Готові списки джерел за темами / Donne illustri

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Книги
Частини книг

Добірка наукової літератури з теми "Donne illustri"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 10 березня 2023

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Donne illustri".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Donne illustri"

Cracolici, Stefano. "Le donne illustri di Faustina Maratti Zappi." Giornale storico della letteratura italiana 195, no. 650 (April 2018): 179–214. http://dx.doi.org/10.1484/j.gsli.5.129750.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Balić-Nižić, Nedjeljka. "Hrvatice u biografskom rječniku "Donne illustri" zadranke Itale Bogdanović (1874.-1945.)." Croatica et Slavica Iadertina, no. 1 (January 18, 2017): 251. http://dx.doi.org/10.15291/csi.305.

Повний текст джерела

Анотація:

Zadarska slikarica i književnica Itala Bogdanović (1874.-1945.) pripada skupini zadarskih pisaca koji su stvarali na talijanskom jeziku, u sredini u kojoj su se stoljećima prožimale hrvatska i talijanska kultura. Iako njezino ime nije ostalo zapamćeno u povijesti književnosti, najviše zbog činjenice da su joj djela ostala neobjavljena, svojom djelatnošću i pristupom životu dala je europski pečat zadarskoj kulturi krajem 19. i u prvoj polovici 20. stoljeća. Njezina važnost je i u činjenici da se radi o ženi-književnici, čestoj pojavi u europskoj, ali vrlo rijetkoj u okvirima zadarske i dalmatinske književnosti tog vremena. U uvodnom dijelu rada iznose se bio-bibliografski podaci o autorici i njezinoj književnoj ostavštini koja se čuva u rukopisima Znanstvene knjižnice u Zadru, a sastoji se od jedne drame, zbirke pjesama, autobiografije i rječnika Donne illustri (1915.-1917.) s biografijama 900 slavnih žena svih vremena iz cijelog svijeta. Analizom dijelova rječnika posvećenih slavnim Hrvaticama i ženama s istočne jadranske obale, pokušavaju se otkriti djela dotadašnje dalmatinske historiografije koja su mogla poslužiti kao izvori podataka, te naglašava važnost koju uvrštavanjem u rječnik Itala Bogdanović daje hrvatskim književnicama u kontekstu stoljetnih hrvatsko-talijanskih kulturnih prožimanja i općenito povijesti europske i svjetske kulture.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Duraccio, Caterina. "Dignità, Nobiltà ed Eccellenza: le donne illustri nell’opera di Cristoforo Bronzini." LaborHistórico 8, no. 3 (December 31, 2022): 224–36. http://dx.doi.org/10.24206/lh.v8i3.56319.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Collina, Beatrice. "Illustri in vita. Biografie di donne contemporanee nelle collettanee del XV secolo." Mélanges de l’École française de Rome. Italie et Méditerranée 113, no. 1 (2001): 69–90. http://dx.doi.org/10.3406/mefr.2001.9624.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Caputo, Vincenzo. "Una galleria di donne illustri : il De mulieribus claris da Giovanni Boccaccio a Giuseppe Betussi*." Cahiers d’études italiennes, no. 8 (July 15, 2008): 131–47. http://dx.doi.org/10.4000/cei.894.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

D'Angelo, Ignazio. "La tradizione letteraria sulla prostituzione sacra a Locri Epizefiri: i due voti del 477 e del 351–346 a.C." Mediterranea. International Journal on the Transfer of Knowledge 6 (March 31, 2021): 243–62. http://dx.doi.org/10.21071/mijtk.v6i.13066.

Повний текст джерела

Анотація:

La tradizione letteraria sulla prostituzione sacra a Locri Epizefiri ha dato luogo ad un vivace dibattito che ha coinvolto illustri storici moderni: alcuni hanno sostenuto l’esistenza di questa forma di ierodulia, interpretando in chiave religiosa le testimonianze degli antichi, altri hanno negato che tale pratica fosse presente a Locri, evidenziando il carattere generale e, a volte contraddittorio, della documentazione. Sulla base di un’attenta analisi delle fonti letterarie, supportata dagli scavi archeologici, condotti nell’area sacra di Centocamere-Marasà di Locri, è possibile ipotizzare non solo una presenza abituale della prostituzione sacra, che coinvolgeva gli strati più bassi della popolazione, ma anche l’attuazione dei due voti di prostituzione, che furono pronunciati nel 477 e negli anni 351-346 a.C. e che interessarono le donne dell’aristocrazia.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Parry, Seth. "Paolo Giovio. Dialogo sugli uomini e le donne illustri del nostro tempo.Ed., Franco Minonzio. 2 vols. Savigliano: Nino Aragno Editore, 2011. cclvii +790 pp. €50. ISBN: 978–88–8419–516–6." Renaissance Quarterly 65, no. 1 (2012): 186–87. http://dx.doi.org/10.1086/665839.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ronchi, Veronica. "Donne al vertice e impresa cooperativa: quali prospettive?" Società e diritti 7, no. 13 (July 25, 2022): 16–23. http://dx.doi.org/10.54103/2531-6710/18448.

Повний текст джерела

Анотація:

RiassuntoL’autrice illustra i risultati della propria ricerca sulla femminizzazione dei vertici delle cooperative italiane, inquadrando il lavoro e la carriera delle donne in una dimensione culturale.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Martel, Virginie, and Jean-François Boutin. "La littérature illustrée comme objet didactique : l’exemple de l’Histoire sous la loupe du LIMIER." Nouveaux cahiers de la recherche en éducation 11, no. 2 (July 31, 2013): 179–87. http://dx.doi.org/10.7202/1017502ar.

Повний текст джерела

Анотація:

Le présent texte s’articule autour de l’idée maitresse de littérature illustrée, qui devient d’ailleurs le principal objet d’investigation d’un regroupement de chercheurs en didactique et en pédagogie de l’Université du Québec à Rimouski (UQAR). Après avoir brièvement présenté ce groupe appelé LIMIER, en raison des thèmes rassembleurs qui lui ont donné naissance (littérature illustrée, médiathèque, interventions en éducation et recherche), le concept de littérature illustrée est étudié de façon critique. Par la suite, un problème didactique est analysé de façon exhaustive : il s’agit de démontrer la pertinence du recours aux textes littéraires illustrés pour appuyer l’essor des pratiques d’enseignement- apprentissage d’une discipline incontournable en sciences humaines, soit celle de l’Histoire.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Beaulieu, Jean-Philippe. "« La gloire de nostre sexe » : savantes et lectrices dans Les dames illustres (1665) de Jacquette Guillaume." Études françaises 47, no. 3 (November 29, 2011): 127–42. http://dx.doi.org/10.7202/1006450ar.

Повний текст джерела

Анотація:

Parmi les recueils de femmes illustres publiés au xviie siècle, l’ample ouvrage de Jacquette Guillaume intitulé Les dames illustres où par bonnes et fortes raisons, il se prouve, que le sexe feminin surpasse en toute sorte de genres le sexe masculin (Paris, Thomas Jolly, 1665) se singularise par la façon dont il s’attache à démontrer le savoir féminin en attribuant de longs discours érudits à des contemporaines, principalement françaises, désignées de manière allusive (« Mademoiselle **** »), avec qui l’auteure semble entretenir des liens de familiarité. Ces « portraits parlants », qui prouvent la réalité d’un savoir féminin représenté par des femmes qui ne se sont pas encore distinguées sur la scène publique, indiquent qu’être illustre n’implique donc pas une notoriété préalable, mais simplement des dispositions que le texte de Guillaume a pour fonction de rendre publiques. Par l’usage systématique de la citation directe ou indirecte, le texte donne existence à un cercle virtuel mais étendu de femmes savantes, dont Élisabeth d’Orléans, la dédicataire, serait la marraine et l’auteure, la porte-parole. Contrastant avec son attitude négative à l’égard des hommes, les efforts que déploie Guillaume pour mettre en valeur une communauté hypothétique de femmes suggèrent que les Dames illustres visent principalement un public féminin que l’on invite à suivre les exemples fournis par l’ouvrage. En tant qu’aperçu — en grande partie fictif — d’un savoir qui embrasse des disciplines comme la théologie et la géographie, généralement étrangères à l’expérience féminine, le livre de Guillaume serait tendu vers les lectrices tel un miroir qui réfléchit tout à la fois les qualités de l’auteure, de la dédicataire et des diverses savantes, pour faire la preuve irréfutable que le savoir féminin représente désormais un fait avéré.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Donne illustri"

Franklin, S. M. "The Donne Illustre visual and literary traditions in Quattrocento Italy with special reference to Tuscany and the courts of Mantua and Ferrara." Thesis, University of Cambridge, 2000. http://ethos.bl.uk/OrderDetails.do?uin=uk.bl.ethos.599177.

Повний текст джерела

Анотація:

In the second half of the fifteenth century, representations of female worthies from classical lore began to appear on Italian furniture and wall paintings as well as on tapestries, porcelain and in prints. The women portrayed in these images were celebrated for possessing such virtues as patriotic heroism, the capacity for shrewd leadership, and even military prowess. Yet their presence in the visual arts of the Renaissance remains problematic and even paradoxical, having been created in an age when many secular and ecclesiastical authorities defined the roles of women strictly in terms of their obligations as virgin, wife, and mother. During this same period, a literary genre devoted to the praise and defense of women and deriving from the work of the fourteenth-century humanist Giovanni Boccaccio, was generated in the dynastic courts of northern Italy. The purpose of this study is to initiate an investigation into the relationships which may have existed between the literary and visual traditions of donne illustre by examining paintings executed from the mid-fifteenth to early sixteenth century in four important centres of Italian Renaissance culture: Florence, Siena, Ferrara and Mantua.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

OTA, TOMOKO. "Le commissioni artistiche della granduchessa di Toscana Maria Maddalena d'Austria: il ciclo degli affreschi della Villa di Poggio Imperiale a Firenze." Doctoral thesis, 2017. http://hdl.handle.net/2158/1080285.

Повний текст джерела

Анотація:

La tesi prende in esame il ciclo degli affreschi interni della Villa di Poggio Imperiale, realizzati da un’équipe di pittori del Seicento Fiorentino su commissione di Maria Maddalena d’Austria (1589-1631), vedova del granduca di Toscana Cosimo II (1590-1621) e reggente del primogenito e successore al trono Ferdinando II. La Granduchessa, al termine dei lavori di rinnovamento della Villa, il 23 maggio 1624 la denominò “Villa di Poggio Imperiale” in memoria del fratello Ferdinando II che salì sul trono come Imperatore del Sacro Romano Impero nel 1619. Le dieci lunette nel Salone delle Udienze illustrano le regine e le imperatrici cristiane dal IV secolo al XVI secolo; le dieci lunette nella Camera da letto della Granduchessa sono dedicate alle Sante martiri; le altre dieci nell’Anticamera della Granduchessa rappresentano le donne illustri veterotestamentarie. Non sono mai emersi finora documenti di pagamento ai pittori, nè quelli relativi alle decorazioni che possano permettere di individuare il consulente iconografico dell’intero programma decorativo. Pertanto è stato fondamentale attribuire ogni decorazione tramite analisi stilistiche, ma finora erano stati poco approfonditi i significati della vasta decorazione nel contesto storico-culturale. Per affrontare questo problema in modo interdisciplinare, la tesi è divisa in tre parti. Nella prima parte viene esaminato il periodo precedente alla reggenza, ricostruendo l’entrata di Maria Maddalena d’Austria nella capitale del Granducato e gli archi trionfali eretti lungo il percorso. Successivamente vengono esaminate le commissioni artistiche da parte della giovane Granduchessa, con riferimento in particolare al collezionismo delle reliquie e alle decorazioni interne della cappella in Palazzo Pitti. La seconda parte è dedicata alla ricostruzione della carriera del pittore Matteo Rosselli, considerato il capo cantiere della Villa di Poggio Imperiale. Attraverso le sue attività svolte durante i primi due decenni del Seicento, sono illustrate anche le vicende artistiche dell’epoca a Firenze. Nella terza parte, dedicata al periodo di reggenza governato dalle tutrici di Ferdinando II, vengono esaminate le venti lunette che adornano il Salone delle Udienze e la Camera da letto della Granduchessa della Villa di Poggio Imperiale. La maggior parte di tali lunette presenta iconografie insolite. Non era mai stato fatto, però, un confronto puntuale fra le singole scene rappresentate ed i brani dei volumi proposti come fonti letterarie. Analizzando la coerenza fra i testi e le rappresentazioni, emerge che alcuni degli episodi dipinti, nella loro peculiarità, dovevano essere ispirati anche dalle altre fonti letterarie qui proposte, individuando le motivazioni che avevano portato a scegliere queste rappresentazioni insolite e, in certi casi, nuove.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Donne illustri"

Franco, Minonzio, ed. Dialogo sugli uomini e le donne illustri del nostro tempo. Torino: Nino Aragno editore, 2011.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Maccanelli, Mario. Ticino, terra di personaggi illustri: [la filatelia racconta storie di uomini e donne famose]. Pregassona: Fontana, 2009.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Beatrice, Collina, ed. Le vite delle donne illustri della scrittura sacra: Con l'aggionta delle vite delle donne oscure e laide dell'uno e l'altro Testamento e un discorso in fine sopra la nobilità delle donne. Ravenna: Longo, 1994.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Barbara, Petrucci, ed. Donna Teresa Agnesi compositrice illustre (1720-1795). Genova: San Marco dei Giustiniani, 2010.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Campione, Adele. Il cappello da donna =: Women's hats. 2nd ed. Milano: Be-Ma Editrice, 1994.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Il cappello da donna =: Women's hats. Milano: Be-Ma Editrice, 1989.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Virgil. I sei primi libri de l'Eneide di Vergilio tradotti a più illustre et honorate donne ; L'Eneida in toscano del generoso et illustre giovine il signor cavalier Cerretani. Sala Bolognese (Bologna): A. Forni, 2002.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Maurice, Sendak. Donde viven los monstruos. [New York, N.Y.]: Scholastic, 1999.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Maurice, Sendak. Donde viven los monstruos. Miami, FL: Santillana Pub., 1996.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Maurice, Sendak. Donde viven los monstruos. Madrid: Alfaguara, 1986.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Частини книг з теми "Donne illustri"

"Giovanni Boccaccio’s Delle donne illustri (1545; Translation of De mulieribus claris, c. 1361), and the Life Stories of Thamyris, Irene, and Marcia." In Life stories of women artists, 1550–1800, 28–35. Routledge, 2020. http://dx.doi.org/10.4324/9781315091815-4.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!