Добірка наукової літератури з теми "Ішемічна патологія серця"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Зміст
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Ішемічна патологія серця".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Ішемічна патологія серця"
1
Melnyk, N. A., L. S. Babinets, O. E. Fedoriv та O. E. Kopach. "СУПУТНЯ ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ ЯК ФАКТОР ЗНИЖЕННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ". Вісник наукових досліджень, № 2 (29 червня 2019): 30–33. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10250.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність проблеми хронічного панкреатиту зростає через те, що у 15,5 % пацієнтів із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, в тому числі з панкреатитом, виникає ішемічна хвороба серця. Велике медико-соціальне значення як хронічного панкреатиту, так й ішемічної хвороби серця визначають їх значним внеском у патологію людей соціально активного віку, великими витратами на діагностику і лікування, зниженням якості життя.
Мета дослідження – вивчити і порівняти якість життя пацієнтів із хронічним панкреатитом відносно хворих на хронічний панкреатит та супутню ішемічну хворобу серця.
Матеріали і методи. Дослідження склали 52 пацієнтів із хронічним панкреатитом і супутньою ішемічною хворобою серця та 30 хворих з ізольованим хронічним панкреатитом. Якість життя усіх пацієнтів оцінювали за допомогою загального медичного опитувальника – the Medical Outcomes Study 36-Item (SF-36) і спеціалізованого гастроентерологічного опитувальника the Gastrointestinal Symptom Rating Scale (GSRS).
Результати досліджень та їх обговорення. У ході дослідження було встановлено достовірно нижчу якість життя у пацієнтів із коморбідним перебігом хронічного панкреатиту та ішемічної хвороби серця як психологічним, так і фізичним компонентом здоров’я (відповідно до опитувальника SF-36) (р<0,05). Аналізуючи дані опитування хворих основної групи за допомогою спеціалізованого гастроентерологічного опитувальника GSRS, було встановлено, що провідне місце в клініці захворювання займають больовий, диспепсичний та діарейний синдроми (р<0,05).
Висновки. Пацієнти із хронічним панкреатитом і супутньою ішемічною хворобою серця мали статистично значимо нижчий рівень якості життя за усіма шкалами як неспецифічного опитувальника SF-36, так і специфічного гастроентерологічного опитувальника GSRS щодо таких у групі хворих з ізольованим хронічним панкреатитом.
2
Настенко, Є., В. Максименко, С. Поташев, В. Павлов, В. Бабенко, С. Рисін, О. Матвійчук та В. Лазоришинець. "ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ГРУПОВОГО УРАХУВАННЯ АРГУМЕНТІВ ДЛЯ ПОБУДОВИ АЛГОРИТМІВ ДІАГНОСТИКИ ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ". Біомедична інженерія і технологія, № 5 (12 травня 2021): 1–9. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.5.227141.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблематика. Метод групового урахування аргументів є доволі недооціненим інструментом для отримання високоточних прогностичних моделей. Перший варіант штучної нейронної мережі (які користуються величезною популярністю в світі машинного навчання) був отриманий в 1965 році українським вченим Олексієм Івахненко, який як раз використовував метод групового урахування аргументів для навчання мережі. Відомо, що даний підхід має місце фактично в будь-якій проблематиці, і не виключенням є задача розпізнавання ішемічної хвороби серця по відеоданим спекл-трекінг ехокардіографії. Вирішення подібної задачі є актуальним, оскільки це надасть можливість аналізувати ехокардіограми навіть якщо вони не оснащені технологією спекл-трекінг.
Мета. Методом групового урахування аргументів за даними спекл-трекінг ехокардіографії побудувати класифікаційні алгоритми діагностики порушень кінематики скорочень лівого шлуночка серця у хворих на ішемічну хворобу серця в умовах стану спокою, та при застосуванні ехострестесту із добутаміновою пробою.
Методика реалізації. Національним інститутом серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова були надані відеодані, отримані за допомогою методу спекл-трекінг ехокардіографії, яким було обстежено 56 пацієнтів з підозрою на ішемічну хворобу серця. Серед них лише у 16 пацієнтів патологію виявлено не було. Ехокардіографія реєструвалась у B-режимі за трьома позиціями: довгої вісі, 4-камерної та 2-камерної позиціях. Усього для дослідження було використано 6245 кадрів відео потоку: 1871 – без порушень серцевої діяльності, та 4374 – при наявності патології під час обстеження.
Результати дослідження. Методом групового урахування аргументів було одержано 12 моделей класифікації з урахуванням доз добутаміну (0, 10, 20 і 40 мкг), точність яких на екзаменаційній вибірці варіювалась від 81.7% до 97.4%. Також були отримані 3 моделі класифікації без урахування доз добутаміну, які на екзаменаційній вибірці показали точність в межах 75.2-82.2%.
Висновки. Отримані високоточні моделі класифікації методом групового урахування аргументів. Дані моделі можна буде застосувати для аналізу ехокардіограм, отриманих у B-режимі на обладнанні, яке не оснащене технологією спекл-трекінг.
Ключові слова: метод групового урахування аргументів; спекл трекінг ехокардіографія; ехострестест з добутаміном; ішемічна хвороба серця.
3
Moroz, G. Z. "Раміприл у лікуванні хворих на стабільну ішемічну хворобу серця з коморбідною патологією: сучасний погляд на проблему". HYPERTENSION, № 6.32 (1 листопада 2013): 53–56. http://dx.doi.org/10.22141/2224-1485.6.32.2013.86413.
Повний текст джерелаАнотація:
30 серпня 2013 року в Амстердамі на конгресі Європейського товариства кардіологів (ESC) були оприлюднені оновлені настанови ESC 2013 року з лікування стабільної ішемічної хвороби серця (ESC-2013). Одночасно вони були представлені в інтернет-виданні European Heart Journal (http://eurheartj.oxfordjournals.org/content/34/38/2949.full.pdf+html) [1]. Настанови ESC-2013 узагальнюють сучасні підходи щодо надання медичної допомоги хворим на стабільну ішемічну хворобу серця (СІХС), з урахуванням нових наукових результатів, отриманих після виходу попередньої версії в 2006 році [2]. Важливо зауважити, що в назві ESC-2013 використовується більш широкий термін «стабільна ішемічна хвороба серця» (stable coronary artery disease), тоді як у назві настанов 2006 року був термін «стабільна стенокардія (stable angina pectoris). Настанови ESC-2013 розглядають актуальні аспекти діагностики й лікування не тільки стабільної стенокардії напруження, а й вазоспастичної стенокардії та мікросудинної дисфункції. У настановах зазначено, що мікросудинна дисфункція та вазоспазм є набагато більш поширеними причинами стенокардії, ніж вважали раніше. Автори акцентують увагу на проблемах верифікації діагнозу з урахуванням клінічних проявів та конкретизують показання для проведення інструментальних досліджень, зокрема тестів із фізичним навантаженням, ехокардіографії з фармакологічними пробами, коронарографії, для того щоб уникнути невиправданих обстежень. Розглядаються можливості й обмеження магнітно-резонансної коронарної ангіографії, хоча ця методика все ще не стала офіційно рекомендованою для оцінки пацієнтів із СІХС. Увагу лікарів привертають до необхідності виваженого підходу для відбору пацієнтів для проведення реваскуляризації. Обґрунтовано тактику вибору методу реваскуляризації (аортокоронарне шунтування чи стентування), з урахуванням особливостей ураження коронарного русла та коморбідної патології, зокрема цукрового діабету.
4
Lilevska, A. A., V. K. Sierkova, L. O. Romanova та O. O. Savytska. "КЛІНІКО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ КРИТЕРІЇ ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 2 (18 жовтня 2019): 69–75. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.2.10483.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: вивчити клініко-функціональні особливості ішемічної хвороби серця при коморбідній кардіореспіраторній патології і виявити її найбільш інформативні діагностичні критерії у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень.
Матеріали і методи. Обстежено 153 пацієнти, у тому числі 44 зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС), 53 з діагнозом хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) і 56 хворих із поєднанням ХОЗЛ та стабільної ІХС на базі Вінницької обласної клінічної лікарні імені М. І. Пирогова.
Результати. На сьогодні ХОЗЛ в Україні характеризується високим рівнем захворюваності, смертності та інвалідності, що призводить до значних економічних затрат для суспільства, втрати працездатності населення і суттєвого зниження якості життя. У хворих на ХОЗЛ основною причиною смертності є серцево-судинні захворювання (ССЗ), тому набуває актуальності рання діагностика ішемічної хвороби серця, яку найчастіше спостерігають у хворих.
У хворих на ХОЗЛ виявлено такі особливості перебігу ІХС: атипові прояви стенокардії, велика частота безбольової форми ішемії міокарда і порушень серцевого ритму за даними добового (холтерівського) моніторування електрокардіограми (ЕКГ), збільшення частоти і ступеня задишки, яке достовірно відрізняється від інших груп, ремоделювання лівих відділів серця, що асоціюється зі ступенем бронхіальної обструкції.
Висновки. Приєднання ІХС до ХОЗЛ обтяжує перебіг і модифікує клінічну картину, ускладнюючи діагностику захворювань, що зумовлює необхідність проведення добового моніторування ЕКГ і ехокардіографічного обстеження у хворих на ХОЗЛ.
5
Horodetskyy, O. T. "Активність трансаміназ у міокарді та сироватці крові при експериментальному пародонтиті та адреналіновому ушкодженні міокарда". Clinical Dentistry, № 1 (1 липня 2020): 71–77. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.1.11224.
Повний текст джерелаАнотація:
Результати багатьох досліджень показали зв’язок між хронічним пародонтитом та підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань. Запальні захворювання тканин пародонта є фактором ризику серцево-судинних патологій. Тому важливим є визначити особливість порушень активності трансаміназ в міокарді та периферичній крові за умов поєднаної патології – адреналінового ушкодження міокарда та експериментального пародонтиту.
Мета роботи – з’ясувати значення показників активності аспартатамінотрансферази та аланінамінотрансферази в міокарді та сироватці крові при об’єднаній патології експериментального пародонтиту та адреналінового ушкодження міокарда для патогенезу їх розвитку.
Матеріали і методи. Досліди проведено на 45-ти нелінійних білих щурах-самцях масою тіла 0,17–0,21 кг, яких поділили на п’ять груп (по 9 тварин у кожній). Перша – контрольна, друга, третя, четверта і п’ята – групи тварин з адреналіновим ушкодженням міокарда (АУМ) під час перебігу експериментального пародонтиту (ЕП) відповідно на 1-шу, 7-му, 10-ту і 17-ту доби експерименту. Під час експерименту забирали тканина міокарда та кров щурів й оцінювали активність ферментів – аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ).
Результати досліджень та їх обговорення. У тварин з поєднаною патологією АУМ та експериментальним пародонтитом результати показали підвищення показників АЛТ та АСТ. Таким чином, дослідження активації ферментативної системи амінотрансфераз в динаміці формування кардіоміопатії та пародонтиту показало поступову стимуляцію ферментативних процесів.
Висновоки. Результати спостережень показують, що при комбінованій патології проходить збільшення активності досліджуваних амінотрансфераз як в крові, так і міокарді, що має важливе значення в діагностиці, запобігання виникненню та розвитку, а також для лікування ішемічної хвороби серця та патології тканин пародонта.
6
Ploshschenko, Yu O. "Питання профілактики серцево-судинних ускладнень анестезіологічного забезпечення некардіальних оперативних втручань". EMERGENCY MEDICINE, № 6.53 (1 жовтня 2013): 183–87. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.6.53.2013.88732.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті надані сучасні алгоритми обстеження та передопераційного ведення пацієнтів із супутньою серцево-судинною патологією, а саме ішемічною хворобою серця, гіпертонічною хворобою, хронічною серцевою недостатністю. Відомо, що ризик ускладнень безпосередньо залежить від стану пацієнта до хірургічного втручання, а також від наявності супутніх захворювань та їх тяжкості. Крім цього, на прогноз впливають терміновість оперативного втручання, обсяг, складність, тривалість операції. Найбільш схильні до виникнення ускладнень пацієнти з явною або безсимптомною ішемічною хворобою серця, дисфункцією лівого шлуночка, клапанною патологією, життєзагрожуючими порушеннями ритму серця, а також пацієнти, які мають фактори ризику їх розвитку. Вибір оптимальної тактики ведення періопераційного періоду у пацієнтів дозволяє знизити частоту і тяжкість кардіальних ускладнень.
7
Kuts, T. V., та G. Z. Moroz. "Поширеність коморбідної патології у військовослужбовців, хворих на ішемічну хворобу серця". Ukrainian Journal of Military Medicine 1, № 4 (4 січня 2021): 29–34. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2020.4(1)-029.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета – визначити поширеність коморбідної патології у військовослужбовців, хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), які проходили лікування в кардіологічному відділенні Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (НВМКЦ «ГВКГ»).
Матеріали і методи. Проведено аналіз 100 історій хвороби випадкової вибірки пацієнтів кардіологічного відділення, які були госпіталізовані в НВМКЦ «ГВКГ» в 2020 році з діагнозом ІХС. Всі хворі були чоловічої статі, віком від 40 до 60 років. Для дослідження вікових особливостей поширеності коморбідної патології хворі на ІХС були розділені на дві групи: 40-50 років (1 група – 45 пацієнтів) та 51-60 років (ІІ група – 55 пацієнтів). Статистична обробка проводилась з використанням програми Microsoft Excel 2007 та стандартного статистичного пакета STATISTICA 6,0.
Результати. Визначено значну поширеність коморбідних захворювань у хворих на ІХС: кількість супутніх захворювань була від 2 до 10. Артеріальна гіпертензія була виявлена у 100% хворих І та ІІ групи. Серед інших коморбідних серцево-судинних захворювань: цереброваскулярні захворювання були діагностовані у хворих І групи у 15,6±5,4% та у 10,9 ±4,2% ІІ групи (р > 0,05); атеросклеротичне ураження артерій нижніх кінцівок – у 51,1±7,5% та у 58,1±6,7%, відповідно (р > 0,05). Найбільш поширеними коморбідними захворюваннями системи органів травлення були: хронічний холецистит (у 26,7±6,6% хворих І групи та у 40,0±6,6% ІІ групи, р > 0,05), неалкогольна жирова хвороба печінки (у 22,2±6,2% та у 20±5,4%, відповідно, р > 0,05), хронічний гастродуоденіт (у 22,2±6,2% та у 18,1±5,2%, відповідно, р > 0,05). Ожиріння було визначено у 22,2±6,2% хворих в І групі, та у 25,5±5,9% в ІІ групі (р > 0,05); цукровий діабет ІІ типу – у 4,4±3,1% в І групі, та у 5,5±3,1% в ІІ групі (р > 0,05); подагра – у 8,9±4,2 % та у 3,6±2,5 %, відповідно; (р > 0,05), остеохондроз хребта – у 40±7,3 % та у 29,1±6,1%, відповідно (р > 0,05).
Висновки. Результати проведеного дослідження засвідчили значне поширення коморбідної патології у хворих на ІХС, які проходили лікування в НВМКЦ «ГВКГ», що має важливе значення для прогнозу та призначення лікування. Найбільш поширеними були артеріальна гіпертензія (100%), атеросклеротичне ураження артерій нижніх кінцівок (51,1±7,5% в 1 групі та у 58,1±6,7% в ІІ групі, р > 0,05); остеохондроз хребта (40±7,3 % та 29,1±6,1 %, відповідно, р > 0,05) та хронічний холецистит (26,7±6,6 % та 40,0±6,6%, р > 0,05). Не визначено статистично достовірних відмінностей щодо поширення коморбідної патології у хворих на ІХС у віковій групі 40-50 років та 51-60 років.
8
Ivanova, L. M., O. V. Piliieva, K. K. Nalapko, T. V. Sysoikina, M. V. Vysochin та O. A. Kholina. "Клініко-патогенетичні особливості ішемічної хвороби серця залежно від інфікованості Helicobacter рylori". ACTUAL INFECTOLOGY, № 1.06 (16 квітня 2015): 67–70. http://dx.doi.org/10.22141/2312-413x.1.06.2015.78517.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі узагальнені результати комплексного обстеження 120 хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки у поєднанні з ішемічною хворобою серця. У хворих на поєднану патологію встановлені спільні патогенетичні механізми, у тому числі астеноневротичні. Патогенетично обґрунтована доцільність використання під час медичної реабілітації комбінованого фітозасобу гастритол.
9
Mostovoy, Y. M., L. V. Rasputina та D. V. Didenko. "ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЄДНАННЯ СТАБІЛЬНОЇ ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ ТА ХРОНІЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ". Вісник наукових досліджень, № 3 (12 жовтня 2018): 43–48. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9269.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження демонструють динаміку гендерних особливостей ішемічної хвороби серця протягом останніх років. У випадку поєднання з хронічним обструктивним захворюванням легень клінічний перебіг патологій може змінюватись, що потребує оцінки залежно від статі пацієнтів.
Мета дослідження – визначити клініко-функціональні особливості перебігу стабільної ішемічної хвороби серця та хронічного обструктивного захворювання легень при їх поєднанні, залежно від статі пацієнтів.
Матеріали і методи. Обстежено 98 пацієнтів із поєднанням стабільної ішемічної хвороби серця та хронічного обструктивного захворювання легень, з них 78 чоловіків та 20 жінок. Проаналізовано дані загальноклінічного обстеження, тяжкість задишки за шкалою Medical Research Council (mMRC), тест з оцінки хронічного обструктивного захворювання легень (ТОХ), ЕКГ, показники спірографії, добового моніторування ЕКГ, ехокардіографії, параметри якості життя за анкетою MOS SF 36.
Результати досліджень та їх обговорення. Гендерних відмінностей за клінічними формами ішемічної хвороби серця, ступенем ураження коронарних артерій та групами хронічного обструктивного захворювання легень не встановлено. Показники функції зовнішнього дихання не відрізнялись у чоловіків та жінок, але для жінок характерна більш виражена задишка за даними анкетування mMRC (р=0,007) та ТОХ (р=0,009). Сумарний показник фізичного статусу якості життя у жінок нижче, ніж у чоловіків – 25,8±2,8 проти 38,1±2,3 відповідно (р=0,005). Визначено тенденцію до більшої кількості шлуночкових екстрасистол у чоловіків – 428 (91; 1361) на добу, тоді як у жінок, – 247 (7; 496) на добу. В усіх пацієнтів наявні ознаки ремоделювання лівих та правих камер серця, але достовірної гендерної відмінності не встановлено.
Висновки. У жінок із поєднанням стабільної ішемічної хвороби серця та хронічного обструктивного захворювання легень спостерігаються нижчі показники якості життя, більша потреба у медичній допомозі, порівняно з чоловіками, хоча достовірної відмінності між інструментальними показниками не виявлено.
10
Chernii, T. V., O. V. Lytvyn та M. M. Lytvyn. "Клініко-неврологічні характеристики гіпертонічної дисциркуляторної енцефалопатії у державних службовців". INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, № 6.76 (10 жовтня 2015): 40–44. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.6.76.2015.78074.
Повний текст джерелаАнотація:
Серед основних причин смертності населення України у 2012–2013 рр. перше місце посідають хвороби системи кровообігу (68,2 %). Cеред основних етіологічних чинників хронічних порушень мозкового кровообігу важливу роль відіграє тривало існуюча артеріальна гіпертензія, що призводить з часом до розвитку гіпертонічної енцефалопатії. Тому метою нашого дослідження було вивчити клініко-неврологічні особливості перебігу гіпертонічної дисциркуляторної енцефалопатії у державних службовців. Пацієнтів було розподілено за рівнем артеріального тиску, наявністю супутньої патології, сімейного анамнезу з боку гіпертонічної хвороби та ішемічної хвороби сердця, обстежено за Фрамінгемським дослідженням вік серця/судин, також було виконано розподіл пацієнтів чоловічої та жіночої статі за показниками антропометрії, проаналізовано основні скарги хворих та основні неврологічні синдроми, згідно з чим була виявлена значна перевага з боку координаторних порушень. Таким чином, існуючі клініко-неврологічні характеристики гіпертонічної дисциркуляторної енцефалопатії можуть бути доповнені та розширені запропонованими нами критеріями з метою покращення методів первинної профілактики інсультів серед працездатного контингенту, а саме — державних службовців.
Дисертації з теми "Ішемічна патологія серця"
1
Есманов, В. В. "Рання діагностика атеросклерозу нижніх кінцівок у хворих на кардіоваскулярну та цереброваскулярну патологію". Master's thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/45937.
Повний текст джерелаАнотація:
Атеросклероз судин нижніх кінцівок широко розповсюджене захворювання, яке без своєчасного діагностування і належного лікування призводить до тяжких наслідків. На сьогодні існує багато методів дослідження, але не до кінця розроблені методи ранньої діагностики, особливо питання атеросклерозу нижніх кінцівок у хворих на кардіоваскулярну та цереброваскулярну патологію. Для вирішення цієї проблеми ми скористалися щиколотко-плечовий індекс (ЩПІ) — це співвідношення артеріального тиску нижніх кінцівок до артеріального тиску верхніх кінцівок. Цей метод є достатньо корисний, зручний в використанні та не потребує значних витрат в часі та коштах. Визначення ЩПІ є одним із найдоступніших неінвазивних методів діагностики захворювань периферичних артерій (ЗПА).ЩПІ використовується для об’єктивної оцінки ЗПА нижніх кінцівок в епідеміологічних дослідженнях та в лікарській практиці. Також ЩПІ є прогностичним показником, що може використовуватись для прогнозу збереження кінцівки, загоєння ран та виживання пацієнтів. ЩПІ може бути використаний в якості інструмента скринінгу ЗПА нижніх кінцівок або для моніторингу ефективності лікування. Таким чином всі вищевказані переваги щиколотко-плечового індексу можна вважати доцільним допоміжним методом в ранній діагностиці атеросклерозу нижніх кінцівок у практиці сімейного лікаря для своєчасного надання кваліфікованої допомоги та покращенню якості життя пацієнтів.
2
Полянська, О. С., та Т. М. Амеліна. "Ендотеліальна дисфункція при ішемічній хворобі серця в поєднанні з супутньою патологією". Thesis, БДМУ, 2011. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17955.
Повний текст джерела
3
Амеліна, Т. М. "Особливості медичної реабілітації хворих на ішемічну хворобу серця в поєднанні з супутньою патологією". Thesis, БДМУ, 2020. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/18109.
Повний текст джерела