Добірка наукової літератури з теми "Декаль"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Декаль".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Декаль"
1
Kulbitskyi, V. L., V. P. Shlapak та S. A. Maslovata. "Регенераційна здатність зелених живців видів роду Catalpa Scop. у Правобережному Лісостепу України". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 10 (29 листопада 2018): 9–12. http://dx.doi.org/10.15421/40281001.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчено укорінення зеленими живцями представників роду Catalpa Scop. в умовах Правобережного Лісостепу України. Проведено дослідження з визначення регенераційної здатності зелених живців окремих видів роду Catalpa: C. bignonioides Walt., C. speciosa Ward., C. ovata, C. hybrida Spaeth. та C. fargesii. Визначено їхні оптимальні розміри, терміни заготівлі та способи укорінення в умовах досліджень. Заготівлю живців проводили у три терміни: в період інтенсивного (перша-друга декада червня), менш інтенсивного (перша декада липня) та повільного (перша декада серпня) росту пагонів. Живці з 2–6 бруньками завдовжки до 20 см нарізали з вегетуючих однорічних пагонів. Встановлено, що оптимальним терміном заготівлі живців є період інтенсивного росту пагонів – від першої до третьої декади червня, оптимальним терміном проведення зеленого живцювання – від третьої декади червня до першої декади липня. Для стимулювання ризогенезу використовували розчин ІМК різної концентрації. Робочий розчин готували в чотирьох варіантах: І – 20 мг ІМК на 1 л дистильованої води, ІІ – 40 мг/л, ІІІ – 60 мг/л, IV – 80 мг/л. Експозиція оброблення живців становила 12 годин. Доведено, що стимулятори коренеутворення значно підвищують частку отриманого укоріненого садивного матеріалу в досліджуваних видів. Найкращі показники укорінення зелених живців отримано за застосування стимулювальних розчинів ІМК та гетероауксину в концентрації 60 мг/л.
2
Бескаравайный, М. М. "Новые данные о малой мухоловке Ficedula parva parva (Bechstein, 1794) (Passeriformes: Muscicapidae) и ее современный статус в Крыму, "Наука Юга России"". Science in the South of Russia, № 1 (2020): 71–76. http://dx.doi.org/10.7868/s25000640200109.
Повний текст джерелаАнотація:
Европейская малая мухоловка Ficedula parva parva (Bechstein, 1794) ранее была известна для Крымского полуострова только как пролетный вид, имеющиеся в литературе сведения о гнездовании которого не подтверждены. В результате исследований, проведенных в 1976-2019 гг. в горной части Крыма и на Керченском полуострове, получены новые данные о характере и сроках пребывания этого вида, на основании чего уточняется его статус в регионе. Наиболее многочисленна малая мухоловка во время осеннего пролета, который продолжается со второй половины августа до ноября (очень редко - с конца июля и первой половины августа до начала декабря). Большинство первых регистраций приходится на третью декаду августа и первую декаду сентября, пик миграционной активности - на третью декаду сентября; продолжительность составляет 2-3 месяца, в отдельные годы достигает 100 дней. Первое и единственное на Крымском полуострове зимнее наблюдение сделано на востоке Южного берега в конце декабря 2014 г. - первых числах января 2015 г.: это самый северный пункт зимней регистрации данного вида в пределах бывшего СССР. Весенний пролет продолжается с третьей декады апреля до третьей декады мая, максимум его активности приходится на первую и вторую декады мая, максимальная продолжительность - 22 дня. Очень редкие наблюдения в поздневесеннее и летнее время в подходящих для гнездования биотопах свидетельствуют о возможности гнездования единичных пар.
3
Leshcheniuk, E. M., О. О. Linckevych та T. F. Chipilyak. "Перспективи використання сорту півонії трав'янистої для озеленення в умовах правобережного степового Придніпров'я". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 7 (27 вересня 2018): 36–39. http://dx.doi.org/10.15421/40280707.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати комплексного вивчення 50 сортів Paeonia×hybryda hort. колекційного фонду Криворізького ботанічного саду НАН України, які пройшли інтродукційне випробування протягом 1982–2017 рр. Район інтродукції (Криворіжжя) розташований у степовій природній зоні й належить до посушливих районів України. За висотою колекційні сорти поділено на низькорослі (висота 50–60 см), середньорослі (70–80 см) і високорослі (понад 90 см); за формою квітки – немахрові, махрові, анемоновидні; за величиною квітки – дрібноквіткові, середньоквіткові, великоквіткові та з найбільшим понад 19 см діаметром. Найбільшу кількість квітконосів формував густомахровий сорт 'Amabilis superbissima' – 18–36 шт. Узагальнено особливості сезонного ритму розвитку півонії трав'яної і з'ясовано, що відростали колекційні зразки в I-II декаді квітня, квітували з II декади травня по I декаду червня протягом 26–31 діб. Завершували вегетацію сорти в кінці листопада, а тривалість вегетації становила 224–235 діб. Внаслідок сортовивчення виділено 12 перспективних, адаптованих до умов Правобережного степового Придніпров'я сортів півонії трав'янистої. Установлено, що в умовах Криворіжжя вони проходять повний цикл фенологічного розвитку, характеризуються тривалим та пишним квітуванням, не пошкоджуються хворобами та шкідниками, що відповідає вимогам декоративного садівництва.
4
Пузик, Л., В. Пузик, Н. Артёмов, Л. Гаевая та Е. Филимонова. "Вплив погодних умов вегетаційного періоду, строків посадки та особливостей сорту на ріст, розвиток рослин часнику озимого". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 2(16) (1 грудня 2020): 19–24. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.2(16).19-24.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведені дослідження ставили за мету експериментальне обґрунтування деяких адаптивних елементів технології виробництва часнику озимого, яке передбачає підбір сортів та строків висаджування. Дослідження організовано у зв’язку з тим, що часник дуже поширена в усьому світі овочева культура. Через вживання часнику в організм людини потрапляють природні вітаміни, цукри, органічні кислоти, харчові волокна, що забезпечують повноцінне харчування. Під час досліджень встановлена залежність збереження рослин і строком посадки. Краще за все зберігалися зубки часнику, які були висаджені у І декаду листопада – 86,4 – 93,6% залежно від сорту. Досліджувані сорти Любаша і Харнас перевищували контрольний сорт на 7,2 та 2%. Значно менше всходів було одержано привисаджуванні зубків у ІІ у декаду листопада (77,7–84,1 %), ще менше у ІІІ декаду жовтня (77,4–85,2). Різниця між варіантами досліду в розмірах кореневої системи до початку зимівлі в поєднанні з різницею у часі появи сходів навесні обумовило неоднакове наростання загальної маси рослин тільки до початку утворення цибулин (ІІ – ІІІ декади квітня). коли у часнику посилюється ріст і розвиток підземних цибулин. До середини травня цей показник поступово вирівнюється за всіма варіантами. Найкоротший період від появи сходів до початку утворення підземних цибулин встановлено у сорту Любаша – від 38 до 45 діб, який порівняно з контролем був на 2 – 7 діб менший.
5
Польовий, А. М., Л. Ю. Божко, О. А. Барсукова та А. В. Толмачова. "АГРОЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ПРОДУКТИВНОСТІ ЗРОШУВАНИХ ТОМАТІВ В УМОВАХ ПОТЕПЛІННЯ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (26 березня 2021): 141–48. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.17.
Повний текст джерелаАнотація:
У статі наводяться результати дослідження формування продуктивності зрошуваних томатів в областях Південного Степу України в умовах потепління. Оцінка впливу потепління клімату і норм зрошення на продуктивність томатів виконувалась на основі порівняння агроекологічних умов двох періодів: 1 – 1961–1995 рр., 2 – 1996–2015 рр. Розрахунки виконувались із використанням моделі оці-нки агрокліматичних умов формування продуктивності сільськогосподарських культур, запропоно-ваної А. М. Польовим. Встановлено, що впродовж усього вегетаційного періоду томатів значення середніх за декаду температур повітря в період з 1995 по 2015 рік були вищими в середньому на 1,2–1,3 °С, ніж у період 1961–1995 рр. Особливо помітні відхилення з другої декади липня до третьої декади вересня, коли температури за другий період були вищими на 1,9–2,2 °С. Середні за декаду су-ми опадів за вегетацію томатів зменшились у другий період несуттєво – на 13 мм. Зважаючи, що норми зрощення були однаковими в обох періодах і становили в середньому 3500 м3/га, то незначне зменшення сум опадів не спричинило погіршення вологозабезпечення рослин. Підвищені температури впродовж усієї вегетації у другому досліджуваному періоді призвели до зростання сумарного випа-ровування. Особливо помітні збільшення його, починаючи з четвертої декади вегетації. Підвищені температури повітря і добра вологозабезпеченість посівів у другому досліджуваному періоді сприя-ла зростанню накопичення сухої маси томатів. Упродовж усього періоду вегетації наростання сухої маси щодекадно у другий період було значно вищим, ніж у перший, що своєю чергою сприяло підви-щенню врожаю плодів. Розрахунки продуктивності томатів при різних нормах зрошення у другий період дали змогу встановити, що в умовах потепління підвищуються витрати води на сумарне ви-паровування і найвищі значення сухої маси томатів накопичуються при нормі зрошення 4000 м3/га. В першому періоді максимальні прирости спостерігались за умови норми зрошення 3500 м3/га. В разі збільшення норми зрошення до 4500 м3/га спостерігається перезволоження ґрунту, яке несприятливо впливає на формування врожаю плодів, сприяє розвитку захворювань рослин, загниванню плодів, що погіршує їх якість. Це підтверджує висновок провідних учених, що оптимальною нормою зрошення для томатів є норми, за яких спостерігається співвідношення сумарного випаровування до випарову-ваності на рівні 0,8–0,9 відн. од.
6
Бакалова, А. В., Г. М. Ткаленко, Н. В. Грицюк, О. А. Дереча та Д. С. Щепанівський. "ФЕНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СМОРОДИНОВОЇ ВУЗЬКОТІЛОЇ ЗЛАТКИ В НАСАДЖЕННЯХ СМОРОДИНИ ЧОРНОЇ В УМОВАХ ПОЛІССЯ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2019): 65–71. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.08.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено результати наукових досліджень фенологічного розвитку вузькотілої златки у смородиновому агроценозі Полісся України. За проведеним аналізом багаторічної динаміки розви-тку вузькотілої златки побудовано фенологічний календар, який чітко передбачає період прояву най-більшої шкідливості цього фітофага, що переважно припадає на 2–3 декаду червня місяця. За біоло-гічним розвитком смородинова вузькотіла златка зимує у стадії личинки в пагонах куща смородини і відноситься до небезпечних приховано-живучих шкідників. У процесі експерименту за перетворен-ням личинки в лялечку спостерігали лише у другій половині травня місяця. Жуки нового покоління завдовжки 6–8 мм, зеленуваті за забарвленням, з’являлися в кінці другої декади травня місяця. Про-тягом 3-х років досліджень смородинової вузькотілої златки значних відхилень у метаморфозі фі-тофага не спостерігалося. Статевий шлюб фітофага тривав з третьої декади травня по першу декаду червня місяця. У результаті досліджень доведено, що при пошкодженні молодих гілок смороди-ни фітофагом, відбувається негативний вплив на продуктивність рослин. За умови середньої заселеності смородини чорної (4−5 балів) вузькотілою златкою маса 100 ягід сортів Титанія, Сюїта Київська зменшу-ється в 1,3 раза, Аметист – 1,2 раза, Черешнева і Чернеча – 1,4 раза. У разі заселеності рослин смородини вузькотілою златкою у 8–9 балів маса 100 ягід зменшується від 2 до 3 разів. Суттєва негативна дія фі-тофага на життєдіяльність насаджень смородини чорної останніми роками за шкідливістю посі-дає одне з перших місць, при цьому значної шкоди завдають переважно личинки, знижуючи урожай-ність під впливом порушення нормального протікання фізіологічних процесів у рослини-господаря. Доведено, що личинки вузькотілої златки пошкоджують найбільш продуктивні гілки (2–3 роки), що дають основний урожай з куща.
7
Ушкаренко, В. О., Р. А. Вожегова, С. В. Коковіхін, А. В. Шепель та В. О. Чабан. "УРОЖАЙНІСТЬ ШАВЛІЇ МУСКАТНОЇ ТА ВИХІД ЕФІРНОЇ ОЛІЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ДОСЛІДЖУВАНИХ АГРОТЕХНІЧНИХ ФАКТОРІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 57–64. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.07.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано стан вирощування шавлії мускатної в Україні, використання мускатноїрослинної сировини гарантованої якості, а також принципи і правила належної практики виробни-цтва лікарських засобів рослинного походження згідно з вимогами GMP (Good Manufacturing Practic,або належна виробнича практика), у яких висвітлено вимоги стандартизації до мускатної рослинноїсировини та основні показники її якості. Застосування борони-культиватора БК–1,0 замість КПС–4для проведення передпосівного обробітку ґрунту призводило до збільшення передпосівної вологостіґрунту в шарі 0–30 см в усіх досліджуваних варіантах. Строки сівби також впливали на продуктив-ність культури, максимальна урожайність суцвіть шавлії мускатної в перший, другий і третій рокивикористання була отримана при першому (перша декада грудня) строку посіву – 14,61–15,01 т/гана фоні живлення N60Р90. Визначена оптимальна доза внесення мінеральних добрив під оранку. Прове-дено визначення оптимальних строків посіву шавлії мускатної, ширини її міжрядь та визначені доці-льні строки використання плантації. Встановлено, що у разі підвищення температури повітря до40 °С (період скошування з 13 до 16 години дня) вміст ефірної олії в суцвіттях був мінімальним середвсіх варіантів досліду і складав 0,05 % на природному фоні живлення і 0,25% – на фоні живленняN60P90. Збір урожаю з 16 до 19 години, а також з 19 до 22 години підвищує вміст ефірної олії в суц-віттях шавлії мускатної порівняно з більш жаркими часами доби, але не достигає показників ранніхчасів збирання, яке було проведене з 6 до 11 години. Максимальна продуктивність культури у варіа-нтах різної глибини оранки на 20–22 та 28–30 см була отримана при першому (перша декада грудня)строку посіву – 50,58 та 53,80 кг/га за рік відповідно. Перенесення строку посіву культури на веснупризводило до суттєвого зниження продуктивності шавлії мускатної. У разі посіву у другу декадуберезня продуктивність шавлії мускатної падала, в середньому по варіантам різної глибини оранки,на 42,3 %, при посіві у третю декаду березня на 118,2 % порівняно з першим строком посіву. Мініма-льна кількість умовно зібраної ефірної олії шавлії мускатної – 19,36 кг/га була отримана при посіві востанній весняний строк – першу декада квітня. Отже, кращим строком посіву шавлії мускатної,при якому був отриманий максимальний умовний збір ефірної олії культури – 50,58–53,80 кг/га за рік,виявився перший – підзимовий, який був проведений у першу декаду грудня місяця.
8
Дадашов, Ильгар. "Исследование влияния толщины слоя гранулированного пеностекла на горение жидкостей ряда алканов". Journal of Civil Protection 2, № 3 (17 серпня 2018): 320–26. http://dx.doi.org/10.33408/2519-237x.2018.2-3.320.
Повний текст джерелаАнотація:
Показана возможность прекращения горения жидких углеводородов ряда алканов за счет последовательного нанесения на поверхность жидкости легкого носителя (пеностекла) и гелеобразующего состава. Экспериментально определено влияние толщины слоя пеностекла на массовую скорость выгорания жидких гомологов ряда алканов: пентана, гептана, октана, декана и додекана. Установлено, что массовая скорость выгорания алканов уменьшается с ростом толщины слоя пеностекла. Отмечен эффект прекращения горения высококипящих алканов (декан, додекан) при достижении толщины слоя пеностекла 8 и 6 см; для октана необходим слой пеностекла 10 см. Низкокипящие алканы (пентан, гептан) не гаснут при толщине слоя пеностекла 12 см. Нанесение на пеностекло геля в указанных условиях ускоряет тушение и гарантирует невозможность повторного воспламенения.
9
Дрёпа, Е. Б., Е. Л. Голосная, and А. С. Голубь. "Yield formation by winter wheat as affected by sowing time." Кормопроизводство, no. 9.2021 (December 15, 2021): 16–20. http://dx.doi.org/10.25685/krm.2021.9.2021.001.
Повний текст джерелаАнотація:
Исследование выполнено в 2019 и 2020 годах в зоне неустойчивого увлажнения Ставропольского края. Цель работы — изучить влияние сроков посева на рост, развитие, формирование урожайности и качества зерна озимой пшеницы (сорт Безостая 100). Схема опыта включала следующие варианты: 1) посев в III декаде сентября; 2) посев в I декаде октября; 3) посев во II декаде октября; 4) посев в III декаде октября. Изменение климата достаточно сильно сказывается на сроках посева. В условиях зоны неустойчивого увлажнения оптимальным сроком является III декада сентября. Высокий температурный режим при посеве в III декаде сентября способствовал быстрому прохождению фазы кущения, и к моменту ухода в зиму у 70% посевов наблюдалось перерастание, отдельные экземпляры растений озимой пшеницы перешли в фазу выхода в трубку, что повлияло на процесс протекания стадии закалки растений и зимостойкость в целом. В варианте с поздним сроком сева (в III декаде октября) растения не успели раскуститься и в зиму ушли в фазе двух-трёх листьев, что также повлияло на устойчивость растений к неблагоприятным факторам в период перезимовки. Растения озимой пшеницы, посеянные в I и II декадах октября, раскустились и ушли в зиму в фазе одного-трёх побегов, что обеспечило хороший процент перезимовавших растений. Проведённые исследования показали, что в среднем за 2 года наибольшая урожайность получена в вариантах с посевом в I и II декадах октября, при этом прибавка относительно оптимального срока посева составила 1,3–1,91 т/га. Разница между оптимальным сроком и посевом в III декаде октября составила 0,37 т/га. При этом наблюдалось снижение количества белка на 2,1%. При ранних сроках посева получено зерно III класса, тогда как при поздних сроках качество соответствовало IV классу. The investigation was conducted in the dry zone of the Stavropol region in 2019 and 2020. The aim was to analyze the effect of sowing time on winter wheat growth, development, productivity and grain quality (variety “Bezostaya 100“). The experiment included the following variants: 1) sowing in late September; 2) in early October; 3) in II decade of October; 4) in late October. Climate change significantly affects sowing time. Late September is considered to be an optimal sowing time under dry weather. High temperature in late September ensured active tillering stage. By winter 70% of plants grew too much, some of them were at shooting stage which influenced winter hardiness in general. Sown in late October plants did not reach their tillering stage which also affected their resistance to unfavorable conditions. Plants seeded in I and II decades of October were able to reach the tillering stage and effectively overwintered at the phase of 1–3 shoots. The highest productivity occured when seeding in I and II decades of October, yield increase amounted to 1.3–1.91 t ha-1. The difference in yield amounted to 0.37 t ha-1 between the optimal time and seeding in late October. Protein content dropped by 2.1%. Early sowing resulted in grain of III grade, while late seeding — IV grade.
10
Федотов, Владимир Иванович. "К столетию изучения географии в Воронежском государственном университете (1919-2019)". Вестник ВГУ. Серия: География. Геоэкология, № 2 (12 квітня 2020): 81–95. http://dx.doi.org/10.17308/geo.2020.2/2890.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель – познакомить вузовский коллектив и географическую общественность России с истоками изучения географии и ее поэтапное формирование во времени как учебной дисциплины и научного знания в Воронежском государственном университете. Материалы и методы. К написанию статьи привлечены разнообразные литературные источники и опыт автора в происходивших событиях на географическом факультете ВГУ с 1956 года и по настоящее время. Анализ литературных источников, содержащих материалы Государственных архивов, позволил нам установить, что начало изучения географии в Воронежском университете относится к первым годам его организации. В 2019 году исполнился 100-летний юбилей. В географическом образовании университета различаются три этапа первый этап: (1919-1934) – география как учебная дисциплина; второй этап (1934-1985) – география как специальность среди традиционных учебных дисциплин из системы географических наук (климатологии, гидрологии суши, картографии); третий этап (1986 - по настоящее время) – география как специальность среди новых учебных дисциплин из системы географических наук (геоэкологии, природопользования, туризма). Результаты и обсуждение. Развитие географического образования в ВГУ проходило в течение столетия неровно. Периоды подъема чередовались с периодами упадка. Такие колебания мы склонны объяснить особенностями исполнения деканских должностных обязанностей. Руководило факультетом на временном отрезке 1938-2017 годы 10 персон, которые по вкладу, внесенному ими в развитие факультета, мы объединяем в четыре группы: 1) деканы развития; 2) деканы стагнации и упадка; 3) декан приостановки падения географического факультета с признаками подъема; 4) декан-триумфатор. Заключение. Последний период в вековой истории изучения географии (1990-2017) характеризовался существенными изменениями: 1) в кадровом составе факультета; 2) разработка новых учебных специальностей (направлений) – охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов; геоэкология; природопользование; туризм; 3) внедрение практико-ориентированного образования; 4) создание новых кафедр (геоэкологии и мониторинга окружающей среды, природопользования, рекреационной географии, страноведения и туризма); 6) организация научного периодического издания (Вестник ВГУ. Серия: География. Геоэкология), имеющего с 2005 года ваковское признание; 6) подготовка специалистов высшей квалификации для университета и других российских и зарубежных университетов через защиту кандидатских и докторских диссертаций по трем географическим специальностям; 7) участие сотрудников факультета в выполнении грантовых исследований по программам «Университеты России», РФФИ, РГО, Темпус и другие; 8) обучение студентов из зарубежных стран (Вьетнам, Испания, Мадагаскар, Марроко, Нигерия, Сенегал, Палестина, Эквадор, Шри-Ланка, ЦАР, Молдавия, Казахстан, Азербайджан, Армения, Белоруссия); 9) создание условий для изучения иностранных языков – сегодня на факультете из пяти кафедр на трех работают по нескольку человек сотрудников, владеющих английским и китайским языками.
Дисертації з теми "Декаль"
1
Юсеф, Алі. "Інформаційна підтримка створення ієрархічної структури 3D-об’єктів для 3D-сцен". Bachelor's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/31091.
Повний текст джерелаАнотація:
Структура та обсяг роботи. Пояснювальна записка дипломного проекту складається з шести розділів, містить 16 рисунків, 10 таблиць, 1 додаток, 27 джерел.
У дипломному проекті реалізована тема «Інформаційна підтримка створення ієрархічної структури 3D-об’єктів для 3D-сцен», метою якої є спрощення інтеграції 3D-асетів в 3D-оточення (сцену) створене в Unreal Engine 4, завдяки категоризації та сортуванню великого обєму 3д асетів, спрощенню процесу імпорту асетів в бібліотеку та спрощенню процесу експорту асетів в ігровий редактор Unreal Engine 4.
Розділ «Загальні положення» описує процес діяльності та можливі варіанти використання даної системи.
В розділі «Інформаційне забезпечення» описана структура вхідних та вихідних даних, наведена структура бази даних.
В розділі «Математична забезпечення» наведено детальний опис математичних алгоритмів, що були використані.
В розділі «Програмне та технічне забезпечення» описані основні програмні засоби, які були використані для розробки даної програми, наведені технічні вимоги до системи, на якій буде запускатись програма, описана програмна архітектура, яка була обрана для розробки.
В технологічному розділі наведено інструкцію користувача та набір тестів, проведених для оцінки якості роботи програми.Structure and extent of the project. The explanatory note of this graduation project consists of six sections, contains 16 drawings, 10 tables, 1 supplement, and 27 sources. For this thesis the theme that was implemented is «Informational Support for Creating a 3D-Object Hierarchical Structure for 3D Environments», the purpose of which is to ease the implementation of 3D Assets in 3D environments created in the Unreal Engine 4, by categorizing and sorting a large number of 3D assets, simplifying the process of importing assets into the library and simplifying the process of exporting assets to the Unreal Engine 4 editor. The general provisions section describes the activities and use cases of the system. In the informational provision section, the input and output data were defined, and the database structure was shown. The mathematical provision section provides a detailed description of the mathematical algorithms that have been used. The software provision section describes the main tools used to develop the program, the technical requirements for the system on which the program will be launched, and the software architecture selected for development. The technical provision section consists of the user manual, and a number of tests conducted to evaluate the quality assurance of the program.
2
Харкевич, О. А. "Деникинский режим в Харькове (июнь-декабрь 1919)". Thesis, НТУ "ХПИ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15408.
Повний текст джерела
3
Лебідь, Євген Олександрович, Евгений Александрович Лебедь та Yevhen Oleksandrovych Lebid. "Р. Декарт, П. Могила, Ла Флеш та єзуїтська освіта (розвідка)". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40253.
Повний текст джерелаАнотація:
Багаточисленні історичні дослідження стверджують, що ґенеза й поширення чернечого ордену «Товариство Ісуса» («Societas Jesu», 1534 р.) виявилися реакцією католицької Церкви на європейську антикатолицьку Реформацію. І француз Рене Декарт, і молдаванин Петро Могила з дитинства були пов‘язані з цим впливовим орденом. Під девізом Ad majorem Dei gloriam («за збільшення слави Господньої») єзуїти з завидним запалом і глибоким переконанням у власних навчально-педагогічних талантах, з латинською граматикою в руках боролися за душі і розум європейської молоді. Слід зазначити, що починаючи з П. Могили як фундатора вищої освіти в Україні і взагалі в Російській імперії, немало провідних київських професорів отримали єзуїтську або ж уніатську освіту. Серед них – Мелетій Смотрицький, Феофан Прокопович, Гедеон Вишневський.
Книги з теми "Декаль"
1
Липкин, С. И. Декада: Сб. Москва: Книжная палата, 1990.
Знайти повний текст джерела
2
Олійник, А. Амурова декада. Москва: Тровант, 1998.
Знайти повний текст джерела
3
Олійник, А. Амурова декада. Москва: Тровант, 1998.
Знайти повний текст джерела
4
Мележ, И. П. Метели, декабрь. Москва: Известия, 1987.
Знайти повний текст джерела
5
Макиавелли, Н. Государь. Рассуждения о первой декаде Тита Ливия. Санкт-Петербург: Азбука-классика, 2008.
Знайти повний текст джерела
6
Макиавелли, Н. Государь. Рассуждения о первой декаде Тита Ливия. Санкт-Петербург: Азбука, 2002.
Знайти повний текст джерела
7
Матвиевская, Г. П. Рене Декарт. М., 1987.
Знайти повний текст джерела
8
Эскович, Н. Л. Негасимый декабрь. М., 1987.
Знайти повний текст джерела
9
Армения. Трагический декабрь. М., 1989.
Знайти повний текст джерела
10
Армения. Трагический декабрь. М., 1989.
Знайти повний текст джерелаТези доповідей конференцій з теми "Декаль"
1
Романова, Е. В. "О программности в пьесе Чайковского «Декабрь. Святки»". У Научные тенденции: Филология, Культурология, Искусствоведение. ЦНК МОАН, 2018. http://dx.doi.org/10.18411/spc-26-03-2018-18.
Повний текст джерела
2
Плотникова, Елена. "Банковская сфера Иркутска в период национализации (декабрь 1917 - июль 1918)". У Иркутский историко-экономический ежегодник. Baikal State University, 2019. http://dx.doi.org/10.17150/978-5-7253-3001-4.23.
Повний текст джерела
3
Ковальчук, Д. Ф. "Ситуативные смысловые установки личности в период пандемии COVID-19". У Наука России: Цели и задачи. НЦ "LJournal", 2021. http://dx.doi.org/10.18411/sr-10-04-2021-71.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье представлены результаты эмпирического исследования, ориентированного на выявление ситуативных смысловых установок, сформированных у населения в период пандемии COVID-19. Исследование проходило с апреля по декабрь 2020 года в режиме онлайн с использованием метода свободных ассоциаций и онлайн-опроса. В исследовании приняли участие 384 респондента трудоспособного возраста (от 30 лет до 61 года). В результате проведенного исследования были выделены пять смысловых установок относительно происхождения COVID-19: адекватные, конспирологические, мистические, религиозные и скептические.
4
Бельцер, А. А. "JUSTICES OF THE PEACE OF THE ANGLO-SCOTTISH BORDER SHIRES IN 1536–1547." In Конференция памяти профессора С.Б. Семёнова ИССЛЕДОВАНИЯ ЗАРУБЕЖНОЙ ИСТОРИИ. Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.55000/mcu.2021.52.37.003.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена анализу изменений в составе мировой комиссии графств на границе с Шотландией в период последней декады правления Генриха VIII. Если структура мировой комис-сии не претерпела в этот период изменений, то состав поменялся весьма значительно. Из числа мировых судей были исключены представители аристократических семей Перси и Дакр, большая часть их родственников и клиентов. Вместо них ведущую роль в комиссии стали играть предста-вители местного и пришлого дворянства. По-прежнему важное место в составе магистратов зани-мали представители пограничной администрации. Как и прежде количество мировых судей неве-лико по сравнению с другими графствами, и реже обновляется. The article is devoted to the analysis of changes in personnel of the commission of the peace of shires on the border with Scotland during the last decade of the reign of Henry VIII. During this period, the structure of the peace commission is not changed, but the stuff has changed very significantly. Mem-bers of the aristocratic families of Percy and Dacre, most of their relatives and clients were excluded from the number of magistrates. Instead, members of the local and alien nobility began to play a leading role in the commission. Representatives of the border administration still occupy an important place in the per-sonnel of magistrates. The number of justices of the peace was still small, compared to other shires, and was updated less often.
5
Кузьмина, Лариса Андреевна. "MECHANISMS AND TOOLS OF STIMULATING INNOVATION ACTIVITY IN A REGION." In Наука. Исследования. Практика: сборник избранных статей по материалам Международной научной конференции (Санкт-Петербург, Декабрь 2020). Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.37539/srp294.2020.28.47.025.
Повний текст джерелаАнотація:
Реализации задач, определенных Президентом РФ и направленных на обеспечение устойчивости экономического развития, преодоление технологического отставания и достижение мирового лидерства, обусловливает переход к иной, инновационной модели развития. В статье рассматриваются подходы к формированию такой модели на региональном уровне. Уровень инновационной активности в регионе определяется поддержкой со стороны государства и региональных властей, использующих различные инструменты ее стимулирования. Implementation of the tasks set by the RF President and aimed at providing for sustainable economic development, overcoming technological lagging and attainment of the global leadership provides conditions for a transition to a different, innovative development model. The article considers several approaches to the formation of this model at the regional levels. The level of innovation activity in the region largely depends on the support offered by the state and regional authorities which use various tools of stimulating this activity.
6
Хакиева, Залиха Усмановна, and Жамиля Абдурахмановна Абкуева. "THE TERM AS AN OBJECT OF LINGUISTIC RESEARCH." In Наука. Исследования. Практика: сборник избранных статей по материалам Международной научной конференции (Санкт-Петербург, Декабрь 2020). Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.37539/srp294.2020.68.12.006.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассматриваются понятия: «термин», «терминология» и «терминологическая лексика». Анализ литературы позволил выявить, что терминология применяется для обозначения понятий, относящихся к научному или специальному знанию. Терминосистема определяется как группа терминов, принадлежащих к одной и той же области научного знания. Термин - это основная лексическая единица любой терминосистемы. Article observes following notions: “term”, “terminology”, “terminological lexis”. Literature analysis reveals that terminology denotes scientific and special knowledge. Term system is a group of terms belonging to the same field of scientific knowledge. A term is the basic lexical unit of any terminology system.
7
Едреев, Тамерлан Шайх-Магомедович. "COUNTRY DIFFERENCES IN HOUSING RIGHTS: A COMPARATIVE ANALYSIS." In Наука. Исследования. Практика: сборник избранных статей по материалам Международной научной конференции (Санкт-Петербург, Декабрь 2020). Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.37539/srp294.2020.40.38.019.
Повний текст джерелаАнотація:
Каждый имеет право на жилище. Никто не может быть произвольно лишен жилища. В статье проанализированы особенности реализации универсального права человека на жилище в отдельных странах (на примере Нидерландов и ЮАР), принадлежащих к разным правовым семьям. Everyone has the right to housing. No one can be arbitrarily deprived of their home. The article analyzes the features of the implementation of the universal human right to housing in individual countries (on the example of the Netherlands and South Africa) belonging to different legal families.
8
Хакиева, Залиха Усмановна. "THEMATIC CLASSIFICATION OF PHYSICAL CULTURE TERMS." In Наука. Исследования. Практика: сборник избранных статей по материалам Международной научной конференции (Санкт-Петербург, Декабрь 2020). Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.37539/srp294.2020.56.36.018.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье описываются характерные особенности терминологии физической культуры. Исследуемая терминосистема является неотъемлемой частью языка профессионального общения спортсменов и обладает такими особенностями, как размытость границ, широкая коммуникативная направленность и динамичность. Выделены основные тематические группы терминов физической культуры. This article reveals main features of physical culture terminology. This terminological system is an essential part of sportsmen professional language and it has such features as wide range of boundaries, broad communicative focus and dynamism. We also defined the main thematic groups of physical culture terms.
9
Баштовая, Арина Максимовна, and Полина Александровна Морина. "SPECIFIC UNDERSTANDING OF ARTISTIC TEXT." In Образование. Культура. Общество: сборник избранных статей по материалам Международной научной конференции (Санкт-Петербург, Декабрь 2020). Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.37539/ecs294.2020.28.49.007.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье задаются проблемы понимания художественного текста в эпоху цифры. Обсуждаются особенности развития культуры понимания произведения искусства детьми в сюжетно-деятельностной игре. The article asks the problems of understanding literary text in the era of numbers. The features of the development of a culture of understanding a work of art in a plot-activity game are discussed.
10
Самохина, Екатерина Александровна. "HUMAN CAPITAL AND THE "KNOWLEDGE INDUSTRY" IN ECONOMIC THEORY." In Образование. Культура. Общество: сборник избранных статей по материалам Международной научной конференции (Санкт-Петербург, Декабрь 2020). Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.37539/ecs294.2020.19.35.002.
Повний текст джерелаАнотація:
В данной статье речь пойдет о таких понятиях в экономической теории как человеческий капитал, «индустрия знаний», (которая включает в себя ряд видов человеческой деятельности), а также о количестве занятых в научной сфере. This article will focus on such concepts in economic theory as human capital, "knowledge industry" (which includes a number of human activities), as well as the number of people employed in the scientific field.