Добірка наукової літератури з теми "ІТ-галузі"

Визначено проблеми та основні причини щодо відсутності належного забезпечення охорони праці в ІТ-галузі, окреслено негативи використання інформаційних технологій, проведена експертна оцінка впливу окремих складових на розвиток інформаційної культури ІТ-фахівців. Запропоновано заходи щодо вдосконалення охорони праці при впровадженні нових технологій ІТ-галузі.

Статтю присвячено проблемі формування лексиконо-аналітичного мислення майбутніх фахівців галузі «Інформаційні технології» на основі тезаурусного підходу у процесі вивчення іноземної мови. У представленій роботі описано сучасні підходи до висвітлення окресленої проблематики, а також до визначення основних понять дослідження, а саме: індивідуальний лексикон, професійний лексикон, тезаурус, професійний тезаурус. Проаналізовано роль лексикону та тезауруса у структурі мовної особистості, значення індивідуального лексикону у процесі професійного становлення фахівця. Проаналізовано сутність тезаурусно-цільового підходу, доцільність його застосування під час вивчення іноземної мови студентами спеціальностей ІТ-галузі. Зазначено, що терміносистема ІТ-галузі характеризується постійним лексичним оновленням, тому потребує упорядкування і стандартизації термінологічної лексики для створення єдиного інформаційного простору і забезпечення ефективної комунікації між фахівцями і науковцями різних країн. Описано етапи розроблення словника тезаурусного типу як засобу формування лексиконо- аналітичного мислення майбутнього фахівця галузі «Інформаційні технології», з-поміж яких виокремлено такі, як: моделювання системи знань предметної сфери ІТ-фахівця; розробка глосарія термінів і спеціальної лексики ІТ-галузі; представлення понятійних статей термінів; створення двомовного словника, у якому представлено слова і словосполучення, які входять до складу понятійних статей термінів. Наведено приклади складових компонентів словника тезаурусного типу фахівця галузі «Інформаційні технології». Запропонований словник слугує основою розвитку лексиконо-аналітичного мислення ІТ-фахівця під час вивчення іноземної мови. Означений процес формування лексиконо-аналітичного мислення передбачає осмисленість концептосфери предметної галузі, що становить основу фахового лексикону ІТ-фахівців; обізнаність із семантичними та функціональними особливостями фахового лексикону; засвоєння алгоритмів лексичного смислоутворення та семасіологічного тлумачення фахового тексту. Представлено алгоритм усвідомлення смислу слова ІТ-фахівцем під час професійної мовленнєвої діяльності й алгоритм осмислення тексту.

У статті розглянуто сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку ІТ-сектору України. Встановлено, що вітчизняний ІТ-сектор стабільно розвивається протягом останніх років, проте експертні оцінки перспектив його зростання неоднозначні. Виявлено, що до проблем галузі ІТ у країні належать переважання на ринку аутсорсингових компаній, домінування на ринку великих гравців, текучка кадрів, конкурентні переваги, побудовані на низьких податках. Обґрунтовано доцільність розвитку ІТ-сектору України на основі зосередження зусиль на «продукті». Запропоновано шляхи розвитку й нарощення конкурентних переваг ІТ-компаніями України на основі консолідації на основі поглинання або створення макрокластеру. Виявлено, що в межах об’єднання зусиль у макрокластері вітчизняні ІТ-компанії можуть реалізувати масштабні проєкти, зокрема проєкти з розроблення та запровадження автоматизованих і роботизованих систем організації виробництва, вдосконалення автоматизованих систем управління, розроблення технологій виробництва в умовах космосу, а також вирішити проблеми освіти в галузі ІТ. Проаналізовано основні переваги кластерного підходу для розвитку сектору ІТ в Україні.

Стаття описує результати кількісного аналізу відкритих освітніх ресурсів у галузі інформаційних технологій. Дослідження ґрунтується на вивченні вмісту десяти платформ, що надають доступ до відкритих ОР. Проведено аналіз та узагальнення інтернет-джерел для визначення популярності освітніх платформ та ресурсів на них. Здійснено кількісний аналіз даних для визначення відносної частки курсів галузі ІТ за різними параметрами: відносна частка курсів галузі ІТ загалом і на кожній платформі зокрема, мова викладання, кількісний вміст за тематичними напрямами. Кількісний аналіз проведено для окремих платформ, де передбачено доступ до відкритих освітніх ресурсів: Coursera, Edx, Udemy, MIT OpenCourseWare, OpenLearn, Intuit, Prometheus, UoPeople, OpenLearningInitiative, Відкритий Університет Майдану (ВУМ). Коротко описані вказані платформи та загальна характеристика їх вмісту. За аналізом назв курсів та анотацій до них визначено 10 узагальнених тематичних напрямів, які пропонуються платформами для галузі ІТ: програмування та розробка програмного забезпечення; алгоритми та структури даних; комп’ютерна безпека та мережі; комп’ютерна графіка, дизайн та візуалізація даних; Веб-дизайн та інтернет-технології; СКБД та SQL; штучний інтелект та робототехніка; блокчейн і криптографія; операційні системи. Доведено популярність курсів з програмування та розробки програмного забезпечення та курсів з комп’ютерної графіки, дизайну й візуалізації даних. Надано загальну характеристику українським платформам Prometheus і ВУМ. Сформульовано висновок про перспективність їх розвитку. Серед відомих освітніх платформ найбільш заповненими різними курсами є закордонні Coursera, EdX, MIT OpenCourseWare, OpenLean та Intuit. Очевидними є лідерські позиції ресурсу Udemy щодо кількості курсів загалом – 82943 та кількості курсів з галузі ІТ – 35727. Надано пропозиції щодо вдосконалення професійної підготовки фахівців ІТ-галузі: організацію самостійної роботи, проходження відкритих ОР як курсів підвищення кваліфікації, поширення авторських методик при розробці власних курсів та просуванні їх на відкриті платформи.

У статті представлено аналіз досвіду ЄС, США, Китаю, Сінгапуру, Південної Кореї, Індії, Малайзії у сфері забезпечення сталого цифрового розвитку освіти й суспільства. Показано, що в освітній політиці економічно розвинених держав актуалізоване поняття «розумне зростання», ключовим аспектом якого є розвиток ІТ‑освіти, що передбачає: постійне оновлення змісту освітніх програм; функціонування тренінгових ІТ‑центрів; розвиток дистанційної форми навчання; розгортання мережі віртуальних навчальних спільнот; залучення іноземних студентів до навчання на ІТ‑спеціальностях; забезпечення працевлаштування в ІТ‑галузі та на цифрових робочих місцях інших ринків праці. Охарактеризовано особливості реалізації державної освітньої політики цих країн, що можуть становити інтерес для розвитку вітчизняної ІТ‑освіти.

Розвиток галузі інформаційних технологій на сьогодні є однією із найперспективніших галузей у Україні. Стрімкий розвиток ІТ сприяє появі нових перспективних професій не лише технічних спеціальностей, а і не технічних таких, як бізнес-аналітики, менеджери, маркетологи. Окремим перспективним напрямком є напрямок менеджмент в ІТ, а саме це – проектний менеджмент. Постає питання підготовки таких проектних менеджерів, компетенції яких відповідали вимогам роботодавців та підвищили рівень працевлаштування фахівців, які закінчили навчання та не мають досвіду роботи в ІТ. Для розвитку менеджерських компетенцій потрібно змінювати підходи до підготовки у самих вищих навчальних закладах та кооперуватись з провідними ІТ компаніями в кожному регіоні де є навчальні заклади. Розвивати професійні компетенції у молодих спеціалістів та підвищувати конкурентоздатність проектних менеджерів без досвіду роботи.

Стаття присвячена пошуку способів покращення успішності при вивченні базових дисциплін з програмування на 1-му і 2-му курсах навчання бакалаврату при підготовці ІТ фахівців. Досліджено навчальні плани підготовки здобувачів вищої освіти у галузі 12 Інформаційні технології в українських вишах. Розглянуто змістове наповнення дисциплін «Алгоритмізація та програмування», «Алгоритми та структури даних», «Об’єктно-орієнтоване програмування» та аналогічних курсів CS1 і CS2 у західних вишах. З’ясовано, що ці курси є фундаментальними у підготовці якісних фахівців ІТ галузі, а тому важливо залучати передовий світовий досвід та найкращі підходи у викладанні для гнучкого корегування навчальних програм дисциплін, враховуючи сучасні вимоги до фахівців на ринку ІТ праці. Порівняння підходів до викладання зазначених курсів в українських вишах та за кордоном виявило певні розбіжності підходів до вибору мови програмування, що використовується у цих курсах, а також відмінності змістового наповнення, які не повною мірою пояснюються регіональною специфікою ринку ІТ праці і можуть сигналізувати про необхідність вдосконалення робочих програм. Результати дослідження дадуть змогу більш виважено і ґрунтовно підходити до змістового формування зазначених навчальних дисциплін з програмування, вибору підходів до мотивації здобувачів вищої освіти до навчання.

Мета. У вступі обґрунтовано проблему інформаційної та комунікативної компетентності в наш час, що є надзвичайно важливою, особливо в умовах карантину, коли нам доводиться сидіти вдома і працювати віддалено. Метою статті є розробка та перевірка ефективності реалізації авторської програми для формування компетентності-ІТ майбутніх магістрів у галузі освіти. В цій статті йдеться про розробку та перевірку ефективності використання авторської програми для формування інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх магістрів у галузі освіти на базі Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Методи. Загальна організація та наукові дослідження проводились відповідно до встановлених вимог щодо експериментальної роботи: було сформульовано гіпотезу, заплановано експеримент відповідно до гіпотези; організовано контрольну та експериментальну групи; визначено методи та засоби, критерії експериментального дослідження доведено до відома учасників експерименту; визначено оптимальну тривалість експериментальної роботи. Результати. На початкових етапах дослідження отримані результати довели, що в навчальних дисциплінах не було ІТ-змісту, тому професійна компетентність формувалася стихійно. Не вистачало розкриття змісту навчальних дисциплін підтримки ІТ для досліджень майбутніх учителів та освітян, оволодіння ними засобами ІКТ для підвищення ефективності наукових досліджень. За результатами подальшого дослідження були розроблені критерії, показники та методи вивчення складової інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх магістрів у галузі освіти, рівні сформованості дослідницької складової інформаційно-комунікаційних компетентностей майбутніх магістрів у галузі освіти та визначено поняття «хмарні технології». Запропоновано різні завдання для вивчення інформаційної та комунікативної компетентності магістра. Впроваджено авторську програму формування інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх магістрів у галузі освіти. Зіставлено показники згаданої компетентності магістрів до і після експерименту. Висновки. У висновках зазначено, що запропонована програма формування інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх магістрів у галузі освіти в рамках експериментальної групи виявилася ефективною та невипадковою. Виявлено загальне збільшення показників високого та достатнього рівнів для формування дослідницької складової інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх магістрів у галузі освіти.

Швидкий розвиток ІТ-сфери вимагає особливої уваги до належного захисту прав інтелектуальної власності на ці товари. Питання глобального захисту комп’ютерних програм, програмного забезпечення та поді- бних продуктів залишається відкритим. Правовий захист комп’ютерних програм, програмного забезпечення та юридична практика зарубіжних країн є спірним питанням. З бурхливим розвитком ІТ-сектору у світі питання захисту авторських прав, патентування та нерозголошення конфіденційної інформації стали життєво важливими питаннями професійної діяльності, включаючи ІТ-аутсорсинг. Стаття всебічно аналізує сучасний стан прав інте- лектуальної власності й авторських прав при ІТ-аутсорсингу (на прикладі комп’ютерних програм і програмного забезпечення). На прикладі України аналізуються найпоширеніші проблеми в галузі захисту авторських прав в ІТ-сфері. У статті наводяться приклади способів удосконалення нормативної бази щодо захисту авторських прав фахівців, що займаються ІТ-аутсорсингом. Підкреслюється, що чинні механізми та методи правового регу- лювання повільніше реагують на зміни у сфері ІТ-аутсорсингу, ніж найшвидші тенденції на цьому ринку у світі.

ІТ галузь розвивається найбільш динамічно як в Україні, так і в світі. В Україні працює велика кількість українських та міжнародних ІТ компаній, але вони зосереджені в м. Києві, Львові, Вінниці, Дніпропетровськ, Харкові – в містах, де вже є достатня кількість ІТ фахівців. І компанії все частіше звертають увагу на інші міста України, намагаючись задовольнити кадрові потреби.

1. Nemlii L. (2020) Authentic Material in English for Specific Purposes Training. // Проблеми розвитку глобальної системи зв’язку, навігації, спостереження та організації повітряного руху CNS/ATM: матеріали всеукр. наук.-тех. конф., 20-22 листопада 2020 р. К., 2020. – С.70. URL: http://ian.nau.edu.ua/zbirka-tez
Nowadays there are many new modern professions. If a person wants to be a successful employer, he needs to have a lot of knowledge and skills and to be professional in more than one field of study. The world industries change every day, and all of these changes are under the IT effect. Employers need a great number of high qualified employees who can be able to copy with new requirements.
У наш час існує багато нових сучасних професій. Якщо людина хоче бути успішним робітником, вона повинна мати глибокі знання та широкі навички та бути професіоналом у більш ніж одній галузі знань. Світові галузі змінюються щодня, і всі ці зміни перебувають під впливом ІТ. Роботодавці потребують висококваліфікованих працівників, що могли б справитися успішно з новими вимогами.

Чернявська А. В. Формування міжнародного ринку торгівлі послугами в галузі інформаційних технологій : кваліфікаційна робота магістра спецальності 051 «Економіка» / наук. керівник І. І. Колобердянко. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 84 с.
UA : Кваліфікаційна робота магістра: 74 с., 3 рис., 7 табл., 40 джерел. Об’єктом дослідження є міжнародний ринок ІТ послуг. Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних і практичних засад формування міжнародного ринку торгівлі послугами в галузі інформаційних технологій та можливостей його подальшого розвитку. Мета роботи полягає в розкритті сутності та значенні ринку ІТ послуг як ресурсу сучасного розвитку економіки, дослідженні напрямів розвитку та способів впливу ІТ сектору на галузі економіки та розвиток держави, обґрунтуванні шляхів оптимізації механізмів галузі в сучасних умовах. У роботі досліджуються теоретико-методичні засади формування міжнародного ринку торгівлі послугами в галузі інформаційних технологій. Розкрито сутність та структуру ринку послуг інформаційних технологій, світового та українського ІТ сектору. Охарактеризовано ринок ІТ послуг як одну з основ глобального інноваційного розвитку. Проаналізовано тенденції розвитку ринку України та країн світу, та вплив на розвиток економіки країн. Розглянуто шляхи підвищення ефективності механізмів раціонального використання ресурсів, особливостей, можливостей галузі. Конкретизовано стратегічні напрями соціально-економічного розвитку країн на базі переваг від ІТ сектору.
EN : Qualification work of the master: 74 pages., 3 figures, 7 tables., 40 sources. The object of the research is the international market of IT services. The subject of the research is a set of theoretical and methodological and practical foundations of rational use of resources, features, capabilities of the industry for its further development. The purpose of the research is to reveal the essence and significance of the IT services market as a resource of modern economic development, study the directions of development and ways of influencing the IT sector in the economy and state development, substantiation of ways to optimize industry mechanisms in modern conditions. The study reveals the essence and structure of the market of information technology services, world and Ukrainian IT sector. The market of IT services is characterized as one of the bases of global innovative development. The tendencies of development of the market of Ukraine and the countries of the world, and influence on development of economy of the countries are analyzed. Ways to increase the efficiency of mechanisms for the rational use of resources, features, capabilities of the industry are considered. The strategic directions of socio-economic development of the countries on the basis of advantages from the IT sector are concretized.

Загалом, термін геоінформаційна система описує будь-яку інформаційну систему, яка об'єднує, зберігає, редагує, аналізує, ділиться та відображає географічну інформацію. ГІС- додатки – це інструменти, які дозволяють користувачам створювати інтерактивні запити, аналізувати просторову інформацію, редагувати дані на картах та представляти результати всіх цих операцій. Географічна інформаційна наука – це наука, що лежить в основі географічних концепцій, програм і систем. ГІС це сучасна комп'ютерна технологія для картування та аналізу об'єктів реального світу, також подій що відбуваються на нашій планеті. Ця технологія об'єднує традиційні операції роботи з базами даних, такими як запит і аналіз, з перевагами повноцінної візуалізації. Ці можливості відрізняють ГІС від інших інформаційних систем і забезпечують унікальні можливості для її застосування в широкому спектрі завдань. Геоінформаційна система призначена для зберігання, отримання, керування, відображення та аналізу всіх типів географічних та просторових даних. Програмне забезпечення ГІС дозволяє створювати карти та інші графічні покази географічної інформації для аналізу та презентації. За допомогою програмних ресурсів можна створювати карти і досліджувати просторові дані. Важливе значення мають різні типи програмного забезпечення. Програмне забезпечення має важливе значення для створення, редагування та аналізу даних просторових та атрибутів, тому ці програми містять безліч властивих геопросторових функцій. Розширення або надбудови являють собою програмне забезпечення, яке розширює можливості пакету програмного забезпечення. Утиліти – це автономні програми, які виконують певну функцію. Наприклад, утиліта форматування файлів, яка перетворюється з типу GIS-файлу на інший. Існує також веб- ГІС програмне забезпечення, яке допомагає обслуговувати дані та інтерактивні карти через інтернет-браузери.
In General, the term geographic information system describes any information system that integrates, stores, edits, analyzes, shares, and reflects geographic information. GIS applications are tools that allow users to create interactive queries, analyze spatial information, edit data maps and present the results of all these operations. Geographical information science is the science underlying geographical concepts, programmes and systems. GIS is a modern computer technology for mapping and analysis of real world objects, as well as events taking place on our planet. This technology combines traditional database operations, such as query and analysis, with the benefits of full visualization. These capabilities distinguish GIS from other information systems and provide unique opportunities for its application in a wide range of tasks. The GIS is designed to store, retrieve, manage, display and analyze all types of geographic and spatial data. GIS software allows you to create maps and other graphical displays of geographic information for analysis and presentation. You can use software resources to create maps and explore spatial data. Different types of software are important. Software is essential for creating, editing, and analyzing spatial data and attributes, so these programs contain many inherent geospatial features. Extensions or add-ons are software that extends the functionality of a software package. Utilities are stand-alone applications that perform a specific function. For example, the format utility file, which is converted from the type of GIS file to another. There is also web GIS software that helps to serve data and interactive maps through Internet browsers.