Добірка наукової літератури з теми "Інтелектуальні товари"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Інтелектуальні товари".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Інтелектуальні товари"
1
Меньших, Тетяна. "ОСОБЛИВОСТІ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ОДЯГУ, ЩО БУВ У ВИКОРИСТАННІ". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 310–14. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-68.
Повний текст джерелаАнотація:
У даній статті досліджено експертну діяльність як професійну, в сфері обігу товарів (одягу). Проаналізовано виникнення передумов необхідності і можливості проведення товарознавчої експертизи на базі попереднього вивчення інформації про товар, обстеження об’єкту, його дослідження, оформлення експертного висновку. На кожному етапі експертного дослідження вирішуються конкретні завдання, досліджуються певні властивості об’єктів. З’ясовано, що розвиток товарознавчої експертизи пов’язаний з набуттям чинності таких законів України: «Про захист прав споживачів», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та «Про загальну безпечність нехарчової продукції», так і з посиленням конкуренції на товарних ринках, а також з поширенням поняття «товар» на ресурси, виконані послуги, роботи, інтелектуальну власність та активізацією зовнішньоекономічної діяльності й особливо з реакцією споживачів на недоброякісність товарів. Визначено, що в обґрунтуванні претензій споживачів, визначальну роль грає товарознавча експертиза, яку професійно може проводити лише експерт-товарознавець. Тільки ретельний аналіз товарів дозволяє правильно вирішувати питання при їх оцінювані. При оцінці конкурентоспроможності товарів потрібно враховувати вимоги різних категорій споживачів. При виробництві виробів використовують найрізноманітніші матеріали. Кожен з цих матеріалів має комплекс своїх властивостей, які в асортиментній групі змінюються в широкому діапазоні. Пошив виробів (одягу) і технологічні режими їх виготовлення залежать від властивостей матеріалів. Методики вивчення споживчих оцінок повинні бути адаптовані для їх використання вітчизняними підприємцями. Рекомендовано зобов'язання щодо продавця (виробника) задовольнити вимоги споживача, якщо він не доведе, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування, зберігання або транспортування товару, дій третьої особи, сторони або форс-мажорних обставин.
2
Швидка, Т. "ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОРУШЕНЬ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ НЕПРАВОМІРНИМ ВИКОРИСТАННЯМ ДІЛОВОЇ РЕПУТАЦІЇЇ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ". Юридичний вісник, № 2 (5 липня 2021): 62–69. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.2143.
Повний текст джерелаАнотація:
Ділова репутація - це вид нематеріального актива підприємства, що впливає на його вартісний характер. Серед нематеріальних активів вагоме місце в діяльності компанії на ринку займає торгова марка, постійна база клієнтів, кре- ативний підхід до управління бізнесом, довіра клієнтів, патенти, інтелектуальний капітал тощо. Усе це формує ділову репутацію суб'єкта господарювання, що збільшує ринкову вартість активів, підвищує інвестиційну привабливість компанії на ринку. Ділова репутація ототожнюється з іміджем компанії, її місцем та статусом на ринку. Завдяки діловій репутації формується суб'єктивна оцінка діяльності того чи іншого суб'єкта на ринку, підвищується вартість цієї компанії.
Серед розповсюджених проявів недобросовісної конкуренції є порушення умов використання
ділової репутації суб'єкта господарювання, що має такі прояви, як «неправомірне використання позначень», «неправомірне використання товару іншого виробника»; «копіювання зовнішнього вигляду виробу» та «порівняльна реклама».
Копіювання зовнішнього виду товару має ще назву «підробка», «фальсифікація», «контрафакція», проте між цими поняттями існують суттєві відмінності, що знаходить прояв передусім у сфері їх застосування. Так, поняття «фальсифікація» використовується в декількох сферах діяльності, в той час як «контрафакція» - тільки щодо порушень, що скоються у сфері інтелектуальної власності. Контрафакція є одним із видів фальсифікації товарів, тому поняття «фальсифікація (підробка)» та «контрафакція» співвідносяться одне з одним як частина і ціле.
Відповідно до угод, укладених з Європейським Союзом, Україна зобов’язалася привести своє законодавство у відповідність до законодавства ЄС. Необхідним згідно із цими зобов'язаннями є реформування законодавства у сфері захисту інтелектуальної власності, захисту патентів та створення компетентних органів, до повноважень яких входить вирішення проблем у галузі захисту інтелектуальної власності, адже порушення у сфері захисту від недобросовісної конкуренції та порушення у сфері захисту інтелектуальної власності тісно пов'язані між собою.
Неправомірне використання товару іншого виробника за своєю суттю вважається протилежним неправомірному використанню позначень, оскільки за умови його вчинення позначення суб'єкта господарювання, які мають індивідуалізувати товар такого виробника, змінюються або не використовуються взагалі. Метою таких дій недобросовісного конкурента є привернення підвищеної уваги до свого товару за рахунок добре відомих на ринку зовнішніх характеристик товару добросовісного виробника.
3
Каращук, О. О. "МІСЦЕ ГЕОГРАФІЧНОГО ЗАЗНАЧЕННЯ СЕРЕД ОБ’ЄКТІВ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ". Прикарпатський юридичний вісник 1, № 3(28) (16 березня 2020): 92–95. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i3(28).327.
Повний текст джерелаАнотація:
Систему права інтелектуальної власності традиційно поділяють на дві такі складові частини: авторське право та право промислової власності, беручи за основу наявний на міжнародному рівні поділ об’єктів інтелектуальної власності. Проте практичне значення, яке отримали засоби індивідуалізації в умовах ринкової економіки, вплинуло на формування інституту засобів індивідуалізації як самостійної складової частини права інтелектуальної власності. Правова охорона засобів індивідуалізації має свою специфіку та особливості. Засоби індивідуалізації не є технічними рішеннями та не є творчими досягненнями у сфері літератури, науки або мистецтва, а являють собою спеціальні позначення словесного, графічного чи іншого характеру, що використовуються для розрізнення суб’єктів цивільних правовідносин, виробленої ними продукції чи надання послуг.
Використання географічних зазначень має на меті позначити зумовленість унікальних властивостей товару географічним середовищем його походження, виробництва та переробки. Їх об’єктом виступає географічна назва району, регіону, місцевості чи країни, що відображається в позначенні товару. З огляду на це географічне зазначення є одним з небагатьох об’єктів, які не є результатами творчості, але охороняються законодавством про інтелектуальну власність.
Якщо порівнювати географічне зазначення з комерційним найменуванням, то необхідно вказати, що останньому все ж притаманний незначний рівень творчості.
Основною відмінністю між об’єктами патентного права та засобами індивідуалізації є те, що правова охорона засобам індивідуалізації надається на підставі свідоцтва, тоді як правова охорона об’єктам патентного права надається на основі патенту.
Якщо ідеться про торговельні марки, то слід зазначити, що вони можуть втілюватись в об’єктах, наділених достатньо високим рівнем творчості. Однією із відмінностей між торговельною маркою та географічним зазначенням є саме те, що у створенні торговельної марки неабияке значення має людська фантазія та креативність.
Як засіб індивідуалізації товарів географічне зазначення тісніше пов’язане з торговельними марками, ніж з комерційними найменуваннями.
Обидва види позначень пов’язує спільне призначення. Вони мають на меті забезпечити маркування продукції та виступають засобами її індивідуалізації. Водночас значення їх функцій суттєво відрізняються. Основна функція торговельної марки – ідентифікувати товар поряд з аналогічною продукцією інших виробників. У географічному зазначенні на перший план виходить функція засвідчення високої якості позначеного продукту шляхом вказівки на зв’язок властивостей товару з унікальним географічним середовищем.
4
Yereshko, Y. О. "ФОРМАЛІЗАЦІЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ВАРТОСТІ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, № 93 (26 березня 2021): 44. http://dx.doi.org/10.31713/ve120215.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснюється спроба формалізації нової інтелектуальної теорії вартості шляхом інтерпретації трудової теорії Маркса з позиції розбиття додаткової вартості за джерелами її створення, а саме: трудовим капіталом (працею) та інтелектуальним капіталом. При цьому впроваджено фактори ваги експлуатації цих джерел в процесі створення вартості. Запропоновано діалектичне декомпонування і синтез категорій «вартість», «цінність» та «ціна» на основі методології причинності явищ з точки зору їх сприйняття суб’єктами створення вартості у виробництві та обміні. Визначено, що вартість є об’єктивною цінністю товару, загальним для обох, протиставних з точки зору секторів ринку, систем її сприйняття, об’єктивною основою формування суб’єктивної цінності з позицій покупця і продавця (виробника) (або їх сукупностей), конфлікт яких вирішується на ринку взаємодією репрезентованих відповідно попиту і пропозиції, а результатом вирішення цього конфлікту стає домовленість суб’єктів обміну про уніфіковану (десуб’єктивну) цінність – ринкову ціну товару. Проведене дослідження дозволило гіпотетично формалізувати інтелектуальну теорію вартості. Водночас подальших досліджень потребує розробка методичного інструментарію, що дозволить визначити границі фактору інтелектуального капіталу у новоствореній вартості.
5
Шморгун, В. "Нормативно-правове регулювання адміністративної відповідальності у сфері незаконного використання засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів і послуг". Юридичний вісник, № 1 (7 серпня 2020): 370–75. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1650.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено важливу роль національного законодавства України у сфері охорони засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів і послуг. Звертається увага на те, що серед значної кількості об'єктів права інтелектуальної власності своєю специфічністю вирізняються торговельні марки, комерційні найменування, географічні зазначення, які ми відносимо до засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів і послуг. За допомогою засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів і послуг декілька суб'єктів господарської діяльності виробляють одну й ту саму продукцію, надають послуги одного виду, що можуть бути різними як за ціною, так і за якістю, надають споживачеві можливість відрізнити один і той самий товар або послугу однієї особи від такого ж товару (послуги), що виробляється різними суб'єктами господарювання.
Вказані засоби індивідуалізації підлягають охороні значною кількістю законодавчих актів, серед яких одне з провідних місць посідає сучасне адміністративне законодавство. Пріоритети охорони прав і законних інтересів особи сьогодні потребують від держави, її уповноважених органів і посадових осіб забезпечити належну охорону суб'єктивних прав власників об'єктів права інтелектуальної власності та інших учасників правовідносин у сфері охорони засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів і послуг від їх незаконного використання.
Серед нормативних актів, що регулюють правовідносини у сфері інтелектуальної власності, провідна роль належить Конституції України, яка має найвищу юридичну силу: ст. 41 Конституції проголошує право кожного володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, а ст. 54 гарантує свободу творчості й захист прав інтелектуальної власності, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Вказане знайшло своє відображення в Кодексі України про адміністративні правопорушення, одним із завдань якого є охорона прав інтелектуальної власності.
6
Шиманська, Катерина Володимирівна, Віталій Вікторович Бондарчук та Вікторія Анатоліївна Ігнатюк. "Регулювання використання географічних зазначень як фактор активізації експорту товарів українськими компаніями на ринки ЄС". Економіка, управління та адміністрування, № 3(97) (13 жовтня 2021): 12–17. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-3(97)-12-17.
Повний текст джерелаАнотація:
Вихід українських компаній на зарубіжні ринки з конкурентоспроможними товарами вимагає суворого дотримання прав інтелектуальної власності. У системі міжнародного торговельного права сформовано окрему підсистему регулювання торговельних аспектів прав інтелектуальної власності, зокрема щодо географічних зазначень. У зв’язку з потребою виконання Угоди про асоціацію з ЄС проблема імплементації вимог відповідної угоди СОТ та пов’язаних директив і регламентів ЄС набуває важливого значення. Метою статті було дослідження системи регулювання використання географічних зазначень під час виходу компаній на європейські ринки товарів. У результаті дослідження визначено нормативно-правові документи, що регулюють питання географічних зазначень для товарів. Визначено передумови для активізації законодавчої роботи в Євросоюзі щодо урегулювання використання географічних зазначень. До них належить розширення кордонів ЄС та активізація зовнішньої торгівлі з новими членами; поширення у вітчизняних компаній настроїв щодо виходу на зарубіжні ринки зі специфічною сільськогосподарською продукцією та продовольчими товарами; збільшення кола учасників, пов’язаних із виявленням та уточненням меж території поширення об’єктів інтелектуальної власності; зростання ризиків становлення однакових найменувань продукції у зв’язку з розширенням спектру торгованих на міжнародних ринках продуктів та знаків відповідних географічних зазначень території їх походження походження. В роботі проаналізовано місце географічних зазначень у системі якісних характеристик сільськогосподарської продукції та продуктів харчування, описано кейси реєстрації найбільш поширених та захищених їх видів – PDO/PGI/TSG.
7
Задорожнюк Н.О., Щьокіна Є.Ю. та Швєд М.О. "РОЗВИТОК ВІДНОСИН У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ: АКТУАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ". Економічний форум 1, № 1 (26 лютого 2021): 122–27. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-14.
Повний текст джерелаАнотація:
Відповідно до єдності різних аспектів відносин власності у статті визначено вплив на розвиток відносин у сфері інтелектуальної власності: економічний, правовий, соціальний, науково-технічний та психологічний. Особливу увагу у роботі приділено саме науково-технічному впливу. Визначено особливості прав інтелектуальної власності при застосуванні різноманітних технологій, таких як: діяльність у мережі Інтернет; робототехніка та штучний інтелект; тривимірний (3D) друк; діяльність на майданчиках краудсорсингу та застосування технології blockchain.
Дослідження світового досвіду з ключових проблем у сфері інтелектуальної власності дозволили визначити різноманітні порушення прав цього виду власності. У цій роботі авторами запропоновано групування порушення прав у сфері інтелектуальної власності на три групи: порушення авторських та суміжних прав; порушення інтелектуальних прав на об’єкти промислової власності та порушення інтелектуальних прав власників на товарний знак. У межах кожної групи порушень розглянуто найбільш поширені види: плагіат авторського твору, контрафакція, промислове шпигунство (промисловий шпіонаж), патентний тролінг, кіберсквотинг, піратство у сфері інтелектуальної власності та діяльність «хмарних рантьє». Авторами запропоновано табличне відображення групування порушень прав у сфері інтелектуальної власності з зазначенням найбільш поширених видів порушень.
Також у статті визначено актуальні тенденції еволюції інституту охорони прав інтелектуальної власності: поширення режиму охорони прав інтелектуальної власності на нові об'єкти та нетрадиційні сфери їх застосування; спрощення процедури отримання правової охорони об'єктів інтелектуальної власності; лібералізація відносин щодо використання результатів інтелектуальної діяльності за рахунок державного бюджету або спеціальних цільових фондів; поширення міжнародного співробітництва в галузі охорони прав інтелектуальної власності.
8
Чередніченко, О. Ю., О. В. Янголенко, О. В. Іващенко та О. М. Матвєєв. "Моделі формування рекомендацій у інтелектуальних системах електронної комерції". Системи обробки інформації, № 1(160), (30 березня 2020): 32–39. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2020.160.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Результати роботи пошукових та фільтраційних механізмів сучасних систем електронної комерції не завжди задовольняють вимоги користувачів, що проявляється у неточних та неповних рекомендаціях товарів за пошуковим запитом. Удосконалення якості рекомендацій для покупців онлайн торгівельних платформ є актуальною задачею. Дана робота наводить моделі формування рекомендацій на основі методів кластерного аналізу, які дозволяють згрупувати схожі товари та схожих клієнтів за їхніми характеристиками. Наведені результати експерименту щодо формування рекомендацій придбання рюкзаків для покупців онлайн магазину спортивного обладнання.
9
Сафончик, Оксана Іванівна, та Олексій Олександрович Паламарчук. "ОКРЕМІ АСПЕКТИ ЗАХИСТУ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ У СФЕРІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ". Часопис цивілістики, № 44 (27 березня 2022): 39–44. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i44.457.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена розгляду окремих аспектів захисту прав інтелектуальної власності у галузі спорту, оскільки авторські права та суміжні права у сфері спортивної діяльності мають актуальну значимість в реаліях сьогоденні, коли спортивні відносини активно комерціалізуються. У статті зазначається, що до об’єктів інтелектуальної власності у галузі фізичної культури та спорту можна віднести художньо-спортивні твори,що створюються суб’єктами спортивної творчої діяльності, засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів, робіт і послуг, які використовуються в спорті, використання імені видатних спортсменів та епізодів з їхнього життя тощо. Вказується на виникнення досить часто конфліктів між великими спортивними компаніями стосовно питання використання товарного знаку, що супроводжує спортивну атрибутику і символіку, у спортивній сфері. У спортивній сфері власники спортивних брендів повинні ретельно стежити за можливим використанням їх товарних марок іншими учасниками ринку (суб’єктами спортивної діяльності). Досить актуальною, та все ще мало дослідженою є проблема правового регулювання використання комплексу об’єктів права інтелектуальної власності та особистих немайнових благ, що становлять імідж спортсмена. Дослідження показало наявність прогалин у законодавстві, що регулює відносини, що виникають при висвітленні спортивних заходів. У статті акцентовано увагу на необхідності адаптувати національне законодавство до вимог світової ринкової економіки, в тому числі й у сфері інтелектуальної власності, яка є високим стимулом розвитку економіки в багатьох країнах світу. Крім того, наголошується, що в цілому відповідна нормативно-правова база в Україні дещо відстає від тенденцій, які мають місце в регулюванні спортивної діяльності в інших країнах. За таких обставин неможливо здійснювати належну правову охорону результатів інтелектуальної діяльності в спортивній сфері, реалізувати судовий захист прав творців об’єктів інтелектуальної власності – суб’єктів спортивних правовідносин. Однак ці права можуть і повинні підлягати правовій охороні. З метою удосконалення законодавчої бази, що регулює відносини учасників творчої інтелектуальної спортивної діяльності, у процесі якої можуть виникати інтелектуальні права творців і виконавців спортивних творів можливо, для початку визначити та конкретизувати види спорту, в яких можуть виникати ці права та здійснити уніфікацію правових систем регулювання економічних правовідносин в галузі інтелектуальної власності під єдині стандарти.
10
Шевчик, Б. М. "НОРМАТИВНИЙ ІДЕАЛ НООЕКОНОМІКИ ІДЕАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 59 (18 червня 2020): 74–82. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-59-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядається аксіологічний вплив нормативного ідеалу ідеаційної культури на розвиток ін-ституціональної системи нооекономіки у сфері регулювання відносин виробництва, обміну і розподілу вар-тості інтелектуального продукту інтелігібельного способу виробництва. Визначаються особливості фор-мування споживної вартості та субстанціональної основи інтелектуального продукту нооекономіки іде-аційного типу культурної ментальності. Обґрунтовується ідея становлення продуцента інтелектуально-інноваційного товару нооекономіки – когнітаріату. Обґрунтовується гіпотеза застосування принципів сим-волічного обміну як мережевого середовища руху інтелектуального товару у специфічному режимі обміну, розподілу і привласнення вартості і доходів. Аналізуються онтологічні витоки когнітивних систем, на основі яких формується якісна основа вартості інтелектуальних благ. Досліджуються техногенні та соціально-економічні передумови появи і поширення когнітаріату як меритократичного класу суспільства нооекономіки саме ідеаційної, а не чуттєвої культури. Висунуто гіпотезу про тріалектичну, а не дуалістичну структуру символічного обміну інтелектуальних благ нооекономіки. Здійснено спробу виявити референтний зв’язок між онтологічною новизною (як споживною вартістю) інтелектуального блага та нормативним ідеалом доміную-чого типу культурної ментальності, передусім ідеаційної, через спосіб інтерпретації соціально-історичного часу в межах лінійної та циклічної хронологічних парадигм. Вплив нормативного ідеалу на характер функціонування економічних інститутів пояснюється явищем акаузальної рекурентності, завдяки якій пара-дигмальна ідея “вічного становленняˮ імплікується у парадигмальний проект “великого поверненняˮ. Ствер-джується, що нооекономіка, інтерпретована у контексті соціокультурних флуктуацій, можлива лише як па-тернальний проект ідеаційного типу культури.
Дисертації з теми "Інтелектуальні товари"
1
Кобєлєва, Тетяна Олександрівна, та Леся Сергіївна Марчук. "Дослідження конюнктури ринку інтелектуальних інновацій". Thesis, Луцький національний технічний університет, 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26255.
Повний текст джерела
2
Косенко, Олександра Петрівна, та Марія Володимирівна Маслак. "Інтрапренерство – основа внутрішньофірмового трансферу технологій". Thesis, Луцький національний технічний університет, 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26251.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто методичні підходи до дослідження процесів комерціалізації інтелектуальних інновацій з використанням інноваційних технологій та інтрапренерства. Запропоновано для виконання цих завдань використовувати інноваційні технології, розроблених самим підприємством.
3
Ткачов, Максим Михайлович. "Економіко-правові проблеми сфери інтелектуальної власності". Thesis, Одеський національний політехнічний університет, 2020. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48314.
Повний текст джерела
4
Косенко, Олександра Петрівна, Андрій Васильович Косенко та Марія Володимирівна Маслак. "Технологічний важіль інтелектуальних технологій в туристичному бізнесі". Thesis, Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43568.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті авторами доведено, що технологічний важіль це міра здатності інноваційного туристичного підприємства поширювати передові знання, технології, прикладні ноу-хау (тобто здійснювати трансфер технологій), отримані в процесі створення базового об’єкта інтелектуальної власності, на безліч продуктів для кінцевих користувачів.
5
Ман, Маріан, Максим Михайлович Ткачов та Аліна Василівна Кравчук. "Протиправна діяльність на ринку інтелектуальних товарів". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26247.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто методичні підходи до оцінки протиправної діяльності на ринку технологічних товарів. Розроблено рекомендації по визначенню розміру економічних втрат правовласників від контрафактної діяльності.
6
Товажнянська, Ольга Ігорівна, та Петро Григорович Перерва. "Особливості маркетингу об'єктів права інтелектуальної власності". Thesis, Луцький національний технічний університет, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/38611.
Повний текст джерела
7
Ткачов, Максим Михайлович. "Правові засади контрафактної продукції та методи визначення збитків правовласників". Thesis, Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43578.
Повний текст джерела
8
Білоцерківський, Олександр Борисович, та Ігор Ігорович Соснов. "Інтелектуально-інформаційні системи: поняття і класифікація". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/38839.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто поняття інформаційної системи та штучного інтелекту. Сформульовано мету використання інтелектуально-інформаційних систем для управління торговельними підприємствами. Визначено характерні ознаки цих систем. Наведено класифікацію інтелектуально-інформаційних систем згідно визначених ознак.
9
Івашова, Надія Василівна, Надежда Васильевна Ивашова та Nadiia Vasylivna Ivashova. "Технології просування продуктів інтелектуальної праці та інформаційних товарів в Інтернеті". Thesis, Ткачов О.О, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/47244.
Повний текст джерелаАнотація:
Internet дає змогу інтенсифікувати процес обслуговування потенційних клієнтів, без зайвих витрат надаючи їм необхідний сервіс. Internet не тільки відкриває перед підприємством можливість
ефективно організувати зворотній зв’язок зі споживачем і оперативно вивчити поточний попит на продукти інтелектуальної праці та інформаційні товари, але і гнучко змінювати власні маркетингові
плани та рекламні проекти відповідно до ситуації ззовні підприємства.
10
Омельяненко, Віталій Анатолійович, Виталий Анатольевич Омельяненко та Vitalii Anatoliiovych Omelianenko. "Удосконалення механізму митного контролю товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності". Thesis, ДонНУЕТ, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/44506.
Повний текст джерелаАнотація:
Світова практика свідчить, що механізм недопущення на митну територію товарів, що імпортуються з порушенням прав інтелектуальної власності є одним із найважливіших елементів забезпечення економічної безпеки. Необхідність посилення митного контролю об'єктів інтелектуальної власності розглядається як елемент системи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності з одного боку, так як елемент системи управління інноваційною діяльністю з іншого.
Звіти організацій з теми "Інтелектуальні товари"
1
Ків, А. Ю., та В. М. Соловйов. Універсальні прояви складності в системах різної природи. [б. в.], травень 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1267.
Повний текст джерелаАнотація:
У даній роботі ми демонструємо універсальність введених мір складності для систем різної природи і походження: фізичних (нестабільність лазера, деградація матеріалів і приладів), астрофізичних (розповсюдження світла і гравітаційних хвиль, флуктуації випромінювання Сонця), геофізичних (землетруси); біомедичних (ЕКГ, ЕЕГ, коливання довжини повного кроку, динаміка положення рівноваги); технічних (трафіки руху транспорту та Інтернету, зміна у часі різноманітних параметрів систем); економічних і фінансових (динаміка численних індексів, крос-курсів валют та реальних цін товарів і послуг); когнітивних (різних дискретних проявів когнітивної діяльності – мови, рефлексії на подразники, спеціальних інтелектуальних тестів), синтетичних (множини атракторів, спеціально сгенерованих сигналів тощо).