Добірка наукової літератури з теми "Соціальна дія"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Соціальна дія".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Соціальна дія"
1
Кот, Л. Л. "СТРУКТУРНО-ЗМІСТОВНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА ЯК МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ". Підприємництво та інновації, № 21 (30 грудня 2021): 15–23. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/21.3.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено структурно-змістовне дослідження соціального підприємництва як макроекономічної категорії. З метою більш повного розкриття структури та змісту категорії «соціальне підприємництво» досліджено такі поняття як: «інтерес», «соціальна норма», «примус», «мотив», «підприємництво», «підприємець», «підприємницьке управління», «солідарність», «громадянська участь», «суспільно-корисна діяльність», «благодійність», «соціально-відповідальний бізнес», «соціальне обслуговування», «соціальний активізм». Зазначено, що категорія соціального підприємництва є важливим атрибутом сучасної національної економіки. Визначено змістовні ознаки соціального підприємництва: 1) оформлення в якості інституту; 2) наявність навколо підприємства відносно стійкої мережі, де контакти з його центром включають горизонтальні зв’язки; 3) соціальне підприємництво приносить прибуток, який розподіляється на розвиток підприємства, серед учасників і спрямований на соціальні проєкти і благодійність; 4) соціальне підприємництво націлене на вирішення соціально значущих проблем; 5) у соціальному підприємництві поєднуються підприємець і соціальні інновації, тобто створюються правила життя суспільства або відбувається модифікація правил, що координують близьку для соціального підприємця сферу господарювання. Запропоновано визначення соціального підприємництва як: раціональної економічної діяльності, яка спрямована на повноцінне вирішення або зменшення загрози з боку соціально важливих проблем, що володіє соціальним впливом, інноваційністю, наявністю фінансових коштів, які сприяють підтримці діяльності організації, за допомогою підприємницького підходу та самоокупності; як форми громадянської участі, для якої характерна наявність мережі соціальних контактів, що складаються навколо соціальних підприємств; як форми побудови солідарності, що сприяє створенню економіки солідарності в сучасному гуманному суспільстві. Зазначено, що однією з найважливіших властивостей соціального підприємництва є характерний для цієї категорії баланс прибутку і соціального призначення організації, використання соціально-економічних інновацій, які ведуть до форсування соціальних змін і задоволення суспільних потреб. Обґрунтовано, що соціальне підприємництво виступає в різних організаційно-правових формах в залежності від соціально-економічних і культурних умов, а також певних завдань, які ставлять перед собою соціальні підприємці, і є самостійним напрямком економічної діяльності. Констатовано, що ідея соціального підприємництва має важливе значення для поступального формування та розвитку соціального середовища, сприяє активізації громадянської участі та солідарності, а також є засадою сталого розвитку економіки країни.
2
Perevozova, I. V., та I. R. Popadynets. "СОЦІАЛЬНА РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Actual problems of regional economy development 2, № 12 (26 квітня 2016): 60–68. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.12.60-68.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття спрямована на дослідження соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності. Соціальний аспект підприємництва стає необхідною компонентою ділового успіху, зростання прибутковості та конкурентоспроможності, а також мінімізації ризиків. Соціальна результативності представлена як відповідність розвитку господарської діяльності основним соціальним потребам і цілям суспільства, інтересам трудового колективу і окремої людини. Дослідження соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності запропоновано аналізувати за допомогою соціальних факторів. Соціальні фактори характеризуються мінливістю очікувань, відносин та інтересам суспільства, колективу чи індивіда.
Запропонована узагальнена класифікація факторів, що здійснюють вплив на соціальну результативність підприємницької діяльності, виділено зовнішні та внутрішні фактори. До зовнішніх факторів віднесли: рівень доходів населення; диференціація населення за доходами; міграційні процеси; рівень заробітної плати; рівень легалізованості доходів населення; сімейний статус населення; рівень зайнятості населення; вікова структура населення тощо. Стосовно внутрішніх факторів, то доцільно виділити наступні: низький рівень професійної базової підготовки, використання низько кваліфікованих працівників, відсутність умов для застосування креативних здібностей, недосконалість ефективної системи мотивації професійного зростання, відсутність спеціалізованих центрів для підвищення кваліфікації тощо. Кількісний та якісний аналіз вище зазначених факторів дасть змогу визначити рівень соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності.
Для аналізу ступеня впливу факторів на результативність діяльності розроблена анкета експертного оцінювання, яка представлена у вигляді оціночної шкали.
Проведене анкетування та оброблення думок експертів і визначений ступінь впливу факторів на соціальну результативність підприємницької діяльності. Оцінка рівня соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності експортним методом конкретного фактора і представлена формулою. Шкала оцінки рівня соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності у відсотковому еквіваленті за окремими факторами: 100-90 – високий рівень; 89-75 – середній рівень; 74-60 – задовільний рівень; 59-40 – низький рівень; 30-0 – відсутній рівень.
В статті окремо розраховані рівні соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності для зовнішніх та внутрішніх факторів. Встановлено, що і зовнішні, і внутрішні фактори знаходяться на середньому рівні, тобто попадають в проміжок 89%-75%.
Дані розрахунки демонструють резерв для підвищення соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності. Основні заходи щодо підвищення соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності доцільно об’єднати в наступні групи: науково-технічна група; організаційно-економічна група; соціально-психологічна група; зовнішньоекономічна група. Дані резерви дозволяють максимально скоротити резерв рівня соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності, що, у свою чергу, підвищить їхню ефективність і конкурентоспроможність, а також знизить підприємницькі ризики.
Отже, зростання результативності виявляється в максимізації соціального та економічного ефекту і мінімізації робочого часу. Соціальний результат суб’єктів підприємницької діяльності знаходить вираження у забезпеченні кращих умов життя створюються передумови для майбутнього розвитку як колективу, так і індивіда загалом. Механізм соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності є основою розвитку, переходу від простих до складних потреб, від матеріальних до духовних, від економічних до політичних, отже, до всебічно розвиненої індивідуальності. При цьому вищі потреби повинні розглядатись як головне багатство суспільства, головний чинник його економічного і соціального прогресу. Суперечність між необмеженим зростанням соціальних і економічних потреб та обмеженими ресурсами додаткового часу, який може бути спрямований для задоволення їх в кожний певний момент, виступає рушійною силою соціально-економічного розвитку.
3
БИЧУК, Ірина. "СОЦІАЛЬНИЙ СУПРОВІД СІМЕЙ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНАХ (ІЗ ДОСВІДУ ВИКЛАДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «СОЦІАЛЬНИЙ СУПРОВІД»)". Humanitas, № 4 (25 листопада 2021): 3–9. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.4.1.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено аналізу соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах (із досвіду викладання навчальної дисципліни «Соціальний супровід»). Проаналізовано, що соціальний супровід розглядається як довготривала робота, спрямована на здійснення індивідуальної соціальної допомоги та підтримки у вигляді надання комплексних соціальних послуг із метою міні- мізації складних життєвих обставин, подолання життєвих труднощів, збереження та підвищення соціального статусу клієнта шляхом активізації його ресурсів та найближчого оточення. Розглянуто особливості сім’ї як клієнта соціальної роботи. Наведено основні технології соціального супроводу сім’ї, як-от: соціальна опіка (представлення працівником соціальної служби інтересів сім’ї (чи її члена) в органах влади, різних установах); соціальний патронаж (надання соціальних послуг (переважно за місцем проживання) індивідуальним клієнтам і групам ризику, тобто постійний соціальний нагляд, регулярне відвідування їхнього житла соціальними та іншими працівниками, надання їм необхідної економічної, соціально-побутової, лікувально- профілактичної допомоги); соціальна допомога сім’ї (передбачає надання соціальними службами, кризовими центрами, соціальними працівниками соціальних послуг відповідно до Закону України «Про соціальні послуги»). Визначено основні формами соціальної роботи, які є базовими для соціального супроводу сімей, які перебува- ють у складних життєвих обставинах. Розкрито зміст видів допомоги під час здійснення соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, як-от: психолого-педагогічна робота, сприяння незалежності та поліпшенню матері- ального становища родини, сприяння навчанню та розвитку дитини, сприяння захисту здоров’я дитини, пред- ставництво інтересів, представлення інтересів дитини перед органами державної та місцевої влади, залучення дільничного інспектора з метою припинення насильства або пияцтва в сім’ї, допомога родичам дитини в оформ- ленні опіки, сприяння влаштуванню на виховання дитини в прийомну сім’ю.
4
СИДОРУК, Ірина, та Надія КОРПАЧ. "СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ПІДТРИМКА БАТЬКІВ ДІТЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ". Humanitas, № 5 (12 січня 2022): 75–81. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.5.11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наголошено на таких видах інвалідності, як порушення слуху й мовлення, порушення зору, порушення інтелектуального розвитку, порушення опорно-рухового апарату, хронічні соматичні захворювання, психічні розлади. Акцентовано на основних періодах стану батьків, викликаних народженням дитини із психофізичними порушеннями. Соціально-педагогічну підтримку батьків розкрито як один із провідних чинників, котрий сприяє соціальній адаптації дітей з особливостями психофізичного розвитку. Встановлено, що вона надається під час соціально-педагогічної діяльності й включає соціально-педагогічні послуги, соціальне виховання, соціальне обслуговування, соціальний патронаж, соціальний захист. Зазначено, що на підтримку дітей з інвалідністю та їхніх сімей спрямовано низку вітчизняних законодавчо-нормативних актів, з-поміж яких – Державний стандарт соціальної послуги тимчасового відпочинку для батьків або осіб, які їх замінюють, що здійснюють догляд за дітьми з інвалідністю, котрий передбачає комплекс заходів із забезпечення, догляду та виховання дитини з інвалідністю, за місцем її проживання або перебування, в закладі, що надає соціальні послуги, на період відсутності батьків, із метою полегшення їхнього фізичного, психологічного та емоційного навантаження; Державний стандарт соціальної реабілітації осіб з інтелектуальними та психічними розладами, котрий передбачає організацію надання соціальної послуги соціальної реабілітації особам з інтелектуальними та психічними розладами, моніторингу та оцінки якості надання соціальної послуги соціальної реабілітації тощо. Встановлено, що відповідно до вищезазначених державних стандартів послуги надаються на основі заяви та оцінки індивідуальних потреб дитини з інвалідністю. За результатами оцінки складається індивідуальний план, який містить заходи, що становлять зміст послуг, ресурси, терміни виконання та виконавців послуги.
5
Афонін, Едуард, та Андрій Мартинов. "ТРАДИЦІЯ ЯК ФАКТОР ІНТЕГРАЦІЇ ТА КОНСОЛІДАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УМОВАХ ПОСТМОДЕРНУ: АРХЕТИПНИЙ ПІДХІД". Public management 21, № 1 (29 травня 2020): 27–41. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)-27-41.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядається феномен соціально-історичної традиції як чин- ник соціальної інтеграції та консолідації українського суспільства. Тради- ція визначається як процес відтворення через соціальні інститути досвіду поколінь та адаптація цього досвіду до вимог сучасності. Стверджується, що адаптація традиції до постмодерної сучасності є складним соціально-іс- торичним і соціально-психологічним процесом, у контексті якого відбува- ється зміна світоглядної парадигми та виникає новий — раціональний тип мислення, що впливає на соціальні практики і соціальну поведінку. Налаш- товуючи нащадки на інноваційну діяльність постмодерн розмиває великі нарративи традицій і заперечує соціальний досвід попередніх поколінь. Під впливом інновації суспільна система фрагментується і невпинно тяжіє до стану аномії. За цих обставин традиція, її суб’єкти і носії стають конструк- тивним фактором соціальної консолідації, що відбувається в контексті ви- рішення актуальних питань інноваційного розвитку. Традиція і традиційна діяльність виступають своєрідними ціннісно-смисловими формами у ви- гляді нових міфів і міфотворчості, які протистоять втраті національної іден- тичності і суспільної цілісності. Теоретичне підґрунтя такої діяльності, на думку авторів, представив французький соціолог Ж. Дюран, який запропо- нував концепцію імажинера як механізму конструювання соціальної реаль- ності. Цей механізм, за думкою Ж. Дюрана, є одночасно уявою, уявленим та уявленням, а реальність — втіленням вільної гри уяви, на яку впливають міфи та архетипи. Імажинер існує у двох режимах: денному (діурн) та ніч- ному (ноктюрн). Перший функціонує в дуальній формі, якій властиві іє- рархічність і патріархальність, втілені у героїчному міфі. Натомість другий виявляється як цілісний містичний міф або смерть як інша реальність. На думку авторів, імажинер як втілення колективного несвідомого, пов’язаний з такими архетипними властивостями суспільної системи як екстерналь- ність / інтернальність (зовнішній / внутрішній локус-контроль), екстравер- сія / інтроверсія (соціальна / соцієтальна ідентичність), екзекутивність / інтенціональність (жіночі / чоловічі соціальні ролі). Відповідно минула суспільно-історична доба модерну пов’язана з функціонуванням режиму ді- урну, архетипами і міфотворчістю, які тісно пов’язані з реалізацією зовніш- нього соціального контролю, патріархальності (соціальної ідентичності) та зростанням у суспільній системі кількості жіночих соціальних ролей. Постмодерна сучасність актуалізує режим ноктюрну, за умов якого в системі по- силюється самоконтроль, розмивається ієрархічність та зростає кількість чоловічих соціальних ролей.
6
Derzhko, I. Z. "Соціальний діалог та соціальний конфлікт як актуальні чинники суспільних трансформацій". Grani 18, № 2 (12 січня 2015): 11–15. http://dx.doi.org/10.15421/1715031.
Повний текст джерелаАнотація:
Кризовий стан суспільства можна виміряти цілою системою взаємозв’язаних показників - економічних, технологічних, політичних, культурологічних, національно-етнічних, демографічних та ін. Однак не буде перебільшенням стверджувати, що всі вони своєрідно фокусуються у соціальні сфери життя людей, зумовлюють інтегральну кризу життя людини у час суспільних трансформацій. Не існує універсальної моделі соціального діалогу, він є засобом підвищення продуктивності праці та конкурентоздатності. Соціальний діалог - не лише форма управління кризою, іноді уряди звертаються до соціальних партнерів лише у випадку економічної кризи, шукаючи їх підтримки у вжитті непопулярних заходів. Такий підхід докорінно помилковий, оскільки діалог повинен ґрунтуватися на взаємній довірі та впевненості, що досягаються роками співробітництва. Тобто соціальний діалог повинен використовуватися не лише за несприятливих, але й за сприятливих соціально-економічних обставин. Протистояння, опозиція, конкуренція, конфлікт, альтернативність, інакомислення є не тільки неминучими характеристиками складного світу життя людей, а й необхідними факторами, що відвертають застій, стагнацію суспільства, умови його постійного оновлення і розвитку. З’ясування природи і суті соціального конфлікту, як специфічного прояву суперечності суспільних відносин вимагає врахування цілої низки взаємопов’язаних факторів. Насамперед слід взяти до уваги ту обставину, що сучасне суспільство самим ходом змін, що відбуваються у науковому мисленні, соціальній структурі суспільства, втягується в якісно новий стан, адаптація до якого супроводжується суспільними трансформаціями. От чому названа проблема вимагає аналізу умов її появи, розробки методів і засобів попередження і прогнозування відхилень від соціальних норм. Соціальний процес включає способи взаємодії держави і суспільства, інститутів і груп, політичної системи і соціального середовища, уряду і громадянина. Соціальний діалог є одним із способів взаємодії держави і суспільства, його інтереси представляють, у тому числі, професійні спілки та організації. Під соціальним діалогом слід розуміти процес, що включає всі типи переговорів, консультацій та обміну інформацією, спрямований на успішне вирішення питань соціально-економічної політики. Вся історія становлення суспільно-політичної, етичної думки є спробою знайти оптимальні шляхи розвитку суспільства, тобто звільнитися від неприємних порушень, які нерідко є небезпекою для життя і благополуччя людей, відхиленнями від загальноприйнятих цінностей і стандартів. Вся соціальна історія людства уособлює безупинний процес самовиховання і самоорганізації індивіда і суспільства, розвитку і зміни різних типів і форм регулювання взаємин, їх упорядкування, дисциплінованості та нормування. Суспільство за допомогою соціальних чинників регулює норми, створює інститути соціального контролю за поводженням людей з метою гарантування суспільного порядку і спокою; вони включають величезну кількість методів і засобів впливу: звички, моральні принципи, традиції, звичаї, загальноприйняті правила, розпорядження, норми та моменти примусу. Узагальнюючим же поняттям є соціальна норма, як один з важливих засобів орієнтації індивіда чи соціальної групи в досить складних особистісних, групових, соціальних зв’язках і відносинах у період суспільних трансформацій.
7
Meschan, I. V. "Соціальне обслуговування як складова соціального захисту населення: соціолого-управлінський аспект". Grani 18, № 8 (17 червня 2015): 71–76. http://dx.doi.org/10.15421/1715159.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто соціальне обслуговування в контексті соціологічного і управлінського підходу, його еврістичного потенціалу в організації управління системою надання соціальних послуг. Система соціального захисту населення в Україні не відповідає сучасним вимогам глобалізаційних процесів і поступовій лібералізації соціальної політики, зменшенню ролі держави в сфері соціального захисту і соціального забезпечення. На зміну традиційній моделі соціального забезпечення (грошові виплати, пільги, матеріальна допомога тощо) приходить модель, заснована на системі надання соціальних послуг. У статті наведено аналіз розвитку системи соціального обслуговування з позиції соціологоуправлінського підходу, що дозволив виділити дві парадигмальні групи досліджень. До першої групи досліджень можна віднести концепції, вважаючі центральною проблемою інституціоналізації становлення зовнішньої форми соціального обслуговування як соціального інституту. До другої групи соціологічних концепцій інституціоналізації соціального обслуговування відносяться теорії суб’єктивної спрямованості, що ставлять в центр проблеми інституціоналізації соціальну дію індивідів. На основі аналізу соціологічних концепцій до розвитку системи надання соціальних послуг доведено, що соціальне обслуговування виступає як соціальний інститут (тобто як інституціоналізована форма надання соціальних послуг) і система соціальної практики і взаємодії надавачів і отримувачів соціальних послуг. Визначено основні напрямки підвищення ефективності управління соціальним обслуговуванням на основі соціологоуправлінського підходу. Виділено основні аспекти соціологоуправлінського підходу в системі соціального обслуговування: організаційноінституціональний аспект (розвиток мережі закладів соціального обслуговування); нормативнорегулятивний аспект (впровадження норм, правил і стандартів надання соціальних послуг); аспект комунікативної взаємодії суб’єктів соціального обслуговування. Визначено основні напрямки підвищення ефективності управління соціальним обслуговуванням на основі соціологоуправлінського підходу: удосконалення нормативноправової бази; затвердження соціальних стандартів; запровадження механізму соціального замовлення як форми міжсекторного соціального партнерства задля розвитку ринку соціальних послуг.
8
ДУБІНІНА, Яна. "СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА СКЛАДОВА СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ". Humanitas, № 1 (6 травня 2022): 29–35. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2022.1.5.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто соціально-педагогічну складову соціальної роботи як пріоритетний вектор соціальної політики суспільства, як методологічну основу міжорганізаційної координації узгодженої діяльності всіх суб’єктів соціальної роботи з надання допомоги індивіду (групі) у соціальному просторі. Метою статті є аналіз розвитку сучасної соціальної роботи через її соціально-педагогічну складову, з’ясування сутності соціально-педагогічного підходу до системи соціального захисту населення. Розкрита соціально-педагогічна (функціональна) спрямованість соціальної роботи, яка дозволяє працювати з представниками соціально стабільних і проблемних соціальних груп, та реалізовувати освітньо-виховну й соціальну політику держави. Особлива увага звернена на те, що соціально-педагогічна модель соціальної роботи координується на наданні допомоги через інтегрований виховний вплив на процес соціалізації особистості або соціальної групи та реалізується соціальними ресурсами. Її можна визначити як модель практики соціальної роботи, яка орієнтована на допомогу індивіду або соціальній групі, що потрапили у складну життєву ситуацію, через систему соціальних інститутів. У публікації висвітлена спрямованість соціально-педагогічної складової сучасної соціальної роботи на підвищення якості життя населення та створення умов для повноцінного соціального функціонування та розвитку членів суспільства. Автор акцентує, що використання соціально-педагогічних технологій сприяє, з одного боку, професійному розвитку надавачів послуг – фахових соціальних працівників, з іншого – озброює їх новими інструментами впливу на клієнтів. Обґрунтована актуальна потреба в оновленні та осучасненні соціально-педагогічної роботи відповідно до трансформаційних процесів в українському соціумі, на засадах клієнтоцентризму, природовідповідності та духовності. Доведена перспективність вирішення актуальних соціальних проблем суспільства засобами соціально-педагогічної діяльності.
9
Михальчук, Юлія Олександрівна. "СТИМУЛЮВАННЯ ПРОСОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ: ПРАКТИКА РЕАЛІЗАЦІЇ У ЗВО". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 5 (1 лютого 2022): 44–48. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.5.6.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено теоретичний аналіз феномена волонтерства, важливою ознакою якого є соціальна ініціатива, що розглядається як можливість прояву добровільної просоціальної діяльності людей, спрямованої на конструювання нової соціальної реальності в процесі соціально-культурної діяльності. Автор зауважує, що волонтерська діяльність сприяє розвитку активної соціальної позиції особистості та стає реальною силою з надання комплексної допомоги та підтримки особам, що її потребують, насамперед у зміні базових цінностей та орієнтирів, що допомагають становленню та саморозвитку особистості у конструктивному векторі свого розвитку, що, власне, стає надважливим завданням для студентської молоді. Адже досить тривожним є факт дефіцитарності дозвілля сучасної молоді, що заповнене здебільшого вживанням алкоголю та психоактивних речовин, комп’ютерними іграми, що призводить до формування залежної поведінки, агресивності тощо. Включеність молоді у волонтерську діяльність актуалізує такі компоненти структури особистості: 1) на когнітивному рівні – дослідження та інтерпретація значення та смислу волонтерства, можливості та межі прояву особистісної ініціативи, отримання нових знань, розвиток творчого потенціалу та впевненості у собі; 2) на афективному рівні – почуття причетності до реалізації певної місії, почуття задоволеності від власної важливості та користі від реалізації громадянської діяльності; 3) на конативному рівні – самореалізація через демонстрацію відповідальної, самостійної, ініціативної, соціально-позитивної поведінки. Автором реалізовано та проаналізовано результати двох етапів експериментального дослідження: 1) вивчення асоціативного поля слова «волонтер» через виділення тематичних груп-реакцій: суб’єкти та об’єкти впливу волонтерів, форма реалізації волонтерства, волонтерство як дія/діяльність, результат волонтерської діяльності, особисті якості волонтера, користь для себе/ благо, маркери волонтерства; 2) вивчення зацікавленості у видах діяльності волонтерів.
10
Червякова, О. В. "Розвиток національного законодавства у сфері соціального захисту населення." Bulletin of Alfred Nobel University Series "Law" 1, № 1 (2020): 71–79. http://dx.doi.org/10.32342/2709-6408-2020-1-1-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано систему соціального законодавства України, що є достатньо розгалуженою, вона включає в себе акти загальної дії та акти спеціальної дії, які спрямовані на певні категорії та гру- пи соціально вразливих верств населення. Зокрема держава гарантує соціальний захист, передбаче- ний Конституцією України, право на соціальний захист гарантується загальнообов’язковим держав- ним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ та ор- ганізацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створення мережі дер- жавних, комунальних та приватних установ для догляду за інвалідами. Зазначено, що потребує по- дальшого вдосконалення законодавство щодо соціального захисту мирного (цивільного) населення, яке постраждало внаслідок бойових дій чи збройних конфліктів. Водночас низкою підзаконних актів встановлюється порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг; особливос- ті реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; по- рядок використання коштів, що надійшли від фізичних та юридичних осіб для надання одноразової грошової допомоги постраждалим особам та внутрішньо переміщеним особам; здійснення соціаль- них виплат внутрішньо переміщеним особам; питання фінансування бюджетних установ, здійснен- ня соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і органі- заціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Каз- начейства; перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здій- снюють свої повноваження.
Дисертації з теми "Соціальна дія"
1
Болотова, Вікторія Олександрівна. "Цінність професії як фактор успішності професійної кар’єри". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46450.
Повний текст джерела
2
Радзівілл, Олександр Анатолійович, та Хусейн Джасим Аль-Саеді. "Стихійна складова природи людини в перехідні періоди історії". Thesis, Вектор, 2019. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/43985.
Повний текст джерелаАнотація:
Відповідно до соціологічного праворозуміння, правові норми – це найважливіші соціальні закони, усвідомлені й вербалізовані в соціальних комунікаціях в якості обов’язкових правил. Вони повинні легалізуватися на основі знань динаміки соціального життя - для дії, в певних обставин місця і часу, з найбільшою користю для суспільства і найменшою шкодою для його пересічних членів, не відхиляючись при цьому істотно від трансісторичних моральних імперативів. Найбільш відомим проявом такої динаміки є відмова на межі століть від раціональних основ суспільної організації минулого століття, яка супроводжується спонтанним зростанням в соціумі рівня ентропії і вірогідності соціальних змін
3
Титов, П. О. "Інформаційна технологія проєктування соціальної мережі для підтримки соціально-культурних проектів молоді". Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/86720.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведений аналіз предметної області застосування та описана актуальність створення інформаційної технології проєктування системи; обґрунтований вибір середовища розробки; розроблений веб-додаток для підтримки соціально-культурних проєктів молоді; поєднано інформаційну систему з базою даних, щоб користувачі могли легко відфільтрувати та переглянути інформацію, яка є найбільш актуальною для їх; після реалізації проєкту проведено тестування роботи веб-додатка.The analysis of the subject area of application is carried out and the urgency of creation of information technology of system designing is described; reasonable choice of development environment; developed a web application to support socio-cultural projects of young people; combines an information system with a database so that users can easily filter and view information that is most relevant to them; after the project was implemented, the web application was tested.
4
Омельяненко, Віталій Анатолійович, Виталий Анатольевич Омельяненко, Vitalii Anatoliiovych Omelianenko та В. І. Каптілова. "Стратегія соціально-економічного розвитку Норвегії - соціальні пріоритети та інновації: основні уроки для України". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33452.
Повний текст джерелаАнотація:
Вибір Норвегії як об’єкта аналізу обумовлено значними успіхами цієї країни в державотворенні. За «Індексом процвітання-2010» їй дісталася першість, також вона посідає перше місце за рівнем розвитку економіки та суспільному добробуту. За 2001-2011 роки Норвегія за Індексом розвитку людського потенціалу 9 разів займала першу позицію. Крім того, країна на протязі всієї історії розвивалася поступально.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33452
5
Єременко, А. Ю. "Соціальні мережі як майданчик для створення та розгортання бізнес-проектів". Master's thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/81791.
Повний текст джерелаАнотація:
У першому розділі показано сутність такого явища, як соціальні мережі, влиття її в життя людей, особливості використання у бізнес-середовищі та проведено аналіз найпопулярніших соцмереж зі сторони інструменту бізнесу.
У другому розділі досліджено найбільш ефективні методи просування товарів та послуг у соціальних мережах, наведено переваги та недоліки присутності компаній в соціальних мережах.
У третьому розділі наведено приклади закордонних компаній, які досягли успіху в бізнесі через соціальні мережі і піднялися на високу сходинку дохідності. У розділі розроблено авторський алгоритм просування товару у соціальних мережах та визначено ефективність бізнес-проекту за обраними економічними, фінансовими показниками.
6
Іванова, Ірина Борисівна. "Соціально-педагогічна робота з дітьми-інвалідами в системі соціальних служб для молоді." Дис. канд. пед. наук, КУ ім. Т.Шевченка, 1998.
Знайти повний текст джерела
7
Трунова, Інна Олександрівна, Инна Александровна Трунова, Inna Oleksandrivna Trunova та В. В. Авласович. "Наркоманія як соціальна небезпека для молоді". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/45319.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасному суспільстві всі країни об'єднує глобальна проблема, яка торкнулася практично всі куточки нашої планети. Це - наркоманія. На кожну тисячу жителів України припадає приблизно десяток
наркоманів. Більше половини споживачів наркотиків — молоді люди віком від 16 до 20 років.
8
Данилов, А. Д. "Актуальність використання безкоштовних конструкторів сайтів соціальних мереж для побудови демонстраційних версій нішевих знанняорієнтованих соціальних мереж в Інтернеті". Thesis, ХНУБА, 2018. http://openarchive.nure.ua/handle/document/7964.
Повний текст джерелаАнотація:
Функціонування сучасних організацій тісно пов'язано з використанням інтернет-технологій. Будь-яка сучасна компанія має свій сайт або сторінку в соціальній мережі, яка дозволяє спілкуватися з постійними та потенційними клієнтами, формувати імідж організації, збирати необхідну маркетингову інформацію, формувати клієнтську базу, відстежувати та корегувати відношення клієнтів до політики компанії та багато іншого. Ефективність використання сайту залежить від багатьох критеріїв, серед яких можна виділити: якість, доступність, зручність в користуванні, ступінь орієнтації сайту на користувача та предметну галузь, в якій працює організація, та інше. Особливо важливо враховувати орієнтацію на користувача та предметну галузь при розробці та впроваджені вузькоспеціалізованих (нішевих) сайтів соціальних мереж, які орієнтовані на конкретний сегмент користувачів мережі Інтернет.
9
Трунова, Інна Олександрівна, Инна Александровна Трунова, Inna Oleksandrivna Trunova та Д. С. Гапонюк. "Тероризм як соціальна небезпека для жителів України". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/45358.
Повний текст джерелаАнотація:
Рівень тероризму в Україні та у світі досяг загрозливих масштабів. Наразі 2015 рік являється «найкривавішим» за усі роки існування тероризму. На мою думку, такий розгул тероризму спричинений наростанням напруги між країнами світу, збільшенням кількості гарячих точок, поширенням антикапіталістичних настроїв.
10
Садівнича, М. "Соціально-психологічні особливості франчайзингових видань для жінок". Thesis, Сумський державний університет, 2019. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77210.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються соціально-психологічні особливості функціонування
франчайзингових видань для жінок в умовах глобалізації та конкуренції. Подано результати
дослідження взаємодії цих видань з аудиторією, відповідності стилю подання і змісту
медіатекстів потребам читачів.The article deals with the socio-psychological peculiarities of the functioning of franchising editions for women in conditions of globalization and competition. The results of the research of the interaction of these editions with the audience, the correspondence of the presentation style and the content of media texts to the readers` needs are presented.
Книги з теми "Соціальна дія"
1
Большакова, А. М. Соціальна психологія для менеджерів. Харків: ХДАК, 2006.
Знайти повний текст джерела
2
Розумний, М. Доктрина дії: соціально-філософський конспект. Харків: Майдан, 2009.
Знайти повний текст джерела
3
Масляк, П. О. Економічна і соціальна географія України. Київ: Зодіак-Еко, 2006.
Знайти повний текст джерелаАнотація:
Підручник складається з двох частин: у першій розкриваються теоретичні засади країнознавства, у другій містяться характеристики країн світу. Розглядаються предмет, об"єкт країнознавства, методи його дослідження, а також закономірності цієї науки. Особлива увага приділяється комплексному аналізу країн; систематизовано відомості про їх природу, населення, господарство, соціальну організацію. Наприкінці кожного розділу наводяться висновки та тести, що сприятимуть закріпленню навчального матеріалу. Підручник відповідає програмі навчальної дисципліни "Країнознавство". Для студентів та викладачів вищих навчальних закладів.
4
Масляк, П. О. Економічна і соціальна географія України. Київ: Зодіак-Еко, 2006.
Знайти повний текст джерелаАнотація:
Підручник складається з двох частин: у першій розкриваються теоретичні засади країнознавства, у другій містяться характеристики країн світу. Розглядаються предмет, об"єкт країнознавства, методи його дослідження, а також закономірності цієї науки. Особлива увага приділяється комплексному аналізу країн; систематизовано відомості про їх природу, населення, господарство, соціальну організацію. Наприкінці кожного розділу наводяться висновки та тести, що сприятимуть закріпленню навчального матеріалу. Підручник відповідає програмі навчальної дисципліни "Країнознавство". Для студентів та викладачів вищих навчальних закладів.
5
Масляк, П. О. Економічна і соціальна географія України. Київ: Зодіак-Еко, 2006.
Знайти повний текст джерелаАнотація:
Підручник складається з двох частин: у першій розкриваються теоретичні засади країнознавства, у другій містяться характеристики країн світу. Розглядаються предмет, об"єкт країнознавства, методи його дослідження, а також закономірності цієї науки. Особлива увага приділяється комплексному аналізу країн; систематизовано відомості про їх природу, населення, господарство, соціальну організацію. Наприкінці кожного розділу наводяться висновки та тести, що сприятимуть закріпленню навчального матеріалу. Підручник відповідає програмі навчальної дисципліни "Країнознавство". Для студентів та викладачів вищих навчальних закладів.
6
Масляк, П. О. Економічна і соціальна географія України. Київ: Зодіак-Еко, 2006.
Знайти повний текст джерелаАнотація:
Підручник складається з двох частин: у першій розкриваються теоретичні засади країнознавства, у другій містяться характеристики країн світу. Розглядаються предмет, об"єкт країнознавства, методи його дослідження, а також закономірності цієї науки. Особлива увага приділяється комплексному аналізу країн; систематизовано відомості про їх природу, населення, господарство, соціальну організацію. Наприкінці кожного розділу наводяться висновки та тести, що сприятимуть закріпленню навчального матеріалу. Підручник відповідає програмі навчальної дисципліни "Країнознавство". Для студентів та викладачів вищих навчальних закладів.
7
Лобанова, Алла Степанівна, та Людмила Володимирівна Калашнікова. Робота з підлітками-девіантами: соціологічний та психологічний аспекти : підручник для студентів вищих навчальних закладів. Каравела, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1412.
Повний текст джерелаАнотація:
Підручник містить відомості щодо специфіки реалізації роботи з підлітками-девіантами, поведінка яких відхиляється від загальновизнаних соціальних норм. У межах соціолого-психологічного підходу до вивчення девіантної поведінки, здійснюється диференційоване вивчення підліткових девіацій, визначаються причинно-наслідкові зв’язки між різними формами їх прояву, формуються теоретичні знання й практичні уміння соціально-психологічної допомоги підліткам-девіантам та їх соціальному оточенню. Книга стане у нагоді студентам, які вивчають соціальну роботу, девіантологію, психологію, соціологію, превентивну педагогіку, шкільним психологам, педагогам, соціальним працівникам, працівникам правоохоронних органів тощо.
8
Костіна, В. В. Соціальне забезпечення незахищених верств населення. KRPOCH, 2020. http://dx.doi.org/10.26697/sri.krpoch/kostina.v.v.2.2020.
Повний текст джерелаАнотація:
Навчально-методичний посібник “Соціальне забезпечення незахищених верств населення» містить п’ять розділів: у першому – надано інформацію про особливості вивчення навчальної дисципліни; у другому – перелік літератури для роботи за тематичними розділами лекцій; у третьому – матеріали для підготовки до семінарських занять; у четвертому – методичні рекомендації до виконання ІНДЗ; у п’ятому – рекомендації з виконання самостійної роботи та критерії її оцінювання. У додатках – інформація для організації роботи з використанням кейс-методу. Посібник може використовуватись для підготовки здобувачів вищої освіти спеціальності «Соціальна робота», слухачів післядипломної освіти, перепідготовки та підвищення кваліфікації соціальних працівників у системі педагогічної освіти.
9
Костіна, В. В. Ресурсне забезпечення соціальної роботи. KRPOCH, 2020. http://dx.doi.org/10.26697/sri.krpoch/kostina.v.v.1.2020.
Повний текст джерелаАнотація:
Навчально-методичний посібник “Ресурсне забезпечення соціальної роботи» містить п’ять розділів: у першому – надано інформацію про особливості вивчення навчальної дисципліни; у другому – перелік літератури для роботи за тематичними розділами лекцій; у третьому – матеріали для підготовки до семінарських занять; у четвертому – методичні рекомендації до виконання ІНДЗ; у п’ятому – рекомендації з виконання самостійної роботи та критерії її оцінювання. Посібник може використовуватись для підготовки здобувачів вищої освіти спеціальності «Соціальна робота», слухачів післядипломної освіти, перепідготовки та підвищення кваліфікації соціальних працівників у системі педагогічної освіти.
10
Лобанова, Алла Степанівна, ред. Соціологічні та політологічні студії. Каравела, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3022.
Повний текст джерелаАнотація:
Підручник містить базові теоретичні положення соціології та політології як складових інтегральної навчальної дисципліни – соціально-політичні студії. В ньому представлено історію зародження та розвитку суспільно-політичної думки у світі та в Україні; зміст соціальних і політичних законів та закономірностей функціонування суспільства та політичної сфери зокрема; розкрито характер соціальної поведінки людей, груп, спільнот, суспільно-політичних явищ, процесів, політичних конфліктів; окреслено наукові вимоги до проведення соціологічних досліджень; окреслено особливості політичного менеджменту і маркетингу, тенденції геополітики і світових політичних процесів. Підручник може бути корисним для студентів, соціологів, політологів, педагогів та для усіх осіб, які цікавляться специфікою суспільно-політичних явищ і процесів у історичній ретроспективі та в сучасну добу.
Частини книг з теми "Соціальна дія"
1
Маліновська, О. Я. "ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ПОНЯТТЯ «СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ» ЯК МЕХАНІЗМ ВЗАЄМОЗАЛЕЖНОСТІ ТА УЗГОДЖЕННЯ ІНТЕРЕСІВ СОЦІАЛЬНИХ СУБ’ЄКТІВ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-30.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено теоретичні засади формування поняття «соціальна відповідальність». Визначено основні віхи в історії розвитку соціальної відповідальності. Узагальнено основні положення щодо формування принципів та функцій соціальної відповідальності в умовах стратегічного управління підприємством Охарактеризовано проєкти такої відповідальності відомих українських компаній на час пандемії. Досліджено корпоративну соціальну відповідальність, спрямовану на турботу про працівників. Визначено наявні проблеми у розвитку соціальної відповідальності українського. Запропоновано основні рекомендації для ефективної реалізації соціальної відповідальності бізнесу у післякризовий період.
2
Літяга, І. В. "Теоретичні основи вивчення дисципліни «Менеджмент соціальної роботи» для студентів спеціальності «Соціальна робота»". У ПЕДАГОГІКА XXI СТОЛІТТЯ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ, 259–85. Liha-Pres, 2021. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-241-1-10.
Повний текст джерела
3
Бугіль, С. Я., and Р. П. Дудяк. "ФОРМУВАННЯ МАРКЕТИНГОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТЕРИТОРІЇ ЯК ЧИННИК ЇЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-8.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження присвячено проблемам та перспективам формування маркетингового потенціалу території як чинника її соціально-економічного розвитку. Стверджується, що маркетинг територій здатний забезпечувати узгодження багатьох економічних інтересів із цільовими програмами розвитку різного рівня. Маркетинг територій – це свого роду організуючий інструмент, який створює об’єктивні умови для узгодження соціально-економічних процесів, тим самим виступаючи інструментом формування та реалізації маркетингового потенціалу території. Досліджено праці вітчизняних та зарубіжних учених, присвячених проблемам ефективного управління формуванням маркетингового потенціалу території. Запропоновано методичні підходи до вдосконалення системи формування маркетингового потенціалу території на основі аналізу існуючих тимчасових, просторово визначених та прогнозованих на майбутнє стратегічних потреб споживачів території, а також аналізу конкурентних переваг регіону. Обґрунтовано, що важливим у реалізації маркетингового підходу в управлінні соціально-економічними процесами в регіоні є використання інструментів «маркетингу територій». Регіон у цьому разі розглядається як комплексний «територіальний продукт», у якому чотири традиційні елементи комплексу маркетингу (маркетинг-мікс): продукт (product), ціна (price), розподіл (place) і просування (promotion) тісно взаємопов’язані.
4
Шіковець, К. О., and Г. М. Квіта. "МЕТОДИ НЕЙРОМАРКЕТИНГУ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УМОВ СТАЛОГО РОЗВИТКУ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-13.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розглянуто концепцію сталого розвитку та її складові частини: економічну, соціальну та екологічну з погляду системного підходу. Оскільки сталий розвиток – системно керований розвиток і основою його керованості є системний підхід, та сучасні інформаційні технології, які дають змогу дуже швидко моделювати різні варіанти напрямів розвитку, то пропонується застосувати «Кібернетичну концепцію управління граничними ресурсами і станами об’єкта розвитку (КУРСОР+)» до моделювання станів сталого розвитку. Інтегрована модель концепції сталого розвитку та системно-ситуаційної моделі розвитку дала змогу описати складники системно-ситуаційної моделі розвитку, визначити поточний, цільовий та прогнозний стан сталого розвитку та дослідити етапи досягнення однієї із цілей сталого розвитку, а саме «відповідальне споживання та виробництво». Для досягнення цільових орієнтирів, відповідального споживання запропоновано застосовувати сучасні методи маркетингу, а саме нейромаркетинг.
5
Перетятко, Л. А. "МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ В ОРГАНІЗАЦІЇ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-18.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження присвячено виявленню проблем та перспектив розвитку ризик-менеджменту як соціально-економічної та управлінської категорії сучасного бізнесу. Стверджується, що актуальним сьогодні є формування нового підходу до аналітичного забезпечення управління ризиками на основі вдосконалення концепції ризик-менеджменту, що враховує динамічність змін чинників зовнішнього та внутрішнього середовища організації. Процес управління ризиками є багатоаспектним і багатозадачним, до якого належать процеси ідентифікації, аналізу ризиків та прийняття рішень щодо виявлення позитивних та мінімізації негативних наслідків ризикових подій. Головне завдання аналізу та оцінки ризиків в організації полягає у систематизації та розробленні комплексного підходу до визначення ступеня ризику, що впливає на діяльність підприємця. Досліджено праці вітчизняних та зарубіжних учених, присвячених розвитку методології системи ризик-менеджменту та проблемам ефективного управління ризиками в організації. Запропоновано методичні підходи до вдосконалення системи ризик-менеджменту в організаціях на основі впровадження послідовного алгоритму дій, починаючи від раннього виявлення ризику аж до реалізації заходів щодо його зниження у тривалій перспективі. Головна роль у процесі організації ризик-менеджменту належить фінансовому менеджеру, саме він несе відповідальність за ведення ризик-менеджменту в організації. Під час вибору оптимального варіанта керування ризиком він повинен спиратися на теоретичні знання та практичний досвід, а також сучасні економічні та виробничо-технологічні концепції, йому необхідно розглядати безліч моделей.
6
Нікішина, О. В., С. А. Бондаренко, and О. О. Зеркіна. "СЕЛЕКТИВНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ У КООРДИНАТАХ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-26.
Повний текст джерелаАнотація:
Результатом дослідження є методичне забезпечення комплексної оцінки домінант ІІП на засадах сталого розвитку. Виокремлено п’ять домінант ІІП, а саме: (1) достатнє інвестиційне забезпечення раціонального природокористування національної економіки; (2) інвестиційне забезпечення наукових досліджень та інновацій за напрямом сталого розвитку; (3) відновлення, стале використання та охорона складників природно-ресурсного потенціалу національної економіки; (4) зниження екодеструктивного впливу соціально-економічної системи на стан навколишнього природного середовища; (5) підвищення екологічних аспектів якості життя населення. Кожна домінанта потребує введення відповідних їй оціночних індикаторів. Авторами розширено систему національних індикаторів сталого розвитку в межах ЦСР. У пропоновану систему індикаторів інтегровано європейські та авторські економіко-екологічні показники, орієнтовані на поглиблену оцінку інвестиційного та природно-ресурсного потенціалу у видовому і структурно-секторальному вимірах, взаємозв’язку інвестиційного та екологічного складників природокористування. На підставі результатів комплексної оцінки визначено складники домінант ІІП та завдання з найнижчим ступенем впровадження, а саме: Домінанти 1 і 2, завдання підвищення енергоефективності Домінанти 3, завдання зниження відходоємності Домінанти 4, завдання покращення стану здоров’я населення Домінанти 5. Обґрунтовано головні напрями та шляхи підвищення ступеню впровадження домінант ІІП, зокрема: (1) зростання державних видатків на НДР та інновації за напрямом «Енергетика та енергоефективність», «Раціональне природокористування», поновлення фінансування «Наук про життя» в аспекті інноваційного розвитку медицини; (2) стимулювання суб’єктів господарювання до впровадження енергозберігаючих технологій, екологічно чистих виробництв та екоінновацій шляхом зниження ставки екологічного податку; (3) створення сприятливого інституційного середовища для розширеного відтворення лісів та сталого розвитку лісового господарства; (4) стимулювання вітчизняних інвесторів до екологічно орієнтованих капіталовкладень у сфері поводження з відходами; (5) розвиток міжсекторального партнерства для впровадження домінант ІІП. Пропонується впровадження селективного підходу у формування державної інноваційно-інвестиційної політики розвитку регіонів, спираючись на ідентифіковані Домінанти, виділені згідно з координатами Цілей сталого розвитку.
Тези доповідей конференцій з теми "Соціальна дія"
1
Ляшук, Н. В. "Інструменти соціальних мереж для реалізації громадських ініціатив". У THE EUROPEAN DEVELOPMENT TRENDS IN JOURNALISM, PR, MEDIA AND COMMUNICATION. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-042-1-8.
Повний текст джерела
2
Пелепейченко, Л. М. "Принципи укладання комунікативного довідника для соціальної взаємодії". У PHILOLOGICAL SCIENCES, INTERCULTURAL COMMUNICATION AND TRANSLATION STUDIES: AN EXPERIENCE AND CHALLENGES. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-073-5-2-16.
Повний текст джерела
3
Бутиліна, О. В., І. А. Євдокимова та О. М. Плахова. "НАСЛІДКИ ПАНДЕМІЇ COVID-19 ДЛЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ В УКРАЇНІ". У Proceedings of the XXIII International Scientific and Practical Conference. RS Global Sp. z O.O., 2020. http://dx.doi.org/10.31435/rsglobal_conf/25112020/7259.
Повний текст джерелаАнотація:
The article analyzes the consequences of the COVID-19 pandemic for social work in Ukraine. It is emphasized that social work as a professional activity was formed in the period of industrialism in response to the "obvious" risks of society. In modern conditions, social work is under the influence of the pandemic COVID-19, which is the most influential global "implicit" risk, which significantly transforms this area of professional activity. It is noted that the consequences of the COVID-19 pandemic can be analyzed separately for social work clients, social workers, social agencies and the social work institute as a whole. The authors study the consequences of the COVID- 19 pandemic for state social agencies, their social workers and clients in Ukraine. The provisions of the theory of immune behavior is used and it is concluded that the pandemic is an important factor in forming of protective models of "immune behavior" for social work clients and social workers and can lead to significant transformation of the institute of social work in Ukrainian society.
4
Вовчанська, О. М., Л. О. Іванова та Н. Р. Балук. "Ринок соціальних медіа: нові реалії для бізнесу і споживачів". У THE EUROPEAN DEVELOPMENT TRENDS IN JOURNALISM, PR, MEDIA AND COMMUNICATION. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-042-1-22.
Повний текст джерела
5
Парубець, О. М. "Специфіка використання соціальних мереж для формування корпоративного іміджу організації". У THE EUROPEAN DEVELOPMENT TRENDS IN JOURNALISM, PR, MEDIA AND COMMUNICATION. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-042-1-9.
Повний текст джерела
6
Кияниця, Є. О., та Я. В. Лісун. "Інтерсуб’єктивність соціальних мереж як платформа для сприйняття інформаційного та рекламного контенту користувачами інтернет-спільнот". У JOURNALISM, ADVERTISING AND PR: EUROPEAN DEVELOPMENT DIRECTION. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-118-3-8.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Соціальна дія"
1
Соловйов, Володимир Миколайович. Мережні міри складності соціально-економічних систем. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1158.
Повний текст джерелаАнотація:
З позицій міждисциплінарних теорій самоорганізації та синергетики проаналізовано сучасні підходи до моделювання соціально-економічних систем. Показано, що мережна парадигма складності є тим підґрунтям, на якому можна будувати прогностичні моделі складних систем. Розглянуто три підходи для перетворення часового ряду або сукупності часових рядів у мережу: рекурентний, кореляційний та метод графу видимості. Для отриманих мереж розраховані динамічні спектральні і топологічні міри складності. На прикладі щоденних значень фондового індексу S&P 500 за період 1984-2016рр. показано, що більшість з розрахованих мір складності поводять себе характерним чином у періоди часу, що характеризують різні фази поведінки і стани фондового ринку. Цей факт пропонується використовувати для моніторингу та прогнозування критичних та кризових явищ у складних соціально-економічних системах.
2
Соловйов, В. М. Сучасні моделі управління складними соціально-економічними системами. КПУ, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1309.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі розглянуто особливості адаптації концепції складності в соціально-економічних системах. Показано, що парадигма складності є логічним підґрунтям побудови прогностичних моделей поведінки фінансових систем в умовах волатильної динаміки світової економіки. Широкий спектр мір складності використано для аналізу порівняльної динаміки складності систем в умовах фінансової кризи. Вказані міри можуть бути розраховані як для вихідного сигналу, так і для відновленої з нього мережної структури.
3
Соловйов, В. М. Мультиплексні мережі у моделюванні соціально-економічних систем. ЧДТУ, травень 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1285.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано сучасні підходи до моделювання соціально-економічних систем. Показано, що мережна парадигма складності є тим підґрунтям, на якому можна будувати прогностичні моделі складних систем. Розглянуто три підходи для перетворення часового ряду або сукупності часових рядів у окрему мережу, або у систему зв'язаних мереж - мультиплексну мережу: рекурентний, кореляційний та метод графу видимості. Для отриманих мереж розраховані динамічні спектральні і топологічні міри складності. На прикладі щоденних значень світових фондового індексів встановлено, що більшість з розрахованих мір складності поводять себе характерним чином у періоди часу, що характеризують різні фази поведінки і стани фондового ринку. Цей факт пропонується використовувати для моніторингу та прогнозування критичних та кризових явищ у складних соціально-економічних системах.
4
Соловйов, В. М. Моделювання соціально-економічних систем мережними методами. Видавничий відділ, Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1207.
Повний текст джерелаАнотація:
Продемонстрована можливість дослідження складних соціально-економічних систем у рамках мережної парадигми складності. Часовий ряд можна представити в еквівалентному вигляді – (мульти-)мережі, яка має широкий набір характеристик; як спектральних, так і топологічних. На прикладах відомих фінансових криз показано, що деякі з мережних мір можуть слугувати індикаторами-передвісниками кризових явищ і їх можна використовувати для можливого раннього попередження небажаних кризових явищ на фінансових ринках.
5
Соловйов, Володимир Миколайович, та Наталя Анатоліївна Хараджян. Моделювання когнітивних процесів у соціально-гуманітарних системах. Брама, видавець Вовчок О.Ю., 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1151.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто особливості моделювання когнітивної складової соціально-гуманітарних систем. На прикладі використання мультимасштабних, мультифрактальних і мережних мір складності показано, що ці та інші синергетичні моделі та методи дозволяють коректно описувати кількісні відмінності когнітивних систем. Пропонується використовувати мережну парадигму складності для побудови нових педагогічних технологій.
6
Соловйов, Володимир Миколайович, та І. О. Стратійчук. Використання теорії складних систем для дослідження економіки. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1180.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто особливості концепції складності в фінансово-економічних системах. Показано, що парадигма економіки складності є альтернативою постнеокласичній теорії в умовах волатильної динаміки світової економіки. Описано основні методи оцінки складності соціально-економічних систем.
7
Соловйов, В. М. Сучасні парадигми управління складними системами. КПУ, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1311.
Повний текст джерелаАнотація:
В останні 10–15 років досягнення в галузі вивчення складних систем різної природи – технічних, економічних, соціальних, біологічних тощо – мають завдячувати міждисциплінарним наукам, котрими є синергетика і теорія складних мереж (complex networks). У роботі розглянуто особливості адаптації концепції складності в управлінні соціально-економічними системами. Показано, що парадигма складності є логічним підґрунтям побудови прогностичних моделей поведінки фінансових систем в умовах волатильної динаміки світової економіки. Широкий спектр мір складності використано для аналізу порівняльної динаміки складності систем в умовах фінансової кризи. Вказані міри можуть бути розраховані як для вихідного сигналу, так і для відновленої з нього мережної структури.
8
Гапоненко, Лариса Олександрівна. Коучинг з розвитку соціальної зрілості студентів-психологів. Одеса, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3990.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі розглядається авторська програма коучингових занять для першокурсників студентів-психологів. Встановлено, що компетенції самостійного мислення є наслідком рефлексивного аналізу рольових позицій. Доведено, що система рольових композицій коучингу сприяє структуруванню професійного мислення і розвитку соціально-психологічних властивостей у першокурсників.
9
Лобанова, Алла Степанівна, та Людмила Володимирівна Калашнікова. Порушення соціально-екологічної рівноваги як загроза безпеці життєдіяльності регіонального соціуму. Чернівецький національний університет, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2929.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність соціологічного аналізу питань безпеки функціонування та розвитку територіальних громад у промислових регіонах України зумовлена низкою обставин, пов’язаних із гальмуванням збалансованого постіндустріального розвитку. Акцентується увага на наукових підходах до розуміння соціальної та екологічної рівноваги, аналізуються причини, критерії їх порушення, наводяться факти екологічної небезпеки та соціальнодемографічного дисбалансу у соціумах промислових регіонів. Зазначається, що порушення соціально-екологічної рівноваги у промислових регіонах є наслідком нераціонального використання природних ресурсів, неефективного промислового виробництва, що призводить до катастрофічного забруднення навколишнього середовища, посилення міграційних процесів та недостатньо дієвої державної політики щодо забезпечення належних умов життя мешканців цих регіонів. Робиться особливий наголос на небезпеці військового конфлікту на Донбасі, що призвів до незворотних наслідків як у соціальному, так і у природному середовищах. Обґрунтовується думка про те, що досягнення соціально-екологічної рівноваги у промислових регіонах України може сприяти їх сталому розвитку, що нині є глобальним трендом збереження людських і природних можливостей для прийдешніх поколінь.
10
Коломоєць, Таміла Григорівна. Формування системи спеціальної освіти для дітей з особливими потребами в Україні. КДПУ, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/642.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто специфіку формування системи спеціальної освіти в сучасних умовах суспільних трансформацій. Подано авторський підхід до формування системи спеціальної освіти. Систему спеціальної освіти поділено на чотири блоки: лікувальний, корекційний, реабілітаційний, абілітаційний. Окремо розглянуто корекційно-розвиткову освіту, як складову системи спеціальної освіти. Визначено напрямки подальших досліджень в плані оцінки соціальної адаптації та соціалізації дітей з особливими потребами.