Добірка наукової літератури з теми "Інформаційні продукти і послуги"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Інформаційні продукти і послуги".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Інформаційні продукти і послуги"
1
Новакова, Л. "Інформаційні продукти і послуги універсальної наукової бібліотеки". Бібліотечна планета, № 3 (57) (2012): 20–23.
Знайти повний текст джерела
2
Хлистун, O., М. Проскуріна, Л. Малоока, В. Мішкой, В. Коренев та А. Туз. "ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО КУЛЬТУРНОГО ПРОДУКТУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ". Financial and credit activity problems of theory and practice 1, № 42 (31 березня 2022): 454–63. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3705.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Досліджено вплив глобалізаційних процесів на створення національного культурного продукту. Визначено, що глобалізація сприяє розширенню кордонів і створює виклики для створення національних культурних продуктів. На нинішній день культурний продукт забезпечує рух і розвиток суспільства, а також разом з його розвитком створюються нові цінності, нові потреби у населення та нові значення, а також нові культурні символи. Це висвітлено в Законі України «Про національний культурний продукт», який спрямований на стимулювання розвитку та підтримки української культури. На території України існує необхідність реформування державної підтримки розвитку культури і креативних індустрій. Як інституція, УКФ втілює нову модель України, яка отримує державну фінансову підтримку ініціатив у сфері культури і креативних індустрій. Продукти культури — це товари і послуги з особливими потребами, відзначено, що купуючи культурний продукт, споживач отримує враження та емоції Процес їх купівлі вимагає чіткого усвідомлення та певних зусиль від споживачів. Розкрито сутність довгострокової стратегії розвитку української культури — стратегії реформ. Вона зазнала змін, зумовлених появою нових внутрішніх структур і зв’язків. Висвітлено культурно-інформаційні процеси в умовах глобалізації. Культурна глобалізація — це новий етап інтеграційних процесів у світі, її процеси зачіпають усі сфери життя суспільства — від економіки і політики до культури та мистецтва.З розвитком культурно-економічного обміну між країнами в ринковому обігу бере участь дедалі більше товарів і послуг, ускладнюється галузева структура, збільшуються обсяги міжнародної торгівлі. Приплив ресурсів у цю сферу передусім є результатом зростання духовно-естетичних потреб людини в сучасному світі, посилення впливу культури на якість людського капіталу та економічне зростання. Визначено, що основними особливостями культурної продукції є: культурний продукт у формі товарів чи послуг, матеріальних чи нематеріальних; емоційна складова, що сприймається споживачем; супутні товари і послуги, що сприяють реалізації культурного продукту. Ключові слова: культура, глобалізація, культурний продукт, креативне виробництво, національний продукт, креативна індустрія. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 0; бібл.: 17
3
Сидоренко, Тетяна. "КОНСОЛІДАЦІЯ ІНФОРМАЦІЇ ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА ХХІ СТОЛІТТЯ". Society. Document. Communication 12, № 12 (14 вересня 2021): 270–93. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-12-270-293.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано домінантну роль консолідованої інформації як основи розвитку інформаційного суспільства ХХІ ст.
Визначено, що сучасне інформаційне суспільство потребує достовірної інформації у зв’язку з використанням не просто інформаційних потоків для констатації фактів, а застосування даних із метою забезпечити якісну інформаційно-аналітичну діяльність будь-якої установи; створювати та реалізовувати затребувані споживачами інформаційні продукти та послуги; здійснювати комплексний аналіз інтелектуального капіталу установи з метою оптимізації її діяльності.
Зазначено, що нова галузь наукових знань – консолідована інформація – маловивчена й містить ряд дискусійних питань.
Установлено, що зі сферою консолідованої інформації тісно пов’язана інформатика - фундаментальна наука, яка займається розробленням методології створення інформаційного забезпечення процесів управління будь-якими об’єктами на базі комп’ютерних інформаційних систем.
Описано поняття «інформація» та «консолідація». Інформація - відомості та дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Консолідація означає оброблення інформаційного матеріалу, розташування даних у хронологічному порядку або за іншими формальними ознаками. Результатом консолідації може стати видання збірників з окремих галузей, прийняття відповідних рішень на рівні всіх гілок влади чи конкретної організації.
Зазначено, що «консолідована інформація» має англомовний відповідник - Competitive Intelligence. Консолідована інформація - це знання, певним чином дібране, проаналізоване, оцінене, можливо, реструктуризоване й переформатоване для послуговування під час вирішення повсякденних питань, прийняття рішень, задоволення інформаційних потреб клієнтів або соціальних груп.
Консолідація даних - це клас програмних продуктів, призначених для підготовки звітності в групах компаній для внутрішніх (керівництво, бухгалтерія) і зовнішніх споживачів (зокрема, державних органів).
Жодна інституція не може ефективно функціонувати в умовах гострої конкурентної боротьби, не маючи у своєму розпорядженні новітньої, повноцінної, достовірної, релевантної інформації, яка є основою створення інформаційних продуктів консолідованої інформації в сучасному суспільстві.
Установлено, що в працях зарубіжних науковців консолідовану інформацію називають конкурентною розвідкою, діловою розвідкою, бізнес-розвідкою. Під цими поняттями розуміють процес пошуку й перетворення даних на інформацію й знання, зокрема про бізнес, для вирішення проблем шляхом ухвалення неформальних рішень; відстеження даних, які у відкритому доступі, про конкурентів й формування на підставі консолідації інформації конкурентоспроможної моделі розвитку організації.
Використання новітніх технологій передбачає аналіз шляхів захисту консолідованої інформації – методів інформаційної безпеки. Доведено, що порушення цілісності, конфіденційності й доступ до конкурентозначимої інформації може негативно відобразитися на споживачах інформаційного продукту. Саме після перетворення знань в інформаційний продукт постає питання про захист інформації.
У висновках окреслено основні здобутки й тенденції розвитку консолідованої інформації як основи розвитку інформаційного суспільства. Зокрема зазначено, що актуальними залишаються шляхи оптимізації розвитку наукової галузі консолідованої інформації в умовах українського інформаційного суспільства з урахуванням зарубіжного досвіду.
4
Hranchak, Tetiana Yu. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДИСТАНЦІЙНОЇ БІБЛІОТЕЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ: КОМПЛЕКСНІСТЬ І ВАРІАТИВНІСТЬ". Information Technologies and Learning Tools 73, № 5 (22 жовтня 2019): 219–35. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v73i5.2661.
Повний текст джерелаАнотація:
Стрімке поширення нових інформаційних технологій, трансформація суспільних запитів на інформаційні продукти та послуги, а також упровадження нової спеціальності 029 "Інформаційна, бібліотечна та архівна справа" і пов’язане з цим скорочення бібліотекознавчого компонента в підготовці майбутніх фахівців-бібліотекарів актуалізують завдання організації підвищення кваліфікації кадрів для бібліотечної галузі та набуття ними додаткових компетенцій. Стаття присвячена висвітленню сучасних вітчизняних підходів до використання технологій Інтернет-середовища в організації дистанційного навчання у фаховій бібліотечні освіті. Розглядаються приклади організації дистанційного навчання на основі інтернет-технологій вітчизняними бібліотеками, закладами вищої освіти та громадськими ініціативами. Підкреслюється перспективність впровадження в дистанційну бібліотечну освіту мобільних технологій. Аргументується доцільність поєднання традиційних діалогічних та інтерактивних полілогічних форм навчання, необхідність підготовки відповідного навчально-методичного матеріалу: текстів лекцій, посібників, підручників, методичних рекомендацій щодо виконання практичних занять, тестових питань. Пропонується базова модель організації інтернет-простору навчального курсу, яка забезпечуватиме комплексність сприйняття матеріалу шляхом інтеграції різних варіантів комунікації і роботи з інформацією через варіативність підходів до набуття передбачених курсом знань і навичок. Висновки дослідження ґрунтуються на використанні системного методу, результати застосування якого обумовили розгляд дистанційного навчання на основі інтернет-технологій як компонента комплексної підготовки бібліотечних фахівців та цілісної системи, яка поєднує монологічну, діалогічну і полілогічну моделі навчання, методів включеного спостереження (автор має досвід навчання іноземній мові в інтерактивному режимі в рамках проходження курсу з підготовки до іспитів IELTS Британської Ради і на платформі edX) і моделювання (при розробці базової моделі організації інтернет-простору навчального курсу).
5
Худік, Н. Д. "ОСНОВНІ АСПЕКТИ БЕЗПЕЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 4 (26 листопада 2021): 24–32. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.4.3.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкриваються основні проблеми дистанційної роботи в режимі обме- ження, що пов’язані з пандемією COVID-19, з використанням доступних хмарних тех- нологій. Визначені, проаналізовані та систематизовані проблеми кібербезпеки, пов’я- зані з додатками для дистанційної роботи. Поширившись по всьому світі, пандемія COVID-19 вплинула на глобальне обмеження суспільних зборів усіх типів, включаючи традиційне робоче місце. Сьогодні мільйони компаній стикаються з проблемою управ- ління повністю віддаленою робочою силою за допомогою дистанційної роботи та пов’я- заних з нею технологій. COVID-19 та масштабний перехід до віддаленої роботи забез- печили цифровий прорив та величезний культурний зсув у оперативному плані для кожної організації у всьому світі. Багато постачальників технологій уже скоригували свої відповідні інформаційні продукти та послуги, щоб забезпечити глобальне впрова- дження роботи на відстані. Так само організації у всіх секторах реалізують політику дистанційної роботи для своїх працівників відповідно до цієї тенденції. Технологічні корпорації Microsoft, Facebook, Amazon, Twitter, Google та багато інших оновили керівні принципи для своїх співробітників щодо віддаленої роботи та збалансування продуктив- ності. Водночас вони зосереджуються на ретельному виправленні потенційних недоліків зв’язку, які раніше існували у їхніх продуктах та послугах. Ризики кібербезпеки, пов’я- зані з недоліками у віддалених технологіях, не є особливо новими, але оскільки політика соціального дистанціювання через пандемію змушує співробітників працювати більше вдома, позаяк люди шукають нові способи залишатися на зв’язку, хакери у всьому світі також використовують нові підходи до шахрайства та кібератаки проти працівників та нової професійної активності в Інтернеті багатьох компаній. Успішні кібератаки призводять до втрати даних, псування репутації та технологічної апатії; потенційно підривають зусилля щодо стримування поширення COVID-19. Метою дослідження є вирішення завдань, які породжує робота на відстані, включаючи фактори ризику кібербезпеки, технологічну апатію та наслідки кібератак з використанням доступних хмарних технологій.
6
Матвійчук Л.Ю, д.е.н., професор та Чепурда Л.М., д.е.н., професор. "ФОРМУВАННЯ ДОСТУПНОГО СЕРЕДОВИЩА ІНКЛЮЗИВНОГО ТУРИЗМУ". Економічний форум 1, № 2 (17 травня 2020): 74–80. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-2-9.
Повний текст джерелаАнотація:
Інклюзивний туризм достатньо новий напрямок дослідження, у порівнянні з рекреаційним чи пізнавальним туризмом. Проте, трактування та значення понять, які визначають зміст дефініції «інклюзивний туризм», є предметом наукових дискусій. Аналіз світового досвіду засвідчив, що туристи з особливими потребами займають важливий сегмент туристичного ринку. Інклюзивний туризм є необхідним видом туризму у кожному туристичному регіоні різних рівнів. Це один з найбільш інтенсивно розвиваючих видів туризму.
Детального аналізу потребує визначення змісту інклюзивного туризму, теоретичних та прикладних аспектів формування доступного середовища зазначеного виду туризму зважаючи на його специфіку.
В статті проаналізовані підходи вчених до трактування поняття «інклюзивний туризм», визначено ключові критерії змістовного наповнення досліджуваного виду туризму (адаптивність, комунікативність, доступність, відповідність, безпека, інфраструктура та раціональність). Проведено аналіз змісту та значення доступного середовища інклюзивного туризму, доведено доцільність його формування, визначено ключові компоненти такого середовища (інституційні, просторові, інформаційні, комунікативно-організаційні). Доведено, що в інклюзивному туризмі, ключову роль відіграють туристичні суб’єкти – туристи, для якого надаються туристичні послуги та фахівці – які надають зазначені туристичні послуги або продають туристичні продукти. Визначено власне бачення поняття «інклюзивний туризм» як специфічний (безпечний) вид туризму, основною метою якого є безбар’єрний доступ до усіх туристичних ресурсів, позитивний психологічний клімат, рівність можливостей усіх туристів, повномасштабне інформування людей з особливими потребами про можливості того чи іншого туристичного об’єкту, а також передбачає швидку здатність суб’єктів туризму перелаштовуватись відповідно до запитів людей з особливими потребами.
7
Науменко, І. "Бібліографічні продукти та послуги на сайті бібліотеки як засіб задоволення інформаційних потреб користувачів". Бібліотечний форум: історія, теорія і практика, № 1 (11) (2018): 17–19.
Знайти повний текст джерела
8
Тараненко О.О., Животенко В.О. та Шуканов П.В. "ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ СПОЖИВЧИМИ ПЕРЕВАГАМИ ПІДПРИЄМСТВ ДІЛОВОГО ТУРИЗМУ". Економічний форум 1, № 3 (25 вересня 2021): 94–98. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Діловий туризм є важливою складовою світової індустрії туризму. Він ґрунтується на організації ділових заходів та відряджень співробітників корпоративних клієнтів. Важливість для активізації ділової активності в різних галузях економіки та висока інвестиційна привабливість ринку ділового туризму свідчать про його перспективність та підвищення рівня конкуренції у цій сфері. Обґрунтовано необхідність забезпечення управління споживчими перевагами у сфері ділового туризму комплексно на рівні держави, регіону та туристичного підприємства. На рівні держави мають вирішуватись завдання, пов’язані з кадровим забезпеченням, розвитком туристичної інфраструктури, підвищенням технологічного рівня та поліпшення інвестиційного клімату економіки. На рівні регіону необхідно розвивати місцеву туристичну інфраструктуру ділового туризму та популяризувати проведення ділових заходів. На рівні підприємств ділового туризму мають вирішуватися завдання дотримання міжнародних стандартів обслуговування, впровадження інформаційних технологій в надання послуг корпоративним клієнтам. Реалізація цих завдань забезпечить національному ринку ділового туризму конкурентні переваги на міжнародному рівні. Управління споживчими перевагами підприємств ділового туризму повинне ґрунтуватися як на забезпеченні високої якості та широкого асортименту традиційних послуг для корпоративних клієнтів, так і на активному впровадженні сучасних інформаційних технологій. До них належать програмні продукти, що охоплюють процеси бронювання, управління витратами, звітність і відстеження місця розташування мандрівника; технології проведення повністю або частково віртуальних зустрічей та інших заходів; технології оцифрування платежів і бронювань для забезпечення повністю безготівкових транзакції. Впровадження цих технологій підвищує споживчі переваги підприємств ділового туризму через зростання швидкості операційних процесів та полегшення контролю операційних витрат. Дані інформаційні технології підвищують безпечність надання послуг корпоративним клієнтам, що особливо актуально в умовах непередбачуваного поширення Covid-19.
9
ЄМЧЕНКО, І. В. "ЧИННИКИ МІНІМІЗАЦІЇ РИЗИКІВ У МИТНІЙ БРОКЕРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ". Товарознавчий вісник 1, № 14 (12 березня 2021): 113–22. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-12.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Визначення чинників, що впливають на ефективність діяльності митних брокерів, як посередників між митними органами та суб’єктами господарювання. Виявлення обставин, що створюють підґрунтя для появи ризиків під час здійснення митних формальностей. Пошук шляхів мінімізації ризиків у посередницькій діяльності митних брокерів.
Методика. При дослідженнях використовували методи на основі системного аналізу статистичних даних. Для підведення підсумків роботи використовували методи аналізу та синтезу інформації, абстрагування та групування.
Результати. Проаналізована посередницька підприємницька діяльність з надання брокерських послуг в митній галузі в умовах реформування митниці. Наведені засади формування ринку митно-брокерських послуг в Україні. Обґрунтовано представницькі функції митного брокера та висвітлено класифікаційні ознаки його діяльності. Визначено основні чинники, які забезпечують ефективність посередницьких функцій митного брокера. Це наявність сучасних інформаційних технологій, кількість митних брокерів у реєстрі Держмитслужби України, якість надання митних послуг, рівень відповідності митної брокерської діяльності світовим стандартам. Показано, що імпортери та експортери приділяють все більшу увагу тим митним брокерам, які надають якісні митні послуги із забезпеченням надійності та безпеки. Зроблений аналіз діяльності з надання посередницьких митних послуг. Наведені критерії класифікації митних послуг. Представлена роль розвитку та розширення функціональних можливостей сервісу «Єдине вікно» для підвищення ефективності роботи митних брокерів. Названо найрозповсюджені програмні продукти, якими користуються у своїй діяльності митні брокери.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у критичному аналізі шляхів зведення до мінімуму комерційних ризиків діяльності митних брокерів. Проведено аналіз заходів з впровадження інноваційних проектів у діяльність митних брокерів з надання митних послуг з декларування.
Практична значимість полягає у визначенні проблемних питань та встановленні сукупності чинників, що формують дієвість інституту митних брокерів. Окреслені заходи з підвищення рівня довіри до митних брокерів з боку суб’єктів господарювання.
10
Геращенко, Я. М. "СОЦІАЛЬНА МЕРЕЖА INSTAGRAM ЯК ЗАСІБ ПРОСУВАННЯ МОЛОДІЖНОГО ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ: ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД У ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ ТУРИЗМУ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 55 (2020): 76–87. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2020.55.06.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються питання практичного застосування інформаційних технологій у підготовці майбутніх фахівців туристичної галузі, зокрема з молодіжного туризму. Проаналізовано наукові пошуки закордонних та українських педагогів- практиків щодо використання інформаційно-комунікативних технологій в освітній діяльності та реклами туристичних послуг. Визначені чинники, які зумовлюють потребу у зміні/перегляді освітніх форм навчання: швидкий розвиток інформаційних технологій, інформаційно-технологічна обізнаність, світові економічні і соціальні виклики. Розглянуті форми освітньої діяльності: дистанційне і змішане навчання та сучасні методи підготовки майбутніх фахівців туристичної галузі. Доведено, що використання інформаційних технологій підвищує ефективність навчання, розширює доступ до інформаційних ресурсів, формує фахові вміння і навички студентів, зокрема в рекламі молодіжних туристичних послуг. Проаналізовано середні показники успішності з дисципліни «Рекламна діяльність в туризмі» за 2016-2021 роки, які демонструють підвищення середнього балу заключного тестування після введення оновленого модуля, присвяченого способам просування молодіжного туристичного продукту засобами соціальних мереж. Зазначено, що підготовка конкурентоспроможних кадрів для галузі туризму має бути націлена на формування у майбутніх фахівців умінь планувати розвиток туристичної галузі з огляду на світові перспективи. Схарактеризовані поняття «туристичний продукт», «молодіжний туристичний продукт», «туристична реклама» та розглянуті їх зміст, сутність і спрямованість. Визначено мету та основні функції туристичної реклами. Розглянуто сучасний метод просування молодіжного туристичного продукту засобом обраного плейсменту – Instagram. Описано алгоритм дій: дослідження потреб молодіжного сегменту ринку; створення контент-плану; розробка сторінки в соціальній мережі та її наповнення згідно з темою завдання. Конкретизовано шляхи досягнення поставлених завдань: проведення лекції-огляду «Соціальні мережі в рекламі молодіжних туристичних послуг» та практичні заняття з дисципліни «Рекламна діяльність в туризмі», в ході яких обговорені приклади просування молодіжного туристичного продукту. Зазначено, що запропонована нами форма навчання розвиває інноваційно-творче мислення майбутнього фахівця молодіжного туризму. Зроблено висновок щодо важливості використання ІКТ під час підготовки майбутніх фахівців туристичної галузі.
Дисертації з теми "Інформаційні продукти і послуги"
1
Геньбач, Д. Д. "Види інформаційного маркетингу". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/14107.
Повний текст джерела
2
Замула, Олена Василівна. "Управління інформаційними витратами переробних підприємств". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/20381.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. Дисертація присвячена вирішенню теоретичних, методичних та практичних задач в сфері управління інформаційними витратами переробних підприємств. В роботі запропоновано визначення поняття "інформаційні витрати" як грошового вираження ресурсів, які використані підприємством для здійснення інформаційного процесу. Розвинуто класифікацію інформаційних витрат, в якій ознаки згруповані за трьома напрямами: статистичним, управлінським та фінансово-податковим. За типом інформаційного процесу запропоновано розрізняти інформатизаційні, інноваційні та інтелектуальні інформаційні витрати. Розроблено методичні рекомендації до оцінки рівня інформаційних витрат, для чого запропоновано використовувати показники: рівень капітальних інформаційних витрат, інтегральні показники факторів впливу на рівні поточних інформаційних витрат та втрат. Удосконалено систему управління інформаційними витратами, яка ґрунтується на запровадженні інформатизаційних, інноваційних та інтелектуальних центрів витрат. Встановлено основні заходи з управління інформаційними витратами переробних підприємств: формування портфелю інвестицій в інформаційні продукти і послуги довготривалого використання (споживання); прийняття рішень щодо нетривалого споживання (здійснення) інформаційних послуг, а також придбання (виробництва) малоцінних та швидкозношуваних інформаційних продуктів, моніторинг та оптимізація інформаційних втрат. Практична реалізація рекомендацій сприяє виявленню резервів зростання ефективності діяльності переробних підприємств в частині формування та використання ресурсів на здійснення інформаційного процесу.Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate in economic science by speciality 08.00.04 – economics and management enterprises (by types of economic activity). – National Technical University "Kharkiv Politechnical Institute", 2016. The thesis is devoted to the theoretical, methodological and practical problems in management information costs of processing enterprises. The paper presents the definition of information costs as the monetary value of resources used to implement the information process. The thesis provides a classification of information costs in which the criteria are grouped in three areas: statistical, administrative, financial and tax developed ones. According to the type of information process it is suggested to distinguish between information technology, innovative and intelligent information costs. The thesis provides guidelines assessing the level of information costs, which suggests using the following indicators: the level of capital information costs, integrated indices of factors influencing the level of current information costs and losses. The management system of information costs has been improved. It is based on the introduction of information technology, innovation and intelligent costs center. There are basic measures to manage the information costs of processing enterprises: formation of a portfolio of investments in information products and services of long-term use (consumption); decision-making to shorten consumption (provision) of information services and purchase (production) of low value information products, monitoring and optimization of information losses. A two-dimensional matrix has been developed that allows selecting a set of management measures for optimization of information costs depending on the level of capital information costs and the level of information losses. The optimal level of capital information costs is achieved by forming the portfolio of investments in information technology, innovative and intelligent products (services) of long-term use (consumption). The level of risk and efficiency are the criteria to select the type of portfolio. The methodical approach has been developed which allows minimizing the information losses to make a decision as for brief consumption (provision) of information services. Practical implementation of these recommendations helps identify sources of increased efficiency of processing enterprises in the formation and use of resources for the implementation of the information process.
3
Замула, Олена Василівна. "Управління інформаційними витратами переробних підприємств". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/20379.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016.
Дисертація присвячена вирішенню теоретичних, методичних та практичних задач в сфері управління інформаційними витратами переробних підприємств. В роботі запропоновано визначення поняття "інформаційні витрати" як грошового вираження ресурсів, які використані підприємством для здійснення інформаційного процесу. Розвинуто класифікацію інформаційних витрат, в якій ознаки згруповані за трьома напрямами: статистичним, управлінським та фінансово-податковим. За типом інформаційного процесу запропоновано розрізняти інформатизаційні, інноваційні та інтелектуальні інформаційні витрати. Розроблено методичні рекомендації до оцінки рівня інформаційних витрат, для чого запропоновано використовувати показники: рівень капітальних інформаційних витрат, інтегральні показники факторів впливу на рівні поточних інформаційних витрат та втрат. Удосконалено систему управління інформаційними витратами, яка ґрунтується на запровадженні інформатизаційних, інноваційних та інтелектуальних центрів витрат. Встановлено основні заходи з управління інформаційними витратами переробних підприємств: формування портфелю інвестицій в інформаційні продукти і послуги довготривалого використання (споживання); прийняття рішень щодо нетривалого споживання (здійснення) інформаційних послуг, а також придбання (виробництва) малоцінних та швидкозношуваних інформаційних продуктів, моніторинг та оптимізація інформаційних втрат. Практична реалізація рекомендацій сприяє виявленню резервів зростання ефективності діяльності переробних підприємств в частині формування та використання ресурсів на здійснення інформаційного процесу.Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate in economic science by speciality 08.00.04 – economics and management enterprises (by types of economic activity). – National Technical University "Kharkiv Politechnical Institute", 2016. The thesis is devoted to the theoretical, methodological and practical problems in management information costs of processing enterprises. The paper presents the definition of information costs as the monetary value of resources used to implement the information process. The thesis provides a classification of information costs in which the criteria are grouped in three areas: statistical, administrative, financial and tax developed ones. According to the type of information process it is suggested to distinguish between information technology, innovative and intelligent information costs. The thesis provides guidelines assessing the level of information costs, which suggests using the following indicators: the level of capital information costs, integrated indices of factors influencing the level of current information costs and losses. The management system of information costs has been improved. It is based on the introduction of information technology, innovation and intelligent costs center. There are basic measures to manage the information costs of processing enterprises: formation of a portfolio of investments in information products and services of long-term use (consumption); decision-making to shorten consumption (provision) of information services and purchase (production) of low value information products, monitoring and optimization of information losses. A two-dimensional matrix has been developed that allows selecting a set of management measures for optimization of information costs depending on the level of capital information costs and the level of information losses. The optimal level of capital information costs is achieved by forming the portfolio of investments in information technology, innovative and intelligent products (services) of long-term use (consumption). The level of risk and efficiency are the criteria to select the type of portfolio. The methodical approach has been developed which allows minimizing the information losses to make a decision as for brief consumption (provision) of information services. Practical implementation of these recommendations helps identify sources of increased efficiency of processing enterprises in the formation and use of resources for the implementation of the information process.
4
Бобко, Є. О. "Інформаційні технології в туризмі". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/14101.
Повний текст джерела
5
Яременко, Д. В. "Застосування логістичних підходів при наданні туристичних послуг". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/8415.
Повний текст джерела
6
Помісячна, Оксана Михайлівна. "Цифрові продукти та послуги як інноваційні тенденції сучасного соціально-економічного середовища". Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/53806.
Повний текст джерелаАнотація:
1. Войнаренко М.П., Джулій Л.В., Кузьміна О.М., Янчук Т.В. Управління
розвитком інноваційних бізнес-процесів за умов використання автоматизованих
інформаційних систем. URL: https://mmi.fem.sumdu.edu.ua/journals/2017/4/133-148
2. Гурочкіна В.В. Діджиталізація сучасних бізнес-процесів: матеріали
науково-практичного круглого столу «Оподаткування та економічна безпека
держави в епоху діджиталізації»Розглянуто сутність поняття цифрова економіка. Визначено основні продукти та послуги як інноваційні тренди сучасного середовища та надано їх характеристика. Зроблено прогнози щодо майбутнього цифрових продуктів та послуг.
7
Бірштейн, Є. О. "Шляхи удосконалення діяльності КП «Туристично-інформаційний центр міста Одеси» з організації послуг культурного туризму". Thesis, Одеський національний економічний університет, 2021. http://local.lib/diploma/Birstein.pdf.
Повний текст джерелаАнотація:
Доступ до роботи тільки на території бібліотеки ОНЕУ, для переходу натисніть на посилання нижчеУ роботі розглядаються науково-теоретичні підходи щодо надання послуг культурного туризму. Проведено аналіз господарської діяльності та організаційної структури, стану комунікаційної політики комунального підприємства «ТІЦ міста Одеси». За результами маркетингового дослідження ринку споживачів туристичних послуг, розроблено програма туру культурного туризму для іноземних туристів за маршрутом Варшава – Одеса – Варшава, за прямим авіарейсом компанії «LOT Polish Airlines». В роботі проведено економічне обґрунтування доцільності реалізації розробленого туристичного продукту на туристичному ринку. Для отримання цільового прибутку – 37843.75 грн. необхідно забезпечити реалізацію 20 путівок. Показник фінансової міцності розробленого туру складає – 94%. Зростанню продажу послуг культурного туризму на туристичному ринку буде сприятиме комунікаційна політика КП «Туристичний інформаційний центр м. Одеси».
The paper considers scientific and theoretical approaches to the provision of cultural tourism services. The analysis of economic activity and organizational structure, a condition of a communication policy of the municipal enterprise "TIC of the city of Odessa" is carried out. According to the results of the marketing research of the market of consumers of tourist services, a program of cultural tourism tour for foreign tourists on the route Warsaw - Odessa - Warsaw, on a direct flight of the company "LOT Polish Airlines" has been developed. The economic substantiation of expediency of realization of the developed tourist product in the tourist market is carried out in the work. To receive the target profit UAH 37843.75, it is necessary to ensure the implementation of 20 vouchers. The financial strength of the developed tour is - 94%. The growth of sales of cultural tourism services in the tourist market will be facilitated by the communication policy of KP "Tourist Information Center of Odessa".
8
Максименко, Яна Анатоліївна, та Олена Миколаївна Кобєлєва. "Розвиток поштового зв'язку як фактор глобалізаційних процесів в Україні". Thesis, Харківський національний економічний університет ім. Семена Кузнеця, 2006. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/27300.
Повний текст джерела
9
Ласточкіна, Олена Володимирівна, та Olena Volodymyrivna Lastochkina. "Інформаційні технології в логопедичній роботі з дошкільниками". ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», 2018. http://repository.sspu.sumy.ua/handle/123456789/5989.
Повний текст джерелаАнотація:
Автором описане використання комп’ютерних програмно-технічних продуктів, що на сьогодні дозволяє проектувати принципово нові педагогічні технології; означені засоби сприяють активізації та ефективному функціонуванню компенсаторних механізмів та використовуються із метою корекції порушень мовлення різної етіології.The author gives a description of computer software and hardware products. These products today allow you to design fundamentally new pedagogical technologies. The means presented in this article facilitate the activation and effective functioning of compensatory mechanisms; they are used to correct speech disorders of different etiologies.
10
Лютенко, Ірина Вікторівна, та А. В. Андрєєв. "Проблема комплексного оцінювання якості процесу сервісного обслуговування в готельному бізнесі". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45357.
Повний текст джерелаЧастини книг з теми "Інформаційні продукти і послуги"
1
Янчук, Т. В., І. Ю. Салькова, and Н. Ю. Буга. "УДОСКОНАЛЕННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ЗАСОБАМИ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-14.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто вдосконалення маркетингової діяльності на підприємствах засобами сучасних інформаційних технологій як одного із засобів протистояння змінам зовнішнього середовища підприємства. Зазначено, швидка еволюція технологій та безперервне зростання попиту та пропозиції сприяють пошуку засобів удосконалення маркетингової діяльності на підприємствах. Щоб досягти бажаних маркетингових результатів, підприємствам доводиться використовувати цифрові маркетингові та комунікаційні послуги. Зазначено, що ці послуги ефективні та піддаються вимірюванню завдяки маркетинговій технології, яка використовується для відстеження, оцінки та впровадження новітніх маркетингових технологій. У зв’язку з технічним прогресом, фрагментацією маркетингу, попитом на індивідуальні продукти та послуги, з одного боку, та необхідністю досягнення конструктивного діалогу з клієнтами, негайного та гнучкого реагування та необхідності вимірювання інвестицій та результатів, з іншого боку, класичний маркетинговий підхід змінився, продовжуючи істотно вдосконалюватися.