Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Інтерактивний об'єкт"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Інтерактивний об'єкт".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Інтерактивний об'єкт"
1
Чжен, Дай. "Підготовка дизайнерів мультимедійного профілю у китайській професійній системі освіти". Professional Art Education 2, № 1 (15 квітня 2021): 4–11. http://dx.doi.org/10.34142/27091805.2021.2.01.01.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається професійна підготовка фахівців мультимедійного дизайну у вищих закладах освіти КНР. Здійснено спробу визначити сутність професійної компетентності фахівців з мультимедійного дизайну, що полягає в інтегральній якості особистості, яка реалізує готовність і здатність майбутнього фахівця до здійснення професійної творчої діяльності: використання комп’ютерних технологій, що дозволяють створити новий відео-арт продукт, інтерактивний об'єкт або інтерактивні цифрові твори як в рамках галузі сучасного мистецтва, так і виходячи за ці межі за допомогою ілюзії руху об’ємних і площинних зображень, а також здатність керувати інформаційними потоками у вигляді текстів, музики, анімації, графічних зображень та ін. на основі сформованих знань, умінь, навичок. Теоретично обґрунтовані психолого-педагогічні особливості та організаційно-педагогічні умови розвитку професійної підготовки фахівців мультимедійного дизайну у вищих закладах освіти мистецького профілю КНР. Проведено систематизацію, осмислення й узагальнення результатів дослідження; встановлені особливості і загальні тенденції сучасної медіагалузі та її вплив на стан розвитку професійної підготовки фахівців мультимедійного дизайну у вищих закладах освіти; окреслено характеристики медіасередовища, обґрунтовано зміст і структуру мультимедійної діяльності, виявлено її класифікацію. Уточнено сутність базових понять дослідження (професійна підготовка, мультимедійний дизайн, медіа-дизайн). Визначено доцільність головних навчальних блоків, що забезпечують активізацію творчих можливостей та професійну підготовку фахівців мультимедійного дизайну у вищих закладах освіти; розкрито суть їх складових; уточнені теоретичні висновки, визначені перспективи вивчення досліджуваної проблеми.
2
Пітух, І. Р. "Теорія та принципи діалогового моніторингу просторово розподілених об'єктів". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 1 (4 лютого 2021): 110–16. http://dx.doi.org/10.36930/40310119.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано сучасні методології реалізації фонового моніторингу стаціонарних та квазістаціонарних об'єктів, просторово розподілених на 2D-території. Систематизовано та класифіковано 17 типів здійснення просторового діалогового моніторингу об'єктів управління. Визначено базові методи реалізації різних класів діалогового моніторингу, обґрунтовано принципи та фундаментальні засади створення теорії інтерактивних моніторингових систем на підставі проблемно орієнтованих характеристичних функціоналів, які математико-алгоритмічно описують методи та функції окремих класів діалогового моніторингу квазістаціонарних об'єктів управління. Подано рекомендації щодо забезпечення теоретичних основ формування реєстрації, цифрового опрацювання та використання побудованого сімейства інформаційних моделей станів "норма", "розвиток аварії" та "аварія" спостережуваних діалогових моніторингових систем. Обґрунтовано переваги застосування кільцево-зіркової архітектури інтерактивно-діалогових систем безпровідного надземного та наземного моніторингу. Розглянуто структури сенсорних моніторингових систем з максимально зв'язаною (систолічною) та лінійно зв'язаною топологіями просторового немобільного розміщення сканувальних сенсорів моніторингових систем. Подано методи та алгоритми моніторингу просторово розподілених об'єктів, в які покладено математичні засади цифрового кодування та опрацювання характеристичних параметрів об'єктів дослідження, такі як динаміка, відхилення від норми порівняно з еталонами на підставі побудованих інформаційних моделей їх станів та розпізнавання їх класів у математико-алгоритмічному середовищі. Розглянуто стратегію реалізації мегапросторового об'єкта моніторингу залежно від конфіденційних характеристик об'єкта. Також обґрунтовано вибір стратегії згідно з координатно-детермінованою, випадковою та ймовірнісною технологіями. Запропоновано підхід технічної реалізації спеціалізованих пристроїв, які забезпечують збирання, перетворення та опрацювання інформаційних даних.
3
Сафронова, Елена, та Валерий Сафронов. "ПРОБЛЕМЫ ИНФОРМАЦИОННО-ЭМОЦИОНАЛЬНОГО ПОТЕНЦИАЛА В КОНТЕКСТЕ ЦЕЛОСТНОСТИ АРХИТЕКТУРНОЙ СРЕДЫ". Научный взгляд в будущее, № 18-02 (1 січня 2018): 91–95. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2020-18-02-018.
Повний текст джерелаАнотація:
Акцентовано, що дизайн архітектурного об'єкта перестав бути статичним. Інтерактивна архітектура розвивається за окремими напрямами, які вже можна окреслити, це: медіа-фасади, розумні будинки, художні інсталяції, доповнена реальність тощо. Використання су
4
Pankiv, N. E. "Перспективи використання туристично-рекреаційних ресурсів для розвиту зеленого (сільського) та екологічного туризму в Івано-Франківській області". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 5 (3 листопада 2020): 59–65. http://dx.doi.org/10.36930/40300510.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено туристично-рекреаційні ресурси Івано-Франківщини та визначено перспективи їх використання для розвиту зеленого (сільського) та екологічного туризму в області. Виявлено, що сільський зелений туризм має сприятливі передумови для розвитку, адже в області є пам'ятки історії та культури світового рівня, унікальні природні ландшафти. Найпопулярнішими осередками відпочинку серед туристів є Яремчанський, Верховинський та Косівський райони, зокрема, їх гірські частини, де є розвинена мережа агроосель (загалом в області – близько 800 осель) із різними ціновими пропозиціями. Встановлено, що природні умови та наявність великої кількості об'єктів природно-заповідного фонду в Івано-Франківській області (482 території та об'єкти, площа яких становить 218,9 тис. га, або 15,7 % від площі області) сприяють розвитку широкого спектра форм екологічного туризму. Виокремлено найперспективніші осередки, які мають високий потенціал для розвитку цього виду туризму в області, зокрема: Косівський, Долинський, Надвірнянський, Городенківський і Верховинський райони та територія Яремчанської міської ради. З'ясовано, що Івано-Франківську область формують різноманітні етнографічні райони – Покуття, Гуцульщини, Бойківщини та Опілля. Корінне населення цих районів досі зберігає багату матеріально-духовну спадщину, особливий давньоукраїнський колорит, який наповнений самобутніми обрядами, одягом, побутом, ремеслами, архітектурою, що, безумовно, є атрактивним для великої кількості туристів, що сприяє розвитку в регіоні також етнографічного туризм. Отже, доцільно розвивати в області такі напрями туристичної діяльності, як інтерактивні скансени, агроготелярство, контактні зоопарки, іпотерапія та апітерапія, а також відвідування історичних сільських місцевостей та участь в етнофестивалях і різноманітних майстер-класах з виготовлення народних ремесел. Все це зумовить розвиток "безпечного" туризму в області, такого, що буде сприяти збереженню навколишнього середовища та раціональному використанню туристично-рекреаційних ресурсів Івано-Франківщини та забезпечить роботою місцевих мешканців, що, відповідно, зумовить економічне зростання регіону загалом.
5
Pitukh, I. R., та N. Ya Vozna. "Способи організації руху моніторингових, інтерактивних і діалогових даних у структурах розподілених комп'ютерних систем". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 3 (29 квітня 2021): 101–8. http://dx.doi.org/10.36930/40310316.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено способи організації руху моніторингових, інтерактивних і діалогових даних у структурах розподілених кіберфізичних систем. Базовою ідеєю запропонованих способів є систематизація структур і класів джерел інформації в РКС, які формують моніторингові, інтерактивні та діалогові дані. Запропоновано метод розрахунку емерджентності класифікованих структур комп'ютеризованих систем управління (КСУ) таких типів: монопольної, автоматичного регулювання, моноканальної системи моніторингу, розділеного часу та мультипроцесорного опрацювання даних. Для кожної з названих структур оцінено критерії структурної складності та емерджентності. Запропоновано адитивно-мультиплікативний критерій, який враховує структурну складність окремих компонентів та архітектуру комп'ютерної системи. Запропоновано критерій емерджентності комп'ютерної системи у вигляді відношення кількості інформаційних зв'язків до загальної кількості компонентів системи. Застосування таких критеріїв дає змогу здійснити порівняння системних характеристик комп'ютерних і кіберфізичних систем, а також визначити перспективні напрями їх удосконалення. Викладено особливості функціональних можливостей різних архітектур КСУ та їхні недоліки в організації руху моніторингових, керувальних, діалогових й інформаційних поліфункціональних даних. Досліджено архітектуру мережевих станцій КСУ та оцінено їх емерджентність та структурну складність. Наведено структуру класичної трирівневої мережевої КСУ, яка оснащена на технологічному рівні контролерами низової мережі абонентськими станціями та спецпроцесорами, які інформаційно взаємодіють з інтелектуальними сенсорами, виконавчими механізмами та операторами об'єктів управління. Запропоновано на цеховому рівні застосовувати цехові процесори, які обслуговують оператори технологічних установок. На адміністративному рівні потрібно розміщувати адміністративні процесори, системний сервер, який має інформаційні зв'язки з адміністративною комп'ютерною мережею, базою даних, зовнішньою інформаційною системою та міжрівневим комутаційним процесором. Систематизовано інформаційні пари потоків даних, які формуються різними компонентами системи, що дає змогу вдосконалити інформаційні характеристики кожної пари компонентів КСУ з позиції сумісності та зменшення алгоритмічних перетворень моніторингових, керувальних, діалогових і поліфункціональних даних. З'ясовано, що відомі класифікації інформаційних потоків в КСУ не враховують різні типи інформаційних даних, які формуються ОУ-джерелом інформації. Запропоновано архітектуру системи ідентифікації семантичних, технологічних й інформаційних станів ОУ.
6
Rohovskyi, S. V., O. G. Oleschko, K. V. Jychareva, J. V. Strunynska та O. V. Kolotnicka. "Сучасні проблеми інвентаризації рослин у міських насадженнях і досвід їх вирішення". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 5 (25 листопада 2021): 60–66. http://dx.doi.org/10.36930/40310509.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто сучасні проблеми інвентаризації деревних рослин у міських насадженнях України. Проаналізовано сучасний стан, тенденції розвитку та проблеми інвентаризації зелених насаджень, наведено законодавчі акти, що регламентують інвентаризацію та їх відповідність сучасним інформаційним технологіям і новітнім методам. Обґрунтовано потребу вдосконалення нормативно-правової бази інвентаризації з урахуванням досвіду останніх 15 років і розвитку комп'ютерних технологій. Показано причини низької ефективності робіт з інвентаризації в містах і селах. Запропоновано шляхи комплексного вирішення проблем, пов'язаних з інвентаризацією багаторічних зелених насаджень, зокрема, вдосконалення інструктивних вимог до інвентаризації, використання сучасних приладів і технологій. Показано, що передумовою якісної інвентаризації є попереднє геодезичне знімання дерев та інших елементів ландшафту на території садово-паркового об'єкта. Узагальнено досвід створення комп'ютерної програми, яка дає змогу проводити інвентаризацію з використанням GPS навігації смартфона і передавати дані на спеціальний сайт з нанесенням на електронну карту міста місця знаходження рослини і даних про неї, що охоплює розміщення рослини на інтерактивній мапі міста та її фотографії. Програма проходить випробування в містах Біла Церква та Одеса і потребує певного вдосконалення, яке полягає у тому, що проведення інвентаризації та редагування результатів, які вносяться в базу даних, має здійснювати фахівець-дендролог за спеціально розробленою методикою. Розроблені пропозиції щодо удосконалення програми. Зокрема, запропоновано чітко визначити категорію насаджень та передбачити відповідні коміри для заповнення в електронному бланкові. Бланк для електронного заповнення повинен містити такі показники, як: вік деревних рослини, її розміри (діаметр стовбура і крони, висота), санітарний стан та естетична і господарська цінність. Інвентарний номер повинен присвоюватися тільки деревам, які пройшли верифікацію фахівцем і нанесені на електронну карту міста. Бажано закласти в програму можливість збільшувати масштабування плану, що спростить уточнення місць зростання рослин під час верифікації результатів інвентаризації.
7
Dementievska, Nina P. "ЗАЛУЧЕННЯ СВІТОВОГО ДОСВІДУ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ-ПРОФЕСІОНАЛІВ ДО ІННОВАЦІЙНИХ ПРОГРАМ В УКРАЇНІ". Information Technologies and Learning Tools 24, № 4 (3 жовтня 2011). http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v24i4.545.
Повний текст джерелаАнотація:
Професійний розвиток учителів може бути більш ефективним за допомогою комп’ютерних технологій, наприклад, таких як створення Інтернет-спільнот фахівців-практиків, де здійснюється постійна підтримка різноманітного віртуального навчання із забезпеченням навчання банком мультимедійних навчальних об'єктів і використанням інтерактивних інструментів Веб 2.0. З початку 2009 року в Україні впроваджується програма «Шлях до успіху», адаптована до Державних освітніх стандартів України. Комп’ютерні технології в програмі використані як засіб розвитку і формування навичок 21 століття. Підвищення ІКТ компетентності викладачів здійснюється через мережеві спільноти викладачів і залучення викладачів до дистанційних курсів.
8
Knysh, V. V., T. V. Matiash та K. O. Dyl. "ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ БАЗ ДАНИХ ІННОВАЦІЙНИХ РОЗРОБОК НАУКОВИХ УСТАНОВ З ВИКОРИСТАННЯМ ВЕБ-ТЕХНОЛОГІЙ (на прикладі ІВПіМ НААН)". Міжвідомчий тематичний науковий збірник "Меліорація і водне господарство" 108, № 2 (12 грудня 2018). http://dx.doi.org/10.31073/mivg20180108-133.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано підходи до проблем впровадження наукових розробок, теоретичні та практичні аспекти перетворення наукових розробок в інноваційно- інвестиційний продукт з метою подальшої комерціалізації за допомогою мережі Інтернет. Особливу увагу приділено інтернет-комунікаціям між наукою та виробництвом; перевагам використання портальних рішень; формуванню репозитарію типових прикладних застосувань; запровадженню науково-популярних рубрик, розрахованих на широку нефахову аудиторію; поєднанню тематичного контенту інформаційних та інтерактивних сервісів, що працюють в рамках єдиного веб-сайту. Наведено основні причини недосконалості функціонування сайтів наукових установ НААН, зокрема: зручність користування, недостатній рівень застосування соціальних мереж, відсутність тематичних фотогалерей, відеофайлів, інфографіків, тощо. Визначено ряд суб’єктивних та об’єктивних факторів, які гальмують процеси формування та передачі наукових розробок у виробництво. На прикладі Інституту водних проблем і меліорації НААН запропоновано ряд заходів з комерціалізації інноваційних наукових розробок шляхом використання засобів інтернет-маркетингу та створення структурованих веб-орієнтованих електронних баз даних (БД). До БД, окрім переліку наукових розробок запропоновано здійснювати розгорнутий опис кожної предметної області, з якого буде зрозуміло, які в ній діють реальні об'єкти і процеси та які задачі користувачів треба задовольняти інформацією з цієї бази даних. Розроблено та запропоновано підхід до внутрішньої оптимізації вмісту БД шляхом поєднання суміжних рубрик та напрямів використання наукових розробок. На конкретних прикладах наведено ефективність доповнення бази даних наукових розробок блоком пошукової оптимізації для здійснення ефективних маркетингових заходів з метою впровадження результатів наукових розробок.
Дисертації з теми "Інтерактивний об'єкт"
1
Мельниченко, В. О., та Олена Анатоліївна Глібко. "Дослідження можливостей інтерактивного підходу до отримання візуальної інформації". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48444.
Повний текст джерела
2
Сирота, Д. К. "Програмне забезпечення для автоматизованого керування інтерактивними графічними об’єктами". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/11321.
Повний текст джерела
3
Гладчук, Марта. "Технологічно-конструктивний підхід до проєктування інтерактивних об'єктів зі змінною геометрією в дизайні громадського середовища". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2021. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/18152.
Повний текст джерелаАнотація:
Надано результати дослідження технологічно-конструктивного підходу до формоутворення інтерактивних об'єктів дизайну громадського середовища зі змінною геометрією. Описано зв'язок зростання популярності даного підходу з розвитком інформаційних технологій та глобальної медієзації простору життєдіяльності людини в ХХІ столітті. Згідно з поставленим завданням розглянуто основні характеристики технологічно-конструктивного підходу до трансформації, визначено дві основні тенденції його застосування на практиці та наведено конкретні приклади інтерактивних об'єктів зі змінною геометрією для кожної тенденції.The results of the research of the technological-constructive approach to the construction of interactive objects with variable geometry in public environment design are given. The connection between the growing popularity of this approach and development of information technology and globally spread media in all of the spheres of human life in the XXI century is described. According to the given task, the main characteristics of the technological-constructive approach to transformation are considered, two main trends of its application are identified and specific examples of interactive objects with variable geometry for each trend are given.
4
Соколова, В. К. "Огляд платформи arduino uno для створеннння інтерактивних об'єктів автоматики". Thesis, 2020. http://openarchive.nure.ua/handle/document/12235.
Повний текст джерелаАнотація:
Плата Arduino застосовується для створення електронних пристроїв з
можливістю прийому сигналів від різних цифрових і аналогових датчиків, які
можуть бути підключені до неї та управління різними пристроями. Arduino
може використовуватися, як для створення інтерактивних об'єктів автоматики,
так і підключатися до програмного забезпечення на комп'ютері через стандартні
дротові і бездротові інтерфейси