Добірка наукової літератури з теми "Інтелект людини"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Інтелект людини".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Інтелект людини"
1
Коць, Михайло, та Карина Давидюк. "ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДІТЕЙ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ З ВАДАМИ ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ". Психологія: реальність і перспективи, № 14 (1 квітня 2020): 118–24. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi14.159.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено теоретичний аналіз та емпіричне дослідження соціального інтелекту дітей підліткового віку з вадами психофізичного розвитку. Соціальний інтелект вважається важливим процесом життєдіяльності людини, визначає розуміння і пізнання особистістю своїх та вчинків інших і діяльності в цілому. Саме соціальний інтелект дає змогу людині прогнозувати міжособистісні стосунки. У осіб з високорозвиненим соціальним інтелектом рівень стресостійкості та психологічної витривалості є значно вищим, тому їм легше приймати самостійні рішення в будь – яких ситуаціях, не боячись зазнати поразки. Рівень розвитку соціального інтелекту впливає на ефективність різноманітних систем та взаємозв’язків між людьми. Особливо актуальним це питання є для дітей з вадами психофізичного розвитку. Важливо зрозуміти – у чому полягають особливості їхнього соціального інтелекту з метою більш ефективної адаптації та соціалізації у суспільстві.
Кількісний і якісний аналіз результатів емпіричного дослідження соціального інтелекту дітей підліткового віку з психофізичними вадами розвитку показав, що у 77% показник соціального інтелекту нижче середнього рівня. У 3% показник соціального інтелекту низький, ще у 3% показник сягає середнього рівня та у 19% – вище середнього показника. Високого рівня інтелекту у діагностованих не виявлено.
Перспективами подальших розвідок вважаємо розширення засобів діагностики та апробації корекційних програм розвитку соціального інтелекту дітей з вадами психофізичного розвитку.
2
Пелех, Юрій, Андрій Матвійчук та Тамара Білоус. "Ціннісний інтелект людини в осмисленні і вирішенні сучасних соціальних проблем". New pedagogical thought 106, № 2 (7 липня 2021): 77–83. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-106-2-77-83.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропоновано конструкт ціннісного інтелекту, що має теоретичну й практичну перспективу як засіб осмислення й вирішення сучасних соціальних проблем. Обґрунтовуючи означений конструкт, за основу взято позицію щодо залежності життєдіяльності особистості не лише від рівня засвоєння цінностей, а й від сформованості аксіологічної культури. Доведено, що однією з важливих передумов життєвого успіху, досягнень у суспільному житті традиційно вважається інтелект людини як сукупність психічних пізнавальних процесів, що забезпечують людині можливість розуміти та змінювати світ. Відповідно ціннісний інтелект людини детермінується як один із результатів освітньої діяльності, здатність ідентифікувати, розуміти й толерантно сприймати різні ціннісні світи (особистісні, групові, соціальні), а його формування потрактовано як набуття й засвоєння навичок знаходити такі оптимальні ціннісні патерни взаємин з іншими людьми або соціальними утвореннями у процесі міжособистісної взаємодії, що створюватимуть ситуацію безпеки і спокою у відповідних взаєминах.
3
Onyshchuk, I. I. "Правове регулювання технологій штучного інтелекту: теоретико-прикладні та етичні засади". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 3 (29 травня 2020): 50–57. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.03.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті полягає в здійсненні аналізу правового регулювання суспільних відносин, що виникають у зв’язку з розвитком технологій штучного інтелекту.
Наукова новизна. У статті висвітлюються теоретико-правові та етичні засади правового регулювання технологій штучного інтелекту. Поставлені питання правового погляду на штучний інтелект, зокрема його співвідношення з правами людини та правом інтелектуальної власності.
Висновки. Технології штучного інтелекту дуже швидко розвиваються, єдині підходи до оцінки ризиків, пов’язаних з їх використанням, відсутні. Необхідно сформувати міждисциплінарний підхід до вивчення економічних, правових, політичних і соціальних аспектів застосування технологій штучного інтелекту.
Питання, пов’язані з появою штучного інтелекту, мають не стільки правовий, скільки філософський характер: як сконструювати цей інтелект таким чином, щоб жодна група людей не зуміла отримати з його допомогою переваги над іншими людьми, і щоб штучний інтелект не спрямував свою силу проти людства, а навпаки – використовувався на його благо.
На даному етапі правове регулювання в сфері використання технологій і юнітів штучного інтелекту знаходиться на стадії становлення та початкового розвитку. Ще зарано говорити про досягнення в практичній реалізації конкретних комплексних заходів, спрямованих на забезпечення поваги прав людини. Зараз подібного роду заходи приймаються, в основному, в сфері захисту конфіденційності особистих даних.
Необхідно заохочувати нові форми регулювання, щоб сприяти прозорості та дотриманню етичних принципів, правових парадигм та освітніх дій, особливо щодо новітніх технологій, які потенційно можуть порушувати права людини.
4
Стельмашук, Жанна Григорівна. "ДО ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ОСОБИСТОСТІ". Інноватика у вихованні, № 9 (11 червня 2019): 259–65. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v0i9.130.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі здійсненого теоретичного аналізу розкрито сутність феномену емоційного інтелекту як особливого конструкта та здатності особистості.
Приділено увагу вітчизняним та зарубіжним концепціям у розумінні емоційного інтелекту, їх спільним та відмінним позиціям стосовно його структури та ґенези розвитку.
Доведено, що термін «емоційний інтелект» розглядається як здатність до розпізнання, розуміння емоцій і управління ними; служить для визначення сукупності здібностей, знань та вмінь, пов’язаних з регуляцією емоційної сфери особистості, необхідних для успішної соціалізації та комунікації.
Схарактеризовано дві форми репрезентації поняття «емоційний інтелект»: міжособистісний емоційний інтелект (спроможність людини розуміти інших людей, усвідомлювати мотиви їхньої діяльності, ставлення їх до роботи, вирішувати, як краще співпрацювати з цими людьми) та внутрішньоособистісний емоційний інтелект (властивість людини, спрямована на себе: спроможність формувати точну адекватну модель власного «я» та використовувати цю модель, щоб ефективно функціонувати у житті).
Обґрунтовано доцільність розглядати емоційний інтелект як інтегральну властивість особистості, що забезпечує здатність розуміти емоції та управляти ними через когнітивну обробку емоційної інформації.
Зроблено висновок, що емоційний інтелект як наскрізне уміння учня Нової української школи знайшло своє обґрунтування у наукових дослідженнях з психології, але є практично недослідженим у педагогічній теорії та практиці.
5
Лисенко, Сергій. "МАЙБУТНІ ТЕНДЕНЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВІДПОВІДНО ДО ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ". Public management 25, № 5 (29 грудня 2020): 151–63. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-3(23)-151-163.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблематиці зростання ролі технологій штучного інтелекту та необхідності правового регулювання процесів взаємодії штучного інтелекту і людини в контексті інформаційної безпеки. На переконання автора, без повноцінного і своєчасного нормативного регулювання розробок технологічних новацій, які зможуть приймати самостійні рішення, суспільство ризикує зазнати серйозних втрат. Тому вкрай важливо вже зараз розробити та впроваджувати для інформаційних технологій таке адміністративно-правове регулювання, в якому розвиток технологій не призведе до ризиків для суспільства і збереже за людиною контроль над тим, що відбувається. Автор припускає, що штучний інтелект колись буде позбавлений статусу комп’ютерної програми або технології, і стане самостійним суб’єктом права, наводячи в якості прикладу набуття правоздатності іншим штучним, аб- страктним утворенням — державою. У публікації розглянуто наявні спроби формування правових рамок для взаємодії людини та штучного інтелекту, що мали місце в Європейському Союзі, Японії та КНР. У тому числі — прецедент визнання штучного інтелекту самостійною творчою одиницею, який вже мав місце у китайському місті Шеньчжень, де суд постановив, що певні статті, написані з використанням штучного інтелекту, захищені авторським правом. Окрему увагу присвячено аналізу сучасних досліджень перспектив застосування штучного інтелекту та його взаємодії з людиною. Автором пропонується підхід до регулювання правовідносин, пов’язаних зі штучним інтелектом.
6
Ткач, Тамара. "Психологічні передумови формування емоційного інтеллекту дитини у дошкільному віці". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)Т3 (2021): 208–19. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-3-208-219.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається проблема розвитку емоційного інтелекту в дошкільному віці. Автор аналізує результати діагностичного дослідження з метою виявлення особливостей емоційного інтелекту дошкільників. Емоційний інтелект – одна з найбільш популярних тем останніми роками в соціально-психологічних дослідженнях. Це поняття має особливе значення, особливо для дітей дошкільного віку. У цьому дослідженні наведені спроби пояснити основні теорії емоційного інтелекту. Емоційний інтелект можна визначити в найпростішому сенсі як здатність втілювати уявлення, що відчуває людина, а також здатність ефективно керувати власними почуттями, щоб приймати точні й ефективні рішення від власного імені. життя та стосунки з іншими людьми. Передбачається, що навичка емоційного інтелекту, яка здається дуже ефективною для підвищення якості життя людини, буде надзвичайно корисною як для людей, так і для суспільства в ім’я майбутнього, якщо її спробувати розвинути, починаючи з дитинства. У цьому дослідженні ми маємо на меті підкреслити цей момент. Елементам емоційного інтелекту слід навчати дітей, оскільки зараз у світі відбуваються складні зміни в моделях людських соціальних стосунків, що має великий негативний вплив, який можна побачити через ЗМІ та телебачення. Це викликає у дітей присутню дратівливість і агресивність через зміну цього явища. Метою статті є визначення психологічних передумов формування емоційного інтелекту в дошкільному віці. Методами дослідження були загальнонауковий системний підхід, комплексний аналіз проблеми дослідження в її розвитку. Результати. Потребують розробки нові методики дослідження. Для цього необхідно усвідомлення того факту, що сучасні методики вимірювання емоційного інтелекту є фактично варіації на два інструменти – тест та опитувальники, причому ні ті, ні інші не задовільнять поставлених завдань. . Розуміння ролі емоційного інтелекту у житті людини та дослідження його механізмів необхідно здійснювати з урахуванням нових результатів нейропсихології. Оскільки адекватна операціоналізація є умовою надійних висновків щодо будь-якого конструкту, успішний розвиток психології емоційного інтелекту навряд чи можливо без створення принципово нових діагностичних підходів. Ключові слова: емоційний інтелігент, діти дошкільного, дош.
7
Дерев'янко, Світлана Петрівна. "ЕМОЦІЙНИЙ ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ". Information Technologies and Learning Tools 81, № 1 (23 лютого 2021): 192–209. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v81i1.3281.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено визначенню можливостей застосування знань про емоційний штучний інтелект у процесі викладання курсу «Загальна (когнітивна) психологія» для студентів-психологів. Уточнено визначення поняття «емоційний штучний інтелект»: це інтелектуальні системи, які здатні розпізнавати емоції людини та інтерпретувати їх. Запропоновано комплекс навчальних завдань, спрямованих на вивчення емоційного штучного інтелекту майбутніми психологами: збір наукової інформації про феномени штучного інтелекту та емоційного штучного інтелекту, зображень про емоційний штучний інтелект; аналіз художніх відеофільмів про емоційний штучний інтелект; аналіз комп’ютерних ігор на основі емоційного штучного інтелекту. Проаналізовано результати навчальної діяльності студентів-психологів з вивчення проблематики емоційного штучного інтелекту у формі психологічних есе та мультимедійних творчих проєктів. Виділено типові помилки, які були допущені авторами мультимедійних творчих проєктів (велика кількість слайдів, відсутність чіткого плану, перенасиченість текстом, анімацією). Презентовано накопичені цифрові ресурси з художніми відеофільмами та комп’ютерними іграми на основі емоційного штучного інтелекту. Продемонстровано зміну уявлень студентів після активного збору інформації про емоційний штучний інтелект (стосовно параметра рефлексивності). Визначено, що застосування знань про емоційний штучний інтелект у процесі професійної підготовки майбутніх психологів сприяло реалізації їх рефлексивних та творчих можливостей. Відзначено ряд загальних та фахових компетентностей, які формуються у студентів при вивченні проблематики емоційного штучного інтелекту, зокрема це вміння самостійно збирати та критично аналізувати інформацію щодо феноменів інтелекту, штучного інтелекту, емоційного штучного інтелекту; здатність до професійного самовдосконалення засобом усвідомлення власних емоційних здібностей (здатності розпізнавати емоції, здатності розуміти власні емоції, управляти ними, здатності до емпатії).
8
Слободянюк, Ольга, та Галина Радчук. "РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ У СТУДЕНТІВ – МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ". Психологія: реальність і перспективи, № 13 (26 грудня 2019): 129–35. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi13.133.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті висвітлено проблему становлення соціального інтелекту у майбутніх педагогів. Проаналізовано теоретичні підходи до визначення сутності поняття «соціальний інтелект». Зазначено, що складність дефініції, зумовлена його дотичністю до вивчення різних соціально-психологічних властивостей особистості. Також, аналізується, що в роботах західних вчених соціальний інтелект розглядається, як здатність розуміти оточуючих, прогнозувати їх поведінку, як умова успішної адаптації до життя в суспільстві, на відмінну від вітчизняних, де дослідники тлумачать соціальний інтелект як здатність до розумових операцій, об'єктом яких є процес міжособистісної взаємодії. Обґрунтовано, що успішна професійна діяльність педагога залежить від високого рівня розвитку соціального інтелекту. Зазначено, що соціальний інтелект, будучи провідним компонентом успішності включення людини в соціальне життя суспільства, створює сприятливі передумови для саморозкриття, самореалізації і самоактуалізації особистості як професіонала. Таким чином, становлення студента як професіонала, суб'єкта діяльності супроводжується формуванням у нього вміння вирішувати міжособистісні завдання і діяти адекватно і проникливо в ситуації соціальної взаємодії. Відповідно, проведено емпіричне дослідження соціального інтелекту та здійснено аналіз результатів, які показали, що у студентів-педагогів переважає середній і нижче середнього рівні розвитку соціального інтелекту.
9
Шабаліна, Олена Миколаївна. "Маска та емоційно-тілесний інтелект в мистецтві танцю ХХ – початку ХХІ століття". Танцювальні студії 4, № 1 (2 липня 2021): 51–63. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7646.4.1.2021.236223.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – виявити роль феноменів «неомаска» та «антимаска» в мистецтві танцю ХХ – початку ХХІ ст. та у формуванні емоційно-тілесного інтелекту сучасного хореографа. Методологія. Застосування історичного, компаративного, мистецтвознавчого методів сприяло проведенню науково об’єктивного дослідження. Наукова новизна. Уведено поняття «неомаска» та «антимаска» у сферу хореографічного мистецтва, проаналізовано процеси трансформації ролі маски та формування передумов становлення поняття «емоційно-тілесний інтелект» у виставах хореографів модерного й постмодерного напрямів. Висновки. Поняття «неомаска» в сучасній хореографії можна застосувати для означення візуального образу, що має відкрите обличчя, але закрите тканиною тіло, або використання тканини для покриття обличчя й тіла разом. Під «антимаскою» розуміємо «оголення» психоемоційних проблем людини, повну свободу емоційних і тілесних проявів у танці з мінімальним використанням костюму, гриму, реквізиту. Зазначено, що адаптація людини до зміни парадигми сприйняття світу зі споглядальної на особистісну призвела до актуалізації емоційно-тілесного інтелекту як складника постановочної творчості хореографів та виконавської діяльності артистів-танцівників. Констатовано необхідність відкриття дискурсу стосовно питань про тривимірний світ людини (дух, душа, тіло), що сьогодні розуміють як «тілесність». Нині в сценічній культурі поширюється філософія сприйняття не «танцюючого тіла», а «тілесності образу». Завданням сучасного хореографічного мистецтва є відкриття людині (і учасникам танцювальних перфоменсів, і глядачам) можливостей усвідомленого проживання свого життя, зняття поверхневої маски, надання усвідомлення особистої відповідальності за життя через створення й демонстрацію сучасних образів. Предмет і концепт «маска» в хореографічному мистецтві пройшли шлях трансформації від використання маски для захисту та заміни образу тіла до свідомого співвідношення «я і тіло» в розвитку емоційного інтелекту хореографа та глядача.
10
Шпак, Марія. "ПСИХОЛОГІЧНА КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ОСОБИСТОСТІ В ОНТОГЕНЕЗІ". Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, № 10(55) (26 травня 2020): 125–34. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.10(55).12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано концептуальні основи розвитку емоційного інтелекту в онтогенезі, визначено теоретико-методологічні підходи, які дають змогу створити цілісне уявлення про сутність емоційного інтелекту людини з точки зору: системного підходу (природа, структура, функції, психологічні механізми розвитку, форми і рівні розвитку в онтогенезі); суб’єктно-діяльнісного підходу (через характеристику основних структурних компонентів діяльності – мотиваційного, змістового, операційного та результативного; визначення сенситивного періоду – найбільш сприятливого для розвитку емоційного інтелекту; аналіз особливостей його прояву в суб’єкта діяльності); особистісно-орієнтованого підходу (через прояв індивідуально-психологічних особливостей розвитку емоційного інтелекту); компетентнісного підходу (шляхом розвитку і формування емоційної компетентності молодших школярів, учителів початкових класів, шкільних психологів, батьків учнів).Визначено, що емоційний інтелект є інтегральною властивістю особистості, яка відображає пізнавальну здатність людини до розуміння емоцій та управління ними шляхом когнітивної обробки емоційної інформації та забезпечує психологічне благополуччя особистості й успішність соціальної взаємодії. Відповідно до рівнів психічного відображення (сенсорно-перцептивного, когнітивного, особистісного, суб’єктного, духовного) виокремлено форми (емоційний інтелект як властивість: індивіда, суб’єкта діяльності, особистості, суб’єкта життєтворчості, суб’єкта життєдіяльності), психологічні механізми (ідентифікація, наслідування, емоційне зараження, рефлексія, емоційна децентрація, емоційна саморегуляція, антиципація, емпатія), критерії та рівні розвитку емоційного інтелекту в онтогенезі (психофізіологічний, когнітивний, соціопсихологічний, креативно-суб’єктний, екзистенційно-духовний). На основі результатів емпіричного дослідження здійснено порівняльний аналіз особливостей розвитку емоційного інтелекту в старшому дошкільному, молодшому шкільному і підлітковому віці. Доведено, що молодший шкільний вік є сенситивним періодом розвитку емоційного інтелекту.
Дисертації з теми "Інтелект людини"
1
Челало, С. А., та Р. О. Челало. "Стресостійкість як визначальний фактор збереження психічного здоров’я людини". Thesis, КНТУ, 2014. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6631.
Повний текст джерела
2
Ардашева, Г. В. "Емоційний інтелект психолога у процесі роботи з дітьми". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21786.
Повний текст джерела
3
Стрєлкова, Олександра Георгіївна. "Інтелектуальна система прийняття рішення щодо функціонування елементів розумного будинку на основі класифікації видів діяльності людини". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2022. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11914.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано інтелектуальну систему прийняття рішення щодо функціонування елементів розумного будинку на основі класифікації видів діяльності людини, яка на відміну від відомих залучає методи машинного навчання, що дозволило підвищити ступінь автоматизації процесів у розумних будинках
4
Міщенко, Віктор Іванович. "Роль філософії у формуванні духовного обличчя особистості". Thesis, Львівська православна богословська академія УПЦ КП, 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/33734.
Повний текст джерела
5
Сморжевський, Н. В. "Штучний інтелект: перспективи розвитку". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/14286.
Повний текст джерела
6
M, Olkhovik, and Kononenko A. "Use of artificsal intelligence in the field of civil aviation." Thesis, National Aviation University, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/53307.
Повний текст джерелаАнотація:
In the modern world, it is difficult to imagine our lives without the use of Internet technologies and artificial intelligence. We have become accustomed to making life easier and more enjoyable in almost all areas, especially in civil aviation. Іt can be noted that the list of technologies already implemented is quite large and those that are currently being processed are even more extensive. Of course, some of them may not prove their feasibility and effectiveness, but most of them will also improve the services of air carriers and the level of safety.У сучасному світі важко уявити наше життя без використання інтернет-технологій та штучного інтелекту. Ми звикли робити життя легшим і приємнішим майже в усіх сферах, особливо в цивільній авіації. Можна відзначити, що перелік вже впроваджених технологій досить великий, а ті, які зараз опрацьовуються, ще більший. Звичайно, деякі з них можуть не довести свою доцільність та ефективність, але більшість з них також покращать послуги авіаперевізників та рівень безпеки.
7
Краснокутський, Р. Р. "ПЕРСПЕКТИВИ СТВОРЕННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ЯК МОРАЛЬНИЙ ВИКЛИК ЛЮДИНІ". Thesis, Національний авіаційний університет, 2017. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/28047.
Повний текст джерела
8
Петрасова, Світлана Валентинівна. "Формалізація інформаційно-лінгвістичних сутностей та відношень засобами штучного інтелекту". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45271.
Повний текст джерелаЧастини книг з теми "Інтелект людини"
1
Prytyka, Yurii. "Civil Procedure of Ukraine: The Main Trends of Evolution During the Period of Independence." In Access to justice in the light of sustainable development: to the 30th anniversary of Ukraine's independence ed. by Yuri Prytyka and Iryna Izarova, 10–31. VD Dakor, 2021. http://dx.doi.org/10.33327/ajee-18-21-cp1-1.
Повний текст джерелаАнотація:
Тридцятиріччя незалежності України дає змогу подивитися на пройдений складний і тернистий шлях, який наша країна пройшла, повстаючи з руїн по- страдянського простору і розбудовуючи незалежну демократичну правову державу, проаналізувати його й оцінити здобутки і виявити прорахунки, дати загальну оцінку змінам і численним реформам, що відбулися. Розуміння тенденцій еволюціонування сучасного цивільного процесу важ- ливе, оскільки дозволяє більш точно визначати шляхи вдосконалення законодавства й судової практики і сприяє формуванню адекватної до сус- пільних запитів системи цивільного процесу й системи цивільної юрисдик- ції в цілому. Інститути правосуддя й судочинства повинні модернізуватися відповідно до потреб сучасного суспільства, виходячи не тільки з такого очевидно- го цивілізаційного факту, як фундаменталізація прав людини у межах на- ціонального й інтернаціонального правопорядків. Тому беззаперечною є необхідність віднайдення відповідних концептів, що стосуються спад- коємності, традицій і новацій у цивілістичній процесуальній сфері і які відображали б сучасні теоретико-прикладні проблеми науки цивільного процесуального права1. Важливим для розвитку є й аспект міжнародно-правового характеру, оскіль- ки в сучасних умовах гармонізації й уніфікації цивільних процесуальних про- цедур, інститутів, вироблення загальносвітових і європейських стандартів спеціалісти, причетні до розробки процесуального законодавства, звісно, знаходяться під впливом цих концепцій і підходів. Орієнтиром для вдосконалення законодавства є потреби практики, котрі, накладаючись на історично сформовані способи їх вирішення за кордоном, тобто у міжнародному праві, стимулюють пошук і наближають віднайдення нового вирішення проблеми. Крім того, розвиток самого суспільства, сучасних технологій, зокрема, пов’я- заний із штучним інтелектом і комунікаціями, або неочікувані виклики всесвітнього характеру також впливають на еволюцію права, у тому числі цивільного процесуального. Так, пандемія Ковід-19 змусила скоріше перехо- дити на онлайн-технології здійснення судових процесів. Таким чином, на кожному витку розвитку процесуального права і всієї сис- теми цивільної юрисдикції необхідно обрати найбільш прийнятний і раціо- нальний процесуальний інструментарій, який буде адекватніше відображати існуючі реалії. Виходячи із сказаного, необхідно насамперед виокремити тенденції вдоскона- лення цивільного процесу, які характеризують його сучасний стан і дають змогу спрогнозувати шляхи його подальшого розвитку.
Тези доповідей конференцій з теми "Інтелект людини"
1
Кравчук, Світлана. "ПРАВОВИЙ СТАТУС ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ (РОБОТІВ) ТА ПРИРОДНА ЦІННІСТЬ ЛЮДИНИ". У The results of scientific mind's development: 2019. 유럽과학플랫폼, 2019. http://dx.doi.org/10.36074/22.12.2019.v2.31.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Інтелект людини"
1
Семеріков, Сергій Олексійович. Експертна система для оцінки наслідків впливу людини на екосистему. Криворізький державний педагогічний інститут, 1997. http://dx.doi.org/10.31812/0564/682.
Повний текст джерелаАнотація:
Одна з основних тенденцій інформатизації навчання - його інтелектуалізація, створення нового типу навчаючих систем - інтелектуальних, в яких реалізовані теоретичні підходи і практичні досягнення такої області інформатики, як штучний інтелект. Сфера досліджень штучного інтелекту характеризується намаганням визначити, як система сприймає, аналізує, передає та узагальнює інформацію, і за допомогою цих даних досліджувати конкретні ситуації і знаходити розв’язання задач.
2
Ракітянська, Людмила Миколаївна. Емоційний інтелект як особистісний чинник професійного становлення майбутнього вчителя. Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3279.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено особливості дослідження феномену «емоційний інтелект» у контексті професійного становлення майбутнього вчителя. Акцентовано на необхідності звернення до внутрішнього світу майбутнього фахівця як особистісного чинника, який сьогодні розглядається ключовою проблемою, здатною розв’язати існуючі в суспільстві кризові явища. Сутність емоційного інтелекту пов’язується з професійною та індивідуальноособистісною успішністю людини. Загальним у трактуванні змісту емоційного інтелекту вчителя, його компонентного складу та специфічних форм прояву, є його розуміння як інтегрованого, динамічного утворення, структуру якого складають емоційний, когнітивний і поведінковий компоненти, що в своєму поєднанні забезпечують сукупність особистісних якостей, відповідних вимогам педагогічної професії, її гуманістичній сутності.
3
Ракітянська, Людмила Миколаївна. Становлення та розвиток поняття «емоційний інтелект»: історико-філософський аналіз. ТОВ «Видавниче підприємство «ЕДЕЛЬВЕЙС», 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3291.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається історико-філософський аспект становлення та розвитку поняття «емоційний інтелект» за часів дохристиянської доби. Доведено, що витоки уявлень на проблему єдності емоційного та раціонального як сутнісних властивостей людини сягають своїм корінням стародавнього світу, коли зароджувалось первісне суспільство і коли міфологічне мислення первісної людини проявлялося в наочно-чуттєвих формах як синкретичне. Зі зміною суспільних відносин міфічно-язичницькому світосприйманню первісних людей, релігійним віруванням протиставлявся наївно-стихійний світогляд античних мислителів – представників натурфілософії, які у своїх філософських пошуках тяжіли як до раціонального пояснення проблем осягнення світу, так і до почуттєвого. Класичний період давньогрецької філософії поклав початок багатовікової західної традиції звеличування розуму над почуттями.
4
Семеріков, Сергій Олексійович, Ілля Олександрович Теплицький та Ірина Сергіївна Мінтій. Функціональне програмування в фундаментальній підготовці майбутнього вчителя. Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, вересень 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/913.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасна тенденція інформатизації навчання – його фундаменталізація, складовою якої є розробка методичних систем навчання інформатичних дисциплін на основі широкого застосування міждисциплінарних галузей наукового знання, таких, як штучний інтелект: розвиток ідей штучного інтелекту із самого початку спирався на його тісні взаємозв’язки з науками, які вивчають явища пізнання, розуміння, прийняття рішень людиною, тобто з психологією, логікою, лінгвістикою, з одного боку. З іншого, розвиток систем штучного інтелекту нерозривно пов’язаний з розвитком інформатики як науки, адже саме завдяки використанню систем керування зі зворотним зв’язком при моделюванні мислення людини і виникла наука кібернетика.
5
Козаченко, Надія Павлівна. Штучний інтелект та свідомість: проблема людяності інтелекту. КНУ, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1648.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблема штучного інтелекту завжди розглядається у зв’язку з проблемою свідомості. Класичним є питання щодо відмінності ШІ та свідомості. Наслідком цього питання є проблема людяності ШІ: чи може існувати інтелект поза людиною чи це буде інтелект зовсім іншого типу, або дещо таке, що не можна буде назвати інтелектом взагалі?
6
Соловйов, В. М. Системи штучного інтелекту як сучасний драйвер розвитку фінансового ринку. [б. в.], жовтень 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2864.
Повний текст джерелаАнотація:
Недавно, експерти Всесвітнього економічного форуму спільно з консалтинговою компанією Deloitte представили доповідь про можливий вплив штучного інтелекту (ШІ) і машинного навчання (МН) на світ фінансів [1]. Автори вивчили різні сценарії того, як ШІ і машинне навчання можуть бути застосовані на практиці в майбутньому і до яких наслідків це може призвести. Відзначається, що ШІ змінить набір характеристик, якими повинен буде володіти успішний бізнес в сфері фінансів. Якщо раніше успішність багато в чому залежала від обсягу портфеля активів, то в майбутньому у виграші будуть залишатися, перш за все, компанії з найбільшою базою даних. ШІ необхідно якомога більше знань для підвищення ефективності. На місце «масового виробництва», тобто вироблення стандартних пакетів послуг і їх поширення серед клієнтів, прийде більш персоналізований підхід. Він стане можливий, знову ж таки, завдяки ШІ. Можуть зникнути банківські рахунки в традиційному вигляді. На зміну рішенням людини про те, як витрачати свої заощадження, може прийти алгоритм, який буде автоматично розподіляти кошти клієнта. Все це буде засновано на автоматичному аналізі великого обсягу даних про всі фінансові можливості і обов'язки клієнта.Очевидно, що спектр професій схильний до змін під впливом часу і моди. Це в повній мірі стосується і фінансової сфери. У 2001 році всі були захоплені вивченням ринку акцій інтернет-компаній. У 2006 році на гребені хвилі були фахівці з аналізу забезпечених боргових зобов'язань. До 2010 року стали затребувані кредитні трейдери. У 2014 році з'явилися комплаенс-фахівці. І ось, до 2017 року незамінними стали експерти в сфері машинного навчання і великих даних. Аналітики оанку J.P. Morgan під керівництвом Марко Колановіча і Раджеша Крішнамачарі випустилиоб'ємну доповідь про використання Big Data і машинного навчання у фінансовій галузі [2]. Його автори стверджують, що технологи машинного навчання будуТь відігравати ключову роль у розвитку фінансових ринків. Біржові аналітики, портфельні керуючі, трейдери і директори з інвестицій - всі повинні освоїти науку великих даних. Інакше вони залишаться без роботи, кажуть автори дослідження. Традиційні джерела інформації - щоквартальні звіти і рівень ВВП - більше не актуальні. Ті, хто володіють інструментами Big Data скоро будуть здатні передбачати всі ці показники ще до виходу звітів. Приклади використання машинного навчання (МН) в банківській галузі ясно вказують на те, що провідні банки США сприймають ШІ і МН дуже серйозно. Постійно зростаючі доходи гігантів на кшталт JPMorgan Chase, Wells Fargo, Bank of America, Citibank та ін. показують, що це правильний напрямок і впровадження банківських послуг за допомогою рішень МН - це те, як індустрія повинна розвиватися в майбутньому [3]. Відзначимо нарешті ще одну знакову подію, яку очікує фінансовий світ. Найближчим часом буде укладена найбільша в історії угода, пов'язана з штучним інтелектом. Агентство S&P купує компанію Kensho за $550 млн. Цей стартап придумав Google для здійснення вдалих капіталовкладень.