Готові списки джерел за темами / Кримінальні справи

Добірка наукової літератури з теми "Кримінальні справи"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Книги
Тези доповідей конференцій

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Кримінальні справи".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Кримінальні справи"

Suyunova, D. Zh. "Аналіз процесуальних особливостей порушення попереднього слухання у кримінальній справі". Law and Safety 83, № 4 (1 грудня 2021): 223–28. http://dx.doi.org/10.32631/pb.2020.4.24.

Повний текст джерела

Анотація:

Впровадження інституту попереднього слухання до кримінально-процесуального законодавства дає можливість суду підготувати кримінальну справу до основного судового засідання з метою усунення прогалин, допущених органами попереднього розслідування. У статті проаналізовано зміни в національному кримінально-процесуальному законодавстві стосовно інституту попереднього слухання у кримінальній справі, зарубіжний досвід окремих країн із цієї тематики, визначено сутність і завдання цього інституту, а також деякі особливості його ефективного застосування. Дослідження інституту попереднього слухання у кримінальній справі здійснено з використанням порівняльно-правового та конкретно-історичного методів. Виклад матеріалу проведено послідовно з метою встановлення основних особливостей у застосуванні цього процесуального інституту, проаналізовано законодавчу практику та правову культуру різних країн порівняно із законодавством Узбекистану. Розглянуто історичні передумови виникнення інституту попереднього слухання, оскільки раніше існуючий інститут судового розгляду певною мірою виконував функції підготовки кримінальної справи до судового розгляду. Особливості інституту попереднього судового засідання полягають у тому, що на цій стадії питання про невинуватість особи по суті не вирішується, це лише форма підготовки справи до судового розгляду. Зазначено, що цінність попереднього слухання полягає в тому, що воно є певним «фільтром» перед судовим розглядом справи. Під час попереднього судового засідання можуть виникнути нові обставини, які можуть стати підставою для передання кримінальної справи до суду або її припинення. Це слухання спрямоване на своєчасне усунення перешкод у справі до її вирішення по суті на стадії судового розгляду.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Черчович, І. "У пошуках свого голосу: жінки, обвинувачувані у дітовбивствах, у Східній Галичині на зламі ХІХ–ХХ століть (на прикладі однієї історії)". Вісник Пенітенціарної асоціації України, № 3 (28 грудня 2019): 30–43. http://dx.doi.org/10.34015/2523-4552.2019.3.03.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано кримінальні справи жінок, що були судимі за дітовбивство у кінці ХІХ – початку ХХ століття: які стратегії захисту звично обирали підозрювані, в який спосіб у вчиненому злочині віднаходили місце для власної віктимності та як її використовували? Для цього застосовано метод case studies, щоб на прикладі конкретного випадку – розглянутої Крайовим судом Львова у 1906 році справи Марії Петришак – зобразити найпоширеніші тенденції, характерні для більшості кримінальних проваджень на цю тему

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Жданова, І. Є., та К. В. Бородата. "КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ". Знання європейського права, № 4 (10 листопада 2021): 50–53. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i4.260.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено розгляду окремих питань кримінальної відповідальності й покарання неповнолітніх.Аргументована виправданість гуманнішого ставлення до неповнолітніх у разі притягнення до кримінальної від-повідальності, ніж до дорослих осіб. Указано на обов’язкову необхідність встановлення вікового цензу криміналь-ної відповідальності в законі про кримінальну відповідальність і відзначено, що вік, з якого може наставати кри-мінальна відповідальність за Кримінальним кодексом України, оптимальний.Підтверджена доречність наявності в Загальній частині Кримінального кодексу України окремого розділустосовно особливостей кримінальної відповідальності й покарання неповнолітніх, що дозволяє під час вирішен-ня питань притягнення до кримінальної відповідальності неповнолітніх ураховувати особливості їх психічно-го розвитку, виховання, причини й умови, що сприяли скоєнню кримінальних правопорушень, і призначатизаконне й справедливе покарання. Визначено основні тенденції вирішення судами кримінальних справ під часвчинення кримінальних правопорушень неповнолітніми особами.Окреслено складнощі, що виникають під час призначення певних видів покарань неповнолітнім особам. Напідставі вивчення судової практики вказано на неефективність звільнення від покарання неповнолітніх із засто-суванням примусових заходів виховного характеру у виді передачі неповнолітніх під нагляд батьків чи осіб, які їхзаміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за їх згодою, а також окремих громадян на їхнєпрохання, тому що в такому разі неповнолітній, який вчинив кримінальне правопорушення, не отримує всіхнеобхідних виховних заходів та, як наслідок, продовжує злочинний спосіб життя.За результатами проведеного аналізу зроблено відповідні узагальнення. Запропоновано подальші напрямищодо вдосконалення чинного Кримінального кодексу України з метою оптимізації та гуманізації кримінальнихпокарань стосовно неповнолітніх.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Горбатюк, В. ""Винятково в ім"я української літератури". Дві кримінальні справи Тодося Осьмачки". Холодний Яр, № 3 (2013): 68–91.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Когутич, І. І. "СУТНІСТЬ І СТРУКТУРА ОКРЕМИХ СКЛАДНИКІВ МЕТОДИКИ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 19 (6 листопада 2019): 190–205. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v19i0.516.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті на підставі аналізу тенденцій криміналістичної науки наведено аргументи на користь тези про потребу розширення предмета і системи криміналістичної методики. Обґрунтовано пропозицію стосовно того, щоб криміналістична методика містила дві частини: методику розслідування злочинів і методику судового розгляду кримінальних справ. Запропоновано диференційовану систему методики судового розгляду кримінальних справ, а також типову структуру видової (групової) методики судового розгляду кримінальної справи. Охарактеризовано окремі елементи цієї методики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

редактор, технічний. "ЭЛЕКТРОННОЕ УГОЛОВНОЕ ДЕЛО". Знання європейського права, № 5 (22 грудня 2021): 77–79. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i5.285.

Повний текст джерела

Анотація:

Сокурова Е. Ж. ЕЛЕКТРОННА КРИМІНАЛЬНА СПРАВА: ДОСВІД КАЗАХСТАНУ У статті розглядається досвід Казахстану щодо ведення електронного судочинства у кримінальних справах. Наведено різні функціонали, що реалізуються в рамках концепції «Е кримінальна справа», а також демонстру ється один із таких функціоналів, як «Публічний сектор» Інформаційної системи «Єдиний реєстр досудових роз слідувань». Авторка дійшла висновку щодо ефективності ведення кримінального судочинства в електронному форматі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Юріков, Олександр Олександрович. "ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ З ВИПРОБУВАННЯМ ЗА ВЧИНЕННЯ КОРУПЦІЙНИХ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ І КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ КОРУПЦІЄЮ, НА ПІДСТАВІ УГОД". New Ukrainian Law, № 5 (29 листопада 2021): 146–51. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.5.21.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано проблемні питання звільнення від відбування покарання з випро- буванням за вчинення корупційних кримінальних правопорушень і кримінальних правопо- рушень, пов’язаних із корупцією, на підставі угоди про примирення чи про визнання вину- ватості. Виявлено колізії деяких положень Кримінального кодексу України та Кримінального про- цесуального кодексу України щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення корупційних кримінальних правопорушень і кримінальних правопорушень, пов’язаних із корупцією, на підставі угод. Вивчено судову практику Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а також Вищого антикорупційного суду з окресленого питання, на підставі чого аргументовано, що судові органи розробили правову позицію, згідно з якою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі укладеної угоди про примирення чи про визнання винуватості не варто враховувати положення частини 1 статті 75 Кримінального кодексу України, а тому в разі затвердження зазначеної вище угоди можна звільнити особу від відбування покарання із встановленням випробувального строку, зокрема в разі засудження її за корупційне кримінальне правопорушення або кримінальне правопорушення, пов’язане з корупцією. За результатами аналізу законопроєкту від 23 лютого 2021 року № 5137 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України з метою невідворотності покарання за корупційні кримінальні правопорушення» обґрунто- вано, що запропоновані законодавцем зміни до Кримінального кодексу України та Кримі- нального процесуального кодексу України вже є застарілими, не цілком відповідають потре- бам правозастосування у сфері протидії корупції. З огляду на спрямованість антикорупційної політики держави, запропоновано зміни до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України з метою вирішення питання щодо однозначного тлумачення статті 75 Кримінального кодексу Укра- їни, а також правильного застосування положень кримінального і кримінального процесу- ального законодавства України з метою протидії корупційним виявам шляхом установлення абсолютної заборони на звільнення особи, яка вчинила корупційне кримінальне правопо- рушення чи кримінальне правопорушення, пов’язане з корупцією, від кримінальної відпо- відальності, покарання чи його відбування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Біла-Кисельова, А. "«ENGEL’S CRITERIA» У ПРАКТИЦІ ЄСПЛ". Юридичний вісник, № 6 (16 лютого 2022): 177–82. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2281.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена вивченню критеріїв Енгеля в практиці ЄСПЛ та дослідженню їх використання під час розгляду заяв, які були пов’язані із дисциплінарними провадженнями на національному рівні. Провівши аналіз практики ЄСПЛ, автор звертає увагу на три критерія Енгеля, які були сформульовані у справі Engel and Others v. The Netherland. До них належать: критерій відносно кваліфікації згідно з внутрішнім правом; критерій кола адресата; критерій щодо тяжкості покарання. Користуючись критеріями Енгеля ЄСПЛ вирішує чи підпадають порушення, про які зазначає заявник під дію кримінального аспекту відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в розумінні поняття «кримінального обвинувачення» у межах дисциплінарних проваджень. Перший критерій – якщо внутрішнє право кваліфікує це правопорушення як кримінальне, тоді воно охоплюється статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У випадках відсутності такої кваліфікації – ЄСПЛ досліджує матеріально-правову реальність процедури. Другий критерій – критерій кола адресата. Цей критерій пов’язують з дією норми, якою встановлюється відповідальність за колом осіб. Третій критерій – критерій правових наслідків для адресата. Суть критерію в тому, що оцінюється форма і тяжкість правових наслідків для адресата (тяжкість покарання). Привертається увага до рішення ЄСПЛ Xhoxhaj v. Albania. При розгляді цієї справи перевірялася скарга колишньої судді Конституційного суду на порушення прав людини, що урегульовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. ЄСПЛ не погодився з аргументами заявниці про те, що її становище було схоже на ситуацію обвинуваченого в кримінальному провадженні під час дисциплінарного провадження пов’язаного з розглядом питання щодо доброчесності судді та декларації активів. Згадується справа «Matyjek v. Poland», у якій ЄСПЛ зазначив про критерії Енгеля та звернув увагу на те, що згідно з польським законодавством стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосована за її кримінально-правовим аспектом до процедури люстрації (характер діяння за яке заявника ілюстровано – повідомлено неправдиву декларацію, був пов’язаний з кримінальним правопорушенням). Також, автор звертає увагу й на справу «Moullet v. France», яка стосувалася дисциплінарного провадження, що мало наслідком вимушену відставку державного службовця. ЄСПЛ вказав, що провадження заявника не було «кримінальним» у розумінні статті 6, оскільки внутрішнім органам влади вдалося утримувати своє рішення в чисто адміністративній сфері. Додатково автор звертає увагу на ухвалу про неприйнятність, яка стосувалася справи «Sukut v. Turkey» щодо офіцера військових сил. ЄСПЛ в ухвалі про неприйнятність від 11.09.2009 р. зазначив: «… правовий спір стосовно звільнення військового офіцера за порушення дисципліни виключає застосування кримінального аспекту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Шуневич, К. А. "СУДОВА ЕКСПЕРТИЗА У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ІТАЛІЇ". Знання європейського права, № 1 (21 вересня 2020): 122–29. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.62.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті показано вплив типу процесу, який домінує в державі, на порядок залучення судового експерта у кримінальне провадження на прикладі Італії, яка в своєму історичному розвитку здійснила перехід від інквізиційного до змагального типу процесу. Виявлено основні переваги та недоліки типу процесу під час залучення судового експерта у кримінальне провадження. Досліджено «слідчі» повноваження сторін щодо самостійного права збирати докази в процесі встановлення фактичних обставин справи внаслідок реформування кримінально-процесуального законодавства Італії. Визначено необхідність дотримання однакових стандартів прав людини, зокрема в контексті забезпечення кожному реального права на справедливий суд у разі залучення судового експерта у кримінальне провадження. Здійснено аналіз організації проведення судової експертизи в Італії, зокрема, досліджено законодавчу регламентацію статусу суб'єкта, уповноваженого виконувати судові експертизи; загальний порядок залучення судового експерта на стадіях досудового розслідування та під час судового розгляду; можливість проведення судових експертиз у кримінальному провадженні експертами, залученими сторонами. Приділена увага порядку упорядкування та ведення Реєстру судових експертів у кримінальних справах в Італії. Розглянуто права і обов'язки судового експерта, правила використання в доказуванні висновку експерта. Встановлено, що відмінність між «офіційно призначеним судовим експертом» та «технічним консультантом» залежить від суб'єкта, який залучає експерта у кримінальне провадження. Охарактеризовано особливості залучення експерта суддею - «офіційно призначеного судового експерта», а також процесуальний статус експертів, залучених сторонами - «технічних консультантів». Окрема увага приділена оформленню судовим експертом результатів проведеного експертного дослідження в кримінальному процесі Італії. Проаналізовано відповідальність судового експерта у разі неналежного виконання своїх професійних обов'язків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

АДАМОВИЧ, Сергій. "ІНФОРМАЦІЇ ТА КРИМІНАЛЬНІ СПРАВИ ПОЛЬСЬКИХ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ НА УКРАЇНЦІВ У ПЕРІОД ІСНУВАННЯ КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ ЯК СТАТИСТИЧНЕ ДЖЕРЕЛО". Східноєвропейський історичний вісник, № 22 (27 березня 2022): 115–26. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.22.253718.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження. Автор у статті на основі матеріалів Державного архіву Івано-Франківської області та мемуарних праць систематизував дані про місце народження, вік, освітній рівень, фах, сімейний стан, віросповідання, приналежність до громадських та партійних організацій, репресії польської кримінально-правової системи щодо українців, які доклали зусиль до допомоги Карпатській Україні в 1938 – 1939 рр. Крім того, у статті проаналізовано час нелегального перетину польсько-чехословацького кордону українцями, форми участі добровольців у житті Карпатської України та чисельність загиблих у протистояннях. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, верифікації, об’єктивності, а також на використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) і спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у тому, що на основі польських поліційних донесень проаналізовано персональні дані 634 українців, які намагалися допомогти Карпатській Україні. Це дало змогу сформувати усереднений соціально-політичний портрет українця, що відгукнувся на заклик допомогти новостворюваній Українській державі на Закарпатті. Висновки. У результаті національно-виховної місії Греко-Католицької Церкви, формування національної свідомості громадськими організаціями (товариство “Просвіта”, Пласт, товариство “Рідна школа” тощо), а також завдяки значній організаційній підтримці Організації українських націоналістів (кожен 10 доброволець був членом організації) українська молодь активно долучилася до допомоги Карпатській Україні. Проаналізовані дані польської поліції свідчать, що на заклик допомогти Карпатській Україні рівною мірою відгукнулися усі заселені українцями регіони тогочасної Польщі, більше 80 % добровольців становили молоді неодружені особи. Польсько-чехословацький кордон для участі в розбудові Української держави переходили люди з різною освітою, але 40 % з них були охоплені гімназійною освітою і майже 20 % навчалися у вишах. У професійному плані добровольці відображали зріз соціально-економічного життя Галичини і тому серед них було більше 30 % сільськогосподарських робітників. Найактивніше кордон українці нелегально перетинали і затримувалися польськими прикордонниками та поліцією в листопаді 1938 р., в основному поповнюючи лави новостворюваної Карпатської Січі. Польська правоохоронна система арештовувала, ув’язнювала добровольців і застосовувала до них різні форми позасудової розправи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Кримінальні справи"

Гловюк, І. В. "Захист у кримінальних справах та кримінально-процесуальна функція захисту: деякі аспекти співвідношення". Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/60522.

Повний текст джерела

Анотація:

Теорія кримінально-процесуальних функцій, хоч і є достатньо розробленою у кримінально-процесуальній доктрині, але не є загальновизнаною. У літературі можна зустріти твердження, що теорія кримінально-процесуальних функцій є непридатною для реформування вітчизняного кримінального процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кицан, Юрій Іванович. "Підслідність кримінальних справ". Дис. канд. юрид. наук, М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2012.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Рось, Г. В. "Закриття кримінальної справи у кримінальному процесі України". Дис. канд. юрид. наук, Луган. держ. ун-т внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренко, 2009.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Лопа, В. "Обставини, що виключають можливість провадження кримінальної справи". Thesis, Сумський державний університет, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29055.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Швець, А. Ю. "Права людини та проблемні питання порушення кримінальної справи приватного обвинувачення". Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2006. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/60668.

