Готові списки джерел за темами / Соціальна психологія

Зміст

  1. Статті в журналах
  2. Дисертації
  3. Книги
  4. Частини книг
  5. Тези доповідей конференцій
  6. Звіти організацій

Добірка наукової літератури з теми "Соціальна психологія"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Соціальна психологія".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Соціальна психологія"

1

Sushyi, Olena. "Соціальна психологія націєтворення: концептуальні засади і методологічні принципи дослідження". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 41(44) (6 липня 2018): 3–19. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi41(44).128.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті представлено результати першого етапу роботи за НДТ “Націєтворчий та конфліктологічний потенціал форм соціально-психологічного мислення” (ДР №0117U000193)”, яка виконується в лабораторії методології психосоціальних і політико-психологічних досліджень ІСПП НАПН України. Науковий пошук було спрямовано на вирішення таких завдань, як: (1) обґрунтування концептуальних засад соціальної психології націєтворення як окремого наукового напряму; (2) розроблення теоретичної соціально-психологічної моделі націєтворчого процесу та методологічних принципів його соціально-психологічного дослідження. У річищі перелічених завдань колективом науковців здійснено спробу концептуалізувати соціально-психологічні засади націєтворчого процесу, виробити інтегральний підхід до аналізу нації як цілісного соціально-психологічного феномену, що спирається на концепцію соціально-психологічного мислення М. Слюсаревського. Концептуальний каркас теоретичної соціально-психологічної моделі націєтворчого процесу та методологічних принципів його соціально-психологічного дослідження утворюють: (1) теоретичні і методологічні підходи до дослідження процесу націєтворення, що склалися в історико-філософському та соціально-політичному пізнанні; (2) етногенетичні, культурно-історичні та психологічні аспекти націєтворення, що є предметом вивчення етнопсихології (етнічної і національної психології); (3) соціально-психологічні аспекти націєтворчого процесу, подані в координатах концепції соціально-психологічного мислення та його формовиявів. Обґрунтовано концептуальні засади соціальної психології націєтворення як окремого наукового напряму, визначено її мету, об’єкт і предмет дослідження. Представлено робочі соціально-психологічні визначення понять “нація” і “націєтворення”. Як концептуальне узагальнення засад та методологічних принципів дослідження соціальної психології націєтворення презентовано однойменну експериментальну розробку навчальної програми “Соціальна психологія націєтворення”, проект структури якої подано в тексті.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Коваленко, Олена. "Теоретичні та методичні засади професійної підготовки майбутніх психологів із соціальної психології старості". Педагогіка і психологія професійної освіти, № 1 (8 серпня 2019): 38–45. http://dx.doi.org/10.32447/22185186.2019.1.04.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядаються зміст і методичні засади викладання дисципліни «Соціальна психологія старості» майбутнім психологам, бакалаврам спеціальності 053 «Психологія» з додатковою спеціалізацією «Соціальна психологія». Зазначені мета та завдання дисципліни, а також знання й уміння студентів після опанування її змістом. Змістовно вона складається із дев’яти тем: соціальна психологія старості як міждисциплінарна галузь знань, загальна характеристика розвитку людини у старості, вікові зміни особистості у старості, міжособистісне спілкування людини у віці пізньої дорослості, сім’я в житті старіючої людини, особи літнього та старечого віку в суспільстві, психологічні особливості соціальної адаптації у старості, соціальна активність людей у літньому та старечому віці, соціальна та психологічна допомога людині на етапі старості. Опанування таким змістом передбачає лекційні, семінарські та практичні заняття, самостійну й індивідуальну роботу. Вивчення дисципліни закінчується підсумковим модульним контролем. Охарактеризовані особливості цих форм організації навчання, подано їхній зміст. Діяльність студентів оцінюється модульною оцінкою у 100 балів. Обґрунтовується система нарахування балів за різні види робіт.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Павелків, Роман, Наталія Корчакова та Валентина Безлюдна. "ПРОБЛЕМА ПРОСОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ У СТРУКТУРІ ОСВІТНЬОГО КОНТЕНТУ". Психологія: реальність і перспективи, № 15 (2 січня 2021): 126–34. http://dx.doi.org/10.35619/praprv.v1i15.194.

Повний текст джерела
Анотація:
Однією з центральних ліній трансформування вищої освіти в Україні є оновлення інформаційних потоків, що транслюються майбутнім фахівцям у процесі вузівського навчання. Відбір новітніх ідей та їх привнесення у структуру навчальних дисциплін є одним із завдань викладача вищої школи. Просоціальна проблематика, як нова лінія психологічних знань, повинна зайняти належне місце у професійній підготовці фахівців суб’єкт-суб’єктного спрямування. Ця необхідність детермінується значущістю проблеми просоціальності особистості та її інтенсивним вивченням у останній період. Просоціальна поведінка - особливий вид соціальної активності людини, мета якої - підтримка Іншого, надання йому сприяння і допомоги у задоволенні потреб іншої людини та реалізації її намірів. Диспозиційною основою такої поведінки особистості є просоціальність – особистісна якість, що має складну будову та тривалий шлях онтогенетичного становлення. Питання просоціального розвитку особистості доцільно включити у програми викладання таких навчальних дисциплін як вікова та соціальна психологія. Привнесення тих чи інших матеріалів з питань розвитку просоціальності особистості повинно узгоджуватися із основними цілями курсів. У лоні навчальної дисципліни «соціальна психологія» майбутніх психологів і вчителів доречно ознайомити із сутністю понять «просоціальна поведінка» і «просоціальність», їх диспозиційною і ситуативною детермінацією, основними різновидами короткотривалих і довготривалих форм просоціальної поведінки. Програма освітнього контенту з вікової психології повинна доповнитися матеріалами вікового ґенезу просоціальних тенденцій особистості від зародження елементарних форм сприяння у період раннього дитинства до зрілих гуманістично зорієнтованих стратегій поведінки у дорослому та похилому віці.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Бабатенко, Олександр. "Розвиток професіоналізму фахівців харчової промисловості: методи дослідження динаміки функціональних станів". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(50)T2 (2019): 24–34. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-2-24-34.

Повний текст джерела
Анотація:
В статті проаналізовано особливості психологічного забезпечення соціальної підтримки розвитку професіоналізму фахівців в умовах харчової промисловості. Мета статті полягає у визначенні сутності психологічної регуляції функціональних станів фахівців й розкритті її особливості в умовах харчової промисловості. Методичний підхід грунтується на теоретико-методологічних положеннях про системну будову психічних явищ та концепцію розвитку соціотехнічних систем діяльності. Проаналізовано методи регуляції функціонального стану (аутотренінг, ідеомоторне тренування). Доведено, що психічна саморегуляція стану створює позитивний вплив на процеси відновлення працездатності, підвищення ефективності професійної діяльності. Корегуючий вплив методу на індивідуально-психологічні особливості особистості привернув увагу багатьох вчених для його використання здоровими людьми у різних галузях діяльності. Особливо широкого розповсюдження для регуляції функціональних станів організму за допомогою аутогенного тренування отримано у соціальній роботі. Найбільш широкого розповсюдження у її практиці отримало “психорегулююче тренування” під назвою “психом'язове тренування” та “емоційно-вольова підготовка” фахівців. Особливістю методики є те, що у обох випадках навчання проводиться у формі гетеротренінгу під керівництвом психолога, або лікаря чи тренера. В основі курсу лежать вправи тренованої м'язової релаксації, які викликають фазові стани у корі головного мозку. У подальшому засвоюються вправи, спрямовані на загальне заспокоєння; цілеспрямовано розвивається здібність до сенсорної репродукції; використовуються прийоми, спрямовані на підвищення здібностей до самонавіювання і активної реалізації формул самонаказів. Розглянувши основні шляхи та засоби оптимізації і профілактики несприятливих функціональних станів, здійснення психологічного аналізу діяльності фахівців харчової промисловості, вивчення досвіду застосування засобів оптимізації для усунення несприятливих функціональних станів в таких галузях науки як соціальна психологія, психологія соціальної роботи, соціальна медицина, психологія та психофізіологія праці стверджуємо, що реалізація корегуючих впливів на функціональні стани в умовах професійної діяльності може бути здійснена за допомогою методу довільної психічної регуляції стану, який на сьогодні є найбільш актуальним і перспективним психологічним засобом оптимізації функціональних станів та розвитку професіоналізму. Зазначений метод є достатньо ефективним для усунення несприятливих функціональних станів (перевтоми, нервово-психічної напруги, гіперкінезії, монотонії тощо). Його використання і складає перспективу подальших досліджень у контексті психологічного забезпечення соціальної підтримки розвитку професіоналізму фахівців харчової промисловості.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Mushkevych, Valentyn. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФРУСТРАЦІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ". Psychological Prospects Journal, № 35 (3 серпня 2020): 101–18. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2020-35-101-118.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті детально вивчено, уточнено й узагальнено матеріали щодо фрустаційної поведінки військовослужбовців, виявлено психологічні особли­вості фрустраційної поведінки, виокремлено найбільш характерні її законо­мір­ності та способи перебігу, досліджено її компоненти, що можуть проявлятись у різних сферах функціонування особистості. Методи. Використано методи спостереження, бесіди, анкетування та тестування. Продіагностовано основні особливості фрустраційної поведінки військовослужбовців за допомогою методик «Самооцінка психічних станів Г. Айзенка», «Соціальна фрустрованість Л. Вассермана». Результати. Відзначено, що військовослужбовці схильні до впевненості в собі та своїх силах, проте вони не завжди готові приймати нововведення й мають проблеми з адаптацією до цих змін, намагаються самостійно контролювати ситуацію, яка виникає в житті. Установлено, що у військовослужбовців переважає середній рівень прояву таких психологічних станів, як тривожність, фрустрація, агресивність і ригідність, що породжує певні особливості в структурі особистості та її функціонуванні в соціумі. Доведено, що найбільш поширеним типом фрустраційної поведінки військо­во­службовців є екстрапунітивні реакції з фіксацією на самозахисті, що свідчить про схильність до ворожості, осуду, звинувачень, докорів і сарказмів; вира­женим є активне заперечення власної провини та намагання себе виправдати. Відзначено, що найменш поширеним є тип екстрапунітивної реакції з фіксацією на задоволенні; цей тип характеризується інтерпретацією фруструючої ситуації як корисної або ж такої що приносить задоволення. Висновки. Виявлено, що в більшості військовослужбовців дуже низький рівень соціальної фрустрації, що свідчить про адекватне сприйняття себе в соціумі та нормальну взаємодію в суспільстві. Досліджено, що такі сфери життєдіяльності особистості, як події в державі й суспільстві, матеріальне становище та сфера послуг і побутового обслуговування спричиняють високий ризик для виникнення стану фрустрації. Указано, що результати цього дослідження можуть бути використані в роботі практичного психолога та в таких галузях, як сімейна психологія, загальна психологія, соціальна психологія, військова психологія, психологія праці.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

БИЧУК, Ірина. "СОЦІАЛЬНИЙ СУПРОВІД СІМЕЙ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНАХ (ІЗ ДОСВІДУ ВИКЛАДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «СОЦІАЛЬНИЙ СУПРОВІД»)". Humanitas, № 4 (25 листопада 2021): 3–9. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.4.1.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено аналізу соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах (із досвіду викладання навчальної дисципліни «Соціальний супровід»). Проаналізовано, що соціальний супровід розглядається як довготривала робота, спрямована на здійснення індивідуальної соціальної допомоги та підтримки у вигляді надання комплексних соціальних послуг із метою міні- мізації складних життєвих обставин, подолання життєвих труднощів, збереження та підвищення соціального статусу клієнта шляхом активізації його ресурсів та найближчого оточення. Розглянуто особливості сім’ї як клієнта соціальної роботи. Наведено основні технології соціального супроводу сім’ї, як-от: соціальна опіка (представлення працівником соціальної служби інтересів сім’ї (чи її члена) в органах влади, різних установах); соціальний патронаж (надання соціальних послуг (переважно за місцем проживання) індивідуальним клієнтам і групам ризику, тобто постійний соціальний нагляд, регулярне відвідування їхнього житла соціальними та іншими працівниками, надання їм необхідної економічної, соціально-побутової, лікувально- профілактичної допомоги); соціальна допомога сім’ї (передбачає надання соціальними службами, кризовими центрами, соціальними працівниками соціальних послуг відповідно до Закону України «Про соціальні послуги»). Визначено основні формами соціальної роботи, які є базовими для соціального супроводу сімей, які перебува- ють у складних життєвих обставинах. Розкрито зміст видів допомоги під час здійснення соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, як-от: психолого-педагогічна робота, сприяння незалежності та поліпшенню матері- ального становища родини, сприяння навчанню та розвитку дитини, сприяння захисту здоров’я дитини, пред- ставництво інтересів, представлення інтересів дитини перед органами державної та місцевої влади, залучення дільничного інспектора з метою припинення насильства або пияцтва в сім’ї, допомога родичам дитини в оформ- ленні опіки, сприяння влаштуванню на виховання дитини в прийомну сім’ю.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Слюсаревський, М. М. "Суспільне життя і соціальна психологія: спроба співвіднесення траєкторій розвитку". Практична психологія та соціальна робота, № 7 (160) (2012): 1–5.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Петренко, Оксана Борисівна. "РОЛЬ ТЕОРІЇ ДОМІНАНТИ О. УХТОМСЬКОГО (1875–1942) У РОЗВИТКУ КОМПЛЕКСНОЇ НАУКИ ПРО ЛЮДИНУ". Інноватика у вихованні, № 9 (10 червня 2019): 6–16. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v0i9.127.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано спадщину видатного ученого Олексія Олексійовича Ухтомського, філософсько-світоглядна концепція якого про людину не лише підводить підсумки накопичених знань й отриманих результатів, але й визначає перспективи подальшого розвитку комплексної науки про людину. Доведено, що вчення О. Ухтомського про домінанту належить як фізіології, так і філософії та психології, а також стало підґрунтям окремих ідей кібернетики й синергетики. Схарактеризовано роль теорії домінанти у розвитку комплексної науки про людину: О. Ухтомський погодив її з фундаментальними питаннями людського буття й пізнання, її особистої соціальної сутності, поширив теорію на найбільш складні форми психічного відображення дійсності й духовного життя особистості, визнав її потужним системотворчим фактором у комплексному науковому описі найбільш складної живої системи – людини. З’ясовано, що О. Ухтомським розроблена струнка концепція людини, побудована на новому синтетичному підході до природи людини, на стику природничо-наукових і гуманітарних знань, що дало можливість ученому органічно пов’язати природничо-наукові уявлення про поведінку й психіку людини із законами моральної поведінки людини у світі, що виводять зміст і сенс життя людини за її чисто фізіологічні, природні межі. Учений довів, що людина – істота не тільки біологічна, але й історична та соціальна, вона включена у суспільну взаємодію й у процес зміни поколінь, і цим багато в чому визначаються її реакції на зовнішні виклики. Крім того, людина активна, має волю, здатна до цілеспрямованої діяльності, відносно вільна, і в міру цієї волі відповідальна. І, що дуже важливо, сприймає себе цілісно. Розкрито якісно нове розуміння ученим «середовища» у контексті культури, яка об’єднує як індивідуальний внутрішній світ, так і колективне несвідоме, назване О. Ухтомським «досвідом батьків». У статті доведено, що теорія домінанти О. Ухтомського може використовуватися у таких прикладних галузях, як психологія праці, спорту, медична психологія, педагогічна психологія тощо.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

СІЛЬВЕСТРОВА, Оксана, Оксана ЖУК та Оксана МАЙБОРОДА. "КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНІ ТА СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ". Humanitas, № 3 (28 жовтня 2021): 98–105. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.3.14.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано вплив культурно-історичних та соціально-філософських чинників на становлення і розвиток ідей благодійності, допомоги нужденним, соціальної допомоги як суспільного феномену та соціальної роботи як професійної діяльності. Методологічною основою дослідження виступає системний підхід до вивчення культурно-історичних та соціально-філософських засад благодійності та соціальної допомоги. Використано історичний метод (прослід- ковування історичного розвитку феномену соціальної допомоги та благодійності, урахування специфіки розви- тку певних історичних періодів та її вплив на підходи до благодійності, вплив наукових та філософських знань на формування теоретичних засад професійної соціальної роботи тощо), методи аналізу та синтезу (для вичле- нування особливостей розвитку ідеї допомоги у різні історичні періоди та визначення її впливу на формування і розвиток професійної соціальної роботи в подальшому). У статті показано, що в первісних спільнотах питання допомоги та взаємодопомоги виходили з необхідності забезпечити виживання спільноти. Із появою та поширенням релігійного світогляду ідеї допомоги та милосердя стали пов'язуватися з ідеями про спасіння душі, а допомога ближньому – як вияв любові до Бога. Показано вплив релігійних настанов на ідею допомоги нужденним у Європі, США та особливості впливу релігійного світогляду на розвиток ідей благодійності в українському суспільстві. Вплив релігійних установок залишався сильним до кінця XVII – XVIII ст., а з епохи Нового часу та Просвітництва поширення здобули світські доктрини благо- дійності та її регулювання. Відзначено, що у ХІХ ст. реалізація соціальної допомоги здійснюється через численні громадські благодійні організації. Проте з кінця ХІХ ст. стає очевидним, що соціальна допомога та соціальна робота мають надаватися та здійснюватися професіоналами, які мають відповідну освіту. Проаналізовано вплив базових філософських та етичних ідей від давнини до сучасності, які орієнтували суспільну думку на необхідність допомоги та взаємодопомоги, соціальної відповідальності тощо. Підкреслено вплив наукових та філософських ідей на розвиток теорій та практики соціальної роботи у першій половині ХХ ст. Значний вплив на роз- виток теоретичних засад у розумінні соціальної допомоги та соціальної роботи зробили наукові та філософські напрями початку ХХ ст.: психоаналіз, герменевтика, екзистенціалізм, гуманістична психологія, гештальтпсихологія та ін. Наголошено, що з кінця ХХ – початку ХХІ ст. у питаннях надання соціальної допомоги та благодійності з’явилися та набули поширення ідеї прагматичного гуманізму та ефективного альтруїзму як альтернативи кла- сичним підходам до благодійності та допомоги. Зроблено висновок, що культурно-історичні, економічні, соціально-політичні зміни, що відбуваються у сус- пільстві впродовж його історичного розвитку, значно впливають на формування і розвиток ідеї соціальної допо- моги, а також ставлять питання про необхідність пошуку нових підходів до організації та функціонування системи соціальної допомоги, ураховуючи вимоги сучасної теорії і практики, накопиченого вітчизняного і зару- біжного досвіду.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Palahnyuk, Olha. "Соціальна солідарність в контексті пошуку шляхів досягнення і збереження цілісності суспільства: міждисциплінарний аналіз". Проблеми політичної психології 24 (30 грудня 2021): 73–94. http://dx.doi.org/10.33120/popp-vol24-year2021-66.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність статті визначається необхідністю поглиблення соціально-психологічних уявлень про соціальну солідарність, її структуризацію і особливості функціонування в умовах суцільних диференціацій, дизінтеграцій і конфліктів та пошуку шляхів досягнення й збереження цілісності суспільства. Метою статті є вивчення структуризації соціальної солідарності з акцентуацією уваги на сучасних підходах та перспективах її розроблення в межах соціальної психології в умовах поглиблення соціальної диференціації і трансформаційних змін українського суспільства. Методологія та наукові підходи: метатеоретична концепція діалогічної форми солідарності (Ю. Габермаса, 2000); положення теорії соціального порівняння, за яким утворення великих соціальних груп є основою ідентифікації як оцінювання їхніми членами точності своїх особистих переконань і поглядів (Л. Фестінгер, 1999); положення про соціальні трансформації, які виступають «наскрізною рамкою аналізу» (Н. Богомолова, 2002); положення про тотальну індивідуалізацію життя, становлення рефлексуючого суб’єкта (Бек, 2000); визначення спільнот як особистих мереж, які більше не обмежуються географічними районами і мають можливість надавати різні види підтримки, що виступають проявами солідарності (Wellman and Wortley, 1990). Результати. Визначено, що соціальна солідарність – це специфічна властивість суспільства, що виникає стихійно або керовано на основі інтеграції особистісних потенціалів солідарності більшості його членів, завдяки чому відбувається конвергенція суспільних процесів на спільній меті та формується згуртованість на рівні великих груп. Встановлено, що солідарність як згуртованість великих груп уможливлює ефективне вирішення проблем та досягнення цілей сталого розвитку; що є потреба в новому погляді на поняття та механізми солідарності пов’язана з тим, що багато феноменів сучасних солідаризаційних процесів сьогодні неможливо пояснити виключно на засадах класичних теорій солідарності. Загальноприйнятим визначено поняття «нова солідарність», яке втрачає територіальну, класову заангажованість, перестає відтворювати постійну спільність інтересів, цінностей. Висновки. Психологічне структурування соціальної солідарності уможливлює розмежування її особливостей на різних соціальних вимірах. Акцентування уваги на соціальній взаємодії, комунікації, ролі довіри, соціальної відповідальності та толерантності у процесах солідаризації розкриває специфіку різновекторної площини досягнення і збереження соціальної солідарності. Особистість формує своє усвідомлене ставлення до певних перспектив суспільного життя, психологічним осередком якого виступає «особистісний потенціал солідарності». Солідарність як згуртованість великих соціальних груп досягається за рахунок дії таких механізмів, як переживання співпричетності, полілогу спільнот, висхідної та низхідної ініціатив та динамічного балансу процесів конкуренції і кооперації спільнот.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Дисертації з теми "Соціальна психологія"

1

Грінченко, Олеся Миколаївна. "Психологія успіху як основа соціального оптимізму". Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/920.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Девиченко, А. М., та Олена Миколаївна Кітченко. "Психологія реклами". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/27736.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Костиря, Ірина Валентинівна, та Анастасія Олександрівна Анохіна. "Використання ефекту соціальної фасилітації для формування лідерських якостей у майбутніх психологів". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45217.

Повний текст джерела
Анотація:
Висвітлено важливість самостійної спроби створення майбутніми психологами фасилітативного середовища в контексті формування лідерських якостей та придбання при цьому навичок ефективного управління груповою комунікацією.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Габелая, М. Є. "Особливості соціальної рекламі в Україні". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/11705.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Яковенко, К. В. "Особистісні якості харізматичного лідеру". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43216.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Фурманець, Борис Іванович. "Актуальність психологічних технологій у сучасній підготовці студентів". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/18007.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Кошлань, Юлія Ігорівна. "Оцінка ефективності системи управління персоналом". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/27827.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Луценко, О. А. "Роль гендерно-нормативних уявлень в теорії та практиці психосоціальної роботи з населенням". Thesis, Видавництво СумДУ, 2004. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/23377.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Радахевич, Андрій Васильович. "Інтернет мережа як інститут соціалізації: соціально-психологічний аналіз". Thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2014. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/3497.

Повний текст джерела
Анотація:
Розкрито проблему впливу Інтернет-мережі на соціалізацію особистості, висвітлено позитивні та негативні сторони впливу Інтернет-мережі на особистість, що є досить важливим для людей в житті сучасного суспільства, в якому інтенсивно впроваджуються інформаційні технології і вплив їх на людину є неминучим.
The problem of the impact of the Net on socialization, highlights the positive and negative aspects of the impact of the Net on personality, which is very important for people in modern society, which actively implemented information technologies and their impact on humans is inevitable.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Медвідь, Ольга Василівна. "Особливості соціально-психологічної адаптації дітей 6-річного віку до навчання в школі". Thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2017. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/18962.

Повний текст джерела
Анотація:
В дипломній роботі виконано дослідження проблеми соціально-психологічної адаптації дітей шестирічного віку. Запропонована програма психологічного супроводу дезадаптованих учнів.
In the thesis work has explored issues of social and psychological adaptation of children six years of age. The proposed program of psychological support maladjusted pupils.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Книги з теми "Соціальна психологія"

1

Орбан-Лембрик, Л. Е. Соціальна психологія:. Київ: Академвидав, 2005.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Гапон, Н. П. Соціальна психологія. Львів: Львівський національний університет ім. І.Франка, 2008.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Швачко, О. В. Соціальна психологія. Київ: Вища школа, 2002.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Циба, В. Т. Системна соціальна психологія. Київ: Центр навчальної літератури, 2006.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Татенко, В. Соціальна психологія впливу. Київ: Міленіум, 2008.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Трухін, І. О. Соціальна психологія спілкування. Київ: Центр навчальної літератури, 2005.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Большакова, А. М. Соціальна психологія для менеджерів. Харків: ХДАК, 2006.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Коломінський, Н. Л. Психологія менеджменту в освіті ( соціально-психологічний аспект ). Київ: МАУП, 2000.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Максименко, С. Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці. Київ: Наукова думка, 1998.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Максименко, С. Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці : методологія, методи, програми, процедури. Київ: Наукова думка, 1999.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Частини книг з теми "Соціальна психологія"

1

Литвин-Кіндратюк, С. Д. "Історіогенетичний ракурс дослідження особистості в соціальній психології". У ПСИХОЛОГІЯ ТРЕТЬОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ: ТЕОРІЯ, ПРАКТИКА, ЕКСПЕРИМЕНТ, 4–32. Liha-Pres, 2021. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-245-9-1.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Соціальна психологія"

1

Костюченко, О. В. "Визначальні соціально-психологічні фактори ефективного управління командою". У Психолого-педагогічні проблеми становлення сучасного фахівця. ХОГОКЗ, 2018. http://dx.doi.org/10.26697/9786177089017.2018.42.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Крайнова, Т. І. "Актуальність створення громадських інклюзивних ресурсних центрів широкої соціальної спрямованості". У Психолого-педагогічні проблеми становлення сучасного фахівця. ХОГОКЗ, 2018. http://dx.doi.org/10.26697/9786177089017.2018.220.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Кулешова, В. В., та С. О. Коваленко. "Формування у майбутніх інженерів-педагогів знань з основ соціально-педагогічної роботи в умовах вищих інженерно-педагогічних навчальних закладів". У Психолого-педагогічні проблеми становлення сучасного фахівця. ХОГОКЗ, 2018. http://dx.doi.org/10.26697/9786177089017.2018.323.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Соціальна психологія"

1

Гапоненко, Лариса Олександрівна. Коучинг з розвитку соціальної зрілості студентів-психологів. Одеса, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3990.

Повний текст джерела
Анотація:
В роботі розглядається авторська програма коучингових занять для першокурсників студентів-психологів. Встановлено, що компетенції самостійного мислення є наслідком рефлексивного аналізу рольових позицій. Доведено, що система рольових композицій коучингу сприяє структуруванню професійного мислення і розвитку соціально-психологічних властивостей у першокурсників.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Гапоненко, Лариса Олександрівна. Когнітивна модель соціально зрілої особистості студента-психолога. Кривий Ріг. Вид. Р. А. Козлов, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3995.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Гапоненко, Лариса Олександрівна. Рефлексивно-рольова концепція в аналізі соціальної зрілості студента-психолога. Інститут психології імені Г. С .Костюка НАПН України, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3970.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Актуальні проблеми психології в закладах освіти. Chair Н. М. Токарева. Криворізький державний педагогічний університет, 2010. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6101.

Повний текст джерела
Анотація:
У збірнику висвітлюються актуальні проблеми теоретичної та практичної психології, особливості їх виявлення у навчально-виховному процесі. Загальнопсихологічні, онтогенетичні, соціально-психологічні дослідження, консультативно-корекційні аспекти психологічного супроводу школярів і студентів у закладах освіти, представлені науковим колективом кафедри загальної та вікової психології КДПУ та інших ВНЗ, студентами та практичними психологами закладів освіти, свідчать про різноманітність науково-практичних інтересів психологічної спільноти м. Кривого Рогу. Матеріали конференції адресовані як фахівцям, так і тим, хто цікавиться сучасним станом психологічної науки.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Шестопалова (Бондар), Катерина Миколаївна. Семантичний простір експектацій професійної соціалізації ехо-бумерів. Київ, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2898.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена психосемантичному аналізу експектацій професійної соціалізації «мережевого» покоління (ехо-бумерів). Проаналізовано специфіку семантичного простору концепту «психолога» в залежності від перфекціонізму у академічній успішності. Підтверджено, що перфекціонізм орієнтований на себе переважає в академічно успішних. Виявлено, що експектації професійної соціалізації академічно-успішних ехо-бумерів звернені до отримання навиків трактування загальнонаукового розуміння психічного, дослідництва, експектації академічно-неуспішних звернені до прикладних аспектів соціальної психології, конфліктології.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Бойко, Світлана Петрівна. Соціальна адаптація у процесі формування особистості вихованців закладів дошкільної освіти. Вид-во Б. І. Маторіна, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3406.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкрито сутність понять «соціалізація» та «адаптація», психолого-педагогічні аспекти процесу адаптації дошкільника в соціумі, обґрунтовано основні підходи до процесу соціалізації дитини дошкільного віку у закладах дошкільної освіти. Розглянуто підходи до визначення механізмів сприяння особистісному розвитку дошкільнят у сприятливому соціальному контексті, пов’язаному з активізацією в освітньому процесі дитячого співтовариства.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Лов'янова, І. В. Синтез психолого-педагогічних підходів у профільному навчанні старшокласників. [б. в.], 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2341.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто існуючі у психології і педагогіці підходи – індивідуально-психологічний, соціально-психологічний, віковий, діяльнісний, системно-психологічний. Визначено інтегративну функцію особистісного підходу. Виділено ключові підходи для профільного навчання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Абдула, Андрій Іванович. Відкрите суспільство, критичне мислення та раціональність. Львівський національний університет імені Івана Франка, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2488.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглядається критико-раціоналістична традиція, пов’язана з просвітницькою вірою в розум (науковий, філософський, політичний, загальнолюдський), як така, що має єдине підґрунтя в усіх своїх проявах. Цим підґрунтям постає раціональна критика, соціальним проявом якої є «відкрите» (до критики) суспільство. Стверджується, що методологічні принципи, до яких апелює критико-раціоналістична традиція (критична настанова, плюралізм, егалітаризм, номіналізм, антифундаменталізм та ін.) зберігають значний гносеологічний потенціал, орієнтуючи, у тому числі, й на перспективу соціальних перетворень. Висвітлюються ключові аспекти цієї концепції, у зв’язку з категоріями «розуму», «критики», «критичного мислення». Звертаючись до трьох аспектів критичного мислення: психолого-педагогічного, логіко-методологічного та наукового, робиться висновок, що подібна інтерпретація у цілому відповідає уявленню про «критичний розум» (у тлумаченні К. Поппера). Підкреслюється, що критико-раціоналістична методологія апелює не лише до гуманістичних чи просвітницьких цінностей, але й до універсального способу розвитку – методу спроб і помилок. Аналізуються можливості попперівської концепції як методології соціальних реформ, а також проблемні аспекти методологічних засад критичного раціоналізму та безпосередньо «відкритого суспільства».
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Марчик, Валентина Іванівна, Олена Геннадіївна Ляшок та Тетяна Анатоліївна Дроннікова. Вплив самооцінки на формування здоров’я у холістичній моделі. ТОВ «Лондо ЛТД», 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1873.

Повний текст джерела
Анотація:
В роботі досліджували вплив рівня самооцінки як соціально-психічного компоненту на оцінювання здоров’я як фізичного компоненту особистості. Респондентам було запропоновано оцінити своє здоров’я за суб’єктивними показниками (відчуттями) на «відмінно», «добре» та «задовільно». Через анонімне анкетування респонденти висловили своє відношення до стверджень психолого-педагогічного тесту на визначення рівня самооцінки. При оцінюванні студентами власного здоров’я на «відмінно» відмічено прямий зв’язок і зворотній зв’язок при оцінюванні на «добре» з рівнем самооцінки. Анонімне анкетування показало значний відсоток студентів-першокурсників (64%) зі заниженої самооцінкою. Припускається зменшення відсотка студентів з «перехідним станом» здоров’я і збільшення відсотка студентів з відмінним здоров’ям при використанні комплексу психолого-педагогічних заходів, спрямованих на підвищення самооцінки студентів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Яковлева, В. А., І. Ю. Серьогіна, Н. В. Волкова та Ю. С. Кулінка, ред. Підвищення якості освіти: стан, проблеми, перспективи : матеріали Всеукраїнської наукової Інтернет-конференції. Chair Л. О. Савченко. Криворізький державний педагогічний університет, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/822.

Повний текст джерела
Анотація:
У збірнику представлені матеріали Всеукраїнської наукової Інтернет-конференції «Підвищення якості освіти: стан, проблеми, перспективи». Розглядаються соціальні та психолого-педагогічні проблеми професійної підготовки молоді, актуальні питання модернізації передшкільної, початкової, середньої, профільної та вищої педагогічної освіти, вимоги сучасної школи до якісної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання та технологій та майбутніх фахівців дошкільної освіти, можливості впровадження сучасних педагогічних технологій у системі підготовки компетентного вчителя та вихователя дошкільного закладу. Збірник призначений для науковців, викладачів, аспірантів, здобувачів вищої освіти, вчителів, вихователів дошкільних закладів, а також для широкого кола читачів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити розширені добірки на тему "Соціальна психологія" для конкретних типів джерел:
Статті в журналах Дисертації Книги
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії