Готові списки джерел за темами / Правобережна Україна

Добірка наукової літератури з теми "Правобережна Україна"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Книги
Тези доповідей конференцій
Звіти організацій

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Правобережна Україна".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Правобережна Україна"

Nechiporenko, Michael. "Між Варшавою та Москвою: формування зовнішньополітичного курсу гетьмана Івана Самойловича в перші роки гетьманування". Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Історія 2, № 46 (20 грудня 2017): 6–13. http://dx.doi.org/10.31861/hj2017.46.6-13.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена особливостям зовнішньої політики гетьмана Лівобережної України – Івана Самойловича. Особлива увага акцентується на проблемі встановлення дипломатичних відносин між Річчю Посполитою та Московською державою в перші роки гетьманування Івана Самойлович. Також автор розглянув хід та наслідки міжнародних угод, і їхній вплив на становище Лівобережної України в період з 1672 по 1677 р. Важливою в цей час була позиція лівобережного гетьмана та його взаємовідносини з правобережним гетьманом П.Дорошенком. Складність ситуації полягала в тому, що в боротьбу за українські землі весь час намагались втрутитись Туреччина та Кримське ханство. Лівобережному гетьману довелося діяти дуже точно й обережно, щоб уникнути нових війн між постійними суперниками – Річчю Посполитою і Московським царством. Ключові слова: гетьман, Іван Самойлович, козацтво, Лівобережна Україна, Правобережна Україна, Річ Посполита, Московська держава, міжнародні договори

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Таїрова-Яковлєва, Т. "Іван Мазепа і Правобережна Україна". Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Нова серія 13 (2009): 41–50.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Зайдлер, Н. В. "Правобережна Україна періоду Руїни в художньому осмисленні авторів козацьких літописів". Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки, № 2 (2008): 83–90.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Решетченко, Д. В. "Правобережна Україна в міжнародній торгівлі зерном наприкінці XVIII - у першій половині ХІХ ст." Український історичний журнал, № 4 (2007): 69–82.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Shchetinin, O. V. "Законодавче регулювання міжконфесійних відносин на Правобережній Україні наприкінці XVIII – на початку ХХ ст." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 3 (29 травня 2020): 66–77. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.03.08.

Повний текст джерела

Анотація:

Правобережна Україна у складі Російської імперії була окремим регіоном, де була представлена низка релігійних конфесій та організацій й існувала своя правова традиція. Правове становище окремих конфесій стало предметом дослідження українських та зарубіжних науковців, однак правове регулювання відносин між ними ще недостатньо вивчене. Дослідження історичного досвіду політики законодавчого регулювання міжконфесійних відносин у регіоні є важливим для забезпечення ефективного правового регулювання цих відносин сьогодні. Мета статті – охарактеризувати законодавче регулювання міжконфесійних відносин на Правобережній Україні наприкінці XVIII – на початку ХХ ст. Наукова новизна полягає в узагальненні законодавчого регулювання міжконфесійних відносин на основі останніх досліджень у цілому, а не тільки між окремими конфесіями. Висновки. Законодавче регулювання міжконфесійних відносин російською імперською владою кінця XVIII – початку ХХ ст. у цілому по відношенню до неправославних церков та релігійних організацій мало обмежувальний характер. При цьому законодавчі акти, які регулювали ці відносини, у багатьох випадках були непослідовними і взаємосуперечливими, що було наслідком загальної невпорядкованості законодавства імперії. Проте, починаючи з 1830-х рр., ситуація зазнала змін. Серйозною проблемою для влади упродовж всього досліджуваного періоду була практична реалізація ухваленого законодавства на місцях. Особливо ця проблема була характерна для такої сфери, як переходи з однієї конфесії в іншу. Процес вдосконалення законодавства у сфері міжконфесійних відносин відбувався повільно, і навіть на початку ХХ ст. законодавство працювало переважно на користь Російської православної церкви, хоча права інших релігійних організацій були розширені. Однією з найхарактерніших особливостей юридичних актів була їх станова спрямованість. Для подальших досліджень перспективними напрямками можуть бути: порівняльний аналіз законодавства щодо діяльності релігійних організацій у регіоні, більш детальне вивчення ефективності законодавчого регулювання релігійних процесів у регіоні, а також дослідження досвіду правового регулювання діяльності малих релігійних організацій регіону, зокрема татар-мусульман.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Карліна, Оксана, та Ганна Хлібовська. "ЛИСТОПАДОВЕ (ПОЛЬСЬКЕ) ПОВСТАННЯ 1830–1831 РОКІВ В УКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ". Litopys Volyni, № 24 (9 липня 2021): 151–58. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.24.

Повний текст джерела

Анотація:

Представлено огляд української історіографії Листопадового (польського) повстання 1830–1831 років – однієї з важливих подій, яка суттєво вплинула на розгортання соціально-політичних і культурних процесів на українських землях у ХІХ столітті. Повстання охопило Королівство Польське і західні губернії Російської імперії. Зазначено, що українські історики обмежуються вивченням його перебігу та наслідків у південно-західних губерніях, тобто у Правобережній Україні. Ґрунтовні праці з історії з Листопадового повстання з’явилися у шістдесятих і сімдесятих роках ХХ століття на підставі опрацювання матеріалів, збережених в архівах і бібліотеках України. Відповідно до вимог тогочасної офіційної ідеології в них домінувала партійно-класова оцінка подій та явищ. У цих роботах розкривався економічний розвиток правобережних українських земель, аналізувались програмні цілі повстанців, досить докладно описувався перебіг повстання. Підкреслювалося існування соціальних проблем на Правобережжі; шляхту звинувачували в «обмеженості класових інтересів», що було причиною поразки повстання. Дослідники стверджували, що коли би в ході повстання не йшлося про відбудову Речі Посполитої в кордонах 1772 року, а селя- нам було обіцяно звільнення від кріпацтва, то основна маса українського селянства підтримала би повстанців. Подібні висновки містились також в узагальнюючих роботах з історії України ХІХ століття. У 1990-х роках в українській історіографії почали змінюватись методологічні засади дослідження мину- лого. Зросла зацікавленість науковців у вивченні соціальної історії Правобережної України. Появилось кілька праць, в яких представлена еволюція шляхти як окремого стану. Зменшення ареалу шляхетської землі внаслідок конфіскацій, переведення величезної маси дрібної шляхти в нижчі соціальні верстви, зміни в культурному і релігійному житті розглядаються як наслідки Листопадового повстання. Зауважено, що в останні десятиліття актуалізувалося багатоаспектне вивчення Листопадового повстан- ня та його наслідків на життя різних соціальних станів у південно-західних губерніях. Однак у руслі сучас- них методологічних і тематичних практик потребують повнішого дослідження проблеми гендерного чинника в повстанні, ментальних стереотипів, образу «чужого» у сприйнятті українців, поляків, росіян тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Filinyuk, Anatoly. "Right-Bank Ukraine in the politics of Russia and Austria on the Polish-Lithuanian Commonwealth at the end of the eighteenth century." Scientific Papers of the Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University. History 34 (December 29, 2021): 181–98. http://dx.doi.org/10.32626/2309-2254.2021-34.181-198.

Повний текст джерела

Анотація:

The purpose of the study is to fi nd out the place of Right-Bank Ukraine in the policy of Russia and Austria on the Polish-Lithuanian Commonwealth in the late eighteenth century. Th e methodological basis of the study is the approach of “cross” / “intertwined” history, which involves the study of long-term relationships, transfers, contacts and confl icts between states, societies, nations and cultures; the complex application of the principles of historicism, objectivity, systematics, as well the as comparative-historical, historical-chronological, analytical-synthetic and other methods helped to ensure the understanding and comprehensive disclosure of the little-studied topic. Th e scientifi c novelty of the work is that for the fi rst time through the prism of transnational, interconnected history the question of the place and role of the lands of Right-Bank Ukraine in the relations of tsarist Russia with the Polish-Lithuanian Commonwealth at the end of the 18th century and its foreign policy autocracy and the government of the Austrian Empire, oriented to the south-west and south of Europe, at the center of which was the Commonwealth. Th e urgency of the problem is evidenced by the fact that in both Russian and Polish historiography, the study of the Polish-Lithuanian Commonwealth remains relevant, including at the last stage of its independent existence. In this regard, the need for Russians to be more fully aware of the repressiveness of the empire, the descendants of which they position themselves in both positive and negative terms, is urgent. Conclusions. The study has shown that due to the changes in interstate relations in Europe and the transformations of the geopolitical position of the Polish-Lithuanian Commonwealth in the late eighteenth century, caused by Russia’s victories in the wars against the Ottoman Empire, the focus of the foreign policy of the Russian autocracy and the imperial government of Austria were both the territory of Poland itself and the Right-Bank lands, which were part of it. Th e change in Russia’s foreign policy vector in the southwestern direction of the Black Sea and the Sea of Azov, and significant interest in the geopolitical opportunities of Right-Bank Ukraine led to its broad involvement in domestic and foreign policy in the context of relations between the Polish-Lithuanian Commonwealth and Austria.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Hrukach, Viktoria, та Tetyana Tkachenko. "ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ КИЇВСЬКОГО ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВА НА ПОЧАТКУ ХХ ст." Scientific notes on Ukrainian history, № 46 (10 липня 2019): 85–92. http://dx.doi.org/10.31470/2415-3567-2019-46-85-92.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснена спроба проаналізувати діяльність київського, волинського, подільського генерал-губернатор, яка мала сприяти подоланню польського впливу на Правобережжі України. На основі комплексного аналізу опублікованих та архівних джерел, історіографічних здобутків розглядаються правові засади створення та подальшої еволюції інституту генерал-губернаторства у Правобережній Україні. Метою статті є аналіз джерел та висвітлення законодавчих ініціатив, з якими виступали на початку XX ст. генерал-губернатори Південно-Західного краю для зменшення в цьому регіоні польського землеволодіння, що мало на той час важливе політичне значення. Констатовано, що Генерал-губернатор як головна посадова особа у генерал-губернаторстві представляв інтереси центральної влади, здійснював контроль за діяльністю всіх адміністративних органів на підвідомчій йому території. У центрі уваги генерал-губернаторів знаходились політичні проблеми, і саме генерал-губернатори визначали обсяг поширення у краї загальноросійських буржуазних реформ. Керівництво забезпечував за допомогою канцелярії, організаційно-штатна структура якої неодноразово змінювалася. У листопаді 1914 р. Київське генерал-губернаторство було ліквідоване.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

КОМАРНІЦЬКИЙ, Олександр, та Людмила КОМАРНІЦЬКА. "УКРАЇНСЬКО-ЄВРЕЙСЬКІ ВІДНОСИНИ У ДОБУ ДИРЕКТОРІЇ УНР: НА МАТЕРІАЛАХ МІСТЕЧОК ПРАВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ". Східноєвропейський історичний вісник, № 18 (30 березня 2021): 107–17. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.18.226511.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Мета дослідження – спираючись на доробок попередників, наявну джерельну базу показати позитивні і негативні сторони взаємин української та єврейської громад містечок Правобережної України у добу Директорії УНР. Методологія дослідження спирається на принципи конкретно-історичного підходу або історизму, об`єктивності, всебічності і цілісності, системності, а також на використання методів – аналізу та синтезу, історико-генетичного, історико-порівняльного, історико-типологічного, проблемно-хронологічного. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в історіографії показано, з одного боку, яскраві приклади співпраці українців та євреїв у правобережних містечках українців, з іншого боку, протиєврейські ексцеси, пов’язані з погромами єврейських громад у 1919 – 1920 рр., висвітлено причини погромницьких дій української армії, повстанців і селян. Висновки. Доба Директорії УНР позначена як позитивними, так і негативними подіями у житті української та єврейської громад правобережних містечок. З одного боку, євреї вітали відновлення УНР, а українці допомагали їм у підготовці національних свят. Спільно ці етнічні групи вирішували питання діяльності своїх просвітянських товариств. Частина євреїв допомагала українському народу у боротьбі за державну незалежність, матеріально підтримувала Армію УНР, воювали у складі українського війська. З іншого боку, досліджуваний нами період позначений і протиєврейськими ексцесами, які, значною мірою, були спровоковані прихильністю євреїв до більшовиків, ігноруванням ними мобілізаційних заходів української влади. Наслідком такої непослідовності єврейської меншини стали погроми із людськими жертвами, які здійснили окремі частини Армії УНР, а також повстанські отамани. Таких погромів відбулося не менше 131. Погромницькими діями “відзначилися” і містечкові селяни-українці, для яких євреї, з якими вони співіснували в межах одного населеного пункту, були, насамперед, експлуататорами, спекулянтами, а вже потім більшовиками. Такі випадки зафіксовано у 26 містечках. Низка джерел свідчить, що українська влада намагалася надавати посильну матеріальну та юридичну допомогу містечковим євреям, які потерпіли від погромів. Ключові слова: містечко, євреї, громада, армія, погроми.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бенера, В. Є. "ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ У НАЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ВИЩИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ II ПОЛОВИНИ XIX ПОЧАТКУ XX СТ." Educational Dimension 30 (19 травня 2022): 28–36. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4799.

Повний текст джерела

Анотація:

Здійснено історико-педагогічний аналіз нормативно-законодавчої бази та довідково-статистичних видань проблеми самостійної роботи студентів у навчальному процесі ВНЗ України (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). На конкретних прикладах розкрито процес зародження нормативно-правових механізмів освітньої діяльності у питаннях вищої освіти. Зазначено, що реформаторські процеси і перетворення в освітній сфері носять особливий регіональний характер на Лівобережній та Правобережній Україні. Зроблено висновок, що нормативно-законодавчі, статистично-довідкові видання відображають своєрідність теорії та практики самостійної роботи студентів у навчальному процесі ВНЗ досліджуваного періоду.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Правобережна Україна"

Гуменюк, Анатолій Олексійович. "Міста Правобережної України в другій половині ХІХ ст." Дис. канд. іст. наук, Ін-т історії Україні АН України, 1992.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Чиж, О. П. "Лісостепові Полісся Правобережної України: структура, класифікація та раціональне використання". Дис. канд. геогр. наук, Вінницький держ. педагог. ун-т ім. М. Коцюбинського, 2006.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Лехан, Л. Б. "Історичні обставини поділу України на Лівобережну і Правобережну, та його наслідки". Thesis, Вид-во СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/20107.

Повний текст джерела

Анотація:

Історія нашої держави досить складна і суперечлива. В ній були періоди культурного та політичного піднесення, були й трагічні сторінки. Такою є, зокрема, і доба Руїни, яка характеризується економічним занепадом, кризовими явищами у суспільно-політичному житті, а як наслідок, розподіл України. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/20107

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Білобровець, О. М. "Суспільно-політичний рух поляків Правобережної України у 1863-1914 рр." Дис. канд. іст. наук, Київський нац. лінгвістичний ун-т, 2005.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Соловйова, Тетяна Миколаївна. "Соціально-економічний розвиток правобережної України в першій чверті ХІХ століття". Дис. канд. іст. наук, КУ ім. Тараса Шевченка, 1997.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Єршов, В. О. "Польська мемуаристична література Правобережної України доби романтизму: еволюція, проблематика, поетика". Дис. д-ра філол. наук, КНУТШ, 2010.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гаухман, М. В. "Українське селянство Правобережної України в конфлікті національних проектів (1905-1914 pp.)". Thesis, Вид-во СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/20086.

Повний текст джерела

Анотація:

Українське селянство Правобережної України було адресатом двох національних проектів, - російського та українського проектів, - які не були ефективними щодо включення селян у конструювання модерних націй. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/20086

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Венгерська, В. О. "Розвиток кредитно-банківської системи на Правобережній Україні у другій половині XIX ст." Дис. канд. іст. наук, Житомирський інженерно-технологіч. ін-т, 1998.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Поліщук, Микола Самійлович. "Освітня діяльність інтелігенції на Правобережній Україні в 2-й половині ХІХ ст." Дис. канд. іст. наук, КУ, 1998.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Крижанівський, О. П. "Церква у соціально-економічному розвитку Правобережної України в XVIII -першій половині ХІХ ст." Дис. д-ра іст. наук, КУ ім Т.Г.Шевченка, 1992.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Книги з теми "Правобережна Україна"

Єршов, В. О. Польська мемуаристична література Правобережної України доби романтизму. Житомир: Полісся, 2010.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Чухліб, Т. В. Козацький устрій Правобережної України (остання чверть 17 ст.). Київ: Інститут історії України НАН України, 1996.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кичий, И. В. Борьба за власть Советов на Правобережной Украине. Львов: Вища школа, 1986.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Алфьоров, О. А. Особові печатки Правобережної України: кінець 18 - перша половина 19 ст. Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2005.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Грабовецький, В. Національно-визвольні змагання гайдамаків на правобережній Україні в середині 18 ст. Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2004.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Щерба, Тетяна. Становлення органів міського громадського управління на правобережній Україні у другій половині ХІХ ст. Черкаси: БРАМА, 2000.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бармак, М. В. Формування владних інституцій Російської імперії на Правобережній Україні, кінець 18 - перша половина 19 ст. Тернопіль: Астон, 2007.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Пашук, В. Заробітчани Правобережної України (друга половина ХІХ ст.). Львів, 2001.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Пашук, В. Заробітчани Правобережної України (друга половина ХІХ ст.). Львів, 2001.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Пашук, В. Заробітчани Правобережної України (друга половина ХІХ ст.). Львів, 2001.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Тези доповідей конференцій з теми "Правобережна Україна"

Гаухман, М. В. "ДВА МЕСТА СЛУЖБЫ АЛЕКСАНДРА БЕЗАКА: ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОР КАК «ЭТНОАДМИНИСТРАТОР» ПОЛИЭТНИЧЕСКИХ РЕГИОНОВ (НА ПРИМЕРЕ АНАЛИЗА ИСТОРИОГРАФИИ НАЦИОНАЛЬНОЙ ПОЛИТИКИ РОССИЙСКОЙ ИМПЕРИИ)". У Государственный аппарат управления в империи Романовых: эффективность деятельности властных структур и бюрократии. ИИЯЛ УФИЦ РАН, 2021. http://dx.doi.org/10.31833/978-5-91608-197-8-9.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье освещена функция генерал-губернаторов полиэтнических регионов Российской империи. Исходной точкой статьи послужил факт службы государственного деятеля А.П. Безака (1800–1868) на посту генерал-губернатора в двух регионах: с 1860 по 1865 гг. – в Оренбургском крае, с 1865 по 1868 гг. – на Правобережной Украине. На основании анализа историографии, посвященной роли генерал-губернаторов в целом, национальной политике в западных губерниях и управлению Оренбургским и Башкирским краем, сделан вывод о том, что генералгубернаторы в западных губерниях и Оренбургском крае исполняли роль «этноадминистраторов» – проводников национальной политики, которая заключалась в обеспечении контроля над нерусскими народами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гриськова, Наталія. "АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНІ РЕФОРМИ РОСІЙСЬКОГО САМОДЕРЖАВСТВА НА ПРАВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ І УТВОРЕННЯ ПОДІЛЬСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ (КІН. XVIII – ПОЧ. ХІХ СТ.)". У WISSENSCHAFTLICHE ERGEBNISSE UND ERRUNGENSCHAFTEN: 2020, chair Андрій Задорожнюк. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/25.12.2020.v4.24.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Правобережна Україна"

Стригунов, Володимир Іванович, Юрій Валерійович Милобог та В. В. Ветров. К вопросу о распространении и численности курганника (Buteo rufinus) в Украине. Азово-Черноморская орнитологическая станция, 2003. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1513.

Повний текст джерела

Анотація:

Степовий канюк (Buteo rufinus) гніздиться на території України з історичних часів. Існують різні гіпотези походження і формування його української популяції: острівна гіпотеза – розширення колишнього ареалу (Стригунов, 1984, 1987) та інвазійна – проникнення з Балканського півострова і Передкавказзя (Гринченко и др., 2000). У межах вивчення цього питання у 2001-2003 рр. нами було обстежено Правобережну і, частково, Лівобережну ділянки степової зони, а також південні райони Центральної України. Було подолано 15000 км автомобілем «Нива», всього зареєстровано 58 зустрічей канюка степового в гніздовий період, 51 з яких можна із впевненістю віднести до гніздових. Також було зафіксовано окремі нестатевозрілі та літуючі особини (не менше 20). Використано картографічний метод, а також літературні дані і дані опитувань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!