Готові списки джерел за темами / Бібліотек

Добірка наукової літератури з теми "Бібліотек"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Бібліотек".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Бібліотек"

1

Зінченко, I. І., О. Ю. Сакалюк, О. В. Ольшевська, О. Ю. Козуб, А. Ю. Волкова, Ж. А. Титуренко, О. В. Харахаш та О. О. Шершун. "Імплементація Web- та Lib-стандартів у діяльність бібліотек". Automation of technological and business processes 13, № 1 (19 квітня 2021): 43–49. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i1.1999.

Повний текст джерела
Анотація:
У цифрову еру найголовнішим засобом комунікації між читачем і академічною бібліотекою є мультимедійні продукти. Відповідно, з впровадженням нових технологій повністю змінюється система бібліотечного менеджменту. Зараз в більшість процесів діяльності бібліотек імплементують веб ресурси. Правильний менеджмент допомагає бібліотечним працівникам більш якісно і оперативно обслуговувати користувачів і виконувати постійно змінні виклики часу. Системи управління бібліотекою і веб ресурси допомагають використовувати ключові принципи тайм-менеджменту для заощадження часі. Правильно запроваджене програмне забезпечення дозволяє керувати процесом обслуговуваня користувача від моменту замовлення примірника до його розподілення на відповідного читача. Для цього залучають у автоматизовану діяльність всі відділи бібліотеки (комплектування, обробки, обслуговування). І як наслідок, виконується постійний моніторинг в реальному часі шляхом використання інформаційно-управляючої системи. Метою даного дослідження був аналіз бібліотечного менеджменту, як інструменту, який дозволяє сучасним бібліотекам комунікувати з відвідувачами і налагодити діяльність всіх структурних підрозділів. Також метою є проведення аналізу, наскільки стандарти Web та Library впливають на розвиток академічної бібліотечної справи. Ядро сучасної інформаційної епохи - це користувачі. Отже, бізнес-процес бібліотеки, орієнтований на читача, повинен бути побудований, відображаючи потреби сучасного світу і задовольняти мінливі потреби читачів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

КАРЛІНА, Оксана, та Анна КИРИЛЮК. "ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИЙ ПОТЕНЦІАЛ ІНВЕНТАРІВ БІБЛІОТЕК РИМО-КАТОЛИЦЬКИХ МОНАСТИРІВ ЛУЦЬКО-ЖИТОМИРСЬКОЇ ДІЄЦЕЗІЇ КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ ХІХ СТ." Східноєвропейський історичний вісник, № 18 (30 березня 2021): 16–29. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.18.226512.

Повний текст джерела
Анотація:
Анотація. Інвентарі бібліотек римо-католицьких монастирів Луцько-Житомирської дієцезії є важливим історичним джерелом з історії інтелектуального життя ченців, монастирської культури, а також шкіл, які діяли при монастирях. Вони є складовою частиною монастирської візитації – універсального документу, що містив опис всього монастирського комплексу та його майна. Мета статті – дослідити джерелознавчий потенціал бібліотечних інвентарів римо-католицьких монастирів Луцько-Житомирської дієцезії кінця XVIII – початку ХІХ ст. Методологія підпорядкована принципам науковості та історизму. Вона ґрунтується на методах джерелознавчого аналізу та синтезу. Акцент зроблено на методі критичного аналізу документального матеріалу. Наукова новизна. Вперше проаналізовано джерелознавчий потенціал інвентарів бібліотек одинадцяти монастирів Луцько-Житомирської римо-католицької дієцезії, що є складовою частиною візитацій, датованих кінцем XVIII – початком ХІХ ст. та збережених у фондах Державного архіву Житомирської області. Особи, які проводили візитацію, не керувалися визначеними вимогами щодо складання інвентаря бібліотеки. Віднайдені нами в архівних фондах інвентарі мають різну інформаційну наповненість. Деякі з них містять детальні відомості про наявні в бібліотеці монастиря книжки: автор/автори, назва книжки (повна чи скорочена), місце та рік друку, кількість наявних томів і примірників. Часто укладачі інвентарів записували лише назву книжки, її розмір, фізичний стан, кількість примірників. Зрідка зазначалися лише тематичні розділи книжкового фонду та кількість книжок у кожному з них. Одна з найбільших бібліотек належала Луцькому монастирю тринітаріїв, про що свідчать візитації цього монастиря за 1799 р, 1816 р. та 1819 р. Однак лише інвентар бібліотеки за 1799 р. є детальним (займає 45 аркушів). У ньому було записано назву книжки, рік та місце виходу. Вивчення усіх трьох інвентарів дає змогу прослідкувати динаміку книжкового фонду бібліотеки: у 1799 р. він налічував 2177 книг, у 1816 р. – 2578, а у 1819 р. – 2368. Зменшення кількості книг у 1819 р. могло бути пов’язане з передачею начальної літератури для потреб парафіяльної школи, яка діяла при монастирі. У 1799 р. монастир тринітаріїв у містечку Шумбар Кременецького повіту мав всього 19 книг, а основний бібліотечний фонд був перевезений до монастиря в Берестечку, де місцеві отці-тринітарії утримували школу. Станом на 1816 р. в їхньому розпорядженні було близько півтори тисячі книг, але інвентарний опис цієї книгозбірні дає можливість лише визначити її жанровий репертуар та вказати особу бібліотекара. Ним був отець Норберт Підвисоцький. Велику бібліотеку (близько тисячі книжок) згромадили реформати у селі Дедеркали біля Кременця. Наявність детального інвентаря дає змогу визначити її тематичну наповненість, час і місце друку творів. Найбільше з книг походили з друкарень Венеції, Львова, Варшави та Кракова. У візитації монастиря піарів у Дубровиці Рівненського повіту 1818 р. книгозбірня поділялась на костельну, монастирську, парафіяльної школи та колегіуму (повітової школи), які функціонували при монастирі. Найбільше книжок налічувала бібліотека колегіуму: у розпорядженні учнів та учителів закладу було 2087 творів, виданих у XVI – на початку ХІХ століття. Візитації двох францисканських монастирів (у Межирічі Острозькому і Кременці) за 1819 р., в яких вміщені невеликі інвентарні описи книгозбірень, засвідчують, що францисканці зібрали порівняно небагато книжок (близько трьохсот), головним чином, твори, необхідні для проповідницької діяльності. Висновки. Проаналізовані інвентарі монастирських бібліотек подібні між собою кількома рисами: поділом на тематичні розділи (хоча інколи по-різному названі), чисельною перевагою латиномовних книжок, домінуванням серед творів польською мовою проповідницької і навчальної літератури, відсутністю інкунабул, збереженістю книг, виданих переважно у XVIII столітті. Ключові слова: інвентар бібліотеки, монастирська бібліотека, церковна візитація, стародруки, римо-католицькі монастирі, Луцько-Житомирська дієцезія, Волинська губернія.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Овсієнко, Алла. "АДАПТАЦІЯ БІБЛІОТЕК ДО РЕАЛІЙ ЦИФРОВОГО ПРОСТОРУ". Society. Document. Communication 12, № 12 (14 вересня 2021): 255–69. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-12-255-269.

Повний текст джерела
Анотація:
Сьогодні вже неможливо зупинити швидке розповсюдження гаджетів, рідерів, мобільних телефонів як засобів доступу до ресурсів Інтернет, у тому числі до бібліотечного контенту глобальної мережі. Неможливо також змінити ситуацію у бік актуалізації електронного читання, загальновизначним є той факт, що найбільш ефективне інформаційно-бібліотечне обслуговування населення досягається шляхом створення електронних бібліотек. Електронні бібліотеки можуть складатися з колекцій електронних документів (оцифрованих традиційних матеріалів, або створених відразу в електронному вигляді), та систем з уніфікованим підходом до виробництва, зберігання, організації різноманітної інформації. У роботі описані основні елементи оцифрування бібліотеки як складової інформаційного суспільства, що розвивається. Бібліотечні сайти – це ворота в бібліотеку, її візитна картка в інтернет просторі. Акаунти у соціальних мережах та блоги різко підвищують інтерактивність обміну інформацією і відвідуваність бібліотечних сайтів, в цілому підвищують інтерес до бібліотеки з боку існуючих і потенційних користувачів. Глобальна переорієнтація пріоритетів у роботі бібліотечно-інформаційних установ, у зв’язку зі створенням електронної бібліотеки, є очевидною, вона спрямовується на розвиток мережевих технологій, електронних ресурсів, інформаційного сервісу, бібліотечної кооперації. Цифрові бібліотеки, електронні колекції, системи електронного резерву, онлайнові каталоги публічного доступу, бази даних електронних журналів та інші ІР стали популярними засобами доступу до джерел інформації. Створення електронних, цифрових бібліотек сприяє глобалізації світового інформаційного співтовариства, відкриває принципово нові умови доступу до віддалених ІР і забезпечує рівні права користувачів на отримання необхідної інформації. У статті проаналізовано інтенсивність впливу Інтернету на довідково-бібліографічне обслуговування користувачів бібліотек, та необхідність реорганізації довідково-бібліографічних служб, зміни у традиційних функціях бібліографії.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Зінченко, І. І., О. О. Шершун та А. Г. Іванова. "Веб технології в smart бібліотеці". Automation of technological and business processes 12, № 1 (30 березня 2020): 4–11. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i1.1696.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянута проблема неправильного та застарілого трактування діяльності бібліотеки, а також її позиціонування у сучасному світі. Складена інформаційна модель майбутнього програмного забезпечення, тобто ціль та засоби, якими система може оперувати для досягання цієї цілі та, що саме вимагають ці засоби, щоб їх можна було використовувати. За результатами дослідження, для систематизації сучасного уявлення про бібліотеку, було вирішено впроваджувати стандарт Library 3.0, який, в свою чергу, відповідає за модернізацію форми надання послуг бібліотекою за використанням таких технологій, як семантична мережа, хмарові сервіси, мобільні пристрої, у діяльність науково-технічної бібліотеки. Library 3.0 – це стандарт, який відповідає за електронну систематизацію сервісів, що забезпечують життєву діяльність академічної бібліотеки на основі комунікації між підрозділами та користувачем. На даний момент, це є найбільш захоплюючим досягненням у області наукових досліджень та розвитку бібліотек закладів вищої освіти, оскільки представлений стандарт підкреслює контекст, а не тільки засіб надання інформаційних послуг. Було проведено ретельний аналіз на підставі діючих методологій та підходів для створення концептуальної моделі проекту, основних принципів та засад розробки програмного продукту, допоміжних параметрів та засобів для досягнення бажаного результату, аналітичних дані. Був розроблений веб-ресурс для представлення Науково-технічної бібліотеки ОНАХТ за принципами Library 3.0 з урахуванням новітніх можливостей Web 2.0.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Воскобойнікова-Гузєва, Олена Вікторівна, та Наталія Миколаївна Терещенко. "ЦІННІСНІ ОРІЄНТИРИ У СТРАТЕГІЧНОМУ РОЗВИТКУ БІБЛІОТЕК ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Питання культурології, № 38 (29 жовтня 2021): 39–53. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.245578.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета статті — проаналізувати цінності, які покладено в основу побудови стратегічного розвитку шести європейських університетських бібліотек — Національного університету «Києво-Могилянська академія», Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київського університету імені Бориса Грінченка, Вільнюського університету, Варшавського університету та Ягеллонського університету. У дослідженні використано методи системного і контент-аналізу. Зазначено, що цінності університетських бібліотек корелюються із базовими складниками корпоративної культури і можуть класифікуватися у певних категоріях, зокрема як етичні цінності, соціально-економічні цінності, комунікативні цінності тощо. Серед цінностей, які сповідують сучасні університетські бібліотеки виділено такі: відкритість, доступність, повнота, інновації, науковість, професіоналізм, партнерство, відповідальність, традиції. Для порівняльного аналізу використано також результати британського науково-дослідного проєкту, спрямованого на визначення та відображення цінностей університетської бібліотеки у ХХІ ст. Наукова новизна. Вперше проаналізовано ціннісні орієнтири європейських бібліотек з позицій системного аналізу документів, що визначають їхній стратегічний розвиток та кореляцію із категоріями корпоративної культури закладів вищої освіти, засадничими принципами академічної доброчесності. Висновки. Особливу увагу приділено імплементації п’яти засадничих цінностей академічної доброчесності: чесності, довіри, справедливості, поваги та відповідальності у цінності стратегічного розвитку університетів. Визначено, що «відкритість» є базовою цінністю як для українських бібліотек, так і для закордонних. Значними для більшості бібліотек є такі цінності, як «партнерство», «інновації», «відповідальність». Відмінними ознаками є те, що бібліотеки українських університетів як цінність визначають «сервісність», а закордонні — «традиції».
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Винокурова, Світлана. "ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ СУЧАСНОЇ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ БІБЛІОТЕКИ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 2-3 (12 квітня 2021): 629–32. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.132.

Повний текст джерела
Анотація:
В статті висвітлено сучасні завдання інформаційно-аналітичної діяльності бібліотек закладів вищої освіти та певний досвід у їх вирішенні наукових бібліотек окремих університетів України, зокрема Наукової бібліотеки Київського національного університету культури і мистецтв. Охарактеризовано загальні тенденції та деякі перспективи подальшого розвитку ІАД.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Майстренко, Юлія, та Михайло Сергєєв. "Управління соціокультурною діяльністю бібліотеки в умовах інформаційно-комунікаційних змін". Socio-Cultural Management Journal 4, № 1 (27 червня 2021): 101–24. http://dx.doi.org/10.31866/2709-846x.1.2021.235709.

Повний текст джерела
Анотація:
Вступ. Актуальність проблеми управління соціокультурною діяльністю бібліотеки пов’язана з інформаційно-комунікаційними змінами в суспільстві, які вимагають становлення бібліотечних практик, розробки нестандартних рішень, появу нових ідей щодо бібліотечної діяльності. Мета і методи. Метою статті є розробка наукових положень і практичних рекомендацій щодо управління соціокультурною діяльністю бібліотеки в умовах інформаційно-комунікаційних змін, що дасть нові можливості для якісної трансграничної інформаційної взаємодії бібліотеки з користувачами, спростить доступ до бібліотечних ресурсів і послуг та, як наслідок, сприятиме формуванню позитивного іміджу, підвищить якість та ефективність діяльності бібліотек. Методологічною основою дослідження є діалектичний принцип пізнання, системний, історичний, термінологічний, когнітивний, культурний підходи до вивчення процесів управління соціокультурною діяльністю бібліотеки в період інформаційно-комунікаційних змін у суспільстві. Результати. Систематизовано існуючі підходи до термінологічного поля бібліотекознавства в різні історичні періоди. Досліджено роль і функції бібліотек у соціокультурному розвитку особистості. Визначено традиційні та інноваційні види діяльності в центральній бібліотечній системі «Свічадо», досліджено їх ефективність. Результати соціологічного дослідження свідчать, що для ефективної діяльності бібліотеки в інформаційно-комунікаційному просторі необхідно підвищити кваліфікацію бібліотечних фахівців та закріпити норми часу, які б регулювали діяльність у соціальних мережах. Висновки. Управління соціокультурною діяльністю бібліотек в умовах інформаційно-комунікаційних змін дозволить вийти на новий якісний рівень та сприятиме розвитку бібліотеки відповідно до вимог сучасного суспільства.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Зворський, Сергій. "СПІЛЬНІ ТОЧКИ СПІВПРАЦІ АРХІВІВ І БІБЛІОТЕК НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ". Society. Document. Communication, № 7 (11 серпня 2019): 82–97. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-7-82-97.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкриваються аспекти реального і потенційного (перспективного) взаємодії бібліотек і архівів України на сучасному етапі їх інституціоналізації як важливих складових елементів документо-інформаційної сфери держави. Розглянуто як історичні, так і сучасні форми співробітництва бібліотек і архівів, їх особливості та значення для вдосконалення їх діяльності відповідно до вимог і викликами сучасності. Доведено, що в даний час інтеграційні процеси є загальносвітовим трендом в тріаді «бібліотека-архів-музей». Наведені приклади результативної бібліотечно-архівної співпраці, починаючи з 1960-х років, яка, однак, не мала системного характеру. Зроблено короткий огляд обговорення завдань спільної діяльності бібліотек і архівів з позицій бібліотекознавців і архівістів. Існують проблеми в підготовці кадрів в рамках нової комплексної спеціальності 029 «Інформаційні, бібліотечне та архівна справа», у визначенні необходівого обсягу базових знань майбутніх фахівців. Наголошено на необхідності комплексного підходу до бібліотечно-архівної взаємодії, яке має враховувати загальні інтереси цих установ: підготовку кваліфікованих кадрів, взаємовикористання галузевих періодичних видань, проведення спільних конференцій, семінарів, практикумів, вдосконалення нормативно-правової та термінологічної бази та ін. Зокрема, великі бібліотеки України мають власні архіви і потребують практичної допомоги з боку архівістів для їх упорядкування відповідно до сучасних вимогах щодо організації та використання архівних документів. Доцільно вести обмін практичними напрацюваннями, що представляють спільний інтерес, активніше використовувати професійну пресу і збірники наукових праць. Важливим бачиться юридичне оформлення співпраці в формі відповідних угод (договорів) між бібліотечнимі і архівними установами. Необхідне розширення рамок міжнародного співробітництва українських бібліотекарів і архівістів на платформі єдності виконуваних ними функцій щодо збереження документної пам'яті людства.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Galchenko, V., та A. Mishyn. "Порівняльний аналіз нейтронно-фізичних характеристик кампанії реактора з використанням різних наборів бібліотек ядерних даних для програмного продукту WIMSD5B". Nuclear and Radiation Safety, № 3(67) (20 вересня 2015): 8–12. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2015.3(67).02.

Повний текст джерела
Анотація:
Точність та якість результатів розрахунків як стаціонарних, так і перехідних процесів активної зони реактора, значною мірою залежать від процесу підготовки нейтронно-фізичних констант, який можна зробити коректнішим, оновивши бібліотеку ядерних даних програмного продукту. У статті наведено порівняльний аналіз розрахунків активної зони ВВЕР-1000 за допомогою коду DYN3D із застосування константного забезпечення, підготованого кодом WIMSD5B за різними бібліотеками ядерних даних. Розглянуто можливість використання деяких бібліотек, випущених у рамках проекту модернізації бібліотек WIMSD5B, та проведено порівняння отриманих результатів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Глинчук, Л., Т. Гришанович, O. Кузьмич та Н. Багнюк. "Ефективне використання новітніх методів програмування графіки на С++ в навчальних цілях." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 40 (23 вересня 2020): 104–9. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-40-16.

Повний текст джерела
Анотація:
Для того щоб вміти програмувати та налаштовувати графіку з використанням сучасних бібліотек, фреймворків і т.д. під різні операційні системи, потрібно знати як класичний інструментарій, так і новітні методи. При програмуванні, зокрема на С++, та налаштуванні різних додатків (середовищ програмування) і підключенні графічних бібліотек під певну ОС виникають деякі труднощі та проблеми. Саме тому повинне бути розуміння щодо сумісності та можливого вирішення такої проблеми. З цією метою в даній статті розглядаються вибрані графічні бібліотеки - від примітивних до сучасних та описуються особливості роботи з ними.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Дисертації з теми "Бібліотек"

1

Главчев, Максим Ігорович, та Юлія Миколаївна Главчева. "Перспективи та переваги корпоративної взаємодії бібліотек". Thesis, ХДНБ ім. В. Г. Короленка, 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2438.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Ляшенко, В. С. "Автоматизація збірки Perl бібліотек у RPM пакунки". Thesis, Чернігів, 2021. http://ir.stu.cn.ua/123456789/23054.

Повний текст джерела
Анотація:
Ляшенко, В. С. Автоматизація збірки Perl бібліотек у RPM пакунки : випускна кваліфікаційна робота : 123 "Кoмп’ютepнa iнжeнepiя" / В. С. Ляшенко ; керівник роботи С. В. Зайцев ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра iнфopмaцiйниx тa кoмп’ютepниx cиcтeм. – Чернігів, 2021. – 48 с.
Предметною областю дослідження є процес автоматичної збірки програмних бібліотек написаних мовою програмування Perl Метою дослідження є скорочення часу, яке витрачається інженерами програмного забезпечення на написання файлів специфікації для збірки Perl модулів або ж бібліотек в RPM пакунки та їх подальшому розміщенню в RPM репозиторіях. Щодо подальшої модернізації процесу, можна зазначити, що окрім Perl модулів автоматизації також потребують програмні модулі, які написанні іншими мовами програмування, наприклад, python. Якщо взяти до прикладу систему збірки пакунків Open build service(скорочено OBS), то ця система може тільки збирати пакунки за вже готовими файлами специфікацій, тому в цьому випадку можна також додати інтеграцію до подібних систем. Даний інструмент буде в нагоді компанія або ж розробникам, які створюють та розповсюджують власне програмне забезпечення через RPM пакунки та RPM репозиторії.
The subject area of research is the process of automatic assembly of software libraries written in the Perl programming language The purpose of the study is to reduce the time spent by software engineers on writing specification files for assembling Perl modules or libraries in RPM packages and their subsequent placement in RPM repositories. Regarding further modernization of the process, it can be noted that in addition to Perl, automation modules also require software modules that are written in other programming languages, such as python. Take, for example, the Open build service (OBS) package building system, which can only build packages from ready-made specification files, so you can also add integration to such systems. This tool will be useful for companies or developers who create and distribute their own software through RPM packages and RPM repositories.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Попадюк, О. А., та Т. В. Булгакова. "Сучасні тенденції у формуванні інтер’єру універсальних бібліотек". Thesis, КНУТД, 2016. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/4341.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Немчук, Ольга Миколаївна. "Веб-сайт бібліотеки Вінницького національного технічного університету – важливий інструмент в системі інформаційного обслуговування користувачів". Thesis, Полтавський національний технічний університет імені Ю. Кондратюка, 2018. http://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/24055.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Колесникова, Тетяна Олександрівна, Татьяна Александровна Колесникова, Tatyana A. Kolesnikova та Tetyana O. Kolesnykova. "Комунікаційні моделі діяльності бібліотек ВНЗ в умовах інформатизації". Thesis, Харківська державна академія культури, 2012. http://eadnurt.diit.edu.ua:82/jspui/handle/123456789/1849.

Повний текст джерела
Анотація:
Колесникова, Т. О. Комунікаційні моделі діяльності бібліотек ВНЗ в умовах інформатизації: авт. дис. к. с. к.: 27.00.03 / Т. О. Колесникова ; Харківська держ. акад. культури. - Х.: 2012. - 22 с. ГРНТИ 04 УДК 316.77 + 027.7 : 004
UK: АНОТАЦІЯ Дисертація присвячена визначенню тенденцій розвитку комунікаційних моделей діяльності бібліотек ВНЗ України під впливом інформатизації. Охарактеризовано умови формування нових моделей комунікаційної діяльності бібліотек, особливістю яких є можливість поєднання лінійного та нелінійного подання інформації. Досліджено, що в процесі еволюції на основі новітніх технологічних рішень лінійна (документально-комунікаційний рівень) комунікаційна модель діяльності бібліотеки змінюється на інтеракційну (інформаційно-комунікаційний рівень), а надалі — на інтеграційну (когнітивно-комунікаційний рівень). Доведено, що застосування комунікаційних моделей діяльності, які мають нелінійний характер, збільшує можливість якісних змін у разі неперервних змін параметрів діяльності бібліотек ВНЗ та інформаційного простору освіти і науки. Розглянуто стан та уточнено періодизацію інформатизації в бібліотеках ВНЗ України; обґрунтовано відповідність застосування визначеної комунікаційної моделі діяльності бібліотеки в різні періоди їх інформатизації.
RU: АННОТАЦИЯ Диссертация посвящена установлению тенденций развития коммуникационных моделей деятельности библиотек вузов под влиянием информатизации. Характеризуются условия формирования новых моделей коммуникационной деятельности библиотек, особенностью которых является возможность объединения линейной и нелинейной подачи информации. Исследовано, что в процессе эволюции на основе новейших технологических решений линейная (документально-коммуникационный уровень) коммуникационная модель деятельности библиотеки вуза изменяется на интеракционную (информационно-коммуникационный уровень). Эта модель может быть охарактеризована как локальная, «замкнутая» (в пределах отдельного вуза) модель коммуникации с обратной связью. Перемещение взаимодействия пользователей и библиотеки в пространство виртуальных коммуникаций, создание необходимых условий для усиления интеграционных процессов и интеллектуализации деятельности приводят к постепенному изменению интеракционной коммуникационной модели деятельности библиотеки вуза на интеграционную (когнитивно-коммуникационный уровень). Данная модель характеризуется полной интегрированностью в информационно-коммуникационную структуру учебного заведения и всей системы образования и науки. Доказано, что применение коммуникационных моделей деятельности, имеющих нелинейный характер, увеличивает возможность качественных изменений при непрерывной смене параметров функционирования библиотек вузов и информационного пространства образования. Уточнено, что состояние информатизации в библиотеках вузов Украины разделяется на периоды и этапы: 1 — начальный период (этап модернизации); 2 – переходный период (этап инноваций); 3 — период медиатизации (этап трансформации). Обосновано применение определенной коммуникационной модели деятельности библиотеки вуза в разные периоды её информатизации. Обосновано, что библиотеки вузов Украины находятся на разных стадиях информатизации, изменившей их внутреннее состояние и связи с окружающей средой. Большая часть библиотек находится на этапе инноваций, характеризуется интеракционной коммуникационной моделью деятельности. В то же время существует ряд библиотек, уже сегодня демонстрирующих готовность к началу реализации задач этапа трансформаций и переходу к интеграционной коммуникационной модели. Выявлена причинно-следственная связь информатизации и форм организации библиотечной деятельности. Современная библиотека вуза Украины имеет признаки информационного центра, основой деятельности которого является совмещение линейных и нелинейных моделей коммуникации. В то же время медиатизация как высшая форма развития библиотечной информатизации предполагает переход к медиатеке как полному циклу автоматизированного производства и сервиса, полностью интегрированного в информационную структуру вуза и всей системы образования. Обнаруженные системно-интеграционные связи, которые обуславливаются коммуникационным единством библиотек вузов, а также их функциональной зависимостью от других агентов информационно-коммуникационного пространства, позволили применить кластерную теорию в качестве аналитического аппарата для выбора коммуникационных моделей. Определено, что переход от интеракционной к интеграционной коммуникационной модели возможен при условии реализации стратегических направлений: 1 — «Внутренняя самореализация и саморазвитие библиотеки»; 2 — «Интеграционная стратегия»; 3 — «Инновационное управление»; 4 — «Мониторинг изменений»; 5 — «Создание имиджа библиотеки». Их реализация предусматривает выполнение комплекса задач: от модернизации системы управления библиотекой и построения библиотечного портала до развития адвокационной деятельности, краудсорсинга и формирования системы критериального измерения результатов внедрения новой коммуникационной модели.
EN: ABSTRACT The thesis deals with the establishment of progress tendencies of communicative models of higher educational institution libraries’ activity under the influence of informatization. Conditions of forming of new models in libraries’ communicative activity are characterized. The peculiarities of such models consist in possibility of unification of linear and unlinear presenting of information. It is investigated in the process of evolution the linear (documentary and communication level) communication model of higher educational institution libraries’ activity changes to interactive (information and communication level), and further – to integral (cognitive and communicative level). It is proved that the use of unlinear communication models increases the possibility of qualitative changes in the continuous changes of the parameters of the higher educational institution libraries’ activity and information space of education and science. The state is considered and periods of university libraries informatization in Ukraine are specified. The reasonable application of the communication model of a particular library activity in different periods of their informatization is proved.
Харківська державна академія культури
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Ступіч, А. Б. "Інформаційна система управління студентами з використанням Java -бібліотек". Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/76725.

