Добірка наукової літератури з теми "Термінологічні словники"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Термінологічні словники".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Термінологічні словники"
1
Дзюба, Майя Миколаївна, та Леся Дмитрівна Малевич. "ВИКОРИСТАННЯ МЕРЕЖНИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ НЕФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". Information Technologies and Learning Tools 76, № 2 (22 квітня 2020): 137–51. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v76i2.2603.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено теоретичні основи та елементи практичного досвіду використання мережних ресурсів як одного з важливих засобів формування термінологічної компетентності майбутніх фахівців нефілологічного профілю в закладах вищої освіти України під час навчальної діяльності різних видів. Окреслено зміст поняття «термінологічна компетентність» як важливого складника професійної компетентності, визначено особливості інформаційно-комунікаційних технологій з метою оптимізації процесу навчання та опанування термінології в рамках курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Зроблено огляд термінологічної діяльності міжнародних і національних організацій зі стандартизації країн Європи та Америки, схарактеризовано термінологічну активність провідних міжнародних організацій з метою доречного використання цієї інформації в навчальному процесі. Наголошено, що значне місце в інформаційному сегменті посідають термінографічні ресурси: термінологічні банки / бази даних, електронні термінологічні словники і словники автоматизованих систем оброблення текстів та предметно зорієнтованих корпусів текстів, які стають основою для ефективної методики організації практичних занять, самостійної роботи студентів і проведення наукових досліджень з проблем термінології. Запропоновано систему пізнавальних, тренувальних і творчо-дослідницьких вправ, які мають на меті формування термінологічної компетентності студентів нефілологічних спеціальностей закладів вищої освіти, зокрема розв’язання проблемних ситуацій, які вимагають пошуку електронних термінографічних джерел і фахових текстів, їх оцінки, креативного використання, перекладу і зіставлення українських наукових термінів з відповідниками з інших мов, редагування, що забезпечують у комплексі ефективну професійну діяльність. З’ясовано, що використання інформаційно-комунікаційних технологій, насамперед мережних ресурсів, у навчальному процесі створює передумови для кардинального оновлення змістово-цільових і технологічних сторін навчання.
2
ПЕТРОВА, Тетяна Олексіївна. "СУЧАСНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ МЕТАФОРИЗАЦІЇ ТЕРМІНІВ В УКРАЇНСЬКОМУ ТЕРМІНОЗНАВСТВІ (актуалізація когнітивного підходу)". Мова, № 35 (29 липня 2021): 173–81. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237852.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – висвітлити особливості когнітивного підходу до інтерпретації феномена метафоризації термінів. Аналіз здійснено з актуалізацією економічної лексики. Об’єкт аналізу – терміни-метафори, утворені на основі когнітивних процесів. Предметом розгляду обрано когнітивні механізми їх метафоризації. Для цього застосовано описовий метод, прийоми дефінітивного, структурно-семантичного, порівняльного та лексикографічного аналізу. Результати дослідження. Доведено значущість когнітивного метафоричного термінотворення. Установлено, що когнітивна термінологічна метафора – це інструмент, який дає змогу репрезентувати нове спеціальне поняття через відомі об’єкти, реалії іншої сфери знань, і реалізується не лише як засіб номінації, але і як спосіб дефініювання понять. Визначено, що особливість когнітивної метафоризації термінів полягає у здатності фахівця встановлювати подібність між різними елементами окремих галузей знань, баченні одного компонента через інший. Відстежено найчастотніші різновиди когнітивної метафоризації в економічній термінології: гештальтний, дифузний, структурний. З’ясовано, що потужний чинник формування термінології економічної галузі – це прецедентні метафори, утворені на основі актуалізації образів героїв відомих творів. Галузь застосування результатів: зібраний і опрацьований матеріал може бути використаний під час укладання термінологічних словників, подальшого упорядкування й опису економічної термінології. Висновки. Термінологічна метафора в економічній терміносистемі має високу активність і когнітивний характер. Прецедентність – невід’ємна ознака сучасної термінології. Термінологічні словники не «встигають» фіксувати нові метафоризовані одиниці, але виважено й вивірено кодифікують їх, максимально засвідчуючи рівень інтелектуального ресурсу й когнітивного мислення нації.
3
Спіцин, Євгеній Сергійович, та Валентина Василівна Кирикилиця. "ДИДАКТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ СЛОВНИКІВ ДЛЯ РОЗВИТКУ ІНШОМОВНОЇ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ НЕМОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". Information Technologies and Learning Tools 85, № 5 (1 листопада 2021): 270–87. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v85i5.3672.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито шляхи застосування інноваційних технологій навчання, серед яких особливе місце належить електронним словникам, для забезпечення якісної іншомовної підготовки студентів немовних спеціальностей закладів вищої освіти (ЗВО). Охарактеризовано переваги електронних словників над їх паперовими аналогами: ефективна система пошуку, багатофункціональність, актуальність, динамічність, великий обсяг словникової бази, варіативність, універсальність. Вказано на низку функцій електронних словників: миттєвий пошук, швидке копіювання, аудіозапис, розпізнавання мови, корисні визначення, наявність лінгвоваріантів, ілюстрування прикладів уживання слів, мультимедіадодатки. Описано основні різновиди електронних словників: онлайн, словники-програми, термінологічні бази даних, портативні, кишенькові, переносні, мобільні. Детально розглянуто характеристики електронного словника Oxford Dictionary of English, яким студенти немовних спеціальностей СНУ імені Лесі Українки успішно користуються на практичних заняттях і під час самостійної роботи. Проаналізовано дидактичні можливості електронних словників для розвитку чотирьох видів мовленнєвої діяльності (слухання, читання, говоріння, письмо) і перекладу. Охарактеризовано основні проблеми використання електронних словників в умовах освітнього процесу ЗВО. Розроблено методичні поради щодо використання електронних словників у різних видах мовленнєвої діяльності. Представлено порівняння результатів анкетування студентів немовних спеціальностей і викладачів щодо частоти використання електронних словників у процесі вивчення іноземної мови впродовж 2008/2010 н. рр. та 2018/2019 н. р., а також результати опитування студентів немовних спеціальностей щодо частоти використання словників під час читання тексту, виконання вправ на розвиток письмових і розмовних навичок, аудіювання (перегляду відео), виконання перекладу. Обґрунтовано доцільність впровадження електронних словників у процес вивчення іноземної мови студентами немовних спеціальностей.
4
Петрова, Т. О. "ОСОБЛИВОСТІ КОМПОЗИЦІЇ РЕЦЕНЗІЇ НА ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК". Лінгвістичні дослідження, № 52 (2020): 177–93. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.52.17.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено особливості композиції рецензії на термінологічний словник: (1) різнорівневість і полікомпонентність її системної організації, (2) залежність змісту композиційних компонентів від суті положень алгоритму поетапного оцінювання термінологічних словників, (3) аналітичність компонентів рецензії (значна кількість відповідних їм субкомпонентів). З’ясовано, що рецензія на термінологічний словник є ієрархічною гранд- / мегаструктурою; складники рецензії – Заголовок, Вступ, Основна частина й Висновки – є співкомпонентами нижчого рівня ієрархії, що створюють її макроструктуру; субкомпоненти формують її мікроструктуру. Ключові слова: рецензія на термінологічний словник, композиція, компоненти композиції, субкомпоненти, гранд- / мегаструктура, макроструктура, мікроструктура, термінологічний словник.
5
Петрова, Т. О. "ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОГРАФІЧНОЇ КРИТИКИ". Лінгвістичні дослідження 1, № 54 (2021): 229–42. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.54.1.20.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито потенційні можливості розвитку української термінографічної критики, що розв’язує питання оцінювання словників термінів, верифікації викладених у них метаданих тощо. Аргументовано такі її перспективи: виробити власні теоретичні засади оцінювання фахових словників; лексикографічно описати метамову української термінографічної критики; розробити шкалу критичних оцінок спеціальних словників на матеріалі текстів рецензій; розкрити комунікативний потенціал рецензії на термінологічний словник; переглянути недооцінений статус практики оцінювання термінологічних словників; сформувати глобальну українську потужну наукову школу критики тощо. Доведено, що українська термінографічна критика має унікальні перспективи
6
O.B., Syvak, and Shadura V.A. "TYPOLOGY OF ELECTRONIC DICTIONARIES." South archive (philological sciences), no. 84 (December 23, 2020): 124–31. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-84-20.
Повний текст джерелаАнотація:
The purpose of the article is to offer an approach to the typology of electronic dictionaries. To achieve this goal it is necessary to perform the following tasks: 1) analyze the typology of electronic dictionaries at the present stage of development of computer lexicography, 2) define the concept of “electronic dictionary” and analyze the characteristics to be considered in classifying electronic dictionaries; 3) propose criteria for constructing a typology of electronic dictionaries.Methods. The work used a set of methods of theoretical research: comparative analysis of linguistic sources to determine the state of development of the research problem; methods of analysis, synthesis and systematization of different approaches to address the issue of typology of modern electronic dictionaries.Results. The article considers different approaches of scientists to the systematization of lexicographic publications; the difference between the concepts of “typology” and “classification” of lexicographic publications is determined; the main criteria for classification of lexicographic publications are analyzed. The authors investigated the typology of electronic dictionaries; the concept of “electronic dictionary” is specified, its main features are singled out, which must be taken into account when constructing the typology of electronic dictionaries.Conclusions. Summarizing the authors’ proposals on the typology of dictionaries, the main criteria by which they are classified are determined by: the number of represented languages, function, type of word description, type of system relations between words, parameter of dictionary description unit, purpose, vocabulary organization, the field of language use, the origin of vocabulary, historical perspective, characteristics of word types, stylistic use, source of lexicography, by normative characteristics, design and detailing of information, quantitative composition of lexicographic source and volume of lexicographic information. We propose to classify electronic dictionaries according to the generally accepted parameters: 1) vocabulary, 2) number of languages, 3) purpose; 4) observance of language norms; and according to criteria specific only to computer lexicography: 1) linguistic; 2) the dichotomy “paper dictionary – electronic dictionary”; 3) the presence of terms used in one or more areas in the case of terminological dictionaries; 4) information form.Key words: lexicography, lexicographic editions, classification of dictionaries, classification criteria. Метою статті є запропонувати підхід до типології електронних словників. Для досягнення мети необхідним є виконання таких завдань: 1) проаналізувати типологію електронних словників на сучасному етапі розвитку комп’ютерної лексикографії, 2) визначити поняття «електронний словник» та проаналізувати характеристики, які необхідно враховувати в процесі класифікації електронних словників; 3) запропонувати критерії для побудови типології електронних словників.Методи. У роботі використовувався комплекс методів теоретичного дослідження: порівняльний аналіз лінгвістичних джерел із метою визначення стану розробленості проблеми дослідження, методи аналізу, синтезу та систематизація різних під-ходів для вирішення питання щодо класифікації сучасних електронних словників.Результати. У статті розглянуто різні підходи науковців до систематизації лексикографічних видань; визначено відмінність між поняттями «типологія» та «класифікація» лексикографічних видань; проаналізовано основні критерії класифікації лексикографічних видань. Авторами досліджено типологію електронних словників на сучасному етапі розвитку комп’ютерної лексикографії, уточнено поняття «електронний словник», виокремлено його головні ознаки, що необхідно враховувати під час побудови типології електронних словників.Висновки. Підсумовуючи пропозиції авторів щодо типології словників, визначено основні критерії, за якими їх класифікують: за кількістю представлених мов, за функцією, за типом характеристики слова, за типом системних відношень між словами, за параметром одиниці опису словники, за цільовим призначенням, за способом організації лексики, залежно від сфери вживання мови, за походженням лексики, за історичною перспективою, за характеристикою типів слів, за стилістичним використанням, за джерелом лексикографування, за нормативними характеристиками, за оформленням і деталізацією інформації, за кількісним складом лексикографічного джерела і обсягом лексикографічної інформації. Електронні словники пропонуємо класифікувати як за загальноприйнятими параметрами, тобто 1) словниковий запас (словники загального призна-чення чи спеціального призначення), 2) кількість мов (одномовні, двомовні та багатомовні словники), 3) призначення (переклад, тлумачення), 4) дотримання мовних норм (словники літературної чи розмовної мови), так і за критеріями, властивими лише комп’ютерній лексикографії: 1) лінгвістичні (текстові та гіпертекстуальні словники, з гіпертекстом, що пов’язує записи та зовнішні мовні ресурси, такі як Вікіпедія, Lingvo.pro тощо), 2) дихотомія «паперовий словник – електронний словник» (заснований на паперовому словнику та нещодавно розробленому), 3) наявність термінів, що використовуються в одній або кількох областях у випадку термінологічних словників (словники, що містять терміни, які будуть використовуватися в одній або кількох областях), 4) інформаційна форма: текстові словники, аудіословники та відеословники.Ключові слова: лексикографія, лексикографічні видання, класифікація словників, критерії класифікації.
7
Kolhan, Olena, Tetiana Kolgan, and Ruslana Padalka. "TRANSLATED TERMINOLOGICAL E-DIKTIONARIES AS AN URGENT REQUIREMENT OF THE PRESENT IN THE PROCESS OF LANGUAGE STUDENTS OF HEI." Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu «Ostrozʹka akademìâ». Serìâ «Fìlologìâ» 1, no. 11(79) (September 29, 2021): 233–36. http://dx.doi.org/10.25264/2519-2558-2021-11(79)-233-236.
Повний текст джерелаАнотація:
The article reveals the problems that appear in linguistics of the 21st century, in particular, in terminology in direction of forming foreign language competent specialists. The works focus on the issue of the modern state of Ukrainian terminology in the mining industry. In the study, it is analysed the original material, it is monitored the present thesauruses of the mining industry of different types as well as translated ones. The authors present in brief the short description of the basic achievement of Ukrainian terminography in the mining industry starting with the middle of the 19th century till the present.The scientists have clearly stated the dependence of the development of terminography in the field of Ukrainian mining on the lingual and extra-lingual factors. Particular attention is paid to the problem of the absence of mining dictionaries (both monolingual and multilingual) in modern linguistics, which undoubtedly negatively affects the process of formation of foreign language communicative competence of the specialists of the future mining industry. The relevance of the article isdue to the urgent need to provide students of institutions of higher education with new innovative technologies for the formation of foreign language communicative competence and the search for modern approaches during the educational process in the educational institutions of both mining and humanities profiles. After all, the 21st century requires specialists in any field of human activities (as well as the mining one) to expand opportunities for intercultural communication, to deepen their knowledge of achievements in a particular field (including the mining one) by means of language communication, etc. All this becomes possible only under the condition of the formation of the number of competences, in particular, communicative. Creating and developing the e-dictionarywill enable free communication between representatives of different countries for the purpose of taking on the experience gained during the professional activity, as well as in the field of the mining industry, and will be worth representing the achievements of the domestic industry at the world stage. The high level of foreign language proficiency of graduates of Ukrainian universities will contribute to affirming the positive educational and scientific image of our country.
8
Morozova, О. I. "МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ПРОЦЕСІВ, ЩО ПРОТІКАЮТЬ В ОСВІТНІХ ТА ВИРОБНИЧИХ СИСТЕМАХ, ЗАСНОВАНА НА ВИКОРИСТАННІ ОНТОЛОГІЧНОГО ІНЖИНІРИНГУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 54 (11 квітня 2019): 135–38. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.2.135.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі наведено модель формування процесів, що протікають в освітніх та виробничих системах, заснована на використані онтологічного інжинірингу. В основу моделі входить термінологічна система предметної галузі «Організація та функціонування закладу вищої освіти», терміни якої пов'язані між собою гіперономічними відносинами. Основною метою побудови термінологічної системи є відокремлення з термінологічної низки три групи термінів, тобто їх попередня класифікація. Така класифікація передбачає упорядкування певних термінів з метою пошуку між них однорідних зв’язків та відносин. Рівень корінного поняття має троє термінів та їх поняття, які формують три гілки понять. Наведено укрупнену схему термінології предметної галузі «організація та функціонування вищого навчального закладу». Як кореневий термін, який задає своєрідний розмір термінологічного дерева предметної області «організація і функціонування закладу вищої освіти» обраний термін «вища освіта». Виділено три гілки термінів, які утворюють термінологічне дерево, яке покриває своїми визначеннями предметну область. Перша гілка передбачає використання відносин «загальне – часткове» та «рід – вид». Друга гілка буде формуватися на просторо часових відносинах або як кажуть темпоральних відносинах, а також причино-наслідних зв’язків між певними поняттями. Третя гілка, в корні якої полягає термін «педагогіка вищої школи» передбачає будь які відносини між низ лежачими термінами. Одержану термінологічну систему предметної галузі представлено у виді онтологічної моделі, структура якої має деревовидний вигляд. Таке представлення дає можливість формалізувати предметну галузь. Корисність даної термінологічної системи у тому, що вона може стати основою для множини навчальних дисциплін, які називаються «Вступ до спеціальності». Крім того, словник дає методичну основу викладачам, які формують або оновлюють робочі навчальні програми на етапі обмірковування назв навчальних модулів, тим, а також анотацій до них з метою створення укрупненого термінологічного дерева навчальної дисципліни, яке буде основою для наповнення її навчальним матеріалом.
9
КОРДЮК, О. М., М. Г. СЕМЕРДЖАН та О. Ю. БИЧКОВ. "ФОРМУВАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 4 (18 квітня 2022): 106–12. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наголошено, що сучасна вища освіта спрямована на формування компетентного студента, майбутнього вчителя НУШ, який усебічно засвоїв фахові предмети, передбачені навчальним планом спеціальності; з’ясовано, що магістральною ознакою конкурентоспроможного спеціаліста є оволодіння термінологічною лексикою, тобто формування термінологічної компетентності, в основі якої є здатність із точністю, доречністю і правильністю використовувати терміни в усному й писемному професійному мовленні; на основі аналізу наукових джерел встановлено, що термінологічна компетентність – це глибоке оволодіння термінологією обраного фаху на рівні спеціальних (фахових) та психолого-педагогічних дисциплін, уміння оперувати терміносистемою під час практичної підготовки, у процесі виконання самостійної роботи; простудійовано поняття «термін» у лінгвістичному обігу; розмежовано поняття «термін» та «загальновживане слово»; охарактеризовано ознаки термінів, до яких належать: системність; наявність класифікаційної дефініції; стислість; жорстка конвенційність; стилістична нейтральність; залучення до системи певної галузі; відповідність нормам мови; точність і короткість; дериваційна здатність; інваріантність; висока інформаційність; проаналізовано групи термінів і види термінів – загальновживані (звичайні слова, які набули значного поширення); міжгалузеві терміни (взяті з різних галузей науки, техніки; найменування предметів, якостей, ознак, дій, явищ, що однаково використовуються в побутовій мові, художній літературі та в документах); вузькоспеціальні терміни (спеціально вироблена термінологія для обслуговування потреб лише однієї конкретної галузі); з’ясовано домінантні вимоги до використання термінів, що передбачають вживання терміна в одній, зафіксованій у словнику формі, з одним значенням, закріпленим у словнику, дотримання правил утворення від нього похідних форм; підкреслено, що активний приплив в український словник іншомовних термінів, співіснування в терміносистемі національного та інтернаціонального не завжди є виправданим.
10
Паласюк, Г. Б., та Б. М. Паласюк. "ФОРМУВАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ГРАМОТНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕДИКІВ НА ОСНОВІ ЕТИМОЛОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ КЛІНІЧНИХ ТЕРМІНІВ З ХІМІЧНИМ КОМПОНЕНТОМ". Медична освіта, № 1 (20 квітня 2021): 117–21. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.1.11980.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто особливості формування термінологічної грамотності майбутніх медиків, з’ясовано значення етимологічної характеристики клінічних термінів у формуванні їх термінологічної компетентності. У дослідженні наголошено, що твірною основою великої групи багатокомпонентних латинських клінічних термінів служить найменування хімічного елемента. Встановлено, що серед клінічних термінів-композитів переважну більшість становлять терміни, які є похідними номінативними одиницями, а основним дериваційним процесом ‒ суфіксація. Показано, що визначальною ознакою термінологічних суфіксів, продуктивних у клінічній терміносистемі, є наявність семантичного значення, притаманного саме для медичної галузі. У процесі дослідження охарактеризовано структуру термінів-композитів із хімічним компонентом, які включені у медичні словники УЛАМЕС у чотирьох томах, до двотомного ілюстрованого медичного словника Дорланда і навчально-наукового посібника «Клінічна латина з англійськими та українськими відповідниками». З’ясовано, що більшість клінічних термінів-композитів із хімічним компонентом утворена за допомогою приєднання до основи назви хімічного елемента суфіксів -ismus (у значенні «хімічне отруєння») та -osis (назви професійних нозологічних одиниць, які вказують на хронічне захворювання, викликане тривалим вдиханням пилу хімічного елемента). Акцентовано, що саме терміносистеми складають основу професійної мови лікаря, тому знання етимології й значення найчастіше вживаних як латинських, так і грецьких терміноелементів, які визначають зміст терміна, сприяють не тільки кращому їх запам’ятовуванню, а й фахово грамотному використанню у практичній чи науковій діяльності як в усній, так і у письмовій формах.
Дисертації з теми "Термінологічні словники"
1
Аянот, К. Ю. "Словники в економічній галузі". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22108.
Повний текст джерела
2
Купріянов, Євген Валерійович. "Українська термінологічна підсистема "гідротурбіни" як об'єкт комп'ютерного словника". Thesis, Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В. Н. Каразiна, 2011. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2493.
Повний текст джерелаАнотація:
The paper deals with the lexicographic description of Ukrainian hydroturbine term subsystem in electronic dictionary. The formation and development of computer lexicography in Ukraine and abroad are considered. The lines of research in modern Ukrainian computer lexicography are analyzed, and its development prospects are outlined. Theoretical studies of lexical unit description in paper and electronic dictionaries, performed by leading scientists, are surveyed. Based on the vast research material the analysis of hydroturbine term subsystem, in particular its sources of formation, structure and system relations between terms, is performed. The structural and semantic characteristics of hydroturbine terms are given.Дисертаційне дослідження присвячено описові української гідротурбінної термінології та її лексикографічній репрезентації в електронному словнику. Розглянуто становлення і розвиток українського та зарубіжного електронного словникарства, визначено напрямки досліджень сучасної української комп'ютерної лексикографії, наголошено на перспективах її розвитку. Здійснено огляд теоретичних праць провідних науковців щодо опрацювання лексики в паперових та комп'ютерних словниках. Проаналізовано гідротурбінну термінологічну підсистему, зокрема висвітлено джерела її формування, структурну організацію та внутрішні системні зв'язки, з'ясовано структурно-семантичну будову термінів. Запропоновано модель комп'ютерного словника спеціальної лексики, обґрунтовано лексикографічні параметри, за якими здійснюється опис терміносистеми у словнику.
3
Дорожинська, А. В. "Оцифрування термінологічного словника". Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/54370.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним із завдань сучасної комп’ютерної лексикографії є
створення цифрових словників, серед яких не останнє місце займають
багатомовні термінологічні словники. Для більшості таких паперових
праць в українській термінографії не існує цифрових аналогів, саме тому
актуальне завдання їх оцифрування.
Сьогодні існує широкий набір інструментальних засобів для
відображення у цифру словників різних типів, але не випрацювано
технології для універсального вирішення цього завдання.
4
Кримець, Оксана Михайлівна. "Стан та перспективи розвитку української технічної термінології". Thesis, Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/36197.
Повний текст джерела
5
Яндоловськa, Антоніна Владиславівна. "Структурно-семантичні параметри розвитку словника сфери медицини та охорони здоров’я в сучасній англійській мові". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/2027.
Повний текст джерелаАнотація:
Яндоловська А. В. Структурно-семантичні параметри розвитку словника сфери медицини та охорони здоров’я в сучасній англійській мові : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник О. В. Шевчук. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 75 с.UA : Дипломна робота – 75 стор., 71 джерел. Об’єкт дослідження: словник сфери медицини та охорони здоров’я в сучасній англійській мові. Мета роботи: з’ясувати структурно-семантичні параметри розвитку словника сфери медицини та охорони здоров’я в сучасний англійський мові. Теоретико-методологічні засади: роботи вітчизняних та зарубіжних вчених, присвячених функції і онтологічному статусу новотворів сучасної англійської мови: І. В. Андрусяка, А. Д. Бєлової, Ю. А. Зацного, Дж. Еітчісона, М. Квініона, О. Л. Клименко, А. Е. Левицького, П. МакФедріс, Р. К. Махачашвілі, А.В. Янкова, С.О. Швачко. Наразі до вивчення сучасного стану словотворення англійської мови залучаються досягнення теорії синергетики. Однак, проблема взаємозв’язку процесів поповнення словникового складу англійської мови у сфері медицини й охорони здоров’я не знайшла достатнього висвітлення. Отримані результати: Фаховим термінологічним сполученням притаманне поєднання синонімії з наступними механізмами функціонально-семантичної і структурної реорганізації – спеціалізацією (chill therapy=therapeutic hypothermia), еліпсом (slim disease=slim), лексикалізацією (phage therapy=phagotherapy). В окремих фразеологічних неологізмах простежується коннотативна пейоративізація (health Nazi, land of the Big Gulp, basket case, salad dodger). І, навпаки, суспільна тенденція до “політичної коректності” викликала появу евфемізованих фразеологізмів (fat modeling, tolerance room, well person clinic).
Книги з теми "Термінологічні словники"
1
Шило, Н. І. Російсько-український словник. Термінологічна лексика. Київ: Просвіта, 2004.
Знайти повний текст джерела
2
Сусь, Б. А. Коливання і хвилі. Київ: Київський університет, 1997.
Знайти повний текст джерела
3
Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Довкілля, 2006.
Знайти повний текст джерела
4
Shyrokov, V. A., N. M. Sidorchuk, K. M. Yakimenko, V. V. Chumak, L. L. Shevchenko, O. H. Rabulets, I. V. Shevchenko, and H. M. Yarun. Ukrainian-Russian-English dictionary of welding. Словники України, 2017. http://dx.doi.org/10.33190/978-966-02-7068-8.
Повний текст джерелаАнотація:
Українсько-російсько-англійський словник зі зварювання містить близько 12000 найуживаніших науково-технічних термінів зі зварювання та споріднених технологій. Створення Словника зумовлене нагальною потребою вчених, фахівців та студентів, які спеціалізуються у галузі зварювання, оволодіння сучасною науково-технічною термінологією, необхідністю забезпечення уніфікації та стандартизації української та міжнародної термінології. У Словнику максимально повно відображено все багатство термінологічної системи зварювальної науки і техніки, поповнення її одиницями, що називають нові явища та фіксують останні досягнення науки, техніки і технології. Словник орієнтований на нормативну термінологію. Це забезпечується : уведенням термінів, зафіксованих не лише енциклопедичними та галузевими словниками, а й широковживаних у сучасній науково-технічній, навчальній та інформаційно-реферативній літературі; використанням Багатомовних (дванадцятимовних) збірників термінів зі зварювання та споріднених процесів, що видаються Міжнародним інститутом зварювання, та чинних Державних стандартів України на терміни і визначення в галузі зварювання та споріднених процесів; уникненням вузькоспеціальних та застарілих термінів. Словник розрахований на інженерно-технічних працівників, студентів та перекладачів, які працюють з технічною літературою.
5
Словник іншомовних слів: 23 000 слів та термінологічних словосполучень. Київ, Україна: Довіра, 2000.
Знайти повний текст джерела
6
Перерва, Вікторія Вікторівна. Ілюстрований термінологічний словник з ботаніки (генеративні органи рослин). Криворізький державний педагогічний університет, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4205.
Повний текст джерелаАнотація:
Видання містить довідковий матеріал та ілюстрації до змістовного модуля «Генеративні органи» навчальної дисципліни «Ботаніка з основами геоботаніки». Видання розраховано на студентів спеціальності 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) вищих педагогічних навчальних закладів для опанування І модулю «Анатомія та морфологія рослин» навчального курсу «Ботаніка з основами геоботаніки» (1 семестр навчання).
7
Короткий термінологічний словник із бібліографознавства та соціальної інформатики. Київ: Книжкова палата України, 1998.
Знайти повний текст джерела
8
Тлумачний термінологічний словник органічної та фізико-органічної хімії. К., 1997.
Знайти повний текст джерела
9
Термінологічний українсько-російсько-англійський словник-довідник економіста-міжнародника. Запоріжжя: Інтер-М, 2011.
Знайти повний текст джерела
10
Термінологічний українсько-російсько-англійський словник-довідник фінансиста-міжнародника. Запоріжжя: Интер-М, 2013.
Знайти повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Термінологічні словники"
1
Перерва, Вікторія Вікторівна. Структура та рівні розвитку професійно-термінологічної компетентності майбутнього вчителя. ПУ «Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій», 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4209.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто визначальне значення формування професійно-термінологічної компетентності у професійному становленні педагога. Визначено, що професійно-термінологічна компетентність є здатністю та готовністю спеціаліста грамотно застосовувати термінологію у професійній діяльності під час вирішення професійних завдань. Розуміння сутності та специфіки професійно-термінологічної компетентності передбачає її структурування і виділення єдності компонентного складу. Термінологічна компетентність представлена єдністю предметно-пізнавального, інтелектуально-рефлексивного та комунікативномовленнєвого компонентів. Підкреслено визначальне значення предметно-пізнавального компонента, що проявляється у становленні та вдосконаленні активного словника термінів за фахом майбутнього спеціаліста і зумовлює безпосередньо теоретичну (когнітивну) діяльність і здійснення фахівцем рефлексивної та практичної діяльності. Саме об’єм активного словника є визначальним у практичній діяльності майбутнього педагога і впливає на якість процесів вирішення проблем, результатів самовдосконалення, самооцінки та комунікації з учасниками педагогічного процесу та колегами. Виділені показники визначення рівня сформованості окремого компонента та наведена характеристика рівня їхнього прояву. Для об’єктивної оцінки запропонований трирівневий аналіз із виокремленням низького, середнього та високого рівнів. Наведена характеристика фахівця з низьким, середнім і високим рівнем розвитку професійнотермінологічної компетентності на основі параметрів основних її компонентів. Низький рівень сформованості професійно-термінологічної компетентності визначається наявністю певного обсягу інформації, яка не набула структурування й осмислення і не використовується у професійному мовленні. Середній рівень сформованості професійно-термінологічної компетентності дозволяє виконувати типові професійні завдання педагогом і не є достатнім для виконання творчої діяльності. Фахівець із високим рівнем професійно-термінологічної компетентності орієнтований на творчість, рефлексію й узагальнення професійного досвіду, саморозвиток, прагнення до систематизації, оновлення та покращення терміносистеми за фахом.
2
Перерва, Вікторія Вікторівна. Формування термінологічної компетентності майбутніх учителів біології в системі самостійної роботи. Бердянський державний педагогічний університет, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4208.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено специфіку складання та використання термінологічного словника як одного із засобів формування термінологічної компетентності майбутнього вчителя в системі самостійної роботи. З’ясовано, що засвоєння професійних термінів майбутнім учителем біології забезпечує йому належну культуру фахового спілкування та задоволення професійних потреб, а правильне оперування фаховою біологічною термінологією є показником ґрунтовності професійної підготовки. Термінологічну компетентність розглянуто як складник професійноїкомпетентності і визначено як здатність фахівця послуговуватися спеціальними термінами в процесі наукової та професійної діяльності. Це особистісне утворення визначено як функціональну систему фахових знань, когнітивних умінь і практичних навичок та спеціальних здібностей фахівця. Окреслено структуру термінологічного словника з дисципліни “Ботаніка з основами геоботаніки”, що має блокову структуру та побудований за тематичним принципом. Розкрито зміст роботи з формування в майбутніх учителів біології термінологічної компетентності під час складання термінологічного словника. Наведено систему завдань, а саме: опрацювання літератури за фахом, виділення основного і формулювання стислої змістовної характеристики певних понять (термінів), їх фіксація, розробка системи унаочнення термінології (ілюстрація, схема, діаграма, інтелект-картка, інфографіка тощо). Обґрунтовано, що формуванню термінологічної компетентності майбутніх учителів біології сприяє спеціальна словникова робота із засвоєння етимології ботанічних термінів, виявлення їх походження від латинських термінів, осмисленого співставлення й інтуїтивного передбачення змісту лексем. Зроблено висновок про те, що створення майбутнім учителем біології термінологічного словника сприяє підвищенню якості його фахової підготовки, формуванню стійкої осмисленої терміносистеми, забезпечує стійку професійну мотивацію.
3
Перерва, В. В., та Д. О. Гетц. Мультимедійний інтерактивний термінологічний словник як засіб навчання біології. Криворізький державний педагогічний університет, 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6122.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто перспективність та особливості застосування мультимедійного словника біологічних термінів, який є інтерактивним, тобто забезпечує перехід між термінами певної тематичної групи. Відміною ознакою мультимедійного біологічного словника є позначення етимології терміноелементів, візуалізація за допомогою фото, рисунків або схем.
4
Перерва, Вікторія Вікторівна. Матрична модель рівнів професійно-термінологічної компетентності майбутнього педагога. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4211.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена виявленню раціонального інструментарію діагностики рівня сформованості професійно-термінологічної компетентності (ПТК) майбутнього спеціаліста на основі обґрунтованих та уніфікованих критеріїв і показників, які є необхідною передумовою ефективності її становлення. Так як розуміння структури є вихідним етапом розроблення методики визначення рівня сформованості, проведено аналіз компонентного складу ПТК, що являє єдність трьох компонентів: предметно-пізнавального, інтелектуально-рефлексивного та комунікативно-мовленнєвого. Становлення ПТК визна-чається рівнем розвитку кожного її структурного компонента. Запропоновано трирівневий аналіз кожного структурного компонента ПТК. Поєднання оцінок їх рівня сформованості забезпечує об’єктивність загальної оцінки. Критерії сформованості ПТК відповідають її компонентному складу і представлені теоретичним (гносеологічним), особистісним (мотиваційним) і практичним (комунікативним). Підкреслено визначальне значення предметно-пізнавального компонента, що проявляється у становленні й удосконаленні активного словника термінів за фахом майбутнього спеціаліста та зумовлює безпосередньо теоретичну (когнітивну) діяльність і здійснення фахівцем рефлексивної та практичної діяльності. Наведена характеристика низького (початкового), середнього (достатнього) й високого (компетентного) рівнів сформованості професійно-термінологічної компетентності. Запропонована тривимірна матрична модель визначення рівня сформованості професійно-термінологічної компетентності майбутнього спеціаліста, що формується за результатами діагностичного дослідження рівнів сформованості кожного з компонентів ПТК. Сформульовано основні завдання емпіричного визначення стану сформованості компонентів ПТК. Виокремлено основні групи методів дослідження рівня сформованості окремого компонента ПТК: методи визначення ступеня розуміння (володіння) термінами; виявлення особливостей застосування термінів у письмовому мовленні; самооцінки ступеня володіння термінологією за фахом і методи обробки отриманих даних.
5
Березовська-Савчук, Н. А. Концепція опису синтаксичної теорії у працях Івана Огієнка. Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1519.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено аналіз основних мовознавчих праць Івана Огієнка («Українська граматична термінологія: Історичний словник української граматичної термінології з передмовою про історію розвитку її», «Складня української мови»), присвячених теорії синтаксису української мови; розкрито погляди дослідника на сучасні йому синтаксичні теорії, проаналізовано підходи лінгвіста до оформлення синтаксичної термінології на питомому національному ґрунті; визначено основні вимоги, які висуває науковець до синтаксичної термінологічної системи; розкрито сучасність наукових поглядів ученого на семантичний синтаксис, зокрема на розрізнення між логічним і психічним предикатом і його валентними позиціями (суб’єкта, об’єкта тощо); виявлено зв’язок між формально-граматичним і психологічним підходами до формування синтаксичних категорій. У пропонованому дослідженні наголошено, що увага Івана Огієнка до синтаксису української мови, до оформлення та систематизації термінології й узгодження її із сучасними напрямами лишається актуальною й дає цінний матеріал для вибудовування стрункої синтаксичної теорії.