Добірка наукової літератури з теми "Історія Української лінії"

Мета дослідження: проаналізувати ключові сюжетні лінії у спогадах учасника підготовки Листопадового зриву, матеріалів з перебігу українсько-польської війни, видання бувших вояків українців та ін. Основні завдання: узагальнити інформацію з історії ЗУНР, акумульовану у спогадах; здійснити порівняння джерел, виокремити цікаві дані, що дозволить більш колоритно відтворити революційні події; висвітлити рефлексію учасників визвольних змагань. Під час дослідження послуговувались методом “текстової епохи”. Методологія дослідження спирається на регіоналістичні підходи вивчення проблеми. У ході дослідження використовувались загальнонаукові методи. Насамперед, метод збирання фактичних даних (нагромадження фактів) і метод їх компонування (аналізу). Також було застосовано спеціальні методи (біографічний, джерелознавчого аналізу), які допомагають схарактеризувати інформацію учасників революційних подій. Наукова новизна полягає в окресленні маловідомих спогадів з історії ЗУНР, які не були ключо- вими особами державотворення, але їхня інформація є важливою для збереження історичної пам’яті. Висновки. Спогади учасників революції, які були зафіксовані в діаспорі, а тому збереглися, деталізують події періоду ЗУНР та допомагають зрозуміти обставини, процеси, чинники, які визначали хід національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. Спогади таких малознаних учасників заслуговують на увагу як джерело вивчення державницьких змагань українського народу. Лише комплексний аналіз всіх наявних джерел дозволить всеохоплююче висвітлити історію ЗУНР.

Ключові слова: система укріплень, фортеця Тягин, археологічні дослідження, фортифікаційна лінія, Північне Причорномор’я. Анотація Історико-археологічне вивчення маловідомого періоду перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського і Руського : розбудови фортець, організації транснаціональної торгівлі, матеріальної культури є актуальним завданням сучасного етапу наукових досліджень. Завдяки археологічним розкопкам останніх 2016-2021рр. зроблені видатні відкриття у галузі вивчення комплексу пам’яток Південної фортифікаційної лінії, які засвідчують наявність спільної історичної спадщини Литви і України у Північному Причорномор’ї. У статті показано, що дослідження 2016-2021 рр. довели надзвичайну важливість вивчення археологічних пам’яток українських земель доби середньовіччя у Північному Причорномор’ї. Знаковим відкриттям, визнаним українською та світовою спільнотою, постало створення доказової бази існування будівельних залишків фортеці Тягинь, архітектурно-археологічних об’єктів та ознак литовської присутності. Її розташування на крайньому Півдні території Великого князівства Литовського та Руського уособлювало важливий форпост захисту українських земель, важливого чинника створення передумов становлення нового суспільного стану козацтва та його використання у захисті батьківщини. Посилання Аrhiv, 1854 – Аrhiv sctoriko-yuridichnyh svedeniy, otnosyaschihsya do Rossii, izd.Nikolaem Kalachovym. M., 1854. kn. 2., 544 s [in Russian] Biliaieva, Fialko, Hulenko, 2017 – Biliaieva S.O., Fialko O.Ye. Hulenko K.S. Arkheolohichni doslidzhennia poselennia bilia s. Tiahynka u 2016 r. [Archaeological investigationsof the settlement andfortress tiagin: some resultsand problems] // Novi doslidzhennia pam’iatok kozatskoi doby v Ukraini. Vyp. 26. 2017. S. 495-502. [in Ukrainian] Vytkunas, Zabyla, 2017 – Vytkunas M., Zabyla H. Horodyshcha baltov: neyzvestnoe nasledye [Fortified settlements of the Balts: unknown heritage]. Vylnius: Lietuvos archeologijos draugija, 2017. 88 s. [in Russian] Hoshkevych, 1916 – Hoshkevych V.Y. Raskopky na ostrove protyv m. Tiahynky [Excavation on the island against Tyaginki] // Letopys muzeia za 1914 hod. Kherson, 1916. Vyp. 6. 48 s. [in Russian] Hutsul, 2011 – Hutsul V.M. Knightly military technology in the Kyiv-Russian and Polish-Lithuanian states in the XIII-XVI centuries: tools, concepts and practices of armed struggle [Knightly military technology in the Kyiv-Russian and Polish-Lithuanian states in the XIII-XVI centuries: tools, concepts and practices of armed struggle]: dis. cand. ist. science: 07.00.02; Nat. Kyiv-Mohyla University acad. Kyiv, 2011. 306 p. [in Ukrainian] Diachenko, 2004 – Diachenko S.A. Levoberezhe Nyzhneho Dnepra na karte Rychchy Zanony 1767 hoda [The left bank of the Lower Dnieper on the Ricci Zanoni map of 1767] // Naukovi Zapysky. Problemy arkheolohii, etnohrafii, literaturoznavstva, mystetstvoznavstva, muzeieznavstva, onomastyky, sotsiolohii. Kherson., Ailant. 2004. S. 54-71. [in Russian] Ehorov, 1985 – Ehorov V.L. Ystorycheskaia heohrafyia Zolotoi Ordу [Historical geography of the Golden Horde]. M., 1985. 246 s. [in Russian] Enhel, 2014 – Enhel Y.Kh. Istoriia Ukrainy ta ukrainskykh kozakiv [History of Ukraine and Ukrainian Cossacks]. Kharkov 2014. 640 s. [in Ukrainian] Yelnykov, 2006 – Yelnykov M. Do pytannia pro kilkist zolotoordynskykh horodyshch na Nyzhnomu Dnipri [On the question of the number of Golden Horde settlements on the Lower Dnieper] // Pivnichne Prychornomor’ia i Krym u dobu serednovichchia (XIV-XVI st.). Kirovohrad. 2006. S. 45-51. [in Ukrainian] Zharkykh, 2017 – Zharkykh . Natysk na pivden: Try roky polityky Vitovta (1397 – 1399 rr.) [The pressure on the south: Three years of Vytautas' policy (1397 - 1399)], 2017. URL: https://www.m-zharkikh.name/en/History/Monographs/Essays/SourceValueGenealogies/Structure.html [in Ukrainian] Ylynskyi, 2010 – Ylynskyi V.E. Horod Tiahyn-Semymaiak na Tavanskoi pereprave.(Ystorycheskaia spravka) [The city of Tyagin-Semimayak on the Tavan ferry. (Historical information)] // Zapovidna Khortytsia. Materialy IV mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii «Istoriia zaporozkoho kozatstva: v pam’iatkakh ta muzeinoi praktytsi. Spetsialnyi vypusk. Zbirka naukovykh prats. Zaporizhzhia. 2010. S. 308-313. [in Russian] Ivakin, 1996 – Ivakin H.Yu. Istorychnyi rozvytok Kyieva KhIII-KhV st.: istoryko-topohrafichni narysy [Historical development of Kyiv in the XIII-middle of the XVI century]. K. 1996. 271 s. [in Ukrainian] Kobaliia, 2018. – Kobaliia D. Krepost Tiahyn y ee sovremennoe sostoianye [Tyagin fortress and its current state] // Scriptorium nostrum. 2018. № 2 (11). s. 172-196. [in Russian] Krasnozhon, 2018 – Krasnozhon A.V. Fortetsi ta mista Pivnichno-Zakhidnoho Prychornomor’ia [Fortress and cities of the North-Western Black Sea coast]. Odesa: Vydavnytstvo Chornomor’ia. 2018. 311 s. [in Ukrainian] Na rozi, 2018 – Na rozi dvokh svitiv. Istorychna spadshchyna Ukrainy ta Lytvy na terytorii Khersonskoi oblasti [At the corner of two worlds. Historical heritage of Ukraine and Lithuania in the Kherson region] / Avt. kol.: S.O. Biliaieva, K.S. Hulenko, O.Ye. Fialko, M.M. Iievlev, O.V. Hrabovska, O.V. Manihda, O.V. Chubenko, O.V. Symonenko, O.S. Dzneladze, D.M. Sikoza. NAN Ukrainy. Instytut arkheolohii; KhMHO «Kulturnyi tsentr Ukraina-Lytva». Kyiv; Kherson: Hileia, 2018. 72 s. [in Ukrainian] Olenkovskaia, Olenkovskyi, 1978 – Olenkovskaia M.Y., Olenkovskyi N.P. Razvedky na terrytoryy Khersonskoi oblasty [Exploration in the territory of the Kherson region] // Arkheolohycheskye otkrыtyia 1977 hoda. M., 1978. S. 364. [in Russian] Petrashyna, 2011 – Petrashyna V. Arkheolohichni doslidzhennia Natsionalnoho zapovidnyka «Khortytsia» na o. Tiahyn 2010 r. (za materialamy rozkopu № 3) [Archaeological excavations of the Khortytsia National Reserve on Fr. Tyahyn 2010 (according to excavation materials № 3)] // Novi doslidzhennia pam’iatok kozatskoi doby v Ukraini. 2011. Vyp. 20. S. 71-79. [in Ukrainian] Teslenko, 2014 – Teslenko Y.B. Odna yz honcharnykh tradytsyi Tavryky XIV–XV vv. (keramyka hruppy Yuho-Zapadnoho Kryma) [One of the pottery traditions of Taurica XIV-XV centuries. (ceramics of the South-West Crimea group)] // Ystoryia y arkheolohyia Kryma. Vyp. 1. Symferopol. 2014. S. 495-512, 541-560. [in Russian] Tykhomyrov, 1979 – Tykhomyrov M.N. «Spysok russkykh horodov dalnykh y blyzhnykh» [«List of Russian cities far and near»] // Russkoe letopysanye. M.,1979. S. 83-137. [in Russian] Toichkin, 2014 – Toichkin D.V. Bulavy y pernachi na terenakh Ukrainy: zbroia ta symvol vlady [Maces and feathers on the territory of Ukraine: weapons and symbols of power] // Istoriia davnoi zbroi. Doslidzhennia 2014: zb. nauk. pr. Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy; Natsionalnyi viiskovo-istorychnyi muzei Ukrainy. Kyiv: In-t istorii Ukrainy NANU. 2014. S. 227-241. [in Ukrainian] Chernaia, 1998 – Chernaia E.D. Kollektsyia polyvnoi keramyky Khersonskoho kraevedcheskoho muzeia [Collection of glazed ceramics of the Kherson Museum of Local Lore] // Ystoryko-kulturnыe sviazy Prychernomoria y Sredyzemnomoria X-XVIII vv. Po materialam polyvnoi keramyky. Tezysы dokladov nauchnoi konferentsyy. Symferopol, 1998. S. 186-189. [in Russian] Shlapak, 2004 – Shlapak M. Belhorod-Dnestrovskaia krepost. Yssledovanye srednevekovoho oboronnoho zodchestva [Belgorod-Dnestrovskaya fortress. Study of medieval defense architecture]. Kyshynev, 2004. 237 s. [in Russian] Evarnickij, 1898 – Evarnickij D.I. Vol'nosti zaporozhskih kozakov [Liberties of the Zaporozhye Cossacks]. SPb., 1898. 427 s. [in Russian] Yavornytskyi, 1990 – Yavornytskyi D.I. Istoriia zaporozkykh kozakiv. U 3-kh t [History of the Zaporozhian Cossacks. In 3 volumes]. T. 1 / Peredmova V.A. Smoliia; Red. kol.: P.S. Sokhan (holova), V.A. Smolii (zast. holovy), V.H. Sarbei, H.Ya. Serhiienko, M.M. Shubravska (vidp. sekr.). AN Ukrainskoi RSR. Arkheohrafichna komisiia, Instytut istorii. K.: Naukova dumka, 1990. 596 s. [in Ukrainian] Urbanavićiene, 1995 – Urbanaviċiene S. Dictarų kapininas // Lietuvos archeologija. 1995. T. 11. S. 169-206. [In Lithuanian]

Коряга П. І. Київський метрополітен як чинникформування культурного ландшафту великогоукраїнського міста в радянський період. – Стаття.У статті проаналізовано поняття культурного ланд-шафту, який відображає матеріальну єдність природ-них і культурних об’єктів та має визначальний впливна формування людського світогляду. Визначено особ-ливості формування культурного ландшафту в радянський період, його вплив на становлення радянськоїлюдини. Окреслено поняття урбанізації як характерної риси розвитку людської цивілізації; простежено історич-ний розвиток урбаністичних аспектів генези людства,установлено прямий зв’язок урбанізації та міста з по-няттям культурного ландшафту. Вивчено феномен містаяк репрезентанта культурного ландшафту, з огляду нате, що тут зосереджуються більшість надбань діяльно-сті людини. До культурного ландшафту міст фактичноналежить усе, що розташоване і відбувається в ньому,зокрема: архітектура, образотворче мистецтво, музика,кінематограф, побутова культура та все інше, що створене людиною. З цього погляду розглянуто історичний роз-виток громадського транспорту, починаючи з розглядуперших його видів у ХІХ столітті – кінних автобусів татрамваїв, запуску першої лінії метрополітену в Лондонідо появи ліній метрополітену в Радянському Союзі. Осо-бливий акцент у дослідженні зроблено на історичномуаналізі будівництва станцій Київського метрополітену.Виявлено характерні риси архітектурного, мистецькогооформлення станцій, з’ясовано, які ідеологічні меседжіпропаганди були закладені в їхньому оздобленні, який цемало вплив на культурний ландшафт міста. Досліджено особливості мистецтва в Радянському Союзі, його безпосередній зв’язок із радянською ідеологією, зокрема і засоби, які пропаганда застосовувала за допомогою мисте-цтва. З’ясовано сутнісні відмінності між архітектурнимистилями (конструктивізм, артдеко, авангардизм, ста-лінський неокласицизм) крізь призму ідеологічної скла-дової частини Комуністичної партії Радянського Союзу.

Проаналізовано стан наукового вивчення питань зовнішньої торгівлі України кінця ХІХ – початку ХХ ст. сучасними вітчизняними історіографами. Основну увагу акцентовано на з’ясуванні їх ставлення до політики Російської імперії у відповідній сфері. Розкрито особливості сучасного бачення зазначеної проблематики в українській історичній науці доби незалежності. Наявну наукову літературу розподілено на тематичні групи; для аналізу виділено найбільш значні статейні, монографічні та дисертаційні дослідження, означено їх ключові змістові лінії та вказано на маловивчені проблеми. Визначено спільні та відмінні риси оцінок специфіки зовнішньої торгівлі вказаного періоду, впливу державної політики на рівень конкурентоздатності сільськогосподарської та промислової продукції на світовому ринку. Констатовано залежність позиції авторів від зміни політичного курсу на початку 1990-х рр., їх намагання ретельно опрацьовувати праці попередників, а також визначатися із контроверсійними питаннями, на основі застосування нової методологічної бази, які потребують відповіді у ході дослідження цієї економічної проблеми. Виявлено, систематизовано та охарактеризовано основні групи історіографічних джерел з історії зовнішньої торгівлі України зазначеної доби. Виділено комплекс недостатньо досліджених та дискусійних аспектів проблеми, що потребують системного вивчення.

У статті із застосуванням інтермедіального підходу досліджуються особливості художнього відтворення музики в оповіданні «Над морем» української письменниці Лесі Українки, аналізується роль пісень, музики оркестрів, звуків моря тощо у формуванні музичної палітри твору. Море в акустичному оформленні оповідання виконує ключову роль, характеризує героїв, створює настроєву палітру твору, психологізує важливі сюжетотворчі епізоди. Звернення Лесі Українки до музики в оповіданні «Над морем» потрактовується як необхідність оптимізувати поетикальні можливості прози, оновити й осучаснити жанр оповідання, відкрити його незапитані можливості, інтелектуалізувати прозу, урізноманітнити й удосконалити художні прийоми й засоби змалювання складного внутрішнього світу персонажів. Море, що є функціональною складовою музичної палітри оповідання Лесі Українки, органічно зв’язане з проблематикою, сюжетом твору, має свою «історію взаємин» із головною героїнею; це самодостатній пейзажний компонент, що утримує настроєвий баланс твору, корпус переживань і дій героїні-нараторки. Музика і море у творі тісно контактують, утворюють неперервну й водночас неодноманітну за емоційним наповненням лінію, характеризують героїнь. Відповідно до модерністської практики Леся Українка представляє головну героїню – чутливу, вразливу, емоційну, яка сприймає досконалі звуки й неперевершені кольори моря як гармонію. Панорамні візуально-акустичні описи водної стихії в оповіданні Лесі Українки, а також численні листи письменниці дають підстави говорити про море як енергетичний канал, джерело емоційного й тілесного відновлення героїні й авторки, своєрідну вісь, що тримає смислову конструкцію твору. Енергія, звуки моря художньо увиразнюють ідею захищеності героїні, котра усвідомлює цінність і повноту буття. На основі листів Лесі Українки обґрунтовано доцільність потрактовувати терапевтично-лікувальну роль звуків, кольору моря.