Готові списки джерел за темами / Спільноти

Добірка наукової літератури з теми "Спільноти"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Книги
Частини книг
Тези доповідей конференцій
Звіти організацій

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Спільноти".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Спільноти"

Романишин, Юлія Любомирівна. "ВЕБОРІЄНТОВАНІ ВІРТУАЛЬНІ СПІЛЬНОТИ ТА КОМУНІКАЦІЇ В НАВЧАННІ ФАХІВЦІВ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ". Information Technologies and Learning Tools 85, № 5 (1 листопада 2021): 228–43. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v85i5.3850.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються віртуальні навчальні спільноти у веббазованому середовищі ЗВО. Досліджується сутність вебспільнот рівня Web 2.0. Охарактеризовано віртуальні комунікації як ключові елементи обміну даними й знаннями у таких спільнотах. Підкреслено важливу роль електронної модерації, яка є першим кроком до введення віртуальної сутності викладача на виділеному рівні представлення спільноти. Сьогодні віртуальні навчальні спільноти не є черговим популярним інформаційним трендом, а, навпаки, є результатом глибоких процесів та явищ усередині інтернет-спільноти. Одним з видів досліджуваних спільнот є експертні спільноти, основними питаннями в яких є питання віртуальних зустрічей членів спільнот, комунікація між ними і мережевий процес обміну знаннями. Експертні спільноти у сфері освіти досягли особливого статусу, адже результати командної роботи перевищують потенційні результати окремих членів спільноти. Оскільки комунікація вважається взаємозамінною передачею даних або сигналів, які мають чітко визначену інтерпретацію, то вона може відбуватись як між людьми, так і між технічними об’єктами та системами. У цьому дослідженні комунікацією виступає процес обміну даними та знаннями між членами спільноти межах платформ, що підтримують спільноти, наприклад, у формі дописів на дискусійних форумах, блогах та wiki. Існує багато можливостей реалізації електронної навчальної комунікації від засобів е-пошти, дискусійних форумів, інтернет навчальних платформ та порталів до віртуальних навчальних каналів. Це відкриває значні можливості щодо обміну даними та знаннями як у формі документів та зображень, так і у формі «живої» інтернет-комунікації. Сучасні процеси спільного навчання є видом процесів навчальної кооперації, кінцевою метою яких є формування рівня навчальної спільноти з акцентом на процеси комунікації. Водночас в умовах ІТ-орієнтованого інформаційного та постінформаційного суспільства основний акцент переноситься на елементи формування інноваційних процесів і побудови сервіс-орієнтованих спільнот. Це відповідає сучасному стану ІТ-сфери, яка орієнтована на виробництво програмних сервісів більше, ніж на виробництво конкретних програмних продуктів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Литвинова, Світлана Григорівна. "Віртуальні предметні спільноти як засіб управління нормативно-методичним забезпеченням діяльності вчителя ЗНЗ". Theory and methods of e-learning 3 (10 лютого 2014): 162–66. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.334.

Повний текст джерела

Анотація:

З розвитком інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) з’являються нові форми і програмні сервіси для зберігання та управління даними. В останні роки багато робиться для того, щоб використати досвід обміну знаннями і залучити учнів, студентів, вчителів та викладачів до участі в житті реальних предметних спільнот, де у рамках окремої спільноти усі учасники можуть обмінюватися повідомленнями, текстовими документами, відео та аудіо файлами, а також знаннями, які вони можуть використати у своїй діяльності.Актуальність дослідження обумовлена тим, що «Концепція Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року» визначає фундаментальну природничо-математичну освіту однією з основних факторів розвитку особистості, і потребує оновлення її змісту з урахуванням суспільних запитів, потреб інноваційного розвитку науки та виробництва, запровадження сучасних методів навчання, поліпшення якості підготовки та видання навчально-методичної літератури, удосконалення механізмів оцінювання результатів навчальної діяльності [5].Систематичне використання ІКТ під час навчання предметів природничо-математичного циклу у загальноосвітніх навчальних закладах спонукає вчителів до постійного і систематичного створення власних презентацій до окремих тем уроків, тестів, пошуку відео і аудіо фрагментів дослідів тощо. Виникає проблема збереження навчальних матеріалів їх оцінювання, обміну з колегами, використання під час атестації, конкурсів. Виникає потреба у створенні і розвитку динамічних віртуальних предметних спільнот.Наукові пошуки питання обумовлені широким використанням мережі Інтернет, як комунікаційного середовища з широким комунікаційним потенціалом. У зарубіжній науковій літературі дослідження віртуальних спільнот мають, в основному, описовий характер і орієнтовані на вирішення наступних завдань: формування визначення поняття «віртуальна спільнота» (А. Денніс, К. Рідінгз, Б. Уеллман, К. Фігалло, С. Хільц та ін.), розробку класифікації віртуальних спільнот (К. Портер, У. Долакіа, М. Вірнош, К. Джонс, С. Рафаелі, С. Кришнамерти, Л. Коміто, У. Маркус, Р. Багоззі, Б. Батлер, Дж. Прііс, А. Армстронг та ін.), визначення структурних властивостей віртуальних спільнот (К. Фігалло, К. Портер, К. Джонс, С. Кришнамерти, А. Бленкард, С. Харрісон та ін.), педагогічний підхід до вивчення віртуальних спільнот (Є. Д. Патаракін). Розвиток віртуальних спільнот розкрито у працях таких науковців, як: В. Ю. Биков, Р. О. Голощук, М. І. Жалдак, Н. Т. Задорожна, В. М. Кухаренко, І. Д. Малицька, Н. В. Морзе, В. В. Осадчий, С. А. Раков, О. М. Самойленко (Україна), О. О. Андрєєв, Є. Д. Патаракін, Є. С. Полат, А. В. Хуторський, Н. С. Чураєва (Росія), С. Віркус (Великобританія), Д. Боуден (США) та інших.Нові можливості, які відкриваються перед навчанням, пов’язані з розвитком «цифрової пам’яті». Це не тільки збереження даних, але і наявність сервісів, які полегшують можливість індивідуального та колективного їх використання.З розвитком мережі ми переходимо від індивідуального програмного забезпечення до мережних програм та управлінню колективною пам’яттю. Прикладом колективної пам’яті може слугувати Всесвітня глобальна павутина (World Wide Web), в якій усі ресурси зберігаються по універсальних адресах URL. «Цифрова пам’ять» не тільки вбудовується в усі об’єкти мережної культури але поступово вбирає в себе матеріали архіві, музеїв, бібліотек та дослідних інститутів, зазначає Є. Д. Патаракін [4, с. 18]Усі ці новітні підходи щодо «цифрової» і колективної пам’яті останнім часом реалізуються у різних віртуальних спільнотах, особливо у тих, які формуються і підтримуються освітянами.Втіленням інформаційної епохи сьогодні стала глобальна мережа Інтернет як ключова інформаційна технологія і універсальний засіб вільної комунікації в освіті. Досягнення у сфері ІКТ є підґрунтям для створення нової форми педагогічної комунікації, яка отримала назву віртуальних предметних спільнот.Важливим фактором у дослідженні віртуальних предметних спільнот є формування основних понять. Переклад англійських аналогів virtual community, online community, online group узагальнено у понятті «віртуальна спільнота».Спільнота – мала група або велика соціальна група людей, які активно спілкуються між собою як на професійні, так і на непрофесійні теми [4, с. 22-23].Спільнота – це група людей, які мають спільні інтереси, прагнення та цілі [8].Спільнота – це група людей які взаємодіють між собою, живуть у деякій близькості (просторі, часі, відносинах) [1].Віртуальна спільнота – соціальне об’єднання, яке виростає з мережі, коли група людей підтримує відкрите обговорення досить довго і по-людськи, для того, щоб сформувати мережу особистих відношень у кіберпросторі. [4, с. 8]. У середині спільноти обмін знаннями і досвідом здійснюється на основі електронної розсилки повідомлень, списку новин, дошки оголошень або віртуальних сайтів тощо. Всі заохочення взаємодії, іноді фокусуються навколо особливого інтересу, а іноді і просто спілкуванні.Віртуальна спільнота – це сукупність індивідів, об’єднаних спільними інтересами, цілями та звичаями, тривала взаємодія яких повністю, або у крайньому випадку, частково здійснюється засобами Інтернету і регулюється специфічними для нього засобами комунікації протоколами і нормами [6] .Всередині спільноти обмін знаннями і досвідом здійснюється у вигляді обміну професійними даними і відомостями.Віртуальна предметна спільнота  це об’єднання вчителів-предметників, яке виростає з мережі, має спільні інтереси, прагнення та цілі, активно спілкується між собою як на професійні, так і на непрофесійні теми.У співробітництві з НАПН України компанією «Майкрософт Україна» було започатковано мережу «Партнерство в навчанні» [3], яка надає більше можливостей освітянам дізнатися про новітні ІКТ з метою покращання якості навчання. Призначення мережі – створювати професійні віртуальні спільноти, спільно працювати над розробкою уроків, навчальних і методичних матеріалів, обмін досвідом та ідеями, про що зазначає І. Д. Малицька [7].Розвиток та інтегрування ІКТ у системах освіти зарубіжних країн та України є одним з пріоритетних напрямів, тому у мережі «Партнерство в навчанні» було започатковано шість віртуальних предметних спільнот природничо-математичного циклу природничо-математичного циклу: математика (ua.partnersinlearningnetwork.com/communities/mathematics), фізика (ua.partnersinlearningnetwork.com/communities/physics), хімія (ua.partnersinlearningnetwork.com/communities/chemistry), біологія (ua.partnersinlearningnetwork.com/communities/biology_b), географія (ua.partnersinlearningnetwork.com/communities/geography), інформатика (ua.partnersinlearningnetwork.com/communities/informatic).Мета створення предметних спільнот: стійкий інноваційний розвиток та навчально-методичне забезпечення природничо-математичної освіти.Характерні особливості віртуальної предметної спільноти: 1) відсутність бар’єрів комунікації як психологічних, так і географічних; 2) інтерактивний характер взаємодії членів, які можуть ефективно обмінюватися корисною і цікавою інформацією; 3) можливість самопрезентації і самореалізації вчителів-предметників; 4) неформальна структура он-лайн спілкування; 5) структурований банк навчально-методичних матеріалів.Повідомлення, які розміщуються у спільноті можна розділити на п’ять основних груп:статичні з постійною адресою. До цієї групи відносяться різноманітні мережні публікації. Наприклад, статті, книги, фото тощо;динамічні без постійної адреси. Ця група формується на засадах дискусії, діалогу, обміну думками. Наприклад, електронна пошта, списки розсилки, форуми, чати;динамічні з постійною адресою. Прикладами можуть слугувати блоги, wiki-wiki;інтерактивні з постійною адресою. До цієї групи відносяться різноманітні мережні публікації (статті, книги, нормативні документи, розробки уроків, презентації, фото тощо) які формуються на засадах інтенсивного колективного використання, обговорення та поліпшення;он-лайн без постійної адреси. Ця група формується на засадах дискусії, діалогу, презентації, обміну думками в режимі реального часу. Наприклад, Adobe Acrobat Connect; COMDI; Dimdim; BigBlueButton, WiZiQ, V-class.ru, Glance Networks (англ.); IBM Lotus Sametime; InterCall (англ.); Microsoft Office Live Meeting; WebEx (англ.); WebTrain (англ.) тощо [2].Структура предметної спільноти включає наступні компоненти: оголошення, дискусії, події, посилання, спільні документи, відео матеріали, презентації, розробки уроків, фото матеріали, методичне забезпечення.Залучення вчителів до предметних спільнот здійснено за такими напрямками: електронна розсилка посилань з адресою предметних спільнот на електронні скриньки загальноосвітніх навчальних закладів; проведення он-лайн навчальних семінарів для вчителів-предметників; презентація предметних спільнот на науково-практичних семінарах та конференціях.Наповнення нормативно-методичних сховищ спільнот здійснено вчителями-предметниками, координаторами спільнот та методистами. Нормативно-методичні документи регламентують діяльність вчителя та включають інструкції (з техніки безпеки, протипожежної безпеки, безпека під час проведення екскурсій, лабораторних робіт тощо), навчальні плани, методичні рекомендації (щодо викладання предметів, проведення Всеукраїнських олімпіад), листи МОНмолодьспорт України, листи місцевих органів управління (ГУОН м. Києва, обласні управління освіти тощо), листи інститутів підвищення кваліфікації (графіки проходження курсів підвищення кваліфікації) тощо.Таким чином, створення та наповнення інформаційних сховищ віртуальних предметних спільнот слугує засобом управління нормативно-меточним забезпеченням діяльності вчителя-предметника загальноосвітнього навчального закладу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Burmaha, N. V. "Мережеві спільноти як нова форма соціальної організації в умовах постмодерну". Grani 19, № 4 (4 березня 2016): 63–68. http://dx.doi.org/10.15421/1716079.

Повний текст джерела

Анотація:

У даній статті розкривається підхід до трактування сутності поняття мережевої спільноти, в рамках якого пропонується розглядати його як новий вид соціальної організації, що обґрунтовується специфікою функціонування нашого суспільства в умовах постмодерну. Виділено два основних підходи в дослідженні мережевих спільнот: перший підхід розглядає соціальні мережі в класичній, традиційній інтерпретації модерну як особливий вид соціальної структури, а другий підхід репрезентує соціальні мережі як специфічне віртуальне утворення, соціальну структуру віртуальної Інтернет реальності. Виявлено спільні риси соціальної організації і мережевого співтовариства: наявність постійної комунікації між учасниками групи, об’єднаних певними спільними інтересами і цілями, а також наявність певної ієрархії серед учасників спільноти і правил поведінки, реалізації комунікації. Відмінні риси: мережеве співтовариство є більш неформальним, надаючи своїм учасникам значну свободу дій у реалізації своїх цілей і задоволенні потреб, повна віртуалізація комунікацій, відсутність прямої взаємодії під час спілкування, в умовах, коли основним ресурсом для взаємообміну у віртуальних мережевих спільнотах є інформація. Показано, що в процесі виникнення, розвитку і поширенні мережевих спільнот основоположна роль належить сучасним комунікаціям, а саме – їх об’єднання в стійку і взаємопов’язану сукупність мереж, зокрема мережевих спільнот.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Zamkovyj, Rostislav. "Науково-практичні рекомендації впровадження цілей сталого розвитку з використанням стандартів ISO". Theory and Practice of Public Administration 2, № 65 (15 травня 2019): 101–6. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.02.12.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті запропоновані науково-практичні рекомендації впровадження цілей сталого розвитку із використанням стандартів ISO, що визначається певної системою індикаторів для структурованої і узгодженої підтримки стійкого, розумного і адаптивного управління спільнотами. Зокрема, всі цілі і завдання, що мають відношення до впровадження та реалізації системи менеджменту сталого розвитку, зорієнтовані на цілі ООН в галузі сталого розвитку та їх потенційну можливість виконання в спільнотах; всі стратегії, програми, проекти, плани і послуги необхідно спрямовувати на досягнення цілей з урахуванням завдань. Всі завдання можна оцінити значеннями індикаторів і метрики, які містяться у стандартах ISO 37101:2016; ISO 37120:2014 та ISO/ТS 37151:2015. Також використання цих стандартів дає можливості: створити конкретну структуру в спільності (громаді), яка має повноваження керувати сталим розвитком; з акцентом на залучення всіх зацікавлені сторони визначити та впровадити стратегію сталого розвитку з відображенням потреб спільноти; використати принципи и методики, що включені у стандарт, які відображають передову міжнародну практику щодо сталого розвитку, і сумісні з розвитком у даному секторі; визначити важливість спільного вирішення цілей, стратегій і термінів їх досягнення - це дає більшу візуалізацію широкому спектру зацікавлених сторін щодо підходу сталого розвитку, прийнятого громадою. Водночас, якщо у спільнотах потрібно розглянути додаткові або альтернативні завдання, для визначення їх релевантності і своєчасності необхідним стає проведення ітеративного перехресного аналізу цілей і завдань. У статті наведено приклади завдань щодо реалізації цілей сталого розвитку в спільнотах, зокрема, низки питань, за допомогою яких можна визначити, що відноситься до справи і підходять для вирішення поставлених завдань, що дає можливість оцінити значимість завдання і рівень впливу спільноти при перекладі даного завдання з найбільш важливих в найменш важливих.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Paronikian, A. A. "Аналіз життєспроможності вірменської етнічної спільноти як цілісного". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 6/146 (7 серпня 2017): 28. http://dx.doi.org/10.15421/171780.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті автор намагається розкрити специфіку життєспроможності вірменської етнічної спільноти як цілісного соціального організму. До показників життєспроможності етнічних груп відомий дослідник В. Арбєніна відносить декілька факторів, на основі яких автор аналізує вірменську спільноту. Таким чином аналізуються чисельності групи, її питомої ваги в загальній структурі населення держави, особливості освітньої, професійно-кваліфікаційної, галузевої та поселенської структури групи; статус етнічної групи в системі соціальної стратифікації, збереженість культурної самобутності групи, соціальна активність її членів та сформованість групи як сукупного суб’єкта соціального життя. Було встановлено, що протягом останнього сторіччя вірменська етнічна спільнота укріплюється у кількісному відношенні, а її частка серед загальної кількості населення України перманентно зростає. Також виявлено, що дана група представлена переважно міським, освіченим населенням, яке задіяне у багатьох важливих сферах суспільства. З’ясована висока частка визнання вірменської мови в якості рідної, а також її загальна розповсюдженість серед етнічної спільноти. Оцінено вплив загальнодержавних та регіональних громадських організацій, що опікуються культурним життям вірмен, а також оцінено рівень соціальної активності їх членів. Автор приходить до висновку, що за розглянутими показниками вірменську етнічну спільноту можна визнати життєспроможним цілісним соціальним організмом зі значними перспективами до подальшого розвитку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Liakhovich, G. V. "Language community as an agent of individual’s socialization." Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, no. 1(141) (March 23, 2017): 42. http://dx.doi.org/10.15421/17177.

Повний текст джерела

Анотація:

У представленій статті автор аналізуює соціологічні параметри поняття «мовна спільнота» в контексті мовної ситуації в Україні. Дослідження проблематики поняття мовна спільнота на соціологічному рівні наразі потребує виваженого структурування та ретельного осмислення. У статті пропонується аналіз робіт вітчизняних і закордонних соціологів, які намагались виявити механізми та чинники становлення молодої особистості, її соціальну обумовленість. Однак соціологічний аналіз поняття мовна спільнота не був представлений у роботах дослідників, тому метою роботи є розкриття соціологічного змісту поняття «мовна спільнота» в контексті наукових доробок таких дослідників, як П. Бергер, Т. Лукман, Дж. Гамперц, У. Вайнрайх. У статті пропонується аналіз робіт вітчизняних та зарубіжних дослідників у сфері соціолінгвістики, соціології мови на основі спільних рис в тлумаченнях поняття мовної спільноти. Обґрунтовано роль мовної спільноти у конструюванні соціального простору в контексті теорії П. Бергера та Т. Лукмана.Охарактеризовано у статті соціологічний підхід до пояснення мовної спільноти як агента соціалізації індивіда. Автор вважає, що поняття перебуває у зв’язку з категоріями мовна ситуація, мовна ідентичність, мовні процеси. Осмислено стан мовної спільноти залежно від статусу мов у суспільстві.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Мельник, В. М. "ПРИНЦИП КОМПЛІМЕНТАРНОСТІ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ІСТОРІЇ МІЖНАРОДНОЇ ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ (СЕРЕДЗЕМНОМОРСЬКО-ВІЗАНТІЙСЬКИЙ АСПЕКТ)". Знання європейського права, № 3 (6 вересня 2021): 8–11. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i3.218.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття висвітлює важливе питання юридичної історії та філософії права - теоретико-методологічні засади вивчення імперських форм державного устрою з позицій принципу компліментарності. По суті, автор розуміє принцип компліментарності як самостійний дослідницький підхід, сприятливий насамперед для широкої сфери імперіологічних студій. Вивчення імперій передбачає насамперед характеристику співжиття та взаємодії народів і територій. Найбільш важливими імперськими об’єднаннями, культурний спадок яких досі справляє вплив на політичну мапу західної частини Євразії, визнаються Візантійська та Перська імперії доби раннього середньовіччя. Принцип компліментарності як методологічний підхід, що відображає кореляцію тези й антитези Г.-В.-Ф. Гегеля, дає змогу встановити межі розповсюдження візантійських (східноримських) політичних традицій у межі Середньої Азії та, навпаки, грані сприйняття середземноморськими народами базових цінностей правової культури Сасанідського Ірану. Політико-правова компліментарність розуміється автором як колективна система переконань. Така система потребує об’єкта компліментарності так, неначе гегеліанська антитеза потребує своєї тези. При цьому принцип компліментарності стверджує: якщо певна спільнота знаходиться в культурній орбіті іншої спільноти (навіть якщо ця певна спільнота веде бойові дії проти умовної «іншої» спільноти), то вона залежить від її ментально-культурного поля. Врешті-решт, саме історичні сусіди-вороги найчастіше перетворюються в друзів-адептів поборюваних спільнот. Взаємно компліментарні спільноти об’єднуються між собою в цивілізаційні надспільноти, котрі юридично набувають імперських форм. Здебільшого нещадно розкритиковане позитивістською історіографією ототожнення цивілізацій та імперій є справедливим. Взаємна фронтирна компліментарність Сасанідської Персії і Східної Римської імперії (Візантії) - найкращий цьому доказ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Korobka, L. M. "СПІЛЬНОТА В УМОВАХ ВОЄННОГО КОНФЛІКТУ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ СТРАТЕГІЙ АДАПТАЦІЇ". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 39(42) (17 липня 2017): 104–14. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi39(42).45.

Повний текст джерела

Анотація:

Обґрунтовано теоретичні засади дослідження психологічних стратегій адаптації спільноти до умов і наслідків воєнного конфлікту, основу яких становлять концепція соціальної травми П. Штомпки та загальні положення про спільноту як структурну одиницю суспільства і значущого середовища життєдіяльності особи, адаптацію особи та спільноти в умовах суспільних трансформацій, адаптацію як вибір альтернативних стратегій поведінки. Адаптацію спільноти до умов і наслідків воєнного конфлікту розглянуто як складний багатомірний процес взаємодії суб’єкта адаптації і середовища, яке змінюється під впливом воєнного конфлікту, що передбачає трансформацію системних властивостей спільноти, набуття нових засобів побудови продуктивних систем взаємодії, вироблення і застосування відповідних психологічних стратегій оволодіння ситуацією. Визначено суб’єктивні критерії адаптації (задоволеність соціальним оточенням, роллю, статусом, рівнем самореалізації, основними видами діяльності, реалізацією основних потреб; відчуття соціальної інтегрованості, самооцінка стану здоров’я та адаптивності) та їх значення в дослідженні стратегій адаптації спільноти до таких умов. Психологічні стратегії адаптації спільноти запропоновано розглянути на основі моделей: зміцнення громадського здоров’я, ціннісного порозуміння, розв’язання проблем внутрішньої міграції, опрацювання травматичного досвіду, застосування медіапрактик, родинної взаємодії, трансформації соціального капіталу. Відповідно до цих моделей визначено емпіричні індикатори дослідження психологічних стратегій адаптації спільноти до умов і наслідків воєнного конфлікту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Husiev, Ihor. "Особливості взаємодії з медіа в процесі адаптації спільноти до умов і наслідків воєнного конфлікту". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 43(46) (15 липня 2019): 72–81. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi43(46).26.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено результати емпіричного дослідження, яке виявило базові особливості взаємодії спільноти з медіа. Виокремлено п’ять психологічних особливостей взаємодії спільноти з медіа, які мають різний рівень прояву залежно від віку, матеріального забезпечення, найбільш використовуваного медіа тощо. “Патерналістсько-негативістська” особливість взаємодії з медіа характеризується негативним ставленням до споживаного медіаконтенту і перекладанням відповідальності за нього на державу, тоді як “униклива” особливість спирається на бажання особи свідомо обмежити себе у використанні медіа, аби уникнути натрапляння на медіаконтент, пов’язаний з воєнним конфліктом. Прояв таких особливостей більшою мірою притаманний спільнотам з низьким рівнем матеріального забезпечення, які віддають перевагу російському телебаченню і використовують соціальні мережі “Вконтакті” і “Однокласники”. Такі особливості взаємодії з медіа, як “раціонально-емпатійна” і “споглядальна”, характеризуються оперуванням широким масивом медіаконтенту, раціональним оцінюванням споживаної інформації або її накопиченням для формування подальшого ставлення. Ці особливості частіше проявляються в спільнотах із середнім і високим рівнем матеріального забезпечення, де провідними медіазвичками є використання інтернету для пошуку новин, соціальних мереж Facebook і Twitter, а також онлайн-перегляд телебачення. “Емоційно-інтуїтивна” особливість спирається на сталі звички застосування медіа, які продукують емоційні реакції на споживаний медіаконтент у вигляді прояву жалю, співчуття, співпереживання. Ця особливість притаманна спільноті, яка використовує загальнонаціональне телебачення і не має життєвого досвіду взаємодії з вразливими групами населення (внутрішньо переміщеними особами, учасниками бойових дій тощо). Визначено базові вектори адаптації спільноти до умов і наслідків воєнного конфлікту в процесі взаємодії з медіа: продуктивний вектор, який характеризується раціональним використанням медіа та емпатійним ставленням до внутрішньо переміщених осіб, а також споглядальною позицією, що проявляється у використанні різноманітних медіа для накопичення інформації та в нейтральній оцінці медіаконтенту, що споживається; вектор адаптації з деструктивними проявами, зміст якого визначається патерналістським ставленням до медіаконтенту, його хаотичним споживанням, негативним ставленням до переселених осіб і перекладанням відповідальності на державні інституції; проміжний адаптаційний вектор, особливістю якого є емоційно-інтуїтивна позиція, що виявляється в інтуїтивному пошуку інформації і взаємодії з медіаконтентом, а ставлення до соціально-політичних подій у країні ґрунтується на емоційних факторах (співпереживання, співчуття, жалість).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Tytarenko, Tetiana. "Соціально-психологічний супровід посттравматичних особистісних трансформацій". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 45(48) (3 липня 2020): 59–68. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi45(48).142.

Повний текст джерела

Анотація:

Розроблено оригінальну концептуальну модель соціально-психологічного супроводу постраждалих від воєнних дій. Супровід визначено як спеціально організовану діяльність, що забезпечує відновлення психологічного здоров’я та конструктивні особистісні трансформації. Розглянуто взаємозв’язок компонентів горизонтальної моделі соціально-психологічного супроводу: 1) реципієнта, споживача; 2) агента, тобто спеціаліста, групи, спільноти; 3) життєвої ситуації, що сприяє чи заважає взаємодії реципієнта і агента. Динамічну, вертикальну модель супроводу побудовано з урахуванням таких компонентів: діагностико-цільового, операційно-інструментального, спільнотно-комунікативного та оцінково-корекційного. Визначено функції компонентів: діагностико-цільового (оцінювання характеру травми, стану психологічного здоров’я реципієнта, ресурсів відновлення); операційно-інструментального (апробація інструментів, способів, стратегій супроводу); спільнотно-комунікативного (залучення реальних і віртуальних мереж, груп самодопомоги); оцінково-корекційного (моніторинг ефективності супроводу, коригування процедури, внесення змін до організації). З’ясовано інструменти супроводу: 1) комунікативні практики покращення взаємодії агента і реципієнта; 2) мультидисциплінарні заходи, що забезпечують готовність спільнот до надання підтримки, залучення реципієнта до спільнотного життя; 3) фасилітація само- і взаємодопомоги. Проаналізовано дієвість стратегій супроводу: переінтерпретації життєвих випробувань, апробації нових практик взаємодії, подолання відчуження, розвитку толерантності до невизначеності. Засвідчено показники ефективності супроводу: 1) формування психологічної готовності до конструктивної взаємодії, 2) ступінь задоволеності якістю підтримки, 3) зростання рівня психологічного благополуччя реципієнтів, 4) професійна підготовка агентів супроводу та профілактика вигорання, 5) зростання популярності супроводження, 6) координація роботи міждисциплінарних команд, 7) здатність спільноти самостійно забезпечувати супроводжувальну взаємодію після завершення розробленої спеціалістами програми.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Спільноти"

Кузьменко, М. О. "Самовизначення Європейської спільноти (в парадигмі соціального конструктивізму)". Дис. канд. філос. наук, КНУТШ, 2008.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Матвєєва, Ольга Володимирівна. "Віртуальні спільноти як неурядові актори світової політики". Дис. канд. політ. наук, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2014.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бутковська, Н. Ю. "Динаміка соціального статусу етнічної спільноти (на прикладі поляків Житомирської області)". Дис. канд. соціол. наук, КНУТШ, 2006.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Єпіфанов, Анатолій Олександрович, Анатолий Александрович Епифанов та Anatolii Oleksandrovych Yepifanov. "Перспективи розвитку банківської системи України в контексті діяльності наукової спільноти". Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/60399.

Повний текст джерела

Анотація:

Конкурентоспроможна банківська система — необхідна умова подальшого розвитку економіки України. Банківська система є стратегічно важливою складовою фінансово-кредитного ринку країни. В умовах нерозвиненості ринку небанківських фінансових посередників в Україні саме вона опосередковує рух фінансових потоків, тим самим впливаючи на розвиток економіки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Шевченко, Т. П. "Корпоративна соціальна відповідальність: особливості впливу міжнародних компаній на місцеві спільноти". Thesis, Сумський державний університет, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29822.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Юган, Наталія Леонідівна, та Світлана Євгенівна Дворянчикова. "Погляд на критичне мислення в українських ЗВО: досвід опитування наукової спільноти". Thesis, ГВУЗ "Приазовский государственный технический университет", 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/10373.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою нашою доповіді, яка виконувалася в межах роботи над ініціативною темою «Формування компетентності критичного мислення українських студентів» у проекті «Інноваційний університет і лідерство. Фаза ІІІ: інновації та відносини з оточенням» (за підтримки Варшавського університету, Ягелонського університету, Фундації «Artes Liberales», Міністерства науки і вищої освіти Республіки Польща, Міністерства закордонних справ Республіки Польща, під почесним патронатом Фундації польських ректорів – Інституту суспільства знань, Міжнародного благодійного Фонду «Міжнародний фонд досліджень освітньої політики», Спілки ректорів вищих навчальних закладів України, КНУ ім. Т. Шевченка), було інформування педагогічно-наукової спільноти відносно проміжних результатів опитування викладачів низки ЗВО задля з’ясування їхнього відношення до формування компетентності критичного мислення студентської молоді. Інформація щодо систематизації зарубіжних і вітчизняних теоретичних засад та відомих практичних втілень досвіду з розвитку вміння критичного мислення й поширення ідей академічної доброчесності в ЗВО та дотичних закладах зазвичай сприймається колегами як потрібна, корисна й співзвучна сучасності. Під час підготовки до створення концепції за принципами міждисциплінарності передбачуваного курсу з критичного мислення і розробки власне такого курсу слід зважати на визначені прогалини щодо цих питань у власне українській системі вищої освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Афанасьєва, Марина Анатоліївна. "Контроль економічної діяльності з боку наукової спільноти та професійних організацій заради сталого розвитку підприємств". Thesis, Полтавська державна аграрна академія, 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/33090.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Островський, Д. Л. "Проблеми створення в Україні офіційних торгівельних представництв світових брендів молодіжного одягу". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/7642.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Данько, Тарас Володимирович, та Наталя Володимирівна Ширяєва. "Форсайт та технологічне прогнозування в системі управління високотехнологічним підприємством". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/36974.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Семенов, Володимир Миколайович, Владимир Николаевич Семенов та Volodymyr Mykolaiovych Semenov. "Права людини у козацьких спільнотах України". Thesis, Издательство ЮЗГУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/13615.

Повний текст джерела

Анотація:

Охарактеризовано особливості процесу зародження особистих, політичних, соціально-економічних прав і свобод людини у козацьких спільнотах України наприкінці XVI – середині XVIІ ст. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/13615
We characterize the features of the nucleation process of personal, political, socio-economic rights and freedoms in the Cossack community in Ukraine at the end of XVI – XVIІ mid-century. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/13615
Охарактеризованы особенности процесса зарождения личных, политических, социально-экономических прав и свобод человека в казацких сообществах Украины в конце XVI – середине XVIІ вв. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/13615

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Книги з теми "Спільноти"

Бордуляк, Т. Наша турбота - світова українська спільнота. Дрогобич: Коло, 2003.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кальян, С. Єврейська спільнота у політичному процесі на теренах підросійської України (середина XIX - початок XX ст.). Полтава: Довкілля-К, 2009.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бакальчук, В. О., С. В. Дубова, Ю. А. Тищенко та Ю. Б. Каплан. Законодавство та підходи іноземних країн щодо розв’язання проблем реалізації прав, свобод і обов’язків громадян, які належать до ромської національної меншини. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.21.

Повний текст джерела

Анотація:

За даними Всеукраїнського перепису населення від 2001 р., кількість ромів в Україні становить 47 тис. осіб. За неофіційними оцінками, в країні можуть проживати спільноти від 200 тис. до 400 тис. ромів, причому ці спільноти мають різний ступінь інтегрованості в українське суспільство. Ромська спільнота залишається однією з найбільш уразливих соціальних груп в українському суспільстві, попри завершення дії Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року (Стратегія 2020) та Плану заходів з її реалізації. Нову стратегію інтеграції ромів затверджено Розпорядженням КМУ від 28 липня 2021 р. № 866-р. «Про схвалення Стратегії сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року» (Стратегія 2030). Триває розроблення Плану заходів на виконання Стратегії 2030. Необхідність вироблення ефективної політики щодо інтеграції ромської спільноти відповідає євроінтеграційним прагненням України, а також є частиною практики впровадження кращого європейського досвіду в процесі оптимізації державної політики щодо міноритарних спільнот.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Завірюха, Л. А. Авторитет учителя як соціально-психологічний ресурс педагогічної спільноти. Київ, 2005.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Стратегія національної безпеки України в контексті досвіду світової спільноти. Київ, 2001.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Токарева, Наталя Миколаївна, ред. Актуальні проблеми психології в закладах освіти. Тов НВП "Інтерсервіс", 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1891.

Повний текст джерела

Анотація:

Збірник містить результати наукових теоретичних і емпіричних досліджень актуальних проблем організації навчально-виховного процесу та психолого-педагогічного супроводу суб'єктів освітнього простору. Тематика публікацій свідчить про різноманітність інтересів психологічної спільноти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Токарева, Наталя Миколаївна, ред. Актуальні проблеми психології в закладах освіти. ТОВ НВП «Інтерсервіс», 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2036.

Повний текст джерела

Анотація:

Збірник містить результати наукових теоретичних і емпіричних досліджень актуальних проблем організації навчально-виховного процесу та психолого-педагогічного супроводу суб’єктів освітнього простору. Тематика публікацій свідчить про різноманітність інтересів психологічної спільноти. Опубліковані матеріали адресовані як фахівцям, так і тим, хто цікавиться сучасним станом психологічної науки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Луговий, Володимир, Ірина Драч, Ольга Петроє, Віктор Зінченко, Юрій Мєлков, Ігор Жиляєв, Ірина Регейло, Наталія Базелюк та Ольга Петроє. Теоретичні основи підвищення дослідницької спроможності університетів України в контексті імплементації концепції «Відкрита наука». Редактори Володимир Камишин та Володимир Луговий. Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, 2021. http://dx.doi.org/10.31874/978-617-7644-53-7-2021.

Повний текст джерела

Анотація:

У препринті на підставі системного осмислення теоретичних засад підвищення дослідницької спроможності університетів України в контексті імплементації концепції «Відкрита наука» розкриваються провідні тенденції та основні наукові підходи до розв’язання таких проблем, як: загальне й особливе в інтеграції освітньої і дослідницької діяльності університетів в умовах відкритої науки; політика і процедури імплементації концепції «Відкрита наука» в університетах; теоретичні основи підвищення відповідальності дослідницької діяльності університетів; інструментарій відкритої науки як механізм трансформації дослідницької діяльності університетів задля досягнення цілей стійкого розвитку; демократизація наукової діяльності як засіб підвищення дослідницької спроможності університетів України: ціннісні виміри; формування правового та економічного забезпечення дослідницької діяльності закладів вищої освіти; оцінювання дослідницької діяльності та публікаційної активності університетів; розвиток університетської дослідницької інфраструктури. Аналітичні матеріали адресовані представникам університетської спільноти, усієї когорти наукових і науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, академічних, наукових організацій та установ, фінансуючих структур, громадськості, а також публічним службовцям різних гілок і рівнів влади, що опікуються науковою і науково-технічною діяльністю та вищою освітою в Україні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Частини книг з теми "Спільноти"

Максимова, Анна. "ІННОВАЦІЙНА ФРАЗЕОЛОГІЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ СФЕРИ ЕКОНОМІКИ ТА БІЗНЕСУ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ ПЕРЕКЛАДУ". У Репрезентація освітніх досягнень, мас-медіа та роль філології у сучасній системі наук (2nd ed). 2-ге вид. Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/rodmmrfssn.ed-2.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначити сутність інноваційної фразеології в сфері економіки та здійснено класифікацію американських фразеологізмів сфери економіки та бізнесу. Автором охарактеризовано мовні особливості інноваційної фразеології сфери економіки та бізнесу, визначено вплив спільноти на формування інноваційних фразеологізмів. Проаналізовано особливості словотворення нової американської фразеології та показано способи перекладу нової американської фразеології. Досліджено 223 інноваційні американські фразеологізми, які було поділено на тематичні групи Characteristics of the current economy, Characteristics of corporations, firms, Trade and types of trade enterprises, Goods and customers, Management, Marketing and advertisement, Capital investments, Work, employment, workers, working life. Показано, що група Work, employment, workers, working life є найчисельнішою та містить 45 фразеологізмів. Здійснено переклад інноваційних американських фразеологізмів газетних статей у сфері економіки та бізнесу, де здебільшого застосували описовий та еквівалентний переклад.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Спільноти"

Білозерова, Я. В. "ВПЛИВ КІНЕМАТОГРАФУ НА ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНИХ МАТРИЦЬ ПОЛІТИЧНОЇ СПІЛЬНОТИ". У POLITICAL SCIENCE, PHILOSOPHY, HISTORY AND SOCIOLOGY: DEVELOPMENT AREAS AND TRENDS IN UKRAINE AND EU. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-91-4-30.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Колоїз, Ж. В., та І. В. Масляєва. "Глютонійні паремії як згустки лінгвокультурної інформації національної спільноти". У PHILOLOGICAL SCIENCES, INTERCULTURAL COMMUNICATION AND TRANSLATION STUDIES: AN EXPERIENCE AND CHALLENGES. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-073-5-1-4.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Левченко, Фессалоніка. "МЕРЕЖЕВІ ПЕДАГОГІЧНІ СПІЛЬНОТИ ЯК ІНСТРУМЕНТАРІЙ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ВЧИТЕЛЯ ДО ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ". У LE TENDENZE E MODELLI DI SVILUPPO DELLA RICERСHE SCIENTIFICI. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/13.03.2020.v2.34.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Криган, Е. Р. "Правові та етичні дилеми в ЛГБТ спільноті України та Польщі". У EUROPEAN POTENTIAL FOR THE DEVELOPMENT OF LEGAL SCIENCE, LEGISLATION AND LAW ENFORCEMENT PRACTICE. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-040-7-8.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Марковець, О. В. "Організація посилення комунікаційних зв’язків у Веб-спільнотах". У SCIENCE, ENGINEERING AND TECHNOLOGY: GLOBAL TRENDS, PROBLEMS AND SOLUTIONS. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-79-2-1.13.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гелецька, Ірина. "ДО ПИТАННЯ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВОВОЇ ПРЕЗУМПЦІЇ СПІЛЬНОСТІ МАЙНА ПОДРУЖЖЯ". У THEORETICAL AND EMPIRICAL SCIENTIFIC RESEARCH: CONCEPT AND TRENDS. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/24.07.2020.v4.13.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кияниця, Є. О., та Я. В. Лісун. "Інтерсуб’єктивність соціальних мереж як платформа для сприйняття інформаційного та рекламного контенту користувачами інтернет-спільнот". У JOURNALISM, ADVERTISING AND PR: EUROPEAN DEVELOPMENT DIRECTION. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-118-3-8.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Герман, О. Ю., Н. О. Орлова та А. О. Плужник. "Формування ефекту свідка при сумісному пророщуванні опроміненого і неопроміненого насіння цибулі в спільному водному середовищі". У Challenges, threats and developments in biology, agriculture, ecology, geography, geology and chemistry. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-111-4-13.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Галан, Оксана. "ВЗАЄМОДІЯ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ІЗ СЛУЖБАМИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ЯК ЗАПОРУКА ДОСЯГНЕННЯ СПІЛЬНОЇ МЕТИ". У INTEGRACIÓN DE LAS CIENCIAS FUNDAMENTALES Y APLICADAS EN EL PARADIGMA DE LA SOCIEDAD POST-INDUSTRIAL, chair Любов Кравець. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/24.04.2020.v4.08.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Спільноти"

Дороніна, Т. О. Формування гендерної науково-педагогічної спільноти: сучасні проблемі та перспективи. СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3049.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Los, Josyp. ЧІЛЬНИЙ АКЦЕНТ СУЧАСНОСТІ: МЕДІАТИЗАЦІЯ КОНЦЕПЦІЇ САМОВИЗНАЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ І СПІЛЬНОТИ. Ivan Franko National University of Lviv, травень 2019. http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2019.45.10006.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ertanowska, Delfina. МЕДІА УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛЬНОТИ У ВОЄВОДИНІ (НА ПРИКЛАДІ «РУСЬКОГО СЛОВА» ТА РТВ). Ivan Franko National University of Lviv, червень 2019. http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2019.46.9827.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Карандишев, Ю. М., та Т. В. Сенько, ред. Актуальні проблеми психології в закладах освіти. Chair Н. М. Токарева. Криворізький державний педагогічний університет, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6120.

Повний текст джерела

Анотація:

Збірник містить результати наукових теоретичних і емпіричних досліджень актуальних проблем організації навчально-виховного процесу та психолого-педагогічного супроводу суб’єктів освітнього простору. Тематика публікацій свідчить про різноманітність інтересів психологічної спільноти. Опубліковані матеріали адресовані як фахівцям, так і тим, хто цікавиться сучасним станом психологічної науки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Соловйов, B. M., та В. В. Соловйова. Про можливість ініційованої Китаєм великої депресії. Видавництво ЗНУ, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1292.

Повний текст джерела

Анотація:

Криза китайського фондового ринку 2015 р. та її зовнішня схожість із «Великою депресією», яка почалася в США восени 1929 р. і закінчилася світовою війною в 1939 р., привертає увагу світової спільноти. Ідея роботи в тому, щоб порівняти не тільки фондові індекси, а й відповідні індикатори, у ролі яких можуть слугувати запропоновані нами інформаційні, хаос-динамічні, рекурентні, мережні та ін. показники «внутрішньої» структури складної соціально-економічної системи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Актуальні проблеми психології в закладах освіти. Chair Н. М. Токарева. Криворізький державний педагогічний університет, 2010. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6101.

Повний текст джерела

Анотація:

У збірнику висвітлюються актуальні проблеми теоретичної та практичної психології, особливості їх виявлення у навчально-виховному процесі. Загальнопсихологічні, онтогенетичні, соціально-психологічні дослідження, консультативно-корекційні аспекти психологічного супроводу школярів і студентів у закладах освіти, представлені науковим колективом кафедри загальної та вікової психології КДПУ та інших ВНЗ, студентами та практичними психологами закладів освіти, свідчать про різноманітність науково-практичних інтересів психологічної спільноти м. Кривого Рогу. Матеріали конференції адресовані як фахівцям, так і тим, хто цікавиться сучасним станом психологічної науки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Карандишев, Ю. М., та Т. В. Сенько, ред. Актуальні проблеми психології в закладах освіти. Chair Н. М. Токарева. Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ "Криворізький національний університет", 2016. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6121.

Повний текст джерела

Анотація:

У збірнику наукових праць висвітлюються теоретичні та практичні виміри психологічних проблем організації навчально-виховного процесу та психологопедагогічного супроводу суб’єктів освітнього простору. Загальнотеоретичні аспекти психологічної науки, онтогенетичні, соціальнопсихологічні дослідження, особливості психологічного супроводу дошкільників, школярів і студентів у закладах освіти, прикладні аспекти застосування психологічних знань, представлені науковим колективом кафедри загальної та вікової психології КПІ ДВНЗ КНУ та інших ВНЗ, а також польськими та білоруськими колегами, практичними психологами закладів освіти та студентами, свідчать про різноманітність науково-практичних інтересів психологічної спільноти. Матеріали збірника наукових праць адресовані як фахівцям, так і тим, хто цікавиться сучасним станом психологічної науки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Соловйов, В. М., та А. В. Батир. Порівняльний аналіз рекурентних та інформаційних мір як засобів оцінки складності фінансово-економічних послідовностей. НГУ, листопад 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1202.

Повний текст джерела

Анотація:

Збільшення кількості агентів та інтенсифікація фінансово-економічних взаємодій спричинили суттєве зростання волатильності ринків та ускладнення світового господарства. Відповідно до цього постає проблема ефективного антикризового регулювання, захисту приватних інвестицій, оптимального функціонування підприємств в умовах змінюваної кон’юнктури. У контексті цього актуальності набувають нові хаос-динамічні методи, які розглядають об’єкт дослідження як складну нерівноважну систему, що характеризується деяким ступенем невизначеності та нерівномірним розподілом інформації. Проблема функціонування складних структурних єдностей, їх оцінки та порівняння тривалий час залишається провідним питанням світової наукової спільноти. Особливої уваги заслуговують праці, в яких обґрунтовуються методологічні засади побудови алгоритмів аналізу реальних систем, а саме рекурентних характеристик [1] та універсальних засобів дослідження символьних послідовностей [2, 3]. Метою роботи є порівняння рекурентних та інформаційних мір як засобів оцінки складності фінансово-економічних систем.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Вавринюк, Т. І., ж. В. Колоїз, Н. М. Малюга та Н. М. Шарманова. Лінгвокультурологічна та етнолінгвістична інтерпретація слова й тексту : хрестоматія. Криворізький державний педагогічний університет, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/344.

Повний текст джерела

Анотація:

Хрестоматія містить наукові статті учасників фундаментального проекту «Лінгвальний простір духовного коду», які свого часу були опубліковані в різних виданнях, однак не завжди є доступними для наукової спільноти, зокрема й для студентства. Зібраний науковий доробок репрезентує мову (слово) як найважливіший чинник національної свідомості, що забезпечує комфортне існування людини в суспільстві, дає змогу виробити систему загальнонародних, національно зумовлених уявлень, пізнати національний характер. Запропоновані читачеві праці поглиблюють теоретичні відомості про семантичну структуру лінгвем у контексті національно-мовної картини світу. Дослідження лінгвального простору духовного коду ґрунтується передусім на осмисленні мовних знаків в системно-структурній та антропоцентричній (когнітивно-дискурсивній) парадигмах, що сприяє з’ясуванню когнітивних механізмів формування найважливіших соціокультурних стереотипів, виявленню культурно зумовлених компонентів мовних значень, інтерпретованих системою моральних норм, поведінки і принципами виховання і т. ін. Книжка стане в нагоді передусім студентам-словесникам під час вивчення навчальної дисципліни «Етнолінгвістика».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!