand in the local cold test observed in MS patients was considered as the aggravated cold-induced vasoconstriction. The decreased SSR in the hands and feet in MS patients was found that indicates the deficit of the neurogenic control of thermoregulatory vasomotor reactions. Conclusion. The results obtained demonstrate the impairment of thermoregulation under cold in MS patients that leads to higher individual susceptibility to cold of this group. Comparing of the data found in this study on the mechanisms of the individual cold-induced reactivity in MS patients with epidemiological surveys enable to conclude that cold environment has potential modulating effect of on the course of MS.

Проведено огляд інженерних рішень холодильних систем, які найчастіше використовуються при проектуванні систем холодопостачання промислових об’єктів. Розглянуто переваги та недоліки а також шляхи підвищення ефективності систем холодопостачання.
A review of the engineering solutions of refrigeration systems, which are most often used in the design of cooling systems for industrial objects. The advantages and disadvantages as well as ways to improve the efficiency of cooling systems are considered.

Встановлено, що навіть незначне підвищення ефективності споживання та виробництва штучного холоду може призвести до суттєвого скорочення обсягів споживання електричної енергії що є актуальною і важливою науково-прикладною проблемою. Вирішення даної задачі призведе до зменшення витрат палива, енергії і матеріальних ресурсів та поліпшення якості енергоносіїв, що відпускаються споживачам. Доведено, що споживання електричної енергії є важливим параметром роботи холодильного обладнання і визначає його ефективність. На базі холодильного фрізера було розроблено експериментальну установку (у вигляді лабораторного стенду), яка призначена для дослідження енергоефективності використання електричної енергії при виробництві штучного холоду. Запропоновано зміст циклу експериментів, які можуть бути проведені на базі експериментальної установки. Результати цих експериментів та подальша їх обробка дозволить вибирати найкращі з огляду енергетичної ефективності режими роботи холодильних систем при яких споживається електричної енергії буде мінімальною.
Метою нашої роботи стало створення, на базі холодильного фрізера експериментальної установки (у вигляді лабораторного стенду), на базі якої були проведені експериментальні дослідження впливу оточуючого середовища та режимів роботи холодильного обладнання на споживання електричної енергії. Результати проведених досліджень показали, що споживання електричної енергії в першу чергу залежить від типу агрегату, а вже потім від внутрішніх параметрів роботи та впливу оточуючого середовища.
The aim of our work was to create a refrigerated freezer experimental installation (in the form of a laboratory stand), on the basis of which experimental studies of the impact of the environment and modes of operation of refrigeration equipment on electricity consumption were conducted. The results of research have shown that electricity consumption depends primarily on the type of unit, and only then on the internal parameters of the work and the impact of the environment.
ВСТУП 6 1 АНАЛІТИЧНИЙ РОЗДІЛ 8 1.1 Аналіз основних чинників зниження ефективності роботи типових холодильних систем 8 1.2 Аналіз охолоджувального навантаження 12 1.3 Аналіз енергоефективності роботи холодильних систем 21 1.4 Висновки до розділу 1 22 2 РОЗРАХУНКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИЙ РОЗДІЛ 24 2.1 Цикл експериментальних досліджень 24 2.2 Обробка дослідних даних 33 2.3 Тепловий розрахунок холодильної машини з одноступінчастим компресором 35 2.4 Розрахунок загальних енерговитрат компресійної установки 39 2.5 Розрахунок енерговитрат, котрі виникають через неефективне використання потужності компресорів 39 3 ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ 43 3.1 Опис експериментальної установки для дослідження енергоефективності використання електричної енергії при виробництві штучного холоду 43 3.2 Електрична частина дослідної установки 43 3.3 Схема для вимірювання температури досліджуваних об’єктів 49 3.4 Принципова схема експериментальної установки 51 3.5 Вироблення рекомендацій щодо підвищення енергоефективності холодильного обладнання при виробництві штучного холоду за результатами досліджень на базі експериментальної установки 52 3.6. Висновки до розділу 3 53 4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ. 54 4.1 Правила техніки безпеки при експлуатації обладнання, що проектується 54 4.2 Правила безпеки при експлуатації компресорних та холодильних установок 56 4.3 Безпека експлуатації компресорних установок 58 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 61 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 62

У роботі розглядаються теоретичні аспекти. Сутність і організація маркетингових комунікацій, комплекс маркетингових комунікацій та його складові, особливості маркетингових комунікацій торгівельних підприємств. Проаналізовано організаційно-економічний розвиток ТД «Імперія Холоду», складено загальну характеристику діяльності Одеської філії ТД «Імперія Холоду» у сегменті HoReCa, наведено характеристику комплексу маркетингу Одеської філії ТД «Імперія Холоду». Запропоновано рекомендації щодо удосконалення використання Інтернет-реклами та меседжерів, запропоновано створення Інтернет-магазину та ряд маркетингових заходів, розраховано витрати на запропоновані маркенгові заходи.
The theoretical aspects. The essence and organization of marketing communications, a complex of marketing communications and its components, features of marketing communications of trade enterprises are considered in the work. The organizational and economic development of TН "Imperiya Kholodu" is analyzed, the general characteristic of activity of the Odessa branch of TН "Imperiya Kholodu" in the HoReCa segment is made, the characteristic of a complex of marketing of the Odessa branch of TН "Imperiya Kholodu" is resulted. Recommendations for improving the use of Internet advertising and messengers are proposed, the creation of an online store and a number of marketing activities are proposed, the costs of the proposed marketing activities are calculated.

Визначення встановленої холодопродуктивності системи кондиціювання зовнішнього повітря за поточними тепловими навантаженнями = Determining cooling capacity of ambient air conditioning system according to current heat loads / Є. І. Трушляков, А. М. Радченко, А. А. Зубарєв, В. С. Ткаченко, Я. Зонмін, С. Г. Фордуй // Матеріали X міжнар. наук.-техн. конф. "Інновації в суднобудуванні та океанотехніці". В 2 т. – Миколаїв : НУК, 2019. – Т. 1. – С. 447–451.
Анотація. Ефективність застосування систем кондиціювання зовнішнього повітря залежить від того, наскільки повно використовуються встановлені холодильні потужності в конкретних кліматичних умовах, тобто за більш повного навантаження і тривалого часу упродовж року. За показник кількісної оцінки ефективності використання холодильної потужності систем кондиціювання повітря взято виробництво холоду – кількість виробленого холоду відповідно до його поточних витрат на кондиціювання повітря, яка в свою чергу залежить від поточних витрат холодопродуктивності та тривалості роботи системи кондиціювання за цих витрат і представляє собою їх добуток. Вочевидь, що максимальна величина поточної кількості виробленого/витраченого холоду свідчить про ефективне використання встановленої холодильної потужності. Однак, оскільки поточні витрати холодопродуктивності та їх тривалість, тобто кількість виробленого/витраченого холоду, залежать від змінних поточних кліматичних умов, то вони теж характеризуються значними коливаннями, що ускладнює вибір встановленої холодопродуктивності системи кондиціювання повітря. Вочевидь, якщо визначати кількість виробленого/витраченого холоду за його поточними величинами і нарощуванням упродовж року, то можна суттєво спростити вибір встановленої холодопродуктивності. При цьому поточна кількість виробленого/витраченого холоду спричиняє зміну темпу прирощення річного виробництва холоду зі зміною встановленої холодопродуктивності і максимальному темпу відповідає встановлена холодопродуктивність, яка забезпечує її ефективне використання. Виходячи з різного темпу прирощення річного виробництва холоду зі збільшенням встановленої холодопродуктивності системи кондиціювання повітря, обумовленого зміною теплового навантаження відповідно до поточних кліматичних умов упродовж року, вибирають таку величину проектного теплового навантаження на систему кондиціювання повітря (встановлену холодопродуктивність), яка забезпечує максимальний або близький до нього темп прирощення річного виробництва холоду, а відтак і максимальну ефективність використання встановленої холодильної потужності.
Abstract. The efficiency of the use of outdoor air conditioning systems depends on how full the installed cooling capacity is used, that is, with a more complete load and for as long as possible yearly duration in actual climatic conditions. The production of cold is taken as a criteria of a quantitative evaluation of the efficiency of using the cooling capacity of air conditioning systems – the amount of cold produced in accordance with its current demand for air conditioning, which in turn depends on the current consumption of cooling capacity and its duration and equals to their multiplication. It is obvious that the maximum value of the current amount of cold produced/consumed indicates an effective use of the installed cooling capacity. However, since the current demands of cooling capacity and their duration, that is, the amount of cold produced/consumed, depend on the changing current climatic conditions, they are characterized by significant fluctuations, which makes it difficult to choose the installed cooling capacity of the air conditioning system. Obviously, if we determine the amount of cold produced/consumed by its current values and summarized during the year, it is possible to significantly simplify the choice of the installed cooling capacity. At the same time, the current amount of cold produced/consumed causes a change in the rate of increment of the annual cold production with a change in the installed cooling capacity, and the maximum rate corresponds to the installed cooling capacity, which provides its efficient use. Proceeding from a different rate of increment of annual cold production with an increase in the installed cooling capacity of the air conditioning system due to a change in heat load in accordance with current climatic conditions during the year, the value of design heat load on the air conditioning system (installed cooling capacity) that provides maximum or close to it the rate of increment of the annual production of cold, and hence the maximum efficiency use of installed cooling capacity is chosen.
Аннотация. Эффективность применения систем кондиционирования наружного воздуха зависит от того, насколько полно используются установленные холодильные мощности, то есть при более полной нагрузке и в течение как можно более длительного времени в течение года, в конкретных климатических условиях. В качестве показателя количественной оценки эффективности использования холодильной мощности систем кондиционирования воздуха взято производство холода – количество произведенного холода в соответствии с его текущим расходованием на кондиционирование воздуха, которое в свою очередь зависит от текущих затрат холодопроизводительности и продолжительности работы системы кондиционирования при этих затратах и представляет собой их произведение. Очевидно, что максимальная величина текущего количества производимого/затраченного холода свидетельствует об эффективном использовании установленной холодильной мощности. Однако, поскольку текущие затраты холодопроизводительности и их продолжительность, то есть количество производимого/затраченного холода, зависят от меняющихся текущих климатических условий, то они характеризуются значительными колебаниями, что затрудняет выбор установленной холодопроизводительности системы кондиционирования воздуха. Очевидно, если определять количество производимого/затраченного холода по его текущим величинам и наращиванию в течение года, то можно существенно упростить выбор установленной холодопроизводительности. При этом текущее количество производимого/затраченного холода вызывает изменение темпа приращения годового производства холода с изменением установленной холодопроизводительности, и максимальному темпу соответствует установленная холодопроизводительность, которая обеспечивает ее эффективное использование. Исходя из разного темпа, приращение годового производства холода с увеличением установленной холодопроизводительности системы кондиционирования воздуха, обусловленного изменением тепловой нагрузки в соответствии с текущими климатическими условиями в течение года, выбирают такую величину проектной тепловой нагрузки на систему кондиционирования воздуха (установленную холодопроизводительность), которая обеспечивает максимальный или близкий к нему темп приращения годового производства холода, а значит и максимальную эффективность использования установленной холодильной мощности.

Проектне теплове навантаження системи кондиціювання повітря і прирощення річного споживання холоду / Є. І. Трушляков, А. М. Радченко, А. А. Стахель, С. А. Кантор, А. А. Зубарєв // Матеріали IX міжнар. наук.-техн. конф. "Інновації в суднобудуванні та океанотехніці". – Миколаїв : НУК, 2018. – С. 207–208.

Методи визначення теплового навантаження систем кондиціювання повітря з урахуванням поточних кліматичних умов = Methods to determine the heat load of air conditioning systems with account of current climatic conditions / Є. І. Трушляков, А. М. Радченко, Б. С. Портной, С. Г. Фордуй // Матеріали X міжнар. наук.-техн. конф. "Інновації в суднобудуванні та океанотехніці". В 2 т. – Миколаїв : НУК, 2019. – Т. 1. – С. 493–497.
Анотація. Одним з найбільш привабливих резервів підвищення енергетичної ефективності систем кондиціювання повітря є забезпечення роботи холодильних компресорів в номінальному або близькому до номінального режимах шляхом вибору раціонального проектного теплового навантаження та його розподілу в межах його проектної величини відповідно до характеру поточного теплового навантаження за змінних поточних кліматичних умов з метою максимального або близького до нього річного виробництва холоду відповідно до його витрат на кондиціювання повітря. В загальному випадку весь діапазон поточних теплових навантажень будь-якої системи кондиціювання повітря включає діапазон нестабільних навантажень, пов’язаних з попереднім охолодженням зовнішнього повітря зі значними коливаннями витрат холодопродуктивності відповідно до поточних кліматичних умов, і порівняно стабільну частку холодильної потужності, що витрачається на подальше зниження температури повітря від певної порогової температури до кінцевої температури на виході. Цілком очевидно, що стабільний діапазон теплового навантаження може бути забезпечений при роботі звичайного компресора в режимі, близькому до номінального режимі, тоді як попереднє охолодження зовнішнього повітря зі значними коливаннями теплового навантаження потребує регулювання холодопродуктивності шляхом застосування компресора з регульованою швидкістю. Таким чином, за характером зміни поточних теплових навантажень будь-яка система кондиціювання повітря, чи то центральна система кондиціювання повітря з його тепловологісною обробкою в центральному кондиціонері, чи то її комбінація з місцевою рециркуляційною системою кондиціювання повітря в приміщеннях, по суті, складається з двох підсистем: попереднього охолодження зовнішнього повітря і його подальшого охолодження до встановленої кінцевої температури. Запропонований метод розподілу проектного теплового навантаження в залежності від характеру поточних теплових навантажень є корисним для раціонального проектування систем центрального кондиціювання повітря та їх комбінованих версій з місцевою системою кондиціювання повітря.
Abstract. One of the most attractive reserves for improving the energy efficiency of air conditioning systems is to ensure the operation of refrigeration compressors in nominal or close to nominal modes by selecting a rational design heat load and distributing it within its design value according to the behavior of the current heat load under variable current climatic conditions to provide the maximum or close to maximum annual cooling capacity generation accord-ing to cooling duties of air conditioning. In the general case, the overall range of current thermal loads of any air conditioning system includes a range of unstable loads associated with the precooling of ambient air with significant fluctuations in cooling capacity according with current climatic conditions, and a relatively stable range of cooling capacity consumed to further reduce air temperature from a certain threshold temperature to the final outlet tem-perature. It is quite obvious that a stable range of heat load can be ensured within operating a conventional com-pressor in a mode close to the nominal mode, while precooling the ambient air with significant fluctuations in heat load requires regulation of the cooling capacity through the use of a variable speed compressor. Thus, in response of the behavior of the change in current heat loads, any air conditioning system, whether the central air-conditioning system with its heat procession in a central air conditioner, or a combination thereof with a local recirculation sys-tem of indoor air, essentially consists of two subsystems: pre-cooling the ambient air and then cooling it to the set point temperature. The proposed method of distribution of design heat load depending on the behaviour of current heat load is useful for the rational design of central air conditioning systems and their combined versions with the local air conditioning system.
Аннотация. Одним из самых привлекательных резервов повышения энергетической эффективности систем кондиционирования воздуха является обеспечение работы холодильных компрессоров в номинальном или близком к номинальному режимах путем выбора рационального проектной тепловой нагрузки и ее распределения в пределах ее проектной величины в соответствии с характером текущей тепловой нагрузки в соответствии с меняющимися текущими климатическими условиями с целью максимального или близкого к нему годового производства холода в соответствии с его расходованием на кондиционирование воздуха. В общем случае весь диапазон текущих тепловых нагрузок любой системы кондиционирования воздуха включает диапазон нестабильных нагрузок, связанных с предварительным охлаждением наружного воздуха со значительными колебаниями затрат холодопроизводительности в соответствии с текущими климатическими условиями, и сравнительно стабильную долю холодопроизводительности, расходуемой на снижение температуры воздуха от определенной пороговой температуры до конечной температуры на выходе. Совершенно очевидно, что стабильный диапазон тепловой нагрузки может быть обеспечен при работе обычного компрессора в режиме, близком к номинальному, тогда как предварительное охлаждение наружного воздуха со значительными колебаниями тепловой нагрузки требует регулирования холодопроизводительности путем применения компрессора с регулируемой скоростью. Таким образом, по характеру изменения текущих тепловых нагрузок любая система кондиционирования воздуха, то ли центральная система кондиционирования воздуха с его тепловлажностной обработкой в центральном кондиционере, то ли ее комбинация с местной рециркуляционной системой кондиционирования воздуха в помещениях, по сути, состоит из двух подсистем: предварительного охлаждения наружного воздуха и его дальнейшего охлаждения до установленной конечной температуры. Предложенный метод распределения проектного тепловой нагрузки в зависимости от характера текущих тепловых нагрузок весьма полезный для рационального проектирования систем центрального кондиционирования воздуха и их комбинированных версий с местной системой кондиционирования воздуха.

Для ХХ века, на протяжении которого складывалась криология, была типичной ситуация разрыва между естественными науками и философией. В начале ХХI столетия бурный рост знаний и нарастающая внутрипредметная дифференциация привели к необходимости формирования холистического образа криосферы Земли. Развитие этого подхода способствует порождению в научной картине мира новых контекстов осмысления роли холода в многообразии природных процессов и явлений. К ним можно отнести такие новые понятия, как криогенные ресурсы, криологическое время, криоразнообразие, криодетерминизм, а также новейшие направления криологии - криотрасологию, криогетеротопию и др.

Аккумулирование холода представляет собой экономически выгодную технологию сохранения тепловой энергии на более низком температурном уровне, чем окружающая среда, и является одним из путей повышения эффективности использования энергоресурсов. Применение хладоаккумуляторов в системах охлаждения предприятий пищевой промышленности позволяет рационально использовать сезонный природный холод, обеспечивать экономически выгодное накопление искусственного холода в период действия льготного тарифа на электроэнергию, и расходование его в период пиковых нагрузок.

Энергосбережение и повышение энергоэффективности при эксплуатации холодильных камер являются ключевыми задачами в решении проблемы рационального использования энергоресурсов холодильным хозяйством агропромышленного комплекса. В работе рассмотрены основные факторы, влияющие на потери холода в камерах холодильной обработки и хранения пищевых продуктов.

Предложен метод экстраполяции данных для получения удельной теплоты плавления льдосодержащих растворов солей и кислот при исследовании составов для аккумулятора холода. Создана программа, для компьютера автоматически регистрирующая изменение температуры калориметрической жидкости в процессе проведения эксперимента и рассчитывающая удельную теплоту плавления на основании данного метода. Разработанный экстраполяционный метод позволяет наиболее точно рассчитать изменение температуры Δt, вне зависимости от теплообмена между калориметром и окружающей средой. Программа разработана на языке программирования Java и представляет собой JavaDesktop-приложение, c интуитивно понятным графическим интерфейсом. Реализован экспорт результатов расчета в текстовой и графический файл, а также в файл формата Excel.

Статья посвящена исследованиям, проводимым в Европе в рамках выявления взаимосвязи изменения климата и здоровья человека. Отмечены ключевые положения и выводы обобщающих докладов Межправительственной группы экспертов по изменению климата. Рассмотрено прямое и косвенное влияние изменений климата на здоровье человека. Согласно исследованиям Европейского регионального бюро ВОЗ, основными опасными факторами, приводящими к увеличению бремени заболеваний населения, связанных с изменением климата, являются: волны жары и холода, экстремальные гидрометеорологические ситуации, дефицит питьевой воды надлежащего качества, нарушение инфраструктуры как следствие участившихся опасных гидрометеорологических явлений, повышение степени загрязнения атмосферного воздуха в крупных населенных пунктах, деградация зон вечной мерзлоты. Проанализированы инициативы в области адаптации к негативным изменениям климата, проводимые в Европейском регионе. Обзор оформлен с учетом рекомендаций руководства «Предпочтительные параметры отчетности для систематических обзоров и мета-анализа (PRISMA)». Для проведения информационного поиска использовались базы данных Scopus, Web of Science, eLIBRARY.RU, КиберЛенинка и другие.