Добірка наукової літератури з теми "Інформаційно-комунікаційні системи"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Інформаційно-комунікаційні системи".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Інформаційно-комунікаційні системи"
1
ГАЛЕЦЬКИЙ, Сергій. "ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ ДО ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 241–49. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-241-249.
Повний текст джерелаАнотація:
АНОТАЦІЯ У статті розглянуто особливості системного підходу до проблеми формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Зазначено, що системний підхід визначає провідні системні характеристики компетентності, професійної підготовки, інформаційно-комунікаційних технологій. Охарактеризовано системні об’єкти, що підлягають вивченню й експериментальній перевірці: професійна підготовка майбутніх викладачів іноземних мов у ЗВО як система; комунікативна компетентність як системний об’єкт; інформаційно-комунікаційні технології як системне явище і процес; модель і технологія формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів. Представлено системні характеристики формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Наголошено на значущості системного підходу до проблеми формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів іноземних мов. Визначено, що існування комунікативних зв’язків між компонентами системи і компонентами зовнішнього середовища відноситься до двох основних структурних зв’язків системи (підпорядкованості й узгодженості). Підпорядкованість передбачає існування домінуючого, головного складника системи, що є визначальним у функціонуванні й розвитку системного об’єкта. Визначено, що таким головним складником у системі формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів виступають інформаційно-комунікаційні технології. Зв’язок узгодженості, натомість, передбачає рівноцінність компонентів системи; у нашому дослідженні такими виступають, по-перше, компоненти комунікативної компетентності майбутніх викладачів; по-друге, компоненти моделі / технології формування означеної компетентності засобами інформаційно-комунікаційних технологій. На засадах системного підходу окреслено авторське формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів іноземних мов як складну динамічну відкриту систему, що має ознаки матеріальної й абстрактної водночас. Ці системні характеристики уможливлюють проєктування моделі та технології формування означеної компетентності з сукупності взаємопов’язаних складників, що забезпечують ефективність упровадження названих моделі і технології. Ключові слова: системний підхід, комунікативна компетентність, майбутні викладачі іноземних мов, засоби інформаційно-комунікаційних технологій.
2
Ківалов, С. В. "Інформаційно-комунікативний чинник сучасної політики та його роль у сфері освіти". Актуальні проблеми політики, № 66 (23 грудня 2020): 5–10. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i66.665.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті показано, що стрімкий розвиток інформаційних технологій та їх використання в усіх сферах життєдіяльності зумовлює потребу переосмислення суспільством ролі інформаційно-комунікаційного чинника в політиці. Акцентовано увагу на тому, що по суті відбувається трансформація у напрямі перерозподілу влади від традиційних структур до центрів управління інформаційними потоками. Це пояснює зростання впливу засобів масової інформації та глобальних інформаційних мереж на усі процеси у суспільстві. Інформатизація та комп'ютеризація докорінно змінюють систему управління та комунікаційні зв'язки суб'єктів політики.
Розглянуто основні підходи до визначення ролі інформаційного чинника в політиці та наведені приклади зарубіжного досвіду у цій сфері. У центрі уваги статті - система освіти, яка відіграє особливу роль в усіх трансформаційних процесах. Інформаційно-комунікаційний чинник підвищує ефективність як внутрішньої комунікації, так і зовнішніх впливів системи освіти. Горизонтальні та вертикальні інформаційно-комунікаційні зв'язки сприяють ефективності управління щодо системи освіти та підвищенню якості навчальної, виховної, науково-дослідної діяльності освітніх закладів.
Система освіти є важливим складником процесу трансформації сучасного інформаційного простору. Вона, зокрема, адаптує інформаційну сферу до вимог часу шляхом впровадження інноваційних технологій, розробки нових інформаційних стратегій, підготовки кадрового забезпечення. Вирішення таких завдань конкретизовано на прикладі діяльності Національного університету «Одеська юридична академія».
3
Ківалов, Сергій Васильович. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ В ГАЛУЗІ ПРАВА". Актуальні проблеми політики, № 64 (21 січня 2020): 6–20. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i64.185.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано сутність інформаційно-комунікаційних технологій та їх роль в освітньому процесі в галузі права в сучасних умовах реформування системи освіти. Під інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ) розуміють використання новітньої обчислювальноїтехніки і телекомунікаційних засобів для реалізації інформаційного забезпечення з метою оперативної і ефективної роботи з інформацією на законних підставах. Основним завданням процесу навчання стає не трансляція культури як набору певних знань, а формування ключових компетенцій, що дозволяють бути конкурентними і успішними у сучасному світі. ІКТ мають бути спрямовані на вироблення у здобувачів вищої юридичної освіти навичок роботи з довідково-правовими системами «ЛІГА:ЗАКОН», «Законодавство», «Професійна юридична система МЕГА-НАУ», «Парус-консультант» та інформаційно-правовими системами: «Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів», «Регіональний реєстр» та інші.Оскільки юридична професія вимагає уміння не лише знаходити необхідну нормативно-правову базу, судову практику, але і грамотно застосовуватиїї, викладач повинен допомогти виробити подібні навички у студентів при роботі з джерелами права. Серед ІКТ, які використовуються в освітньому процесі у галузі права, можна виділити такі форми : електронні презентації, інтерактивна дошка, веб-квест технологія, аудиторна інтерактивна система (classroom response system, audience response system), інтерактивна система голосування система інтерактивного опитування. Особливе місце серед ІКТ в сучасному освітньому процесі в галузі права займає аудиторна інтерактивна система, яка дозволяє в сучасних умовах одним з головних методів навчання залишити метод Сократа, який передбачає діалог із студентами.
4
Петренко, Сергій Вікторович. "ФОРМУВАННЯ ІКТ-КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У ФІНСЬКІЙ ОСВІТІ ЯК СИСТЕМА: СТУПЕНЕВИЙ АНАЛІЗ". Інноватика у вихованні, № 9 (11 червня 2019): 209–18. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v0i9.140.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі здійсненого аналізу особливостей фінської системи освіти визначено її ступеневий характер: дошкільні заклади; загальноосвітня школа (початкова школа (шість років), старша школа (три роки); гімназії або профтехучилища (три роки); вища школа (університети і професійні вищі навчальні заклади).
Доведено, що систему освіти Фінляндії характеризують такі найбільш важливі особливості: високі результати поєднуються з високим ступенем рівності (між учнями) і відсутністю підсумкових іспитів у системі загальної освіти. Фінська система освіти дуже чітко організована і заснована на широкому використанні ІКТ і інформаційних мереж. Фінляндія визначила програмування (кодування) базовим стандартом 2016 р., включила його у початкову освіту. Фінляндія стала першою країною, яка ввела кодування у повністю міжпредметному підході. У навчальному плані основної школи не існує такого предмета, як інформатика; інформаційно-комунікаційні технології інтегровані в усі предмети, починаючи з першого класу. На кожному уроці учні одержують навички пошуку інформації й постійно стають активними користувачами ІКТ.
Визначено, що головним чинником реформування освіти є фінські учителі. Аналіз освітніх програм підготовки вчителя дав змогу з’ясувати, що освітня програма підготовки студента-бакалавра включає освоєння модуля за вибором «Інформаційні та комунікаційні технології» обсягом 4 кредити, передбачає вміння майбутнього вчителя. Освітня програма підготовки магістрів містить вивчення навчальної дисципліни «Інформаційні комунікаційні технології в керівництві та консультуванні», на яку відводиться 5 кредитів, і чітко визначені ІКТ-компетентності випускника університету.
5
Zaitsev, Ihor. "Організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх офіцерів морської піхоти засобами інформаційно-комунікаційних технологій". Педагогічний дискурс, № 29 (10 грудня 2020): 82–87. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2020.29.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Трансформаційні процеси в Україні потребують підвищення ефективності підготовки майбутніх фахівців у системі вищої освіти, зокрема і у вищих військових навчальних закладах. На сучасному етапі система військової освіти повинна забезпечити ефективну підготовку майбутніх офіцерів морської піхоти до військово-професійної діяльності відповідно до сучасних вимог та державних стандартів освіти. Модернізація системи вищої військової освіти України в контексті Болонської декларації, інтеграція системи освіти України в європейське та світове освітнє співтовариство, налагодження співпраці українських вищих військових навчальних закладів із зарубіжними партнерами із країн-членів НАТО, а також об’єктивно потреба підготовки висококваліфікованих військових фахівців зумовлюють потребу пошуку нових, ефективних форм, методів, засобів, прийомів організації освітнього процесу, реформування змісту військової освіти. Нині відбуваються процеси модернізації вітчизняної системи вищої військової освіти відповідно до Болонської декларації. З огляду на це, важливим напрямом наукових студій закономірно стали інформаційно-комунікаційні технології організації освітнього процесу, зокрема і які використовуються при підготовці майбутніх офіцерів морської піхоти. Тому в статті здійснено аналіз основних організаційно-педагогічних умов підготовки майбутніх офіцерів морської піхоти засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Встановлено та обґрунтовано, що підготовка майбутніх офіцерів морської піхоти до професійної діяльності із використанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій відбуватиметься більш ефективно за таких організаційно-педагогічних умов: організація самостійної роботи курсантів засобами ІКТ; впровадження сучасних комп’ютерно орієнтованих методів та засобів організації освітнього процесу у ВВНЗ; використання методу проєктів в професійній підготовці майбутніх офіцерів.
6
Петренко, Сергій Вікторович. "АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ ФІНЛЯНДІЇ: ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ". Інноватика у вихованні, № 10 (7 листопада 2019): 213–20. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i10.204.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі аналізу особливостей фінської системи педагогічної освіти визначено, що підготовку учителів у Фінляндії характеризують: варіативність змісту освіти, гнучкість структури й технологій навчання, наявність у студента можливості проектування адекватного його інтересам і потребам індивідуального освітнього маршруту. Основою підготовки майбутнього учителя фінської початкової школи у виконанні професійних обов’язків вважається компетентнісний підхід як ефективна освітня парадигма. Серед професійних компетентностей (предметна компетентність, дослідницька компетентність, курікулярна компетентність, компетентність безперервного навчання, емоційна компетентність, соціальна компетентність, комунікативна компетентність, інформаційно-комунікаційна компетентність, інтелектуальна компетентність, ситуативна компетентність, часова компетентність) особливе місце відведено інформаційно-комунікаційній компетентності (Information and Communication Technologies – ICT Competence), яка є сукупністю знань та вмінь, що формуються в процесі навчання та самонавчання в галузі інформаційних технологій (ІТ), а також здатність до виконання педагогічної діяльності за допомогою ІТ.
З’ясовано, що освітня програма підготовки вчителів початкової школи включає освоєння модулю за вибором «Інформаційні та комунікаційні технології» обсягом 4 кредити на рівні бакалавра та вивчення навчальної дисципліни «Інформаційні комунікаційні технології в керівництві та консультуванні» обсягом 5 кредитів на рівні магістра.
В університетах Фінляндії з метою формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх вчителів початкової школи застосовують різноманітні підходи: використання цифрових навчальних ресурсів (Digital Learning Resources), відкрите та дистанційне навчання (Open and Distance Learning), систему управління навчанням (Learning Management Systems).
Доведено, що вивчення досвіду підготовки учителів початкової школи у Фінляндії відкриває нові можливості для удосконалення системи педагогічної освіти в Україні в умовах її адаптації до вимог загальноєвропейського освітнього простору.
7
Ohnivchuk, Lesia М. "ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ВНЗ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ТЕХНОЛОГІЙ Е-LEARNING". Information Technologies and Learning Tools 41, № 3 (13 травня 2014): 187–95. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v41i3.1045.
Повний текст джерелаАнотація:
Організація самостійної роботи студентів ВНЗ в межах електронного інформаційно-навчального середовища є актуальним питанням педагогіки, психології і методики й потребує пошуку шляхів вдосконалення змісту, форм та методів самостійної роботи студентів із застосуванням технологій Е-learning. У статті розглянуто спосіб організації самостійної роботи студентів ВНЗ із використанням сучасних мережевих ресурсів на прикладі електронних навчальних курсів “Інформаційні технології навчання” і “Сучасні інформаційно-комунікаційні технології навчання” розроблених на платформі системи дистанційного навчання Moodle. Показано, що самостійна робота студентів із застосуванням технологій електронного навчання здатна покращити всі складові ефективної професійної підготовки майбутнього фахівця.
8
Kolgatin, Oleksandr H., та Larysa S. Kolgatina. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТІ ЯК СКЛАДОВА ПЕДАГОГІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ В ГАЛУЗІ ТЕОРІЇ ПЕДАГОГІКИ В 90-Х РОКАХ ХХ СТОРІЧЧЯ". Information Technologies and Learning Tools 72, № 4 (21 вересня 2019): 41–54. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v72i4.2798.
Повний текст джерелаАнотація:
Удосконалення системи підготовки наукових кадрів з інформаційно-комунікаційних технологій в освіті спирається на досвід розвитку досліджень у цій науковій галузі, що, своєю чергою, потребує уваги до історії. В історико-педагогічних працях ретельно проаналізовано розвиток наукових досліджень з теорії та методики інформатики (13.00.02) та сучасної спеціальності 13.00.10 – Інформаційно-комунікаційні технології в освіті. Дослідження інформаційно-комунікаційних технологій в освіті кінця ХХ і початку ХХІ століть з точки зору теорії педагогіки, дидактики, теорії та методики професійної освіти висвітлені недостатньо. Метою даної роботи є аналіз підготовки кадрів вищої кваліфікації з інформаційно-комунікаційних технологій як складової наукових досліджень у 90-х роках ХХ сторіччя в межах наукової спеціальності 13.00.01 – Теорія і історія педагогіки. За результатом перегляду каталогів та електронних ресурсів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (nbuv.gov.ua) та фондів наукової бібліотеки ХНПУ імені Г. С. Сковороди виявлено 22 дисертації, які були захищені в 90-х роках ХХ сторіччя за спеціальністю 13.00.01 і за змістом пов’язані з використанням інформаційно-комунікаційних технологій в освіті. У цих наукових працях здійснено науковий аналіз та презентовано практичні напрацювання в напрямах створення та використання комп’ютерно орієнтованих засобів навчання, психолого-педагогічного аналізу методів навчання за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, розвитку змісту й розробки методичних систем навчання інформатичних дисциплін та інформаційно-комунікаційних технологій у різних галузях освіти, проблем застосування інформаційно-комунікаційних технологій для вимірювання рівня навчальних досягнень; поставлено питання стосовно розробки експертних систем для оптимізації педагогічного проєктування та запропоновано модель застосування інформаційно-комунікаційних технологій в управлінні освітою на рівні району. Аналіз авторефератів дисертацій дав змогу визначити наукові центри в Україні, у яких були виконані відповідні дослідження, та установи,у яких відбулись захисти дисертацій, і визначити провідних фахівців, які виявились найбільш активними в підготовці кадрів вищої кваліфікації з теорії педагогіки (13.00.01) в напрямку застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освіті в 90-х роках ХХ сторіччя.
9
ЛУХАНІН, Володимир, Едуард САРАФАНЮК, Олександр МАНОЙЛО та Геннадій БІЛОУС. "ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ НАУКОВИХ І НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 28, № 1 (20 квітня 2022): 128–46. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.960.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті подано результати дослідження щодо вдосконалення системи підготовки та підвищення кваліфікації наукових і науково-педагогічних працівників Збройних Сил України. Презентовану перспективну модель системи підготовки та підвищення кваліфікації наукових та науково-педагогічних працівників Збройних Сил України було розроблено відповідно до сучасних вимог нормативно-правових актів України, Міністерства оборони України, досвіду підготовки відповідних наукових та науково-педагогічних кадрів провідних країн членів НАТО та особливостей існуючої національної системи підготовки та підвищення кваліфікації наукових та науково-педагогічних працівників Збройних Сил України. Упровадження перспективної моделі системи підготовки та підвищення кваліфікації наукових та науково-педагогічних працівників Збройних Сил України базується на існуючій національній системі підготовки кадрів, для Збройних Сил України, не потребує значних матеріально-технічних, фінансових витрат та дозволяє використовувати сучасні прогресивні методики, інформаційно-комунікаційні технології навчання. Водночас відповідні рекомендації та пропозиції щодо впровадження перспективної моделі системи підготовки та підвищення кваліфікації наукових та науково-педагогічних працівників Збройних Сил України потребують внесення змін у нормативно-правові акти України та службові документи Міністерства оборони України. Очікуваний результат упровадження перспективної моделі системи підготовки та підвищення кваліфікації наукових та науково-педагогічних працівників Збройних Сил України передбачає збереження самоідентичності існуючої національної системи підготовки кадрів з елементами трансформації та її оптимізації.
10
Gonchar, Victoriya, Oleksii Bogachov, and Oleh Onofriichuk. "Information and Communication Systems for Maintaining of Management Decisions." Central Ukrainian Scientific Bulletin. Economic Sciences, no. 3(36) (2019): 255–64. http://dx.doi.org/10.32515/2663-1636.2019.3(36).255-264.
Повний текст джерелаДисертації з теми "Інформаційно-комунікаційні системи"
1
Майстренко, Г. В., та І. В. Свид. "Просторове розділення каналів обміну інформацією у інформаційно-комунікаційних системах". Thesis, ХНУРЕ, 2017. http://openarchive.nure.ua/handle/document/3615.
Повний текст джерела
2
Жураківський, І. В., та І. О. Товкач. "IP-АТС в середовищі інформаційно-комунікаційної системи «ПОЛІДАР»". Thesis, Cумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/46392.
Повний текст джерелаАнотація:
У даний час активно розвивається віртуальна IP телефонія, яка за-
безпечує потужний та економічний засіб зв‘язку.
З метою розширення функціонального складу інформаційно-
комунікаційної системи «ПОЛІДАР» в її середовище за допомогою
розробленого модуля взаємодії було інтегровано кросплатформенну
програмну VoIP-систему Asterisk.
3
Головко, Світлана Григорівна. "Удосконалення системи професійної юридичної освіти засобами інформаційно-комунікаційних технологій". Thesis, Теорія і практика використання інформаційних технологій в навчальному процесі: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 30-31 травня 2017 року, м. Київ / Укладач І.А. Твердохліб.- К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2017.- С. 63-65, 2017. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/28744.
Повний текст джерела
4
Гонгало, В. Г. "Ще раз про електронну демократію в Україні". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22217.
Повний текст джерела
5
Пономаренко, Я. О. "Удосконалення системи електронного урядування на місцевому рівні управління". Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/76370.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі визначено сутність, принципи та напрямки впровадження електронного урядування. На основі системного підходу досліджені теоретичні та методичні засади електронного урядування. Використовуючи метод структурно-функціонального аналізу досліджено сутність поняття «електронне урядування». Узагальнено зарубіжний досвід впровадження та розвитку електронного урядування, а також розглянута можливість його використання в Україні. Визначені основні проблеми впровадження електронного урядування в Україні, до яких можна віднести відсутність систем електронного документообігу в організаціях, низькі темпи запровадження електронних форм взаємодії, неготовність громадян співпрацювати з органами влади через інформаційно-комунікаційні технології.
Здійснено аналіз особливостей впровадження електронного урядування на території Конотопської міської об’єднаної територіальної громади та запропоновано напрями удосконалення процесу надання електронних послуг на місцевому рівні управління.В работе определена сущность, принципы и направления внедрения электронного управления. На основе системного подхода исследованы теоретические и методические основы электронного управления. Используя метод структурно-функционального анализа исследована сущность понятия «электронное управление». Обобщен зарубежный опыт внедрения и развития электронного управления, а также рассмотрена возможность его использования в Украине. Определены основные проблемы внедрения электронного управления в Украине, к которым можно отнести отсутствие систем электронного документооборота в организациях, низкие темпы внедрения электронных форм взаимодействия, неготовность граждан сотрудничать с органами власти через информационно-коммуникационные технологии. Осуществлен анализ особенностей внедрения электронного управления на территории Конотопской городской объединенной территориальной общины и предложены направления совершенствования процесса предоставления электронных услуг на местном уровне управления.
The essence, principles and directions of implementation of e-government are defined in the paper. The theoretical and methodological foundations of e-government are investigated on the basis of a systematic approach. Using the method of structural and functional analysis, the essence of the concept of "e-governance" was investigated. Foreign experience in implementing and developing e-government has been generalized, and its use in Ukraine is considered. The main problems of implementation of e-government in Ukraine are identified, which can be attributed to the lack of systems of electronic document circulation in organizations, low rates of introduction of electronic forms of interaction, unwillingness of citizens to cooperate with the authorities through information and communication technologies. The peculiarities of implementation of e-government in the territory of Konotop city united territorial community are analyzed and the directions of improvement of the process of providing electronic services at the local level of government are suggested.
6
Пономарьов, А. К., та І. А. Штих. "Обробка і захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах". Thesis, ХНУРЕ, 2018. http://openarchive.nure.ua/handle/document/5664.
Повний текст джерелаАнотація:
The widespread use of computer technologies in automated information processing and management systems has exacerbated the problem of protecting information circulating in computer systems from unauthorized access. The pro-tection of information in computer systems has a number of specific features re-lated to the fact that information is not rigidly connected with the medium, can be copied easily and quickly and transmitted through communication channels. A very large number of threats of information are known, which can be realized both by external violators and by internal violators.
7
Кубрак, М. О. "Система захисту інформаційно-комунікаційних мереж". Thesis, Чернігів, 2021. http://ir.stu.cn.ua/123456789/22643.
Повний текст джерелаАнотація:
Кубрак, М. О. Система захисту інформаційно-комунікаційних мереж : дипломна робота : 125 - Кібербезпека / М. О. Кубрак ; керівник роботи Т. А. Петренко ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра кібербезпеки та математичного моделювання. – Чернігів, 2021. – 75 с.Дана кваліфікаційна робота присвячена вирішенню задачі захисту інфор-мації в інформаційно-комунікаційних системах, шляхом застосування комплек-сних заходів для захисту від можливих кібератак. Метою кваліфікаційної роботи є проведення аналізу безпеки інформацій-но-комунікаційних мереж, виділення методів їх захисту та розробка системи по забезпеченню безпеки ІКМ з використанням досліджуваних методів. Об'єкт дослідження: інформаційна безпека в ІКМ. Предмет дослідження: методи захисту інформації в ІКМ. Методи дослідження: Для розв’язання поставлених завдань використову-вався комплекс методів, які зумовлені об’єктом, предметом, метою та завдан-нями дослідження, до яких входять систематизація та узагальнення, описовий, експериментальний метод, метод узагальнення, статистичний метод, метод ана-лізу і синтезу. Використання цих методів дозволило провести аналіз особливо-стей захисту інформації в ІКМ та розробити систему захисту інформації в ІКМ. Результати та новизна: систематизовано та узагальнено інформацію про захист інформації в ІКМ що міститься в наукових роботах та інших інформа-ційних матеріалах. Досліджені основні принципи функціонування ІКМ. Про-аналізовані проблеми захисту ІКМ, загрози, вразливості та кібератаки на безд-ротові мережі. Систематизовано сучасні методи захисту ІКМ, виділені їх пере-ваги та недоліки. Розроблена система захисту інформації в ІКМ підприємства. Новизна даної розробки полягає в тому, що розроблена система захисту інформації в ІКМ є унікальною і об’єднує в собі основні методи захисту інфор-мації в ІКМ, застосування яких дозволяє підвищити рівень безпеки інформації в ІКМ. Практична цінність даної розробки в тому, що отримані теоретично і практично результати рекомендуються до впровадження в організаціях, що використовують ІКМ для передачі конфіденційної інформації.
8
Товажнянський, Леонід Леонідович, О. С. Куценко та Олександр Петрович Слепченко. "Актуальні проблеми розвитку інформаційних систем соціальних інновацій та електронного врядування". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/29962.
Повний текст джерела
9
Товкач, І. О. "Інформаційно-комунікаційна система «ПОЛІДАР»". Thesis, Cумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/46690.
Повний текст джерелаАнотація:
У НТУУ «КПІ» розроблено базову конфігурацію інформаційно-комунікаційної системи (ІКС), яка отримала назву «ПОЛІДАР» [1]. Робота її базується на паралельній обробці лінійних ірраціональних даних алгоритмами рекомбінації (від чого й походить назва).
10
Потапенко, А. В. "Проблема інтеграції інформаційних систем в управлінні підприємствами в Україні". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/14191.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Інформаційно-комунікаційні системи"
1
Поліщук, Олександр Павлович, Ілля Олександрович Теплицький та Сергій Олексійович Семеріков. Сучасні тенденції розвитку теорії і методики навчання інформатики. Видавничий відділ НМетАУ, 2011. http://dx.doi.org/10.31812/0564/955.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвиток методичної системи навчання будь-якої дисципліни відбувається переважно через зміну її компонентів: цілей, змісту, методів, засобів та форм організації навчання. Системність зв’язку компонентів методичної системи забезпечує ефект того, що при зміні будь-якого компонента змінюються й усі інші. Проте зміни ці не є рівномірними: виділення в складі методичної системи навчання двох підсистем (цілезмістової та технологічної) зумовлене насамперед більш тісними зв’язками між їх складовими. Вибір того, яка з цих підсистем є домінуючою, певною мірою визначає спеціальність: якщо цілезмістова, то це 13.00.02 – теорія і методика навчання, якщо технологічна, то це 13.00.10 – інформаційно-комунікаційні технології в освіті.
2
Корольський, Володимир Вікторович, Тетяна Григорівна Крамаренко, Сергій Олексійович Семеріков та Світлана Вікторівна Шокалюк. Інформаційно-комунікаційні технології в системі управління підвищенням кваліфікації сучасного педагога. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2011. http://dx.doi.org/10.31812/0564/958.
Повний текст джерела
3
Пономарева, Н. С. Застосування інтернет-підтримки у процесі навчання інформатики майбутніх учителів математики. ІІТЗН НАПН України, грудень 2014. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3211.
Повний текст джерелаАнотація:
Сьогодні інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) займають особливе місце практично в усіх галузях людської діяльності. Можливості використання ІКТ в освіті визначаються не тільки технічними характеристиками телекомунікаційних систем, але й змістовним і методичним наповненням. З’ясування сутності та структури використання інтернет-підтримки у навчанні майбутніх учителів математики доцільно здійснювати враховуючи специфіку математичних та інформатичних дисциплін