Увійти

Готові списки джерел за темами / Інтеграційний вектор

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Тези доповідей конференцій

Добірка наукової літератури з теми "Інтеграційний вектор"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Інтеграційний вектор".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Інтеграційний вектор"

1

Толстова, А. В. "Інтеграційний вектор економічного розвитку України: довгострокова перспектива". Вісник економіки транспорту і промисловості, Вип. 43, спецвип. (2013): 28–36.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Сищук, А. "Інтеграційний вектор зовнішньоекономічної політики України та умови його реалізації". Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Міжнародні відносини, № 10 (259) (2013): 27–37.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Резнікова, Н. "Інтеграційний вектор України в умовах нового регіоналізму: ризики і труднощі". ЄвроАтлантика, № 1 (2006): 63–65.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Гончаренко, Н. І. "Інтеграційний вектор України: гравітаційна модель зовнішньої торгівлі країн Європейського Союзу та України". Актуальні проблеми економіки, № 1 (2008): 78–84.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Лемко, Ю. Р. "КЛАСТЕРИ ЯК ОДИН З ІНСТРУМЕНТІВ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИКИ СУСІДСТВА ЄС". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 28 (24 травня 2021): 55–58. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i28.948.

Повний текст джерела

Анотація:

Лемко Ю. Р. Кластери як один з інструментів формування політики сусідства ЄС. - Стаття. У цій статті розглянуто один із складників європейської політики сусідства, а саме кластерну політику в контексті транскордонного співробітництва. Загальновідомо, що ТКС співробітництво в умовах розвитку інтеграційних процесів має властивість прискорювати процеси вирівнювання якості життя населення прикордонних територій, доводити її до середньоєвропейського рівня та сприяти досягненню вільного переміщення товарів, капіталів і людей через кордон. Воно забезпечує мобілізацію місцевих ресурсів та підвищення ефективності їх використання, робить можливим об’єднання зусиль для вирішення спільних проблем у транскордонному регіоні. Транскордонне співробітництво відіграє важливу роль як «полігон» для випробовування та адаптації європейського законодавства, інструментарію підвищення ролі регіонів, адаптації механізмів фінансової підтримки. Методологічною основою розвитку транскордонного співробітництва стала теорія постін- дустріального суспільства, парадигмою якої є пріоритет людини, її творчий та інтелектуальний потенціал, умови її життєдіяльності. На сучасному етапі відбувається трансформація у напряму формування постіндустріаль- ного суспільства, яке базується на взаємодії між людьми, а отже - на співпраці та спільній діяльності людей, спрямованій на вирішення окремих завдань. У цій статті розглянуто один із інструментів формування політики співробітництва Європейського Союзу, а саме кластери. В контексті розвитку нашої держави та з огляду на її подальший інтеграційний вектор, вважаємо це дослідження актуальним та доцільним. Зазначається, що кластерна система становить частину нової промислової політики ЄС, спрямованої на підвищення конкурентоспроможності європейських компаній на світовому рівні. У статті досліджується, як саме кластери служать необхідною інфраструктурою, точкою збірки безлічі ініціатив, які потребують залучення груп учасників з боку держави, бізнесу і науково-дослідницького співтовариства, а також платформою для подальшого посилення міжрегіонального співробітництва та тіснішої інтеграції. У статті надано огляд еволюції інститутів кластерної політики, створених на наднаціональному рівні в ЄС, на основі програмних документів Єврокомісії та ініціатив ряду країн-членів. Розглянуто перспективи подальшої реалізації кластер- ної політики ЄС з урахуванням запропонованих ініціатив у рамках нового бюджетного циклу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Губський, Б. "Європейський вектор інтеграційної політики України". Економіка України, № 5 (2002): 19–27.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Савчук, Андрей. "ЕВРОПЕЙСКИЙ ВЕКТОР ПИДГОТОBКЫ ДИПЛОМАТИЧЕСКИХ КАДРОВ В ГОСУДАРСТВАХ ВЫШЕГРАДСКОЙ ГРУППЫ (НАЧАЛО 90-Х ГОДОВ ХХ ВЕКА)". Modern engineering and innovative technologies, № 07-04 (29 квітня 2018): 24–29. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2019-07-04-033.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано тенденції освітньої політики Республіки Польща, Угорщини, Чехословаччини в контексті європейської інтеграційної політики держав Вишеградської Четвірки. Вивчення передового досвіду організації освітнього процесу в Республіці Польща

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Аулін, Олександр. "Специфіка стратегічних комунікацій Туреччини на постоттоманському просторі (1992-2020 рр.)". History Journal of Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University 1, № 51 (3 березня 2021): 78–86. http://dx.doi.org/10.31861/hj2020.51.78-86.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджується своєрідність стратегічних комунікацій, що здійснюються Турецькою Республікою на постоттоманському просторі. Аналізуються можливі наслідки від втілення Анкарою в життя політичної ідеології, що відчуває значного впливу концепції «неоосманізму», орієнтованої на відновлення турецького домінування на теренах колишньої Оттоманської імперії. Звертається увага на причини вибору вищим керівництвом Турецької Республіки об’єктів для участі в інтеграційних проєктах із виходом за межі власне постоттоманського ареалу. У результаті проведення дослідження запропоновано розподіл інтеграційних пріоритетів Турецької Республіки на 3 періоди, які корелюють з основними етапами розвитку загальнотурецьких, загальноісламських і загальносвітових історичних процесів. Показано, що теперішній зовнішньополітичний вектор Турецької Республіки, великою мірою сформований під впливом доктрини неоосманізму, на тлі намагань Анкари щодо виходу на позиції надрегіонального лідерства викликатиме конфліктні ситуації з країнами, що вже мають подібний статус і не бажають приймати нового гравця до свого кола. Це потребує серйозних змін концептуального характеру у відносинах Турецької Республіки зі своїми стратегічнимипартнерами, насамперед – західними, а також інтенсифікації стратегічних комунікацій на цьому напрямі. Згадані особливості стратегічних комунікацій Туреччини мають суттєвий вплив на розвиток українсько-турецьких відносин у цілому.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Шкурат, Іван. "НАЙБІЛЬШ ЙМОВІРНИЙ ВЕКТО Р РОЗВИТКУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ". Public management 23, № 3 (20 березня 2020): 297–306. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-3(23)-297-306.

Повний текст джерела

Анотація:

Висвітлено питання щодо поняття “глобалізація”, її переваг та недоліків для українського суспільства. Реалізовано мету дослідження, що полягає в аналізі впливу глобалізації на розвиток та становлення інтеграцій- ної політики в Україні. У дослідженні використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи: наукове узагальнення та систематизація — для визначення характеристик глобалізації; порівняльний аналіз — для зіставлення розвитку країн, які входять до Європейського Союзу з іншими країнами, уряд яких прямує до інтеграції з Європою; системний аналіз — для виявлення позитивних і нега- тивних сторін впливу глобалізації на соціально-економічний та політичний розвиток деяких країн світу; логічний синтез — для пояснення результатів дослідження. Визначено, що позитивний вплив глобалізації полягає в значному і не- ухильному збільшенні світового промислового виробництва і торгівлі, зни- женні темпів інфляції, широкому впровадженні нових принципів і методів господарської діяльності. Обґрунтовано, що Україна має потенціал стати не просто європейською, а глобальною державою. Досліджено, що глобалізація загалом і світогосподарські відносини, зо- крема, — об’єктивний процес, що виражає сукупність умов розвитку сучас- ного світового співтовариства і насамперед науково-технічного й економіч- ного прогресу. Це неминучий етап сходження людства до нових обріїв, що несе в підсумку позитивні початки, але при цьому не позбавлений серйозних і масштабних суперечностей, тобто не виключає негативних впливів. Проаналізовано, що основним негативом від глобалізації є домінування “заможнішої” країни над менш розвиненою в економічній і навіть культур- ній сферах. До негативних сторін також належить комерціалізація культур- них цінностей, підпорядкування світу інтересам потужних транснаціональ- них корпорацій та ін. Глобалізація в її нинішньому вигляді підпорядкована інтересам світового капіталу (транснаціональних корпорацій), що діють, ви- користовуючи військово-політичну могутність провідних західних держав. Однак і самі ці держави керують світовим глобалізаційним процесом в ім’я реалізації власних геополітичних інтересів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

В. О., ШПИЛЬОВА, ФІНАГІНА О. В. та БУРЯК Є. В. "ІННОВАЦІЙНО ОРІЄНТОВАНА КЛАСТЕРНА ПОЛІТИКА: ПОТЕНЦІАЛ ТА ЦІЛЬОВІ ІНТЕРЕСИ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ". Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 88, № 3 (8 січня 2021): 28–44. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2020.88-3-03.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено теоретико-генетичний розвиток інтеграційних процесів в сучасному регіональному менеджменті з урахуванням векторів суспільного прогресу, поєднання знань економіки, інноватики, соціології, теорії ринків та підприємництва. Наголошено, що інтеграційні процеси завжди мають загальну або локальну дію, формальні та неформальні прояви, позитивний або негативний вплив на явища та процеси людської діяльності, забезпечують позитивну або негативну динаміку окремих соціально-економічних явищ і процесів. Саме інтеграція як рушійна сила формує потенціал суспільства й економіки держави та її територій. Визначено ключові чинники суспільного прогресу, що обумовили дослідження процесу інтеграції в економіці та менеджменті: прискорене формування світового ринку та його впливовість на національні економіки, зміна границь регіонів; укрупнення, централізація та диверсифікація капіталів, прискорена диверсифікація виробництва та сфери послуг; масове виробництво та його залежність від науково-технічного прогресу, екологічних і соціальних стандартів; територіальний перерозподіл світу, зони економічного впливу та новітні формати регіоналізації. Зосереджено увагу на тому, що кластер, як прояв економічної інтеграції в сучасній діяльності, галузевої та регіональної влади, постає первинним в інструментарії стимулювання ринків, бізнесу, якісного та кількісного покращення ділового середовища, залучення інвестицій, інструментом балансу інтересів влади та бізнесу. Зазначено, що кластери постають центром промислової політики, балансують групи регіональних інтересів, стимулюють і корегують регіональний розвиток, прискорюють комерціалізацію національних наукових надбань. Визначено такі компоненти потенціалу кластероутворення регіонів, як: наука та освіта; ресурсна база; заощадження підприємств та населення; малий і середній бізнес та інфраструктура підтримки малого та середнього бізнесу. Реалізація потенціалу кластероутворення має ґрунтуватися на системі безпеки від наявних ризиків, побудова якої може максимально швидко сформувати платформу взаємних дій, колективного прийняття рішень, заходів організації та контролю. Обґрунтовано управлінське бачення формування стратегічної мети кластероутворення з урахуванням принципів консолідації та гармонізації ключових інтересів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Інтеграційний вектор"

1

Климова, Світлана Олегівна, та Ніно Нодарівна Губанова. "Основні переваги створення Балто-Чорноморського Союзу". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47016.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Марченко, І. С. "Міжнародна конкурентоспроможність України в європейському конкурентному просторі". Thesis, 2018. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/13889.

Повний текст джерела

Анотація:

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. Спеціальність 08.00.02 – Світове господарство і міжнародні економічні відносини
Дисертація присвячена поглибленню теоретико-методичних засад дослідження особливостей розвитку системи міжнародної конкурентоспроможності економіки України в умовах європейського конкурентного простору, що забезпечує сталий економічний розвиток країни в сучасних умовах та в контексті її інтеграційних спрямувань. У роботі досліджено парадигми формування міжнародної конкурентоспроможності країн; систематизовано передумови, чинники та особливості розвитку Європейського конкурентного простору; обґрунтовано методичний апарат дослідження міжнародної конкурентоспроможності країн.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Інтеграційний вектор"

1

Богдан, Світлана, та Тетяна Тарасюк. "МІЖНАРОДНІ СТИЛІ ЦИТУВАННЯ – ВЕКТОР ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ УКРАЇНСЬКИХ НАУКОВИХ ВИДАНЬ". У PARADIGMATIC VIEW ON THE CONCEPT OF WORLD SCIENCE. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/21.08.2020.v2.43.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!