Добірка наукової літератури з теми "Етноси"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Етноси".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Етноси"

1

Brodetskaya, Yuliya Yuryevna. "Людина в системі етичного порядку:". Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 3, № 1 (8 липня 2020): 4–10. http://dx.doi.org/10.15421/342001.

Повний текст джерела
Анотація:
В статті підіймаються питання співвідношення етичного та антропологічного аспектів спів-буття, їх точки перетину та механізми залучення в систему соціальної взаємодії. Наголошується, що саме спільність походження (аж до родової), яка формує ідентичність расово-антропологічних особливостей народу (його мови, релігії, традиції і звичаїв, фольклору, побуту, уподобань в їжі), складає базову ознаку етносу. Автор зазначає, що усвідомлення етнічної приналежності обумовлюється генетичним кодом, що закладено з моменту народження людини, який поєднує людей в особливі (кровноспоріднені) спільноти. Отже, саме на основі останнього проявляються ідентичні ознаки етносу – мова, звичаї, темперамент, ментальність тощо. Ця особливість етнічної природи людини вибудовує етичну специфіку її буття-разом. Іншими словами, етнокультурний простір постає у якості топосу взаємодії спільнот, що проявляє унікальність кожного етносу, роду, людини. Таким чином, етнічна своєрідність, культура постає як прояв унікального дару, яким наділений кожний народ, етнос для праці на своїй землі, у межах свого соціокультурного простору. Тому метою цієї унікальності етносів є не протистояння та домінування, а внесок в спільне буття, проявлення дару кожного народу. На це й працюють етичні принципи-цінності добра (любові, родини, довіри, творчості тощо), що закладають онтологічні основи буття людини. А отже, саме етнічна унікальність, родова своєрідність, що проявляється в ментальності, психології, характері етносу, є основним фактором реалізації спільного буття.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Raday, Andriy. "Етнос і нація. Аналіз дефініцій". Multiversum. Philosophical almanac, № 1-2 (17 травня 2015): 67–76. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2015.1-2.07.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглядаються основні дефініції поняття «етнос» і його суттєва відмінність від поняття «нація». Аналізуються різні підходи до тлумачення природи цього феномену – біологічний і соціальний. Доводиться, що дотримання лише одного підходу – біологічного чи соціального (із запереченням іншого) – призводить до логічних суперечностей та наукової невизначеності. Обґрунтовується теза про необхідність діалектичного поєднання цих підходів в розумінні етносу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Жданович, Юлiя Анатоліївна. "МІМЕЗИС І ПОЙЕСІС У ФОРМУВАННІ СІЛЬСЬКОГО ПРЕДМЕТНОГО СЕРЕДОВИЩА ХХ СТОЛІТТЯ НА СЛОВ’ЯНО- РОМАНСЬКОМУ ПОГРАНИЧЧІ УКРАЇНИ". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 45 (17 грудня 2021): 233–40. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247400.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета статті — аналіз ролі мімезису й пойесісу у формуванні мистецьких і дизайнерських компонентів сільського предметного середовища ХХ століття на слов’яно-романському пограниччі України. Методологія дослідження спирається на системно-аналітичний, мистецтвознавчий та порівняльно-історичний методи. Системно-аналітичний метод використаний для систематизації понять мімезису й пойесісу в історії формування дизайну предметного середовища. Мистецтвознавчий метод застосований для визначення особливостей культурно-етнічної та мистецької ідентифікації мешканців слов’янсько-романського прикордоння, а порівняльно-історичний — для конкретизації місця мімезису й пойесісу в історичній ретроспективі ХХ століття на слов’яно-романському пограниччі України. Наукова новизна дослідження полягає у визначені наукових концептів мімезису й пойесісу в розрізі як етнографії й краєзнавства, так і сфери дизайну й мистецтва; обґрунтуванні рівня наслідування і креативності в матеріальному побуті порубіжжя слов’янського світу з романським на території Південно-Західної України. Висновки. Встановлено, що мімезис та пойесіс — це поняття, що динамічно розвиваються в контексті етнографічного розвитку етнічних прикордонних регіонів України. В процесі формування сільського предметного середовища мешканці традиційної культури схильні до наслідування (мімезису). Водночас входження інноваційності в повсякденний уклад залишає місце творчості й нововведенням (пойесісу). Наскільки тісно вони переплетені — залежить не лише від регіону чи населеного пункту, а й від окремої сільської родини — української, румунської чи змішаної. Виявлено, що для нашої країни не були характерні політичні пограниччя, бо кордони в середині ХХ століття прокладалися без урахування етнічного чинника і перевага надавалася ідеологічним і безпековим засадам. Проаналізовано загальні тренди прагнення до наслідування й творчості у формуванні дизайну предметного середовища на українському пограниччі на прикладі україно- румунського (Буковина, Закарпаття) та україно-молдавського (Поділля, Одещина, Бессарабія) пограниччя. Окреслено специфіку культурно-етнічної та мистецької ідентифікації мешканців слов’янсько-романського прикордоння: православне віросповідання та використання української та румунської мов у повсякденному житті. Мімезисом зазначеної ситуації є те, що мова й мистецтво традиційно відрізняли українців від молдаван і румун (натомість релігія об’єднувала ці етноси). Пойесіс, очевидно, полягає в тому, що одним із найміцніших чинників національної належності в цьому регіоні є дизайн предметного середовища, який формувався під впливом як географії (Карпати, лісостеп, степ, близькість до моря), так і розуміння кожним етносом духовного розвитку й економічних чинників. Обґрунтовано, що зображені й розглянуті явища на українському пограниччі з Румунією й Молдовою детально відображають тренди, притаманні більшості подібних територій Центрально-Східної Європи, а також виражають достатню диверсифікованість та неоднозначність еволюції етнічних спільнот в умовах пограниччя, особливо коли мова йде про різні за історичним минулим народи — слов’янські та романські.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Баовень, Лу. "ОСОБЛИВОСТІ ЕТНОКУЛЬТУРНОЇ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ В КИТАЇ". Педагогіка та психологія, № 62 (серпень 2019): 126–33. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.62.14.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджуються процеси етнокультурної підготовки здобувачів освіти закладів вищої освіти Китайської Народної Республіки. Етнокультурна підготовка здобувачів освіти розглядається в контексті компетентнісного підходу як здатність до міжкультурного спілкування та порозуміння. Розглянуто компоненти етнокультурної компетентності: вмотивованість та здатність особистості пізнавати оточуючий світ; здатність до збереження та збагачення традицій рідного етносу з усвідомленою повагою й толерантним ставленням до традицій інших етносів; готовність до міжетнічного діалогу на засадах взаємоповаги. Розкрито роль закладів вищої освіти у процесі етнокультурної підготовки здобувачів освіти через розвиток університетської культури в межах відкритого майданчика для зустрічі різних поглядів, культур та етносів. Проведено аналіз процесу формування етнокультурної компетентності майбутніх педагогів музичного мистецтва, який базується на введенні до змісту професійної підготовки окремих освітніх елементів етнокультурного й етнопедагогічного напряму підготовки. Виділено шляхи інтеграції етнокультурної підготовки здобувачів освіти закладів освіти Китаю через посилення ролі варіативного блоку навчальних планів, які розкривають етнокультурний сенс життя окремого регіону країни, та посилення нормативного блоку дисциплінами, які пов’язані із загальними етнокультурними тенденціями певної нації. На прикладі Інституту перспективних гуманістичних досліджень при Пекінському університеті (IAHS) розглянуто програми етнокультурної підготовки здобувачів освіти. Етнокультурна підготовка здобувачів освіти здійснюється шляхом щорічного залучення 30 найталановитіших студентів Пекінського університету для проходження курсу поглибленого міжкультурного спілкування, який включає практику міжкультурного спілкування та етнокультурної підготовки.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Мамбетова, А. А. "АВТОРСЬКИЙ ОПИТУВАЛЬНИК «ШКАЛИ МУЛЬТИКУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ»: ПРОЦЕС КОНСТРУЮВАННЯ ТА ОПИС ПРОДУКТУ". Problems of Modern Psychology, № 1 (30 червня 2021): 109–18. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-1-12.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті подано опис авторського опитувальника, що ґрунтується на основі припущення про те, що люди мають відмінні стилі сприймання навколишньої дійсності та реагування на неї, які створюють основу для різних культурних укладів. Проведення мультикультурної ідентифікації та визначення типового культурного укладу для представників певного етносу дає змогу більш предметно розуміти їхні характеристики ментальності та інші психологічні особливості. Головним завданням цієї роботи є створення психодіагностичної методики для визначення приналежності представників різних етносів до того чи іншого культурного укладу (проведення мультикультурної ідентифікації). Культурний уклад – поняття, що характеризує історично сталі стійкі типові риси порядку побудови та змістовної наповненості нормативно-ціннісних конструктів, які притаманні соціальним групам та індивідам і виражені у матеріальних, ідеальних організаційних та символічних компонентах їх індивідуального та групового життя в умовах конкретного суспільства. Мета статті – презентувати авторський опитувальник «Шкали мультикультурної ідентифікації», що покликаний надати додаткові можливості для більш глибокого вивчення наукової проблематики культурних укладів та їхнього взаємозв’язку із психологічними особливостями особистості в етнокультурному контексті. У процесі теоретичного огляду проблематики поняття мультикультурної ідентифікації було описано теоретичну базу для конструювання методики, виокремлено основні завдання та обґрунтовано доцільність створення даної методики. Під час практичної роботи була сконструйована методика для дослідження ідентифікації респондентів – представників певних етносів з певними культурними укладами; перевірена її надійність і валідність, що дає підстави для використання цього опитувальника як діагностичного інструменту. Проте інтерпретація результатів передбачає наявність спеціалізованих знань в області психології розвитку та етнокультурної психології. Тому цю методику краще використовувати психологам, але можливе і використання не спеціалістами при попередній підготовці.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Крисаченко, В. С. "Сутнісні риси українського етносу". Збірник наукових праць Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії 27 (2011): 33–43.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Крисаченко, В. С. "Історичні витоки українського етносу". Політологічний вісник, Вип. 56 (2011): 366–92.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Петрук, Наталія. "ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНОЗНАВСТВА У ВИЩІЙ ШКОЛІ ЯК НАЦІОНАЛЬНА ПОТРЕБА". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 24, № 1 (7 травня 2021): 353–65. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v24i1.649.

Повний текст джерела
Анотація:
Українознавство – це навчальна дисципліна, яка є частиною простору гуманітарних наук у вищій школі. Необхідність її викладання пов’язана з процесом формування інтегративного знання про Україну й українство, з актуальною потребою пізнання світоглядних, геополітичних, культурних основ українського буття. Важливі завдання покладаються на українознавство в контексті виховання особистості, органічного входження її в український світ, зміцнення почуття національної ідентичності. Українознавство – це націєтворча дисципліна, яка об’єктивно сприяє розвитку етнонаціональних процесів в Україні. Філософсько-гуманістичні основи українознавства проявляються в тому, що в межах цієї навчальної дисципліни органічно синтезуються процес пізнання українського світу і система виховання, університетська та народна педагогіка. Головна мета, яка досягається при викладанні курсу українознавства – це не лише знання, але й виховання громадянина з чіткою національною позицією і державницьким спрямуванням свідомості, стійкими гуманістичними етичними та естетичними принципами діяльності. Одним із нагальних завдань, що стоять перед вищою школою України, є формування цілісного методичного комплексу, змістом якого є вивчення становлення і розвитку української спільноти, визначення її місця у світі, аналіз діяльності світового українства, історії формування українського етносу. Статус українознавства в університеті повинен визначатися потребами осягнення й розуміння феномена України як соціокультурної реальності, дослідженням особливостей процесів націєтворення, виховання нового покоління молодих людей, формування національної ідентичності. Окреслюючи місце України в сучасному глобальному світі, українознавство орієнтоване на посилення процесів інкорпорування високих зразків національної культури в масову свідомість.Українознавство – це гуманітарна наука, що ґрунтується на поєднанні виховання та навчання. Це система знань і науково-освітня методологія. В такій ролі українознавство сприяє формуванню та розширенню гуманітарного простору у вищій школі. Отже, задовольняється потреба молодої людини в знанні про український етнос, про його історію та культуру, про шляхи націє- і державотворення.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Гетьман, В. "Етнос як культурно-географічне явище". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, вип. 1 (66)/2 (67) (2017): 100–105.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Гетьман, В. "Етнос як культурно-географічне явище". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, вип. 1 (66)/2 (67) (2017): 100–105.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Етноси"

1

Усенко, М. "Тюркомовні топоніми України". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/8190.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Гончаренко, А. В. "Формування боснійсько-мусульманського етносу (кінець XV - перша половина XIX ст.)". Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12280.

Повний текст джерела
Анотація:
Феномен боснійсько-мусульманського етносу - одна з найбільш важливих та найменш досліджених проблем при вивченні історії, релігії та культури південнослов’янських націй, оскільки внаслідок турецького завоювання Балканського півострова на базі однієї етнічної спільноти виникли три окремі етнорелігійні групи - сербсько- православна, хорватсько-католицька та боснійсько-мусульманська. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12280
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Волчукова, Поліна. "Питання виховання культури міжнаціональних відносин". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15701.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Яблоновська, Н. В. "Преса етносів Криму: проблема національного відродження і діалог культур". Дис. д-ра філол. наук, КНУТШ, Ін-т журналістики, 2007.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Глинський, Роман. "Щодо мультирелігійності у козаків на Січі". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15472.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Панченко, А. С. "Лінгвоцид – як геноцид української мови". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/8159.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Крехно, Т. І., та В. О. Крахмаль. "Відображення реальності в мовній картині світу українського та польського етносів (на матеріалі концепту "птах")". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12770.

Повний текст джерела
Анотація:
Одним із способів осмислення реальності людиною є мова. Аналіз мовної системи – це опосередкований шлях дослідження пізнання. Творенню слова як символу об’єктивно існуючого фрагмента буття передує складний процес. Людина спочатку осягає довкілля чуттєвою сферою. Завдяки каналам чуттєвого сприйняття вона отримує певну інформацію про об’єкт. До інформаційної структури долучаються наукові знання, досвід, інтуїція. У результаті обробки отриманих відомостей у людській свідомості формуються цілісні образи. Отже, людина дає найменування не реальному предмету, а мисленнєвому образу – результату діяльності пізнавальних механізмів. Відтак кожна лексична одиниця постає як спроба встановити відповідність у ланцюжку реалія – уявлення про цю реалію – слово-назва. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12770
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Дегтярьова, Лариса Іванівна, Лариса Ивановна Дегтярева, Larysa Ivanivna Dehtiarova та М. М. Хомініч. "Когнітивно та етно-лінгвоспецифічні особливості існування гумору". Thesis, Видавництво СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/26247.

Повний текст джерела
Анотація:
Гумор - явище загальнолюдське і в той же час глибоко національне. Гумор охоплює багато сторін життя людини і є однією з умов нормальної життєдіяльності людського суспільства. В будь-якому суспільстві він є одним із засобів ідентифікації, способом вираження емоцій та розвитку зв’язків між людьми. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/26247
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Фролова, Л. О., та З. Г. Садовська. "Аналіз особливостей етно-стилю у сучасному жіночому одязі". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/11370.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Кобець, Анна Олександрівна. "Історія походження української мови". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15886.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Етноси"

1

Вівчарик, М. М. Україна: від етносу до нації. Київ: Вища школа, 2004.

Знайти повний текст джерела
Анотація:
У навчальному посібнику вперше в українській історіографії з позицій історизму в контексті нового осмислення висвітлюються питання формування і утвердження української нації. Посібник написаний з урахуванням історіософії проблеми, побудований на широкому фактичному матеріалі та теоретичних засадах.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Вівчарик, М. М. Україна: від етносу до нації. Київ: Вища школа, 2004.

Знайти повний текст джерела
Анотація:
У навчальному посібнику вперше в українській історіографії з позицій історизму в контексті нового осмислення висвітлюються питання формування і утвердження української нації. Посібник написаний з урахуванням історіософії проблеми, побудований на широкому фактичному матеріалі та теоретичних засадах.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Мусієнко, О. Г. Український етноцид. Київ: Рада, 1994.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Мусієнко, О. Г. Український етноцид. Київ: Рада, 1994.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Копцюх, Б. Локалізація племінних союзів на території Прикарпаття. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2005.

Знайти повний текст джерела
Анотація:
Монографія ідентифікує археологічні системи Прикарпаття 1 тис. н.е. з місцевими племінними союзами, які виступають власними самоназвами, розкриває їхні зв"язки з спорідненими групами на теріторії України, висвітлює етапи формування українського етносу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Копцюх, Б. Локалізація племінних союзів на території Прикарпаття. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2005.

Знайти повний текст джерела
Анотація:
Монографія ідентифікує археологічні системи Прикарпаття 1 тис. н.е. з місцевими племінними союзами, які виступають власними самоназвами, розкриває їхні зв"язки з спорідненими групами на теріторії України, висвітлює етапи формування українського етносу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Фігурний, Ю. С. Український етнос у просторі й часі: українознавчі дослідження етнічних, державотворчих і націєтворчих процесів в Україні. Київ: ННДІУ, 2009.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Фігурний, Ю. С. Український етнос у просторі й часі: українознавчі дослідження етнічних, державотворчих і націєтворчих процесів в Україні. Київ: ННДІУ, 2009.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Фігурний, Ю. С. Особливості і закономірності зародження, формування українського етносу від найдавніших часів до середини XIV ст. на теренах України: етнічні, державотворчі і націєтворчі процеси в українознавчому вимірі. Київ: ННДІУ, 2010.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Етноси України 1917-1941. Київ, 1997.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Етноси"

1

Максименко, О. О. "Екологічна ментальність українського етносу в історичній перспективі: спроби визначення та дослідження." In SOCIAL SCIENCES: REGULARITIES AND DEVELOPMENT TRENDS, 73–93. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-026-1-5.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Біланич, Галина, та Людмила Біланич. "НАЦІОНАЛЬНА КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА: ПАМ’ЯТКИ УКРАЇНИ У СПИСКУ СВІТОВОЇ СПАДЩИНИ ЮНЕСКО". У Культурна та історична спадщина, урбаністика та будівництво як форми мистецького надбання (1st ed.). Європейська наукова платформа, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/kisybfmn.ed-1.02.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті осмислено та об’єктивно оцінено роль культурної спадщини України у процесах консолідації української нації як неповторного історико-культурного середовища. Доведено, що значення культурної спадщини як сукупності успадкованих людством від попередніх поколінь полягає не лише в збереженні ідентичності та історії, а передусім формує нашу особистість і визначає повсякденне життя суспільства, є джерелом всеохоплюючого зростання, а національні традиції, обряди, кухня, мистецтво несуть не менше інформації про країну, ніж її політичний курс чи географічне розташування. Представлено перелік об’єктів, що внесені до Списку світової спадщини ЮНЕСКО в Україні, серед яких: Собор Святої Софії із прилеглими монастирським спорудами та Києво-Печерська лавра; ансамбль історичного центру Львова; транскордонний об'єкт «Дуга Струве»; об’єкт природної спадщини «Букові праліси Карпат»; резиденція митрополитів Буковини і Далмації; дерев’яні церкви Карпатського регіону України і Польщі; античне місто-держава Херсонес Таврійський та його хора. Схарактеризовано дефініції «матеріальна культурна спадщина» та «нематеріальна культурна спадщина», під якою зокрема розуміємо культурно-духовні особливості, які передаються від покоління до покоління і постійно відтворюються, вирізняють один етнос від іншого, формуючи його національну ідентичність. Представлено елементи, внесені до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України, а також до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства від України.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Етноси"

1

Фан, Фей. "ДО ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ФЕНОМЕНУ «ЕТНО-СТИЛЬОВІ ВМІННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА»". У THEORETICAL AND EMPIRICAL SCIENTIFIC RESEARCH: CONCEPT AND TRENDS. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-28.05.2021.v2.14.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Етноси"

1

Малюга, Н. М. Мова. Етнос. Ментальність. Твім інтер, 2002. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2397.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Тарасова, Ольга Андріївна, Людмила Сергіївна Черноус та Ірина Володимирівна Грабовець. Політичні аспекти концепцій нації та націоналізму. Класичний приватний університет, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2930.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена актуальним проблемам етнополітики – нації та націоналізму. Автори спробували систематизувати різні підходи до трактування цих важливих феноменів суспільно-політичного буття. Автори розглядають такі складові етносу, як історична територія, історична пам'ять, мова, релігія, держава. Також відзначено, що мова, яка постійно змінює свою структуру і оновлюється, допомагає етносу передавати із покоління в покоління свій історичний досвід, безперервність і зберігати самобутність. Автори вважають беззаперечним той факт, що дороговказом для нації є національна ідея, яка зумовлюється національним інтересом і тісно пов’язана з національною психологією.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Явір, В. В. Конструкції на позначення лихих побажань: деякі аспекти аналізу. Криворізький державний педагогічний університет, 2004. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5162.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті зроблено спробу аналізу етнолінгвістичного аспекту усталених конструкцій на позначення лихих побажань, оскільки вони є однією з цікавих ознак ментальності українського етносу, а також своєрідною етнокультурною рефлексією мовця в комунікативній ситуації.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Явір, В. В. Конструкції на позначення лихих побажань: деякі аспекти аналізу. Криворізький державний педагогічний університет, 2004. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5575.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті зроблено спробу аналізу етнолінгвістичного аспекту \ сталених конструкцій на позначення лихих побажань, оскільки вони є однією з цікавих ознак ментальності українського етносу, а також своєрідною етнокультурною рефлексією мовця в комунікативній ситуації.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Царук, О. В. Вихідні щаблі формування української ментальності в аспекті мови. Криворізький державний педагогічний університет, 1995. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2061.

Повний текст джерела
Анотація:
Простежено початки формування українського етносу. Визначено, що українська мова містить в собі як шар лексики, граматичних моделей, що співвідносяться із загальнослов’янськими морально-етичними й культурними принципами, так і низку утворень, що відображають основу світогляду окремої слов’янської (протоукраїнської) групи
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Онікієнко, І. М. Культурні діалоги І. Калинця у поетичній збірці «Ладі і Марені». Миколаївський національний університет ім. В. О. Сухомлинського., 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1682.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядається необхідність вироблення нової політики пам’яті щодо українства, творення модерної української культури європейського зразка. Саме у творчості українських постшістдесятників В.Стуса, І.Калинця, поетів Київської школи знайшла широкий вияв полікультурна спадщина українського етносу. У збірці І.Калинця «Ладі і Марені» реалізується духовна національна традиція через синтез таких видів мистецтва як архітектура, музика, усна народна творчість та обрядовість. Актуалізуючи пам'ять, І.Калинець у своїх віршах долає страх забуття історії, через культурні символи прагне підтвердити ідентичність свого народу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Онікієнко, І. М. Культурні діалоги І. Калинця у поетичній збірці «Ладі і Марені». Миколаївський національний університет ім. В. О. Сухомлинського., 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/1682.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядається необхідність вироблення нової політики пам’яті щодо українства, творення модерної української культури європейського зразка. Саме у творчості українських постшістдесятників В.Стуса, І.Калинця, поетів Київської школи знайшла широкий вияв полікультурна спадщина українського етносу. У збірці І.Калинця «Ладі і Марені» реалізується духовна національна традиція через синтез таких видів мистецтва як архітектура, музика, усна народна творчість та обрядовість. Актуалізуючи пам'ять, І.Калинець у своїх віршах долає страх забуття історії, через культурні символи прагне підтвердити ідентичність свого народу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Пальчикова, О. О. Роль культурологічного компонента у підготовці вчителів англійської мови. Криворізький державний педагогічний університет, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5407.

Повний текст джерела
Анотація:
У публікації обґрунтовано важливість урахування культурологічного компонента у підготовці вчителів англійської мови; з’ясовано, що у фразеологізмах найбільш яскраво відображено соціокультурні реалії, притаманні різним етносам; подано приклади інтерпретації сталих словосполучень на занятті.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Бакум, З. П. Естетичний аспект у навчанні української мови. Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, 2010. http://dx.doi.org/10.31812/0564/418.

Повний текст джерела
Анотація:
Сучасний етап методики української мови передбачає розвиток особистості як носія мови з її етно-, соціо-, психологічними особливостями, здатної відчувати мову як найвищий дар, національну й загальнолюдську цінність. Тому нині навчання мови відбувається з кількох позицій: її тлумачать утилітарно, розглядають як систему відношень і сприймають як джерело естетичних відчуттів. На жаль, у шкільному курсі, як показує досвід, чи не найменше уваги ми приділяємо саме мовній красі. Метою публікації є окреслення шляхів реалізації естетичного аспекту навчання української мови.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії