Готові списки джерел за темами / Професори

Зміст

  1. Статті в журналах
  2. Дисертації
  3. Книги
  4. Частини книг
  5. Тези доповідей конференцій
  6. Звіти організацій

Добірка наукової літератури з теми "Професори"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Професори".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Професори"

1

Krut’, M. V. "ДО 75-РІЧЧЯ ІНСТИТУТУ ЗАХИСТУ РОСЛИН НААН УКРАЇНИ. ЕНТОМОЛОГІЧНІ ШКОЛИ". Ukrainian Entomological Journal 19, № 1-2 (30 листопада 2021): 85–101. http://dx.doi.org/10.15421/282106.

Повний текст джерела
Анотація:
На різних етапах проведення наукових досліджень із вирішення найважливіших питань щодо захисту сільськогосподарських культур в Інституті захисту рослин НААН сформувалися ентомологічні школи. Учні академіка АН УРСР В.П. Поспєлова здійснювали комплекс робіт із вивчення патології комах з метою обґрунтування мікробіологічного й хімічного методу боротьби з шкідниками. Напрямом наукових досліджень школи доктора біологічних наук, професора М.А. Теленги було використання біологічних методів з обмеження чисельності шкідників сільгоспкультур. З його учнів М.П. Дядечко й В.П. Приставко створили свої наукові школи. Школу лісових ентомологів (Д.Ф. Руднєв та інші) очолював З.С. Голов’янко. В подальшому професор Д.Ф. Руднєв розробляв хімічний метод захисту рослин від шкідливих організмів, але знайшов йому альтернативу — використання стійких до шкідників сортів рослин. Його справу продовжили професори В.А. Санін і В.П. Смілянець. Плідно працювала школа академіка АН УРСР В.П. Васильєва, вагомим результатом досліджень якої є теоретично обґрунтована економічна доцільність застосування інсектицидів та розроблені основи інтегрованого захисту рослин. Професор Б.А. Арєшніков разом із учнями основну частину своєї діяльності присвятив роботі з наукового обґрунтування ефективного й екологічно безпечного захисту зернових культур від шкідників, особливо клопа шкідливої черепашки. Вчених-ентомологів підготували також доктори наук, професори В.Г. Долін (з питань прогнозування розвитку шкідників рослин та розробки ефективних захисних заходів), М.П. Секун (з токсикології пестицидів), В.М. Чайка (з прогнозу та екології) та кандидати біологічних наук Н.В. Лаппа (з мікробіологічного методу захисту рослин), В.П. Омелюта (з карантину рослин). Є в інституті й представники наукових шкіл академіка НААН В.П. Федоренка та професора С.О. Трибеля з напряму еколого-економічної оптимізації інтегрованого захисту рослин від шкідників.В певні періоди Є.В. Звєрезомб-Зубовський, В.П. Васильєв і В.Г. Долін очолювали Українське ентомологічне товариство. Нині президентом цієї громадської організації є В.П. Федоренко.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Огоновський, Р. З. Огоновський, В. Гриновець, В. Синиця та О. Ріпецька. "60 РОКІВ СТОМАТОЛОГІЧНОМУ ФАКУЛЬТЕТУ ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМ. ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО". Експериментальна та клінічна стоматологія 4, № 3 (25 квітня 2019): 63–67. http://dx.doi.org/10.35339/ecd.4.3.63-67.

Повний текст джерела
Анотація:
У 2018 році стоматологічний факультет Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького відзначає 60 років від часу створення. За цей час факультет став потужним центром з підготовки лікарів-стоматологів і його здобутками сьогодні можна пишатися. Створення стоматологічного факультету в ЛДМІ був своєрідним підсумком багаторічних старань не одного покоління університетських професорів, лікарів-стоматологів та громадян у Львові та які науковими здобутками і своєю працею впродовж ХІХ–ХХ сторіччя створили відповідні умови. Адже навчальна дисципліна «Мистецтво зуболікування (одонтологія)» вперше з’явилася у навчальних планах студентів-медиків Львівського університету ще в 1828 році. Її почав викладати професор «одонтології» Карл Прокоп Каліґа, а згодом продовжив хірург, магістр зуболікування Вінцент Штраскі. Професор Каліґа написав книгу «Про хвороби зубів і засоби їх лікування», яка була видана у Відні (1838), Львові (1840) та Мілані (1841). З 1902 року стоматологію викладав доцент (згодом професор) Андрій Ґонька. У 1907 році розпочинає роботу амбулаторія дентистики Львівського університету, метою якої було надання безкоштовної стоматологічної допомоги населенню. Разом з професором А. Ґонькою працював доцент Теодор Богосєвіч, який після смерті професора у 1909 році протягом певного часу керував клінікою та читав курс стоматології. Згодом клініка отримує назву інституту дентистики та фактично набуває статусу сучасної кафедри, яку з 1913 до 1941 рр. очолював професор Антон Цєшинський. Він першим запропонував правило ізометрії в рентґенології (прицільний знімок зуба) та метод місцевого знеболення новокаїном з адреналіном (1906), був автором першого в світі атласу (1907) та підручника (1911) з рентґенстоматології, праць з реорганізації стоматологічної освіти, виокремлення стоматології як самостійної галузі природничих наук тощо. Вагомий внесок професора А. Цєшинського у розвиток світової стоматологічної науки засвідчує те, що у 1936 році він був удоcтоєний міжнародної нагороди Світової Федерації Дентистів (FDI) – Дипломом і Золотою Медаллю Міллера. У липні 1941 року Антон Цєшинський був розстріляний гестапо разом з іншими львівськими професорами на Вулецьких пагорбах. У 1958 році в Львівському державному медичному інституті було відкрито стоматологічний факультет. Першим деканом стоматологічного факультету став Олександр Васильович Коваль – перший головний лікар стоматологічної клініки ЛДМІ, голова наукового товариства стоматологів у Львові, головний стоматолог обласного відділу охорони здоров'я, перший після війни львівський доктор медичних наук у галузі стоматології. Деканами стоматологічного факультету у різний час за минулі 60 років були професори О.В. Коваль (1960–1966, 1968–1972 рр.), О.Я. Ухов (1966–1968 рр.), Г.С. Чучмай (1972–1974, 1978– 1979 рр.), Є.В. Гоцко (1974–1978, 1979–1992 рр.), І.М. Готь (1992–2005), Р.М. Ступницький (2005–2012). У 2012 р. на посаду декана був обраний д-р мед. наук, проф. Р.З. Огоновський [6]. Сьогодні у складі факультету функціонує десять кафедр (п’ять – профільних) та базова стоматологічна поліклініка університету. Тут працює 19 професорів, 17 докторів медичних наук, 55 доцентів, 84 кандидати наук, 45 асистентів. За 60 років роботи факультету освіту здобуло біля 8 тис. лікарів-стоматологів. Серед студентів були представники 40 країн світу. Зараз тут навчається понад 1060 студентів, зокрема близько 200 іноземців. Факультет готує лікарів-стоматологів загальної кваліфікації. Випускники Львівської школи стоматології очолюють кафедри у вищих навчальних закладах Києва, Одеси, Вінниці та інших міст України, а також за кордоном, працюють на державній службі різних рівнів, проявили себе у мистецтві та спорті.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Tarasenko, O. O. "Спогади В.Г. Авсєєнка про істориків університету Св. Володимира". Grani 19, № 2 (28 січня 2016): 81–89. http://dx.doi.org/10.15421/1716027.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано автобіографічні спомини письменника, критика, публіциста, журналіста, мемуариста Василя Григоровича Авсєєнка (1842–1913) «Школьные годы. Отрывки из воспоминаний. 1852–1863» в яких пошановуються засновники історичної освіти і науки в Університеті Св. Володимира професори В. Я. Шульгін (1822–1878), П. В. Павлов (1823–1895), О. І. Ставровський (1809–1882), які започатковували і розвивали традиції школи істориків Університету Св. Володимира та які обіймають почесні місця серед викладачів і вчених України середини та другої половини ХІХ ст. Досліджено, як у спогадах В. Г. Авсєєнко виразно реконструює портрети професорів кафедри всесвітньої історії В. Я. Шульгіна та О. І. Ставровського, професора кафедри російської історії П. В. Павлова та як він згадує особливі риси, які визначали університетське життя під час його навчання у 1859–1863 роках. Установлено, як В. Г. Авсєєнко виявляє значення впливу представників школи істориків Університету Св. Володимира на студентство, що дозволяє глибше зрозуміти постаті істориків, які уособлювали та невтомно творили свій час.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Боярська-Хоменко, А. В., С. Т. Золотухіна та Л. А. Штефан. "ВИХОВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КАФЕДРИ ОСВІТОЛОГІЇ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ". Теорія та методика навчання та виховання, № 51 (2021): 35–43. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2021.51.04.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті на основі аналізу діяльності кафедри освітології та інноваційної педагогіки розкрито її виховний потенціал. Підкреслено, що саме кафедра має створювати умови для розкриття здатності її членів чітко організовувати процес якісної підготовки здобувачів вищої освіти (першого-третього рівнів), впливати на формування особистості майбутніх фахівців, а також забезпечувати комфортну атмосферу для роботи і відпочинку співробітників. Установлено, що першими очільниками кафедри педагогіки були професори А. Валицький, М. Лавровський, пізніше – Т. Гарбуз, І. Синепол, С. Литвинов, М. Григорьєв. Саме вони доклали зусиль для повноцінного становлення кафедри педагогіки. Подальший її інтенсивний розвиток відбувся в період управління професорами А. Зільберштейном, Л. Поповою, доктором педагогічних наук, професором І. Федоренком, докторами педагогічних наук, професорами, членами-кореспондентами НАПН України В. Лозовою, А. Троцко. З’ясовано, що виховний потенціал, як «комплекс засобів», «резерви», «потужність» є основними показниками кафедри, члени якої об’єднані спільними ідеями, віддані служінням професії, педагогічній науці на основі взаємодовіри, взаємоповаги, взаємопідтримки. У статті визначено і схарактеризовано умови, за яких здійснюється реалізація виховного потенціалу кафедри: знання і шанобливе ставлення до історії кафедри; урахування науково-педагогічного досвіду очільників і провідних науковців кафедри; наявність наукових шкіл, продуктивність їх діяльності; потужний склад кафедри, який ініціює і реалізує стратегію і місію університету; організаційно-методичне забезпечення роботи кафедри, що дисциплінує і стимулює викладачів до активної діяльності; персональна унікальність членів кафедри. На конкретних прикладах показано ефективність реалізації виховного потенціалу кафедри: високі показники у науковій діяльності; посилення особистісної ініціативи членів кафедри у розробці наукових проєктів, грантів, навчальних дисциплін; застосування інноваційних технологій; посилення індивідуальної роботи із здобувачами всіх рівнів; запровадження заходів заохочення викладачів і традицій кафедри.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Коваленко, В. В. "Нові наукові підходи до дослідження всеукраїнського референдуму в системі референдної демократії". Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка 4, № 92 (17 грудня 2020): 346–49. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.92.346-349.

Повний текст джерела
Анотація:
Рецензія підготовлена на монографію «Всеукраїнський референдум у системі референдної демократії», авторами якої є доктори юридичних наук, професори Р. Л. Стефанчук та В. Л. Федоренко. У монографії розкривається процес утвердження всеукраїнського референдуму в системі референдної демократії. Монографія є вагомим здобутком не лише для вітчизняної правничої науки, а й теоретико-методологічною основою для прийняття та реалізації майбутнього закону про здійснення народовладдя через всеукраїнський референдум.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Мозгова, Н. Г. "Професори філософії університету св. Володимира як фундатори київської педагогічної освіти". Філософські обрії, Вип. 21 (2009): 47–55.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Грузєва, Т. С. "РОЗВИТОК КИЇВСЬКОЇ СОЦІАЛЬНО-ГІГІЄНІЧНОЇ НАУКОВОЇ ШКОЛИ У ХХ СТОЛІТТІ (1920–1990 рр.)". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 3 (23 грудня 2021): 64–70. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.3.12630.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета: дослідити процеси розбудови Київської соціально-гігієнічної наукової школи як самостійний науковий напрям у період 20–90-х років ХХ століття. Матеріали і методи. Методологічна основа науково-дослідної роботи ґрунтується на аналізі наукових публікацій та даних архівних матеріалів із застосуванням історико-бібліографічного методу. Результати. У ХХ столітті відбувався поступальний розвиток Київської соціально-гігієнічної наукової школи, в якому періоди активної розбудови змінювалися періодами стагнації медико-соціальної науки, репресіями відносно її представників. Закладені професором О. В. Корчаком-Чепурківським підвалини соціально-гігієнічної науки стали надійним фундаментом для виокремлення цього напряму в самостійну галузь медичної науки і освіти, створення кафедри соціальної гігієни у Київському медичному інституті та викладання окремого предмету в закладах вищої медичної освіти. Наукові дослідження школи охоплювали широкий спектр медико-соціальних проблем здоров’я населення у взаємозв’язку з чинниками, потреб у різних видах медичної допомоги, організації її надання, підготовки кадрів охорони здоров’я, у тому числі керівних, управління охороною здоров’я тощо. Вихованцями школи є видатні соціальні гігієністи, у тому числі академік Ю. В. Вороненко, професори О. А. Грандо, Б. П. Криштопа, О. П. Мінцер та інші. Висновки. Розвиток Київської соціально-гігієнічної наукової школи у 1920–1990 рр. заклав основи її майбутнього розквіту в ХХІ ст.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Ђ. Милин, Жива. "СРБИСТИ ИЗ РУМУНИЈЕ НА МЕЂУНАРОДНИМ НАУЧНИМ СКУПОВИМА У АРАДУ, ТЕМИШВАРУ (РУМУНИЈА) И НИШУ (СРБИЈА) 2005–2018." ИСХОДИШТА 1, № 7 (8 липня 2021): 177–200. http://dx.doi.org/10.46630/ish.7.2021.13.

Повний текст джерела
Анотація:
У првим двема деценијама XXI века у Араду, Темишвару и Нишу одржано је 15 међународних нучних скупова на којима су и србисти из Румуније – универзитетски професори, наставници, књижевници и научни истражива- чи – саопштавали реферате, студије и друге прилоге из историје, дијалекто- логије, књижевности, фолклора, топонимије, ономастике, српско-румунског суживота и сл. Радови са ових научних скупова су накнадно били објављени у посебним зборницима или посебним бројевима стручних часописа, а које наводимо овде после сваког поменутог међународног научног скупа.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Шевченко, Л. В. "П.В. Павлов, В.Я. Шульгин - провідні професори історії Київського університета Св. Володимира". Історія України. Маловідомі імена, події, факти, Вип. 9 (1999): 321–32.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Сапожников, Ігор. "В. Лагус і його листи про подорож 1851 року з Одеси до Ольвії та слідами армії Карла ХІІ". Старожитності Лукомор'я, № 4 (23 серпня 2021): 22–54. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2021.4.89.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті републіковані забуті «Листи з Чорного моря», присвячені опису подорожі 1851 року з Одеси до Ольвії. У ході неї були проведені археологічні розшуки та огляд місць таборів шведської армії, яка після поразки під Полтавою відступала під проводом короля Карла ХII від Південного Богу до Бендер. Автором листів є Якоб Йохан Вільгельм Лагус (1821-1909) – доктор філософії, професор і ректор університету. Більшу частину життя він займався східним і грецьким мовознавством, історією та нумізматикою Фінляндії, а після згаданої поїздки написав книгу «Карл XII у Південній Росії» (останнє видання 2018 р.). У подорожі брали участь професори Рішельєвського ліцею, фахівці з історичної географії П.В. Беккер і Ф.К. Брун. У статті подана біографія В. Лагуса та його внесок у дослідження минулого Північно-Західного Причорномор’я. Особлива увага приділена поїздці, яку можна розглядати як одну з перших спроб проведення комплексної історико-археологічної експедиції у названому регіоні. Автор реконструював її маршрут і хронологію, звернувши особливу увагу на описи археологічних пам’яток і решток місць стоянок-таборів на шляху шведських військ. Залучивши відомі та неопубліковані карти, а також дані власних спостережень і розвідок, автор дійшов висновку, що датування В. Лагусом низки оглянутих земляних укріплень 1709 р. не підтвердилось: городище Петухівка ІІ і два земляні укріплені табори Чортувате та Коблеве датуються римським часом. Прямокутний табір між Руською косою та гирлом б. Гетьманової шведи вірогідно використовували, оскільки там знайдені монети Швеції 1630-1650-х рр., але його треба віднайти та дослідити.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Дисертації з теми "Професори"

1

Павленко, С. Ф. "Професори та студенти Київського університету Святого Володимира у “Щоденнику” М.Грушевського". Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12468.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Гелеш, А. В. "Внесок аспірантури ЛПІ у розвиток науки і техніки Радянського Союзу (60-80-ті рр. ХХ ст.)". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/8307.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Ахтемійчук, Ю. Т., І. У. Свистонюк, О. М. Слободян та Олександр Віталійович Цигикало. "Наукова спадщина професора Цвєтова Є.П". Thesis, Клінічна анатомія та оперативна хірургія, 2004. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/15971.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Сулим, Людмила Григорівна, Людмила Григорьевна Сулим, Liudmyla Hryhorivna Sulym, Т. М. Гончарова, М. Ф. Сівер та А. В. Пушкар. "Науковий шлях професора Ю.П. Мельмана". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31895.

Повний текст джерела
Анотація:
В 1949 р. кафедру анатомії Івано-Франківського медичного інституту очолив доцент, потім професор і заслужений діяч науки України (1974) Ю. П. Мельман, який здійснював керівництво нею упродовж наступного тридцятиріччя. Ним була проведена значна організаційна робота по освоєнню і обладнанню приміщень кафедри в теперішньому морфологічному корпусі, значно розширені або створені заново відділи навчального музею, придбано багато апаратури для навчальної і особливо для наукової роботи. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31895
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Тютюнник, В. В. "До біографії професора Вілібальда Готлібовича Бессера". Thesis, Сумський державний університет, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29069.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Голова, В. В. "Родина професора ХТІ Олександра Павловича Лідова". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/8306.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Ахтемійчук, Ю. Т., Б. Г. Макар та М. Д. Лютик. "Професор М.Г. Туркевич – визначний анатом України". Thesis, Клінічна анатомія та оперативна хірургія, 2004. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/15969.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Каплін, Микола Микитович, Николай Никитович Каплин та Mykola Mykytovych Kaplin. "Професор В.А. Постовіт - виходець з Сумщини". Thesis, Видавництво СумДУ, 2005. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/24662.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Звягінцева, Ю. Ю. "Науково-освітній доробок професора Івана Павловича Осипова". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/23122.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Старкив, М. П. "Анатом профессор Е.П. Мельман". Thesis, Издательство СумГУ, 1997. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/25069.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Книги з теми "Професори"

1

Микитась, В. Давньоукраїнські студенти і професори. Київ: Абрис, 1994.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Баш, Я. В. Професор Буйко. Київ: Веселка, 1990.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Ващишин, А. М. Наукова діяльність професора Г.І. Башнянина. Львів: Каменяр, 2001.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Кончаревић, Ксенија, ред. Трагом славистичких истраживања професора Богољуба Станковића. Београд: Савез славистичких друштава Србије ; Филолошки факултет Универзитета у Београду, 2018. http://dx.doi.org/10.18485/bogoljub_stankovic.2018.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Носач, В. Е. Педагогическая школа профессора П.В.Плотникова. Донецк: ДонНУ, 2006.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Кампане, Лилия. Профессор Юрий Петрович Ведин. Рига: Латвийск. гос. ун-т им. П. Стучки, 1985.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Бриежкалнс, Георг. Профессор Хелена Антоновна Мауриня. Рига: Латв. гос.ун-т им. П. Стучки, 1985.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Kuropas, M. B. Lesia and I. [S. l.]: Xlibris, 2014.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Петров, М. Скрижалі пам"яті. Київ: Либідь, 2004.

Знайти повний текст джерела
Анотація:
Книга відомого вченого, професора Київської Духовної Академії М.І. Петрова (1840-1921) мистить унікальний пласт інформації про життя духовенства, академичної еорпорації, про піввікову історію розвитку науки у стінах КДА
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Гнедина, Т. Е. Физика и творчество в твоей профессии. Москва: Просвещение, 1988.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Частини книг з теми "Професори"

1

Кончаревић, Ксенија. "Лингводидактичко наслеђе професора Богољуба Станковића". У Трагом славистичких истраживања професора Богољуба Станковића, 83–95. Београд: Савез славистичких друштава Србије ; Филолошки факултет Универзитета у Београду, 2018. http://dx.doi.org/10.18485/bogoljub_stankovic.2018.ch6.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Корда-Петровић, Александра. "Професор Крешимир Георгијевић као чапеколог". У Универзитетска славистика: традиције, савремено стање, перспективе = Университетская славистика: традиции, современное состояние, перспективы, 103–18. Београд: Универзитет у Београду, Филолошки факултет, 2017. http://dx.doi.org/10.18485/unislav.2017.ch7.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Матицки, Миодраг С. "Два зборника у част професора Слободана Ж. Марковића". У Слободан Ж. Марковић - човек институција, 15–19. Београд: Савез славистичких друштава Србије ; Филолошки факултет Универзитета у Београду, 2018. http://dx.doi.org/10.18485/slav_markovic_slobodan.2018.ch2.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Бишоф, Марија А. "Сећање на професора из Културно-просветне заједнице Србије". У Слободан Ж. Марковић - човек институција, 49–51. Београд: Савез славистичких друштава Србије ; Филолошки факултет Универзитета у Београду, 2018. http://dx.doi.org/10.18485/slav_markovic_slobodan.2018.ch6.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Ћосић Вукић, Ана Д. "Професор Слободан Ж. Марковић – оснивач Задужбине „Десанка Максимовић”". У Слободан Ж. Марковић - човек институција, 27–34. Београд: Савез славистичких друштава Србије ; Филолошки факултет Универзитета у Београду, 2018. http://dx.doi.org/10.18485/slav_markovic_slobodan.2018.ch4.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Буњак, Петар. "Оснивање Славистичког друштва Србије према тзв. „новом словенском покрету”". У Трагом славистичких истраживања професора Богољуба Станковића, 11–21. Београд: Савез славистичких друштава Србије ; Филолошки факултет Универзитета у Београду, 2018. http://dx.doi.org/10.18485/bogoljub_stankovic.2018.ch1.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Марић, Биљана Ж. "Изражавање контраста у српском и руском: сложена реченица". У Трагом славистичких истраживања професора Богољуба Станковића, 125–37. Београд: Савез славистичких друштава Србије ; Филолошки факултет Универзитета у Београду, 2018. http://dx.doi.org/10.18485/bogoljub_stankovic.2018.ch10.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Маркова, Елена Михайловна. "«Судьба» в русском языковом сознании на инославянском фоне". У Трагом славистичких истраживања професора Богољуба Станковића, 139–48. Београд: Савез славистичких друштава Србије ; Филолошки факултет Универзитета у Београду, 2018. http://dx.doi.org/10.18485/bogoljub_stankovic.2018.ch11.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Митрићевић-Штепанек, Катарина. "Формални деминутиви у чешком језику и њихови преводни еквиваленти у двојезичном чешко-српском речнику". У Трагом славистичких истраживања професора Богољуба Станковића, 149–74. Београд: Савез славистичких друштава Србије ; Филолошки факултет Универзитета у Београду, 2018. http://dx.doi.org/10.18485/bogoljub_stankovic.2018.ch12.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Павловић-Шајтинац, Маја. "Лексикографска концепција школских речника Богољуба Станковића". У Трагом славистичких истраживања професора Богољуба Станковића, 175–89. Београд: Савез славистичких друштава Србије ; Филолошки факултет Универзитета у Београду, 2018. http://dx.doi.org/10.18485/bogoljub_stankovic.2018.ch13.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Професори"

1

Petrova, Viktoriya, та Svetlana Panina. "Подготовка школьников на педагогические профессии". У Афанасьевские чтения. Инновации и традиции педагогической науки. Киров: Межрегиональный центр инновационных технологий в образовании, 2022. http://dx.doi.org/10.52376/978-5-907541-34-4_147.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Шергина, Н. З. "Роль музея в выборе будущей профессии школьника". У XVIII Всероссийская научно-практическая конференция молодых ученых, аспирантов и студентов в г. Нерюнгри, с международным участием, посвященной 25-летию со дня образования Технического института (филиала) СВФУ. Технический институт (ф) СВФУ, 2017. http://dx.doi.org/10.18411/svfu-2017-160.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Гавдей, Анастасия Николаевна. "SMM-специалист = современный библиотекарь". У Менеджмент вузовских библиотек. БГУ, 2021. http://dx.doi.org/10.33581/2020-20-72-76.

Повний текст джерела
Анотація:
В докладе рассказывается о профессии SMM-специалиста, его навыках и умениях, а также требованиях, предъявляемых к данной профессии. Ключевым аспектом статьи является применение принципов работы SMM-специалиста для библиотечных кадров, занимающихся социальными сетями.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Кузнецов, Сергей, та Юрий Петрушин. "Исследователь сибирской политической ссылки: 60 лет профессору А.А. Иванову". У Иркутский историко-экономический ежегодник. Baikal State University, 2019. http://dx.doi.org/10.17150/978-5-7253-3001-4.62.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Шумилов, Сергей Петрович, Елена Аркадьевна Шумилова, and Карина Ильдаровна Ишгарина. "EMOTIONAL-VOLITIONAL ASPECTS OF NEUROSIS IN STUDENTS." In Высокие технологии и инновации в науке: сборник избранных статей Международной научной конференции (Санкт-Петербург, Июль 2020). Crossref, 2020. http://dx.doi.org/10.37539/vt186.2020.30.73.010.

Повний текст джерела
Анотація:
В работе показано, что у студентов с низким уровнем невротизации был достаточный уровень саморегуляции и высокая мотивационная направленность на получение профессии. У студентов с высоким уровнем невротизации была не сформирована мотивация к получению профессии и низкий уровень саморегуляции. The paper shows that students with a low level of neuroticism had a sufficient level of self-regulation and a high motivational focus on getting a profession. Students with a high level of neuroticism were not formed motivation to get a profession and a low level of self-regulation.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

О. Н., Полянская, Дамдинов А. В. та Дугаров В. Д. "ПРОФЕССОР Д. Б. УЛЫМЖИЕВ (1927–2000) — ИССЛЕДОВАТЕЛЬ ИСТОРИИ РОССИЙСКОГО МОНГОЛОВЕДЕНИЯ". У Монголоведение в современном мире: опыт исследований, перспективы развития. Бурятский государственный университет имени Доржи Банзарова, 2019. http://dx.doi.org/10.18101/978-5-9793-1431-0-7-13.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Халилов, Ф. Н., та М. К. Мурадов. "Развитие у будущих учителей музыки профессионального интереса к выбранной профессии". У II Международная научно-практическая конференция. Нижневартовский государственный университет, 2021. http://dx.doi.org/10.36906/nvsu-2021/07/53.

Повний текст джерела
Анотація:
В статье определяется роль и значение исполнительской деятельности учителя музыки в педагогическом процессе. Выявляются особенности организации занятий со школьниками, когда накопленный учителем репертуар расширяет и дополняет рамки программы уроков музыки. Доказывается, что данные особенности накладывают отпечаток на такие компоненты инструментального исполнительства на уроке, как условия исполнительского процесса, исполняемый репертуар и подготовка к выступлению (перед классом, на школьном концерте). Определяются требования к инструментальной подготовке учителя.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Карпенко, Л. Б. "Возрождение отечественной славистики: к 110-летию профессора С. Б. Бернштейна". У Межкультурное и межъязыковое взаимодействие в пространстве Славии (к 110-летию со дня рождения С. Б. Бернштейна). Институт славяноведения РАН, 2021. http://dx.doi.org/10.31168/0459-6.04.

Повний текст джерела
Анотація:
The report traces the role of the outstanding Soviet slavist, professor S. Bernstein in the revival of Russian Slavic studies in the second half of the XX century. The author relies on the memoirs of scientists of the Institute of Slavic Studies and Moscow University and on the materials of the book of memoirs of S. Bernstein “Zigzags of Memory” (2002). The name “Zigzags of memory” correlates not only with the memories of the scientist, but also with the zigzags of the history of Russian Slavic science. The author traces the path of Slavic science in the Soviet period, which was thorny due to the well-known persecution of slavistics in the 20–30 years of the XX century. In the middle of the XX century, prof. S. B. Bernstein became the organizer of the revival of the entire Slavic branch. The role of the scientist in the organization of the Slavic department of Moscow State University and the training of slavists, in the work of the Institute of Slavic Studies, in the development of a number of significant science areas is shown: slavic dialectology and linguogeography, comparative historical grammar of slavic languages, ethnolinguistics and slavic antiquities, Cyril and Methodius problems, etc.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Голда, Т. Е., Ю. А. Богданов та Г. В. Долгов. "Профессор Д. П. Бровкин и его способ патогенетического лечения преэклампсии сульфатом магния". У Наука России: Цели и задачи. НИЦ «Л-Журнал», 2021. http://dx.doi.org/10.18411/sr-05-12-2021-40.

Повний текст джерела
Анотація:
В статье излагаются биографические данные отечественного акушерагинеколога, профессора Центрального НИИ акушерства и гинекологии - Дмитрия Павловича Бровкина и его способ лечения эклампсии сульфатом магния.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Бокотей, Михайло. "ПРЕМІЯ ПРОФЕСОРА АНДРІЯ БОКОТЕЯ ДЛЯ МОЛОДИХ ХУДОЖНИКІВ СКЛЯРІВ: ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ ТА ПРОМОЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА СКЛА". У RICERCHE SCIENTIFICHE E METODI DELLA LORO REALIZZAZIONE: ESPERIENZA MONDIALE E REALTÀ DOMESTICHE. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-26.11.2021.v2.38.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Професори"

1

Дікунова, О. А. Петро Логвинович Варгатюк – український учений-історик, дослідник історії Криворіжжя (до 100-річного ювілею доктора історичних наук, професора, вченого-краєзнавця, викладача Криворізького державного педагогічного інституту (1946–1975 рр.). Криворізький державний педагогічний університет, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3548.

Повний текст джерела
Анотація:
Покажчик присвячено Петру Логвиновичу Варгатюку – українському вченому-історику, доктору історичних наук, професору, засновнику краєзнавства в Кривому Розі. У покажчику репрезентовано бібліографію праць П. Л. Варгатюка. Представлено наукові видання, публікації в збірниках наукових і публіцистичних праць та статті в періодичних виданнях. У покажчику також подано бібліографію наукової, педагогічної та краєзнавчої діяльності професора П. Л. Варгатюка. Покажчик адресовано науковцям – історикам, викладачам закладів вищої освіти, аспірантам, студентам з метою популяризації наукової й краєзнавчої спадщини П. Л. Варгатюка.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Дікунова, О. А., та Ю. С. Душко. Олександр Андрійович Коновал: обранець науки як долі. Криворізький державний педагогічний університет, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/435.

Повний текст джерела
Анотація:
Покажчик присвячено Олександру Андрійовичу Коновалу, доктору педагогічних наук, кандидату фізико-математичних наук, професору, завідувачу кафедри фізики та методики її навчання КДПУ, відомому українському вченому. У покажчику репрезентовано праці професора О. А. Коновала за 1973–2016 рр. Представлено монографії, науково-методичні та навчально- методичні посібники, публікації у збірниках наукових праць і матеріалах наукових конференцій та статті у фахових вітчизняних та зарубіжних виданнях. У покажчику подано матеріали про науково-педагогічну діяльність ученого. Покажчик адресовано науковцям, викладачам вищих навчальних закладів, аспірантам, студентам
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Дікунова, О. А., та Ю. С. Душко. Олександр Андрійович Коновал: обранець науки як долі. Криворізький державний педагогічний університет, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/435.

Повний текст джерела
Анотація:
Покажчик присвячено Олександру Андрійовичу Коновалу, доктору педагогічних наук, кандидату фізико-математичних наук, професору, завідувачу кафедри фізики та методики її навчання КДПУ, відомому українському вченому. У покажчику репрезентовано праці професора О. А. Коновала за 1973–2016 рр. Представлено монографії, науково-методичні та навчально- методичні посібники, публікації у збірниках наукових праць і матеріалах наукових конференцій та статті у фахових вітчизняних та зарубіжних виданнях. У покажчику подано матеріали про науково-педагогічну діяльність ученого. Покажчик адресовано науковцям, викладачам вищих навчальних закладів, аспірантам, студентам
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Дікунова, О. А., та О. О. Лебедюк. Професор Алла Лобанова: шлях у соціологічній науці. Криворізький державний педагогічний університет, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/377.

Повний текст джерела
Анотація:
Покажчик присвячено Аллі Степанівні Лобановій, доктору соціологічних наук, професору, завідувачу кафедри соціології та економіки КДПУ, авторитетному українському вченому в галузі соціології адаптації, соціології праці та управління, соціології політики, соціології освіти та культури, автору теорії соціальної мімікрії. У покажчику репрезентовано праці професора А. С. Лобанової за 1988–2016 рр. Представлено монографії, науково-методичні та навчально-методичні посібники, публікації у збірниках наукових праць і матеріалах наукових конференцій та статті у фахових вітчизняних та зарубіжних виданнях. У покажчику подано матеріали про соціологічну, науково-педагогічну і суспільно-громадську діяльність ученої. Покажчик адресовано фахівцям соціологічної галузі, викладачам вищих навчальних закладів, аспірантам, студентам.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Дікунова, О. А., та О. О. Лебедюк. Професор Алла Лобанова: шлях у соціологічній науці. Криворізький державний педагогічний університет, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/377.

Повний текст джерела
Анотація:
Покажчик присвячено Аллі Степанівні Лобановій, доктору соціологічних наук, професору, завідувачу кафедри соціології та економіки КДПУ, авторитетному українському вченому в галузі соціології адаптації, соціології праці та управління, соціології політики, соціології освіти та культури, автору теорії соціальної мімікрії. У покажчику репрезентовано праці професора А. С. Лобанової за 1988–2016 рр. Представлено монографії, науково-методичні та навчально-методичні посібники, публікації у збірниках наукових праць і матеріалах наукових конференцій та статті у фахових вітчизняних та зарубіжних виданнях. У покажчику подано матеріали про соціологічну, науково-педагогічну і суспільно-громадську діяльність ученої. Покажчик адресовано фахівцям соціологічної галузі, викладачам вищих навчальних закладів, аспірантам, студентам.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Kuznetsova, Olena. ПРІОРИТЕТИ МОВОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПРОФЕСОРА ОЛЕКСАНДРИ СЕРБЕНСЬКОЇ. Ivan Franko National University of Lviv, травень 2019. http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2019.45.4496.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Поліщук, О. Б., та Ю. С. Душко. Видатний геоботанік України (до 100-річчя від дня народження професора І. А. Добровольського). Криворізький державний педагогічний університет, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/370.

Повний текст джерела
Анотація:
Покажчик присвячено Івану Андрійовичу Добровольському, доктору біологічних наук, професору кафедри ботаніки Криворізького державного педагогічного інституту/університету, відомому в Україні вченому – екологу, лісознавцю, геоботаніку, співавтору підручника з ботаніки, авторитетному фахівцю з дослідження природи Придніпров’я. У покажчику подано бібліографію публікацій І. А. Добровольського. Це – науково-методичні й навчально-методичні посібники, публікації у збірниках наукових праць і матеріалах наукових конференцій та статті у фахових періодичних виданнях. У покажчику представлено матеріали про життєвий шлях та науково-педагогічну і громадську діяльність науковця.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Поліщук, О. Б., та Ю. С. Душко. Видатний геоботанік України (до 100-річчя від дня народження професора І. А. Добровольського). Криворізький державний педагогічний університет, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/370.

Повний текст джерела
Анотація:
Покажчик присвячено Івану Андрійовичу Добровольському, доктору біологічних наук, професору кафедри ботаніки Криворізького державного педагогічного інституту/університету, відомому в Україні вченому – екологу, лісознавцю, геоботаніку, співавтору підручника з ботаніки, авторитетному фахівцю з дослідження природи Придніпров’я. У покажчику подано бібліографію публікацій І. А. Добровольського. Це – науково-методичні й навчально-методичні посібники, публікації у збірниках наукових праць і матеріалах наукових конференцій та статті у фахових періодичних виданнях. У покажчику представлено матеріали про життєвий шлях та науково-педагогічну і громадську діяльність науковця.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Garmaev, Yury. Список опубликованных научных трудов доктора юридических наук, профессора Гармаева Юрия Петровича. LJournal, 2015. http://dx.doi.org/10.18411/garmaev_spisok_publikaciy.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Устюкова, О. В., та А. С. Боголюбов. ОХРАНА ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ И КРИМИНОЛОГИЯ (ПАМЯТИ ДОКТОРА ЮРИДИЧЕСКИХ НАУК, ПРОФЕССОРА ОЛЬГИ ЛЕОНИДОВНЫ ДУБОВИК). DOI CODE, 2021. http://dx.doi.org/10.18411/2074-4964-2021-0290.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити розширені добірки на тему "Професори" для конкретних типів джерел:
Статті в журналах Дисертації Книги
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії