Готові списки джерел за темами / Лінгвісти

Добірка наукової літератури з теми "Лінгвісти"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Лінгвісти".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Лінгвісти"

1

ПОВЄТКІНА, Олександра Вікторівна. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІСЕМІЇ В КОНТЕКСТІ ЗМІНИ НАУКОВИХ ПАРАДИГМ". Мова, № 35 (29 липня 2021): 181–86. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237853.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета статті — проаналізувати та зіставити методологічні принципи дослідження семантики та полісемії лексичних одиниць, якими керуються різні лінгвісти та які зумовлені парадигмою наукового знання — порівняльно-історичною, системно-структурною, антропоцентричною. Об’єктом дослідження став зміст праць лінгвістів-представників різних наукових парадигм. Предметом дослідження — методологічні принципи вивчення лексичної полісемії. У роботі використано методи аналізу, узагальнення, а також зіставний та гіпотетико-дедуктивний. У результаті вивчення наукових праць Є. Куриловича, Р. Якобсона, В. В. Виноградова. Ю. Д. Апресяна, А. Вежбицької, А. А. Залізняк, О. С. Кубрякової, І. М. Кобозевої було простежено, як парадигма — домінуючий дослідницький підхід до мови — впливає на методи вивчення лексичної полісемії, а також виявлено основні риси сучасного когнітивно-дискурсивного підходу до лексичної семантики та полісемії. Зроблено такі висновки. Оскільки основоположними постулатами когнітивної лінгвістики є уявлення про мову як частину пізнавальної діяльності людини, ідеї про те, що саме мова дає змогу вивчати когнітивні процеси, які знаходять, здебільшого, іконічне відображення у мовних структурах, то перед лінгвістами постає задача вивчати співвідношення когнітивних і мовних структур. На сучасному етапі розвитку науки виявляється недостатність наявних словникових тлумачень. Від завдань щодо класифікації різних типів лексичних значень лінгвістика перейшла до аналізу когнітивних засад формування мовних значень. У новій парадигмі актуалізована установка на розвиток і доповнення класичної теорії полісемії дослідженням семантики багатозначного слова у когнітивному та дискурсивному аспектах. Становлення когнітивно-дискурсивної парадигми призвело також до усвідомлення необхідності залучення знань суміжних наукових дисциплін.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

СТЕРЛІКОВА, М. С. "ФУНКЦІОНУВАННЯ ІМЕННИКІВ У ПІСЕННОМУ ДИСКУРСІ 2010-Х РР." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 3 (16 лютого 2022): 146–52. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.21.

Повний текст джерела
Анотація:
У цій статті розглядаються особливості використання іменників у текстах пісень британської незалежної сцени 2010-х років. Іменники, які є об’єктом дослідження, використовуються авторами пісень для позначення конкретних культурно мотивованих явищ та передачі універсальних концептів, властивих кожній людині. Лінгвісти всіх теоретичних напрямів згодні з тим, що лексична категорійність є однією з найважливіших і найскладніших проблем у лінгвістиці. Одне з головних питань категорійності: чи існує універсальний семантичний критерій, який мотивує приналежність до категорії окремою мовою і, ширше, у різних мовах? Більшість сучасних лінгвістів, особливо ті, хто підходить до цієї проблеми з функціоналістської та когнітивної точок зору, слідом за традиційними граматистами вважають пошук умовних універсалій, які лежать в основі приналежності до категорій, продуктивною дослідницькою програмою. Слід зазначити, що вирішальним моментом у дослідженні семантичних класів іменників є екстралінгвістичне середовище, тобто зовнішні чинники, які спонукали автора використати певні лексичні одиниці. Логічно припустити, що кожна людина наділяє лексичні одиниці унікальним, властивим лише їй змістом, і у зв’язку з цим ми стикаємося з декількома способами інтерпретації тексту пісні: через призму автора пісні та через призму аудиторії. Автором текстів пісень гурту Bring Me The Horizon переважно є Олівер Сайкс, уродженець Ешфорда, Кент, Англія. Географічне положення, безперечно, відіграло вирішальну роль у процесі написання текстів пісень, оскільки Bring Me The Horizon стали справжнім британським культурним феноменом. Оліверу Сайксу вдається не тільки зобразити досвід, який викликає відгук у його міжнародних шанувальників, а й інкорпорувати елементи, притаманні британській колективній свідомості. Проаналізувавши останній альбом гурту Bring Me The Horizon “Post Human: Survival Horror”, ми виділили наступні семантичні класи іменників: Heavenly Domain, Desperation, Violence, Animals, Habitat, Temporality, Ignorance, Emotional State. Це домінантні категорії, які Олівер Сайкс спробував донести до громадськості під час кризи COVID-19. Більш детальний огляд мотивів використання конкретних іменників міститься в емпіричній частині статті.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Коляда, Еліна, та Тетяна Лісінська. "БАЗОВІ ПОНЯТТЯ СЕНСОРНОЇ ЛІНГВІСТИКИ". Актуальні питання іноземної філології, № 12 (22 червня 2021): 125–32. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-19.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто ключові поняття сенсорної лінгвістики, яка вивчає систему мовних репрезентацій фізіологічних показників п’яти органів чуття – зору, слуху, нюху, смаку і дотику. Відчуття відображають властивості предметів і явищ навколишнього світу. За обсягом сприйнятої інформації в ієрархії п’яти сенсорних підсистем людини перше місце посідає зір, друге – слух. Реєстратором результатів сприймання є перцептивні мовні засоби, де лексичний рівень найбільш значимий. Нерівноцінність перцептивних відчуттів, як і різна кількість мовних знаків їх вираження, знаходить своє відображення в словниковому складі мови. Вербалізатори чуттєвого сприймання в мовній системі морфологічно представлені різними частинами мови: іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками, оскільки всім повнозначним словам притаманна номінативна функція. З огляду на категорійне значення в іменнику сенсорна ознака є опредметненою; прикметник виражає сенсорну ознаку як статичну, невіддільну від предмета; дієслово виражає динамічну сенсорну ознаку; у прислівнику сенсорна ознака – це ознака іншої (процесуальної чи статичної) ознаки. Інтерес науковців до результатів мовної об’єктивації чуттєвого сприймання породжує перцептивність як лінгвістичну категорію. Базовим для сенсорної лінгвістики є поняття “сенсорний”, що використовується нарівні з поняттям “перцептивний”. Однак в англомовній традиції “сенсорний” співвідноситься з відчуттям, а “перцептивний” – зі сприйманням. Для називання окремого виду відчуття лінгвісти використовують термін “перцептивний модус”. Для позначення назв відчуттів слугують терміни латинського походження: “візуальний”, “аудіальний”, “тактильний” (“гаптичний”), “ольфакторний”, “густативний”. Ключовим для праць із сенсорики є поняття “сенсорний досвід”. Саму людину, що зазнає відчуття, називають перцептором, перципієнтом або експериєнцером. Терміни перцептор і перципієнт співвідносяться з актуальним, наявним сенсорним досвідом, який здобувається “тут і зараз”, а експериєнцер – із сукупним сенсорним досвідом, акумульованим упродовж життя людини.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Берлінський, Ю. В. "ЛІНГВІСТИЧНІ ВІДМІННОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО ТА НЕПРОФЕСІЙНОГО ДИСКУРУ". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 21–26. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-3.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті аналізуються актуальні підходи до визначення понять «професійний дискурс» і «непрофесійний дискурс» в сучасній лінгвістиці. Дослідження дискурсу у статті проводиться в межах соціолінгвістичного підходу. Проблематика статті є затребуваною в сучасній лінгвістиці, оскільки сьогодні професійний дискурс стає предметом безлічі вітчизняних і зарубіжних досліджень, а приватні положення цієї теми, як і базова термінологія, все ще стають предметом активних наукових дискусій, що призводить до відсутності уніфікованих визначень і стандартизованих категорій в цій темі. Об’єктом дослідження є дискурс, предметом дослідження – визначення понять «професійний дискурс» і «непрофесійний дискурс». Досліджуються погляди різних учених на поняття професійного дискурсу, визначаються його межі. Вивчаються структура професійного дискурсу і вимоги до нього, висунуті різними лінгвістами. Розглядаються критерії дискурсу, встановлені вченими, і вивчається відсутність можливості висунути єдині критерії до цього феномена. Вивчаються підходи лінгвістів до класифікації дискурсу. Аналізується співвіднесеність професійного та інституційного дискурсу в сучасній лінгвістиці. На основі представленого аналізу встановлюється загальне та відмінне в тлумаченнях професійного і непрофесійного дискурсів в сучасній лінгвістиці. Виділяються компоненти, що дають змогу вважати дискурс професійним, та обов’язкові для такого віднесення. Надається визначення поняття «непрофесійний дискурс». Розглядається можливість переходу одного виду професійного дискурсу в інший в умовах переходу ключових елементів дискурсу. Аналізуються функції непрофесійного дискурсу і проводиться зіставлення основних таких функцій з функціями професійного дискурсу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Костик, О. І. "Лінгвістика крізь межі культур (зіставний метод лінгвістики)". Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, Вип. 14 (2008): 238–45.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Костик, О. І. "Лінгвістика крізь межі культур (зіставний метод лінгвістики)". Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, Вип. 14 (2008): 238–45.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Маленко, О. О. "ПОНЯТТЯ ВІДСУТНІСТЬ ЯК ЛІНГВОКОГНІТИВНА КАТЕГОРІЯ: РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ В МОВНІЙ СИСТЕМІ". Лінгвістичні дослідження, № 52 (2020): 246–49. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.52.24.

