Добірка наукової літератури з теми "Мовна культура"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Мовна культура".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Мовна культура"

1

Поляренко, Валерія Сергіївна. "Мова і культура. Риси характеру українського народу як складова національної культури". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 13 (15 вересня 2015): 181–87. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v13i0.266.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядаються питання щодо визначення понять «мова» та «культура», «мовна картина світу» та «риси національного характеру». Будь-яка мова є проявом національної культури народу, що сприяє кращому розумінню мовної картини світу загалом. Мова і культура взаємопов’язані. Загальновизнаним є твердження, що культурні процеси впливають на мову, а мова на культуру. Одним з показників народної культури є менталітет, риси характеру людини.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

МЕН’Ї, ЯН. "ЗНАЧЕННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ДЛЯ ЇХ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 3 (17 листопада 2021): 175–79. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.26.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано проблему комунікативної культури як соціально-психологічного складника у струк- турі особистості, що дозволяє особистості розвиватись у гармонії із загальнолюдською культурою та набувати соціальну стійкість. Визначено, що в її основі лежать моральні цінності, знання про види і форми спілкування, якості, потрібні для повноцінного спілкування. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування значення кому- нікативної культури здобувачів вищої освіти для їх професійного становлення під час навчання. Подано теоре- тичний аналіз вітчизняної і зарубіжної науково-методичної літератури. Проаналізовано різні авторські погляди на поняття «комунікативна культура». Узагальнено культуроутворюючі компоненти комунікативної культури: емо- ційна культура або культура почуттів, культура мислення та мовна культура. Установлено, що комунікативна культура передбачає наявність комунікативного ідеалу, системи комунікатив- них норм і правил, власних комунікативних здібностей і вмінь. Визначено, що комунікативна культура забезпечує готовність особистості до життєвого і професійного самовизначення та є умовою успішного професійного роз- витку майбутнього фахівця. Виявлено професійні компоненти комунікативної культури фахівця. Доведено, що засобом та умовою комунікативної культури є комунікативна діяльність, тому під час професійної підготовки здо- бувачів вищої освіти висуваються вимоги, яким має відповідати комунікативна діяльність майбутнього фахівця. Для фахівця як суб'єкта професійної діяльності способом пізнання і перетворення світу є професійна культура, а способом перетворення себе – комунікативна культура. У цьому випадку комунікативна культура є сукупністю спеціальних комунікативних знань, навичок і вмінь, за допомогою яких людина уникає психологічних труднощів і прогнозує результативність міжособистісної та ділової професійної взаємодії.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Нагорняк, М. В. "Мовна культура ведучого інформаційних радіопрограм". Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, Вип. 7 (1998): 52–56.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Шакура, Ю. О. "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТА ЯК СКЛАДОВОЇ ЧАСТИНИ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 3 (29 квітня 2021): 129–36. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-19.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкривається сутність поняття «мовна культура студента» як підсистема педагогічної культури сучасного вчителя, як важлива складова частина його професійної компетентності. Автор доводить думку про те, що мовна культура майбутніх учителів великою мірою залежить від рівня сформованості у них мотивації до вивчення рідної мови, усвідомлення ними потреби у професійному мовленнєвому розвитку та самовдосконаленні, актуального рівня сформованості культури їхнього мовлення. Основна увага автора зосереджена на обґрунтуванні психолого-педагогічних умов формування мовної культури майбутнього фахівця через створення позитивної мотивації до вивчення рідної мови у навчальному закладі, усвідомленої потреби у професійному мовленнєвому розвитку та самовдосконаленні; збагаченні системи професійно-значущих знань, умінь і навичок у процесі фахової підготовки, зокрема оволодінні культурою професійного мовлення на основі фахової лексики, української фразеології, професійно- орієнтованих текстів та опрацювання професійно-комунікативних ситуацій та впровадження системи форм, методів і прийомів організації освітнього процесу, що забезпечують високу інтенсивність і якість спілкування студентів. Також у роботі наголошується на необхідності впровадження системи форм, методів і прийомів організації освітнього процесу, що забезпечують високу інтенсивність і якість спілкування студентів через залученням студентів до індивідуальної чи колективної роботи під час інноваційних занять. Авторка також зосереджує увагу на аналізі основних шляхів реалізації психолого-педагогічних умов через організацію освітнього процесу в педагогічному коледжі та виділенні найефективніших з них. Ключовою позицією змісту дослідження є висновок про те, що від творчості, професійної майстерності, високої ерудиції залежать успіхи у вирішенні завдань становлення майбутніх фахівців, які володіють культурою професійного мовлення.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Лебедєва, Людмила. "НАВЧАННЯ ПОДОЛАННЮ ТРУДНОЩІВ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ НА ЗАНЯТТІ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 18, № 3 (1 лютого 2020): 199–209. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v18i3.80.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуті теоретичні основи щодо відмінностей між культурами, які призводять до певних труднощів у спілкуванні. Ці труднощі можуть носити як суб'єктивний, так і об’єктивний характер, тобто вони не можуть бути пов'язані ні з особистістю комуніканта, ні з його психологічним станом. Вони також не мають нічого спільного з наявністю або відсутністю досвіду міжкультурної комунікації співрозмовника, але вони можуть бути викликані певними об'єктивними факторами. Відповідно до вимог сучасних освітніх стандартів, випускник вищої школи повинен знати іноземні мови як засоби міжособистісного та професійного спілкування та соціального та культурного розвитку особистості. Випускник вищої школи повинен добре усвідомлювати формування ціннісного розуміння за допомогою діалогів культур рідної та іноземної мов.Слід враховувати, що іноземна мова, як правило, відображає культурні та національні ментальні та розумові особливості носіїв мови (стереотипи, когнітивні схеми тощо), що сформувалися в культурі мови, яка опановується. Усі вищезазначені особливості безпосередньо впливають на способи мислення та способи передачі мови в процесі перекладу. Вони також впливають на тлумачення мовних знаків у категоріях культурного коду.Для здобуття культурної обізнаності з іноземною мовою студенти мають опанувати такі питання:1. Наукові ідеї предметів і засобів спілкування, типів комунікацій, а також комунікативних структур актів та інших концепцій загальної теорії спілкування;2. Ідеї основних аспектів взаємних умов та взаємного проникнення в культуру та спілкування та культуру та мову. Студенти повинні розвивати навички культурного аналізу матеріалу та вміння розрізняти схожість та відмінності у вітчизняній та зарубіжній культурах.3. Ідеї доступних словників та довідкових посібників, що містять мовну, культурну та країнознавчу інформацію.4. Компетентність у національних та культурних відмінностях рідної та іноземної мов. Проаналізувавши вищезгаданий матеріал, можна зробити висновок про існування певних особливостей, які створюють мовні бар’єри та перешкоджають процесу спілкування. Вивчені шляхи покращення комунікації. Проведено аналіз створення викладачем спеціальних умов, що мотивують навчання. Запропоновані практичні рекомендації щодо створення ефективної міжкультурної комунікації, формування умінь сприймати і розуміти партнера по іншомовному спілкуванні.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Галдецька, Ірина. "РОЗВИТОК НАВИЧОК ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ ВИКЛАДАЧА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ СИСТЕМИ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 2, № 16 (28 листопада 2019): 57–66. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(16).2019.57-66.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджуються особливості педагогічного спілкування у вищому навчальному закладі системи Міністерства внутрішніх справ України (МВС України), яке сприяє адаптації молодого викладача до педагогічної діяльності, розглядаються можливості формування навичок педагогічного спілкування шляхом відповідного тренінгу, що включає в себе вправи, спрямовані на практичне оволодіння процедурою і технологією педагогічної комунікації на основі відпрацьовування в заданих педагогічних ситуаціях. Педагогічне спілкування розглядається як професійне спілкування викладача зі студентами на занятті і поза ним, спрямоване на створення сприятливого психологічного клімату, завдяки якому створюється сприятлива атмосфера для позитивних змін особистості викладача, розвитку особистості студента, оволодіння ним знаннями й уміннями, необхідними для становлення майбутнього фахівця. Звертається увага на необхідність розвитку культури спілкування та мовної культури викладача ЗВО, використання ефективних засобів формування комунікабельності. Для викладача ЗВО мовна культура є невід’ємним елементом його педагогічного спілкування, а мова – робочим інструментом викладача, засобом повідомлення навчальної інформації, засобом емоційного впливу, засобом навчання і виховання в цілому та формування мовної культури студентів. Зазначається, що педагогічний вплив викладачів на курсантів чи студентів через педагогічне спілкування повинен бути систематичним і безперервним. В статті наголошується на важливості вироблення власного індивідуального стилю спілкування викладача з курсантами і слухачами, формування якого пов’язано з розвитком творчої індивідуальності викладача. Автор також розглядає психологічні особливості і методи формування ораторської майстерності, яка є важливою складовою педагогічного спілкування, розкрито найбільш розповсюджені прийоми ораторського мистецтва, яким може користуватись викладач ЗВО системи МВС України. Ключові слова: педагогічне спілкування, мовна культура, ораторська майстерність, вищий навчальний заклад системи МВС, індивідуальний стиль спілкування.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Крсек, О. Є. "МОВНА ОСВІТА ЯК ЧИННИК ДУХОВНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ЄДНОСТІ ГУМАНІТАРНОГО ПРОСТОРУ США". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 95, № 2 (13 травня 2020): 82–94. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-95-2-82-94.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядається мовна освіта як чинник духовної безпеки та єдності гуманітарного простору США. Проаналізовано проблеми забезпечення національної безпеки в контексті пріоритету духовних цінностей освіти, зроблено аналіз організації мовної освіти національних меншин в системі мовної політики в США на початку ХХІ століття. Використано стратегічні положення концепції академіка Г. Шевченко щодо важливості освіти і виховання, яки мають виконати найважливішу місію нинішньої цивілізації – сформувати у підростаючих поколінь «Одухотворений образ Людини Культури ХХІ століття». Обґрунтовано, що «фундаментом духовної безпеки є духовна культура і духовні цінності, які створюють архітектуру духовності особистості». Охарактеризовано найважливіші функції мовної освіти у збереженні культурної спадкоємності і духовного розвитку особи. Обґрунтовано причини, за якими сьогодні без людини, її духовного здоров’я, інтелектуального розвитку поняття безпеки втрачає будь-який сенс. Доведено, що мовна освіта, як складова духовного життя суспільства, є одним із важливіших чинників духовної безпеки суспільства. У двадцять першому столітті з усією очевидністю та глобальністю постає одна з найхарактерніших прикмет нового часу – зростання комунікативно-діяльнісних потреб членів соціуму, проблема «людина, мова, суспільство» набуває нових аспектів, нюансів та дослідницьких завдань.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Hurbanska, Svitlana. "THE NATIONAL LANGUAGE PICTURE OF THE WORLD: THE TRIAD LANGUAGE – CULTURE – HUMAN." Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu «Ostrozʹka akademìâ». Serìâ «Fìlologìâ» 1, no. 12(80) (December 23, 2021): 135–38. http://dx.doi.org/10.25264/2519-2558-2021-12(80)-135-138.

Повний текст джерела
Анотація:
In this article the anthropocentric approach to the study of the national language picture of the world through the prism of linguistic and cultural interaction is offered; the role of non-equivalent vocabulary in the language and conceptual picture of the world is determined due to the theoretical and methodological principles of the linguocultural aspect of research. The accentuation of the human factor as one of the central ones in anthropocentric linguistics brings to the fore the need to study the problems of describing the language structure, as well as the tasks of comprehensive study of the language personality, capable of generating and understanding speech. The establishing of the relationship between the language and culture on the example of non-equivalent vocabulary promotes the revealing of the national cultural specifics of the researched units, and defining universal phenomena, that are inherent in each individual national cultural community. The linguocultural research involves in-depth study of language units, the semantic structure of which is marked by national specifics. The relevance of this research is defined by contrastive and typological approach to the analysis of language signs, especially non-equivalent linguistic material. Various mechanisms of the language and culture interaction on the example of non-equivalent vocabulary are studied, taking into account the urgency of this research, which is determined by the interest in modern linguistic works to the investigation of linguocultural concepts actualization in the process of сoncept space modeling.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Гурман, О. М., та І. М. Комарницький. "КОРПОРАТИВНІ КУЛЬТУРИ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ ТА МЕНТАЛЬНІ ДОМІНАНТИ УКРАЇНСЬКИХ ПРАЦІВНИКІВ: СТРУКТУРНО-ЦІННІСНИЙ АНАЛІЗ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 59 (18 червня 2020): 105–15. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-59-14.

