Готові списки джерел за темами / Кислотна

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Книги
Частини книг
Тези доповідей конференцій
Звіти організацій

Добірка наукової літератури з теми "Кислотна"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Кислотна".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Кислотна"

Щелконогов, В. А., Е. С. Дарнотук, А. В. Чеканов, О. А. Баранова, К. Д. Казаринов, Н. С. Шастина, С. Л. Стволинский та ін. "ЛИПОСОМАЛЬНЫЙ ПРЕПАРАТ С КАРНОЗИНОМ И ЛИПОЕВОЙ КИСЛОТОЙ: ПОЛУЧЕНИЕ, АНТИОКСИДАНТНЫЕ И АНТИАГРЕГАНТНЫЕ СВОЙСТВА". Биофизика 66, № 2 (2021): 329–37. http://dx.doi.org/10.31857/s0006302921020149.

Повний текст джерела

Анотація:

Подобраны условия для получения фосфатидилхолиновых липосом, содержащих одновременно липоевую кислоту и карнозин. Полученные липосомы представляют собой сферические частицы размером 180-250 нм, характеризующиеся эффективностью включения липоевой кислоты, равной 50-70%, и карнозина - 17-33%. На модели окисления фосфатидилхолина пероксидом водорода показано антиоксидантное действие карнозина, липоевой кислоты или липоевой кислоты с карнозином совместно, заключающееся в торможении процесса липидной пероксидации, которое проявляется в уменьшение образования продуктов перекисного окисления липидов, реагирующих с тиобарбитуровой кислотой. Установлено, что липоевая кислота (5 мМ) и карнозин (0.1-10 мМ) в липосомах проявляют антиоксидантное действие. При этом было показано, что содержание соответствующих продуктов липидной пероксидации в липосомах с антиоксидантами (липоевая кислота + карнозин) было в 15 раз меньше, чем в контрольных липосомах (без антиоксидантов). Оценено влияние полученных липосомальных препаратов на агрегацию тромбоцитов, индуцированную арахидоновой кислотой. Обнаружено, что липосомальный препарат, содержащий липоевую кислоту (1.5 мМ) и карнозин (2.1 мМ), подавляет агрегацию тромбоцитов на 50-55% относительно контроля (тромбоциты и арахидоновая кислота), в то время как липосомы без антиоксидантов и водорастворимые формы препаратов карнозина и липоевой кислоты практически не влияют на агрегацию тромбоцитов, обусловленную арахидоновой кислотой.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ланин, С. Н., С. А. Рычкова, А. Е. Виноградов, М. Б. Вирясов, Е. В. Власенко, К. С. Ланина, П. Н. Нестеренко та Т. Д. Хохлова. "Кислотно-основные и адсорбционные свойства пористого микродисперсного детонационного наноалмаза". Сорбционные и хроматографические процессы 17, № 1 (20 лютого 2018): 63–77. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2017.17/354.

Повний текст джерела

Анотація:

Исследована адсорбция ряда соединений, обладающих свойствами кислот, оснований и амфотерных соединений, на пористом микродисперсном детонационном наноалмазе (ПМДН) из водных растворов. Из анализа результатов адсорбции кислотных и основных красителей на поверхности ПМДН следует, что на поверхности сорбента имеются как основные, так и кислотные группы, с которыми способны вступать во взаимодействия молекулы органических кислот, оснований и амфотерных соединений. Обработка исходного образца кислотой или основанием приводит к уменьшению адсорбции кислотных и основных красителей, что может быть связано с удалением примесей с поверхности ПМДН, с которыми способны взаимодействовать кислотные и основные соединения.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Копытько, Янина Федоровна, Тамара Дарижаповна Даргаева та Тамара Даниловна Рендюк. "Состав травы короставника полевого (Knautia arvensisL.)". Химико-фармацевтический журнал 54, № 7 (29 липня 2020): 41–48. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2020-54-7-41-48.

Повний текст джерела

Анотація:

С помощью ТСХ в траве Knautia arvensis обнаружены фенолкарбоновые кислоты и флавоноиды. Методом спектрофотометрии количественно оценено содержание фенольных веществ в пересчете на хлорогеновую кислоту (от 1,05 до 2,08 %), по этому веществу предложено стандартизовать образцы травы Knautia arvensis. Методом ВЭЖХ-УФ выявлено присутствие о-кумаровой, галловой, неохлорогеновой, хлорогеновой, кофейной, изоферуловой и розмариновой кислот, а также гиперозида и кемпферола. Наибольшее содержание имеет хлорогеновая (0,29 – 0,60 %) кислота. Методом ГЖХ-МС в гексановых извлечениях найдено 92 вещества, среди которых альфа-линоленовая кислота, этиловые эфиры пальмитиновой, пальмитолеиновой, 13-метилтетрадекановой, фенилуксусной кислот, фитол, изовалеральдегид диэтилацеталь, гексагидрофарнезилацетон, диэтоксиэтан, 14-метил-8-гексадеценаль, янтарной кислоты диэтиловый эфир, дигидроцитронеллол, фенилацетальдегид и др.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Хабибуллин, Марат Яхиевич. "СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ПРОЦЕССА СОЛЯНОКИСЛОТНОЙ ОБРАБОТКИ СКВАЖИН ПРИМЕНЕНИЕМ НОВЕЙШИХ ТЕХНОЛОГИЙ И ОБОРУДОВАНИЯ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 331, № 10 (21 жовтня 2020): 128–34. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2020/10/2861.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальность исследования обусловлена необходимостью обеспечивать равномерный нагрев раствора кислоты при скоростях закачки, создаваемых агрегатами, на термокислотные образцы. Решение этой проблемы позволит повысить эффективность кислотных и термокислотных обработок сильно дренированных скважин с низким пластовым давлением. Цель: разработать и предложить метод кислотного и термокислотного импульсирования, методику его применения и создать конструкции подземного и наземного оборудования скважин для осуществления разработанного метода. Объекты. Объем раствора, заливаемого в насосно-компрессорные трубы при термокислотной обработке методом импульсирования, зависит от их длины и внутреннего диаметра. Обычно он принимается равным 1,2–2 м3. Если в скважине, намеченной для проведения термокислотной обработки методом импульсирования, фильтр или его некоторая часть оказывались перекрытыми песчаной пробкой, то их предварительно очищали желонкой, не вскрывая зумпфа. А также используется специальный перфорированный наконечник и специальная заливочная головка. Методы. Термокислотную (как и кислотную) обработку скважины методом импульсирования проводят без применения насосного агрегата, что позволяет значительно сократить расходы. Ускорение движения кислотного раствора, нагрев всего объема до нужной температуры и создание давления (за счет веса столба раствора) способствуют увеличению глубины проникновения и эффективности воздействия кислоты на пласт. Результаты. Наиболее подходящим кислотным раствором для термокислотного импульсирования является 15 %-ная НСl, ингибированная униколом. Хорошие результаты дало внедрение способа кислотного импульсирования, предусматривающего использование специального наконечника, в котором канал штуцера полностью закрыт магниевым стержнем. В результате реакции магниевый стержень растворяется в кислотном растворе, после чего последний устремляется через освободившийся канал штуцера и перфорированный патрубок в фильтр, создавая так называемый кислотный импульс, т. е. достигается повышение скорости закачки под действием гидростатического давления.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Kostyshyn, L. V., L. V. Slobodianiuk, S. M. Marchyshyn, O. L. Demydiak та L. Yu Liashenko. "ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІЧНИХ КИСЛОТ У ТРАВІ ТА ПІДЗЕМНИХ ОРГАНАХ SAPONARIA OFFICINALIS L." Medical and Clinical Chemistry, № 4 (12 лютого 2021): 77–82. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.i4.11743.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Мильнянка лікарська (Saponaria officinalis L.) – багаторічна трав’яниста рослина, представник родини гвоздикові (Caryophyllaceae). Вона поширена по всій території Європи, у Північній Африці та на заході до Середньої Азії, але на даний час також культивується в багатьох країнах світу. В Saponaria officinalis L. спостерігають високий рівень сапонінів, також рослина містить флавоноїди, квайлову кислоту, жирні кислоти та різні фенольні сполуки. У джерелах літератури є інформація про протигрибкову активність сапонінової фракції мильнянки лікарської проти Gaeumannomyces graminis var. tritici й Fusarium culmorum та її антимікробні властивості. Відомостей про хімічний склад первинних метаболітів, а саме органічних кислот, у траві та підземних органах Saponaria officinalis L. у доступній літературі не знайдено, хоча ці речовини є одними з важливих класів природних сполук і мають широкий спектр біологічної та фармакологічної дій. Мета дослідження – виявити і визначити методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) кількісний вміст окремих компонентів органічних кислот у траві та кореневищах мильнянки лікарської. Методи дослідження. Кількісний вміст органічних кислот визначали методом ВЕРХ на рідинному хроматографі Agilent 1200 (Agilent Technologies, США). Результати й обговорення. Методом ВЕРХ у траві мильнянки лікарської ідентифіковано та визначено кількісний вміст винної, піровиноградної, ізолимонної, бурштинової і фумарової кислот, у підземних органах – піровиноградної, ізолимонної, лимонної, бурштинової та фумарової. Серед органічних кислот у траві рослини домінували ізолимонна та піровиноградна кислоти, вміст яких становив 120,83 і 25,14 мг/г відповідно. У підземних органах Saponaria officinalis L. в найбільшій кількості було визначено бурштинову кислоту (0,79 мг/г). Висновки. Уперше методом ВЕРХ досліджено якісний склад та кількісний вміст органічних кислот у мильнянці лікарській. Встановлено, що трава і підземні органи досліджуваної рослини містять винну, піровиноградну, ізолимонну, лимонну, фумарову та бурштинову кислоти. Серед органічних кислот у траві мильнянки лікарської домінувала ізолимонна кислота, вміст якої становив 120,83 мг/г. У кореневищах досліджуваного об’єкта переважала бурштинова кислота (0,79 мг/г). Отримані результати свідчать про перспективність подальших поглиблених фітохімічних досліджень біологічно активних речовин мильнянки лікарської (Saponaria officinalis L.).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Халиуллин, Феркат Адельзянович, Жекшен Касенович Маматов, Галия Амировна Тимирханова, Александр Владимирович Самородов та Линара Ирековна Баширова. "Синтез, антиагрегационная и антиоксидантная активность солей 2-[(1-изо-бутил-3-метил-7-(тиетанил-3)ксантин-8-ил)тио]-уксусной кислоты". Химико-фармацевтический журнал 54, № 9 (4 жовтня 2020): 9–14. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2020-54-9-9-14.

Повний текст джерела

Анотація:

Алкилированием 8-бром-3-метил-7-(тиетанил-3)ксантина (I) бромистым изо-бутилом синтезирован 8-бром-1-изо-бутил-3-метил-7-(тиетанил-3)ксантин (II). Реакцией нуклеофильного замещения соединения II с тиогликолевой кислотой получена 2-[(1-изо-бутил-3-метил-7-(тиетанил-3)ксантин-8-ил)тио]уксусная кислота (III). Взаимодействием кислоты III с органическими и неорганическими основаниями синтезированы водорастворимые соли 2-[(1-изо-бутил-3-метил-7-(тиетанил-3)ксантин-8-ил)тио]уксусной кислоты (IVа – з). Обнаружены вещества, проявляющие антиагрегационную активность на уровне ацетилсалициловой кислоты. Все полученные соединения, кроме IVа и IVв, подавляют перекисное окисление липидов, уступая аскорбиновой кислоте, но в отличие от аскорбиновой кислоты они подавляют генерацию активных форм кислорода фагоцитами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Habtemariam, Gebremariam Z., Anna V. Parshina, Tatyana S. Kolganova, Ekaterina Yu Safronova та Olga V. Bobreshova. "Влияние кислотно-основных свойств допантов, вводимых в мембраны МФ-4СК, на характеристики потенциометрических сенсоров в растворах никотиновой кислоты". Сорбционные и хроматографические процессы 20, № 3 (15 липня 2020): 369–77. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2020.20/2873.

Повний текст джерела

Анотація:

Никотиновая кислота (3-пиридинкарбоновая кислота) относится к витаминам группы В, а по отношению к окружающей среде является поллютантом. Для ее определения в пищевых, фармацевтических и физиологических средах известны методики масс-спектрометрии и хроматографии с различными способами детектирования, а также электрохимические сенсоры. В вольтамперометрических сенсорах для определения никотиновой кислоты используют различные гибридные материалы. Однако использование подобных материалов в потенциометрических сенсорах для определения никотиновой кислоты в литературе не описано. В данной работе исследована возможность использования гибридных материалов на основе перфторированной сульфокатионообменной мембраны МФ-4СК и поверхностно модифицированных наночастиц оксидов циркония и кремния для потенциометрического определения никотиновой кислоты в водных растворах. Показано, что варьирование кислотно-основных свойств и объемной доли допантов, вводимых в мембрану, оказывает существенное влияние на перекрестную чувствительность ПД-сенсоров к ионам никотиновой кислоты и гидроксония. Присутствие в мембране 3 мас.% оксида кремния с 15 мол.% 3-аминопропила на поверхности снижает в 2 раза чувствительность ПДсенсоров к мешающим ионам гидроксония и в 6 раз пределы обнаружения никотиновой кислоты по сравнению с таковыми для немодифицированного образца. Также снижение мешающего влияния ионов гидроксония на отклик ПД-сенсора и уменьшение предела обнаружения никотиновой кислоты достигаются при использовании мембраны, содержащей 5 мас.% оксида кремния с 3-пропилсульфокислотными группами. ПД-сенсоры на основе выбранных мембран характеризуются достаточно высокой чувствительностью к никотиновой кислоте (30.8 и 29.3 мВ/рс). Данные образцы могут быть использованы для разработки сенсорных систем для определения никотиновой кислоты в водных растворах и фармацевтических препаратах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дорфман, Михаил Борисович, та Андрей Алексеевич Сентемов. "ВЛИЯНИЕ ФИЛЬТРАЦИОННО-ЕМКОСТНЫХ СВОЙСТВ ПРИЗАБОЙНОЙ ЗОНЫ ПЛАСТА НА ЭФФЕКТИВНОСТЬ КИСЛОТНОЙ ОБРАБОТКИ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 331, № 2 (12 лютого 2020): 124–30. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2020/2/2488.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальность. В настоящее время большой объем исследований по оптимизации интенсификации работы скважин связан с изучением влияния скорости закачки кислотных составов на характер образования каналов и определение оптимальных объемов закачки. Важным фактором является первоначальное состояние призабойной зоны скважины: первичная проницаемость; характер насыщения паста пластовыми флюидами; объем внедрения и степень загрязнения буровой жидкостью. Цель: оценка влияния начальных фильтрационных характеристик призабойной зоны скважины на эффективность соляно-кислотной обработки. Методы. Были проведены опыты моделирующие соляно-кислотную обработку. Были использованы образцы с различными коллекторскими свойствами. В ряде экспериментов моделировалось загрязнение образцов буровым раствором. Результаты. Эффективность кислотной обработки образцов низкопроницаемой породы выше, чем в опытах с высокопроницаемыми кернами. В низкопроницаемых образцах сквозные каналы образуются при прокачке большего количества поровых объёмов кислотного раствора, чем в высокопроницаемых. Это связанно с тем, что раствор преимущественно расходуется на формирование новых каналов. Низкопроницаемые образцы имеют большую эквивалентную площадь образовавшихся каналов, что подтверждает большую эффективность кислотной обработки низкопроницаемых кернов. При снижении проницаемости коллектора вследствие загрязнения буровой жидкостью воздействие кислотного раствора происходит аналогично воздействию на незагрязнённый низкопроницаемый коллектор. Полученные результаты могут быть использованы при соляно-кислотной обработке на промысле с высокой вероятностью положительного эффекта. В дальнейшем необходимо дать экономическую оценку с учётом времени прорыва кислоты и необходимого количества соляной кислоты.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Королёв, Александр Игоревич, Светлана Александровна Заварыкина, Линь Као Ньят, Светлана Юрьевна Никитина та Александр Николаевич Зяблов. "Определение содержания карбоновых кислот в производственных растворах пьезоэлектрическими датчиками модифицированными полимерами с молекулярными отпечатками". Сорбционные и хроматографические процессы 20, № 2 (12 травня 2020): 271–76. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2020.20/2782.

Повний текст джерела

Анотація:

В работе разработаны пьезоэлектрические сенсоры на основе полимеров с молекулярными отпечатками для определения карбоновых кислот в газовой фазе. Цель работы состояла в разработке способа пьезосенсорного определения карбоновых кислот в паровоздушной смеси над раствором этилового спирта.Модификацию пьезоэлектрических сенсоров проводили полимерами с молекулярными отпечатками полученными на основе ароматического сополимера 1,2,4,5- бензолтетракарбоновой кислотыс 4,4′-диаминодифенилоксидом. В результате были получены сенсоры с селективными покрытиями:ПМО-Acetic, ПМО-Propionic, ПМО-Butyric. Для всех полученных сенсоров характерны низкие вели-чины относительного стандартного отклонения (не более 6%). При этом предел обнаружения карбоно-вых кислот составил 1.10-7 ммоль/дм3, а диапазон определяемых концентраций 1.10-1-1.10-6 ммоль/дм3.Полученные градуировочные графики имеют линейный вид и коэффициент детерминации более 98%для всех разработанных ПМО-сенсоров.В работе установлено, что модифицированные сенсоры избирательно реагируют только на текарбоновые кислоты, которые были использованы в качестве шаблонов при их синтезе. Это позволило апробировать эти сенсоры при анализе промежуточных фракций этанола: дистиллята, эпюрата, кубовой жидкости и сивушного спирта. Показано, что кубовая жидкость содержит все три карбоновые кислоты в незначительном количестве. В дистилляте и сивушном спирте содержится масляная кислота, при этом наибольшее содержание примесей карбоновых кислот зафиксирована в промежуточной фракции эпюрата.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Казначеев, Михаил Александрович, Николай Андреевич Тихонов та Руслан Хажсетович Хамизов. "Влияние примесных компонентов на осаждение солей кальция в процессе очистки фосфорной кислоты на анионите методом удерживания кислоты". Сорбционные и хроматографические процессы 21, № 4 (26 вересня 2021): 547–54. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2021.21/3639.

Повний текст джерела

Анотація:

Метод удерживания кислоты в сорбенте (Acid Reatardation) является эффективным способом для разделения смесей кислот и солей, основанным на различии в размерах молекул кислот и гидратированных ионных пар солевых компонентов, образующихся в сильно концентрированных растворах. Метод заключается в том, что раствор смеси компонентов с общим анионом пропускается через колонку с гелевым анионитом, находящимся в той же анионной форме, что позволяет исключить ионный обмен. На первом этапе процесса кислота задерживается внутри нанопор сорбента, в то время как раствор солей проходит через слой. Этот процесс продолжается до тех пор, пока не прекратится удерживание кислоты, и она не появится на выходе из колонки. Далее осуществляется второй этап – вытеснение кислоты промывкой слоя в колонке водой (классический метод) или специальным промывочным раствором (модифицированный метод). При этом на выходе получается раствор чистой кислоты с высокой концентрацией. В настоящей работе анализируются результаты эксперимента по очистке промышленной экстракционной фосфорной кислоты (ЭФК), содержащей большое количество примесей, модифицированным методом, в котором использование раствора разбавленной фосфорной кислоты в качестве вытесняющего раствора позволяет предотвратить осаждение солей кальция. Для исследования влияния промывочного раствора на процесс осаждения в работе сформулирована математическая модель химического равновесия в системе из ограниченного числа компонентов ЭФК, которая позволяет рассчитать молекулярный и ионный состав смеси в зависимости от концентраций входных веществ, в том числе определить количество вещества в осадке. Показано, что в случае, когда в исходном растворе находятся только соли кальция и фосфорная кислота, концентрации промывочного раствора 0.1 моль/дм3 по фосфорной кислоте достаточно, чтобы предотвратить осаждение, и этот эффект обусловлен образованием более растворимых кислых солей. Если в растворе также присутствуют соли других металлов, в частности алюминия и железа, то как предсказывает модель, механизм образования кислых солей не объясняет отсутствия осадкообразования. Для этого потребовалась бы концентрация промывочного раствора не менее 0.13 моль/дм3. Результаты моделирования позволяют сделать вывод, что в системе имеются другие механизмы, препятствующие осаждению. Одним из таких механизмов может являться эффект изотермического пересыщения в слое ионита.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Кислотна"

Кириченко, Ольга Михайлівна, Ольга Михайловна Кириченко та Olha Mykhailivna Kyrychenko. "Активація глинистих сорбентів у технологіях адсорбційного очищення стоків". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/39847.

Повний текст джерела

Анотація:

Вивчення адсорбції іонів з водних середовищ на твердих сорбентах представляє інтерес для багатьох виробництв та природоохоронних технологій. З метою використання строкатих глин в технологіях очищення водних розчинів від іонів важких металів, в даній роботі планується розглянути їх адсорбційну здатність та вплив кислотної та лужної активації на адсорбційну ємність відносно іонів цинку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Вецнер, Юлана Ігорівна, Анатолій Сергійович Савенков та Ірина Сергіївна Білогур. "Одержання комплексних добрив із збіднених фосфоритів з використанням карбаміду". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/42467.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Kozhukhar, Nazariy, and Назарій Кожухар. "Microbial communities of soils and acid mine drainage bioremediation." Thesis, National Aviation University, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/50768.

Повний текст джерела

Анотація:

1. В. Бузило, А. Павличенко, С. Кулина, В. Кіященко. Шляхи забезпечення екологічної безпеки при ліквідації вуглевидобувних підприємств. Розробка родовищ. 2013. С. 437-440. 2. Costa M.-C., Duarte J.-C. Bioremediation of acid mine drainage using acidic soil and organic wastes for promoting sulphate-reducing bacteria activity on a column reactor. Water, Air, and Soil Pollution. 2005. Vol. 165. P. 325-345. 3. Bhupinder D. Biotechnological Tools for Remediation of Acid Mine Drainage. Bio-Geotechnologies for Mine Site Rehabilitation / eds. MNV Prasad Paulo Jorge de Campos Favas Subodh Kumar Maiti. Elsevier. 2018. 730 p. 4. Ford K.L. Passive treatment systems for acid mine drainage. U.S. Bureau of Land Management Papers. 2003. 19 p.
As a result of restructuring in 1990-2000 and occupation in 2014 the coal-rich Donetsk Basin saw massive mine closures. Leaving behind acid mine drainage, dam failures, non-remediated areas and cases of direct discharges into waterways that could lead to serious and long-term environmental impacts. The elimination of mines leads to changes in natural conditions for the living organisms and the formation of unfavorable environmental situations, such as. Acidic mine drainage occurs naturally in some environments as part of rock weathering, but is enhanced by large-scale soil disturbances common in mining. Acid mine drainage neutralization depends on its chemistry, electron donors / receptors, temperature, and pH. Iron-reducing bacteria and sulfate-reducing bacteria form the root component of these bioreactors. Acidophilic heterotrophic bacteria promote the oxidation of ferrous to ferric iron in acidic waters.
В результаті реструктуризації в 1990-2000 рр. та окупації в 2014 р. багатого вугіллям Донецький басейн побачив масове закриття шахт. Залишаючи за собою дренаж кислотних шахт, аварії дамб, не відновлювані ділянки та випадки прямих скидів у водні шляхи, які можуть призвести до серйозних і довгострокових впливів на навколишнє середовище. Ліквідація шахт призводить до змін природних умов для живих організмів та формування несприятливих екологічних ситуацій. Кислотний дренаж шахт природним чином відбувається в деяких середовищах як частина вивітрювання гірських порід, але посилюється широкомасштабними ґрунтовими порушеннями, характерними для гірничодобувних робіт. Нейтралізація дренажу кислотних шахт залежить від його хімії, донорів / акцепторів електронів, температури та рН. Основним компонентом цих біореакторів є залізоредукуючі бактерії та сульфатредукуючі бактерії. Ацидофільні гетеротрофні бактерії сприяють окисленню заліза(ІІ) до заліза(ІІІ) в кислих водах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Харчук, О. Е., С. М. Романько та С. В. Тимофіїв. "Концентрування розчину сульфатної кислоти випаровуванням у потік нейтрального газу". Thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67677.

Повний текст джерела

Анотація:

У даній роботі були проведені розрахунки процесу концентрування розчину сульфатної кислоти в діапазоні зміни його параметрів, який відповідав їх змінам при експериментальному визначенні коефіцієнтів рівнянь. Результати такого моделювання процесу концентрування представляли у вигляді графічних залежностей відносної масової частки води від часу, які характеризують зміни складу розчину кислоти при його концентруванні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гладкий, Федір Федорович, Ольга Вікторівна Османова та М. В. Миргород. "Удосконалення технології рафінації коріандрової олії". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46774.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Матрунчик, Ольга Леонідівна, Геннадій Георгійович Тульський, Тетяна Андріївна Білоус та Т. О. Подушка. "Дослідження кінетики анодного процесу в електрохімічному синтезі метансульфонової кислоти". Thesis, НТУ "ХПІ", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/37591.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Kvasnina, O. V., and A. O. Shapovalenko. "Acid rains." Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34855.

Повний текст джерела

Анотація:

Acid rains are harmful precipitations which make us get wet. Acid rains can be in the form of rain, hail or snow. They are very harmful from the ecological, economic and aesthetic point of view. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34855

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Примаченко, Сергій Володимирович. "Борвмісні етери поліоксісполук". Thesis, Примаченко С. В. Борвмісні етери поліоксісполук // Проблеми та досягнення сучасної хімії: Збірник тез доповідей XIX Наукової молодіжної конференції (Одеса, 26-28 квітня 2017р.). – 2017. – С. 53, 2017. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/27213.

Повний текст джерела

Анотація:

В тезах доповіді вистлене питання значення бору в життєдіяльності рослин. Синтезу борвмісного компаунду на основі поліцукрів та осушувача твердофазним методом та розшифровки ІЧ-спектрів продуктів синтезу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ларінцева, Надія Вікторівна, Леонід Володимирович Горбунов та О. М. Чаплигіна. "Біотехнологічні аспекти використання кукурудзяної олії як бази для виробництва косметичних засобів". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44705.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Назарова, В. В., та О. І. Сердюк. "Екобезпечна ресурсозберігаюча технологія вилучення свинцю з брухту свинцево-кислотних акумуляторів". Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/13705.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою роботи було розроблення удосконаленого способу переробки ВСКА електрохімічним методом. Був проведений аналіз технологічних схем, в основі яких лежить електрохімічний метод переробки компонентів акумуляторів, що містять свинець. Критеріями оцінки існуючих методів були ефективність, а також екологічна безпека процесу переробки. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/13705

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Книги з теми "Кислотна"

Хорват, Л. Кислотный дождь. Москва: Стройиздат, 1990.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Малыгин, А. Г. Метаболизм карбоновых кислот (периодическая схема). Москва: Международная программа образования, 1999.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Мчедлов-Петросян, Н. О. Дифференцирование силы органических кислот в истинных и организованных растворах. Харьков: ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2004.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кислотные дожди. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1989.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Мартыненко, Б. В. Кислоты - основания. М., 1988.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Придный ингибитор роста- абсцизовая кислота. М., 1989.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Основы кислотно-солевой переработки фосфоритов Каратау. Алма-Ата, 1990.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Производные пантотеновой кислоты. Минск: Наука и Техника, 1989.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кислотные выпадения. Долговременные тенденции. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1990.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Паукштис, Е. А. Инфракрасная спектроскопия в гетерогенном кислотно-основном катализе. Новосибирск, 1992.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Частини книг з теми "Кислотна"

Буркеева, Гульсым Кабаевна, та Гүлім Дәулетқызы Нұрсейіт. "РАДИКАЛЬНАЯ СОПОЛИМЕРИЗАЦИЯ НЕНАСЫЩЕННЫХ ПОЛИЭФИРОВ С АКРИЛОВОЙ КИСЛОТОЙ". У РАДИКАЛЬНАЯ СОПОЛИМЕРИЗАЦИЯ НЕНАСЫЩЕННЫХ ПОЛИЭФИРОВ С АКРИЛОВОЙ КИСЛОТОЙ. ICSP «NEW SCIENCE», 2020. http://dx.doi.org/10.46916/14122020-2-978-5-00174-069-8.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Штеніков, М. Д., та В. О. Іваниця. "Аеробні споротвірні бактерії глибоководних осадів Чорного моря". У Мікробіологічні дослідження Чорного моря. Odesa, Ukraine: Odesa I.I. Mechnikov National University, 2021. http://dx.doi.org/10.18524/978-617-689-454-4.4.

Повний текст джерела

Анотація:

З глибоководних відкладень Чорного моря виділено ізоляти споротвірних бактерій, які методом аналізу профілів жирних кислот віднесено до 14 видів родів Bacillus, Paenibacillus та Brevibacillus. Виділені бактерії охарактеризовані за антагоністичною активністю по відношенню до опортуністичних патогенів людини. За результатами скринінгу було відібрано Bacillus velezensis ONU 553, B. pumilus ONU 554та B. subtilis ONU 559. Загальні характеристики геномів цих бактерій укладаються в діапазон значень, властивий відповідним видам. Методом рідинної хромато-масспектрометрії у бактерій штаму Bacillus velezensis ONU553 виявлено та ідентифіковано 90, B. pumilus ONU 554 – 33, B. subtilis ONU 559 - 43 екзометаболіти. Серед них виявлено антибіотики класів ліпопептидів та амікумацинів, а також пентапептид GPFPI. Виявлені сполуки, які ідентифіковані для бацил вперше, потребують подальшої верифікації. Для ряду сполук вперше ідентифіковано біосинтетичні генні кластери. Розраховані за профілями жирних кислот індекси термофільності та аналіз амінокислотних спектрів за методом Moura (в авторській модифікації) вказують на неаборигенність штамів B. velezensis ONU 553 та B. subtilis ONU 559 для донних відкладень. Виділені і вивчені штами морських бактерій поповнили Колекцію морських мікроорганізмів Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, а отримані дані щодо геномів та екзометаболомів морських бактерій можуть слугувати науковою основою для розробки нових фармацевтичних препаратів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Папченко, Вікторія, and Тетяна Матвєєва. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВМІСТУ ОЛЕЇНОВОЇ КИСЛОТИ ОЛІЙ З НАСІННЯ СОНЯШНИКУ ВИСОКООЛЕЇНОВИХ ГІБРИДІВ." In Scientific bases of agriculture, development of ways of its effective development, 23–31. International Science Group, 2022. http://dx.doi.org/10.46299/isg.2022.mono.agro.1.2.2.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Страшнова, І. В., Н. В. Коротаєва, Н. Ю. Васильєва, М. Д. Штеніков, К. С. Потапенко, Г. В. Лісютін, М. М. Чабан, Т. В. Гудзенко та В. О. Іваниця. "Актинобактерії Одеської затоки Чорного моря". У Мікробіологічні дослідження Чорного моря. Odesa, Ukraine: Odesa I.I. Mechnikov National University, 2021. http://dx.doi.org/10.18524/978-617-689-454-4.3.

Повний текст джерела

Анотація:

У цьому розділі наведено результати виявлення актиноміцетів в біологічних обростаннях природного черепашнику, бетонних споруд і мідій Одеської затоки Чорного моря та описана таксономічна різноманітність і основні біологічні властивості 53 досліджених штамів. При рості на різних поживних середовищах виділені штами актиноміцетів утворюють субстратний і повітряний міцелії, демонструючи різноманіття морфологічних типів. Деякі штами утворюють водорозчинні і меланоїдні пігменти на відповідних середовищах. Ізольовані актиноміцети ростуть у температурному діапазоні 10 °С - 45 °С. Більшість штамів актиноміцетів добре ростуть у присутності NaCl у концентрації до 9%. Досліджені штами утилізують різні запропоновані джерела вуглецю, демонструючи значну метаболічну активність. Найбільш вживаним субстратом для актиноміцетів із черепашнику є лактоза, для актиноміцетів із бетону – рамноза, для актиноміцетів із мідій – цукроза. Попередня ідентифікація за порівнянням спектрів жирних кислот дозволила встановити що ізольовані штами актиноміцетів з різними індексами подібності відносяться до двох родівStreptomyces і Nocardiopsis, із суттєвим домінуванням представників роду Streptomyces. У жирнокислотних спектрах досліджених актиноміцетів роду Streptomyces присутні ізомери розгалужених насичених і ненасичених жирних кислот із загальною кількістю атомів вуглецю від 10 до 17. Виявлення і виділення актиноміцетів із об’єктів Чорного моря сприятиме подальшому вивченню екологічної ролі цих бактерій в морському середовищі, їх різноманітності, розподілу, умов культивування, еволюційних механізмів пристосування до життя в морі та оцінці біотехнологічного потенціалу до продукції нових біологічно активних метаболітів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Боева, Ольга Сергеевна, та Мария Владимировна Быкова. "ОЦЕНКА IN VITRO ВОЗМОЖНОГО ЦИТОТОКСИЧЕСКОГО ДЕЙСТВИЯ ГЛИЦИРРИЗИНОВОЙ КИСЛОТЫ ПРИ ИНТРАНАЗАЛЬНОМ ВВЕДЕНИИ". У ОЦЕНКА IN VITRO ВОЗМОЖНОГО ЦИТОТОКСИЧЕСКОГО ДЕЙСТВИЯ ГЛИЦИРРИЗИНОВОЙ КИСЛОТЫ ПРИ ИНТРАНАЗАЛЬНОМ ВВЕДЕНИИ. ICSP "NEW SCIENCE", 2021. http://dx.doi.org/10.46916/13122021-1-978-5-00174-401-6.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дахно, Елена Александровна. "МЕТОДИЧЕСКАЯ РАЗРАБОТКА УРОКА ПО ХИМИИ В 8 КЛАССЕ ПО ТЕМЕ «ХИМИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА КИСЛОТ»". У МЕТОДИЧЕСКАЯ РАЗРАБОТКА УРОКА ПО ХИМИИ В 8 КЛАССЕ ПО ТЕМЕ «ХИМИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА КИСЛОТ». ICSP «NEW SCIENCE», 2021. http://dx.doi.org/10.46916/12012021-2-978-5-00174-094-0.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Кислотна"

Тарасова, А. О. "Влияние льняного жмыха в рационах молодняка лошадей на жирнокислотный состав мышечной ткани". У Наука России: Цели и задачи. НЦ "LJournal", 2021. http://dx.doi.org/10.18411/sr-10-04-2021-17.

Повний текст джерела

Анотація:

Целью работы являлось изучение жирнокислотного состава мышечной ткани молодняка лошадей, потреблявшего льняной жмых в дозировках 300 и 500 г/гол в сутки. При исследовании жирнокислотного состава липидов мышечной ткани молодняка лошадей, потреблявших льняной жмых, идентифицировано 34 жирные Наука России: Цели и задачи – 63 – кислоты. Не установлено существенных (достоверных) различий в соотношении отдельных жирных кислот, ненасыщенных, насыщенных и полиненасыщенных между животными подопытных групп. Мясо лошадей, потреблявших льняной жмых, было более сбалансированным по содержанию жирных кислот.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Миронов, А. А., та И. Г. Моргунов. "Новый метод выделения из мицелия Mortierella alpina смеси эфиров жирных кислот с высоким содержанием арахидоновой кислоты". У VI Пущинская школа-конференция «Биохимия, физиология и биосферная роль микроорганизмов». ИД «Вода: химия и экология», 2019. http://dx.doi.org/10.18334/ibpm2019.206-207.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Белоус, Д. С., И. Н. Мельников, С. Я. Пичхидзе, Д. В. Кайргалиев та А. Г. Ермошин. "Кислоты в огнетушащих составах". У ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ. НИЦ «Л-Журнал», 2016. http://dx.doi.org/10.18411/lj-30-11-2016-4-02.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Климкина, Т. Н., В. С. Дубов, А. А. Красная та И. А. Курындина. "Гиалуроновая кислота как триггер развития аутоиммунного воспалительного синдрома, индуцированного адъювантами". У Научный диалог: Вопросы медицины. ЦНК МНИФ «Общественная наука», 2017. http://dx.doi.org/10.18411/spc-15-11-2017-04.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Сидикова, Г., Н. Мусулмонов, А. Сидиков та Й. Тохиров. "КАТАЛИТИЧЕСКИЙ СИНТЕЗ ЭТИЛАЦЕТАТА ИЗ УКСУСНОЙ КИСЛОТЫ". У MODALITĂȚI CONCEPTUALE DE DEZVOLTARE A ȘTIINȚEI MODERNE. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/20.11.2020.v2.09.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Мусулмонов, Н., Г. Сидикова, А. Сидиков та Ф. Тошбоев. "КИНЕТИКА СИНТЕЗА ЭТИЛАЦЕТАТА ИЗ УКСУСНОЙ КИСЛОТЫ". У MODALITĂȚI CONCEPTUALE DE DEZVOLTARE A ȘTIINȚEI MODERNE. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/20.11.2020.v2.10.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Данченко, Ю. М. "Хімічна будова та кислотно-основні властивості поверхневих центрів адсорбції мінеральних сорбентів". У PROSPECTS FOR EARTH EXPLORATION: CURRENT STATE AND RATIONAL USE OF RESOURCES. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-183-1-17.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

КЛИНОВ, А. П., та М. А. МАЗО. "ПОСТРОЕНИЕ МОДЕЛИ МОЛЕКУЛ КСЕНОНУКЛЕИНОВЫХ КИСЛОТ". У ПОЛИМЕРЫ 2020. TORUS PRESS, 2020. http://dx.doi.org/10.30826/polymers-2020-20.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Чадова, Оксана Андреевна, and Петр Владимирович Веланский. "FATTY ACID COMPOSITION OF ENDOPHYTIC MICROALGAE LAMINARIOCOLAX AECIDIOIDES, STREBLONEMA CORYMBIFERUM AND STREBLONEMA SP. (ECTOCARPALES, PHAEOPHYCEAE)." In Наука. Исследования. Практика: сборник избранных статей по материалам Международной научной конференции (Санкт-Петербург, Апрель 2021). Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.37539/srp296.2021.41.36.008.

Повний текст джерела

Анотація:

Впервые исследован жирнокислотный состав полярных и нейтральных липидов бурых эндофитных микроводорослей Laminariocolax aecidioides, Streblonema corymbiferum и Streblonema sp. Показано, что в состав полярных липидов входят главным образом полиненасыщенные жирные кислоты, такие как 18:3ω-3, 18:4ω-3 и 20:5ω-3. Во фракциях нейтральных липидов всех образцов доминировали насыщенные жирные кислоты 14:0 и 16:0, мононенасыщенная 18:1ω-9 и полиненасыщенная 18:2ω6. Отмечена высокая концентрация 16:1ω-7 в нейтральной фракции Streblonema sp. Во всех липидных фракциях эндофитов, кроме нейтральных липидов S. corymbiferum, обнаружены гидроксилированные жирные кислоты 22:0Δ2-OH и 24:0Δ2-OH. The fatty acid composition of polar and neutral lipids of brown endophytic microalgae Laminariocolax aecidioides , Streblonema corymbiferum and Streblonema sp. was investigated for the first time. It was shown that the composition of polar lipids of endophytes includes mainly polyunsaturated fatty acids, such as 18:3ω-3, 18:4ω-3 and 20: 5ω-3. Saturated 14:0 and 16:0, monounsaturated 18:1ω-9 and polyunsaturated 18:2ω6 dominated the neutral lipids of all samples. A high concentration of 16:1ω-7 was observed in the neutral fraction of Streblonema sp. Hydroxylated fatty acids 22:0Δ2-OH and 24:0Δ2-OH were found in all lipid fractions, except for neutral lipids of S. corymbiferum .

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Кислотна"

Савосько, Василь Миколайович. Локальное фоновое содержание тяжелых металлов в почвах Криворожского железорудного региона. Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, 2009. http://dx.doi.org/10.31812/0564/480.

Повний текст джерела

Анотація:

Установлены уровни содержания подвижных форм (вытяжка однонормальная азотная кислота) тяжелых металлов (железа, марганца, никеля, меди, свинца, кадмия) в почвах основных локальных фоновых территорий Криворожского железорудного региона. Определены закономерности распределения металлов по почвенному профилю черноземов обыкновенных и южных.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Савосько, Василь Миколайович. Содержание подвижных форм тяжелых металлов в почвах, прилегающих к Северному горно-обогатительному комбинату (Кривбасс). Днепропетровский национальный университет, 2000. http://dx.doi.org/10.31812/0564/306.

Повний текст джерела

Анотація:

Об’єктом дослідження були вибрані ґрунти територій, що межують з Північним гірничозбагачувальним комбінатом Криворізького залізорудного басейну. Кислоторозчинну витяжку для визначення вмісту рухливих форм важких металів (заліза, марганцю, цинку, нікелю, міді, свинцю, кадмію) одержували шляхом спалювання зразка ґрунту в однонормальній азотній кислоті. В результаті дослідження встановлено, що в грунтах відбувається як вилуговування, так і накопичення рухливих форм важких металів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРЕДВАРИТЕЛЬНОЙ ОБРАБОТКИ СЫРЬЯ ДЛЯ ПОВЫШЕНИЯ ВЫХОДА ПЕКТИНА. Г. В. Алексеев, O. А. Егорова, А. Г. Леу, липень 2020. http://dx.doi.org/10.33236/2307-910x-2020-2-30-78-84.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье рассмотрен более экологичный способ производства пектина по сравнению с классической кислотной схемой, которая требует применения сильных минеральных кислот и токсичных растворителей. Материалы и методы, результаты и обсуждения. В выполненной работе не используются сильные минеральные кислоты, что должно вызывать падение выхода конечного продукта, однако сделаны попытки найти методы, устра-няющие эти препятствия и повысить выход конечного продукта. Исследована возможность увеличения выхода пектина, полученного с помощью кислотного гидролиза с использованием лимонной кислоты, за счет применения предварительного СВЧ-воздействия на цитрусовое сырьё. Цель исследования состояла в оценке влияния СВЧ-обработки на стадии подго-товки сырья – сушки и экспериментальном подборе параметров сушки с сохранением высоких качественных показателей получаемого пектина. Внимание уделено получению высокоэтерифицированного пектина, который широко используется в пищевой промышленности в качестве студнеобразователя и загустителя. При производстве пектина возможно использо-вать вторсырье. Такая переработка отходов не только экономически снижает расходы производства, но и улучшает экологическую ситуацию утилизации отходов. Для производства пектина возможно использовать отходы соковой про-мышленности. В качестве сырья в исследовании использовались флаведо и альбедо апельсинов, сорт которых лидирует в мире по количе-ству использования при производстве соковой продукции. Для получения пектина в данной работе использовался кислотный метод. Гидролиз проводился с использованием лимонной кислоты в три стадии. Осаждение проводилось этиловым спиртом. Подготовка пектиносодержащего сырья способна в значительной мере повлиять на качество получаемого пек-тина. В настоящее время для хранения и подготовки к переработке вторичного пищевого сырья главным образом исполь-зуют конвективную сушку. Произведена оценка влияния различных видов сушки цитрусового сырья, применяемого для про-изводства пектина. Сравниваются качественные и количественные показатели полученного пектина, такие как степень этерификации, молекулярная масса, студнеобразование и выход, для сырья, высушенного конвективным методом и комби-нированным методом, сочетающим предварительную СВЧ-обработку и обдувку сухим воздухом. Представлены кривые сравниваемых методов предварительной сушки. Проанализирована скорость выхода пектина по стадиям гидролиза в зави-симости от рассматриваемых методов сушки. Подобраны оптимальные мощностные режимы для предварительной СВЧ-сушки цитрусового сырья. Рассмотренный способ получения пектина с использованием СВЧ-обработки сырья позволяет при сохранении качественных показателей упростить технологию, повысить выход и сократить не только время сушки, но и продолжительность гидролиза. Заключение. Полученные данные представляют ценность для разработки или усовершенствования технологии промышленного метода производства пектина, использующего экологические способы экстракции без применения сильных минеральных кислот, для увеличения выхода и качества пектина.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

РАЗРАБОТКА ТЕХНОЛОГИИ ПИЩЕВОЙ ДОБАВКИ С ПРОФИЛАКТИЧЕСКИМИ СВОЙСТВАМИ. В. В. Садовой, Т. В. Щедрина, В. В. Мелентьева, Н. А. Дрижд, липень 2020. http://dx.doi.org/10.33236/2307-910x-2020-2-30-85-89.

Повний текст джерела

Анотація:

Исследованы квантово-химические характеристики молекул флавоноидов выжимок красного винограда. Установлены оптимальные режимы экстракции сопутствующих ингредиентов из виноградных выжимок (титруемые кислоты, сахара и другие органические соединения). Осадок отделяли от раствора, измельчали и сушили. В результате получали пищевую профилактическую добавку с антиоксидантными свойствами

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!