Повний текст джерела
Анотація:
Серед базових абстрактних понять, долучених до формування концептуальної картини людини й спільноти, належить «відсутність» як компонент опозиційної онтологійної дихотомії «присутність – відсутність». У вимірі цієї дихотомії відбувається виокремлення тих об’єктів буття, що є обов’язковими для людини, натомість їхня відсутність усвідомлюється як руйнація упорядкованості й цілісності, загроза гармонійному перебігу життя. Лінгвістичний аналіз цього важливого поняття в проекції на когнітивні аспекти його вербальної репрезентації відповідає потребам сучасної лінгвістики щодо вивчення й опису різнорівневих мовних одиниць як засобів внутрішньої категоризації онтологійно важливих сутностей. Свого часу Олена Кубрякова визначила вектор когнітивних досліджень у лінгвістиці установкою на те, що мову варто вивчати «не лише як унікальний об’єкт, який розглядається в ізоляції, але значною мірою і як засіб доступу до всіх ментальних процесів, що відбуваються в голові людини й визначають її власне буття й функціонування в суспільстві» (Кубрякова, 2004: 9). Саме в таких дослідницьких стратегіях і перебуває лінгвістика ХХІ століття, дедалі глибше занурюючись у ментальні аннали мовного освоєння людиною дійсності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Мельничук, О. Д. "АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ КОНЦЕПТІВ ЯК ТЕОРІЙ КАТЕГОРІЙНОЇ ПОДІБНОСТІ". Nova fìlologìâ, № 83 (10 листопада 2021): 175–80. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-25.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена одній з важливих проблем сучасної лінгвістики – мовній категоризації. Запропонований семантико-когнітивний підхід опису категорій та особливостей мовної категоризації є актуальним у світлі сучасної науки, його використовують для повної характеристики представленого явища. У межах цього підходу розглядаємо також атрибутивні теорії організації категорій – класичний підхід, прототиповий та екземплярний. Представляємо та аналізуємо принципи організації та побудови різнотипових категорій, зважаючи на те, що науковці описують цей феномен з різних точок зору та в межах різних лінгвістичних теорій – денотативно-референційної, функційно-семантичної, теорії фреймової семантики та семантико-когнітивної теорії категорій. Оскільки мова використовує загальний когнітивний апарат, то і мовні категорії представляються категоріями того ж типу, що й інші категорії в поняттєвій системі, наприклад, вони демонструють прототипові ефекти та ефекти базового рівня. Однією з представлених проблем є зв’язок відмінностей, які існують в реальному світі, та відмінностей, що фіксуються засобами мови. Існування категорій зумовлене тим, що в основі їх функціонування лежать не особливості конкретної мови, а визначена модель знання. Важливим чинником є внутрішня організація категорії, яка охоплює ядро та периферію. У зв’язку з тим, що когнітивна лінгвістика – це дисципліна, яка залучає науковців різних галузей, отже заснована на когнітивному та психологічному методах, сучасна лінгвістика привносить нові пояснення щодо організації знань про світ у свідомості мовця. Когнітивний підхід до аналізу мови полягає у виявленні та поясненні процесів категоризації і концептуалізації, які відтворені в мові. Одиницею концептуалізації в когнітивній лінгвістиці є концепт (поняття), який розуміють як результат когніції (пізнання). У концепті згідно з когнітивним та лінгво-культурним тлумаченням сконцентрована не тільки семантика мовної одиниці. Концепт є одиницею ментального лексикону і становить сукупність значень, цінностей і норм як результат пізнавальної діяльності людини.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Омеляненко, Алла Володимирівна. "РОЗВИТОК ДІАЛОГІЧНОГО ХАРАКТЕРУ СПІЛКУВАННЯ У НАВЧАННІ ДІТЕЙ СТАРШОГОДОШКІЛЬНОГОВІКУ СКЛАДАТИ РОЗПОВІДЬ-РОЗДУМ". Інноватика у вихованні, № 10 (7 листопада 2019): 194–99. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i10.160.

Повний текст джерела
Анотація:
Анотація.У статті висвітлюються питання встановлення послідовних стадій формування умінь дітей складати розповідь-роздум: інформаційно-змістова, діалогічна, репродуктивна, самостійного продукування. На основі аналізу психолого-педагогічної, лінгвістичної та лінгводидактичної літератури з’ясовано різні підходи науковців щодо сутності та характеристики зв’язного мовлення. Сформульована мета статті – дослідження послідовних стадій формування умінь дітей складати розповідь-роздум, серед яких є діалогічна. Розкрито сутність зв’язного мовлення, яке виконує низку важливих функцій, головною з-поміж яких є комунікативна функція, що реалізується у двох основних формах – діалогічній і монологічній. Автор зазначає, що кожна з цих форм має свої специфічні особливості, які визначають зміст і характер методики їх формування. Лінгвісти протиставляють діалог та монолог , виходячи з їх різної комунікативної спрямованості, лінгвістичної та психологічної природи. Учені наголошують на взаємозв’язку діалогу та монологу , зазначаючи, що репліка мінімонологічна, а монолог – це репліка діалогу. Характеристика діалогу та монологу необхідна для розуміння становлення розвитку зв’язного мовлення дітей дошкільного віку. Автором встановлено послідовні стадії формування умінь дітей старшого дошкільного віку складати розповідь-роздум. Серед них діалогічна, у процесі якої створювалися ситуації сумніву, зіткнення різних позицій, складалися діалоги з репліками-судженнями, репліками-обгрунтуваннями, репліками-ствердженнями, діалоги-роздуми. Перспективу подальшого дослідження автор вбачає в змістовому наповненні послідовних стадій формування умінь дітей старшого дошкільного віку складати розповідь-роздум.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Марченко, В. В., та А. O. Шинкаренко. "МОВА КВІР-СПІЛЬНОТИ: ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СЛЕНГУ ДРЕҐ-КВІНС (НА МАТЕРІАЛІ ТЕЛЕШОУ RUPAUL’S DRAG RACE)". Nova fìlologìâ, № 82 (10 серпня 2021): 140–46. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-23.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена аналізу особливостей мовної ідентифікації представників квір-спільноти, зокрема сленгових виразів із вокабуляру дреґ-квінс. Наукова розвідка належить до категорії досліджень «лавандової» лінгвістики – молодої гілки соціолінгвістики та загального мовознавства, що популяризується серед лінгвістів-антропологів. У статті окреслюються теоретичні засади перенесення ідей квір- теорії в лінгвістику, спираючись на роботи західних дослідників із метою критичного дослідження дискурсивного формування гетеронормативності. З’ясовано, що мову квір-спільноти розглядають у безпосередньому зв’язку з її носіями, рівнем їхньої культури, духовними цінностями, переконаннями, статтю, уподобаннями тощо. Сленг дреґ-квінс визначено як особливу, характерну для квір-середовища спеціалізацію загальнонаціональної мови, яка ґрунтується на загальній для всіх стилів системі фонетичних, граматичних і лексичних засобів. Визначено, що серед ключових мовних характеристик сленгу дреґ-квінс є запозичення також і з суміжних соціолектів, з якими взаємодіє мова квір-спільноти, зокрема з арґо та мовою поларі. З’ясовано, також, що, крім запозичень, для поповнення лексики дреґ-спільноти найбільш характерними шляхами є перенесення найменування за формою та якістю предмета, метафоризація, переосмислення якості предмета і перенесення його ознаки на людину. У статті розглядається сутність понять «квір», «сленг», «поларі», “drag queens”, пояснення яких супроводжується переліком популярних та найчастотніших сленгових виразів з їх певним прагматичним характером. Аналізовані одиниці базуються на матеріалі сучасного американського телешоу “Rupaul’s Drag Race”, що є ключовим «драйвером» популяризації квір-сленгу сьогодні. Окреслено перспективи подальшого вивчення соціолектів як середовища розвитку інклюзивності і каналів поширення нового в загальнонаціональній мові.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Дисертації з теми "Лінгвісти"

1

Мороз, М. С. "Важливість володіння англійською мовою для спеціалістів-гуманітаріїв". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/8151.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Сибірцева, Ю. С. "Дискурсивна лінгвістика". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30793.

Повний текст джерела
Анотація:
Однією з найпомітніших ознак сучасної проблемної ситуації (класифікаційної одиниці наукового знання) в лінгвістиці можна вважати бурхливий розвиток функціонально-комунікативних досліджень. У межах останніх органічно поєднується вивчення “власне” мовних процесів і різноманітних духовних, психологічних, соціальних та інших виявів людини, яка постійно “живе в мові”. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30793
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Чуднівець, А. О. "Теорія інформації в лінгвістиці". Thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77501.

Повний текст джерела
Анотація:
Теорію інформації вперше виокремив відомий математик Клод Шеннон як розділ математичної теорії зв’язку, та з плином часу вона почала використовуватись в різних науках , і лінгвістика – не виняток. Опираючись на теорію інформації, стилістика декодування робить акцент спочатку на емоційність літератури - на ті емоції, які можуть бути викликані в читача якимось твором. Використання теорії інформації до проблем стилістики можливе, спираючись саме на сукупність її загальних ідей і філософську корисність.
Теорию информации впервые выделил известный математик Клод Шеннон как раздел математической теории связи, и с течением времени она стала использоваться в различных науках, и лингвистика - не исключение. Опираясь на теорию информации, стилистика декодирования делает акцент сначала на эмоциональность литературы - на те эмоции, которые могут быть вызваны у читателя каким-то произведением. Использование теории информации к проблемам стилистики возможно, опираясь именно на совокупность ее общих идей и философскую полезность.
Information theory was first singled out by the famous mathematician Claude Shannon as a branch of the mathematical theory of communication, but over time it began to be used in various sciences, and linguistics is no exception. Based on the theory of information, the style of decoding emphasizes first on the emotionality of literature - on those emotions that can be evoked in the reader by a work. The use of information theory to the problems of stylistics is possible, based on a set of its general ideas and philosophical usefulness.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Нефедченко, Оксана Іллівна, Оксана Ильинична Нефедченко та Oksana Illivna Nefedchenko. "Поняття емпатії в лінгвістиці". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/39998.

Повний текст джерела
Анотація:
Розвиток сучасної лінгвістики тісно пов‘язаний з відображенням почуттів у мові та способів прояву емоційного ставлення співрозмовників один до одного. Здатність комуніканта розпізнавати емоційний стан іншого, прийняти переживання як свої та надати підтримку називається емпатією. Термін ―емпатія‖ походить від грецьких en – всередині та pathos – почуття, страждання, хвороба й означає відчуття, співпереживання та розуміння психологічного стану іншої людини, вміння поставити себе на її місце. Поняття емпатії бере початок з психології, куди воно було введене Е. Тітченером та означало розглядання ситуації з точки зору співрозмовника, емоційне вчуття, розуміння сприйняття його актуального емоційного стану. Але в лінгвістиці емпатія має інші категорії та вияви.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Мазарук, М., та M. Mazaruk. "Лінгвокультурний аспект у сучасній лінгвістиці". Thesis, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020. http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/5547.

Повний текст джерела
Анотація:
В статті розглянуто лінгвокультурний концепт. Лінгвоконцептологія синтезує в собі ідеї філософського аналізу пізнавального світу, когнітивного моделювання дійсності, культурологічного опису етнічної та соціально-групової специфіки світорозуміння, семантичного структурування реальності. Основу категоріального апарату цієї галузі складає поняття концепту, який є стрижневим терміном понятійного апарату культурологічної лінгвістики. В статье рассмотрен лингвокультурний концепт. Лингвоконцептология синтезирует в себе идеи философского анализа познавательного мира, когнитивного моделирования действительности, культурологического описания этнической и социально-групповой специфики миропонимания, семантического структурирования реальности. Основу категориального аппарата этой отрасли составляет понятие концепта, который является стержневым термином понятийного аппарата культурологической лингвистики. The article deals with the linguocultural concept. Linguoconceptology synthesizes the ideas of philosophical analysis of cognitive world, cognitive modeling of reality, culturological description of ethnic and socio-group specificity of the worldview, semantic structuring of reality. The basis of the categorical apparatus of this branch is the concept of concept, which is the core term of the conceptual apparatus of cultural linguistics.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Зозуля, Марія Олександрівна. "Дослідження метафори у когнітивній лінгвістиці". Thesis, Міжнародна наукова інтернет-конференція, присвячена 40-річчю створення кафедри англійської філології Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника ELLIC, 13 березня –13 квітня 2013 р.: тези доп. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ellic.pu.if.ua/viewtopic.php?f=8&t=71, 2013. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/10709.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Степанов, Віталій Валерійович, Виталий Валерьевич Степанов та Vitalii Valeriiovych Stepanov. "Синергетична інтерпретація концепту в сучасній лінгвістиці". Thesis, Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2018. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/85322.

Повний текст джерела
Анотація:
Тези доповіді розкривають сучасний погляд на концепт як самоорганізовану еволюційну систему у контексті синергетичної парадигми лінгвістики.
Тезисы доклада раскрывают современный взгляд на концепт как самоорганизованную эволюционную систему в контексте синергетической парадигмы лингвистики.
The report reveals a modern concept perspective as a self-organizing dynamic system within the synergetic linguistic paradigm.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Василенко, В. А. "Юридична лінгвістика: актуальність становлення, перспективи розвитку". Thesis, Видавництво СумДУ, 2006. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/20229.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Завгородня, В. І. "Текст у світлі завдань когнітивної лінгвістики". Thesis, Видавництво СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/25545.

Повний текст джерела
Анотація:
Когнітивна лінгвістика – це лінгвістична дисципліна, в якій функціонування мови розглядається як різновид когнітивної діяльності, а когнітивні механізми та структури людської свідомості досліджуються через мовні явища. Когнітивна лінгвістика розвиває успадковану від лінгвістики, філософії та психології класичну проблему зв’язків між мовою та мисленням, що традиційно вирішувалась у лінгвістиці через лінгвістичний аналіз понять, суджень та умовиводів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Ясінська, О. В. "Новітні методологічні аспекти вивчення сучасної лінгвістики". Thesis, Cумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/47628.

Повний текст джерела
Анотація:
На сучасному етапі розвитку філологічної науки актуальне когнітивне дослідження мови, метою якого є розуміння того, як здійснюються процеси сприйняття, категоризації та осмислення світу, як відбувається накопичення знань, які системи забезпечують різні види діяльності з інформацією.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Книги з теми "Лінгвісти"

1

Бук, С. Н. Основи статистичної лінгвістики. Львів: Львівський національний університет ім. І.Франка, 2008.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Панчук, В. В. У світі прикладної лінгвістики. Луцьк: Вежа, 2000.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Прадід, Ю. Ф. У царині лінгвістики і права. Сімферополь: Ельіньо, 2006.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Карпусь, І. В. Прикладна лінгвістика: наука і мистецтво. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Ланде, Д. В. Елементи комп"ютерної лінгвістики в правовій інформатиці. Київ: НДІІП НАПрН України, 2014.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Ланде, Д. В. Елементи комп"ютерної лінгвістики в правовій інформатиці. Київ: НДІІП НАПрН України, 2014.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Ланде, Д. В. Елементи комп"ютерної лінгвістики в правовій інформатиці. Київ: НДІІП НАПрН України, 2014.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Ланде, Д. В. Елементи комп"ютерної лінгвістики в правовій інформатиці. Київ: НДІІП НАПрН України, 2014.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Панчук, В. В. Експериментальне дослідження у прикладній лінгвістиці: робимо перші кроки. Луцьк: Вежа, 1999.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Панчук, В. В. Експериментальне дослідження у прикладній лінгвістиці: робимо перші кроки. Луцьк: Вежа, 1999.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Частини книг з теми "Лінгвісти"

1

Романова, Н. В. "ЛІНГВІСТИКА ЕМОЦІЙНОГО ДОСВІДУ ГЕРМАНСЬКОГО ФЕОДАЛЬНОГО ТОВАРИСТВА ХІІІ СТОЛІТТЯ". У СУЧАСНА ФІЛОЛОГІЧНА НАУКА: АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ТА ВЕКТОРИ РОЗВИТКУ, 158–86. Liha-Pres, 2021. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-242-8-7.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Федорова, О. В. "НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ В СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ". У СУЧАСНА ФІЛОЛОГІЧНА НАУКА: АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ТА ВЕКТОРИ РОЗВИТКУ, 214–46. Liha-Pres, 2021. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-242-8-9.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Лапшина, О., та О. Комочкова. "Різновекторність предметної специфіки професійної підготовки фахівців з лінгвістики в Україні та Великій Британії". У СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЄВРОЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ, 30–38. Заклад вищої освіти «Подільський державний університет», 2022. http://dx.doi.org/10.32782/978-966-289-635-0-4.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Panchenko, O. I., and K. Yu Shevchyk. "СТИСЛИЙ ТЕКСТ ХХІ СТОРІЧЧЯ ЯК ПРОБЛЕМА ЛІНГВІСТИКИ ТА ПЕРЕКЛАДУ (НА МАТЕРІАЛІ РОСІЙСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ)." In SCIENTIFIC DEVELOPMENTS OF EUROPEAN COUNTRIES IN THE AREA OF PHILOLOGICAL RESEARCHES, 379–95. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-56-3.2.4.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Лінгвісти"

1

Мірошник, Діана. "АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ ЛІНГВІСТИКИ". У THEORETICAL AND EMPIRICAL SCIENTIFIC RESEARCH: CONCEPT AND TRENDS, chair Інна Козубай. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-10.12.2021.v2.28.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Степанова, Анастасія. "ЮРИДИЧНА ЛІНГВІСТИКА: ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ". У РОЗВИТОК НАУКОВОЇ ДУМКИ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА: СУЧАСНИЙ ДИСКУРС, chair Інна Козубай. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/13.11.2020.v3.18.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Лавриненко, Тетяна. "АКСІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЛІНГВІСТИКИ В МОВНІЙ КУЛЬТУРІ". У THEORETICAL AND EMPIRICAL SCIENTIFIC RESEARCH: CONCEPT AND TRENDS. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-28.05.2021.v1.71.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Бойко, В. В. "Текст і дискурс у площині лінгвістики та літературознавства". У CHALLENGES OF PHILOLOGICAL SCIENCES, INTERCULTURAL COMMUNICATION AND TRANSLATION STUDIES IN UKRAINE AND EU COUNTRIES. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-90-7-16.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Павлова, І. Г. "Український конфесійний текст у вимірах сучасної лінгвістики (на матеріалі проповідей Василя Липківського)". У PHILOLOGICAL SCIENCES AND TRANSLATION STUDIES: EUROPEAN POTENTIAL. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-110-7-6.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Лінгвісти"

1

Березовська-Савчук, Н. А. Суб’єктна синтаксема у сучасній лінгвістиці. Криворізький державний педагогічний університет, 2004. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1966.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Арешенков, Ю. О. Види текстової інформації та дидактичні аспекти лінгвістики тексту. Криворізький державний педагогічний університет, 2004. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5534.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто ті аспекти структури та семантики тексту, які мають складати основний зміст відповідних тем шкільного курсу української мови. Особлива увага приділяється з ясуванню природи та специфіки семантичної інформації тексту, механізму виведення прихованого смислу мовних одиниць з урахуванням референційних та комунікативних пресуппозицій.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Гарлицька, Т. С. Теоретико-методологічні принципи вивчення міського мовлення в лінгвістиці. Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І. Франка, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3909.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядається поліпарадигмальний підхід до наукового дослідження мови міста, що ґрунтується на традиційній системі наукових парадигм: порівняльно-історичній, системно-структурній та антропоцентричній. Основна увага зосереджена на соціолінгвістичному та лінгвокультурологічному напрямках дослідження міського мовлення.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Дороніна, Тетяна Олексіївна. Гендерная лингвистика: современное состояние и перспективы исследований. КДПУ, 2004. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5525.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена гендерній лінгвістиці. Автор зупиняється на характеристиці сучасного етапу розвитку гендерного напрямку в лінгвістиці і накреслює шляху подальших досліджень гендерних проблем у вітчизняному мовознавстві.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Колоїз, Ж. В. Душа живе любов’ю й словом (до 75-річчя від дня народження Володимира Семеновича Калашника). Криворізький державний педагогічний університет, 2011. http://dx.doi.org/10.31812/0564/525.

Повний текст джерела
Анотація:
Подано біографію та відомості про науково-педагогічний шлях ученого-лінгвіста, доктора філологічних наук, професора В. С. Калашника – відомого фахівця з теорії та практики перекладу, лексикології, фразеології, лінгвопоетики, соціолінгвістики, термінології, фоностилістики й культури мови.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Арешенкова, О. Ю. Сучасні трактування поняття реклами та параметри її класифікації. Міжнародний гуманітарний університет, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2101.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Колоїз, Ж. В. Молитва як конфесійний і художній текст. Видавничий дім, 2009. http://dx.doi.org/10.31812/0564/538.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті порушуються проблеми текстуальної лінгвістики; молитва розглядається як конфесійний та художній текст; аналізуються семантичні, функціональні та стилістичні особливості конфесійної та художньої (поетичної) молитов.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Малигін, О. Г. Интеграция прагматической лингвистики в дидактическую концепцию. Криворізький державний педагогічний університет, 2006. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5454.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядаються проблеми інтеграції прагматичної лінгвістики у дидактичну концепцію викладання іноземних мов за кордоном. Зазначені аспекти прагма-функціопальної концепції, які вшивають на викладання іноземних мову Європі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Малигін, О. Г. Интеграция прагматической лингвистики в дидактическую концепцию. Криворізький державний педагогічний університет, 2007. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5497.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядаються проблеми інтеграції Прагматичної лінгвістики у процес викладання другої іноземної мови в середніх школах за кордоном. Зазначено фактори національної культури, які треба враховувати при викладанні іноземної мови.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Корецька, Д. Д., та Л. О. Луценко. Політичний дискурс у перспективі сучасних лінгвістичних досліджень. Криворізький державний педагогічний університет, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5983.

Повний текст джерела
Анотація:
Проаналiзовано поняття дискурсу та полiтичного дискурсу, його складовi, методи лiнгвiстичного аналiзу і функцiї в сучасній лінгвістиці. Визначено поняття «дискурс» та «полiтичний дискурс». Розкрито лiнгвiстичні пiдходи до визначення полiтичного мовлення.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити розширені добірки на тему "Лінгвісти" для конкретних типів джерел:
Статті в журналах Дисертації Книги
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії