Готові списки джерел за темами / Аудиторії

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Книги
Частини книг
Тези доповідей конференцій
Звіти організацій

Добірка наукової літератури з теми "Аудиторії"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Аудиторії".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Аудиторії"

Юник, І. Д. "ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ ЦІЛЬОВОЮ АУДИТОРІЄЮ АТРИБУТІВ БРЕНДУ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОГО ПРАЦІВНИКА ВИШУ". Pedagogical Sciences: Theory and Practice, № 3 (10 січня 2022): 181–87. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2021-3-25.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено специфіку запам’ятовування цільовою аудиторією атрибутів бренду науково-педагогічного працівника закладу вищої освіти, до яких віднесено прізвище, ім’я, по батькові фахівця або використаний ним псевдонім, конструкти його габітарного іміджу та індивідуальний стиль бренд-комунікації. Диференційовано негативний полюс модальності відкладеного попиту на бренд-пропозицію у сфері бізнесу і традиційність вияву означеного явища у сфері вищої освіти як одного з факторів формування довгострокової лояльності до бренд-пропозиції науково-педагогічного працівника. Обґрунтовано доцільність семантичного ототожнення понять «впізнаваність атрибутів бренду» і «поінформованість про атрибути бренду» та ієрархічно-семантичну зверхність над ними поняття «обізнаність в атрибутах бренду», яке передбачає наявність у цільової аудиторії не мінімального, а саме достатнього обсягу інформації про бренд для прийняття бренд-орієнтованого рішення в умовах висококонкурентного освітньо-наукового середовища. З’ясовано причини та специфіку прямої кореляції обізнаності цільової аудиторії в атрибутах бренду фахівця та ступеня лояльності певного сегменту цільової аудиторії до нього. Проаналізовано алгоритм запам’ятовування ознак атрибутів бренду науково-педагогічного працівника вишу представниками його цільової аудиторії на основі вихідних положень теорії трикомпонентної структури пам’яті особистості. Аргументовано «параболічний» вплив інтенсифікації інформаційного потоку у бренд-комунікації на ефективність прийняття цільовою аудиторією рішень щодо взаємодії із брендом науково-педагогічного працівника закладу вищої освіти. Доведено, що прийняття представниками цільової аудиторії щонайменше одного схвального рішення на користь бренду науково-педагогічного працівника закладу вищої освіти оптимізує локалізаційний аспект функціонування їх довгострокової пам’яті, сприяючи структурно-хронологічній компресії процесу прийняття повторного аналогічного рішення. Наголошено на деструктивному впливі денотативних і конотативних викривлень інформації про бренд науково-педагогічного працівника вишу на впевненість цільової аудиторії у достовірності ознак атрибутів цього бренду.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Поплавський, Михайло. "Соціальні мережі як інструмент просування вищого навчального закладу (на матеріалах КНУКіМ)". Український інформаційний простір, № 1(7) (20 травня 2021): 14–30. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.1(7).2021.233777.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті аналізуються особливості та ефективність застосування SMM-технологій Київським національним університетом культури і мистецтв, як провідним закладом вищої освіти у сфері культури, у напрямі просування своїх освітніх послуг та брендингу закладу. Наголошено на значенні соціальних мереж у просуванні освітніх послуг і бренда університету, особливо у світлі статистичних даних світових аналітичних агентств про кількість інтернет-користувачів, констатовано недостатність володіння модераторами сторінок ЗВО в соцмережах механізмами залучення уваги аудиторії через соціальні платформи. Акцентовано увагу на тому, що ситуація на ринку освітніх послуг вимагає від українських ЗВО не лише створювати конкурентоспроможні освітні послуги, а й постійно вдосконалювати свої маркетингові комунікації для залучення аудиторії, бути компетентними в тому комунікаційному середовищі, у якому функціонує їхній навчальний заклад, з метою просування своїх пропозицій. На прикладі сторінок КНУКіМ у соціальних мережах Facebook та Instagram наведено дані про ефективність застосування SMM-технологій факультетами університету, зокрема представлено рейтинг сторінок останніх в Instagram за коефіцієнтами охоплення та залучення аудиторії тощо. Звернено увагу на значення персонального бренда «Михайло Поплавський» під час просування КНУКіМ у соцмережах, з огляду на положення, що цільова аудиторія завжди більше довіряє тим закладам, за якими стоїть конкретна особистість. Наголошено на тенденціях подальшого розвитку соціальних мереж, які закладам вищої освіти треба врахувати під час розробки стратегії маркетингу в соціальних мережах. Зроблено висновок, що активна присутність ЗВО в соціальних мережах може стати вирішальним інструментом досягнення перемоги в конкурентній боротьбі вишу на ринку освітніх послуг. Водночас важливою умовою ефективного просування ЗВО є правильний вибір найбільш популярної соціальної мережі, або соціальних мереж, відповідно до цільової аудиторії, на яку ЗВО скеровують свій вплив. Сучасним закладам вищої освіти необхідно активніше взаємодіяти з аудиторією в соціальних мережах, вивчаючи її смаки та уподобання, тим самим визначаючи найбільш дієві підходи до побудови комунікаційної політики закладу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Maksymets, Vira, та Mariia Orel. "Маніпулятивні механізми впливу, ефективність їхнього застосування сучасними іноземними та украінськими політичними лідерами". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (29 травня 2017): 65–80. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2017-01-65-80.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто загальнотеоретичний аналіз інструменту маніпулювання впливу на аудиторію. Досліджено маніпулятивні технології як інструмент навіювання думки аудиторії у процесі формування суспільної опінії. Показано основні лінгво-маніпулятивні технології у формуванні суспільної думки. Проаналізовано фактори особистості у формуванні та здійсненні зовнішньої політики, виокремлено особливості даних типів політичних лідерів. Досліджено промови політичних лідерів як засіб маніпулятивного впливу на формування думки масової аудиторії. У даній статті розглянуто фактор особистості у формуванні та здійсненні зовнішньої політики таких політичних лідерів Федеративної Республіки Німеччини, України, Сполучених Штатів Америки, Російської Федерації як: Ангела Меркель, Порошенко Петро Олексійович, Дональд Трамп, Путін Володимир Володимирович.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Maksymets, Vira, та Mariia Orel. "Маніпулятивні технології формування політичних промов В. Путіна". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (3) (26 квітня 2018): 55–60. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2018-01-55-60.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано інструмент маніпулювання впливом на аудиторію та досліджено промови політичного лідера В. Путіна як засіб маніпулятивного впливу на формування думки масової аудиторії. Установлено, що маніпулювання є розповсюдженою формою міжособистісного спілкування, яка розкриває вплив на партнера зі спілкування задля досягнення своїх прихованих мотивів. До інструментів маніпулювання можна віднести мову, емоції, повтори, зміни темпу, дроблення, однонаправлене прийняття рішення, скорочення контакту. Результат аналізу дослідження використання маніпулятивних технологій як вплив на масову аудиторію дають підставу виокремити завдання кожної визначеної мовної технології у формуванні масової опінії в політичних відносинах. Варто враховувати також і те, що мовні маніпулятивні технології є частиною великого процесу координування свідомості людей і спрямовування їхнього рішення в потрібному для оратора напрямі. Саме тому в більшості випадків ці маніпулятивні стратегії важко відрізнити. Питання щодо того, як уникнути маніпулювання, залишається відкритим. Із погляду мови, протистояти цьому не можливо. Але багато що залежить від адресата, який сприймає текст. У цій статті проаналізовано політичні промови В. Путіна та доведено, що політичні лідери використовують різноманітні засоби маніпулювання, приділяючи особливу увагу мовному. Таким чином уживаючи всі маніпулятивні технології, щоб аудиторія неусвідомлено підлаштовувалися під рішення оратора.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Войтко, Олександр. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ ВІДКРИТИХ ДЖЕРЕЛ ПРИ РОЗРОБЛЕННІ ПАСПОРТУ ЦІЛЬОВИХ АУДИТОРІЙ В ІНТЕРЕСАХ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЧНОГО НАРАТИВУ ДЕРЖАВИ". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 40, № 1 (9 червня 2021): 169–74. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-169-174.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розглядається аналіз відкритих джерел який базується на методі OSINT розвідки при розроблені паспорту цільової аудиторії в інтересах реалізації стратегічного наративу держави. Для досягнення мети статті автором узагальнені підходи до аналізу відкритих джерел інформації та розроблено пропозиції щодо формування паспорту цільової аудиторії. Визначено процес ведення розвідки з відкритих джерел інформації, обґрунтовані критерії які висуваються до розвідданих отриманих з відкритих джерел інформації. Розглянуто типи ведення такої розвідки. Узагальнені критерії дали можливість визначити перелік програмних продуктів, які раціонально використовувати при проведенні розвідки з відкритих джерел, а також проведено короткий огляд та можливості цих програмних продуктів. З метою узагальнення та систематизації отриманих розвідданих з відкритих джерел автором запропоновано створення паспорту цільової аудиторії. Розглянуто загальну структуру самого бланку паспорту та особливості структури заповнення отриманої інформації з відкритих джерел. Запропонований підхід щодо аналізу відкритих джерел при розроблені паспорту цільової аудиторії в інтересах реалізації стратегічного наративу держави надасть можливість вірно побудувати та реалізувати систему інформаційної безпеки у воєнній сфері у формі стратегічних комунікацій Міністерства оборони та Збройних Сил України. Проведений аналіз надасть можливість визначити основні потреби та вразливі місця цільових аудиторій та реалізувати інтереси держави у вигляді підтримки населення щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кацалап, Віталій, Сергій Ковальов та Олександр Марченко. "Моделювання моніторингу когнітивного інформаційного простору сил оборони України". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 42, № 3 (17 грудня 2021): 97–104. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-97-104.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються питання теоретичного обґрунтування процесів моделювання моніторингу когнітивного інформаційного простору сил оборони України. Водночас, через брак знань з теорії та практики моделювання моніторингу когнітивного інформаційного простору дослідження проводились в основному шляхом “дзеркального” відображення порядку визначення зміни намірів у поведінці суб’єктів інформаційно-психологічного впливу, як для сил оборони так і для противника. Обґрунтування змісту процесу моделювання моніторингу когнітивного інформаційного простору в інтересах організації інформаційно-психологічного впливу сил оборони обумовлюються неможливістю вільного доступу до цільових аудиторій противника та збору необхідної інформації, а також невідповідністю оцінювання за ступенем зміни їх поведінки. Наведені характеристики класифікують цільові аудиторії та суб’єкти інформаційно-психологічного впливу за визначеними показниками дистанційного інформаційного управління соціальною та індивідуальною поведінкою можливих об’єктів інформаційно-психологічного впливу. Використовуючи сформульовані умови та спираючись на психологічні і психофізіологічні характеристики індивіда формують базу вразливостей поведінки цільової аудиторії, що відображає залежність зміни уявлень про показники соціальної поведінки від інтенсивності зовнішніх негативних інформаційно-психологічних впливів. Алгоритм сприйняття інформації формує когнітивний інформаційний простір певної цільової аудиторії. Тому застосування моделювання запланованої поведінки під час моніторингу когнітивного інформаційного простору надає можливість знехтувати завищені суб'єктами малі значення ймовірностей. Запропонований підхід моделювання моніторингу когнітивного інформаційного простору сил оборони дозволяє отримати вихідні дані за якими буде побудова модель поведінки цільової аудиторії в будь-яких умовах обстановки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тарас, Григорчук, та Тадля Олександр. "НОСТАЛЬГІЯ ЯК ЧИННИК ПОШИРЕННЯ КУЛЬТУРНИХ ПРОДУКТІВ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 35 (6 лютого 2021): 270–76. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v35i0.398.

Повний текст джерела

Анотація:

Висвітлено сутність ностальгії як феномена, що налаштовує свідомість людини до повернення в середовище особисто чи опосередковано пережитих емоцій з минулого. Проведено класифікацію ностальгії та проаналізовано особливості проявів окремих її видів у межах вікової 55-65-річної цільової аудиторії. Представлено рівні ностальгії в якості чинників, що можуть сформувати передумови для розробки суб’єктами культурних індустрій запитаних культурних продуктів, а в наслідку широкої їх популяризації та поширення в середовищах наявних і потенційних цільових аудиторій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бойченко, М. К. "МЕХАНІЗМ СПРИЙНЯТТЯ АУДИТОРІЄЮ ХАРИЗМАТИЧНИХ ОЗНАК ПУБЛІЧНОЇ ОСОБИСТОСТІ". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 20–31. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-3.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття містить обґрунтування вербально-графічної моделі механізму сприйняття аудиторією харизматичних ознак публічної особистості. Для реалізації мети дослідження автором запропоновано узагальнену класифікацію ознак формальних і неформальних особистостей публічних харизматичних лідерів. У процесі теоретичного пошуку було виявлено необхідність формування складу оптимального термінологічного інструментарію, покликаного забезпечити повноту й однозначність наукового опису феномену комунікативної поведінки публічної харизматичної особистості та механізму сприйняття аудиторією харизматичних ознак публічної особистості. У результаті аналізу пропонованих авторами з різних галузей (психології, соціології, лінгвістики) ознак харизматичної комунікації у статті було запропоновано поділ на цільові ознаки та засоби актуалізації цілей спілкування. З метою створення зазначеної вище моделі за результатами теоретичного пошуку у статті було систематизовано особистісні характеристики мовця, представника аудиторії, умови комунікації, що можуть впливати на сприйняття харизматичних ознак. Для уникнення розуміння харизми в широкому сенсі автор роботи надає своє визначення цього явища, що відповідає меті започаткованого міждисциплінарного дослідження. У роботі представлено вербально-графічну модель механізму сприйняття аудиторією харизматичних ознак публічної особистості, що була розроблена на основі піраміди сфер духовного буття індивіда О. Клименюка. Запропонована модель представляє зазначений механізм як взаємодію двох систем, харизматичного мовця і реципієнта, який має певний культурний рівень, у навколишньому середовищі (конкретні умови комунікації). Ця модель обґрунтовує процес вибору оптимальних вербальних і невербальних засобів комунікації для здійснення максимального харизматичного впливу на реципієнта. Вказано на перспективність використання моделі в майбутніх міждисциплінарних дослідженнях здійснення сугестивного впливу лідера-мовця на аудиторію.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Джига, Т. В. "Особливості аудиторії політичної реклами". Наукові записки Інституту журналістики 6 (2002): 140–43.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Савчук, Т. О., та М. В. Руденко. "УДОСКОНАЛЕНИЙ АЛГОРИТМ ПРОВЕДЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ПРЕЗЕНТАЦІЙ ЗІ ЗВОРОТНОЮ КОМУНІКАЦІЄЮ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 6 (14 лютого 2022): 50–57. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.6.7.

Повний текст джерела

Анотація:

Натепер інформація є найбільш цінним ресурсом у сучасному світі, є безліч способів донесення інформації до кінцевого користувача. Одним із таких способів є проведення презентацій. Зазвичай презентація – це набір слайдів, наповнених певною інформацією. Презентації проводяться перед певною аудиторією із залученням спікера, який своєю чергою доносить інформацію зі слайдів. Презентації проводяться у самих різних випадках і ситуаціях, від шкільних предметів до професійних зустрічей. Якість інформації, що буде донесена чи засвоєна слухачами, напряму залежить від виступу доповідача, але також досить важливим фактором є сам процес подання інформації. Основною проблемою будь-якої презентації є сухість та одноманітність презентації. Зазвичай доповідач створює наповнені текстом слайди та «читає» інформацію з них. Саме тому процес донесення інформації до користувачів потребує удосконалення, що своєю чергою визначає актуальність кваліфікаційної роботи. Одним з важливих етапів проведення інтерактивних презентацій є взаємодія з аудиторією, саме завдяки цьому забезпечується зв’язок доповідача та аудиторії. Зазвичай взаємодія забезпечується шляхом створення запитань до аудиторії. Це може бути опитування чи будь-яка інформація, яку потрібно донести до слухачів. Запропоновано удосконалений алгоритм проведення інтерактивних презентацій за рахунок можливості вибору режиму ідентифікації слухача презентації та використання інтерактивного опитування для покращення якості проведення презентацій. Запропонований функціонал допоможе збільшити кількість запитань від слухачів до оратора за рахунок анонімного режиму ідентифікації, а також допоможе доповідачам налагодити зворотний зв’язок з аудиторією за рахунок інтерактивного опитування, що загалом збільшить якість проведення виступів та презентацій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Аудиторії"

Літвінчук, Юлія Андріївна. "Деструктивний вплив аудиторії на оратора". Thesis, Національний авіаційний університет, 2019. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/39205.

Повний текст джерела

Анотація:

Дослідник Сагач Г.М. дає визначення, що публічний виступ є одним із жанрів мовленнєвої діяльності, який є особливим за своєю сутністю, його місцем серед інший видів мовлення, за своїми характерними рисами [1]. Серед тих, хто досліджував специфіку публічного мовлення є вчені-лінгвісти, ставлення яких до природи й місця публічного мовлення далеко не однозначне: одні (О.О. Земська та її школа) відносять публічне мовлення до кодифікованої літературної мови, інші (О.В. Сиротиніна, О.О. Лаптєва) вважають публічне мовлення частиною усього літературного мовлення. Метою нашого дослідження є виявлення деструктивного впливу оточуючих, слухачів, цільової аудиторії на виступ оратора, причин, які є перешкодою для ідеальної промови та наведення порад для уникання неприємних ситуацій під час виступу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Новікова, Олександра Олександрівна. "Презентація фразеологізмів в іншомовній аудиторії". Thesis, Національний авіаційний університет, 2018. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/40528.

Повний текст джерела

Анотація:

Розуміння фразеологічних одиниць іноземцями супроводжується значними труднощами через відсутність еквівалентів у рідній мові та культурі, що досить уповільнює формування автоматизованих і продуктивних навичок використання фразеологізмів у мовленні студентів-іноземців.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кузнєцова, Тетяна Василівна, Татьяна Васильевна Кузнецова та Tetiana Vasylivna Kuznietsova. "До проблеми соціопсихокультурних досліджень читацької аудиторії". Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/15680.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Коньок, Ольга Петрівна, Ольга Петровна Конек та Olha Petrivna Konok. "Організація самостійної роботи в іноземній аудиторії". Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/18466.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гриценко, Т. М., Надія Володимирівна Тиркусова, Надежда Владимировна Тыркусова та Nadiia Volodymyrivna Tyrkusova. "Дослідження динаміки аудиторії українських інтернет-користувачів". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64367.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Будник, Анатолій Федорович, Анатолий Федорович Будник, Anatolii Fedorovych Budnyk та К. Хоу. "Методика опрацювання дискурсу в іншомовній аудиторії". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48435.

Повний текст джерела

Анотація:

Становлення та розвиток у іноземних студентів тільки знань вербального коду і правил його використання виявляється недостатнім для успішного спілкування з носіями тої чи тої мови. Необхідним є і оволодіння додатковими знаннями, що належать невербальному коду культури тої національно- лінгвокультурної спільноти, мовою якої здійснюється комунікація.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Савенко, Т. Д., та О. М. Савенко. "Проблеми вивчення українських іменників в іспаномовній аудиторії". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2021. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/18501.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бокарєва, Ю. С., та К. Каліновський. "Засоби залучення молодіжної аудиторії до журнальних видань". Thesis, ВПІ КПІ ім. І. Сікорського, 2017. http://openarchive.nure.ua/handle/document/5213.

Повний текст джерела

Анотація:

Очевидно, що при виборі товару, споживач спочатку звертає увагу на обкладинку. У зв’язку з цим, при розробці дизайну, слід мінімізувати текстову інформацію і вибрати ілюстрацію, яка більше залучає споживача. Використовуючи текст, важливо підібрати шрифт, який легко читається і приваблює покупця з перших секунд.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ковалюк, Ольга Костянтинівна. "Тлумачення лексичного значення слова в іноземній аудиторії". Thesis, Національний авіаційний університет, 2018. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/40527.

Повний текст джерела

Анотація:

Тлумачення семантичного обсягу слова в процесі викладання української мови як іноземної відбувається в декілька етапів з урахуванням не тільки основних, а й додаткових компонентів семантичної структури слова, з опором на контекст, який увиразнює лексичне наповнення окремих мовних одиниць.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Книги з теми "Аудиторії"

Наумовець, А. Г. Ви і Ваша аудиторія. Київ: Академперіодика, 2010.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

З аудиторії - за колючі проти: Спогади студентів чернівецьких вузів, репресованих тоталітарною системою. Чернівці, 1995.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Идея. Слово. Аудитория. Таллин, 1988.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Идея. Слово. Аудитория. Таллин, 1988.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Серова, И. И. Лектор в студенческой аудитории. Минск, 1988.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Серова, И. И. Лектор в студенческой аудитории. Минск, 1988.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Рожкова, Г. И. Русский язык в нерусской аудитории. Москва, 1986.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Актуальные проблемы преподавания языка в иностранной аудитории. Москва: Изд-во Университета дружбы народов, 1988.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Частини книг з теми "Аудиторії"

Вереитинова, Мария Михайловна. "Методическая модель представления актуализированной паронимической лексики в сербской аудитории". У Трагом славистичких истраживања професора Богољуба Станковића, 23–32. Београд: Савез славистичких друштава Србије ; Филолошки факултет Универзитета у Београду, 2018. http://dx.doi.org/10.18485/bogoljub_stankovic.2018.ch2.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Янішевський, Олександр. "Intelligibilis – підвалини впливу на читача як інструмент залучення цільової зарубіжної аудиторії часопису „Arcana”." In W kręgu prasy dawnej i współczesnej. Wybrane problemy (1), 257–71. Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2021. http://dx.doi.org/10.15584/978-83-7996-915-9_15.

Повний текст джерела

Анотація:

Following the publishing profile of the Arcana magazine, which has been published in Krakow for over a quarter of a century, it can be noticed that over the last four years (starting from 2016) this bimonthly has been trying to get out of the niche of traditional national-Christian values and join the category of magazines -for the conservative community of Polish society. The adopted editorial policy is evidenced by the declaration in issue 138 (6/2017): „Today, our main duties are not promotion, but creating real mental foundations for the practical implementation of Polish national interest”. This means that „Arcana” (the title translates from Latin as „mystery”) cannot be reduced to the role of a two-month collection of random material, but is a cognitively engaged magazine with a strictly defined social position. Each significant party needs more and more new supporters to support its arguments, points of view and position. Often the space for extensive development is outside the „maternal territory”, as „home voids” can run out fairly quickly, failing to keep up with internal, so to speak, introverted events and changes. Instead, the public plays the first role of the audience that came to the premiere curiously, leaving a certain amount of material resources in front of the box office. The greater the availability, the more resources remain on hand. This means that when entering the outer reading orbit, the following factors must be considered: a) finding answers to the cultural questions of „not your” consumers; b) the expected ’average’ level of intelligence of the target reader; c) the possibility of imposing on the reader their topics for discussion; d) other closely related factors that may result from the laws of random processes. The factors that attract new unfamiliar audiences may act cumulatively or individually; both partially and completely; intertwining, creating a certain „intertextual” discourse and contradicting each other. The common denominator here is the focus on intelligence, not the middle class.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Сенкевич, Василий. "Лингвокультурные аспекты преподавания русского языка в польской аудитории". У Русский язык в иностранной аудитории. Теория, практика, цели и результаты преподавания. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego, 2015. http://dx.doi.org/10.18778/7969-754-0.35.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Домбровский, Тадеуш. "Русские прецедентные феномены в польской аудитории студентов-русистов". У Дидактика русского языка и проблемы перевода в иностранной аудитории, 107–19. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego, 2020. http://dx.doi.org/10.18778/8220-167-3.10.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Korotaev, Sergey A. "Digital segmentation as a mechanism for linking social and ideological positions." In Information and Analytical Bulletin (INAB). Structural aspects of digital inequality, 17–27. Federal Center of Theoretical and Applied Sociology of the Russian Academy of Sciences, Moscow, Russian Federation, 2021. http://dx.doi.org/10.19181/inab.2021.4.2.

Повний текст джерела

Анотація:

Сегментация аудитории сети интернет является, по мнению ряда исследователей, одним из негативных последствий бурного развития коммуникационных технологий. Сегментация создает преграды для общественной дискуссии, приводит к поляризации мнений, тем самым порождает опасность для реализации демократического управления. Деление россиян по принципу потребляемых ими медиа – телезрители и пользователи интернета – стало общим местом в высказываниях журналистов и экспертов. Такого рода наблюдения заставляют признать, что проблема сегментации аудитории СМИ в России является крайне актуальной исследовательской задачей. В работе предпринята попытка рассмотреть медиа предпочтения россиян, как переменную, опосредующую связь социальной позиции и политических предпочтений. Идеологические представления рассмотрены на примере экономического консерватизма (поддержка редистрибутивной политики), в качестве индикатора медиапотребления взята частота использования телевидения и интернета для получения новостей. Анализ строится на данных 7 волны World Values Survey, моделирование структурными уравнениями (SEM) составляет основной инструментарий анализа. Получено, что различия в медиа-потреблении (интернет против телевидения) полностью опосредуют влияние образования и частично дохода в объяснении приверженности редистрибутивным идеям. Данный результат является признаком существования ощутимой поляризации позиции тех, кто предпочитает получать новости из интернета, относительно более широкой телеаудитории. В заключении делается вывод о перспективности дальнейших исследований с привлечением более продвинутого инструментария для выделения транслирующих специфические точки зрения областей информационного пространства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Basheva, Olga A., and Polina O. Ermolaeva. "Activities of Russian volunteers in the context of the COVID-19 pandemic." In Information and Analytical Bulletin, 104–8. Federal Center of Theoretical and Applied Sociology of the Russian Academy of Sciences, Moscow, Russian Federation, 2021. http://dx.doi.org/10.19181/inab.2021.3.10.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье на материалах авторского исследования представлены данные об изменениях, которые претерпели добровольческие практики в период первой волны пандемии COVID-19. Авторы пришли к выводу, что волонтёры довольно быстро адаптировали свою деятельность к новым цифровым реалиям, в частности образовательные и просветительские практики, переходя на современные цифровые инструменты. Помимо очевидных преимуществ в виде стирания границ между регионами, расширения аудитория влияния и скорости передачи информации, цифровизация породила ряд проблем, в первую очередь, связанных с цифровым выгоранием, невозможностью отработать практические навыки, необходимые для работы на местах, а также возникновение цифрового неравенства, закрывающего возможности участия волонтёров, не владеющих цифровой грамотностью или оборудованием. Многие виды спасательной деятельности принципиально не могли быть переведены в онлайн формат.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Проскурова-Тимофеева, Ольга. "«Элементарное родиноведение»: тема родины в изданиях для детей и юношества рижского акционерного общества «Саламандра» в середине 1920-х годов." In Rusistica Latviensis, 138–50. University of Latvia Press, 2021. http://dx.doi.org/10.22364/ruslat.9.14.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье рассматривается разнообразие подходов рижского издательства «Саламандра» к теме родины при обращении к детской аудитории. Рижские издатели принимали во внимание интересы и ценности различных адресатов: юного поколения коренного (старожильческого) населения Латвии; детей эмигрантов, недавно покинувших Россию и нашедших приют в Латвийской Республике; маленьких читателей в других центрах русского зарубежья, где распространялись издания из Риги. При формировании «детского текста» рижской прессы в рассматриваемый период особую роль играла обеспокоенность так называемой денационализацией нового поколения, охватившая интеллектуальные круги русской эмиграции в середине 1920-х годов; на содержание также оказывали влияние личные идеологические и аксиологические установки редакторов изданий для детей. В латвийских учебниках по родиноведению, издаваемых «Саламандрой», прослеживается растерянность составителей при отборе материала на тему родины.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Данилевский, Александр. "oб актуальности аналитической методологии Лотмана в статье «текст и структура аудитории»." In Le Muse fanno il girotondo: Jurij Lotman e le arti. Venice: Edizioni Ca' Foscari, 2019. http://dx.doi.org/10.30687/978-88-6969-352-6/002.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Григорьева, Ирина. "Об украинских переводах поэзии Марины Цветаевой". У Дидактика русского языка и проблемы перевода в иностранной аудитории, 145–53. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego, 2020. http://dx.doi.org/10.18778/8220-167-3.14.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Куца, Зоя. "Говорить легко и непринуждeнно. Креативные устные задания как сред-ство развития коммуникативной компетенции (на примере учебника Дискуссия)". У Дидактика русского языка и проблемы перевода в иностранной аудитории, 77–96. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego, 2020. http://dx.doi.org/10.18778/8220-167-3.08.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Аудиторії"

Євченко, О. В. "Опитування як інструмент партисипації та вивчення потреб аудиторії для залучення різних груп жінок і чоловіків у комунікаційний процес". У JOURNALISM, ADVERTISING AND PR: EUROPEAN DEVELOPMENT DIRECTION. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-118-3-7.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ayupova, V. K. "PR activities of Housing Investment Campaign LLC based on identifying the main segments of the consumer market." In SCIENCE OF RUSSIA: GOALS AND OBJECTIVES. L-Journal, 2020. http://dx.doi.org/10.18411/sr-10-12-2020-46.

Повний текст джерела

Анотація:

ООО «Жилищная инвестиционная компания» проводит исследования для выявления потребительских предпочтений в строительстве, с помощью данных исследований отдел маркетинга и развития выясняет какие жалобы и предложения есть у потребителей, что им не понравилось, и что еще нужно добавить при возведении домов. Но при всем разнообразии проводимых исследований четкого сегментирования потребительского рынка не проводилось. Поэтому актуально в рамках исследования провести анализ по выявлению социально-демографических характеристик аудитории строительных компаний. Проанализировать и разбить целевую аудиторию на сегменты и выявить наиболее эффективные каналы коммуникации и разработать коммуникативную политику на 2021 год, для улучшения эффективности PRдеятельности жилищной компании.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Litkina, Olga. "Влияние СМИ на молодежную аудиторию". У Афанасьевские чтения. Инновации и традиции педагогической науки. Киров: Межрегиональный центр инновационных технологий в образовании, 2022. http://dx.doi.org/10.52376/978-5-907541-34-4_101.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Войтко, Олександр. "РОЗРОБЛЕННЯ ПАСПОРТУ ЦІЛЬОВИХ АУДИТОРІЙ НА ПІДСТАВІ МЕТОДУ OSINT РОЗВІДКИ". У SCIENTIFIC PRACTICE: MODERN AND CLASSICAL RESEARCH METHODS. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-26.02.2021.v1.42.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Малиш, М. М. "Контент глобальних медіа: аспекти адаптації до потреб цільових аудиторій". У THE EUROPEAN DEVELOPMENT TRENDS IN JOURNALISM, PR, MEDIA AND COMMUNICATION. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-042-1-24.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гакало, Ірина, та Віталій Скиба. "ОСОБЛИВІ ПРИЙОМИ ВИСТУПУ ПЕРЕД СУДОВОЮ АУДИТОРІЄЮ". У THEORETICAL AND EMPIRICAL SCIENTIFIC RESEARCH: CONCEPT AND TRENDS. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-10.12.2021.v1.35.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ковальчук, М. Ю., та І. А. Насмінчук. "Блог як засіб зв’язку журналіста з аудиторією". У THE EUROPEAN DEVELOPMENT TRENDS IN JOURNALISM, PR, MEDIA AND COMMUNICATION. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-000-1-24.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Стєкольщикова, В. А. "Метафоричні елементи медіальної палітри інвестигативного медіатексту як ефективний інструментарій впливу на аудиторію". У THE EUROPEAN DEVELOPMENT TRENDS IN JOURNALISM, PR, MEDIA AND COMMUNICATION. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-042-1-13.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Трифонова, Т. Ю. "Особенности взаимодействия аудитории и мобильных приложений в повседневной жизни". У Научный диалог: Молодой ученый. ЦНК МНИФ «Общественная наука», 2017. http://dx.doi.org/10.18411/spc-22-11-2017-03.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Podolskaya, T., E. Dmitrieva, O. Angelova та V. Kravchenko. "СОВРЕМЕННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ В РАЗВИТИИ ПРИГРАНИЧНЫХ ТЕРРИТОРИЙ". У Perspektivy social`no-ekonomicheskogo razvitiia prigranichnyh regionov 2019. Институт экономики - обособленное подразделение Федерального исследовательского центра "Карельский научный центр Российской академии наук", 2019. http://dx.doi.org/10.36867/br.2019.60.70.042.

Повний текст джерела

Анотація:

В данной публикации рассмотрена роль человеческих ресурсов в развитии приграничных территорий с помощью современных цифровых и маркетинговых технологий. Представлен опыт привлечения молодежной аудитории в развитие территории. Особое внимание уделено формированию туристического потока в регионы. this publication discusses the role of human resources in the development of border areas using modern digital and marketing technologies. The experience of attracting a youth audience in the development of the territory is presented. Particular attention is paid to the formation of tourist flow to the regions. в данной публикации рассмотрена роль человеческих ресурсов в развитии приграничных территорий с помощью современных цифровых и маркетинговых технологий. Представлен опыт привлечения молодежной аудитории в развитие территории. Особое внимание уделено формированию туристического потока в регионы.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Аудиторії"

Пальчикова, О. О. Проблеми навчання української мови в іншомовній аудиторії. Криворізький державний педагогічний університет, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/457.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовано важливість навчання української мови в іншомовній аудиторії. Акцентовано увагу на тому, що українська лінгводидактика нині перебуває на етапі становлення. Наголошено, що сучасна теорія та практика навчання української мови як іноземної ще не набула належної методичної бази, а вибір технології викладання остаточно не зроблено. Окрім того, визначено склад контингенту іноземних студентів із позиції можливостей вивчення ними української мови. Виокремлено низку нерозв’язаних проблем, які виникають під час навчання української мови представників іноземних спільнот. З-поміж них особливої уваги заслуговують питання спорідненості рідної та чужої мов, вибору кваліфікованого педагогічного складу, диференційованого поділу навчальних матеріалів, навчання представників іноземних спільнот у двомовному середовищі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Лаврентьєва, О. О. Ергономічний дизайн освітнього середовища в Новій українській школi. Екологія, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4553.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Малюга, Н. М. Медійний простір 2020 року: моделювання події як прецесія самої події. Криворізький державний педагогічний університет, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5676.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті йдеться про порушення основних принципів журналістської діяльності (збалансованості та неупередженості подачі інформації), наголошено на потребі дотримання професійних та етичних стандартів представниками ЗМІ. Проаналізовано тексти, що містять вербальну агресію, пропагують нетерпимість, нав’язують протистояння, експлуатують ідею “кола своїх”, мають дискримінаційний характер. Представлено авторський погляд на вимогу достовірності інформації, її неупередженого подання, моральності міркувань журналіста. Закцентовано на потребі медіа відповідально ставитися до вивчення своєї аудиторії, розв’язання проблеми інформаційної гігієни.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Vasyliuk, Tetiana. АУДИТОРІЯ ЯК АВТОР ІНФОРМАЦІЇ: РОЛЬ КОРИСТУВАЧІВ У СТВОРЕННІ КОНТЕНТУ. Ivan Franko National University of Lviv, травень 2019. http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2019.45.10019.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бережна, Маргарита Василівна, та Віталій Андрійович Великодний. Відтворення гумористичних стилістичних засобів (на матеріалі роману Д. Адамса The Restaurant at the End of the Universe та його перекладів українською мовою). Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4309.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена особливостям відтворення засобів створення гумористичного ефекту при перекладі з англійської мови українською роману Д. Адамса The Restaurant at the End of the Universe. У роботі проаналізовано переклади Павла Насади «Ресторан на краю Всесвіту» (1996 р., журнал «Всесвіт») та Олексія Антомонова «Ресторан "Кінець світу"» (2016 р., НК Богдан). Досліджуваний матеріал є другою частиною популярної серії науково-фантастичних романів «Путівник Галактикою». Дослідники творчості Д. Адамса приділяють більше уваги першій частині серії, наводять аналіз оказіоналізмів, досліджують категорію абсурду та розглядають переклади іншими мовами. Ця робота має на меті висвітлити особливості та способи відтворення таких гумористичних елементів як алогізм, гра слів, гіпербола та зевгма при перекладі з англійської мови українською. Вважаємо, що ці одиниці є характерними для авторського стилю Д. Адамса у досліджуваному романі, а отже, мають бути відтворені у перекладі повністю, частково або компенсовані. Отримані результати свідчать, що 1) при перекладі алогізмів найбільш продуктивним способом є передача алогізмом; перекладацька трансформація - дослівний переклад; алогізм є універсальним засобом створення гумористичного ефекту та утворюється на рівні смислу; 2) гіпербола переважно зберігається в обох перекладах через використання дослівного перекладу; перебільшення є універсальним засобом створення гумористичного ефекту і не залежить від мови, якою виражається; 3) гра слів передається грою слів, алогізмом; провідна перекладацька трансформація – компенсація; гра слів є культуро- та мовнозалежною одиницею, а тому потребує індивідуальних рішень у кожному окремому випадку; 4) зевгма зберігається у перекладах при дослівному перекладі та модуляції. При перекладі засоби створення гумористичного ефекту передають ідентичними, подібними або іншими засобами, нейтральною лексикою зі збереженням загального смислу повідомлення або нульовим відповідником. Слід зазначити, що переклад П. Насади є часто ближчим до оригіналу внаслідок переважання дослівного перекладу та використання стратегії очуження. У перекладі О. Антомонова простежується модуляція, а також частотне використання зниженої лексики, що відчутно змінює інтенцію та стиль автора. Тут переважає стратегія одомашнення. Обидва переклади пропонують вдалі рішення для відтворення засобів створення гумористичного ефекту і є популярними серед читацької аудиторії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Серьогіна, І. Ю. Методичні рекомендації до практикуму з дисципліни «Обладнання підприємств громадського харчування» для студентів напряму підготовки 014 «Середня освіта. Технологічна освіта». КДПУ, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4252.

Повний текст джерела

Анотація:

Методичні рекомендації «Обладнання підприємств громадського харчування» спрямовано на: формування у студентів інтересу до вивчення спеціальних дисциплін, установки на необхідність оволодіння знаннями, вміннями і навичками практичної діяльності; формування уявлення про структуру, зміст, специфіку діяльності вчителя технології;ознайомлення з формами аудиторної, поза аудиторної навчальної діяльності та самостійної роботи студентів;оволодіння студентами знаннями та вміннями організації самоосвіти та самовиховання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Марчик, Валентина Іванівна. Коливання зосередженості та сталості уваги студентів на занятті фізичного виховання. Криворізький технічний університет, 2004. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2185.

Повний текст джерела

Анотація:

Заняття з фізичного виховання за курсом «основна гімнастика» впливають на зміни показників зосередженості та сталості уваги студентів, які відображається у зростанні ступеня їх виразності, що позитивно впливає на наступні аудиторні заняття.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!