Повний текст джерела
Анотація:
Глобалізація світової економіки, злиття капіталів та інтернаціоналізація компаній зумовлює поступове зникнення економічних відмінностей. При цьому домінантним у забезпеченні конкурентоспромож-ності стає чинник корпоративної культури — базовий елемент інтелектуального капіталу. Присутність на українському ринку світових корпорацій актуалізує необхідність розуміння цінностей, сутності, відмінностей корпоративних культур та колаборації з ними ментальності українських працівників. У статті розглянуто зміст, сутність, структуру та цінності корпоративних культур найбільших автовиробників світу — “Toyota Motor Corporationˮ, “Volkswagen Groupˮ та “General Motorsˮ. Досліджено, що у випадку впровадження кор-поративної культури в свої представництва у новій країні керівництва транснаціональних компаній уважно вивчають місцеві особливості, менталітет людей та національні цінності і те, як їх можна адаптувати до своєї культури. Наведено найуживаніший підхід до вивчення національної складової в корпоративній культурі компанії, розроблений голландським дослідником проблематики крос-культурного менеджменту Г. Хофстеде. Розглянуто особливості національної складової в корпоративній культурі України, США, Японії та Німеччини. Консолідовано ментальні характеристики національної складової у корпоративній культурі українців. До-сліджено корпоративну культуру дилерського центру “Toyota Motor Corporationˮ — ТОВ “Гранд моторˮ у м. Хмельницькому. Доведено, що корпоративна культура підвищує ефективність роботи команди і вирішує задачі як індивідуального розвитку співробітників, так і розвитку компанії загалом. Вона створює передумови для формування стійкого та ефективно працюючого колективу, що чітко представляє місію компанії. Зроб-лено висновок, що вміле управління корпоративною культурою та використання її потенціалу робить можли-вими підвищення ефективності діяльності компанії та генерує позитивні економічні наслідки, такі як підви-щення відданості працівників та розвиток співпраці, вища продуктивність праці, краще виконання своїх функцій і покращення процесу прийняття рішень.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Білецька, Оксана Олександрівна. "МОВНА КУЛЬТУРА ЯК СКЛАДОВА ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ-МІЖНАРОДНИКІВ: ВИТОКИ І СЬОГОДЕННЯ". Питання культурології, № 34 (7 грудня 2018): 170–79. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.34.2018.154066.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Мовна культура"

1

Виноградова, М. "Мовна культура Інтернет видань". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15709.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Білоус, Аліна Анатоліївна. "Культура і дискурс". Thesis, Editorial board of International Electronic Scientific and Practical Journal "WayScience", 2021. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/18971.

Повний текст джерела
Анотація:
У кожній культурі існують правила комунікативної взаємодії, які зумовлюють бажану та небажану поведінку в суспільстві. Тому вчителю англійської мови необхідно знати, наскільки функції мовлення, однакові для різних культурних груп, відрізняються у своїх культурологічних виявленнях, а також який відбиток культура та суспільство залишають у мові як засоби спілкування.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Флегонтова, Наталія Миколаївна. "МОВНА КУЛЬТУРА ВИКЛАДАЧІВ ВИЩОЇ ШКОЛИ ЯК ЧИННИК ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ". Thesis, Флегонтова Н.М. Мовна культура викладачів вищої школи як чинник педагогічної майстерності / Н.М.Флегонтова // Педагогічна майстерність як система професійно-мистецьких компетентностей: зб. матеріалів Х Міжнар. педагогічно-мистецьких читань пам’яті професора О. П. Рудницької / [голов. ред. І.А. Зязюн]. Вип. 4 (8). –Чернівці: Зелена Буковина. 2013. С. 237-239, 2013. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/35184.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Стороженко, Карина. "Мовна підготовка майбутніх фахівців". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/16015.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Грень, Лариса Миколаївна. "З практики мовленнєвої підготовки майбутніх спеціалістів-лідерів". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46481.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Таран, О. "Людина створила культуру, а мова – людину". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22025.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Михайлова, Тетяна Віталіївна. "Формування мовної та мовленнєвої компетенцій майбутнього фахівця у ВНЗ за умов білінгвізму". Thesis, Харьковский национальный университет строительства и архитектуры, 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/36843.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Литвинов, В. О. "Культура мови". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22311.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Булашенко, Андрій Васильович, Андрей Васильевич Булашенко та Andrii Vasylovych Bulashenko. "Культурно-мовні проблеми України". Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21407.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Ляхов, Д. "Мова – це серце нації". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/8143.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Мовна культура"

1

Радзієвська, Т. В. Нариси з концептуального аналізу та лінгвістики тексту. Текст - соціум - культура - мовна особистість. Київ: Інформ.-аналіт. агенство, 2010.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Кононенко, В. Мова. Культура. Стиль. Івано-Франківськ: Плай, 2002.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Гриценко, Т. Б. Українська мова та культура мовлення. Київ: Центр навчальної літератури, 2005.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Гриценко, Т. Б. Українська мова та культура мовлення. Київ: Центр навчальної літератури, 2005.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Колоїз, Ж. В., та Н. А. Березовська-Савчук. Українська мова професійного спілкування в аспекті теорії стилів та культури мовлення. ФОП Маринченко С. В., 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3182.

Повний текст джерела
Анотація:
У практикумі подано ряд практичних завдань (відповідно до навчального плану та робочої програми), скерованих на вивчення української мови професійного спілкування в аспекті теорії стилів та культури мовлення. До кожного заняття запропоновано ті чи ті проблемні питання, які потребують осмислення, теоретичний довідник, що репрезентує потрактування найосновніших понять, які повинні розуміти студенти. Основні теоретичні відомості узагальнені й представлені у вигляді таблиць. Практична частина містить завдання, виконання яких допоможе студентам оволодіти культурою усного та писемного професійного мовлення. Актуалізація чинних літературних норм відбувається крізь призму культури документування офіційноділових текстів відповідних зразків. Окремий акцент зроблено на культурі усного професійного спілкування.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Шарманова, Н. М. Мова професійного спілкування. КНУ, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/372.

Повний текст джерела
Анотація:
У навчальному посібнику представлено систему теоретичної і практичної підготовки майбутнього фахівця з курсу “Українська мова (за професійним спрямуванням)”. Задля поглиблення студентами знань з української мови з урахуванням профілю підготовки та специфіки використання у професійній діяльності основних засад культури фахової мови подано теоретичний і практичний блоки. Розроблений за кредитно-модульною системою посібник передбачає підвищення загального мовного рівня майбутнього спеціаліста, розширення й удосконалення знань з ділового усного й писемного мовлення, допомогу в оволодінні мовною культурою професійного спілкування як складовою загальнонаціональної культури. Навчальний посібник призначений для студентів, викладачів вищих навчальних закладів, усіх, хто цікавиться проблемами мови й фахової мовної комунікації.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Людина. Мова. Культура. Горлівка: [ГДПІІМ], 2010.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Людина. Мова. Культура. Горлівка: ГДПІІМ, 2009.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Людина. Мова. Культура. Горлівка: ГДПІІМ, 2009.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Людина. Мова. Культура. Горлівка: [ГДПІІМ], 2010.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Мовна культура"

1

Самойленко, О. І. "Музично-мовна свідомість як історичний та психологічний феномен: творчі конекції і теоретичні пролонгації". У НОВІ ВІХИ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВА У XXI СТОЛІТТІ, 1–22. Liha-Pres, 2021. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-249-7-1.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Мовна культура"

1

Захарків, Ірина Мирославівна. "Переваги застосування лінгвокраїнознавчого підходу у викладанні української мови як іноземної". У ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-34-36.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена короткому огляду переваг застосування лінгвокраїнознавчого підходу у викладанні української мови як іноземної. Висвітлено, що знання іноземними студентами культури, історії, соціально-політичного устрою, традицій і звичаїв України, формують у них лінгвокраїнознавчу компетенцію, яка генерує комунікативну компетенцію мовця, що сприяє зближенню, розумінню та залученню до діалогу представників різних культур. Підсумовано, що застосування лінгвокраїнознавчого підходу у процесі викладання української мови як іноземної сприяє підвищенню мотивації вивчення мови студентами, активізує та полегшує навчальний процес, формує позитивне ставлення до іншої культури, мови та звичаїв, що значно покращує міжкультурну комунікацію. Ключові слова: лінгвокраїнознавчий підхід, українська мова як іноземна, методика викладання іноземної мови, комунікативна компетенція, студенти-іноземні громадяни.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Роман, Лілія Анатоліївна. "Вивчення української мови на матеріалах культурної спадщини України як потужний чинник у збагаченні світогляду та покращенні адаптації іноземних студентів". У ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-65-67.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті висвітлено необхідність володіння державною мовою іноземними студентами для їх успішної адаптації та подальшої соціалізації в українському суспільстві в процесі навчання в ЗВО України. Показано переваги при залученні студентівіноземців до феномену української національної культури через вивчення історії, звичаїв та традицій, ментальності українського народу. Підсумовано, що такий підхід сприятиме самоосвіті, професійному самовдосконаленню та оперативній орієнтації іноземних студентів в культурному, науковому та політичному житті українського суспільства. Ключові слова: методика викладання іноземних мов, українська мова як іноземна, іноземні студенти, українські звичаї та традиції, культурна спадщина України.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Смолянкіна, Світлана. "ФРАНЦУЗЬКА МОВА МОЛОДІ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ КУЛЬТУРИ СПІЛКУВАННЯ". У ТРАДИЦІЙНІ ТА ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/10.04.2020.v2.21.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Гоцуляк, М., та Н. Маславчук. "ІНОЗЕМНА МОВА ЯК ЗАСІБ ВИХОВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ У ЗВО". У The results of scientific mind's development: 2019. 유럽과학플랫폼, 2019. http://dx.doi.org/10.36074/22.12.2019.v2.13.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Мовна культура"

1

Царук, О. В. Українська культура як мовно-етнічний симбіоз. Видавництво Запорізького державного технічного університету, 1995. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2199.

Повний текст джерела
Анотація:
Проаналізовано етнічні та мовні особливості, що виявляються в українській культурі. Розкрито особливості української культури в її загальному слов'янському характері, що відзначається складним оригінальним характером свого формування.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Явір, В. В. Рідна мова як одна із вузлових ланок духовно-національного буття народу і держави. Криворізький державний педагогічний університет, 2009. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5166.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті йдеться про те, що жодна національна культура як самодостатня й самобутня не може реалізуватися засобами іншої мови, що рідна мова є однією з вузлових ланок духовно-національного буття народу і держави, глибинним осередком морального здоров’ я нації; наголошується на тому, що криза національної ідентичності пов’ язана передусім з глибокою кризою національної ідентичності на мовно-культурному рівні.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Гостра, Катерина Вікторівна. Лінгводидактичні умови формування вторинної мовної особистості засобами прецедентних феноменів культури. КДПУ, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6026.

Повний текст джерела
Анотація:
Питання ефективного навчання іноземної мови – одне з ключових питань сучасної лінгводидактики. Проблемним аспектом у процесі вивчення іноземної мови є розуміння та тлумачення мовних одиниць, що містять культурологічну, історико-культурну та соціально-культурну інформацію, що потребує залучення фонових знань для її розуміння, тобто прецедентних феноменів культури. Стверджуємо, що вторинна мовна особистість є сформованою у тому випадку, якщо інофон здатен розуміти, тлумачити та включати у власне мовлення прецедентні феномени культури, тому що лише тоді він стає повноправним учасником міжкультурної комунікації. У статті розроблено та схарактеризовано лінгводидактичні умови формування вторинної мовної особистості засобами прецедентних феноменів культури на уроках російської мови як іноземної, а саме: дотримання основних наукових лінгводидактичних засад; урахування особливостей прецедентних феноменів культури; знайомство, розуміння та залучення до мовної картини світу; формування концептуальної картини світу; формування прагматикону особистості; розробка критеріїв розуміння прецедентних феноменів культури. Виявлено, що дотримання лінгводидактичних умов формування вторинної мовної особистості засобами прецедентних феноменів культури дозволяє зробити урок російської мови як іноземної ефективним, уможливлює активізацію процесу формування вторинної мовної особистості, сприяє забезпеченню міжпредметних зв’язків.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Карпов, В. І., та В. І. Марчик. Роль фізичної культури у вихованні особистості. Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ "Криворізький національний університет", 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1875.

Повний текст джерела
Анотація:
Юнакам і дівчатам (понад ста осіб), які навчаються на І-ІІІ курсах ВНЗ було запропоновано визначити своє бачення можливостей фізичного самовдосконалення через використання засобів фізичного виховання, а саме: висвітлити свої очікування від занять фізичними вправами та зазначити основні фактори, які можуть негативно вплинути на отримання результату. Більшість студентів очікують від занять фізичними вправами підвищення рівня здоров’я, фізичного вдосконалення та покращення тілобудови. Студенти усвідомлюють фактори, що можуть негативно вплинути на досягнення результату і серед них такі: втрата інтересу та мотивації, не регулярні заняття фізичними вправами. Можна констатувати, що реалізація очікувань студентів від занять фізичними вправами є в прямій залежності від ступеня сформованості навички в зазначеній діяльності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Андріанов, Вадим Євстафійович, Людмила Петрівна Кадченко та Валентина Іванівна Марчик. Міжпредметні зв'язки фізичної культури і англійської мови в початковій школі. Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/271.

Повний текст джерела
Анотація:
Поєднання фізичної культури з уроками англійської мови є запорукою успіху для кращого вивчення англійської мови, підвищення інтересу до виконання фізичних вправ, розвитку навичок мовлення та підтримання інтересу до вивчення англійської мови. Представлено теми для вивчення англійської мови "Частини тіла", "Дії, "Числа", які можна об'єднати і провести разом з уроком фізичної культури, а також на англійській мові фізкультхвилинки і декілька рухливих ігор.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Гостра, Катерина Вікторівна. Критерії відбору прецедентних феноменів культури для навчання іноземної мови. Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6025.

Повний текст джерела
Анотація:
Володіння іноземною мовою не означає, що людина має певний словниковий запас і володіє граматичним мінімумом, бо цього замало, щоб вона стала повноцінним учасником міжкультурної комунікації. Той, хто вивчає іноземну мову, може стати активним і повноправним учасником міжкультурного діалогу за умови сформованості в нього вторинної мовної особистості. Розвиток такої особистості забезпечується оволодінням прецедентними феноменами культури, які містять національну, соціокультурну, історичну інформацію, та є показником її сформованості. У статті запропоновано систему критеріїв відбору прецедентних феноменів культури для уроків іноземної мови. Схарактеризовано прецедентні феномени культури як засіб формування вторинної мовної особистості. З’ясовано, що вторинна мовна особистість – це комунікативно-активний суб'єкт, який легко включається в міжкультурну комунікацію та здатен правильно продукувати мовленнєву поведінку в певній ситуації міжкультурного спілкування. Прецедентні феномени культури, які є когнітивними структурами, сформованими в пізнавальній базі носіїв мови на основі їхнього соціокультурного та національно-історичного досвіду, сприяють формуванню іншомовної картини світу, набуттю навичок міжкультурного спілкування. Визначено, що критерії відбору прецедентного феномену культури – це властивості, що дозволяють включити його до змісту уроку як дидактичний матеріал. Виділено систему критеріїв відбору прецедентних феноменів культури, яка складається із основних (інформативність, номінативність, прагматичність, уживаність) і факультативних (програмність, міжкультурна зв'язаність) критеріїв. Виявлено, що включення прецедентних феноменів культури як дидактичного матеріалу до змісту уроків іноземної мови дозволяє зробити його ефективнішим, забезпечує актуалізацію міжпредметних зв'язків, сприяє формуванню вторинної мовної особистості та міжкультурної компетентності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Афонін, Анатолій Петрович, Валентина Іванівна Марчик та Віктор Іванович Карпов. Підвищення ефективності контролю фізичної підготовки студентів. Криворізький державний педагогічний університет, 2001. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2186.

Повний текст джерела
Анотація:
Щорічне порівняння рівня фізичного здоров’я та фізичної підготовленості студентів сприятиме отриманню інформації, яку можна використовувати у корегуванні тих чи інших методів і засобів фізичної культури.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Марчик, В. І., А. О. Куцик та В. І. Карпов. Вплив рухомості в суглобах хребта на самопочуття. Криворізький державний педагогічний університет, 2006. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1933.

Повний текст джерела
Анотація:
В обсязі проведеного дослідження з урахуванням законів математичної статистики не можна стверджувати про вірогідно менший рівень гнучкості хребта у студентів, які зазнають больові відчуття, але можна констатувати тенденцію на його зменшення. Причиною того, що у 64% студентів І та ІІ курсів стаціонарного навчання виникають больові відчуття в кінці навчального дня бачимо в недостатньому освітянському рівні особистої фізичної культури. Зацікавленість студентів у стані здоров’я, підвищення працездатності може бути направлена на розвиток гнучкості хребта та м’язового корсету, укріплення суглобів засобами фізичного виховання, запобігання сутулості, формування правильної постави тощо.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Шарманова, Н. М. Кліше як регулятор міжкультурної комунікації. ИД «Белгород» НИУ «БелГУ», 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/507.

Повний текст джерела
Анотація:
Досліджено мовні кліше, що постають регуляторами міжкультурної комунікації в сучасному українському суспільстві. Вони маркують національно-культурні особливості процесу мовної інтеракції та характеризують стереотипність масового й індивідуального мислення, спілкування і мови, якою здійснюється міжкультурне спілкування.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Колоїз, Ж. В. Національно-культурний колорит українського місяцеліку (у порівнянні з білоруським та російським). МГУ имени А. А. Кулешова, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/555.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті йдеться про культурно-національну специфіку номенів, що позначають емпіричний час в українській мові (у порівнянні з білоруською і російською). Семантика емпіричних номінативних одиниць інтерпретується з позицій ціннісних установок і стереотипів, властивих ментальності тієї чи іншої нації. Увага акцентується на лексемах з семою «календарний місяць року», в яких закодовано інформацію про своєрідну мовну картину світу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії