Добірка наукової літератури з теми "Інтелектуальна мобільна система"

У статті розглянуто особливості конструкції мобільних роботів-гексаподів. Встановлено, що така мобільна платформа є біонічною системою, яка використовує для пересування шість ніг та імітує своїм зовнішнім виглядом і способом пересування павука. Робот-гексапод має шість рухомих ланок, а для забезпечення його руху достатньо всього лише трьох робочих. Перевагами робота є його висока прохідність на нерівних поверхнях порівняно з колісними платформами. Розроблено лабораторний макет автоматизованої мехатронної системи «робота-гексапода». Було обрано класичну конструктивну реалізацію робота, що передбачає шість кінцівок із трьома ступенями рухомості, які розміщені симетрично по три рухомі ланки з двох сторін робота і приводяться в рух завдяки вісімнадцяти серводвигунам. Розроблено систему керування роботом, яка полягає у плануванні переміщення робота з врахуванням інформації, що надходить з датчиків, які в свою чергу забезпечують загальний зворотний зв’язок, надаючи інформацію про різні параметри зовнішнього середовища. Для здійснення рухів гексапода реалізовано відповідний алгоритм, яким передбачено розподіл на дві групи кінцівок робота та систему дистанційного керування ним. Проведено моделювання переміщення робота за допомогою ROS + Gazebo.

Об’єктом дослідження є система інтелектуального управління мобільного робота. Проблема інтелектуального управління для групи мобільних роботів в умовах невизначеного середовища полягає в складності побудови еффективної системи управління з якісною системою ідентифікації ситуацій та використанням нейронних мереж, моделі яких дають достатньо точні дані для еффективної узгодженої взаємодії роботів у групі. В статті розглянуто систему управління поведінкою мобільного робота з використанням побудови сенсорної карти руху мобільного робота, а також його функціональну модель. Також побудовано структуру системи ідентифікації ситуацій координатора групи роботів згідно якої робот-координатор може обробляти інформацію що надходить з навколишнього середовища, будувати карту карту місцевості, ідентифікувати перешкоди, планувати траєкторії обходу перешкод базуючись на обробленій інформації, а також має можливість комунікації з координаторами інших груп та датацентром для злагодженої роботи груп мобільних роботів для ефетивного виконання завдання. Крім того в статті представлена концепція багаторівневої інтелектуальної системи управління мобільним роботів, в рамках якої запропоновано будувати інтелектуальниймодуль управління з трьох рівнів, виходячи з моделі мислення і класифікації завдань за рівнем інформації. Інтелектуальна система може бути використана разом з системою ідентифікації ситуацій для підвищення точності взаємодії як самого мобільного робота, так і групи мобільних роботів шляхом включення компонентів інтелектуальності в систему управління робота-координатора групи, або шляхом отримання оброблених даних з Центру моніторингу та управління через координатора групи. Розглянуто основні методи групового інтелектуального управління мобільними роботами. Бібл. 10, іл. 4.

Статтю присвячено аналізу основних напрямів використання інтелектуальних систем у туристичному бізнесі. Зазначається, що в умовах пандемії пошук шляхів підвищення конкурентоспроможності серед туристичних операторів є дуже актуальною проблемою. Виявлено, що підвищення ефективності туристичного бізнесу досягається через введення в дію нових форм і видів туристичної діяльності (це, зокрема, віртуальні представництва, спеціалізовані маршрути, контекстний маркетинг тощо), упровадження сучасних програмних комплексів, вебсервісів, мобільних додатків. Їх використання дає можливість забезпечити цифровізацію туристичної галузі, сформувати єдиний туристичний інформаційний простір, розвинути e-туризм тощо. Здійснено огляд можливостей окремих типів інтелектуальних систем, що працюють на різних апаратних платформах. Їх використовують для формування екскурсійних маршрутів з урахуванням побажань різних категорій туристів, надання клієнтам релевантної інформації про туристичні об’єкти, місця проживання та харчування залежно від їх місцезнаходження, обчислення фінансових затрат на туристичний маршрут тощо. У такий спосіб забезпечується інформаційна підтримка кожного туриста, підвищується якість його обслуговування. Виявлено, що інтелектуальні системи використовують бази даних та бази знань для збереження інформації про вік, стать, сімейний стан туриста, його маршрут, відвідані ним туристичні об’єкти і їх кількість, обсяг витрачених ним грошей тощо. Проаналізовані дані використовуються для формування якісних рішень та відображення персоніфікованої туристичної інформації. Крім того, для підвищення функціональності в інтелектуальних системах використовуються сторонні вебсервіси (Google Maps, GPS-навігація). У перспективі передбачається сформувати вимоги до розроблення інформаційної системи оператора туристичного агентства та здійснити практичну реалізацію цього завдання.

Сервісне обслуговування в автоцентрах в даний час здійснюється на спеціальних діагностичних постах, де використовується досить складне і дороге діагностичне обладнання. Такий спосіб обслуговування призводить до появи черг та супутніх до цього проблем. Використання комп'ютерів в автомобільній діагностиці дозволило зробити процес набагато легшим, точним і швидким. Та все ж, коли ми кажемо про комп’ютерну діагностику, ми враховуємо багато «але». Тому для усунення цих «але» з’являється мультиагентна система – новий крок у сфері обслуговування автомобілів. За допомогою модулю діагностики автомобіля, що включає в себе систему самодіагностики і електронного блоку керування, використання мультиагентного підходу стає більш можливим. В таких технологіях закладений принцип автономності окремих частин, спільно функціонуючих в розподіленої системі, де одночасно протікає безліч взаємопов’язаних процесів З технічної сторони моделювання мультиагентів для автомобіля більш ніж реальне явище. Сучасні досягнення у транспортних сферах мобільної передачі даних, переносних діагностичних приладах і приладах на станціях технічного обслуговування, зчитування показників датчиків автомобіля за допомогою електронного блоку управління та ін. ведуть у своїй сукупності на новий рівень. А саме – компонування усіх діагностичних систем в одну, більш інноваційну і точну мультиагентну систему. Використання агентного підходу дозволить підвищити надійність автомобіля, а особливо тих елементів автомобіля, які, за результатами статистичного дослідження, найчастіше призводять до втрати працездатності. Інформація про те, наскільки зростає рівень надійності після проведення кожного виду робіт, тобто в якій мірі безвідмовність окремих елементів впливає на загальну безвідмовність автомобіля, дозволить проводити додаткові технічні обслуговування в обсягах, достатніх для підвищення працездатності автомобіля до необхідного рівня. В роботі доведено доцільність використання інтелектуальних агентів в мультиагентній системі для реалізації поставлені перед системою завдань програмно-інформаційної підтримки ТО і Р.

Результати досліджень в області організаційної поведінки та управлінь командами в кіберфізичних системах технічного сервісу показали, що найбільш ефективним є самоорганізуючі команди в груповій поведінці ресурсів. В роботі представлено багаторівневу самоорганізацію ресурсів кіберфізичної системи технічного сервісу на основі ситуаційно-орієнтованого підходу. В основі підходу покладено концепцію, що стосується організаційної поведінки ресурсів верхнього рівня і забезпечення їх врахування при самоорганізації ресурсів нижнього рівня. Дано схематичне відображення принципів побудови і функціонування кіберфізичної системи технічного сервісу. З'ясовано, що спільний доступ до інформації про ресурси кіберфізичної системи технічного сервісу забезпечується використанням технології інтелектуальних просторів. Реалізацію ситуаційно-орієнтованого підходу здійснено на прикладі сценарію надання послуг в сервісному обслуговуванні автотранспортної та мобільної сільськогосподарської техніки з участю фізичних пристроїв, контрольованих керуючими ресурсами, та ресурсів планування, що відповідають за генерацію спрямованості поведінки керуючих ресурсів. Концепція структурно-орієнтованого підходу зображена у вигляді рівнів самоорганізації ресурсів у відповідності до ситуацій в кіберфізичній системі технічного сервісу. Розглянуто самоорганізацію на всіх рівнях генерації ситуацій поведінки груп ресурсів, а також внутрішньорівневу самоорганізацію. Зазначено, що технологія інтелектуального простору побудована на відкритій платформі Smart-M3 і представлено її структуру. Загальна структура платформи містить три групи пристроїв з інформаційними агентами, семантичним інформаційним брокером і фізичним сховищем інформації. Сама платформа ґрунтується на концепції семантичний Веб. Показано, що обмін інформацією між учасниками просторів здійснюється на основі стандарту Hyper Text Transfer Protocol з використанням ідентифікатора ресурсів. Дія стандарту базується на клієнт-серверній технології.

У статті розглянуто питання розробки та впровадження банківський інновацій, зокрема у банках України. Банківськими інноваціями можна вважати як окремі впровадження так і цілі системи організаційних, економічних, управлінських, інституціональних нововведень в будь-якій сфері діяльності банку. Впровадження банківських інновацій у роботу банку супроводжується як економічним так і соціальним ефектами. Розробкою банківських інновацій займаються як самі банки так і сім професійних світових банківських лабораторій більшість з яких розташована у США. Банківська інновація перестає бути інновацією при масовому її використанні і переходить до стану банківської операції. Термін життя банківської операції значно довший, ніж банківської інновації. До основних банківських інновацій сучасності відносяться наступні: продуктові: платежі в реальному часі, мобільні, безкарткові, безконтактні платежі; дистанційне кредитування, платіжний мінітермінал, онлайн-продукти); процесні (технологічні): хмарні сховища даних, хмарні обчислення - обробка Віg Data, відкритий банкінг - API, інтелектуальний аналіз даних, BaaS - банкінг як послуга, технологія блокчейн; ринкові: everyday banking, цифрове банківське обслуговування у форматі 24/7, безпека банківської діяльності, маркетингові інновації. Багато експертів стверджують, що попри технологічні інновації, домінантну роль у майбутньому все ж будуть відігравати інновації соціальні. І українським банкам доведеться також вчитися ставити своїх клієнтів на перше місце в пріоритетності своїх цілей і налагоджувати тісніші взаємозв'язки. Основними напрямами українських банківських інновацій в останні роки стали: Інтернет та мобільний банкінг та значне розширення банківських операцій, які доступні через ці системи; безкарткові розрахунки через мобільний телефон; режим роботи «24/7»; доступність терміналів самообслуговування; перерахування електронної решти на поповнення мобільного телефону клієнта; активізація присутності в соціальних мережах; індивідуалізація потреб клієнтів (застосовується переважно для VIP-клієнтів банку). Значна питома вага банківських інновацій впроваджується у сегменті комерційних банків.

У статті автор розкриває роль інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти при ресурсно-орієнтованому навчанні студентів у вищій школі. Інформаційно-освітнє середовище закладу вищої освіти як дидактична основа ресурсно-орієнтованого навчання студентів у вищій школі представлене як педагогічна система, що об’єднує в собі інформаційні освітні ресурси, комп’ютерні засоби навчання, засоби управління навчальним процесом, педагогічні прийоми, методи і технології, направлені на формування інтелектуально-розвиненої соціально-значущої творчої особистості, що володіє необхідним рівнем професійних знань, умінь і навичок для ефективного функціонування в інформаційному суспільстві. Компонентами інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти є суб’єктно-ресурсний, матеріально-технічний, дидактичний, технологічний компоненти та веб-система закладу вищої освіти. Суб’єктно-ресурсний компонент визначає користувачів, розробників та учасників середовища, консолідує ресурси закладу вищої освіти для створення та розвитку середовища: кадрові, матеріально-технічні, навчально-методичні, фінансові та інформаційні ресурси. Матеріально-технічний компонент містить аудиторії, лабораторії, спеціальні кабінети, бібліотека закладу вищої освіти як комплексний медіацентр, що забезпечує доступ до інформації, комп’ютерна техніка, мультимедійні пристрої, комп’ютерні мережі тощо. Дидактичний компонент містить форми, методи та засоби навчання студентів, які, разом з традиційними, реалізуються за допомогою програмно-технічних і телекомунікаційних засобів (дистанційне, змішане, мобільне навчання). Технологічний компонент забезпечує доступ до навчальної інформації завдяки сучасним інтернет-технологіям, можливості розробки електронних освітніх ресурсів, організацію технологій взаємодії (інтерактивної, мобільної, візуальної). Веб-система закладу вищої освіти як компонент його інформаційно-освітнього середовища є об’єднуючим для усіх чотирьох компонентів – сукупність веб-сайтів, об’єднаних офіційним веб-сайтом. Розглянуто важливі складові інформаційно-освітнього середовища ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»: Головний центр дистанційного навчання, віртуальне навчальне середовище Інституту економіки, управління та інформаційних технологій, електронні навчально-методичні комплекси дисциплін, створені у вигляді дистанційних курсів за допомогою сервісу https://sites.google.com/.

Робота присвячена вибору оптимальних траєкторій руху інтелектуальних мобільних роботів (ІМР) з автономною системою пересування і навігації при дистанційному зондуванні земель лісового фонду. Це завдання є актуальною при використанні мобільних роботів з обмеженим часом роботи. Вона має безліч практичних застосувань, зокрема, при моніторингу, фотозйомки, картографуванні, охоронному патрулювання лісового фонду, також при організації роботи автоматизованих складських приміщень. Розглянута задача є оптимизационной; цільовою функцією є сума переміщень об'єктів (ІМР) до місць виконання завдання. Для вирішення завдання використовується перетворення матриці переміщень, що дозволяє в результаті отримати розподіл об'єктів по точках мети з найменшим сумарним переміщенням і в необхідному для подальшого використання форматі. Для вирішення завдання розроблений алгоритм з попередніми розбиттям на підсистеми. На основі математичної моделі руху ІМР розраховані траєкторії руху для оптимального розподілу об'єктів по місцях роботи. Аналіз отриманих результатів математичного моделювання процесу показує істотну економію часу при переміщенні об'єктів до місця і, відповідно, збільшення часу роботи. Розроблений алгоритм і програмний модуль надають можливість оптимізувати розподіл інтелектуальних мобільних роботів, які проводять облік лісових ресурсів, в результаті, отримувати об'єктивну інформацію про стан лісових фондів. Програма призначена для використання при моніторингу, фотозйомки лісових масивів. Програмний блок реалізований у вигляді окремого модуля для інтегрування в геоінформаційну систему.

В роботі представлено багаторівневу самоорганізацію ресурсів кіберфізичної системи технічного сервісу на основі ситуаційно-орієнтованого підходу. В основі підходу покладено концепцію, що стосується організаційної поведінки ресурсів верхнього рівня і забезпечення їх врахування при самоорганізації ресурсів нижнього рівня. З'ясовано, що спільний доступ до інформації про ресурси кіберфізичної системи технічного сервісу забезпечується використанням технології інтелектуальних просторів. Реалізацію ситуаційно-орієнтованого підходу здійснено на прикладі сценарію надання послуг в сервісному обслуговуванні автотранспортної та мобільної сільськогосподарської техніки з участю фізичних пристроїв, контрольованих керуючими ресурсами, та ресурсів планування, що відповідають за генерацію спрямованості поведінки керуючих ресурсів. Зазначено, щотехнологія інтелектуального простору побудована на відкритій платформі Smart-M3 і представлено її структуру. Сама платформа грунтується на концепції семантичний Веб. Показано, що обмін інформацією між учасниками просторів здійснюється на основі протоколу HTTP.

В роботі представлено багаторівневу самоорганізацію ресурсів кіберфізичної системи технічного сервісу на основі ситуаційно-орієнтованого підходу. В основі підходу покладено концепцію, що стосується організаційної поведінки ресурсів верхнього рівня і забезпечення їх врахування при самоорганізації ресурсів нижнього рівня. З'ясовано, що спільний доступ до інформації про ресурси кіберфізичної системи технічного сервісу забезпечується використанням технології інтелектуальних просторів. Реалізацію ситуаційно-орієнтованого підходу здійснено на прикладі сценарію надання послуг в сервісному обслуговуванні автотранспортної та мобільної сільськогосподарської техніки з участю фізичних пристроїв, контрольованих керуючими ресурсами, та ресурсів планування, що відповідають за генерацію спрямованості поведінки керуючих ресурсів. Зазначено, щотехнологія інтелектуального простору побудована на відкритій платформі Smart-M3 і представлено її структуру. Сама платформа грунтується на концепції семантичний Веб. Показано, що обмін інформацією між учасниками просторів здійснюється на основі протоколу HTTP.

Робота складається із вступу та 4 розділів. Сумарний об’єм роботи: 111 аркушів тексту, 17 ілюстрацій та 1 таблиці. Для магістерської дисертації було використано літературу з 23 різноманітних джерел. Актуальність. Інтелектуальні мобільні системи все частіше використовуються людиною для вирішення задач різноманітного характеру. Кожного дня розроблюються та виходять у світ нові системи, які були побудовані схожими, проте різними способами. Основною проблемою є відсутність добре інтерпретованого способу для побудови інтелектуальних мобільних систем з використанням комп’ютерного зору та штучного інтелекту для орієнтування та взаємодії з навколишнім середовищем. Мета і завдання дослідження. Мета магістерської роботи полягає в досліджені основних моментів, що стосуються способу побудови інтелектуальних мобільних систем, що будуть виконувати наперед визначені дії в залежності від інформації про навколишнє середовища, а саме дії системи будуть пов’язані з наявністю окремо виділених ознак об’єктів, таких як їх колір, форма, розмір, орієнтація, положення. Ознаки можуть бути поєднані в одному предметі та мати одне значення або сприйматися як окремі за типом й мати інше значення. До наперед визначених дій також можна віднести запобігання ушкоджень інтелектуальної системи, які можуть виникнути в процесі експлуатації, а саме програмно-апаратний комплекс має вимірювати відстань до найближчих перешкод і температуру на борту, та орієнтуватися в просторі. Інтелектуальна мобільна система, побудована згідно запропонованого нами метода має змогу виконувати наступні задачі: • Пошук штучних міток, складених із забарвлених геометричних фігур; • Пошук природних великих орієнтирів у приміщенні (двері, стіни, вікна, і так далі); • Організація руху робота в приміщеннях на основі аналізу орієнтирів; • Аналіз дорожніх сцен; • Переслідування тіл або предметів; • Слідувати наперед заданого курсу, при наявності перешкод; • Уникнення зіткнень з перешкодами • Запобігання пошкоджень апаратної частини. Об’єкт дослідження – процеси збору, аналізу, обробки та зберігання вхідної інформації в режимі реального часу з використанням алгоритмів для прийняття рішень, щодо подальших дій для виконання заданих задач. Предмет дослідження – методи орієнтації в просторі та засоби комп’ютерного зору Методи досліджень базуються на використанні бібліотеки комп’ютерного зору з відкритим вихідним кодом OpenCV, а також програмних блоків збору даних, обробки даних та прийняття рішень. Наукова новизна одержаних результатів роботи полягає у наступному: В роботі використано технології комп’ютерного зору для специфічних задач детекції та розпізнання візуальних характеристик предметів, а саме поєднано та скомбіновано методи трекінгу об’єктів (на основі алгоритмів обрахунку оптичного потоку), розпізнання форми областей за виділеним відтінком, методи сегментації з бібліотеки OpenCV. Також було використано власні методи для орієнтування в навколишньому середовищі на основі даних отриманих від вхідних пристроїв в реальному часі. Запропоновано метод для побудови інтелектуальних мобільних систем, який має наступні переваги: метод є методом широкого призначення, а отже система зможе виконувати декілька задач, низька вартість розробки та реалізації, як матеріальних ресурсів так і людських, значний рівень інформаційної безпеки з можливістю удосконалення, а також відмовостійкості, завдяки аналізу вхідних даних та відсічені складових системи, якщо дані будуть некоректні. Практична значимість результатів дослідження визначається тим, що вони може бути корисні для побудови інтелектуальної мобільної системи, як повністю, так і частково, яка може бути використана для автоматизації буденних справ, шпигунства, здійснення відеоспостереження, проведення операцій під час бойових дій. Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідались та обговорювались на 3-х міжнародних науково-технічних конференціях: 1. Міжнародна наукова конференція “Security, Fault Tolerance, Intelligence: ICSFTI2021”. м.Київ, 12 травня 2021 р. 2. Міжнародна наукова конференція “Science and Technology of the XXI Century” м.Київ, 17 грудня 2020 р. 3. І-ша Міжнародна спеціалізована наукова конференція “Сучасні напрямки розвитку автоматизації, транспортних систем, технічних та комп’ютерних наук” м.Полтава, 30 квітня 2021 р. Публікації. Основні положення магістерської дисертації опубліковані в 4 наукових працях, серед яких всі – матеріали наукових конференцій. 1. Hlushenok V. Method of building intellectual mobile systems / Hlushenok V., Korochkin O. // International Conference ICSFTI2021 (Kyiv, May 12, 2021). Kyiv, 2021. 2. Hlushenok V. Artificial intelligence based on OpenCV computer vision/ Hlushenok V. // Proceedings of the XXІ International Students R&D Online Conference (Kyiv, 17 December, 2020). Kyiv, 2020. P. 44-45. 3. Hlushenok V. Self-propelled device with artificial intelligence / Hlushenok V. // Proceedings of the XXІ International Students R&D Online Conference (Kyiv, 17 December, 2020). Kyiv, 2020. P. 41-42. 4. Глушенок В.О. Спосіб побудови інтелектуальних мобільних систем / Глушенок В. О. // Матеріали І міжнарод. спец.-наук. конф. Сучасні напрямки розвитку автоматизації, транспортних систем, технічних та комп’ютерних наук: (м. Київ, 30 квіт. 2021 р.). Київ, 2021. С. 82-88.

Зелений, О. В. Інтелектуальна система рекомендацій гардеробу на основі прогнозу погоди : випускна кваліфікаційна робота : 121 "Інженерія програмного забезпечення" / О. В. Зелений ; керівник роботи М. М. Войцеховська ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра технологій та програмної інженерії. – Чернігів, 2021. – 65 с.
У дипломному проєкті реалізовано систему для моніторингу погодних умов та підбору одягу у реальному часі. Метою проєкту є створення мобільного додатку із зручним інтерфейсом, який міг би приймати, обробляти та відображати ці дані. У цьому проєкті був розроблений наступний компонент: ­ Мобільний додаток, створений мовою програмування Java для пристроїв з операційною системою Android. Результатом розробки є програмний продукт, який дозволяє зручно відстежувати поточні погодні умови, а також формують прогноз для конкретної місцевості та підбирає одяг відповідно до погодних умов. Додаток має простий та зрозумілий інтерфейс, мінімальні системні вимоги (пристрій із операційною системою Android версії 4.4 чи вище та доступ до мережі Internet).
The diploma project implements a system for monitoring weather conditions and selection of clothing in real time. The aim of the project is to create a mobile application with a user­friendly interface that could receive, process and display this data. The following component was developed in this project: ­ mobile application created in the Java programming language for devices with the Android operating system. The result of the development is software products that allow you to conveniently track current weather conditions, as well as form a forecast for a specific area and select clothing according to weather conditions. The application has a simple and clear interface, minimum system requirements (device with Android operating system version 4.4 or higher and Internet access).

Дипломний проект на тему: “Інтелектуальна система прийняття рішень роботизованого пристрою в розмуному домі” містить 80 сторінок тексту, рисунків - 21, таблиць - 10, використаних джерел - 15 та 7 додатків. Актуальність теми дипломного проекту продиктована тим, що в останні роки люди все більше і більше роблять свої будинки “розумними”. Це пояснюється тим, що системи такого будинку дозволяють заощаджувати час, підвищувати рівень комфорту та безпеки користувача. Проте, разом з інтеграцією роботизованих систем і пристроїв виникає питання безпеки їх функціональності в середовищі де вони працюють. Зокрема, виникає проблема безпечного переміщення мобільних пристроїв на території “розумного будинку”, де вони можуть заподіяти шкоди як собі, так і майну власників, не кажучи вже про здоров’я самих користувачів.
 Також основною проблемою нині існуючих роботизованих пристроїв, що пересуваються без допомоги людини є навігація. Зокрема, ця проблема у будинку несе більш серйозних характер, через постійну зміну певних об’єктів у середовищі, наприклад меблів. Рішенням цих проблем може бути інтелектуальна система прийняття рішень для забезпечення безпечного переміщення роботизованого пристрою в РД, що буде прокладати безпечний маршрут. Метою даного проекту є забезпечення безпечного переміщення мобільного роботизованого пристрою в інтелектуальному домі. Об’єкт: Методи і засоби визначення місцеположення та можливих траєкторій переміщення роботизованих пристроїв в умовах обмеження приміщень і наявності перешкод. Предмет: Алгоритми визначення місцезнаходження і прокладання безпечних маршрутів для роботизованих пристроїв і систем при їх переміщенні в РД..
The diploma project on the theme: "The system for monitoring the safe movement of robotized devices and systems in the SH" contains 80 pages of text, drawings - 21 , tables - 10 , sources - 15 and 7 attachments. The urgency of the topic of the project is dictated by the fact that in recent years people increasingly make their homes "smart". This is due to the fact that the systems of this building can save time, increase the level of comfort and increase the safety of the user.
 However, along with the integration of robotized systems and devices, there is a question of the safety of their functionality in the environment where they work. In particular, there is a problem of the safe movement of mobile devices in the "smart house", where they can cause damage to themselves and property of owners, not to mention the health of the users themselves. A solution to these problems may be a single monitoring system for the safe movement of robotic devices in the SH, which will monitor the positions of robots, lay a safe route and report it.
 The purpose of this project is to develop a monitoring system to ensure the safe movement of robots in the smart house. Object - methods and means of determining the location and possible path of moving robotic devices and systems of different types in conditions of space constraints and the presence of obstacles.
 Subject - algorithms for monitoring location and laying safe routes for robotic devices and systems in SH.

Сучасні автономні інтелектуальні мобільні системи (ІМС) вирішують безліч задач, покращуючи якість життя людей. ІМС застосовуються в якості транспортувальних платформ, в надзвичайних ситуаціях для пошуку людей, аналізу екологічної обстановки, картографування та ін. Тому рішення задачі управління мобільного інтелектуального пристрою має важливе практичне значення. В цій роботі пропонується розглянути ІМС на базі платформи Arduino Unoза допомогою Ardumoto Shield.