Готові списки джерел за темами / Інформаціні ресурси

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Книги
Частини книг
Тези доповідей конференцій
Звіти організацій

Добірка наукової літератури з теми "Інформаціні ресурси"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Інформаціні ресурси".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Інформаціні ресурси"

Кононец, Н. В. "РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПРИ РЕСУРСНО-ОРІЄНТОВАНОМУ НАВЧАННІ СТУДЕНТІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 51 (2018): 31–45. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2018.51.03.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті автор розкриває роль інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти при ресурсно-орієнтованому навчанні студентів у вищій школі. Інформаційно-освітнє середовище закладу вищої освіти як дидактична основа ресурсно-орієнтованого навчання студентів у вищій школі представлене як педагогічна система, що об’єднує в собі інформаційні освітні ресурси, комп’ютерні засоби навчання, засоби управління навчальним процесом, педагогічні прийоми, методи і технології, направлені на формування інтелектуально-розвиненої соціально-значущої творчої особистості, що володіє необхідним рівнем професійних знань, умінь і навичок для ефективного функціонування в інформаційному суспільстві. Компонентами інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти є суб’єктно-ресурсний, матеріально-технічний, дидактичний, технологічний компоненти та веб-система закладу вищої освіти. Суб’єктно-ресурсний компонент визначає користувачів, розробників та учасників середовища, консолідує ресурси закладу вищої освіти для створення та розвитку середовища: кадрові, матеріально-технічні, навчально-методичні, фінансові та інформаційні ресурси. Матеріально-технічний компонент містить аудиторії, лабораторії, спеціальні кабінети, бібліотека закладу вищої освіти як комплексний медіацентр, що забезпечує доступ до інформації, комп’ютерна техніка, мультимедійні пристрої, комп’ютерні мережі тощо. Дидактичний компонент містить форми, методи та засоби навчання студентів, які, разом з традиційними, реалізуються за допомогою програмно-технічних і телекомунікаційних засобів (дистанційне, змішане, мобільне навчання). Технологічний компонент забезпечує доступ до навчальної інформації завдяки сучасним інтернет-технологіям, можливості розробки електронних освітніх ресурсів, організацію технологій взаємодії (інтерактивної, мобільної, візуальної). Веб-система закладу вищої освіти як компонент його інформаційно-освітнього середовища є об’єднуючим для усіх чотирьох компонентів – сукупність веб-сайтів, об’єднаних офіційним веб-сайтом. Розглянуто важливі складові інформаційно-освітнього середовища ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»: Головний центр дистанційного навчання, віртуальне навчальне середовище Інституту економіки, управління та інформаційних технологій, електронні навчально-методичні комплекси дисциплін, створені у вигляді дистанційних курсів за допомогою сервісу https://sites.google.com/.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Shumka, A. V., та P. H. Chernyk. "Теоpетичні аспекти інформаційних війн та національна безпека". Grani 18, № 9 (17 липня 2015): 10–16. http://dx.doi.org/10.15421/1715168.

Повний текст джерела

Анотація:

Широкий та всебічний аналіз методів проведення інформаційної війни для формування дієвого механізму протидії має надзвичайно актуальне значення. Інформаційна війна – дії, що вчиняються для досягнення інформаційної переваги у підтримці національної воєнної стратегії через вплив на інформацію та інформаційні системи противника при одночасному гарантування безпеки власної інформації і інформаційних систем. На сьогодні термін «інформаційна війна» використовується в двох площинах: у широкому розумінні – для визначення протиборства в інформаційній сфері в засобах масової інформації для досягнення різних політичних цілей; у вузькому розумінні – для визначення воєнного протиборства, у військовій інформаційній сфері для досягнення односторонніх переваг в отриманні, зборі, обробці та використанні інформації на полі бою. Дії, пов’язані із забезпеченням інформаційної безпеки, мають включати: спостереження, аналіз, оцінку і прогноз загроз та небезпек; відпрацювання стратегії і тактики, планування попередження нападу, зміцнення потенційних зв’язків, підсилення ресурсів забезпечення інформаційної безпеки; відбір сил і засобів протидії, нейтралізації, недопущення нападу, мінімізації шкоди від нападу; дії із забезпечення інформаційної безпеки; управління наслідками інциденту (кібератаки, інформаційні операції, інформаційні війни). Організація ефективної системи забезпечення інформаційної безпеки передбачає централізоване управління із конкретними функціями, які забезпечують моніторинг і контроль за всіма компонентами національного інформаційного простору.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Podlipaiev, V. "БАЗОВИЙ НАБІР ТИПОВИХ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ ГЕОІНФОРМАЦІЙНОЇ ПІДТРИМКИ ТА ВЕДЕННЯ ГЕОПРОСТОРОВОГО АНАЛІЗУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 54 (11 квітня 2019): 12–17. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.2.012.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом вивчення в статті є необхідно достатній функціонал роботи з геопросторовими даними. Метою є визначення переліку та загального функціоналу геоінформаційних ресурсів для здійснення геоінформаційної підтримки та ведення геопросторового аналізу. Завдання: визначити базовій набір геоінформаційних ресурсів який є мінімально необхідним для забезпечення геоінформаційної підтримки та ведення геопросторового аналізу; визначити загальний функціонал типових геоінформаційних ресурсів базового набору, який необхідний для забезпечення геоінформаційної підтримки та ведення геопросторового аналізу. Використовуваними методами є: методи статистичного аналізу, методи оптимізації, методи моделювання, методи побудови складних систем Отримані такі результати. Встановлено, що актуальним є питання створення такого набору геоінформаційних ресурсів, який би на мінімально достатньому рівні задовольняв потреби у геоінформаційній підтримці та забезпечив максимальну ефективність побудованої геоінформаційної системи. Встановлено, що існує геоінформаційні ресурсі, які затребувані у бідь-якій сфері діяльності, а їх функціонал роботи з геопросторовими даними від неї не залежить. Визначено наступний базовий набір типових геоінформаційних ресурсів: геоінформаційні ресурси, які призначені для збору, систематизації та накопичення базового набору геопросторових даних; геоінформаційні ресурси, які призначені для збору, систематизації, накопичення та відображення геопросторових даних та іншої інформації про об’єкти, які розташовані на певній території (акваторії); геоінформаційні ресурси, які призначені для відображення оперативної інформації (новини, події, розвідувальні дані, тощо) на визначній карті з прив’язкою до місцевості або об’єкту, яких стосується ця інформація. Також, визначено загальний функціонал цих ресурсів. Висновки. Визначений базовий набір типових геоінформаційних ресурсів охоплює всі основні питання геоінформаційної підтримки та геопросторового аналізу. Такий підхід надає змогу, за умов можливості, необхідності та достатності отримання даних, мати оперативну поінформованість де?, що? і коли? відбувається і відбувалось та найповнішу інформацію про потрібні території та об’єкти на них. Можливість цих базових типових геоінформаційних ресурсів використовувати інформацію з баз даних, які не входять до складу ГІС і супроводжуються окремо або у складі інших інформаційних систем, унеможливлює дублювання цієї інформації та значно спрощує структуру власних баз даних ГІС.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

ПЛУГІНА, Альона. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ФОРМУВАННЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ В УЧНІВ". Acta Paedagogica Volynienses, № 6 (14 лютого 2022): 65–72. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.11.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено проблемі підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування медіаграмотності в учнів. У період стрімкого розвитку сучасного медіапростору ефективна діяльність учителя початкової школи неможлива без застосування медіазасобів, які відповідають соціально-психологічним та психолінгвістичним особливостям розвитку дітей молодшого шкільного віку і впливають на формування світоглядних орієнтирів учнів, їхніх особистісних якостей та нових медіанавичок. Проблема професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування медіазасобів вирізняється багатоаспектністю, міждисциплінарністю та інноваційністю. Сучасне суспільство характеризується розвитком глобальної інформаційної інфраструктури, в якій обмін інформацією не має обмежень у просторі і часі, а сама інформація стає найголовнішим ресурсом. Сьогодні від людини вимагається не стільки оволодіння певною спеціальною інформацією, скільки уміння орієнтуватися в інформаційних потоках, бути мобільною, освоювати нові технології, самонавчатися, шукати і використовувати різноманітні інформаційні ресурси. У зв'язку із цим актуальним є дослідження розвитку медіаосвіти, основним завданням якої є підготовка нового покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприйняття інформації, навчання людини розуміти її, усвідомлювати наслідки її впливу на психіку, оволодівати способами спілкування на підставі невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів і сучасних інформаційних технологій. Розвиток сучасного інформаційного суспільства, глобалізаційні процеси визначають нові пріоритети формування компетентностей в учнівському середовищі. Нині необхідні працівники, які вміють самостійно обробляти інформацію, аналізувати її та синтезувати в нові знання. Загальновідомо, що медіа мають вагомий вплив на знання та світогляд, потреби і стиль життя, тому важливо виробити в учнів уміння сприймати медійну інформацію критично та відокремлено. У цьому контексті найважливішим завданням є інтелектуалізація, яка є гарантом захисту від негативного впливу мас-медіа та ефективного оброблення інформації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Іваненко, В., В. Чебан, В. Трішин та О. Бажак. "ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СИСТЕМА ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ". Vodnij transport, № 2(30) (27 лютого 2020): 32–40. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553/2020.2.30.04.

Повний текст джерела

Анотація:

Технічна експлуатація водного транспорту є важливим елементом функціонування сучасної транспортної компанії. Застосування нових інформаційних технологій у системі технічної експлуатації водного транспорту є важливим шляхом підвищення її ефективності. Процеси технічної експлуатації та обсяги інформації, які породжуються при цьому досить складні та значні, що вимагає побудови інформаційно-аналітичної системи. Складність та багатогранність завдань, які вирішуються у транспортній компанії, висуває певні вимоги до інформаційно-аналітичної системи, яка являє собою складну організаційну ієрархічну систему її інформаційного ресурсу. В статті проведено проектування інформаційного ресурсу інформаційно-аналітичної системи технічної експлуатації водного транспорту. Розглянуті рівніієрархічної структури інформаційно-аналітичної системи забезпечення технічної експлуатації водного транспорту. Побудована модель інформаційно-аналітичної системи і проведена декомпозиції її завдань. На верхньому рівні структура інформаційно-аналітичної системи забезпечення технічної експлуатації водного транспорту наведена у вигляді функціональних комплексів: завдань управління використанням судна, завдань управління технічним станом водного транспорту, завдань управління запасами агрегатів і запасних частин, завдань управління виробничою та господарською діяльністю, завдань управління засобами технічного обслуговування, завдань ідентифікації суден та агрегатів. Кожен комплекс є логічним об’єктом і використовується для опису функціональних можливостей інформаційно-аналітичної системи. Обґрунтований склад завдань, узгоджені інформаційні потоки в даній системі. Доведено, що методи прикладного системного аналізу та компонентний підхід до проектування інформаційних ресурсів інформаційно-аналітичних систем дозволяють упорядкувати і суттєво спростити процес проектування, врахувати конкретні вимоги, провести його оптимізацію структурного та динамічного представлення, закласти необхідні рішення у відповідності із іменованою специфікацією на інформаційний ресурс. Ключові слова: водний транспорт, декомпозиція, інформаційно-аналітична система, інформаційний ресурс, технічна експлуатація

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

КРАМАРЕНКО, Вікторія. "ДІАГНОСТИЧНИЙ АПАРАТ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СФОРМОВАНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З НАВІГАЦІЇ Й УПРАВЛІННЯ СУДНАМИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 26, № 3 (5 листопада 2021): 54–67. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v26i3.879.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті охарактеризовано діагностичний апарат для визначення сформованості інформаційної компетентності майбутніх фахівців з навігації й управління суднами. Запропоновано використовувати особистісний (слугує для діагностики мотиваційно-особистісного компонента), когнітивний (необхідний для діагностики інформаційно-пізнавального компонента професійної культури) та діяльнісний (потрібний для діагностики діяльнісноопераційного компонента) критерії. З’ясовано, що особистісному критерію сформованості інформаційної компетентності майбутніх фахівців з навігації та управління суднами відповідають такі показники, як мотивація до вивчення проблематики інформації та інформаційної діяльності у сфері судноводіння; стійкі пізнавальні інтереси у сфері інформаційної діяльності та навігаційної інформації, допитливість та прагнення нового; самоорганізація, здатність до аналізу своєї роботи з навігаційною інформацією; готовність підвищувати свій рівень знань про інформаційну компетентність. Про сформованість інформаційної компетентності за когнітивним критерієм запропоновано робити висновок за тим, як курсанти розуміють сутність інформаційної компетентності та специфіки роботи з навігаційною інформацією, види інформаційної діяльності судноводія; знають специфіку інформаційно-аналітичного опрацювання інформації, що стосується управління навігаційними інформаційними ресурсами та системами інформаційної безпеки. Щодо діяльнісного критерію сформованості інформаційної компетентності фахівців з навігації та управління суднами виокремлено такі показники, як уміння самостійно знаходити нову інформацію, працювати з різними джерелами інформації, видами літератури про процеси судноводіння, оцінювати і застосовувати інформацію в різних формах для розв’язання складних спеціалізованих завдань та практичних проблем у сфері судноплавства, давати визначення й пояснювати сутність понять зі сфери судноводіння, отримувати інформацію під час міжособистісних контактів та роботи в команді. Оцінювання сформованості інформаційної компетентності майбутніх фахівців з навігації й управління суднами запропоновано проводити за трьома рівнями – низьким, середнім, достатнім і високим. Визначення діагностичного апарату необхідне для з’ясування стану сформованості інформаційної компетентності майбутніх фахівців з навігації й управління суднами та проаналізувати отримані результати.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Перун, Т. "Структурні чинники механізму інформаційної безпеки держави". Юридичний вісник, № 4 (30 жовтня 2020): 117–24. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.1980.

Повний текст джерела

Анотація:

У науковій статті викладається ступінь та еволюція механізму інформаційної безпеки. З'ясовано, що термін «механізм інформаційної безпеки держави» базується на основі детермінантів і принципів безпеки. Інформаційна безпека країни може розглядатися з позиції забезпечення захисту життєво важливих інтересів усіх громадян, суспільства й держави від внутрішніх і зовнішніх загроз. Автор зазначає, що інформаційна безпека - це динамічний елемент економіки, який адаптується до вимог свого часу. Таким чином, розглядаючи поняття інформаційної безпеки, слід виходити з визначення рівноваги економічної системи та її подальшого сталого розвитку. Також розглядається взаємодія засобів масової інформації та державних органів влади. Аналізується впровадження інформаційно-комунікаційних технологій як фактору подальшого розвитку інформаційних процесів та ефективнішого розвитку державних політико-правових інститутів. Розглянуто можливі варіанти підвищення ефективності інформаційного забезпечення державної політики. Показано, що інформаційне забезпечення державної політики з доступом громадян до відкритих державних ресурсів є одним зі складників національних інтересів України в інформаційній сфері. Автор доходить висновку, що з метою вдосконалення нормативно-правового забезпечення механізму інформаційної безпеки держави доцільно: на законодавчому рівні виробити єдину термінологію, характерну для цієї сфери, у формі глосарію як обов'язкового нормативного варіанта для інших правових актів, що належать до інформаційної безпеки; внести категорію інформаційної безпеки держави в Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів; уточнити положення Доктрини інформаційної безпеки України, визначивши, що об'єктом інформаційної безпеки є забезпечення права на інформацію, права на захист від небезпечної інформації, права на недоторканність приватного життя громадян.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Saschuk, Hanna. "Феномен конфліктогенності та насильства в інформаційному просторі". Multiversum. Philosophical almanac, № 3-4 (18 травня 2018): 12–21. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2016.3-4.02.

Повний текст джерела

Анотація:

Доводиться, що інформаційна цивілізація змінює статус інформації й різко розширює її негативні можливості. На зміну знанню приходить інформація, а, точніше, інформованість, інформація стає все більш специфічною й важкою для розуміння, тому об’єкт або подія, що потрапили у фокус уваги, потребу ретельнішого вивчення, ніж будь-коли в минулому. Інформація стає об’єктом продуктивного впорядкування й регулювання, від результатів якого залежить використання інформації як глобального стратегічного ресурсу виживання суспільства. Сьогодні потужність інформаційних потоків не стримується ні моральними, ні культурними межами. Інформаційно-психологічне маніпулювання свідомістю виявляється повсюдно. І саме воно спричиняє, як правило, всі інші форми прояву насильства й жорстокості. Визначаються основні зони, які вражає інформаційний тероризм.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Михайленко, П. М., Ю. М. Скалецький та С. В. Протас. "ІНФОРМАЦІЙНІ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ РЕСУРСИ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 2 (22 вересня 2021): 62–68. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.2.12383.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: визначити наявні інституційні та інформаційні ресурси для забезпечення інформаційно-аналітичної підтримки формування і реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я в Україні та шляхи інтенсифікації їх взаємодії. Матеріали і методи. Міжнародні та національні нормативно-правові акти, аналітичні та керівні документи Європейського регіонального бюро ВООЗ, звітно-аналітичні доповіді центральних органів виконавчої влади, незалежних експертів, статутні документи інституцій, задіяних у створенні та обробці наукових і фактичних даних, зборі та аналізі статистичних даних у сфері охорони здоров’я, наукові публікації. Застосовано бібліосемантичний метод дослідження. Результати. Проаналізовано керівні та аналітичні документи Європейського регіонального бюро ВООЗ щодо інформаційно-аналітичної підтримки прийняття політичних рішень; досліджено інституційні ресурси і джерела релевантної інформації для забезпечення прийняття рішень у формуванні та реалізації державної політики. Зокрема, зазначається, що державні установи НАМН України, як розпорядник наукових та фактичних даних у сфері охорони здоров’я, є головним інституційним ресурсом інформаційно-аналітичного супроводу прийняття рішень і мають виконувати координуючу функцію у його забезпеченні. Висновки. Спрямовані на шляхи забезпечення ефективної взаємодії усіх зацікавлених сторін, що є розпорядниками релевантної інформації, забезпечення регулярного узагальнення і оприлюднення інформації у сфері охорони здоров’я та презентації результатів інформаційно-аналітичної роботи як органам, що формують політику, так і широким верствам громадськості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Левченко, Л. Л., Л. M. Попова та A. В. Хромов. "Національні архівні інформаційні ресурси: правові засади реформування архівної справи". Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка 1, № 93 (30 березня 2021): 249–63. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.93.249-263.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті зазначено, що цифровізація всіх процесів архівної справи та діловодства стає першочерговим пріоритетом роботи Державної архівної служби України. Досліджено еволюцію понять «інформаційні ресурси», «державні інформаційні ресурси», «державні електронні інформаційні ресурси», «національні інформаційні ресурси», а також «архівний документ», «архівний фонд», «Національний архівний фонд»; проаналізовано чинне законодавство. Указано, що в сучасному світі інформаційні ресурси розглядаються або як сукупність архівних інформаційних ресурсів держави та нації, або виключно як інформаційні ресурси електронного характеру. Зроблено акцент, що чинне українське архівне законодавство не повною мірою відповідає реаліям сучасного розвитку українського суспільства та прогресу інформаційного простору. Запропоновано розробити принципово новий законопроєкт «Про Національні архівні інформаційні ресурси, управління документацією та архівами» з фактичним конституюванням у правовому полі понять «архівний інформаційний ресурс» та «Національні архівні інформаційні ресурси», замість понять «архівні фонди» та «Національний архівний фонд».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Інформаціні ресурси"

Даниско, О. "Способи організації освітньої взаємодії в процесі реалізації ротаційної моделі змішаного навчання "перевернутий клас" у закладах вищої освіти". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40054.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті на основі теоретичного узагальнення наукової літератури висвітлено способи организації освітньої взаємодії в процесі реалізації ротаційної моделі змішаного навчання "перевернутий клас" у закладах вищої освіти. Визначено сім базових способів реалізації моделі, які можна використовувати у роботі зі студентами, варіюючи стилі навчання, інформаційні ресурси, рівні взаємодії: стандартний, дискусійно-сфокусований, штучний, груповий, подвійного перевертання, віртуальний "перевернутий клас".

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Колєсніченко, Анастасія Сергіївна. "Істотність інформації в обліку, звітності та прийнятті управлінських рішень суб'єктами господарювання". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44044.

Повний текст джерела

Анотація:

Діюча нормативно-правова база в галузі регламентації порядку ведення бухгалтерського обліку залишає за суб’єктом господарювання право визначення власних критеріїв істотності інформації, з урахуванням викладених у Методрекомендаціях. Для ефективного здійснення управління та формування адекватної облікової політики важливим фактором виступає аналіз складових та методики застосування істотності облікової інформації, зокрема, в теорії та практиці господарювання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Зубок, В. Ю., та Д. В. Савельєв. "Ризики розподіленої обробки інформації в глобальних інформаційно-комп’ютерних системах". Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/54369.

Повний текст джерела

Анотація:

Використані джерела: Зубок В.Ю. Факторний аналіз ризиків на прикладі інциденту з програмним забезпеченням реєстру глобальної маршрутизації. - Реєстрація, зберігання і обробка даних. №1(22), 2020. – C.49-55.
В ІТ домінує тенденція децентралізації інформаційних ресурсів і перенесення в так звані хмари – розподілені гнучко конфігуровані обчислювальні ресурси, разом з програмним забезпеченням, що підтримує архітектуру хмари. Технічне адміністрування, або, як його називають, оркестрація розподілених систем обробки інформації, особливо в хмарах, стає складним завданням, в якому будь-яка найменша невизначеність (потенційно помилкова дія) може призвести до глобальних для системи наслідків за принципом «помаху крила метелика».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Виноградова, М. "Мовна культура Інтернет видань". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15709.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кураш, В. Ю. "Методика оцінки ризиків втрати інформаційних ресурсів". Thesis, Чернігів, 2021. http://ir.stu.cn.ua/123456789/24853.

Повний текст джерела

Анотація:

Кураш, В. Ю. Методика оцінки ризиків втрати інформаційних ресурсів : випускна кваліфікаційна робота : 125 "Кібербезпека" / В. Ю. Кураш ; керівник роботи Д. Б. Мехед ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра кібербезпеки та математичного моделювання . – Чернігів, 2021. – 84 с.
Мета роботи полягає в розробці методики оцінки ризиків втрати інформаційних ресурсів. Об’єктом дослідження є ризик втрати інформаційних ресурсів в телекомунікаційних системах. Предметом дослідження є методика оцінки ризиків втрати інформаційних ресурсів Для досягнення цієї мети в роботі необхідно виконати наступні завдання: - оглянути сутність поняття «ризик» та його застосування щодо інформаційних ресурсів; - дослідити небезпеку втрати інформаційних ресурсів та засоби боротьби з нею; - проаналізувати оцінку ризиків втрати інформаційних ресурсів як метод вдосконалення політики кібербезпеки - здійснити огляд основних методик оцінки ризиків втрати інформаційних ресурсів; - провести компаративний аналіз ефективності різних методик та їх недоліків; - визначити напрямки усунення існуючих недоліків методик оцінки ризиків втрати інформаційних ресурсів; - здійснити побудову моделі оцінки ризиків втрати інформаційних ресурсів та мінімізація втрат за її допомогою; - сформувати шляхи підвищення ефективності оцінки ризиків втрати інформаційних ресурсів. Методологічна основа та методи дослідження: основою роботи послужили загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема, історичний, аналітичний, аналізу та синтезу, порівняння й інші. Історичний метод було застосовано для вивчення сутності оцінки ризиків втрати інформації та методик аналізу ризиків. Теоретико-методологічною основою роботи є наукові концепції, розроблені вітчизняними та закордонними науковцями, нормативно-правові акти України у сфері інформатизації, захисту інформації. Аналітичні методи використано для аналізу ризиків та методів розробки засобів захисту. Метод порівняння застосовано при визначенні рівня ефективності різних методик оцінок ризиків втрати інформаційних ресурсів. Інформаційну базу дослідження становлять наукові розробки, публікації вітчизняних учених, офіційні матеріали, звітні дані. Також широко використані наукові розробки із загальної теорії управління, моделювання складних систем, автоматизованих систем управління, захисту інформації, інформаційної безпеки, теорії прийняття рішень, менеджменту тощо.
Purpose: is to develop a model for assessing the risks of loss of information resources. Object of research: there is a risk of losing information resources in telecommunications systems. Subject of research: there is a model for assessing the risks of losing information resources. To achieve this goal in the work it is necessary to perform the following tasks: - explore the essence of the concept of "risk" and its application to information resources; - to investigate the danger of losing information resources and means to combat it; - analyze the assessment of risks of loss of information resources as a method of improving cybersecurity policy; - review the main models for assessing the risks of loss of information resources; - to conduct a comparative analysis of the effectiveness of different models and their shortcomings; - identify areas for addressing the existing shortcomings of risk assessment models for the loss of information resources; - build a model for assessing the risks of losing information resources and minimizing losses with its help; - to form ways to increase the effectiveness of risk assessment of information resources. Methodological bases and methods of research: the basis of the work were general and special research methods, in particular, historical, analytical, analytical-synthesis, comparison and others. The essence of risk assessment of information loss and methods of risk analysis were studied by the historical method. The theoretical and methodological basis of the work are scientific concepts developed by domestic and foreign scientists, regulations of Ukraine in the field of informatization, information protection. Analytical methods were used to analyze risks and methods of developing remedies. The level of effectiveness of different methods of assessing the risks of loss of information resources was determined by the method of comparison. The information base of the study consists of scientific developments, publications of domestic scientists, official materials, reporting data. Scientific developments in general control theory, modeling of complex systems, automated control systems, information security, information security, decision theory, control, etc. are also widely used.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Агаларова, Карина Адільївна. "Роль самоосвіти в інформаційному суспільстві". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45268.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Башлак, Ірина Анатоліївна, Ирина Анатольевна Башлак, and Iryna Anatoliivna Bashlak. "The Google generation . Where are the skills gaps?" Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31141.

Повний текст джерела

Анотація:

Much has been said recently about the apparent expertise of children using electronic resources, and there are claims that young people are using the Internet more creatively and are becoming more proﬁcient in their use than their teachers, that they tend in any case to be more proﬁcient using information technologies than are their parents or teachers and that they are, in short, ‘technologically savvy’. Indeed, this is the popular perception of young people and information technology generally. But there is no evidence in the serious literature that young people are expert searchers, nor that the search skills of young people has improved with time. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31141

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кононенко, Олександр Якович, Александр Яковлевич Кононенко, Oleksandr Yakovych Kononenko та П. Міщенко. "Правовий захист інформаційних ресурсів в Україні". Thesis, Вид-во СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/16531.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Руденко, Віктор Олександрович, Виктор Александрович Руденко, Viktor Oleksandrovych Rudenko та А. І. Ковальова. "Оцінка ефективності інформаційних ресурсів підприємства". Thesis, Вид-во СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/14645.

Повний текст джерела

Анотація:

Для оцінки ефективності інформаційної технології використовують насамперед показники рентабельності, акціонерну вартість компанії, функціонально-вартісний аналіз і сукупну вартість володіння. Під методами обчислення рентабельності розуміють всі підходи, пов'язані з вираженням очікуваного ефекту в грошовій формі, а також з використанням в прямо або в модифікованій формі, співвідношення грошових витрат і результатів як критерій для відбору проектів. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/14645

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Колесникова, Т. О. "Формування інформаційних ресурсів в науково-технічній бібліотеці університету". Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/18256.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Книги з теми "Інформаціні ресурси"

Ліпінська, А. В. Інформаційні ресурси в документознавстві. Київ: Університет "Україна", 2007.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Горовий, В. Соціальні інформаційні комунікації, їх наповнення і ресурс. Київ: [НВЦ Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського], 2010.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Брижко, В. М. Ліцензування прав на інформаційні ресурси. К., 1997.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Брижко, В. М. Ліцензування прав на інформаційні ресурси. К., 1997.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Електронні інформаційні ресурси: створення, використання, доступ. Вінниця: Кондор, 2010.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Електронні інформаційні ресурси: створення, використання, доступ. Вінниця: Кондор, 2010.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Електронні інформаційні ресурси: створення, використання, доступ. Вінниця: Кондор, 2010.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Електронні інформаційні ресурси: створення, використання, доступ. Вінниця: Кондор, 2010.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бібліотеки та інформаційні ресурси у сучасному світі науки, освіти та культури. Севастополь: Купол, 2013.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Костіна, В. В. Ресурсне забезпечення соціальної роботи. KRPOCH, 2020. http://dx.doi.org/10.26697/sri.krpoch/kostina.v.v.1.2020.

Повний текст джерела

Анотація:

Навчально-методичний посібник “Ресурсне забезпечення соціальної роботи» містить п’ять розділів: у першому – надано інформацію про особливості вивчення навчальної дисципліни; у другому – перелік літератури для роботи за тематичними розділами лекцій; у третьому – матеріали для підготовки до семінарських занять; у четвертому – методичні рекомендації до виконання ІНДЗ; у п’ятому – рекомендації з виконання самостійної роботи та критерії її оцінювання. Посібник може використовуватись для підготовки здобувачів вищої освіти спеціальності «Соціальна робота», слухачів післядипломної освіти, перепідготовки та підвищення кваліфікації соціальних працівників у системі педагогічної освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Інформаціні ресурси"

Шіковець, К. О., and Г. М. Квіта. "МЕТОДИ НЕЙРОМАРКЕТИНГУ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УМОВ СТАЛОГО РОЗВИТКУ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-13.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі розглянуто концепцію сталого розвитку та її складові частини: економічну, соціальну та екологічну з погляду системного підходу. Оскільки сталий розвиток – системно керований розвиток і основою його керованості є системний підхід, та сучасні інформаційні технології, які дають змогу дуже швидко моделювати різні варіанти напрямів розвитку, то пропонується застосувати «Кібернетичну концепцію управління граничними ресурсами і станами об’єкта розвитку (КУРСОР+)» до моделювання станів сталого розвитку. Інтегрована модель концепції сталого розвитку та системно-ситуаційної моделі розвитку дала змогу описати складники системно-ситуаційної моделі розвитку, визначити поточний, цільовий та прогнозний стан сталого розвитку та дослідити етапи досягнення однієї із цілей сталого розвитку, а саме «відповідальне споживання та виробництво». Для досягнення цільових орієнтирів, відповідального споживання запропоновано застосовувати сучасні методи маркетингу, а саме нейромаркетинг.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Нечипорук, Л. В. "ФІНАНСОВА ГРАМОТНІСТЬ ТА ФІНАНСОВИЙ КОНСАЛТИНГ У КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-17.

Повний текст джерела

Анотація:

Доведено, що забезпечення фінансової грамотності населення є досить актуальним завданням в Україні, що пояснюється: інверсійністстю економічної трансформації (протилежністю переходів від загального одержавлення власності до розвитку різноманіття її форм, від державної монополії до включення конкурентних принципів, від директивно-планових цін до вільного ціноутворення і т. ін.) та поширенням глобалізації як складного, багатогранного процесу, який охоплює усі боки суспільного розвитку і втілюється у зростаючій взаємозалежності країн світу в результаті формування єдиного всесвітнього господарського організму. Визначено, що у процесі розгортання фінансової глобалізації посилюються ознаки фінансової нестабільності: зміна валютних режимів; зростання обсягів міжнародних потоків капіталу, обсягів ризикових операцій, збільшення швидкості поширення інформації; якісні зміни у структурі міжнародних потоків капіталу, що спричинили мобільність капіталів; приналежність суб’єктів фінансового ринку до різних національних економічних систем, що збільшує рівень ризику фінансових операцій та зумовлює зростання нестабільності глобального фінансового простору. Доведено посилення ролі фінансового консалтингу в контексті розвитку ринку фінансових послуг та уточнено, що під фінансовим консалтингом розуміють комплекс заходів, спрямованих на підвищення ефективності фінансового управління та вирішення таких основних завдань: формування фінансової політики; проведення фінансової експертизи; пошук джерел фінансових ресурсів; аналіз і підвищення поточної фінансової ефективності діяльності суб’єктів господарювання; зміцнення фінансового становища, досягнення фінансової стійкості і незалежності суб’єктів господарювання; оптимізація управління капіталом організації; оптимізація фінансових відносин з клієнтами і кредиторами, з господарюючими суб’єктами, державними органами; оптимізація управління податками, бухгалтерського та управлінського обліку; упровадження передових методів фінансового менеджменту в умовах невизначеності та ризиків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Інформаціні ресурси"

Захарова, Марія, Світлана Черниш та Володимир Метелап. "МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ ТА ПЕРЕВІРКИ МНОЖИНИ ПОТЕНЦІЙНО МОЖЛИВИХ ЗАГРОЗ НА ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ". У WISSENSCHAFTLICHE ERGEBNISSE UND ERRUNGENSCHAFTEN: 2020. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/25.12.2020.v1.42.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Асмолков, Святослав, та Владислав Кравцов. "ІНТЕРАКТИВНА ІНФОРМАЦІЙНА ПІДТРИМКА ЛАБОРАТОРНОГО ПРАКТИКУМУ ТА ТЕСТУВАННЯ СТВОРЕНОГО РЕСУРСУ". У РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА ТА НАУКИ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ. Молодіжна наукова ліга, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/08.05.2020.v2.03.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Барладін, О. В., та Л. І. Миколенко. "Створення інформаційно-картографічного ресурсу (геопорталу) газотранспортної системи та паливно-енергетичного комплексу України". У Geoinformatics 2011. Netherlands: EAGE Publications BV, 2011. http://dx.doi.org/10.3997/2214-4609.20145062.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Височанська, М. Я. "ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПРИРОДНИМИ РЕСУРСАМИ У СИСТЕМІ АГРАРНОГО СЕКТОРУ В КОНТЕКСТІ ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА". У Modern transformations in economics and management. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-064-3-27.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Інформаціні ресурси"

Дікунова, О. А. Фахівці бібліотеки як інтелектуально-креативний ресурс формування інформаційно-освітнього простору вищого навчального закладу. Рівненський державний гуманітарний університет, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3833.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто інноваційну модель бібліотеки в системі вищої освіти. Проаналізовано бібліотечно-інформаційну діяльність фахівців як основного генератора креативних ідей. Доведено, що виклики часу, пов’язані з високим попитом на творчість, обумовлює зростання вимог до бібліотечних фахівців у плані обов’язковості професійно-творчого підходу, запитів на креативні рішення, реалізацію нових ідей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Грамм, О. М., О. М. Кравченко та О. О. Лебедюк. Електронні ресурси бібліотеки як засіб надання інформаційних послуг (із досвіду роботи книгозбірні КДПУ). Одеський національний університет імені І. І. Мечнікова, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6049.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто зміст та роль web-сторінки бібліотеки Криворізького державного педагогічного університету, подано аналіз її структури та рубрик. Висвітлено зміни, які відбуваються в бібліотечно-інформаційному обслуговуванні користувачів за допомогою Інтернет-ресурсів. Розкрито основні проблеми щодо розповсюдження електронних джерел інформації та подано шляхи їх розв’язання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Скрипник, Л. М. Інформаційно-комунікаційне освітнє середовище, як необхідна складова модернізації освіти. Cognum Publishing House, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4527.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена питанням функціонування інформаційно- комунікаційного освітнього середовища в сучасному закладі освіти. Розкрито зміст і функцію його основних структурних елементів та ресурси його створення. Виокремленні рівні інформаційно-комунікаційного освітнього середовища. Визначено основні перспективи та можливості закладу освіти та всіх його учасників після створення інформаційно-комунікаційого освітнього середовища. Та з’ясованні протиріччя його функціонування. Представленні погляди науковців щодо користі та необхідності створення в сучасному закладі освіти інформаційно-комунікаційого освітнього середовища.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Моісеєнко, Михайло Вікторович, Наталя Володимирівна Моісеєнко та Сергій Олексійович Семеріков. Мобільне інформаційно-освітнє середовище вищого навчального закладу. Видавничий центр ДВНЗ «Криворізький національний університет», 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/717.

Повний текст джерела

Анотація:

У тезах висвітлено визначення поняття мобільного інформаційно-освітнього середовища вищого навчального закладу, спрямованого на задоволення освітньо-наукових потреб всіх користувачів у забезпеченні необхідними електронними ресурсами у будь-який час та у будь-якому місці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Моісеєнко, Наталя Володимирівна, Михайло Вікторович Моісеєнко та Сергій Олексійович Семеріков. Мобільне інформаційно-освітнє середовище вищого навчального закладу. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/720.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено визначення поняття мобільного інформаційно-освітнього середовища вищого навчального закладу, спрямованого на задоволення освітньо-наукових потреб всіх користувачів у забезпеченні необхідними електронними ресурсами у будь-який час та у будь-якому місці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дікунова, О. А. Система краєзнавчих електронних бібліографічних ресурсів бібліотеки Криворізького державного педагогічного університету. Національна історична бібліотека України, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1584.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто краєзнавчу діяльність бібліотеки Криворізького державного педагогічного університету. Проаналізовано краєзнавчі електронні інформаційно-бібліографічні ресурси, представлені на веб-сайті бібліотеки КДПУ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тимченко, А. А., В. А. Ващенко, С. В. Заболотній, Я. В. Гальченко, Ю. Г. Лега, В. М. Лукашенко, Т. Л. Мазурок та ін., ред. Інформаційні технології в освіті, науці і техніці (ІТОНТ-2018). Chair В. М. Рудницький. ЧДТУ, травень 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2871.

Повний текст джерела

Анотація:

Матеріали конференції висвітлюють основні напрями розвитку інформаційних технологій і систем та їх використання в освіті, науці, техніці, економіці, управлінні, медицині. У матеріалах розглядаються питання, пов’язані з комп’ютерним моделюванням фізичних, хімічних і економічних процесів, інформаційною безпекою та застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій у техніці, наукових дослідженнях і управлінні складними системами, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій в освіті, з створенням, впровадженням і використанням науково-освітніх ресурсів у закладах освіти різного рівня, а також з проблемами підготовки ІТ-фахівців. Для наукових і педагогічних працівників, аспірантів і студентів закладів вищої освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дікунова, О. А., та О. О. Лебедюк. Створення бібліографічних покажчиків – складник інформаційно-бібліографічної діяльності бібліотеки вишу. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/899.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначено сутність науково-допоміжної бібліографії, розкрито дослідницькі аспекти діяльності фахівця-бібліографа при створенні вторинних інформаційно-бібліографічних ресурсів. Висвітлено досвід Наукової бібліотеки Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «Криворізький національний університет» з підготовки та видання біобібліографічних, тематичних, краєзнавчих покажчиків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Лисоконь, Ілля Олександрович. Introduction of Electronic Document Flow in the System of Higher Educational Institutions as a Phenomenon of Digitalization. Одеса: Видавничий дім "Гельветика", 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4393.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто, що діджиталізація у вищій школі дає змогу удосконалити адміністративно-господарський процес, збільшити ефективність роботи, знизити витрати на придбання канцелярських товарів та звільнити персонал від виконання рутинних завдань. Уведення електронного документообігу в університеті дасть змогу зосередити увагу на основних процесах – освітній та науково-технічний, раціонально використовувати наявні ресурси, вчасно реагувати на інформацію та здійснювати планування власної роботи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Пахомова, Олена Володимирівна, та Ольга Володимирівна Бондаренко. Поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище» у сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі. Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3831.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена актуальній проблемі інформатизації освітнього процесу і підготовки майбутніх учителів. У статті розглядається поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище», аналізуються різні підходи до його розуміння, які представлені у зведеній таблиці. На основі аналізу наукової літератури дається визначення досліджуваного поняття з точки зору системного підходу. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище трактується авторами як цілісна організована система різноманітних ресурсів (інформаційних, дидактичних, технологічних) і форм інтеракції (синхронної, асинхронної; очної, дистанційної; комп’ютерної, телекомунікаційної) освітніх суб’єктів, спрямованих на формування їх індивідуальної освітньої траєкторії. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище створюється у взаємодії освітніх суб’єктів і не існує поза комунікацією між ними, а технічні засоби чи електронні посібники є лише його елементами. Автори висвітлюють переваги застосування віртуального інформаційно-освітнього середовища у процесі підготовки майбутніх учителів, серед яких зазначаються: підвищення ефективності освітнього процесу; інтенсифікація процесу пізнання й міжособистісної інтерактивної комунікації; економія студентського часу; індивідуалізація освітнього процесу; формування інформаційної культури майбутнього вчителя; продуктивність засвоєння навчального матеріалу за рахунок доступу до тренажерів, сайтів. Зазначаються також перешкоди до запровадження віртуального інформаційно-освітнього середовища в освітньому процесі, такі як: низький рівень комп’ютеризації закладів вищої освіти і самих освітніх суб’єктів; низька кількість і якість необхідних програмних продуктів; недооцінка ролі віртуального інформаційно-освітнього середовища у професійному становленні майбутніх учителів та відсутність економічних стимулів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!