Повний текст джерела

Анотація:

Згідно до Конституції України (ч. 2 ст. 3), утвердження та забез- печення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Однією із форм захисту законних прав людини у кримінальному процесі є порушення кримінальної справи за скаргою потерпілого. ч. 1 – кримінальні справи про такі злочини, як умисні легкі тілесні ушко- дження (ст. 125 ККУ), побої (ч. 1 ст. 126 ККУ), самоправство (ст. 356 ККУ), порушені за скаргою потерпілого. Проте в ст.ст. 125, 126, 356 ситуація дещо ускладнена та є проблемою у зв’язку з недосконалістю законодавства, що обмежує права громадян.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Геренко, Т. О. "Медіація у кримінальних справах: Україна та Європейські країни". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34133.

Повний текст джерела

Анотація:

Медіація у світі стала однією з найбільш поширених форм ведення процедури примирення потерпілого і правопорушника. В.Т. Маляренко ототожнює поняття медіації та примирення, а швейцарські фахівці, наприклад, розрізняють їх. Якщо у межах примирення сторони знаходять спільне вирішення певного конфлікту, що лежить у правовій сфері, то медіація покликана не лише примирити дві конфліктуючі сторони, а й зняти соціальний конфлікт як такий загалом. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34133

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Лис, Г. І. "Формування правової позиції захисника у справі". Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/60573.

Повний текст джерела

Анотація:

Позиція захисника у кримінальній справі – це його погляд на вину та відповідальність підзахисного, який він відстоює всіма не забороненими законом засобами та способами. Позиція захисника визначає лінію захисту в конкретній справі, ставлення захисника до основних правових та етичних питань кримінального процесу. На думку О.Р. Михайленко, позиція захисника включає в себе конкретне цілеспрямування, систему тез і аргументів, способів і методів дій, їх осмислення та аналіз. Питання щодо формування правової позиції захисника є актуальним, бо помилка у виборі може залишити обвинуваченого без захисту, призвести до негативних наслідків для правосуддя.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Когутич, І. І. "Теоретичні основи використання криміналістичних знань під час розгляду кримінальних справ у суді". Дис. д-ра юрид. наук, Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка, 2010.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ткачук, Олег Степанович. "Судовой розгляд кримінальних справ про порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями Збройних Сил України." Дис. канд. юрид. наук, КУ ім. Т.Г.Шевченка, 1999.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Денісова, Галина Василівна. "Підстави та процесуальний порядок заявлення і вирішення відводів (самовідводів) посадових осіб, які ведуть провадження в кримінальній справі". Дис. канд. юрид. наук, Нац. акад. наук України, Ін-т держ. і права ім. В.М. Корецького, 2013.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Книги з теми "Кримінальні справи"

Попелюшко, В. О. Судовий розгляд кримінальної справи. Київ: Кондор, 2006.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Зейкан, Я. П. Захист у кримінальній справі. Київ: Вища школа, 2002.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Зейкан, Я. П. Захист у кримінальній справі. Київ: Вища школа, 2002.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Зейкан, Я. П. Захист у кримінальній справі. Київ: Вища школа, 2002.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Омельяненко, Г. М. Провадження у справах про злочини неповнолітніх як диференціація криміально-процесуальної форми. Київ: Атіка, 2002.

Знайти повний текст джерела

Анотація:

Комплексно розглядаються питання особливостей провадження дізнання,досудового слідства і судового розгляду справ про злочини неповнолітніх,а також справ про суспільно небезпечні діяння осіб,які не досягли віку,з якого за діючим кримінальним законода

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Михайленко, О. Р. Складання процесуальних актів з кримінальних справ. Київ: УФІМБ, 1992.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Галаган, В. І. Проблеми вдосконалення кримінально-процесуальної діяльності органів внутрішніх справ України. Київ: НАВСУ, 2002.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Авдєєва, Г. К. Судова експертиза контрафактної аудіовізуальної продукції (за матеріалами кримінальних справ). Харків: Право, 2006.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ткачук, О. С. Судове слідство у кримінальних справах про насильство серед військовослужбовців. Київ: КНТ, 2007.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кримінальний кодекс України. Кримінально-процесуальний кодекс України. Постанови Пленуму Верховного Суду України із загальних питань судової діяльності та в кримінальних справах. Київ: Юрінком Інтер, 1999.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Тези доповідей конференцій з теми "Кримінальні справи"

Василенко, Юлія. "МЕДІАЦІЯ В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ЯК АЛЬТЕРНАТИВА ТРАДИЦІЙНОМУ ПРАВОСУДДЮ". У PARADIGMATIC VIEW ON THE CONCEPT OF WORLD SCIENCE. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/21.08.2020.v2.52.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!