Готові списки джерел за темами / Le (1571-1610)

Добірка наукової літератури з теми "Le (1571-1610)"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 7 липня 2024

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Le (1571-1610)".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Зміст

  1. Статті в журналах
  2. Дисертації
  3. Книги
  4. Частини книг

Статті в журналах з теми "Le (1571-1610)":

1

Buckley, Peter J. "Caravaggio (1571–1610)." American Journal of Psychiatry 165, no. 2 (February 2008): 201–2. http://dx.doi.org/10.1176/appi.ajp.2007.07091476.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Potter, Polyxeni. "Michelangelo Merisi da Caravaggio (1571–1610). Basket of Fruit (1596)." Emerging Infectious Diseases 9, no. 12 (December 2003): 1663–64. http://dx.doi.org/10.3201/eid0912.ac0912.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Martino, E. "Madonna del Rosario (Lady of the Rosary) Michelangelo Merisi called Caravaggio (1571–1610)." Journal of Endocrinological Investigation 35, no. 2 (February 2012): 243. http://dx.doi.org/10.1007/bf03345424.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Moreno Díaz del Campo, Francisco J. "Los padrones moriscos de la gobernación calatrava de Almodóvar a finales del siglo XVI." Cuadernos de Historia Moderna 44, no. 1 (May 10, 2019): 37–62. http://dx.doi.org/10.5209/chmo.63914.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Анотація:
Después de la guerra de las Alpujarras, el control de los moriscos expulsados de Granada fue una de las principales preocupaciones de la Monarquía Hispánica. Entre 1571 y 1610, las autoridades de Castilla se prestaron a ejercer esa labor de manera férrea. Uno de los resultados más visibles de esa política fue la elaboración de registros en los que los granadinos eran identificados con todo lujo de detalles (nombre, edad, estado civil, profesión...). El artículo analiza dos de esos padrones, elaborados a finales del siglo XVI en las villas de Almodóvar del Campo y Almadén, situadas en la Mancha occidental.
5

Dervaux, Alain. "Les passages à l'acte dans la vie et l'?uvre du Caravage (1571-1610)." L'information psychiatrique 82, no. 6 (2006): 495. http://dx.doi.org/10.3917/inpsy.8206.0495.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Lionnet, Marie. "Laurent Bolard , Caravage . Michelangelo Merisi dit Le Caravage, 1571-1610 , Fayard, 2010, 282 pages, 22 €." Études Tome 413, no. 7 (June 30, 2010): XV. http://dx.doi.org/10.3917/etu.4131.0119o.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

González Ferrín, María Isabel, and Nuria María Prados Torres. "El Archivo de la Hermandad de San Pedro Ad Vincula de Sevilla." Anuario de Historia de la Iglesia Andaluza 5 (June 1, 2012): 379–409. http://dx.doi.org/10.46543/ahia.1205.1014.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Анотація:
El objetivo del presente artículo es dar a conocer el interesante fondo documental de la Hermandad de San Pedro Ad Vincula, institución eclesial que ha reunido en su devenir histórico a los sacerdotes seculares de la ciudad de Sevilla. Fundada esta Hermandad en 1571, ha custodiado su documentación desde 1610 en la Iglesia Parroquial de San Pedro, hasta Marzo del año 2011 en que fue trasladada en calidad de depósito al Archivo General del Arzobispado de Sevilla gestionado por la Institución Colombina. De esta manera su consulta, conservación y reproducción seguirán las normas establecidas por dicha Institución, facilitando el acceso a los documentos mediante la descripción normalizada -basada en la ISAD(G)- y consulta informatizada de su base de datos. La Hermandad de San Pedro Ad Vincula se fusiona en 1988 con la Universidad de Señores Curas Beneficiados -que ya desde el s. XIX tenía depositado su fondo documental en este Archivo General del Arzobispado de Sevilla- pasando a partir de esa fecha a llamarse“Universidad de Sres. Curas de la Ciudad de Sevilla y Hermandad de San Pedro Ad Vincula”.
8

Jakimovicz, Alexander K. "Caravaggio: The Troublemaker and Revolutionary." Academia 3 (2021). http://dx.doi.org/10.37953/2079-0341-2021-3-1-282-292.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Анотація:
Caravaggio (1571–1610) chronologically opens (or prepares) the new stage of art history known as Modernity. He must be finally ranked among the troublemakers – the aesthetic and socio-cultural rebels of this era. This idea belongs to Russian art historians Evsey Rotenberg and Marina Sviderskaya and explores Caravaggio’s artistic development from early stages of “nasty anecdotes” to mature works on biblical themes treated in a challenging manner.
Також вас можуть зацікавити розширені добірки на тему "Le (1571-1610)" для конкретних типів джерел:
Книги

Дисертації з теми "Le (1571-1610)":

1

Fichera, Giorgio. "Caravage queer : l'histoire de l'art face aux sexualités." Electronic Thesis or Diss., Paris, EHESS, 2023. http://www.theses.fr/2023EHES0170.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Анотація:
Le topos de l’homosexualité chez Caravage et celui de l’homoérotisme associé à sa première production picturale posent des questions à l’histoire de l’art. Ce travail contribue à la critique de l’épistémologie hétéro-patriarcale encore largement naturalisée dans les études de l’image pour les époques anciennes. Pour ce faire, il a fallu un retour aux catégories historiques et anthropologiques déployées pour déterminer des sexualités non conformes, problématisant en particulier l’héritage binarisé homo-hétéro du XIXe siècle. En opposition aux spéculations biographiques et à l’application littérale de la psychanalyse, ce travail met à profit un anachronisme queer, moins normatif et plus affectif, en continuité avec une histoire de l’art faite au présent. L’analyse du corpus homoérotique caravagesque et sa mise en perspective dans une tradition figurative élargie permet de voir le travail de l’image qui défait le genre et questionne le sujet-regardant. Elle permet de montrer comment l’articulation historiographique identité-acte travaille la représentation (de peinture) plus qu’elle ne la détermine, et comment l’autonomie du visuel trouble la présence, le poids et la structuration du régime discursif – aussi bien l’ancien que celui de l’historiographie actuelle
The topos of homosexuality and homoerotism that is associated with Caravaggio’s initial paintings poses a number of questions for Art History. My research contributes to the critique of the hetero-patriarchal epistemology that remains widely naturalised in the study of images from ages past. To elaborate this critique, I have returned to historical and anthropological categories in order to determine the evolution of non-conforming sexualities, notably problematising the binary heritage “homo-hetero” of the 19th century in contemporary texts on Caravaggio. In opposition to biographical speculation and the literal application of psychoanalytic theory to Caravaggio’s life and painting, my work draws on the anachronism of queer theory, which is less normative and more affective, in line with a current elaboration of art history. The analysis of Caravaggio’s homoerotic corpus and its insertion into a wider tradition of figurative art allows us to see how the work of the image undoes categories (both that of art history and those pertaining to gender) to question the subject who is looking. It further shows how the historiographic articulation of act and identity works through the representation (in painting) more than it determines it, and how this autonomy of the visual troubles the presence, structure and weight of the discursive regime–as much in past as in contemporary historiographies

Книги з теми "Le (1571-1610)":

1

Lambert, Gilles. Caravaggio, 1571-1610. Köln: Taschen, 2004.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Papi, Gianni. Caravaggio: 1571-1610. Firenze, Italia: Giunti, 2021.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Lambert, Gilles. Caravage, 1571-1610. Köln: Taschen, 2001.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Adamo, Rossella Vodret. Caravaggio: 1571-1610. Cinisello Balsamo, Milano: Silvana editoriale, 2021.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Lambert, Gilles. Caravage (1571-1610). Paris: "Le Monde, 2005.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

König, Eberhard. Michelangelo Merisi da Caravaggio 1571-1610. Köln: Könemann, 1998.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

König, Eberhard. Michelangelo Merisi da Caravaggio, 1571-1610. Potsdam, Germany: H.F. Ullmann, 2013.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Bolard, Laurent. Caravage: Michelangelo Merisi dit le Caravage, 1571-1610. [Paris]: Fayard, 2010.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Lambert, Gilles. Caravage (1571-1610) : Un génie précurseur. Taschen, 2010.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

KONIG, Eberhard. Michelangelo Merisi da Caravaggio 1571-1610. Konemann, 1997.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Частини книг з теми "Le (1571-1610)":

1

Miola, Robert S. "The Tower Debates, 1581." In Early Modern Catholicism, 67–70. Oxford University PressOxford, 2007. http://dx.doi.org/10.1093/oso/9780199259854.003.0008.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Анотація:
Abstract Second Day The excerpt here comes from the second debate, 18 September 1581. Campion acquitted himself so well in the Wrst debate (31 August 1571), that the authorities changed the opponents and the venue, reduced the audience, and excluded fellow Catholic prisoners. Church Militant the Church on earth, struggling against the powers of evil. 1. visibility i.e. visibility of the Church. Catholics argued that Christ established the Roman Church and that the institution and its followers were visible through the ages; Protestants argued that the true Church consisted in the invisible fellowship of the elect. 2. Goade Roger Goade (1538–1610), Cambridge scholar and administrator. 14. Diocletian Roman emperor (245– 313) who persecuted Christians. 20. Sylvester Saint Sylvester, pope (r. 314–35). 21. Queen Mary Catholic Mary Tudor (r. 1553–8), a period of persecution for Protestants. 22. Goade’s response diVers in A True Report (1583): ‘Surely you make evil and untrue comparisons. You have no such cause to complain of bloody persecutions in the time of our gracious queen, and do not well to compare Her Highness’s peaceable and mild government with those tyrannical persecutions’ (sig. J1).
2

Beddard, R. A. "A Projected Cromwellian Foundation at Oxford and the ‘True Reformed Protestant ‘ Interest, c.1657-8." In History of Universities, 155–92. Oxford University PressOxford, 2000. http://dx.doi.org/10.1093/oso/9780198205333.003.0007.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Анотація:
Abstract The number of Oxford colleges founded in the three centuries following the break from Rome is so small as to make even an unsuccessful attempt to erect a new college in the seventeenth century a development of considerable historical interest. The attempt is all the more intriguing, given that it occurred during the contradictory years of the Cromwellian Interregnum: a period which incongruously witnessed repeated calls for the abolition of university education from the radical sectaries, and a determined move to found a third national university at Durham, notwithstanding the vociferous opposition of the Oxford and Cambridge academics. With Christ Church (1525) being more Cardinal Wolsey ‘s creation than Henry VIII ‘s, and Trinity (1555) and St. John ‘s (1557) being Marian foundations, only five colleges can truly be said to have been Protestant foundations before the nineteenth century-Jesus (1571), Wadham (1610), Pembroke (1624), Worcester (1714), and Hertford (1740), and several of them were grafted onto the relics of earlier, medieval halls. The new Oxford college was to be raised on the basis of the ailing St Mary Hall, an institution which by the late 1650s was on the verge of collapse. The evidence for the existence of such a project depends on a unique seventeenth-century document found in British Library, MS Additional 32,093, fos 399-400v: an undated item which once belonged to the Nonjuring antiquary, George Harbin,4 the learned librarian and honorary chaplain of Thomas Thynne, first Viscount Weymouth, and a former University Burgess, at Longleat House, in Wiltshire. The document is an incomplete draft of what was obviously intended to be, in its final form, a letters patent suitable for Oliver Cromwell to sign as Lord Protector.

До бібліографії