Готові списки джерел за темами / Правова політика

Добірка наукової літератури з теми "Правова політика"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Книги
Частини книг
Тези доповідей конференцій
Звіти організацій

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Правова політика".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Правова політика"

Перегуда, Є., Ю. Баєва, Л. Данюк, С. Місержи та I. Світлак. "ПРАВОВА ПОЛІТИКА В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА МАЙБУТНІ ТЕНДЕНЦІЇ". Financial and credit activity problems of theory and practice 1, № 42 (31 березня 2022): 446–53. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3675.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано наявні визначення правової політики та на їх підґрунті наведено власне визначення правової політики в економічній сфері, досліджено сутнісні особливості правової політики в економічній сфері сучасної України, виявлено коло суб'єктів, які здійснюють правову політику в економічній сфері. Також авторами були з’ясовані та проаналізовані фактори, що впливають на правову політику України в економічній сфері, а також розкривають зміст проблем і протиріч, які виникають на їх основі. Авторами запропоновано пріоритетні напрями правової політики України в економічній сфері на майбутнє. Ключові слова: правова політика; економічна сфера; економічні відносини; країна; право; правове регулювання; суб’єкти правової політики в економічній сфері. формул: 0; рис.: 1, табл.: 1, бібл.: 15.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

ФРІС, ПАВЛО. "Кримінально-правова ідеологія і кримінально-правова політика". Право України, № 2020/02 (2020): 52. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-02-052.

Повний текст джерела

Анотація:

Ситуація, що склалася із чинним кримінальним законодавством України, повинна бути визначена не інакше, як кризова. Кількість змін та доповнень до чинного Кримінального кодексу України за 18 років сягнула критичної межі. Водночас слід визнати, що дуже часто ці зміни та доповнення обумов лені вузькоклановими, політичними, кон’юнктурними інтересами, часто є непроду маними, такими, що не тільки не сприяють вирішенню питань боротьби із посяганнями на найважливіші суспільні відносини, блага та інтереси, а й, навпаки, завдають шкоду цій діяльності. На жаль, за роки існування незалежної Української держави не була створена національна ідея загалом, не сформована національна ідеологія, незважаючи на те, що у 1991 р. відбулася зміна суспільно-економічної формації, яка обумовлювала таку необхідність. Як наслідок, не була сформована національна правова ідеологія і така її складова, як кримінально-правова ідеологія. Тому чинне кримінальне законодавство України зберігає ідеологічні нашарування, які були притаманні кримінальному праву Української Радянської Соціалістичної Республіки, воно залишається великою мірою побудованим на кримінально-правовій ідеології часів існування Радянського Союзу. Усе це спричинено тим, що в основі сучасної національної кримінально-правової політика немає національної кримінально-правової ідеології та кримінальноправової доктрини і концепції. Кримінально-правова ідеологія, яка являє собою складову (елемент) правової ідеології загалом, зі свого боку, є елементом кримінально-правової правосвідомості. Вона – комплекс систематизованих, скоординованих кримінально-правових ідей, теорій, концепцій, положень та принципів, що перебувають між собою у відповідному підпорядкуванні і мають на меті формування бажаного для суспільства (окремої соціальної групи) кримінального законодавства, практики його застосування, формування у кримінально-правовій правосвідомості позитивної оцінки кримінально-правової боротьби зі злочинністю, обґрунтованих вимог до її вдосконалення.Кримінально-правова ідеологія – це самостійний політико-правовий феномен, який виконує функцію визначення ролі та меж поширення кримінального права в питанні унормування поведінки членів суспільства в їх підпорядкуванні найважливішим загальновизнаним правилам поведінки, цінностям та інтересам. Метою статті є розроблення підходів до розуміння кримінально-правової ідеології, її місця в системі правової політики, поняття і місця кримінально-правової доктрини в структурі кримінально-правової ідеології, поняття ідеології кримінальноправової політики та засад формування концепції кримінального законодавства України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

В., Татаренко Г., та Татаренко І. В. "ПРАВОВА ПРОСВІТА НАСЕЛЕННЯ ЯК ЕЛЕМЕНТ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ СУСПІЛЬСТВА". Актуальні проблеми права: теорія і практика, № 1 (37) (24 січня 2020): 87–94. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2019-37-1-87-94.

Повний текст джерела

Анотація:

Становлення України як демократичної правової держави неможливо без підвищення рівня правосвідомості громадян, формування соціальної поведінки, що базується на повазі до права і закону, на ефективному механізмі захисту прав і свобод. Політика держави повинна бути спрямованою на посилення впливу та створення різноманітності форм правового навчання, освіти, подолання правового нігілізму і популізму, на задоволення потреб населення у правових знаннях. У статті розглядаються проблеми правової освіти та просвіти, формування правової культури населення; а також питання, пов’язані з реформування державної політики в сфері підвищення правової культури та освіченості населення. Визначено, що найважливішими напрямками діяльності держави є інформування населення про права та свободи людини, про способи їх захисту;ефективне ведення державної політики в галузі забезпечення громадян безкоштовною юридичною допомогою. Велике значення в правовій освіті населення мають засоби масової інформації і ефективність здійснення правової пропаганди, інформування громадян про зміни в законодавстві. Підкреслюється, що правова культура виступає елементом механізму реалізації конституційних прав громадян нарівні з нормами, що закріплюють ці права, їх гарантіями, юридичними обов'язками і правосвідомістю. Розвиток правової культури населення забезпечується за допомогою системи правової освіти, правові основи якої встановлено як внутрішньо-національним так і міжнародним законодавством. Акцентується увага на тому, що питання правової просвіти в Україні мають історичне коріння, аналізується просвітницька діяльність Товариства «Просвіта». Розглядаються питання співвідношення понять «правова освіта» і «правова просвіта», форми, завдання та цілі правового просвітництва. Актуальність проблеми зміцнення рівня правової культури шляхом повішення ефективності правової освіти та просвіти визначається необхідністю всебічного розвитку громадянського суспільства, заохоченням членів суспільства до активної участі в розбудові правової, демократичної, соціальної держави. Ключові слова: правова просвіта, правова культура, правове виховання, правосвідомість, громадянин, населення, право, правовий захист, відповідальність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Явір, В. А. "Політико-правова система крізь призму системного підходу". Актуальні проблеми політики, № 67 (25 травня 2021): 34–39. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i67.1147.

Повний текст джерела

Анотація:

Оскільки в межах правової політології стрижневим визнається системний підхід до вивчення політики і права, дослідження взаємодії цих феноменів неможливе без аналізу взаємодії політичної і правової систем. Системний підхід уможливлює комплексний аналіз феноменів політики і права як системи у структурних взаємозв’язках, дає змогу отримати цілісне бачення політичної і правової сфер, дослідити їх взаємовплив та взаємозумовленість у межах політико-правової системи. Політична та правова системи раніше вивчалися окремо в межах двох наук – політології і правознавства. Обидві системи виявилися розділеними на теоретичному рівні, хоча на практиці є взаємозалежними: постійно взаємодіють, перетинаються, зумовлюють та впливають одна на одну. Застосування всіх підвидів системного підходу для вивчення політико-правової системи допомогло розширити уявлення про її сутність і тенденції розвитку, більш глибоко і всебічно розкрити зміст політико-правових процесів, які в ній відбуваються, виявити об'єктивні закономірності формування цієї багатоаспектної системи. Політико-правову систему запропоновано визначати як складну надсистему, в якій взаємодіють політична і правова системи, як багаторівневу, комплексну, взаємопов’язану сукупність взаємодій і взаємозв’язків політико-правових інститутів та правових засобів, покликаних регулювати політико-правові відносини, та політико-правових явищ, що виникають внаслідок цього регулювання, яка забезпечує стабільність і розвиток політико-правової сфери. Вивчення структури, компонентів, функцій політико-правової системи дало змогу зрозуміти її сутність, що проявляється у взаємодії права і політики, особливостях впливу на суспільство, взаємозв’язку із внутрішнім і зовнішнім середовищем. Політико-правова система – це методологічний інструментарій, покликаний полегшити вивчення та розуміння взаємозумовленості політики і права.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тернавська, Вікторія Миколаївна. "ПРАВООСВІТНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ (КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ)". New Ukrainian Law, № 1 (31 березня 2022): 125–31. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2022.1.19.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведення низки демократичних реформ у процесі розбудови в Україні правової держави і громадянського суспільства зумовлює необхідність підготовки фахівців у різних сферах економіки та державного управління, здатних орієнтуватися у правовому середовищі і діяти з повним усвідомленням відповідальності за свої рішення і дії. Питання політики держави у сфері загальної правової та юридичної освіти є сьогодні досить актуальним, оскільки усвідомлена участь особи у громадсько-політичному житті потребує формування високого рівня правосвідомості та правової культури громадян. Стаття присвячена дослідженню різних методологічних аспектів інституту правоосвітньої політики держави, спрямованої на визначення стратегії і тактики процесу правового виховання, правової і юридичної освіти з метою забезпечення сталого розвитку громадянського суспільства та правової держави. Обґрунтовано доцільність виокремлення правоосвітньої політики як самостійної форми реалізації конституційно-правової політики. Представлено авторське визначення поняття «правоосвітня політика держави». Робиться висновок, що втілення в життя якісної правоосвітньої політики потребує створення збалансованого законодавства України про правову та юридичну освіту. Зауважено, що правова освіта в цілому передбачає безперервний процес цілеспрямованого формування правової свідомості особистості як законослухняного громадянина і правника-професіонала та потребує розширення і поглиблення правових знань упродовж життя. Виховання поваги до права, належне застосування правових знань у сфері професійної діяльності вимагає компетентнісного підходу в системі правової та юридичної освіти, яка повинна бути побудована з врахуванням професійної спрямованості та психолого-вікових особливостей студентів (слухачів). Усе це потребує концептуалізації правоосвітньої політики держави.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тернавська, В. "Категорія "правова політика" (теоретико-правовий аналіз)". Актуальні проблеми правознавства, Вип. 4 (16) (2018): 18–22.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Руданецька, О. С. "Правова політика народовладдя". Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична, вип. 1 (2016): 3–11.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Грень, Н. М. "ГАРАНТУВАННЯ ПРАВОВОЇ ПОЛІТИКИ НЕДИСКРИМІНАЦІЇ". Знання європейського права, № 2 (29 червня 2021): 17–20. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i2.196.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто проблему правової дискримінації. Констатовано, що права та свободи людини є ключовою цінністю для держави, що має стати основою формування правової політики та розвитку законодавства. Однією з основних засад функціонування сучасної держави є забезпечення принципу рівності як ключової можливості для формування та функціонування інституту прав людини. Рівність передбачає протидію дискримінації, що проявляється в наданні незаконної переваги або утисках певних категорій суб’єктів права. Дискримінація – це суттєва проблема сучасного суспільства, тому ключовим питанням розвитку сучасної системи права є подолання проблем дискримінації та гарантування захисту прав і свобод громадян. Доведено, що правова політика недискримінації проявляється через комплекс національного гарантування превентивних та убезпечувальних механізмів гарантування рівності прав та свобод громадян. Основними механізмами забезпечення правової політики є комплекс гарантій. Доведено, що правова політика недискримінації проявляється через комплекс національного гарантування превентивних та убезпечувальних механізмів гарантування рівності прав та свобод громадян. Основними механізмами забезпечення правової політики є комплекс гарантій. До першої групи віднесемо політичні гарантії. Перш за все до неї віднесемо наявність публічної влади, що має забезпечувати, організовувати та контролювати вектори розвитку правової політики у зв’язку з недискримінацією. Іншою вагомою гарантією є не тільки наявність публічної влади у зв’язку з функціонуванням її органів, але й напрям демократизації всієї політичної системи. Також зазначено, що гуманізм – це ще одна гарантія у сфері протидії дискримінації, що полягає в ідеології абсолютної людської цінності. До другої групи гарантій правової політики протидії дискримінації віднесено ідеологічні гарантії. Зазначено розвинутий рівень правової культури, терпимості та правової обізнаності, що є дієвим механізмом недопущення дискримінації. До третьої групи гарантій віднесено соціальні. Негативні соціальні чинники зумовлюють значне зростання дискримінації. Соціальне забезпечення всіх верств населення, стимулювання рівного та справедливого економічного розподілу природних та національних ресурсів слугує засобом належної реалізації правової політики недопущення та протидії дискримінації. Четверту групу гарантій складають юридичні гарантії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

ПАНКЕВИЧ, ОЛЕГ. "Концепт мультикультуралізму крізь призму проблеми забезпечення прав національних меншин". Право України, № 2019/11 (2019): 128. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-11-128.

Повний текст джерела

Анотація:

Усталене розуміння поняття “народовладдя” як належності всієї повно ти влади в межах території держави народові нині вже вимагає, як видається, врахування викликів глобалізації та масової міграції. Глобалізація, яка сприяє розмиванню етнокультурної ідентичності, загалом не знищує етнічного чинника, не спричиняє повної уніфікації соціокультурної сфери. Одним із перспективних варіантів забезпечення міжкультурного діалогу, вирішення правових протиріч та досягнення взаєморозуміння в умовах подекуди вимушеного співіснування носіїв різноманітних етнокультурних ментальностей, є ідея та політико-правова концепція мультикультуралізму. Метою статті є філософсько-правовий і загальнотеоретичний аналіз природи та різновидів мультикультуралізму крізь призму проблеми забезпечення прав національних меншин. Важливим практичним моментом є загальна спрямованість комунітаризму на захист прав етнічних, конфесійних та інших меншин, що до певної міри зближує комунітаризм із мультикультуралізмом. Водночас еволюція позиції частини лібералів від неприйняття до схвалення правової політики мультикультуралізму є результатом впливу комунітарної парадигми та наочним доказом синтезу й конвергенції обох філософських напрямів і появи нового концептуально модифікованого політико-правового “гібриду” – ліберального комунітаризму. Наголошено на тому, що за аналогією із “сімейством лібералізмів” можна вести мову про “сімейство мультикультуралізмів”, маючи на увазі неможливість (а ймовірно, й недоцільність) створення єдиної для всього глобального соціуму концепції мультикультуралізму. Як діахронно, так і географічно соціальні відмінності можуть бути дуже суттєвими. Мультикультуралізм як політико-правова концепція і як правова політика може бути ефективним лише щодо конкретної держави в конкретно-історичних умовах. У зв’язку з цим надзвичайно важливим є питання щодо вибору тієї чи іншої моделі, або ж навіть унікального локального варіанта мультикультуралізму. Поняття мультикультуралізму не може використовуватися для опису емпіричної соціальної реальності відокремлено від нормативного підходу. Розрізнення дескриптивного/нормативного у мультикультуралізмі є вираженням класичної дихотомії сущого/належного, яка є однією з базових категоріальних пар для філософії права та моралі. Схематично аналізовану категорію можна означити 1) як ідею (належ не, повинне) і 2) як втілення цієї ідеї (суще). Отже, є ідея “мультикультуралізму” і, відповідно, є соціальна реальність, яка до певної міри є втіленням цієї ідеї в життя. Під таким кутом зору про дескриптивний підхід варто говорити лише у контексті втілення нормативного підходу, але жодним чином не окремо чи навіть у сукупності з останнім. Зі свого боку необхідність уваги до нормативних аспектів мультикультуралізму, до “правового мультикультуралізму” викликає потребу спеціальних досліджень у межах правничих дисциплін, насамперед – філософії права.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кобко-Одарій, В. С. "Розвиток державної політики України в контексті правового менталітету: проблеми та перспективи". Актуальні проблеми держави і права, № 88 (18 січня 2021): 66–74. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i88.3061.

Повний текст джерела

Анотація:

Дедалі більшої актуальності набуває проблема врахування правового менталітету українського народу та правової спадщини, що дасть, нарешті, змогу опрацювати політико-правовий курс розвитку України зі збереженням самобутньої духовної специфіки. Правовий менталітет і правова спадщина містять у собі генетичний код, втрата якого означає втрату історичної пам'яті. Сталий розвиток права забезпечується генетичними властивостями правового менталітету, вираженого у правовій спадщині. Правовий менталітет бере на себе функцію збереження набутих у минулому правових цінностей, їхньої самобутності. Правова спадщина виявляє здатність зберігати та передавати інформацію про право за допомогою створення правових кодів. Будь-які реформи права не можуть здійснюватися з нуля, із «чистого аркуша», шляхом ігнорування правового менталітету, відмови від використання та розвитку власної правової спадщини. Урахування ролі правового менталітету та правової спадщини є запорукою успішного реформування правової системи України. Питання різних аспектів правового менталітету досліджувались у працях таких вітчизняних вчених: І.В. Бичка, Л.М. Бойка, І.М. Васьковича, З.В. Гіптерса, В.М. Дем'яненка, О.П. Дзьобаня, О.І. Донченка, І.М. Коваля, Ю.П. Крисюка, В.А. Павловської-Кравчук, Ю.М. Оборотова. Метою дисертаційного дослідження є комплексний теоретико-правовий аналіз розвитку державної політики України в контексті правового менталітету, виявлення проблем та перспектив. Методологія дослідження особливостей правового менталітету українського народу будується на основах плюралізму, що передбачає використання значної кількості методологічних інструментів. Наголошено, що складність та багатоплановість предмета дослідження зумовили звернення до теоретичних розробок різних галузей наукового знання і необхідність використання широкого спектра загальнонаукових та спеціальних наукових підходів та методів. Виявлено можливості підходів та методів сучасної науки для дослідження зазначеної проблематики. Під час дослідження ми спирались на закони та принципи діалектики, загальнонаукові та спеціальні наукові підходи й методи пізнання, як-от: цивілізаційний, герменевтичний, аксіологічний, культурологічний, феноменологічний, потребовий, системний, екзистенціальний, формаційний; історичний метод, формально-юридичний, порівняльно-правовий, соціологічний. Охарактеризовано уявлення про вплив українського правового менталітету на правову систему України, у зв'язку із чим висунута авторська інтерпретація: ментальні настанови українського народу мають стати однією з методологічних засад для юридичної науки та виступати базовою методологічною передумовою проведення правової політики держави. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що здійснено загальнотеоретичне дослідження розвитку державної політики України крізь призму правового менталітету, встановлено перспективи та проблеми.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Правова політика"

Кондратенко, В. М. "Дотримання прав людини як принцип формування кримінально-правової політики в Україні". Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/60875.

Повний текст джерела

Анотація:

Кримінально-правова політика є основою державної боротьби зі злочинністю. Однією із основних засад формування цієї політики виступає дотримання прав людини. Розуміння кримінально-правової політики не можливе без визначення принципів, на яких вона ґрунтується. Розробкою цієї проблеми займалися, зокрема, М.О. Беляєв, А.С. Шляпочников, М.І. Загородников, В.Є. Квашис, П.С. Дагель, А.В. Наумов, А.В. Кузнєцов, П.М. Панченко, А.П. Чугаєв, І.А. Ісмаїлов, С.С. Босхолов. Комплексне дослідження принципів кримінальної політики в сучасних умовах здійснено М.І. Пановим та Л.М. Герасіною.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Савінова, Н. А., та N. A. Savinova. "Кримінально-правова політика забезпечення інформаційного суспільства в Україні: дисертація". Thesis, ЛьвДУВС, 2013. http://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/788.

Повний текст джерела

Анотація:

Савінова Н. А. Кримінально-правова політика забезпечення інформаційного суспільства в Україні: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право / Савінова Наталія Андріївна. – Львів: ЛьвДУВС, 2013. - 510 с.
Дисертація є першим в Україні дослідженням теоретичних і прикладних проблем кримінально-правової політики забезпечення охорони суспільних відносин у інформаційному суспільстві. У дисертації шляхом системно-структурного дослідження сутності кримінально-правової політики забезпечення інформаційного суспільства в Україні, розроблення відповідних доктрини та концепції кримінально- правового забезпечення розвитку інформаційного суспільства вирішено наукову проблему кримінально-правової протидії суспільно небезпечним діянням, які трансформувалися та виникли під впливом можливостей комунікативних процесів. Міжгалузевий аналіз основних складових кримінально-правової політики забезпечення інформаційного суспільства, її доктрина, визначення основних напрямів її розвитку на концептуальному рівні, наданий проект Концепції кримінально-правового забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні можуть стати теоретичною основою ефективної протидії суспільно небезпечним посяганням у інформаційному суспільстві. The thesis is the first in Ukraine to study theoretical and applied problems of criminal law policy on the information society protection. The thesis, using systematic structural investigation of the essence of criminallaw policy for the information society in Ukraine, development of appropriate doctrine and concept of criminal-law ensuring of the information society development, solves the problem of criminal-law combating of socially dangerous acts, which have transformed and arisen under the influence of the current capabilities of communication processes. Interdisciplinary analysis of the main components of the criminal justice policies for the information society, its doctrine, as well as determining the main directions of its development at a conceptual level and provided suggestions for project of Concept of criminal-law ensuring the development of the information society of Ukraine may become the theoretical foundation of an effective countering anti-socially dangerous encroachment in the Information Society.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Колєсніченко, Анастасія Сергіївна. "Облікова політика підприємств готельно-ресторанного комплексу". Thesis, Полтавська державна аграрна академія, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/38756.

Повний текст джерела

Анотація:

Ефективна, комплексна та раціональна позиція щодо організації бухгалтерського обліку на підприємствах готельно-ресторанного комплексу ґрунтується на завданні розробки облікової політики, яка має передбачати вибір методичного інструментарію, який використовується для реалізації функцій поточного обліку, дозволяє уточнити підходи до визнання доходів і витрат, сприяє поданню достовірної і своєчасної інформації для складання фінансової звітності. Широка нормативно-правова база щодо регулювання облікової політики вимагає від всіх суб'єктів господарювання, зокрема, в сфері надання готельно-ресторанного комплексу більш пильного вивчення особливостей формування цього документу й запровадження максимально ефективних підходів для оптимізації організаційних моментів у веденні бухгалтерського обліку в умовах глобалізації інформаційних технологій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Козич, І. В., та I. V. Kozych. "Кримінально-правова політика в сфері протидії злочинам, що вчиняються із застосуванням насильства: дисертація". Thesis, ЛьвДУВС, 2012. http://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/751.

Повний текст джерела

Анотація:

Козич І.В. Кримінально-правова політика в сфері протидії злочинам, що вчиняються із застосуванням насильства: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук зі спеціальності 12.00.08: кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право / Козич Ігор Васильович. - Львів: ЛьвДУВС, 2012. - 214 с.
У дисертації проведено дослідження кримінально-правової політики в сфері протидії злочинам, що вчиняються із застосуванням насильства. Для досягнення мети дисертації та вирішення поставлених у ній задач досліджено зміст насильства у кримінальному праві, окреслено коло злочинів, що вчиняються із застосуванням насильства, вивчено історичний досвід та досвід країн СНД щодо протидії вказаній групі злочинів кримінально-правовими засобами, систематизовано та узагальнено вироблені кримінально-правовою наукою та правозастосовною практикою базові положення кримінально- правової політики, та на основі цього охарактеризовано кримінально-правову політику в сфері протидії злочинам, що вчиняються із застосуванням насильства, оцінено сучасний стан та запропоновано шляхи вдосконалення протидії кримінально-правовими засобами злочинам, що вчиняються із застосуванням насильства. The dissertation is a study of criminal law policy in combating crime, committed with violence. For the purposes of the thesis and solving of problems which are set in this thesis it is studied violence in the content of criminal law, outlined the set of crimes committed with violence, studied historical experience and the experience of CIS countries in their combating against specified offenses by criminal law means, systematized and generalized basic provisions of criminal law policy which are made by criminal science and law enforcement practice, it is defined criminal law policy in combating crime, committed with violence, assessed the current state and the ways of improving of criminal legal means in combating crimes committed using violence.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Невара, Лілія Михайлівна. "Міжнародно-правова модель гармонізації освіти: завдання для України". Thesis, Національний університет "Одеська юридична академія", 2017. http://er.nau.edu.ua:8080/handle/NAU/40815.

Повний текст джерела

Анотація:

Початок третього тисячоліття характеризується глобалізацією суспільного розвитку, зближенням націй, народів, держав, переходом людства від індустріальних до науково-інформаційних технологій, високих економіко-технологічних укладів, які значною мірою базуються на освітньо-інтелектуальному потенціалі населення. Водночас загострюється конкуренція регіонів, націй, держав, окремих громадян. Це зумовлює докорінну зміну підходів до освіти та освітньої політики в цілому.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Клименко, О. І. "Лібералізація і гуманізація кримінальної політики в умовах реформування українського громадянського суспільства". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/11055.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Колесніченко, О. М., та Л. С. Шкафенко. "Теоретико-методологічні засади державної політики протидії тіньовій економіці". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26476.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Колєсніченко, Анастасія Сергіївна. "Теоретичне підґрунтя державного регулювання взаємовідносин суб’єктів електроенергетичного ринку". Thesis, Буковинська економічна фундація, 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/18707.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кацалап, Л. С. "Адміністративно-правове забезпечення реалізації права громадян на якісні та безпечні соціальні послуги". Thesis, Харківський національний університет внутрішніх справ: 20 років у статусі національного : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 2 берез. 2021 р.) / редкол.: В. В. Сокуренко (голова), Д. В. Швець (заст. голови), О. М. Бандурка та ін. ; упоряд. В. А. Греченко ; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Харків : ХНУВС, 2021, 2021. http://dspace.univd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/11099.

Повний текст джерела

Анотація:

Тези доповіді присвячено висвітленню проблем реформування сучасного адміністративно-правового механізму забезпечення реалізації права громадян на якісні та безпечні соціальні послуги та пошуку шляхів вирішення таких проблем.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Данченко, Т. С. "Політико-правова думка про народний суверенітет". Thesis, Прінт-копі-центр "Вектор", 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/43936.

Повний текст джерела

Анотація:

Ідея народного суверенітету отримала теоретичне відображення в політико-правових поглядах і доктринах різних вчених, а практичне втілення вона знайшла у конкретних політико-правових інститутах, що існували у різні часи в різних країнах. Найбільш глибоко ідея державного суверенітету розроблена в працях політичних мислителів Нового часу. Відомими є науково-теоретичні здобутки Ж. Бодена, Т. Гоббса, Дж. Локка, Ш. Монтеск’є, Н. Макіавеллі та І. Канта.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Книги з теми "Правова політика"

Лінецький, С. В. Метаморфози державного режиму України (політико-правовий аналіз). Київ: Атіка, 2003.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Заржицький, О. С. Правові аспекти регіональної екологічної політики. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Білоус, А. О. Політико-правові системи: світ і Україна. Київ: АМУПП, 1997.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Острогляд, О. В. Основи кримінально-правової політики України та Кримінального права України (Загальна частина). Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2014.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Загурський, О. Б. Кримінальна процесуальна політика України: історико-правовий аспект. Івано-Франківськ: Фоліант, 2014.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Фріс, П. Л. Нарис історії кримінально-правової політики України. Київ: Атіка, 2005.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Муссіс, Н. Вступ до Європейського Союзу. Право, економіка, політика. Т. 15, Європейський Союз та його громадяни. Київ: Київський університет, 1999.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Муссіс, Н. Вступ до Європейського Союзу. Право, економіка, політика. Т. 14, Рибальство. Київ: Київський університет, 1999.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Муссіс, Н. Вступ до Європейського Союзу. Право, економіка, політика. Т. 11, Енергетика. Київ: Київський університет, 1999.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Муссіс, Н. Вступ до Європейського Союзу. Право, економіка, політика. Т. 16, Європейський Союз на міжнародній арені. Київ: Київський університет, 1999.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Частини книг з теми "Правова політика"

Габрелян, Андрій. "НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ ЩОДО ПРОТИДІЇ ЕКОНОМІЧНІЙ ЗЛОЧИННОСТІ". У Державне управління та адміністрування, сфера обслуговування, економіка та міжнародні відносини як рушійні сили економічного зростання держав XXI століття. 2-ге вид. Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/paaaseeirdfegcc.ed-2.01.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена визначенню й аналізу напрямів підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів щодо протидії економічній злочинності. Встановлено, що недоліки, які супроводжують діяльність вітчизняних правоохоронних органів щодо протидії економічній злочинності, зумовлюють наступні основні напрями підвищення її ефективності: створення єдиної державної політики, спрямованої на боротьбу з економічною злочинністю; розробка дієвої системи заходів протидії тіньовій економіці; посилення взаємодії між правоохоронними органами; вдосконалення правової бази; вдосконалення ресурсного забезпечення правоохоронних органів; боротьба з корупцією в правоохоронних органах. В результаті реалізації на практиці запропонованих заходів передбачається стабілізація, а в подальшому – й суттєве зменшення рівня економічної злочинності, зниження загального рівня криміналізації економіки, оздоровлення суспільної обстановки в країні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Правова політика"

Оніщенко, Наталія, та Сергій Сунєгін. "СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА У СВІТЛІ РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА: ПРАВОВИЙ КОНТЕКСТ". У DÉBATS SCIENTIFIQUES ET ORIENTATIONS PROSPECTIVES DU DÉVELOPPEMENT SCIENTIFIQUE. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-05.02.2021.v2.19.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Вашека, Галина. "ВРЕГУЛЮВАННЯ ПРАВОВИХ ЗАСАД ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІСКАЛЬНОЇ СТІЙКОСТІ БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ". У DÉBATS SCIENTIFIQUES ET ORIENTATIONS PROSPECTIVES DU DÉVELOPPEMENT SCIENTIFIQUE. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-05.02.2021.v2.16.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Харасик, Н. О. "ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ КОЛЕКТИВІВ БЕЗРОБІТНИХ В УСРР В ПЕРІОД НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ (1921–1929 РР.)". У LEGAL SCIENCE, LEGISLATION AND LAW ENFORCEMENT PRACTICE: REGULARITIES AND DEVELOPMENT TRENDS. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-92-1-15.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Правова політика"

Дороніна, Т. О., та А. А. Вербенець. Освітня політика Республіки Мальта: пріоритетні напрями розвитку інклюзивного навчання. Класичний приватний університет, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3046.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено огляд регуляторних актів Республіки Мальта, що внормовують розвиток інклюзивного навчання. Указано, що навчання учнів з особливими освітніми потребами на Мальті, як і в більшості європейських країн, формувалося в межах медичної (обмежувальної) концепції. Аналіз національних систем інклюзивної освіти доводить, що обов’язковою базою для її запровадження та функціонування є система законодавчих актів, котрі декларують необхідні права і свободи та містять механізми забезпечення. Звернення до джерел з історії становлення інклюзивної освіти на Мальті дозволяє констатувати поступову реалізацію різноманітних моделей освіти для цієї категорії учнівства: моральна (пов’язується з ганьбою, упередженням та зневагою до осіб із вадами розвитку), благодійна (до основи якої покладено співчуття до осіб з обмеженими можливостями та надання їм допомоги), соціальна (спрямована на подолання соціальної дискримінації осіб з особливими потребами) та полікультурна (передбачає повагу до етнічного та культурного розмаїття в суспільстві). Зважаючи на те, що освітня політика Республіки Мальта в інклюзивному напрямі розвивається відповідно до загальноєвропейських тенденцій, які передбачають розуміння інклюзії як полікультурного явища, констатовано інтенсифікацію реалізації концепції інклюзивного навчання на Мальті (у його полікультурній моделі) після вступу країни до ЄС (2004 р.). Названо нормативно-правові документи Республіки Мальта, які визначають пріоритетні напрями розвитку інклюзивного навчання, схарактеризовано ті, що мали найбільший вплив на визначений процес. До пріоритетних напрямів розвитку інклюзивного навчання Республіки Мальта віднесено ствердження дефініції інклюзії в її розширеному – полікультурному – варіанті, створення та підтримку недискримінаційного освітнього середовища, взаємодію державних установ та громадських об’єднань, наукової, педагогічної та батьківської спільнот у розвитку інклюзивного навчання. Підкреслено значення для цього процесу взаємодії державного та громадського секторів, яка ґрунтується на надбаннях наукової та педагогічної спільнот. Зроблено висновок, що реалізація інклюзивної політики відбувається через побудову чіткої структури освітнього процесу, що передбачає запобігання дискримінаційному ставленню до учнів через будь-які ознаки та створення атмосфери прийняття, привітності та безпеки, що визнається та підтримується всіма суб’єктами навчального процесу та всім позашкільним середовищем.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Лисоконь, Ілля Олександрович. Інвестиційна діяльність закладів вищої освіти в «освітньому праві» України. Київ: ГО «Інститут інноваційної освіти», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4219.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено аналіз та узагальнення аспектів «освітнього права» у питанні інвестиційної діяльності закладів вищої освіти в Україні як елемента державної освітньої політики.Практичне значення дослідження полягає у висвітлені сучасного стану нормативно-правового забезпечення інвестиційної політики України в галузі вищої освіти. Видання здійснене за експертної підтримки Науково-навчального центру прикладної інформатики НАН України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Савосько, Василь Миколайович, та Наталія Вікторівна Товстоляк. Еколого–ботанічна обумовленість поширеності деревно–чагарникових видів у визначних парках та скверах історичного центру Криворіжжя. Національний ботанічний сад ім.М.М.Гришка, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2045.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета досліджень — з’ясувати зумовленість (екологічну, ботанічну та історичну) поширення деревно-чагарникових видів у визначних парках та сквері історичного центру Криворіжжя. Матеріал та методи. Об’єктом досліджень були парки культури та відпочинку імені Газети «Правда», імені Ю. Гагаріна, імені М. Ф. Єгорова та сквер на вул. С. М. Харитонова. Вивчали загальні характеристики парків і скверу, екологічні та едафічні умови їх території. Визначали флористичний склад деревних і чагарникових видів. Уточнювали таксономічний склад. Результат. Флористичний склад деревно-чагарникових насаджень в об’єктах озеленення історичного центру Криворіжжя нараховує 79 видів, які належать до 52 родів та 27 родин. Відділ голонасінні представлений 10 видами, відділ покритонасінні — 69. Установлено екологічну, ботанічну та історичну зумовленість видової насиченості території лівобережної частини парку культури та відпочинку імені Газети «Правда» та скверу на вул. С. М. Харитонова. Несприятливі екологічні умови території парку імені М. Ф. Єгорова є причиною незадовільного стану дерев та чагарників. Висновок. Установлено тенденцію до занедбання та деградації садово-паркових насаджень, зокрема зменшення їх площі, втрату природоохоронного статусу та зняття з балансового обліку Управління з благоустрою та житлової політики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!