Готові списки джерел за темами / Інституціональний дискурс

Добірка наукової літератури з теми "Інституціональний дискурс"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Інституціональний дискурс".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Інституціональний дискурс"

1

Matsyshyna, I. V. "Стратегія формування національної пам’яті: інституціональний дискурс В. Ющенка." Політичне життя, № 4 (2018): 67–72. http://dx.doi.org/10.31558/2519-2949.2018.4.11.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

HOLUBOVSKA, I. O., О. V. LEVKO, and А. S. POLISHCHUK. "INSTITUTIONAL MANIPULATIVE DISCOURSE: MODERNITY VS. ANTIQUITY." Movoznavstvo 304, no. 1 (2019): 9–30. http://dx.doi.org/10.33190/0027-2833-304-2019-1-002.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Karpenko, S. R. "Дискурс влади і дискурс мас у сучасній філософській антропології: культурний, біологічний та релігійний виміри". Grani 18, № 6 (19 квітня 2015): 60–67. http://dx.doi.org/10.15421/1715121.

Повний текст джерела
Анотація:
Тема філософсько­ антропологічного значення дискурсивного зв’язку між владою і масами у суспільстві постмодерну набуває значної актуальності через технологізацію процесів володарювання та перетворення раніше сакральної владної функції на сукупність стандартних процедур. Методологія статті полягає у розкритті особливостей культурних та змістовних форм дискурсу влади та дискурсу мас в основ­них підрозділах філософської антропології середини ХХ та початку ХХІ століття. Наукова новизна. Визначені інституціональні напрями смисловиразу у дискурсі влади про маси та зафіксований процес змішування владно­управлінської та представницької антропології. Виокремлені біологічний, релігійний та культурний рівні, відображення антропологічного значення дискурсу влади. Надано визначення антропному змісту дискурсивних масивів владної мовленєвої діяльності, а також способів філософської рефлексії мас щодо владного дискурсивного самовиразу. Визначено специфіку взаємодії владного та масового дискурсів у національних та загальнолюдських смислових просторах. Завданням статті є встановлення особливостей антропологічного змісту владного та масового дискурсів в умовах сучасних перетворень. У висновках зазначено, що антропний простір сучасної масової людини істотно звужується, оскільки участь індивідів у технологіях управління суспільством остаточно виключається. На цій основі розпадається навіть ключовий аспект дискурсу мас – наративи мас про владу, оскільки влада здійснює пряме втручання у смислотворчі структури дискурсу мас шляхом сугестії.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Yatsyna, Olena F. "Дескрипція диспозиції сімейності". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 43(46) (15 липня 2019): 125–31. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi43(46).31.

Повний текст джерела
Анотація:
Представлено результати аналізу диспозиції сімейності, виконаного на матеріалі прислів’їв про шлюб та сім’ю як “культурних осадів”, що утримують життєвий досвід агентів масового дискурсу. Визначено, що мета дослідження полягає у виявленні домінантних категорій (компонентів структури) диспозиції сімейності класично-традиційної сім’ї. Психологічний зміст інтерпретованих текстових даних (прислів’їв і приказок про шлюб та сім’ю) розкривається за допомогою герменевтичного методу. Дескрипції в даному контексті розглядаються як техніка інтерпретації в межах герменевтичного методу психології, а домінантні категорії – як інтерпретаційний потенціал для розуміння особливостей диспозиції сімейності в масовому дискурсі. Реконструкція змісту шлюбу та сім’ї здійснюється в дискурсі традиційної сім’ї як конструйованого тексту, що відтворює уявлення про смисл стосунків між подружжям. Увага фокусується на виконанні соціокультурних ролей, функцій, дотриманні цінностей, які відповідають приписам подружньої взаємодії як інституціональної норми. Імліцитний смисл асиметричності функціонально-рольової поведінки подружжя свідчить про головну відмінність дискурсу: злиття категорій “стать”, “гендер”, “ідентичність” – і пояснює зміст базових ролей чоловіка/жінки в сімейній ієрархії. Основною характеристикою функціонально-рольового устрою в межах дискурсу визначено взаємопов’язаність зазначених категорій та рядоположність: сім’я – шлюб – батьківство, що відповідають розумінню їх як суспільної норми взаємодії подружжя і членів сім’ї. На основі аналізу корпусу 118 прислів’їв виокремлено домінантні категорії сім’ї: мотив, функції, ролі, стосунки і цінності, що розглядаються як компоненти структури традиційної сім’ї. Зауважено, що вони мають інтерпретаційний потенціал для розуміння системи поглядів на організацію взаємин подружжя в межах дискурсу традиційної сім’ї. Процедура “насичення” даних виявила типові інтерпретативні правила сім’ї та шлюбу, відтворені в мотивах директивності диспозиції сімейності як абсолютних цінностей подружжя, дітності та батьківства, ієрархізації взаємодії чоловік – дружина – діти. Зроблено висновок, що диспозиція сімейності як матриця конфігурації культивованих суспільством практик забезпечувала реплікацію патернів поведінки з чинними імперативами: соціальні цінності (матеріальні, морально-етичні), статусність чоловіка/жінки, гетеронормативність взаємин, функціонально-рольова дихотомія. Виявлені компоненти структури є підґрунтям для теоретичного осмислення процесів трансформації практик шлюбно-сімейного партнерства і батьківства та підставою для вивчення суб’єктивних компонентів цих практик.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Телеп, О. "Формування інституціональних дискурсів досліджень соціально-комунікативного процесу". Вісник Книжкової палати, № 12 (269), грудень (2018): 9–12.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Gudzenko, O. Z. "Концепт «інституційні зміни» в сучасному соціологічному дискурсі: практики теоретизування". Grani 18, № 5 (20 квітня 2015): 64–68. http://dx.doi.org/10.15421/1715100.

Повний текст джерела
Анотація:
Швидкі кардинальні зміни на всіх рівнях соціальної реальності суттєво впливають на теоретичний дискурс сучасної соціології, який визначається актуалізацією проблематики процесуальності, динамічності та множинності векторів зміни суспільства. Соціологічна теорія визначається плюралістичністю теоретичних підходів до дослідження соціальних змін, однак вони являють собою скоріше ще незвіданий простір, ніж величний конструкт структурованих теорій і концепцій. Досить актуальною тематикою є проблема інституційних змін, оскільки даний аспект розглядається як мезорівень трансформаційних процесів. Складно назвати хоча б один соціальний інститут, в якому не відбулися б серйозні зміни в результаті пострадянських трансформацій українського суспільства. Закономірний порядок інституціональних змін у період становлення незалежності України багато в чому визначив подальші суперечності та труднощі розвитку українського суспільства, які вбачаються і на сьогоднішній день. Формальна легалізація демократичних і ринкових інститутів не підкріплювалася довгий час їх легітимацією в масовій і елітарній свідомості. Онтологічний аспект проблемної ситуації репрезентований у численних роботах, присвячених дослідженню трансформаційних змін пострадянського простору. Однак актуальною залишається проблема теоретичного осмислення концепту «інституційні зміни» для подальшої емпіричної фіксації складних трансформаційних змін соціальних інститутів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Viacheslav, Tsivatyi. "International-Political Consequences and Frontiers of the Thirty Years War (1618-1648): Historical, Diplomatic and Institutional Discourses." Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University. Series: History. 136, no. 27 (2019): 88–96. http://dx.doi.org/10.31652/2411-2143-2019-27-88-96.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Ціватий, В. "Європейська система міжнародних відносин і дипломатична практика в період Тридцятилітньої війни (1618-1648 рр.): інституціональний та конгруентний дискурси". Наукові праці Кам"янець-Подільського національного університету. Історичні науки 30 (2020): 39–49.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Ціватий, В. "Європейська система міжнародних відносин і дипломатична практика в період Тридцятилітньої війни (1618-1648 рр.): інституціональний та конгруентний дискурси". Наукові праці Кам"янець-Подільського національного університету. Історичні науки 30 (2020): 39–49.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Ціватий, В. "Європейська система міжнародних відносин і дипломатична практика в період Тридцятилітньої війни (1618-1648 рр.): інституціональний та конгруентний дискурси". Наукові праці Кам"янець-Подільського національного університету. Історичні науки 30 (2020): 39–49.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Інституціональний дискурс"

1

Скриннік, Ю. С. "Дискурсивна варіативність вербальної та невербальної поведінки мовців при зміні соціальних ролей (на матеріалі англійської мови) (дисертація)". Thesis, 2019. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/14648.

Повний текст джерела
Анотація:
Дисертаційна робота присвячена аналізу особливостей функціонування й взаємодії вербальних та невербальних компонентів комунікації при реалізації / зміні соціальних ролей дискурсивною особистістю в інституціональному та побутовому типах дискурсу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Інституціональний дискурс"

1

Ціватий, В. Г. "Зовнішня політика держав Європи доби раннього Нового часу в системі міжнародних відносин XVIII століття: дипломатичні практики та регіонально-інституціональні дискурси". У HISTORY, POLITICAL SCIENCE, PHILOSOPHY AND SOCIOLOGY: EUROPEAN DEVELOPMENT DIRECTION. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-120-6-10.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії