Добірка наукової літератури з теми "Інформаційна загроза"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Інформаційна загроза".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Інформаційна загроза"
1
Serpukhov, O., H. Makogon, S. Novik, A. Klimov, I. Kovalov та V. Bazeliuk. "ДОСЛІДЖЕННЯ МОДЕЛІ МІЖНАРОДНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ З МЕТОЮ ПОШУКУ ЕФЕКТИВНИХ МЕХАНІЗМІВ ЗАХИСТУ НАЦІОНАЛЬНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 52 (13 грудня 2018): 116–21. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.116.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є процес виникнення та розвитку інформаційних загроз безпеці України у воєнній сфері. Метою дослідження є аналіз деструктивних впливів на національний інформаційний суверинитет, пошук ефективних шляхів протидії і механізмів захисту. Задачі: на основі структурно-функціонального аналізу моделі міжнародного інформаційного простору (МІП) визначити загрози та потенційні небезпеки інтеграції України у міжнародний інформаційний простір, смоделювати процес проведення інформаційних атак, що здійснюються у МІП, та розробити оптимальний порядк профілактичних заходів щодо забезпечення інформаційної безпеки та інформаційного суверинитету у воєнній сфері. Використовуваними є методи системного аналізу та статистичної обробки даних. Отримані такі результати. За умов глобальної інтеграції та жорсткої міжнародної конкуренції МІП стає ареною зіткнень і боротьби різновекторних національних інтересів. У зв’язку з цим дослідження реальних та потенційних загроз негативних впливів на Україну у міжнародному інформаційному просторі та створення дієвої системи захисту і протидії дискредитації України на міжнародному рівні набувають значимої актуальності. Застосування “м’якої” сили у сучасних інформаційних технологіях дає змогу реалізувати власні інтереси у МІП. Контент-моніторинг МІП має бути спрямований на виявлення інформаційно-психологічних операцій, об’єктами впливу яких можуть бути: інформаційно-технічні та аналітичні системи, бази даних та інформаційні ресурси, психіка людини, настрої суспільства та імідж Збройних Сил і держави в цілому. Основними профілактичними заходами щодо забезпечення інформаційної безпеки та інформаційного суверинитету у воєнній сфері є своєчасне виявлення, класифікація та контроль факторів дестабілізації, ідентифікація загроз та розробка і виконання заходів щодо їх нейтралізації. Ефективне здійснення заходів захисту національного інформаційного суверинитету та протидії дискредитації України на міжнародному рівні неможливе без виховання інформаційної культури суспільства у цілому, і у майбутніх офіцерів зокрема. Висновки. У роботі проведено дослідження моделі міжнародного інформаційного простору з метою аналіза деструктивних впливів та пошуку шляхів протидії дискредитації України на міжнародному рівні. На основі аналізу умов і чинників, які впливають на процес виникнення та розвиток інформаційних загроз, визначено таку динаміку розвитку інформаційного деструктивного впливу: “чинник інформаційної загрози – проява інформаційної загрози – реалізація загрози (інформаційний вплив) – результати впливу”. В якості профілактичного заходу щодо забезпечення інформаційної безпеки та інформаційного суверинитету у воєнній сфері пропонується контент-моніторінг МІП. У роботі розглядаються шляхи реалізації основних етапів контент-моніторингу МІП із своєчасного виявлення та ефективної протидії інформаційно-психологічним операціям. Крім того, зазначено необхідність виховання інформаційної культури майбутніх офіцерів у фокусі проблем інформаційної безпеки України та протидії деструктивним інформаційним впливам.
2
Гнатенко, Валерій. "ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ". Litopys Volyni, № 22 (16 березня 2021): 88–92. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2020.22.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Економічна та інформаційна глобалізація світових відносин супроводжується створенням ефектив- них механізмів і засобів для інформаційного та фінансового впливу на партнерів і конкурентів у локальному, регіональному і глобальному масштабах. Метою таких дій, як правило, є зміна розподілу вироблених реальних благ на користь тих, хто розробляє, має і застосовує відповідні технології. Ситуація, що склалася, вимагає підвищення уваги до захисту державних інтересів від нових реальних і потенційних загроз, забезпечення інформаційної та економічної безпеки. Пережитий світом черговий етап технологічної революції в інформаційній сфері тягне серйозні зміни в суспільстві у цілому. Змінюється спосіб життя мільйонів людей. Процеси глобалізації зачіпають усе нові й нові сфери діяльності. Це стає актуальним й у сфері забезпечення національної безпеки, де чітко виділяється специфіка забезпечення інформаційної безпеки. Загрози економічній та інформаційній безпеці дуже різноманітні, не завжди їх можна класифікувати й систематизувати, оскільки динаміка розвитку суспільства та економіки постійно змінюють існуючі і ство- рюють нові загрози. До таких загроз можна віднести міжнародний кібертероризм, інформаційно-фінансові атаки та ін. Тяжкість наслідків реалізації економічних загроз залежить не тільки від сили джерела загроз, які прагнуть змінити стан держави, а й від непідготовленості державних систем до відбиття цих загроз. У сучасних нестійких турбулентних умовах, у світлі загострення проблеми взаємозв’язку інформаційної та економічної безпеки дуже важливо своєчасно виявляти й оцінювати виникаючі загрози економічній та інформаційній безпеці і на цій основі вживати необхідні заходи щодо запобігання загрозам, захисту інформаційних і економічних інтересів від потенційних джерел небезпеки.
3
Радченко, О. В., та Я. І. Чмир. "ГІБРИДНА ВІЙНА ЯК КЛЮЧОВА ЗАГРОЗА НАЦІОНАЛЬНОМУ СУВЕРЕНІТЕТУ УКРАЇНИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, № 3 (18 лютого 2022): 100–108. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.3.14.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття досліджує проблематику забезпечення національного суверенітету держави внаслідок розгортання гібридних воєн, насамперед у глобальному інформаційному просторі. Це зумовлює необхідність створення ефективної системи забезпечення інформаційної безпеки людини, суспільства та держави. Інформаційна безпека розглядається як система, що забезпечує необхідний рівень стабільності та захищеності політичної, соціально-економічної, військово-оборонної, духовно-культурної та інших сфер і галузей життєдіяльності суспільства від небезпечних, дестабілізуючих негативних деструктивних загроз, здатних завдати шкоду національним інтересам держави, сталому розвитку суспільства, благополуччю та здоров’ю кожного громадянина. Визначається, що гібридна війна становить якісно нову радикальну форму геополітичних і внутрішньополітичних конфліктів латентного й асиметричного характеру, універсальний засіб безкровного забезпечення інтересів суб’єктів ведення інформаційної війни, де основною зброєю виступає інформація, інтернет-мережа та канали масової комунікації, цілеспрямовані на бажану зміну суспільної свідомості, базових цінностей і політичних орієнтації громадян, політичної еліти та вищих керівних кадрів протиборствуючої держави та задля її інформаційного поневолення. З огляду на широкомасштабну гібридну війну проти України та неминучість подальшого зростання загроз у сфері інформаційної безпеки обґрунтовується комплексна модель системи забезпечення національної безпеки держави. Робиться висновок про необхідність активізації дій органів публічного врядування України у напрямку своєчасного виявлення й нейтралізації загроз і ризиків негативного впливу шкідливого контенту національного і світового інформаційного простору, забезпечення задоволення інформаційних потреб людини й суспільства, реалізації національних інтересів держави у глобальному інформаційному просторі та здійснення ефективного захисту інформаційного суверенітету держави.
4
Голованова, Наталя. "ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ЯК ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ДЕРЖАВИ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ЗАГРОЗ (АРХЕТИПНИЙ ПІДХІД)". Public management 18, № 3 (29 травня 2019): 144–58. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-18-3-144-158.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено джерела антропоцентричної матриці понять та ідей в інформаційній сфері. Зазначено виклики і загрози інформаційній сфері України. Уточнено зовнішні та внутрішні чинники цих загроз. Розгля- нуто конкретні факти загроз у світі. Проаналізовано особливості регулятор- ної політики європейських держав у напрямі протидії загрозам та правово- го забезпечення інформаційної безпеки як підгалузі інформаційного права. Визначено ландшафт загрози інформаційної безпеки 2019 р. Приведено механізм етнічного лобізму як інструменту “м’якого” права. Наголошено на тенденції прагнення громадян не до безпеки, а до свободи. Виявлено, що заходи безпеки є одночасно факторами обмеження свободи громадян. Під- креслено важливість запуску системи протидії антиукраїнському мовленню в зоні проведення антитерористичної операції на Сході України у квітні 2018 р. та заходів у межах Рамкової програми співробітництва України з Ра- дою Європи та Євросоюзом. Для протидії пропаганді запропоновано засто- совувати та вдосконалювати універсальне міжнародно-правове регулюван- ня медіапростору, будувати єдиний європейський простір. Визначено зміст національних інтересів України згідно з Доктриною інформаційної безпеки України. Об’єктами національних інтересів у інформаційній сфері названо інформацію, інформаційну інфраструктуру і статус суб’єкта в інформацій- ній сфері. Наголошено на ціннісному наповненні інформаційної політики держави. Реалізацію і виживання окремої особи, суспільства та держави ви- значено як мету інформаційної політики в умовах сучасних загроз. Безпеку держави, економічне процвітання, розвиток суспільства і гармонійне існу- вання країни у світовому контексті зазначено як результат ефективної ін- формаційної політики. Запропоновано спиратися на державницькі підходи, притаманні історичному Києву та сучасній українській державі.
5
Бартош, Наталя Володимирівна. "АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ УДОСКОНАЛЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ". Public management 28, № 3 (12 квітня 2022): 17–24. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-3(28)-2.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. У статті розглядаються напрями правового забезпечення державної інформаційної політики, а також досліджується питання формулювання актуальних заходів щодо їх забезпечення. Адже в умовах сучасних глобальних інформаційних протистоянь, деструктивних комунікативних впливів, зіткнення різновекторних національних інформаційних інтересів, поширення інформаційної експансії та агресії захист національного інформаційного простору та гарантування інформаційної безпеки стають пріоритетними стратегічними завданнями сучасних держав у системі інформаційних відносин. Зміни у глобальній світовій економічній та політичній сферах привели до зміни технологій світового протистояння і ведення воєн. Інформаційні війни переслідують мету активізувати суспільну свідомість громадськості держави-противника і таким чином вплинути на державну політику. Водночас інформаційна політика сучасних держав має схожі завдання: забезпечити свободу інформації, сприяти розвитку нових інформаційно-комунікаційних технологій, цифровізації суспільних відносин, відкритості і прозорості в управлінні суспільними справами. З огляду на виклики сьогодення нашій державі не те, що претендувати на інформаційне домінування, а бути присутнім у світовому інформаційному просторі доволі складно. На жаль, слід констатувати, що внаслідок неналежного правового регулювання в національному інформаційному про- сторі України та збільшення кількості національних регуляторів зросла кількість негативних явищ, які створюють реальні та потенційні загрози інформаційній безпеці людини і громадянина, суспільства і держави. Методологія. У зв’язку з цим обґрунтована нагальна необхідність формування та активного функціонування єдиного національного регулятора в інформаційній сфері держави, діяльність якого була би спрямована на вироблення української національної інформаційної політики, інтелектуально кваліфіковане відбиття маніпуляційно-пропагандистських атак, формування у громадян України національно-патріотичних переконань, створення українського національного інформаційного простору – основи національної безпеки суспільства і держави. Наукова новизна. Так, до реалізації державної інформаційної політики необхідно підходити стратегічно, удосконалю- ючи пріоритетні напрями, здійснюючи перерозподіл повноважень державних регуляторних органів, здійснюючи кореляцію між стратегічними проєктними документами і реальною адміністратив- но-політичною практикою держави. Пріоритетні напрями/цілі інформаційної політики мають бути замінені більш практичними та актуальними з довгостроковим характером одночасно з урахуванням гібридної агресії. Окрім того, визначено основні цінності та принципи, в межах яких потрібно адаптувати національне законодавство в умовах гібридної війни. Зауважено, що участь громадянського суспільства в розвитку інформаційного простору сприяє його розширенню, відкритості і прозорості інформації. Висновки. Надано практичні рекомендації щодо вдосконалення державної інформацій- ної політики та створення ефективної системи інформаційної безпеки України.
6
Фльора, А. С., М. О. Семенюк, В. С. Данилюк та Є. А. Толкаченко. "ОГЛЯД СУЧАСНИХ МЕТОДІВ ВСИСТЕМАХВИЯВЛЕННЯ ВТОРГНЕНЬ ДЛЯ ПОТРЕБ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ". Vodnij transport, № 2(33) (14 грудня 2021): 57–61. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.2.33.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Устатті представлено аналіз сучасних реалізацій алгоритмів систем виявлення вторгнень та їх перспективність використання у інформаційно телекомунікаційних мережах спеціального призначення.Необхідність в надійних системах виявлення вторгнення стоїть досить гостро. Особливо в сучасних тенденціях збільшення ролі інформаційних технологій в силових відомствах держави та на об’єктах критичної інфраструктури. Застарілі системи захисту дозволяють без особливих труднощів проводити кібератаки, що спонукає до необхідності тримати системи виявлення та захисту інформаційних систем в актуальному стані.В умовах постійної боротьби з вторгненнями у світі було запропоновано безліч методів та алгоритмів для виявлення атаки на інформаційно-телекомунікаційні системи. Так найбільшу розповсюдженість отримали методи виявлення аномалій в роботі системи. Передовими з таких методів є інтелектуальні. Нейронні мережі, нечітка логіка, імунні системи отримали велику кількість варіантів реалізації в таких системах виявлення вторгнень.Вдале поєднання переваг методів виявлення для конкретної інфраструктури може дозволити отримати значну перевагу над атакуючим, та зупинити проникнення. Проте на шляху всеохоплюючої реалізації подібних систем стоїть їх висока вартість у сенсі обчислювальної потужності. Питання застарілого парку комп’ютерної техніки і її повільна заміна ставлять в ситуацію постійного компромісу між передовими досягненнями в галузі захисту системи і можливостей самої системи щодо підтримки таких систем. Ключовіслова:інформаційно-телекомунікаційна система, інформаційна безпека, кібератака, система виявлення вторгнень, загроза інформаційним системам.
7
Гнатенко, Валерій. "ІНФОРМАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ЯК ФАКТОР СТАБІЛЬНОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ". Public management 25, № 5 (1 грудня 2020): 63–74. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-5(25)-63-74.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкрито сутність поняття “інформаційно-економічна безпека” та її роль у забезпеченні стабільного розвитку держави. Економіка інформаційного суспільства (або інформаційна економіка) орієнтована на стрімке зростання інформаційних ресурсів, і не може розвиватися без широкого використання інформаційно-комунікаційних технологій. Суб’єкти ринкової економіки здійснюють свою діяльність в умовах, коли інформація, інформаційні взаємовідносини, тай взагалі, всі основні складові процесу інформатизації набувають все більшої значущості. Тому комплексна інформаційна безпека виступає запорукою забезпечення економічної безпеки. Вони органічно доповнюють одна одну і нерозривно пов’язані не тільки з практичної точки зору, але і в понятійному відношенні. Запропоновано розглядати в комплексі інформаційну компоненту економічної безпеки й економічний аспект інформаційної безпеки в якості єдиної сфери діяльності, що забезпечує безпеку в управлінській, енергетичній, фінансовій, техніко-виробничій, технологічній та інших областях, що мають істотний вплив на національну безпеку та забезпечують стабільний розвиток держави. Приведене визначення інформаційно-економічної безпеки: комплексна система, що забезпечує захист життєво важливих інтересів громадян, су- спільства та держави в економічній сфері від внутрішніх і зовнішніх інформаційних загроз. Останні в такому визначенні набувають статусу інформа- ційно-економічних загроз — сукупності умов, факторів і подій, що визначає ефективність внутрішніх і зовнішніх деструктивних інформаційних впливів на економічний стан країни, тим самим створюючи небезпеку економічно важливим інтересам особистості, суспільства і держави. Запропоновано сформувати нову міждисциплінарну галузь наукових знань, основним призначенням якої буде розробка шляхів і способів використання інформаційного середовища для вирішення завдань економічної безпеки. Теорія інформаційно-економічної безпеки має охоплювати не тільки опис інформаційних взаємовідносин в економіці, а й їх взаємозв’язок із національною безпекою.
8
Ісайкіна, Олена, та Алла Зленко. "ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАХИСТУ НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДІАПРОСТОРУ". Society. Document. Communication, № 8 (6 лютого 2020): 134–55. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-8-134-155.
Повний текст джерелаАнотація:
Публікація присвячена дослідженню інформаційної безпеки як передумови захисту вітчизняного інформаційного контенту, оскільки інформаційний фактор відіграє важливу роль у державотворенні та відстоюванні інтересів держави. Глобалізація масмедійних процесів, поширення і набуття популярності так званих цифрових медіа зумовили значне посилення впливу засобів масової комунікації на формування в суспільстві не тільки уявлень, установок, ціннісних орієнтацій та загальної картини світу, але й суспільної та індивідуальної свідомості в цілому. Особливе місце в цьому спектрі суспільних відносин займають проблеми забезпечення інформаційної безпеки.
У статті за підсумками теоретичного аналізу наукових поглядів сучасних дослідників, зроблено висновок, що сьогодні під інформаційною безпекою розуміється кілька принципово різних за своєю природою завдань, а саме: захист ІТ-інфраструктури країни (так званого кіберпростору); протидія спеціальним операціям (провокаціям, диверсіям), здійснюваним за допомогою масмедіа; протидія ворожому (цілеспрямованому і деструктивному) ідеологічному впливу; протидія деструктивним впливам, які здійснюються за допомогою масмедіа (різного роду «токсичний» контент на зразок реклами деструктивних культів, жорстокості, девіантної поведінки) (ІБУ, 2014). Кожне з цих завдань характеризується різним співвідношенням об'єктивних і суб'єктивних факторів.
Інформаційна безпека – стан захищеності інформаційного середовища суспільства, що забезпечує його формування, використання і розвиток в інтересах громадян, організацій, держави.
Загрози інформаційної безпеки – це зворотний бік використання інформаційних технологій. Джерелами таких загроз та викликів можуть бути міжнародні злочинні групи хакерів, окремі підготовлені у сфері ІТ злочинці, іноземні державні органи, терористичні угрупування, недержавні організації, політичні структури та неформальні об’єднання екстремістського спрямування, транснаціональні корпорації та фінансово-промислові групи тощо.
Сучасна нормативно-правова база не охоплює всі основні елементи, необхідні для ефективної протидії інформаційним загрозам в Україні. У той же час, враховуючи, багатогранність та комплексність означеної проблеми, варто обумовити подальшу необхідність наукових досліджень механізмів забезпечення інформаційної безпеки в Україні.
9
Shumka, A. V., та P. H. Chernyk. "Теоpетичні аспекти інформаційних війн та національна безпека". Grani 18, № 9 (17 липня 2015): 10–16. http://dx.doi.org/10.15421/1715168.
Повний текст джерелаАнотація:
Широкий та всебічний аналіз методів проведення інформаційної війни для формування дієвого механізму протидії має надзвичайно актуальне значення. Інформаційна війна – дії, що вчиняються для досягнення інформаційної переваги у підтримці національної воєнної стратегії через вплив на інформацію та інформаційні системи противника при одночасному гарантування безпеки власної інформації і інформаційних систем. На сьогодні термін «інформаційна війна» використовується в двох площинах: у широкому розумінні – для визначення протиборства в інформаційній сфері в засобах масової інформації для досягнення різних політичних цілей; у вузькому розумінні – для визначення воєнного протиборства, у військовій інформаційній сфері для досягнення односторонніх переваг в отриманні, зборі, обробці та використанні інформації на полі бою. Дії, пов’язані із забезпеченням інформаційної безпеки, мають включати: спостереження, аналіз, оцінку і прогноз загроз та небезпек; відпрацювання стратегії і тактики, планування попередження нападу, зміцнення потенційних зв’язків, підсилення ресурсів забезпечення інформаційної безпеки; відбір сил і засобів протидії, нейтралізації, недопущення нападу, мінімізації шкоди від нападу; дії із забезпечення інформаційної безпеки; управління наслідками інциденту (кібератаки, інформаційні операції, інформаційні війни). Організація ефективної системи забезпечення інформаційної безпеки передбачає централізоване управління із конкретними функціями, які забезпечують моніторинг і контроль за всіма компонентами національного інформаційного простору.
10
Рогова, Є. І. "Теоретичні основи правового забезпечення інформаційної безпеки". Актуальні проблеми держави і права, № 86 (23 вересня 2020): 190–96. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i86.2436.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз теоретичних основ правового забезпечення інформаційної безпеки. На основі проведеного аналізу сформовано висновки, що сьогодні інформаційна безпека в умовах глобалізації інформаційного простору потребує вироблення теоретико-правових, методологічних, концептуальних, доктринальних, стратегічних, тактичних та оперативних правових засобів, які будуть здатні урегулювати суспільні інформаційні відносини. Дослідження в юридичній науці підтверджують необхідність гармонізації законодавства про інформаційну безпеку у повному зв'язку з міжнародними правовими процесами.
На розгляд практиків можна запропонувати на обговорення таке формулювання інформаційної безпеки у правовому аспекті: розглядати інформаційну безпеку у триєдності - як сферу суспільних відносин, як підгалузь інформаційного права, як навчальну дисципліну; за правовим змістом розглядати інформаційну безпеку можна як сферу суспільних відносин щодо підтримки на нормативно визначеному рівні співвідношення прав і обов'язків особи, суспільства, держави в інформаційному просторі від загроз, викликів їх суверенітету.
Якщо розглядати інформаційну безпеку як соціальне явище, то можна запропонувати визначити поняття та сутність її таким чином: це суспільні відносини щодо створення і підтримання в належному стані режиму інформаційної системи, систем телекомунікації; комплекс заходів щодо охорони, захисту, запобігання і подолання природних і соціогенних загроз.
На цей час залишається нерозв'язаною задача розроблення теоретичних основ забезпечення інформаційної безпеки України. Водночас відсутні визначення багатьох взаємопов'язаних понять інформаційної сфери: «державна інформаційна політика», «інформаційний ресурс», «інформаційна безпека», «кібернетична безпека» тощо. Є потреба удосконалення чинного законодавства України, зокрема, базового термінологічного положення щодо визначення поняття «інформаційна безпека». Одним з варіантів вирішення вищевказаних проблем є розроблення Інформаційного Кодексу України. Крім того багатьма науковцями вже обґрунтовувався досить широкий спектр термінів, уживаних у контексті інформаційної безпеки.
Дисертації з теми "Інформаційна загроза"
1
Бойко, Віталій, та Назарій Євгенович Бурак. "Інформаційна війна як загроза безпеці держави". Thesis, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, 2019. http://hdl.handle.net/123456789/6205.
Повний текст джерела
2
Бойко, В. С., та Назарій Євгенович Бурак. "Інформаційна війна як загроза безпеці держави". Thesis, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, 2019. http://hdl.handle.net/123456789/6687.
Повний текст джерела
3
Думчиков, Михайло Олександрович, Михаил Александрович Думчиков та Mykhailo Oleksandrovych Dumchykov. "Кібератаки як новітня загроза інформаційній безпеці". Thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77915.
Повний текст джерелаАнотація:
Все частіше в сучасному побуті можна почути термін «кібератаки». Кібератака, у
вузькому сенсі, – це замах на комп’ютерну безпеку інформаційної системи. У широкому ж розумінні, кібератака розглядається як пошук рішень, методів, кінцевою метою яких є отримання контролю над віддаленою системою з метою її дестабілізації. Стан інформаційної захищеності в області державної та громадської безпеки характеризується постійним підвищенням складності, збільшенням масштабів і зростанням скоординованості комп’ютерних атак на об’єкти критичної інформаційної інфраструктури, посиленням розвідувальної діяльності іноземних держав щодо України, а також наростанням погроз застосування інформаційних технологій з метою нанесення шкоди суверенітету, територіальної цілісності, політичної та соціальної стабільності України. Збиток від хакерських атак, скоєних по всьому світу за останні роки, склав від $ 300 млрд до $ 1 трлн [1].
4
Ляшенко, Г. Є., та Н. Ю. Маслакова. "Забезпечення безпеки систем «РОЗУМНОГО БУДИНКУ»". Thesis, ФОП Петров В. В, 2021. https://openarchive.nure.ua/handle/document/18668.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою доповіді є виявлення загроз інформаційної безпеки, які є порушенням конфіденційності, цілісності та доступності інформації, а також позбавлення таких загроз як: атака хакерів, перехоплення інформації, віруси у системі, доступ зловмисника у зв'язку з крадіжкою прав.
5
Ляшенко, О. С., Д. О. Гольцев та А. О. Мосєйкін. "Модель забезпечення інформаційної безпеки в промислових комп’ютерних системах". Thesis, ЧДТУ, НТУ "ХПІ", ВА ЗС АР, УТіГН, ДП "ПД ПКНДІ АП", 2019. https://openarchive.nure.ua/handle/document/15770.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою доповіді є побудова моделі, яка дозволяє враховувати особливості промислових комп’ютерних систем, які використовуються в АСУТП та забезпечення відповідного рівня безпеки інформації [2, 3]. В роботі запропоновано підхід для побудови моделі, яка буде враховувати різні види інформаційних загроз. Основою забезпечення безпеки є коректне визначення за- гроз. Використання даного підходу дозволяє виділити три основних класу загроз безпеки в АСУТП
6
Тлустий, Юрій Олександрович, та Yurii Tlustyi. "Дослідження методів оцінки ризиків в інформаційній безпеці". Thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2017. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/19065.
Повний текст джерелаАнотація:
В дипломній роботі розглянуто методи кількісної оцінки ризиків, так як вони дозволяють точно оцінити економічні втрати підприємства. Існують обмеження в застосуванні відомих методів кількісної оцінки ризиків у сфері безпеки інформації, у зв'язку з чим пошук нових підходів, які забезпечують вирішення задач визначення характеристик ймовірності (випадковості) безпеки інформації в умовах недостатніх статистик, являє собою актуальну задачу. Визначено основні етапи дослідження ризиків та загроз інформаційній безпеці при реалізації та використанні мобільних бізнес-рішень. Були розглянуті два методи: ймовірнісно-статистичний та експертний. Розроблена методика оцінки ризиків та загроз інформаційній безпеці при реалізації та використанні мобільних бізнес-рішень в інформаційній системі підприємства та визначенні основні поняття методики. Сформульована математична постановка задачі оцінки ризиків та загроз інформаційній безпеці при реалізації та використанні мобільних бізнес рішень. Розроблений алгоритм оцінки ризиків та загроз інформаційній безпеці при реалізації та використанні мобільних бізнес-рішень на підприємстві. Спроектована база даних для оцінки ризиків та загроз інформаційній безпеці підприємства, побудована фізична модель бази даних, створена програмна реалізація бази даних. Було проведене дослідження оцінки ризиків та загроз інформаційній безпеці на онові контрольного прикладу. Для дослідженні використовувалися розроблений програмний продукт та вже існуючий програмний продукт «Гриф». Аналіз отриманих результатів свідчить про високий рівень адекватності та достовірності оцінок ризиків ІБ отриманих за допомогою розробленого програмного продукту та програмного продукту «Гриф»Detection of threats, vulnerabilities of mobile devices and their removal will reduce the economic losses of the company. The methods of quantitative risk assessment because they can accurately assess the economic costs of the company. There are limitations in the application of known methods of quantitative risk assessment in the field of information security, and therefore the search for new approaches that provide a solution to problems of determination of the probability (chance) of information security in poor statistics, is the actual problem. The basic stages of research risks and threats to information security in the implementation and use of mobile business solutions. In the second section were considered two methods: probabilistic and statistical and expert. The method of risk assessment and information security threats in the implementation and use of mobile business solutions in the enterprise information system and determining the basic concepts of the methodology. Formulated mathematical formulation of the problem of risk assessment and information security threats in the implementation and use of mobile business solutions. Designed database to assess the risks and threats to information security company, the physical model database created software implementation database. A study was conducted risk assessments and information security threats to refresh the test case. To study used the software developed and existing software "Grief." Analysis of the results indicates a high level of reliability and adequacy of information security risk assessments obtained by the developed software and the software "Grief.".
7
Зацепіна, Орислава Олександрівна. "Система захисту інформаційної діяльності ТОВ «ХмельницькІнфоком» від внутрішніх загроз". Бакалаврська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/10387.
Повний текст джерела
8
Сопілко, Ірина Миколаївна. "Інформаційні загрози у контексті розвикту інформаційного суспільства". Thesis, / І.Сопілко // Актуальні проблеми управління інформціцйною безпекою.держави: збірник матеріалів науково-практичної конференції, 20.03.2014 р. - К., 2014. - С. 182-186, 2014. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/28817.
Повний текст джерела
9
Борисова, А. М. "Загрози інформаційній безпеці у банківських установах". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34067.
Повний текст джерелаАнотація:
На сьогодні інформація відіграє особливу роль у процесі розвитку цивілізації. Особлива значимість інформації проявляється саме для банківської сфери, що напряму пов’язана із її специфікою, тобто неможливістю здійснення банківської діяльності без інформації. Можна стверджувати, що саме грошові кошти та інформація є «двигуном» усієї банківської діяльності.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34067
10
Савеленко, О. К. "Формалізація рівня загроз інформаційної безпеки підприємства". Thesis, КНТУ, 2016. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/3001.
Повний текст джерелаТези доповідей конференцій з теми "Інформаційна загроза"
1
Захарова, Марія, Світлана Черниш та Володимир Метелап. "МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ ТА ПЕРЕВІРКИ МНОЖИНИ ПОТЕНЦІЙНО МОЖЛИВИХ ЗАГРОЗ НА ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ". У WISSENSCHAFTLICHE ERGEBNISSE UND ERRUNGENSCHAFTEN: 2020. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/25.12.2020.v1.42.
Повний текст джерела