Добірка наукової літератури з теми "Інтеграційний потенціал"

У статті обґрунтовано доцільність використання синтетичних мистецтв на заняттях гуманітарного циклу для ефективного формування культури особистості студента, розглянуто навчальний процес у контексті дігітальної культури. У дослідженні здійснено теоретичний аналіз культури особистості в контексті становлення ідентичності та ціннісної логосфери студентської молоді; розглянуто вплив синтетичних мистецтв на розвиток естетичної культури особистості, визначено специфіку їх художньо-образної мови; наведено шляхи ефективного використання синтетичних мистецтв на заняттях з гуманітарних дисциплін у закладах вищої освіти. Зафіксувавши тектонічні зсуви в культурно-соціальному устрої нашої цивілізації, зокрема наскрізну цифровізацію життя, мистецтвознавці, методисти визнають необхідність комбінування як різних дисциплін, так і поєднання наук та мистецтв у навчальному процесі. Синтетичні мистецтва, що природно сполучають у собі елементи різних мистецтв, стають підґрунтям для впровадження нових форм і форматів викладання. Дистанційне навчання, з одного боку, даючи можливість отримати освіту в пандемійні часи, ускладнює, а подекуди унеможливлює використання традиційних, класичних методів ̶ з іншого. Залучаючи студентів до виконання завдань, пов’язаних з рецепцією або створенням кіно, музики, живопису, театру в самому широкому значенні слова, викладачі не тільки мотивують, надихають і зацікавлюють студентство своєю дисципліною, а й запрошують здобувачів освіти у співавтори освітнього процесу, розкриваючи творчий потенціал особистості. Синтетичні мистецтва, помножені на технологічні можливості віртуального життя сучасного студента, вирішують новітні виклики, з якими стикнулася педагогіка у ХХІ столітті.

Лемко Ю. Р. Кластери як один з інструментів фор­мування політики сусідства ЄС. - Стаття. У цій статті розглянуто один із складників європей­ської політики сусідства, а саме кластерну політику в контексті транскордонного співробітництва. Загаль­новідомо, що ТКС співробітництво в умовах розвитку інтеграційних процесів має властивість прискорювати процеси вирівнювання якості життя населення прикор­донних територій, доводити її до середньоєвропейського рівня та сприяти досягненню вільного переміщення то­варів, капіталів і людей через кордон. Воно забезпечує мобілізацію місцевих ресурсів та підвищення ефектив­ності їх використання, робить можливим об’єднання зусиль для вирішення спільних проблем у транскор­донному регіоні. Транскордонне співробітництво віді­грає важливу роль як «полігон» для випробовування та адаптації європейського законодавства, інструментарію підвищення ролі регіонів, адаптації механізмів фінан­сової підтримки. Методологічною основою розвитку транскордонного співробітництва стала теорія постін- дустріального суспільства, парадигмою якої є пріоритет людини, її творчий та інтелектуальний потенціал, умо­ви її життєдіяльності. На сучасному етапі відбувається трансформація у напряму формування постіндустріаль- ного суспільства, яке базується на взаємодії між людь­ми, а отже - на співпраці та спільній діяльності людей, спрямованій на вирішення окремих завдань. У цій статті розглянуто один із інструментів форму­вання політики співробітництва Європейського Союзу, а саме кластери. В контексті розвитку нашої держави та з огляду на її подальший інтеграційний вектор, вва­жаємо це дослідження актуальним та доцільним. За­значається, що кластерна система становить частину нової промислової політики ЄС, спрямованої на підви­щення конкурентоспроможності європейських компа­ній на світовому рівні. У статті досліджується, як саме кластери служать необхідною інфраструктурою, точ­кою збірки безлічі ініціатив, які потребують залучення груп учасників з боку держави, бізнесу і науково-до­слідницького співтовариства, а також платформою для подальшого посилення міжрегіонального співро­бітництва та тіснішої інтеграції. У статті надано огляд еволюції інститутів кластерної політики, створених на наднаціональному рівні в ЄС, на основі програмних документів Єврокомісії та ініціатив ряду країн-членів. Розглянуто перспективи подальшої реалізації кластер- ної політики ЄС з урахуванням запропонованих ініціа­тив у рамках нового бюджетного циклу.

У статті охарактеризовано сучасні тенденції розвитку вищої освіти, враховуючи домінантну роль концепції сталого розвитку. Оскільки освіта є невід’ємною частиною сучасного світу і покликана забезпечувати потреби різних і численних членів суспільства, функції і роль освіти також важливі і значні. У найбільш загальному вигляді роль освіти у суспільстві полягає у соціалізації та інкультурації його членів, тобто прилученні до культури. Саме освіта забезпечує передачу загальнозначимих знань та концептів соціального досвіду, моральних цінностей та етичних норм від старших поколінь до молодших. Не менш значущі інші функції освіти: комунікативна і когнітивна. Комунікація за допомогою освіти відбувається більш цілеспрямовано та індивідуалізовано, ніж через засоби масової інформації, друковані та електронні, або через виразні засоби, властиві різним жанрам мистецтва. Нарешті, когнітивна функція освіти полягає у сприянні пізнанню світу, передачі інформації. У сучасних умовах, коли суттєво зростають цілісність, складність та інтеграційний потенціал світової спільноти, рівень антропогенного впливу на навколишнє середовище, а також масштаби та темпи соціальних змін, будь-яке, навіть невелике відставання в людському розвитку може викликати дуже несприятливі наслідки. Саме освіта покликана не допустити цього розриву у темпах змін. Відповіддю освітньої системи на цю потребу сучасного світу стає формування цілісного світогляду, що передбачає новий спосіб мислення, а значить – і дії людини, яка знає, розуміє суспільство, вміє жити в сучасному світі з його різноманіттям культур і стилів життя, долає власні стереотипи, усвідомлює довгострокові наслідки своєї діяльності та здатна дати адекватну оцінку актуальним процесам життя. Отже, означені у статті тенденції сучасного розвитку системи вищої освіти виштовхують до нової парадигми освіти, ключову роль у якій відіграє інтеграція, комунікація та поліструктурність. Відкритість системи вищої освіти виявляється в постійному оновленні та сприйнятті нових викликів, що і є перспективою подальших досліджень.

У статті визначено теоретико-генетичний розвиток інтеграційних процесів в сучасному регіональному менеджменті з урахуванням векторів суспільного прогресу, поєднання знань економіки, інноватики, соціології, теорії ринків та підприємництва. Наголошено, що інтеграційні процеси завжди мають загальну або локальну дію, формальні та неформальні прояви, позитивний або негативний вплив на явища та процеси людської діяльності, забезпечують позитивну або негативну динаміку окремих соціально-економічних явищ і процесів. Саме інтеграція як рушійна сила формує потенціал суспільства й економіки держави та її територій. Визначено ключові чинники суспільного прогресу, що обумовили дослідження процесу інтеграції в економіці та менеджменті: прискорене формування світового ринку та його впливовість на національні економіки, зміна границь регіонів; укрупнення, централізація та диверсифікація капіталів, прискорена диверсифікація виробництва та сфери послуг; масове виробництво та його залежність від науково-технічного прогресу, екологічних і соціальних стандартів; територіальний перерозподіл світу, зони економічного впливу та новітні формати регіоналізації. Зосереджено увагу на тому, що кластер, як прояв економічної інтеграції в сучасній діяльності, галузевої та регіональної влади, постає первинним в інструментарії стимулювання ринків, бізнесу, якісного та кількісного покращення ділового середовища, залучення інвестицій, інструментом балансу інтересів влади та бізнесу. Зазначено, що кластери постають центром промислової політики, балансують групи регіональних інтересів, стимулюють і корегують регіональний розвиток, прискорюють комерціалізацію національних наукових надбань. Визначено такі компоненти потенціалу кластероутворення регіонів, як: наука та освіта; ресурсна база; заощадження підприємств та населення; малий і середній бізнес та інфраструктура підтримки малого та середнього бізнесу. Реалізація потенціалу кластероутворення має ґрунтуватися на системі безпеки від наявних ризиків, побудова якої може максимально швидко сформувати платформу взаємних дій, колективного прийняття рішень, заходів організації та контролю. Обґрунтовано управлінське бачення формування стратегічної мети кластероутворення з урахуванням принципів консолідації та гармонізації ключових інтересів.

Окреслено пріоритетні напрямки розвитку експортного потенціалу харчової промисловості України. Здійснено аналіз динаміки обсягів виробництва, експорту та імпорту молока і молочної продукції. Проведено SWOT-аналіз вітчизняної молочної промисловості в умовах активізації інтеграційних процесів.

Важливою складовою у забезпечені продовольчої безпеки України є розвиток інтенсивної аквакультури. У статті представлені результати дослідження стану та основних перспектив розвитку галузі рибництва. За результатами дослідження встановлено, що рибна галузь в Україні перебуває у кризовому стані. За 2013 – 2015 рр. обсяг вилову риби через негативні економічні процеси, які пов’язані із втратою значної частини риболовецького флоту та морського шельфу, скоротився у 2 рази. Частка імпортної продукції у структурі фонду споживання риби за 2015 рік становила близько 80% на суму понад 290 млн. дол. США. Україна володіє достатнім ресурсним потенціалом для розвитку аквакультури, на базі якого необхідно збільшувати обсяги вирощування та вилову товарної риби з метою забезпечення потреб споживачів продукцією вітчизняного виробництва. Для розвитку аквакультури в Україні необхідно реалізувати комплекс заходів щодо відновлення ресурсного та виробничого потенціалу рибної галузі. Створення сприятливого економічного середовища для залучення інвестицій у впровадження новітніх інноваційних технологій інтенсивного вирощування риби у ставах, річках, басейнах та садках. Наявність зростаючого споживчого попиту на прісноводні види риб, на вирощуванні яких в основному ґрунтується не розкритий потенціал аквакультури у внутрішніх водоймах. Розвиток збутової інфраструктури, забезпечення пільгового цільового кредитування підприємств рибної галузі на оновлення основних виробничих засобів та відновлення водних об’єктів придатних для вирощування риби. Сприяння встановленню інтеграційних процесів між підприємствами рибної галузі та господарствами галузей рослинництва, тваринництва, харчової промисловості, які забезпечують сировинними ресурсами розвиток аквакультури в Україні. Надання державних замовлень машинобудівним підприємствам для забезпечення основних засобів виробництва за доступними цінами та на умовах лізингу. Підготовка у профільних ВНЗ висококваліфікованих спеціалістів із знанням технології та економіки ведення ефективного рибництва. Реалізація запропонованих заходів сприятиме розвитку виробництва продукції рибництва в Україні, підвищенню конкурентоспроможності рибних господарств та зниженню залежності від імпорту продовольчого сектору економіки.

У статті розроблено концептуальні положення, обґрунтовано наукові та запропоновано практичні рекомендації щодо модернізації інфраструктурного потенціалу України з урахуванням стратегічних орієнтирів регіонального розвитку в умовах євроінтеграційного вибору України. У межах реалізації модернізаційних напрямів національної економіки підкреслено пріоритетність трансформації інфраструктурного сектору, який виступає каркасом економічних відносин та ефективним засобом реалізації інтеграційних процесів в Європейський Союз.

Розглядаються проблеми визначення Україною свого місця в світовому господар¬стві. Показано, що Україна має достатній економічний та ресурсний потенціал для до¬сягнення економічного успіху при виході на світові ринки, але тенденція сировинної орієнтації промисловості, що зберігається, не дає змогу Україні зайняти гідне місце в міжнародному поділі праці нарівні з індустріально розвинутими країнами. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12017
The article describes the problems of Ukraine in determining its place in the world economy. It shows that Ukraine has sufficient economic and resource potential to achieve the economic success while entering world markets, but the current tendency of raw materials orientation of the industry doesn't allow Ukraine to take its place in the international division of labour alongside with the developed countries. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12017

Магістерська робота присвячена оцінці перспективи інтеграції країни до світового ринку озброєнь та сформулювати пропозиції щодо реалізації та розвитку потенціалу ринку озброєння для забезпечення як власних збройних сил так і досягнення максимально можливого рівня експорту зброї. У роботі досліджено та сформульовано теоретичні положення державного управління інтеграційними процесами продукції оборонного призначення, сформувати методичні підходи державного управління інтеграційними процесами продукції оборонного призначення, відзначити розвиток державного управління інтеграційними процесами продукції оборонного призначення.
Магистерская работа посвящена оценке перспективы интеграции страны в мировой рынок, сформулированы предложения по реализации и развитию потенциала рынка оружия для обеспечения как собственных вооруженных сил, так и достижения максимально возможного уровня экспорта оружия. В работе исследованы и сформулированы теоретические положения государственного управления интеграционными процессами продукции оборонного назначения, сформированы методические подходы государственного управления интеграционными процессами продукции оборонного назначения, отмечено развитие государственного управления интеграционными процессами продукции оборонного назначения.
The master's thesis is devoted to assessing the prospects of the country's integration into the global arms market and formulate proposals for the implementation and development of the potential of the arms market to provide both its own armed forces and achieve the highest possible level of arms exports. The paper investigates and formulates theoretical provisions of state management of integration processes of defense products, to form methodological approaches of state management of integration processes of defense products, to note the development of state management of integration processes of defense products.

Косач, І. А. Методологічні засади формування інтеграційних структур на основі державно-приватного партнерства в АПК України : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.03 / І. А. Косач. - Чернігів, 2017. - 511 с.
Дисертаційна робота присвячена вирішенню науково-практичної проблеми - обґрунтуванню теоретико-методологічних засад формування інтеграційних структур на основі державно-приватного партнерства в АПК України та розробці практичних рекомендацій щодо їх реалізації. Поглиблено понятійно-категоріальний апарат теорії економіки та управління національним господарством в контексті інтеграційних процесів на засадах державно-приватного партнерства. Доведено необхідність застосування синергетично-інституціональної методології як базису реалізації зазначених інтеграційних процесів. Розроблено методичні положення комплексного оцінювання вихідного рівня формування інтеграційних підприємницьких структур із використанням синергетичного потенціалу державно-приватного партнерства як інтеграційного індикатора, що дозволяє визначити можливість реалізації інтеграційних процесів партнерського типу. Сформовано концептуальні положення формування механізму гомеостатичної узгодженості взаємодії суб’єктів державно-приватного партнерства в умовах реалізації процесів підприємницької інтеграції. Визначено сутнісне наповнення системи стратегічного управління інтеграційними процесами на засадах державно-приватного партнерства на основі синергетично-інституціональної методології. Обґрунтовано теоретико-методологічні положення щодо оцінки синергетичної взаємодії державно-приватного партнерства в контексті формування інтеграційних структур.
Диссертация посвящена решению научно-практической проблемы – обоснованию теоретико-методологических основ формирования интеграционных структур на основе государственно-частного партнерства в АПК Украины и разработке практических рекомендаций по их реализации. Углублен понятийно-категориальный аппарат теории экономики и управления национальным хозяйством в контексте интеграционных процессов на основе государственно-частного партнерства. Научно обоснована теоретическая сущность понятий «интеграционная предпринимательская агропромышленная структура на основе государственно-частного партнерства» (ИПАСгчп), «мотивационный механизм формирования ИПАСгчп», «синергетический потенциал государственно-частного партнерства», «мониторинг синергетического потенциала государственно-частного партнерства», «система стратегического управления интеграционными процессами на основе ГЧП», «системная модель государственно-частного партнерства». Доказана необходимость применения синергетическо-институциональной методологии в качестве базиса реализации указанных интеграционных процессов. Разработаны методические положения комплексной оценки исходного уровня формирования интеграционных предпринимательских структур на основе кластерного анализа с использованием синергетического потенциала государственно-частного партнерства как интеграционного индикатора, что позволяет определить возможность и целесообразность реализации интеграционных процессов партнерского типа. Сформулированы концептуальные положения формирования механизма гомеостатической согласованности взаимодействия субъектов государственно-частного партнерства в условиях реализации процессов предпринимательской интеграции в АПК. Обосновано, что интеграционная структура, функционирующая на основе государственно-частного партнерства, является гомеостатической системой, равновесие которой сохраняется в пределах допустимого отклонения показателя синергетического потенциала ГЧП. Разработана методика оценки синергетического потенциала ГЧП, которая позволяет выявить колебания показателей потенциала и их влияние на условия формирования и функционирования интеграционной структуры. Определен элементный состав системы стратегического управления интеграционными процессами на основе государственно-частного партнерства на основе синергетически-институциональной методологии. Обоснована целесообразность разработки Стратегии развития государственно-частного партнерства в АПК, что предполагает формирование целей и приоритетов, выбор инструментов и конкретизацию ориентиров развития субъектов ГЧП, включая органы государственной власти на всех уровнях, предпринимательскую сферу, научные и финансовые структуры. Обоснованы теоретико-методологические положения оценки синергетического взаимодействия субъектов государственно-частного партнерства в контексте формирования интеграционных структур с учетом развития синергетического потенциала ГЧП.
The dissertation is devoted to the solution of the scientific and practical problem – the substantiation of theoretical and methodological principles of the integration structures formation on the basis of public-private partnership in the AIC of Ukraine and the development of practical recommendations for their implementation. The conceptual-categorical apparatus of the theory of economy and management of the national economy in the context of integration processes on the basis of public-private partnership has been developed. The necessity of application of synergetic-institutional methodology as a basis for the specified integration processes implementation has been proved. The methodical provisions of the complex evaluation of the initial level integration business structures formation with the use of the synergistic potential partnership as an integration indicator, which allows to determine the possibility of realization of integration processes, has been developed. The conceptual provisions of forming the mechanism of homeostatic coherence of the public-private partnership actors interaction in the conditions of implementation of entrepreneurial integration processes has been formed. The essence of the system of strategic management integration processes on the public-private partnership basis has been determined according to synergetic-institutional methodology. The theoretical and methodological provisions concerning the evaluation of synergetic interaction of public-private partnership in the context of formation of integration structures has been substantiated.

Пішенін, І. К. Трудовий потенціал транспортної інфраструктури підприємств АПК та стратегія його модернізації в сучасних умовах : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.04 / І. К. Пішенін. - Чернігів, 2018. - 495 с.
Дисертація є рукописом, у якому обґрунтовано теоретико-методологічні засади та розроблено практичні рекомендації з формування, управління та відтворення трудового потенціалу транспортної інфраструктури АПК України в умовах модернізаційних викликів. Визначено сутнісні характеристики та особливості управління трудовим потенціалом підприємств агробізнесу в напрямі гармонізації його інтересів з учасниками економічних відносин в межах транспортної інфраструктури. У роботі розкрито теоретичні засади становлення трудового потенціалу агробізнесу та еволюція його розвитку у трансформаційний період. Сутнісні характеристики трудового потенціалу та еволюційні погляди щодо впливу на становлення та розвиток секторальної економіки. Роль трудового потенціалу у розвитку агропромислової сфери та його взаємозв’язок з процесами формування транспортної інфраструктури, а також особливості управління трудовим потенціалом підприємств агробізнесу в напрямі гармонізації його інтересів з учасниками економічних відносин в межах транспортної інфраструктури. Змістовно представлено методологічні підходи до визначення рівня ефективності використання трудового потенціалу транспортної інфраструктури агропромислового комплексу України, основні принципи та чинники екзогенного та ендогенного впливу на модернізаційні процеси секторальних конвергенцій агропідприємств і транспортної інфраструктури. Визначено методологічні підходи до оцінювання ефективності використання трудового потенціалу транспортної інфраструктури в координатах регіонального простору із спрямуванням на активізацію зовнішньо-економічної діяльності підприємств транспортної інфраструктури підприємств агробізнесу. В умовах трансформаційних змін, які відбуваються у країні та посилення глобалізаційних процесів, суттєво зростає роль трудового потенціалу як ключового фактору конкурентоспроможності підприємств агробізнесу. Це потребує конкретизації сутнісної характеристики та проведення комплексних досліджень по ефективності використання та відтворення трудового потенціалу. Головним стратегічним фактором, що формує фінансове ядро АПК є транспортні перевезення агропромислової продукції. Транспорт це ключовий драйвер економічної системи не тільки АПК, а сієї економіки держави. Національна транспортна стратегія до 2030 року передбачає створення нової інфраструктурної реальності, що суттєво впливає на модернізаційні зміни АПК. Така ситуація потребує додаткових наукових досліджень щодо стратегічних перспектив створення і розвитку транспортної інфраструктури АПК та особливостей її ресурсного забезпечення. В процесі дослідження визначено, що головною умовою формування інноваційно-інвестиційної моделі розвитку транспортної інфраструктури АПК є державно-приватне партнерство як базової компоненти модернізаційної перспективи транспортної інфраструктури АПК. Це суттєво сприяє інтеграційним процесам в умовах вступу України до ЄС та посилення зовнішньо-економічної співпраці. Стратегічною перспективою розвитку підприємств транспортної інфраструктури АПК є формування, розвиток і відтворення трудового потенціалу. В процесі дослідження доведено, що ефективність використання трудового потенціалу за останні роки суттєво знизилася ( на 18-21%). У структурі експортно-імпортних операцій зниження відбувається на 15-23 %. Тому головним вектором удосконалення системи управління розвитком і відтворення трудового потенціалу у секторальних сферах економічної діяльності постають процеси капіталізації трудового потенціалу транспортної інфраструктури та інституціональні механізми формування синергійного ефекту від гармонізації використання трудового потенціалу транспортних і аграрних підприємств. Викладені положення зумовили вибір мети дисертаційного дослідження: обґрунтування теоретико-методологічних засад формування і відтворення трудового потенціалу транспортної інфраструктури АПК та стратегії його модернізації в сучасних умовах розвитку України. Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі завдання: - узагальнити та систематизувати понятійний апарат трудового потенціалу транспортної інфраструктури АПК та запропонувати його авторське визначення; - розкрити сутнісні ознаки та принципи системи управління трудовим потенціалом транспортної інфраструктури; - теоретично обґрунтувати та виявити роль транспортної інфраструктури в напрямі секторальних конвергенцій АПК та транспортного сектору; - дослідити процеси, виявити тенденції та охарактеризувати структурно-динамічні зрушення динаміки кількісних і якісних показників трудового потенціалу транспортних та аграрних підприємств у трансформаційний період; - здійснити інтегральну оцінку головних чинників екзогенного та ендогенного впливу на модернізаційні процеси секторальних конвергенцій агропідприємств; - обґрунтувати напрями взаємодії трудового потенціалу підприємств агробізнесу і формування транспортного потенціалу; - розвинути систему показників визначення рівня ефективності використання трудового потенціалу транспортної інфраструктури АПК; - провести аналіз інноваційно-інвестиційних тенденцій функціонування транспортної інфраструктури АПК в умовах модернізаційних зрушень; - розвинути методологічні засади стратегічних перспектив розвитку підприємств транспортної інфраструктури АПК на основі інноваційно-інвестиційної моделі; - визначити вплив кадрового потенціалу на засадах державно-приватного партнерства на ефективність модернізаційних перспектив транспортної інфраструктури АПК; - запропонувати методологічні положення удосконалення системи управління розвитком: відтворенням трудового потенціалу транспортної інфраструктури АПК; - окреслили інституціональні механізми формування синергетичного ефекту від гармонізації використання трудового потенціалу транспортних аграрних підприємств. У дисертації вперше розроблено науково-методологічні засади визначення ефективності формування, розвитку та відтворення трудового потенціалу транспортної інфраструктури АПК, суть яких полягає у розробці стратегії розвитку і відтворенню трудового потенціалу з урахуванням чинників екзогенного та ендогенного впливу на модернізаційні процеси секторальних конвергенцій агропідприємств і транспортної інфраструктури. Визначено поняття транспортної інфраструктури агропромислового комплексу, із розкриттям його сутнісних ознак і характеристик, як системне поліструктурне утворення, сукупність ресурсів і об’єктів, що використовують транспортні засоби на певній території, взаємопов’язаний і взаємообумовлений розвиток яких забезпечує цілісний, єдиний транспортний науково-виробничий цикл. Обґрунтовано науково-концептуальні положення щодо формування стратегії модернізації, суть якої полягає у впровадженні інституціональних механізмів отримання синергійного ефекту від гармонізації використання трудового потенціалу транспортних і аграрних підприємств на засадах державно-приватного партнерства у межах інтеграційної транспортної інфраструктури. У дисертації удосконалено процес узагальнення тенденцій, виявлення характеру та регіональних особливостей сучасного розвитку агропромислового комплексу, а також систему принципів, які характеризують рівень розвитку трудового потенціалу транспортної інфраструктури агропромислових підприємств; теоретичне трактування поняття «трудовий потенціал» з позиції синергетичного підходу в частині якісних перетворень агропромислового комплексу в умовах нестабільності макросередовища, що формує основу для модернізаційних змін у напрямі підвищення ефективності використання трудового потенціалу, його розвитку та відтворенню; обґрунтування системи чинників екзогенного та ендогенного впливу на модернізаційні процеси секторальних конвергенцій агропідприємств і транспортної інфраструктури; концептуальний підхід до управління економічними процесами транспортних перевезень при об’єднанні всіх видів транспорту в єдину цифрову технологію транспортної інфраструктури, що дозволяє сформувати системну інтеграцію інтелектуальних комунікаційних технологій між користувачами, організаторами транспортних послуг, управлінням рухом агропродукції, формуванням наскрізних цифрових технологій організації перевізного процесу; наукове обґрунтування стратегічних напрямів руху матеріальних потоків в рамках транспортної інфраструктури з використанням сучасних методів управління транспортно-економічними процесами, які забезпечують зменшення часових, виробничих та фінансових витрат при створенні гармонізованої системи транспортно-економічного процесу руху матеріальних потоків. Інтелектуальна мобільність транспортної інфраструктури дозволяє створити комплекс інноваційних послуг у відповідності до вимог підприємств АПК; інноваційно-інвестиційні тенденції функціонування транспортної інфраструктури АПК, територіальних регіональних утворень специфічного виробничо-територіального формування та його основних компонентів; алгоритм інтеграційних процесів та визначено їх вплив на активізацію зовнішньоекономічної діяльності підприємств транспортної інфраструктури агробізнесу. У дисертаційному дослідженні розвинена система принципів удосконалення управління транспортною інфраструктурою, які поряд з наявними включають принци: виправданої практичної доцільності, оптимізації і безперервності, превентивності його регулюючої структури стосовно забезпечення ланцюга цінностей суб’єктів АПК у національних та міжнародних мережах, створення вартості перевезень і динамічних моделей smart - технологій організації перевезень продукції АПК, на основі впровадження принципово нових підходів до управління його функціональними підрозділами. Розроблені напрями управління технологічним взаємозв’язком різних суб’єктів АПК, з метою забезпечення якості обслуговування та забезпечення зменшення витрат при задіяні різних перевізників (різних видів транспорту), в напрямі масштабної інтеграції Інтернет - технологій Big Date в транспортній сфері. Застосовано програмно - цільовий метод при розробці перспективних напрямів модернізації підприємств АПК на основі секторальних конвергенцій;. Визначено поняття «трудовий потенціал», система управління транспортними перевезеннями, транспортна інфраструктура АПК, фронтальна модель підготовки спеціалістів; функції системи оперативного управління діяльністю навчальних закладів, які мають два напрямки спрямування: діяльність всередині компанії ( формування сучасних напрямів підготовки спеціалістів на засадах державно-приватного партнерства, контроль якості підготовки, моніторинг системи навчання, інформаційно-аналітичне забезпечення навчального процесу з впровадженням новітніх систем освіти) та зовнішню діяльність (моніторинг та здійснення випереджувальних заходів по використанню знань робітників з інших спеціальностей для переорієнтації, перепідготовки для сучасних потреб АПК) для забезпечення збалансованого розвитку галузі. Сформульовані в дисертації наукові положення і практичні рекомендації дають можливість удосконалити процеси розвитку транспортної інфраструктури АПК у контексті підвищення ефективності використання трудового потенціалу. Вони можуть слугувати базою для вирішення теоретичних і практичних проблем організації, регулювання та управління комплексом галузей АПК на засадах державно-приватного партнерства, бути використані в процесі формування та реалізації державної економічної політики України, в аналітичній роботі місцевих органів виконавчої влади, в управлінській діяльності органів місцевого самоврядування, окремих підприємств і організацій та господарських об’єднань. Практична цінність дисертаційного дослідження визначається адресною спрямованістю конкретних пропозицій щодо подальшого розвитку транспортної інфраструктури АПК.
The dissertation is a manuscript, which substantiates theoretical and methodological principles and develops practical recommendations for the formation, management and reproduction of the labor potential of the transport infrastructure of Ukrainian agro-industrial complex in conditions of modernization challenges. The essential characteristics and features of management of labor potential of agribusiness enterprises in the direction of harmonization of its interests with the participants of economic relations within the framework of transport infrastructure are determined. The theoretical principles of formation of the labor potential of agribusiness and the evolution of its development in the transformation period are revealed in the paper. Essential characteristics of labor potential and evolutionary views on the impact on the formation and development of the sectoral economy. The role of labor potential in the development of the agro-industrial sphere and its interrelation with the processes of the formation of transport infrastructure, as well as the peculiarities of management of the labor potential of agribusiness enterprises in the direction of harmonization of its interests with the participants of economic relations within the framework of transport infrastructure. The methodological approaches to determining the level of efficiency of the labor potential of the transport infrastructure of the agro-industrial complex of Ukraine, the main principles and factors of exogenous and endogenous influence on the modernization processes of sectoral convergences of agro-enterprises and transport infrastructure are substantially presented. The methodological approaches to assessing the effectiveness of the labor potential of transport infrastructure in the coordinates of the regional space with the focus on the activation of foreign economic activity of transport infrastructure enterprises of agribusiness enterprises are determined. In the context of the transformational changes that take place in the country and the strengthening of globalization processes, the role of labor potential as a key factor in the competitiveness of agribusiness enterprises is growing significantly. This requires specification of the essential characteristics and comprehensive research on the efficiency of the use and reproduction of labor potential. The main strategic factor shaping the financial core of the agroindustrial complex is the transportation of agricultural products. Transport is the key driver of the economic system not only of agribusiness, but also of the economy of the state. The national transport strategy for 2030 envisages the creation of a new infrastructure reality, which significantly influences the modernization of agricultural complexes. This situation requires additional research on the strategic prospects for the creation and development of transport infrastructure of the agro-industrial complex and the features of its resource support. In the course of the research, it was determined that the main condition for the formation of an innovation-investment model for the development of transport infrastructure of the agro-industrial complex is public-private partnership as the basic component of the modernization perspective of the transport infrastructure of the agro-industrial complex. This significantly contributes to integration processes in the context of Ukraine's accession to the EU and the strengthening of foreign economic cooperation. The strategic perspective of the development of transport infrastructure enterprises of the agroindustrial complex is the formation, development and reproduction of labor potential. In the course of the research, it has been proved that the efficiency of labor potential utilization has significantly decreased in recent years (by 18-21%). In the structure of export-import operations, the decline is 15-23%. Therefore, the main process of capitalization of labor potential of transport infrastructure and institutional mechanisms of forming a synergistic effect from the harmonization of the use of labor potential of transport and agrarian enterprises are the main vector for improving the system of development management and reproduction of labor potential in sectoral spheres of economic activity. The above-mentioned provisions determined the choice of the purpose of the dissertation research: the substantiation of theoretical and methodological principles of formation and reproduction of the labor potential of the transport infrastructure of the AIC and the strategy of its modernization in the current conditions of development of Ukraine. To achieve this goal, the following tasks were set: - to generalize and systematize the conceptual apparatus of the labor potential of the transport infrastructure of the agro-industrial complex and to propose its author's definition; - to reveal the essential features and principles of the management system for the labor potential of the transport infrastructure; - theoretically substantiate and identify the role of transport infrastructure in the sectoral convergences of the agro-industrial complex and the transport sector; - to study processes, to identify trends and to characterize structural and dynamic changes in the dynamics of quantitative and qualitative indicators of labor potential of transport and agrarian enterprises in the transformation period; - to carry out an integrated assessment of the main factors of exogenous and endogenous influence on the modernization processes of sectoral convergences of agro enterprises; - to substantiate directions of interaction of labor potential of agribusiness enterprises and formation of transport potential; - develop a system of indicators for determining the level of efficiency of labor potential utilization of the transport infrastructure of the agro-industrial complex; - to conduct an analysis of innovation and investment trends in the functioning of the transport infrastructure of the agroindustrial complex in conditions of modernization; - to develop methodological principles of strategic prospects of development of enterprises of transport infrastructure of agroindustrial complex on the basis of innovation-investment model; - to determine the influence of personnel potential on the basis of public-private partnership on the efficiency of the modernization perspectives of the transport infrastructure of the agro-industrial complex; - to propose methodological provisions for improving the development management system: reproduction of the labor potential of the transport infrastructure of the agro-industrial complex; - outlined the institutional mechanisms for forming the synergetic effect from the harmonization of the use of labor potential of transport agrarian enterprises. The dissertation first developed the scientific and methodological principles for determining the effectiveness of the formation, development and reproduction of the labor potential of the transport infrastructure of the agroindustrial complex, the essence of which is to develop a strategy for the development and reproduction of labor potential, taking into account the factors of exogenous and endogenous influence on the modernization processes of sectoral convergences of agro-enterprises and transport infrastructure. The concept of transport infrastructure of the agro-industrial complex with the disclosure of its essential features and characteristics, as a system polystyrene education, a set of resources and objects using vehicles in a certain territory, is interconnected and interdependent development of which provides a holistic, unified transport scientific and production cycle. The scientific and conceptual provisions concerning the formation of a modernization strategy are substantiated, the essence of which is the introduction of institutional mechanisms for obtaining a synergistic effect from the harmonization of the employment potential of transport and agrarian enterprises on the basis of public-private partnership within the framework of integration transport infrastructure. In the dissertation, the process of synthesis of trends, identification of the nature and regional peculiarities of the modern development of the agro-industrial complex, as well as a system of principles that characterize the level of labor potential development of transport infrastructure of agro-industrial enterprises, has been improved. theoretical interpretation of the concept of "labor potential" from the position of the synergetic approach in the part of qualitative transformations of the agro-industrial complex in the conditions of instability of the macro-environment, which forms the basis for modernization changes in the direction of increasing the efficiency of the use of labor potential, its development and reproduction; substantiation of the system of factors of exogenous and endogenous influence on the modernization processes of sectoral convergences of agro-enterprises and transport infrastructure; conceptual approach to the management of economic processes of transport transport in the combination of all modes of transport into a single digital transport infrastructure technology, which allows to form a system integration of intellectual communication technologies between users, organizers of transport services, management of agricultural products, the formation of cross-cutting digital technologies for the organization of transportation process; scientific substantiation of strategic directions of movement of material flows within the framework of transport infrastructure with the use of modern methods of management of transport and economic processes that provide a reduction of time, production and financial costs when creating a harmonized system of transport and economic process of movement of material flows. Intelligent mobility of transport infrastructure allows creation of a complex of innovative services in accordance with the requirements of agricultural enterprises; innovation and investment trends of the functioning of the transport infrastructure of the agro-industrial complex, territorial regional formations of a specific production-territorial formation and its main components; algorithm of integration processes and their influence on activation of foreign economic activity of enterprises of transport infrastructure of agribusiness is determined. In the dissertation research the system of principles of improvement of management of transport infrastructure is developed, which, along with existing ones, includes principles: justified practical expediency, optimization and continuity, preventive regulation of its regulatory structure in relation to providing the chain of values of agribusiness subjects in national and international networks, creation of transportation costs and dynamic models smart - technology for organizing transportation of agricultural products, based on the introduction of fundamentally new approaches to manage its functional units. The directions of management of the technological interconnection of various subjects of the agroindustrial complex have been developed, in order to ensure the quality of service and to ensure a reduction in the costs involved with different carriers (different modes of transport), in the direction of large - scale integration of Internet technologies Big Date in the transport sector. The software-target method was used in the development of perspective directions of modernization of agro-industrial enterprises on the basis of sectoral convergences; The concept of "labor potential", transport management system, transport infrastructure of agroindustrial complex, frontal model of training of specialists are defined; functions of the system of operational management of the activity of educational institutions, which have two directions of direction: activity within the company (formation of modern directions of training specialists on the basis of public-private partnership, quality control of training, monitoring of the educational system, information and analytical support of the educational process with the introduction of the newest educational systems) and external activities (monitoring and implementation of preventive measures on the use of knowledge of workers from other specialties for re-orientation, retraining for modern needs of agribusiness) to ensure balanced development of the industry. The scientific positions and practical recommendations that are formulated in the dissertation provide an opportunity to improve the processes of development of the transport infrastructure of the agroindustrial complex in the context of increasing the efficiency of labor potential use. They can serve as the basis for solving theoretical and practical problems of the organization, regulation and management of a complex of branches of agroindustrial complex on the basis of public-private partnership, to be used in the process of formation and implementation of state economic policy of Ukraine, in the analytical work of local executive bodies, in the management activities of local authorities self-government, individual enterprises and organizations and business associations. The practical value of the dissertation research is determined by the targeted orientation of concrete proposals for the further development of the transport infrastructure of the agro-industrial complex.

Петренко, Н. С. Програмне забезпечення інноваційного розвитку України в умовах євроінтеграції : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.08 / Н. С. Петренко. - Київ, 2017. - 239 с.
У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та запропоновано класифікацію інтеграційних процесів. Встановлено основні принципи інтеграційних процесів і форми взаємодії в інноваційній сфері. Досліджено нормативно-правове забезпечення України та ЄС в умовах євроінтеграції. Проведено аналіз здійснення Україною інтеграції в європейський інноваційний простір через євроінтеграційні програми. Продемонстровано, що для збереження, розвитку й ефективного використання у процесі реалізації стратегії інноваційного розвитку національної економіки необхідне здійснення заходів щодо вдосконалення державного механізму управління науково-технічною та інноваційною сферою й створення сприятливих умов для активізації науково-технічної діяльності, у тому числі європейської, усіх суб’єктів сфери науки, техніки, інновацій. Обґрунтовано доцільність проведення системного теоретичного, статистичного та соціологічного дослідження, що виявляє причинно-наслідкові зв’язки між розвитком національного науково-технологічного потенціалу та посиленням інтеграції. Запропоновано структурну модель стратегії реалізації та прийняття рішень щодо рівня інтеграційної стратегії. Розроблено економіко-математичну модель реалізації інтеграції України до Європейського Союзу.
предложена классификация интеграционных процессов. Установлены основные принципы интеграционных процессов и формы взаимодействия в инновационной сфере. Исследовано нормативно-правовое обеспечение Украины и ЕС в условиях евроинтеграции. Проведен анализ осуществления Украиной интеграции в европейское инновационное пространство через евроинтеграционные программы. Продемонстрировано, что для сохранения, развития и эффективного использования в процессе реализации стратегии инновационного развития национальной экономики необходимо осуществление мер по совершенствованию государственного механизма управления научно-технической и инновационной сферы и создания благоприятных условий для активизации научно-технической деятельности, в том числе европейской, всех субъектов объектов сферы науки, техники, инноваций. Обоснована целесообразность проведения системного теоретического, статистического и социологического исследования, которая выявляет причинно-следственные связи между развитием национального научно-технологического потенциала и усилением интеграции. Предложена структурная модель стратегии реализации и принятия решений относительно уровня интеграционной стратегии. Разработана экономико-математическая модель реализации интеграции Украины в Европейский Союз.
The dissertation is devoted to solving an important scientific problem of discourse of the need for provision of programs integration processes, as one of the most important components of the implementation of the national innovation strategy of Ukraine. The basic principles of integration processes (implementation of European scientific and technical programs, respect for sovereignty, institutionalization, voluntariness, mutual benefit, transparency, mutual responsibility, involvement, dynamism, etc.) and the form of interaction in the innovation sphere (conducting joint research and technological development, information exchange, joint training of specialists, technical assistance, activities in the framework of international centers, symposiums, conferences, staff exchange, etc.). The regulatory support Ukraine and the EU in terms of European integration is studied. It was discovered that the legal and regulatory framework of Ukraine and the EU slowly evolved from the provision of the development of European integration programs only with the European countries to the expansion of the possibility of involving participants from third countries at the stage of the Framework Programs (candidate countries, neighboring countries, developing countries) in the modern stage. The analysis of the prerequisites for Ukraine's effective integration into the European innovation space through the European integration program has been carried out, which shows that they are enough to preserve the place of the state among countries with real opportunities for access to European markets of science-intensive products, active participation in the process of international division of labor in innovation sphere. It has been demonstrated that in order to preserve, develop and effectively use in the process of realization of the strategy of innovation development of the national economy, it is necessary to implement measures aimed at improving the state mechanism of management of the scientific, technical and innovation sphere and creation of favorable conditions for activation of scientific and technical activities, including European, all sub objects of the sphere of science, technology, innovations. The expediency of conducting a systematic theoretical, statistical and sociological research, which reveals causal relationships between the development of national scientific and technological potential and the strengthening of integration, is substantiated. To enhance and increase the effectiveness of European cooperation in Ukraine, state measures are needed to address two mutually complementary areas: 1) the reform of the internal conditions for the functioning of the innovation sphere; 2) improving the conditions for the implementation of integration. These should be comprehensive measures concerning the improvement of the organizational and legal support of the innovation sphere, the balancing of the financing system, the provision of administrative support, infrastructure development, the deepening of the science-engineering-production relations, and so on. The proposed structural model of the strategy of implementing Ukraine's innovative cooperation in the main integration directions allows us to take into account the goals and potential of the state, according to which the most promising in the short and medium term will be interaction with the countries of the post-Soviet space, which should be subject to long-term plans of integration with the EU. In order to make the most effective use of the advantages of different areas of European integration, it is expedient to form and implement a system of priorities in two main forms: implementation of European integration programs; solving individual innovation problems, tasks, topics. Scientific and technical cooperation with the countries that are priority in terms of the development of deep and comprehensive European relations, have significant scientific and technical potential, as well as with which there are significant prospects for convergence in the medium and long term, will be expedient to form within the framework of European integration programs. Therefore, there is a need to develop a mechanism for forming a system of priorities at the primary stage of decision-making on the formation of European integration programs. It was for this purpose that an economic-mathematical model for implementing Ukraine's integration into the European Union was developed, based on an analysis of the main indicators of economic interdependence and readiness of scientific and technical potential for joint activities.

Дисертація присвячена поглибленню теоретико-методичних основ дослідження ключових засад, детермінант та інституціональних засобів формування й забезпечення технологічного лідерства Німеччини в європейській економічній системі, а також розробці практичних рекомендацій щодо використання німецького досвіду для України в умовах асоціації з ЄС.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. Спеціальність 08.00.02 – Світове господарство і міжнародні економічні відносини
Дисертація присвячена поглибленню теоретико-методичних засад дослідження особливостей розвитку системи міжнародної конкурентоспроможності економіки України в умовах європейського конкурентного простору, що забезпечує сталий економічний розвиток країни в сучасних умовах та в контексті її інтеграційних спрямувань. У роботі досліджено парадигми формування міжнародної конкурентоспроможності країн; систематизовано передумови, чинники та особливості розвитку Європейського конкурентного простору; обґрунтовано методичний апарат дослідження міжнародної конкурентоспроможності країн.

Кваліфікаційна робота магістра складається з трьох розділів. Об’єктом дослідження є процес розвитку зовнішньоекономічної діяльності Одеського регіону за умов світової інтеграції. У роботі розглянуто теоретичні аспекти зовнішньоекономічних зв’язків регіонів України, чинники, які впливають на них, а також наведено методику їх оцінювання. Проаналізовано зовнішньоторговельні зв’язки Одеського регіону в контексті світових інтеграційних процесів, розглянуто проблеми та чинники здійснення цих зовнішньоекономічних зв’язків, а також проведено аналіз міжнародних інвестиційних зв’язків Одеського регіону із країнами ЄС. Запропоновано основні напрями формування ефективних зовнішньоекономічних зв’язків Одеського регіону в умовах європейської інтеграції, розглянуто шляхи покращення інвестиційного потенціалу Одеського регіону та перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв’язків Одеського регіону з ЄС.
Master's qualification work consists of three sections. The object of research is the process of development of foreign economic activity of the Odessa region in conditions of world integration. The theoretical aspects of foreign economic relations of the regions of Ukraine, factors affecting them, as well as the method of their evaluation are presented. The foreign trade links of the Odessa region in the context of world integration processes are analyzed, problems and factors of implementation of these foreign economic relations are considered, as well as the analysis of international investment ties of the Odessa region with the EU countries has been carried out. The main directions of formation of effective foreign economic relations of the Odessa region in the conditions of European integration are offered, ways of improving the investment potential of the Odessa region and prospects of development of foreign economic relations of the Odessa region with the EU are considered.