Повний текст джерела
Анотація:
Створений з використанням Java-бібліотек інформаційної системи управління студентами – програми «AllAbout», яка дозволяє зберігати та у відповідності до мети систематизувати інформацію про контингент студентів, надає можливість оперативного доступу та корегування даних.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Токмань, Віталіна, та Vitalina Tokman. "Електронні бібліотеки". СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017. http://repository.sspu.sumy.ua/handle/123456789/2620.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті дано визначення електронної бібліотеки. Перераховані деякі функції та загальні положення. Наведені плюси та мінуси користування електронними бібліотеками.
In article definition of the electronic library. Lists some of the functions and General regulations. Given the pros and cons of use of digital libraries.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Грищенко, Т. Б., та О. М. Нікітенко. "Про деякі проблеми створення та інтеграції електронних ресурсів бібліотек". Thesis, ДРУКАРНЯ МАДРИД, 2016. http://openarchive.nure.ua/handle/document/8400.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Гайдук, Роман Степанович. "Розробка соціальної мережі для бібліотек на основі .Net технологій". Master's thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2019. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/30660.

Повний текст джерела
Анотація:
В ході роботи досліджено та проаналізовано предметну область, визначено ключових акторів системи, спроектовано ефективну базу даних, застосовано сучасний підхід до розробки, створено зручний дизайн, виконано тестування. Розроблена система написана на мовах програмування TypeScript та С#. Використано каркас ASP.NET на основі високопродуктивної платформи .Net Core 2.0, мікросервісну архітектуру у зв’язці з патерном проектування Dependency injection, автентифікація за допомогою JSON Web Token, фреймворк Angular 8, Google books API, карти Mapbox.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Гайдук, Роман Степанович, та Roman Hayduk. "Розробка соціальної мережі для бібліотек на основі .NET технологій". Master's thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2019. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/30701.

Повний текст джерела
Анотація:
В ході роботи досліджено та проаналізовано предметну область, визначено ключових акторів системи, спроектовано ефективну базу даних, застосовано сучасний підхід до розробки, створено зручний дизайн, виконано тестування. Розроблена система написана на мовах програмування TypeScript та С#. Використано каркас ASP.NET на основі високопродуктивної платформи .Net Core 2.0, мікросервісну архітектуру у зв’язці з патерном проектування Dependency injection, автентифікація за допомогою JSON Web Token, фреймворк Angular 8, Google books API, карти Mapbox.
The purpose of the work is to develop a social network for libraries based on .Net technologies. In the course of the work the subject area was researched and analyzed, key system actors were identified, an efficient database was designed, a modern approach to development was applied, a convenient design was created, testing was performed. The system is written in TypeScript and C # programming languages. Used ASP.NET framework based on high–performance .Net Core 2.0 platform, microservice architecture in Dependency injection design pattern, JSON Web Token authentication, Angular 8 framework, Google books API, Mapbox maps.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Книги з теми "Бібліотек"

1

Лисенко, І. М. Словник українських приватних бібліотек. Київ: Рада, 2009.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Концепція, і. стратегія. Міжнародний Коопераційний Проект "Концепція і стратегія побудови та оптимального розвитку українських бібліотек". Київ: Слово, 2001.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Бібліотека, вищого навчального. Збірник матеріалів наради директорів бібліотек вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації "Бібліотека вищого навчального закладу - ключова ланка інформаційного забезпечення навч. процесу на сучасному рівні". Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет, 2007.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Бібліотека, вищого навчального. Збірник матеріалів наради директорів бібліотек вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації "Бібліотека вищого навчального закладу - ключова ланка інформаційного забезпечення навч. процесу на сучасному рівні". Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет, 2007.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Бібліотека, вищого навчального. Збірник матеріалів наради директорів бібліотек вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації "Бібліотека вищого навчального закладу - ключова ланка інформаційного забезпечення навч. процесу на сучасному рівні". Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет, 2007.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Слободяник, М. С. Бібліотека. Документ. Комунікації. Київ: Ліра-К, 2010.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Гарбор, Робін Т. Управління автоматизацією бібліотеки. Київ: ASLIB, 1997.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Гарбор, Робін Т. Управління автоматизацією бібліотеки. Київ: ASLIB, 1997.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Рогова, П. І. Педагогічні бібліотеки України. Київ: Четверта хвиля, 2009.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Дениско, Л. М. Бібліотека та архів Олексія Захаровича Попільницького. Київ: Нац. б-ка України імені В.І. Вернадського, 2009.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Тези доповідей конференцій з теми "Бібліотек"

1

Лугова, Тетяна, та Анастасія Балабан. "МОДЕЛІ РЕАЛІЗАЦІЇ ВЕБ-3.0 В ДІЯЛЬНОСТІ БІБЛІОТЕК". У IMPATTO DELL'INNOVAZIONE SULLA SCIENZA: ASPETTI FONDAMENTALI E APPLICATI. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/26.06.2020.v1.44.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Горбань, Юрій. "ДИСТАНЦІЙНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА НОВІ ОНЛАЙН-ПОСЛУГИ БІБЛІОТЕК ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19". У SCIENTIFIC PRACTICE: MODERN AND CLASSICAL RESEARCH METHODS. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-26.02.2021.v3.53.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Дем’янюк, Олександр, та Надія Конон. "ПРОЄКТНА РОБОТА ЯК КРЕАТИВНИЙ ЧИННИК ТРАНСФОРМАЦІЇ БІБЛІОТЕКИ". У DÉBATS SCIENTIFIQUES ET ORIENTATIONS PROSPECTIVES DU DÉVELOPPEMENT SCIENTIFIQUE. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-05.02.2021.v6.49.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Ільницький, Віталій. "АКАДЕМІЧНА БІБЛІОТЕКА ЯК НОВАТОРСЬКА КОНЦЕПТУАЛЬНА ФОРМА СУЧАСНОЇ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". У SCIENTIFIC PRACTICE: MODERN AND CLASSICAL RESEARCH METHODS. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-26.02.2021.v2.33.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Крохмаль, Ірина, та Неля Лєсовець. "СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ: ВІД КНИГОЗБІРНІ ДО ОСЕРЕДКУ ДУХОВНОСТІ Й КУЛЬТУРИ". У EDUCATION AND SCIENCE OF TODAY: INTERSECTORAL ISSUES AND DEVELOPMENT OF SCIENCES. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-19.03.2021.v1.11.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Журавленко, Максим, та Володимир Метелап. "ПРОЕКТУВАННЯ І РОЗРОБКА СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ БІБЛІОТЕКИ З ФУНКЦІЄЮ АВТОМАТИЧНОГО ПІДБОРУ КНИГ ЧИТАЧЕВІ". У МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ: ОСОБЛИВОСТІ ТА ТЕНДЕНЦІЇ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/04.12.2020.v2.17.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Малюк, Ольга. "СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОТЕЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ ДЗ «ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА»". У MODALITĂȚI CONCEPTUALE DE DEZVOLTARE A ȘTIINȚEI MODERNE. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/20.11.2020.v1.46.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Макогон, О. А. "Перші друковані школи гри на бандурі у відділі музичних фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського". У CULTURAL STUDIES AND ART: EUROPEAN DEVELOPMENT DIRECTION. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-117-6-11.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Бібліотек"

1

Дікунова, О. А. Корпоративні проекти освітянських бібліотек як засіб формування інформаційно-комунікаційного середовища. Львівский національний університет імені І. Франка, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/906.

Повний текст джерела
Анотація:
Розкрито переваги корпоративної діяльності бібліотек. Розглянуто окремі аспекти корпоративної проектної діяльності освітянських бібліотек України. Висвітлено досвід корпоративної співпраці бібліотеки Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ “Криворізький національний університет” і Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського з питань створення кооперативної реферативної галузевої бази даних з педагогіки, психології та питань освіти.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Поліщук, Олександр Павлович, та Сергій Олексійович Семеріков. Побудова інтерфейсу користувача в системі X Window. Брама ІСУЕП, 2003. http://dx.doi.org/10.31812/0564/710.

Повний текст джерела
Анотація:
Одним з найбільш яскравих прикладів реалізації подіє-орієнтованого програмування є задача побудови інтерфейсу користувача, елементи якого взаємодіють один з одним через механізм повідомлень. Набір функцій (класів) для створення інтерфейсу утворює бібліотеку. В операційній системі MS-DOS прикладами таких бібліотек є Turbo Vision та Graphics Vision (перша створює текстовий інтерфейс, друга – графічний). В операційних системах сімейства Windows є власні механізми обробки подій, об’єднані в програмний інтерфейс Win32 (Win64), над яким надбудовуються об’єктно-орієнтовані бібліотеки (OWL, MFC, VCL). На жаль, застосування цих бібліотек в процесі навчання подіє-орієнтованого програмування сьогодні утруднене, адже всі вони (так само, як і згадані операційні системи) вимагають значних ліцензійних виплат фірмам-розробникам, що для більшості навчальних закладів України є непідйомним тягарем. В зв’язку з цим виникає актуальна проблема: створення курсу подіє-орієнтованого програмування графічного інтерфейсу користувача на основі операційних систем та бібліотек, що не вимагають ліцензійних відшкодувань.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Кравченко, О. М. Підвищення кваліфікації працівників бібліотек вищої школи (з досвіду роботи наукової бібліотеки Криворізького педагогічного інституту). НТБ Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені В. Лазаряна, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/288.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Поліщук, О. П., С. В. Шокалюк та С. В. Середа. Розподілені обчислення у Web-СКМ SAGE. Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1224.

Повний текст джерела
Анотація:
Традиційно розподілені обчислення реалізуються за клієнт-серверною технологією із застосуванням або низькорівневого інтерфейсу (pthread, OpenSSL), або високорівневих комунікаційних бібліотек (MPI, OpenMP). При цьому програмування самої обчислювальної задачі також вимагає застосування бібліотек для математичних обчислень з високою точністю (Boost, GMP). Частково автоматизувати процес створення розподілених додатків можуть метаоболонки, в яких необхідно реалізувати лише обчислювальний алгоритм у вигляді динамічної бібліотеки.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Шестопалова, О. В. Імідж сучасного бібліотекаря як базовий елемент бібліотечного маркетингу. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/442.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Дікунова, О. А., та О. О. Лебедюк. Організаційно-методичні основи підвищення кваліфікації фахівців бібліотек ВНЗ (досвід роботи бібліотеки Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «Криворізький національний університет»). НТБ Національного університету «Львівська політехніка», 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/901.

Повний текст джерела
Анотація:
Розкрито сутність поняття «підвищення кваліфікації бібліотекарів ВНЗ». Розглянуто форми підвищення кваліфікації бібліотечних фахівців на основі практичного досвіду наукової бібліотеки Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «Криворізький національний університет».
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Шестопалова, О. В., та І. М. Шкутник. Організація, ведення і використання електронного каталогу в роботі наукової бібліотеки Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «Криворізький національний університет». Дніпропетровське обласне методичне об’єднання бібліотек, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/444.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядається поняття електронного каталогу, його організація, ведення і використання у роботі бібліотек. Представлено аналіз електронного каталогу наукової бібліотеки Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «Криворізький національний університет»
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Лебедюк, О. О. Вплив інформаційних потреб користувачів на модель обслуговування в бібліотеці вищого навчального закладу. Львівский національний університет імені І. Франка, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6081.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто інформаційні потреби користувачів бібліотек вищих навчальних закладів і подано їхню класифікацію. Коротко охарактеризовано вплив цих потреб на еволюцію моделі обслуговування користувачів у сучасних бібліотеках.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Дікунова, О. А. Модель фахівця-бібліографа бібліотеки вищого навчального закладу: професіологічні та соціально-психологічні аспекти. Наукова бібліотека Харківського національного медичного університету, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/904.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто професійну діяльність бібліографа в нових умовах інформаційного суспільства. Запропоновано модель фахівця-бібліографа бібліотеки закладу вищої освіти. Проаналізовано професіологічні та соціально-психологічні аспекти, що сприяють ефективній фаховій діяльності. Розкрито функціональну спеціалізацію бібліографів бібліотек вищої школи.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Дікунова, О. А. Формування системи бібліографічних електронних ресурсів з краєзнавства (на прикладі бібліотеки Криворізького державного педагогічного університету). Наукова бібліотека Ужгородського національного університету, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6073.

Повний текст джерела
Анотація:
Проаналізовано систему краєзнавчих бібліотечних ресурсів в електронному середовищі бібліотеки Криворізького державного педагогічного університету. Акцентовано особливу увагу на створенні електронних бібліографічних посібників з краєзнавства. Обґрунтовано необхідність корпоративної взаємодії в краєзнавчій діяльності бібліотек регіональних закладів вищої освіти.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити розширені добірки на тему "Бібліотек" для конкретних типів джерел:
Статті в журналах Дисертації Книги
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії