Готові списки джерел за темами / Інституційний

Добірка наукової літератури з теми "Інституційний"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Інституційний".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Інституційний"

1

Pelekhatyy, A. "Інституційне забезпечення бюджетної політики розвитку територій". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 4 (82) (23 грудня 2019): 15–21. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.4.4.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджено особливості формування інституційних механізмів забезпечення бюджетної політики розвитку територій в Україні. Дано визначення бюджетної політики розвитку територій зі сторони інституційного підходу. Розглянуто інтерпретацію основних законів інституційної архітектоніки бюджетного процесу, а саме: закони рівноваги, усереднювання та структуризації. Представлено модель інституційної архітектоніки розвитку територій як системи, що розвивається, і опорними елементами якої виступають інститути та інституції. Досліджено основні складові інституційної архітектоніки бюджетної політики розвитку територій: система інститутів, інституційно-правове забезпечення, інституційно-організаційне забезпечення, адаптивні інструменти реалізації бюджетної політики. Визначено інституційні пріоритети бюджетної політики в межах визначених інституційних рівнів (Перший і найабстрактніший рівень пов’язаний з процесом “модернізації згори”, коли держава визначає вектор соціально-економічного розвитку: Другим рівнем є “модернізація знизу”, що передбачає активізацію базових і похідних інститутів).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Gacim , S., I. Yu Gryshova та O. V. Zhuravlov . "Публічна політика інституційних трансформацій в умовах глобальної пандемії". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (24 лютого 2021): 75–91. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.01.08.

Повний текст джерела
Анотація:
Глобальний світ опинився у складній ситуації структурних зрушень інституційного середовища не тільки на формальному, але й на неформальному рівні під впливом пандемії коронавірусної інфекції. Оцінка процесів формування публічної політики інституційних трансформацій та її вплив в умовах пандемії COVID-19 на економічну систему є динамічним явищем і потребує глибинного міждисциплінарного підходу. Запропоновані теоретичні моделі, які включають різноманітні інституційні чинники. Оцінка моделей дозволила зробити висновок про переважну статистичну значущість інституційних факторів на ефективність економічних трансформацій.Метою статті є визначення основних напрямів публічної політики трансформації економічних систем через призму дослідження «правил гри» (інститутів) і цінностей в умовах пандемії. Наукова новизна полягає в оцінці інституційних трансформацій економіки в умовах глобальної пандемії через призму дослідження інститутів та цінностей, що створює наукове підґрунтя для модернізації управлінських та статистичних концепцій і має на меті запобігти створенню екстрактивного інституційного середовища. Висновки. Для коректного статистичного моделювання варто розглядати економічні процеси через призму нової інституційної теорії, яка дозволяє виявити траєкторії економічного розвитку з урахуванням географічних особливостей, історії, культури і місця політичних еліт. Саме інституційний підхід у статистичному моделюванні дає більш фундаментальне усвідомлення складних процесів переходу від екстрактивних інститутів до інклюзивних. За оцінкою моделі коінтеграції панельних даних нами виявлено тісний довгостроковий зв’язок між такими чинниками, як економічне зростання, витрати на освіту, ефективність урядування, верховенство права та збільшення частки послуг у структурі ВВП. Такі результати підтверджують значущість інституційного середовища для траєкторії економічного розвитку.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Telvak, Vitalii, and Iryna Lozynska. "Ukrainian Historical Institutions in Interwar Poland: the Attempt to Generalise." Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University. Series: History, no. 36 (June 2021): 104–11. http://dx.doi.org/10.31652/2411-2143-2021-36-104-111.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета статті. На основі аналізу різнопланової історіографічної літератури узагальнено інституційну структуру української історичної науки у міжвоєнній Польщі. Методологія дослідження ґрунтується на використанні міждисциплінарного підходу. Виходячи з принципів об’єктивності та історизму, дослідницький акцент зроблено на структурно-функціональному системному аналізі історіографічних фактів і порівняльно-історичному методі. У статті використано евристичні можливості методів періодизації, класифікації і типологізації. Наукова новизна статті полягає у спробі узагальнення інституційної структури української гуманітаристики в Другій Речі Посполитій. Висновки. Українські інтелектуали в Другій Речі Посполитій, подекуди за сприяння представників польської влади, але частіше наперекір її антиукраїнській політиці, загалом добре адаптувалися до наявних у країні суспільно-політичних реалій. Відповідаючи на численні виклики, вони успішно трансформували набутий у попередній період інституційний досвід української гуманітаристики та, попри значні фінансові труднощі, ініціювали створення нових науково-дослідних інституцій, чиї співробітники опрацьовували найбільш перспективні тоді українознавчі проблеми. Специфікою української гуманітаристики в Другій Речі Посполитій був її інституційний поділ між Львовом та Варшавою. І тут, попри насиченість міжособистісних взаємин між галицькими вченими та їхніми наддніпрянськими колегами-емігрантами у польській столиці, так і не вдалося налагодити повноцінної інституційної співпраці. Це призвело до дублювання організаційних структур, котрі нерідко займалися подібною проблематикою. Така ситуація, котра вочевидь не відповідала скромним матеріальним і людським ресурсам тогочасної української науки, мала наслідком неузгодженість наукових проєктів, а іноді – й особистісну конфліктність. Утім, саме наявні у Другій Речі Посполитій українські історичні інституції були перенесені у повоєнному часі емігрантами до країн вільного світу, що дозволило вітчизняній гуманітаристиці перетривати часи комуністичного експерименту на Батьківщині та зберегти інституційну пам‘ять.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Medviedieva, Y. Y. "Контрмодернізаційні особливості соціальної інституціалізації відносин Російської православної церкви і держави: радянський і пострадянський період". Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, № 12(140) (15 листопада 2016): 10. http://dx.doi.org/10.15421/1716132.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено проблемі визначення контрмодернізаційних особливостей інституціалізації відносин Російської православної церкви і держави. Авторкою зроблено висновок про те, що нині в суспільстві так чи інакше вирішується питання взаємодії з церквою, щодо чого сформовано дві соціально-інституційні моделі церковно-державних відносин. Перша з них, яка набула особливої популярності в 90-і роки, зводиться до ліберальної доктрини «вільна церква в секулярному суспільстві». Відповідно до цієї інституційної моделі, церква і держава мають співіснувати в автономних інституційних просторах без взаємного перетину останніх. Тому роль релігійних організацій у суспільстві має бути прирівняною до ролі благодійних або культурно-просвітницьких організацій. Друга інституційна модель передбачає створення інституційних привілеїв для окремих конфесій, яка отримала назву моделі інституційного протекціонізму. З цієї точки зору особливими правами повинні бути наділені «традиційні конфесії», на які держава покладає певні завдання в справах підтримки соціальної моралі, врегулювання міжнаціональних конфліктів і взагалі в усіх проблемних соціальних сферах, де виникають кризи та конфлікти. В цій інституційній моделі церква спонукається до соціального служіння та несення відповідальності перед суспільством і державою.Сучасний соціально-політичний профіль міжінституційної взаємодії є сформованим радянською та пострадянською епохами, і фактично спирається на домодерні засади. А якщо так, то влада має визнати, що ефективна взаємодія з церквою є переважно її прерогативою. Сучасна церква як соціальний інститут є соціальним реліктом радянської держави. Саме тому, якщо держава зацікавлена в соціальній модернізації, вона сама має звільнитися від тієї спадщини минулого, яке заганяє церкву в соціальне гетто.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Zhuravlyov, О. V. "Статистичне оцінювання результативності трансформацій (на прикладі Сінгапуру): інституційний підхід". Scientific Bulletin of the National Academy of Statistics, Accounting and Audit, № 1-2 (20 вересня 2017): 7–14. http://dx.doi.org/10.31767/nasoa.1-2.2017.01.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена актуальній темі статистичного оцінювання результативності трансформаційних зрушень на прикладі Сінгапуру. Використання регресійного аналізу впливу інституційних факторів на економічне зростання показало, що саме інституційне середовище має вагомий статистичний вплив на результативність трансформації національної економіки Сінгапуру. На прикладі статистичного оцінювання впливу інституційних факторів на економічне зростання в Сінгапурі підтверджено, що регресійне моделювання є прийнятим способом оцінювання результатів трансформаційних зрушень.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Forkutsa О., О. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ ІНСТИТУЦІЙНОГО АУДИТУ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ". Theory and Practice of Public Administration 1, № 68 (28 лютого 2020): 144–51. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.01.18.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто теоретичні підходи до забезпечення якості середньої освіти засобами інституційного аудиту. Розкрито сутність інституційного аудиту в освітній сфері та подано його трактування в нормативно-правовій базі України. Проаналізовано процедуру проведення інституційного аудиту в закладах середньої освіти. Аргументовано, що інституційній аудит є принципово відмінним від атестації, яка проводилася в школах і була засобом перевірки і контролю освітнього процесу. Розглянуто основні напрями, за якими здійснюється інституційний аудит в закладах середньої освіти. Проаналізовано досвід розвинутих країн, який стосується оцінювання освітнього процесу в школах. Обґрунтовано потребу упровадження позитивного досвіду розвинутих країн щодо застосування інституційного аудиту в українських реаліях.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Омельяненко, Віталій. "АНАЛІЗ АРХЕТИПНОГО ВИМІРУ ІНСТИТУЦІЙНО-ЕВОЛЮЦІЙНИХ ТРАЄКТОРІЙ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМНИХ ІННОВАЦІЙ". Public management 21, № 1 (29 травня 2020): 220–33. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)-220-233.

Повний текст джерела
Анотація:
Історія сучасної України є періодом значних трансформа- цій усіх сфер суспільного життя. Тренди геополітики вимагають глибокої змістовної трансформації всіх сфер держави. А вона, в свою чергу, вимагає розробки відповідних стратегій з метою забезпечення конкурентоспромож- ності України та забезпечення суб’єктності. Це можливо реалізувати через підвищення якості управління державними ресурсами на основі системних рішень через інституційний підхід. Однак у практиці публічного управління України зазначені аспекти міждисциплінарного підходу до розуміння бази інституційних трансформацій практично не мають практичного втілення в рамках реформ, що призводить до втрати як їх інноваційного потенціалу, так і наявного соціального капіталу (психосоціальний потенціал за Е. Афоні- ним). Отже, маловивченими залишаються питання методології розробки ці- леспрямованих змін інституціональної структури як детермінанти систем- ної цілісності, вирішення проблеми оцінки взаємного впливу змін окремих інститутів та аналізу динаміки всієї інституціональної структури. Проана- лізовано архетипні фактори функціонування макросистем, на які необхідно звернути особливу увагу для пошуку найбільш ефективних зусиль (ресур- сів) в межах застосування концепції інституційно-еволюційних траєкторій впровадження системних інновацій. Розглянуто архетипну методологію до визначення основ формування інституційно-еволюційних траєкторій впро- вадження системних інновацій. Доведено, що фактори успішності реформ як системних інновацій пов’язані не тільки зі змінами структур та функцій інституціонального механізму держави, а насамперед з соціальними чинни- ками. Визначено, що фактором успішності системних інновацій є створення унікального середовища, що ґрунтується на поєднанні технологічно-іннова- ційного базису, економіки та соціально-культурної системи. Обґрунтовано, що для втілення ідей та потенціалу системних реформ в реальні інновації, тобто реалізації в соціально-економічному просторі країни, потрібен спектр об’єктивних і суб’єктивних причин, зокрема культурна “підтримка” іннова- цій відіграє досить важливу роль.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Бондар, О. "Інституційний вимір місцевого самоврядування". Освіта регіону, № 4 (2011): 166–70.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Komarov, V., T. Kurovskaya та М. Yaremenko. "Імплементація міжнародних норм у сфері інтелектуальної власності в національну практику в контексті підвищення ефективності інституційного середовища". Озброєння та військова техніка 19, № 3 (25 вересня 2018): 52–58. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2018.3(19).52-58.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто систему нормативно-правового забезпечення охорони та захисту прав у сфері інтелектуальної власності на міжнародному рівні, охарактеризовано міжнародний інституційний контекст охорони та захисту прав інтелектуальної власності, а також розглянуто інституційне забезпечення державного регулювання у сфері інтелектуальної власності на національному рівні. Проаналізовано особливості міжнародних угод та конвенцій у сфері функціонування інтелектуальної власності в глобальному контексті, досліджено участь у них України. На підставі наведених положень сформовано висновки щодо сучасного стану інституційного середовища інтелектуальної власності в Україні, обґрунтовано необхідність гармонізації українського законодавства у сфері інтелектуальної власності з міжнародними нормами та стандартами. Подано пропозиції щодо вдосконалення процесу імплементації міжнародних стандартів у сферіінтелектуальної власності у вітчизняну практику.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Дерлиця, А. Ю. "ІНСТИТУЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНОГО ВИБОРУ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 61 (22 грудня 2020): 99–106. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-61-15.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто інституційні аспекти функціонування суспільних фінансів. Метою робо-ти є дослідження інституційного механізму суспільних фінансів на етапі реалізації суспільного вибору через призму трансакційних і трансформаційних витрат. З’ясовано, що трансакційні витрати є ключовою рисою, яка дозволяє оцінити ефективність певного інституційного механізму. Вказано, що на етапі реалізації сус-пільного вибору важливу роль відіграють також трансформаційні витрати, пов’язані з безпосереднім пере-творенням факторів суспільного виробництва у блага і послуги, забезпечувані бюджетними установами. За-уважено, що інституційні механізми справляння податків, здійснення державних запозичень, розрахунково-касового обслуговування суспільних фінансів не призводять до вироблення певного блага, виступаючи лише об-слуговуючими підсистемами, необхідними для здійснення суспільного виробництва бюджетними установами освіти, охорони здоров’я, культури, підтримки правопорядку. Акцентовано увагу на необхідності впроваджен-ня у науковий обіг поняття “суспільні трансакційні витрати” (public transaction costs), оскільки вони є анти-подом суспільних благ (володіючи аналогічними властивостями) − їх тягар розподіляється одночасно на усе суспільство при неможливості уникнення шкоди з боку окремого індивіда, яка розмивається в загальній си-стемі суспільних фінансів. Проведений огляд наводить на думку про надмірний рівень суспільних трансакційних витрат в Україні. Свідченням цього є високий рівень відсотків на ринку облігацій внутрішньої державної пози-ки, поширеність неформальних трансакцій і корупційних явищ у сфері державної власності, фіскального адміністрування, функціонування бюджетних установ. Наголошено на необхідності здійснення заходів, спря-мованих на інституційну оптимізацію суспільних трансакційних витрат. Зазначено, що цьому сприятиме за-безпечення прозорості та публічності у доступі до деталізованої інформації щодо усіх трансакцій бюджет-них установ, органів влади і державних підприємств, розкриття інформації про декларації доходів публічних осіб, впровадження громадського фінансового контролю, становлення державно-приватного партнерства у сфері постачання суспільних благ і послуг.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Дисертації з теми "Інституційний"

1

Грицаєнко, Л. Л. "Інституційний механізм Європейського Союзу". Дис. д-ра юрид. наук, КНУТШ, 2009.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Скринька, Д. В. "Право як фактор економічного розвитку (інституційний підхід)". Дис. канд. юрид. наук, КНУТШ, 2004.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Пилипенко, Р. Є. "Інституційний комунікативний простір Німеччини (фахова мова економіки)". Дис. д-ра філол. наук, КНУТШ, 2007.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Маслій, Ігор Володимирович, Игорь Владимирович Маслий та Igor V. Masliy. "Інституційний механізм протидії криміналізації економіки: кримінологічне дослідження". Thesis, Одеса, 2015. http://hdl.handle.net/11300/1922.

Повний текст джерела
Анотація:
Маслій І.В. Інституційний механізм протидії криміналізації економіки: кримінологічне дослідження: дис. ... к. ю. н. 12.00.08 / І.В. Маслій; Нац. ун-т "Одеська юридична академія". - 2015. - 228 с.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2015. Дисертація присвячена кримінологічному дослідженню інституційного механізму протидії криміналізації економіки. Розглянуто кримінологічні особливості детермінації економічної злочинності в інституціональному аспекті. Дано кримінологічну та інституційно-правову характеристику економічної злочинності, організованим формам злочинної діяльності та корупційної злочинності у сфері економіки як протиправних соціальних інститутів. Визначено поняття та зміст інституційного механізму протидії криміналізації економіки. Окреслено функції державних спеціалізованих суб’єктів (інституцій) протидії криміналізації економічних відносин в Україні; дано оцінку інституційно-правового забезпечення антикорупційних заходів у механізмі протидії криміналізації економіки; розроблено пропозиції щодо удосконалення правового та інформаційного забезпечення взаємодії та координації діяльності суб’єктів протидії економічній злочинності.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 – уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. – Национальный университет «Одесская юридическая академия», Одесса, 2015. Диссертация посвящена криминологическому исследованию институционального механизма противодействия криминализации экономики. Исследованы криминологические особенности детерминации экономической преступности с использованием институциональной методологии; дана криминологическая и институционально-правовая характеристика экономической преступности, а также преступности в финансовом секторе экономики; охарактеризованы организованные формы преступной деятельности и коррупционной преступности в сфере экономики. Криминализация экономики определена как социальный деструктивный процесс, в рамках которого легальные экономические институты приобретают черты теневых и /или криминальных в связи с распространением правонарушений или преступлений экономической направленности, корыстно мотивированных посягательств на законную деятельность субъектов хозяйствования, которые приводят к негативным последствиям в виде материального ущерба. Среднестатистический незначительный удельный вес экономической преступности в общей структуре преступности отражает результаты деятельности правоохранительных органов по выявлению и документированию отдельных преступлений, но не свидетельствует о низком уровне корыстно-хозяйственной преступности. Институциональная природа экономических преступлений и высокий, как правило, социальный статус «беловоротничковых» преступников позволяют путем «отмывания» превращать теневые или криминальные доходы в легальные, что способствует латентности этого вида преступности. Институциональный механизм противодействия криминализации экономики определен как система государственных органов со специальными и общесоциальными функциями, находящихся в организационно-правовом и информационном взаимодействии и координации с целью снижения интенсивности процессов криминализации экономики, ограничения негативного воздействия преступности на финансовую и экономическую безопасность государства. По результатам исследований охарактеризованы функции государственных специализированных субъектов противодействия криминализации экономических отношений в Украине; дана оценка институционально-правового обеспечения антикоррупционных мер противодействия криминализации экономики; разработаны предложения по совершенствованию правового и информационного обеспечения взаимодействия и координации деятельности субъектов противодействия экономической преступности. На основе функционального критерия выделена следующая система органов противодействия криминализации экономики: органы, осуществляющие контрольно-регулятивные функции в сфере экономики; органы, выполняющие охранительную функцию; органы правосудия.Учитывая реформирование органов прокуратуры, а также изменение их функциональной нагрузки, предложено функцию осуществления оперативной координации противодействия экономической преступности возложить на Министерство внутренних дел Украины.
Thesis to obtain the degree of candidate of legal sciences, specialty 12.00.08 – criminal law and criminology; criminal executive law. – National University “Odessa Academy of Law “, Odessa, 2015. The thesis describes the criminological study of the institutional mechanism to counteract criminalization of economy. Criminological peculiarities of economic crime determination from an institutional perspective are considered. The author provides the criminological and institutional legal characteristics of economic crime, organized forms of crime and corruption crimes in economics as types of illegal social institutions; the concept and content of the institutional mechanism to counteract criminalization of economy are defined. Based on the results of the study the author outlines the functions of specialized state subjects (institutions) combating the criminalization of economic relations in Ukraine; the assessment of institutional and legal foundation for anti-corruption actions in the mechanism to counteract criminalization of economy is described; the author suggests ways to improve the legal and informational support of interaction and coordination of activities in combating economic crime.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Манойло, Джульєтта Олександрівна. "Інституційний дизайн політичної опозиції в країнах перехідних демократій". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/16199.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Самсонов, М. І. "Сучасні тенденції розвитку банківського нагляду та регулювання: інституційний аспект". Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/59221.

Повний текст джерела
Анотація:
На сьогоднішній день однією з загальносвітових тенденцій в розвитку сучасних наглядових систем є консолідація зусиль державних органів з метою нагляду за ринком фінансових послуг. Поряд з цим пріоритетним стає дотримання принципу ефективності організаційної структури – досягнення цілей банківського нагляду за найменших витрат. Вибір організаційної побудови банківського нагляду визначається, в першу чергу, національними особливостями соціально-економічного розвитку країни, та зокрема, принципами функціонування її фінансового ринку і системою нагляду за ним.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Самсонов, М. І. "Сучасні тенденції розвитку банківського нагляду та регулювання: інституційний аспект". Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/63282.

Повний текст джерела
Анотація:
На сьогоднішній день однією з загальносвітових тенденцій в розвитку сучасних наглядових систем є консолідація зусиль державних органів з метою нагляду за ринком фінансових послуг. Поряд з цим пріоритетним стає дотримання принципу ефективності організаційної структури – досягнення цілей банківського нагляду за найменших витрат.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Костюченко, Надія Миколаївна, Надежда Николаевна Костюченко та Nadiia Mykolaivna Kostiuchenko. "Корупція як інституційний бар'єр на шляху країни до сталого розвитку". Thesis, Видавництво СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7943.

Повний текст джерела
Анотація:
На шляху до збалансованого соціо-еколого-економічного розвитку України необхідне закріплення ефективних неформальних інститутів, що відповідають меті досягнення сталого розвитку, та активізація формальних інститутів задля досягнення зазначеної мети. Крім того має зростати відповідальність органів державної влади перед громадськістю. І вирішальне значення на шляху країни до сталого розвитку має обмеження корупції як фактору, що дезінтегрує суспільство та деформує дію інститутів сталого розвитку. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7943
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Пластун, В. Л. "Роль інституційних інвесторів в сучасній моделі розвитку фінансової системи". Thesis, Нова економіка, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/63672.

Повний текст джерела
Анотація:
Робота присвячена ролі інституційних інвесторів в сучасній моделі розвитку фінансової системи.
This paper is about the role of institutional investors in modern model of financial system development.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Бурдін, М. Ю., M. Yu Burdin, ORCID: http://orcid org/0000-0002-6748-3321, ResearcherID: B-8227-2018 та М. Ю. Бурдин. "Регулювання земельних відносин в Україні (друга половина XVII – ХХ ст.): історико-правовий та інституційний виміри : дис". Thesis, Харків, 2017. http://dspace.univd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2862.

Повний текст джерела
Анотація:
Бурдін, М. Ю. Регулювання земельних відносин в Україні (друга половина XVII – XX ст.): історико-правовий та інституційний виміри : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.01 / М. Ю. Бурдін ; Нац. юрид. ун-т імені Ярослава Мудрого. – Харків, 2017. – 473 с.
Роботу присвячено системному аналізу ґенези змісту поняття «земельні відносини», його впливу на розвиток сучасних державотворчих процесів в Україні. У контексті аналізу напрацювань істориків права минулих поколінь та сучасної наукової думки досліджено еволюцію галузевої належності норм, що регулювали земельні відносини, на підставі чого визначено особливості правового режиму землі як об’єкту публічно-правових та приватноправових (майнових) відносин. В контексті сучасних уявлень та надбань загальної концепції правового становища охарактеризовано статус суб’єктів владних повноважень, які упорядковували земельні відносини на теренах України з часів формування Української козацької держави до розпаду Союзу РСР та відродження незалежної України. Показано в історико-правовій площині динаміку розвитку юридичного, соціального та іншого становища власників та користувачів земельної власності на теренах України протягом означеного в дослідженні періоду. Продемонстровано тенденції й особливості, а також виявлено відмінності у проведенні земельної політики та практики правового впливу на аграрні відносини в українських землях.
The thesis is focused on the system analysis of the genesis of the content of “land relations”, its impact on the development of the modern state and creative processes in Ukraine. In the context of the analysis of the developments of law historians of past generations and modern scientific thought the author has researched the evolution of branch belonging of the norms that regulated land relations, and on this basis the author has determined the peculiarities of the legal regime of the land as an object of public and legal, private and legal (property) relations. In the context of modern ideas and achievements of the general concept of the legal situation the author has characterized the legal status of the subjects of authoritative powers that regulated land relations in Ukraine since the formation of the Ukrainian Cossack state till the collapse of the USSR and the revival of the independent Ukraine. Within historical and legal scope, the author has demonstrated the dynamics of the development of legal, social and other status of owners and users of land ownership in Ukraine during the period stated in the research. The author has demonstrated the tendencies and characteristics, as well as he found out differences in the conduction of land policies and practices of legal impact on agrarian relations in the Ukrainian lands.
Диссертационное исследование посвящено системному анализу понятия «земельные отношения», его влияния на развитие процессов государственного строительства в Украине. В контексте юридической мысли прошлого и современных историко- правовых достижений исследована эволюция отраслевой принадлежности юридических норм, регулирующих земельные отношения, на основании чего определены особенности правового режима земли как объекта публично- правовых и частноправовых (имущественных) отношений. При этом обращено внимание на то, что с момента ликвидации Гетманщины и до средины ХІХ столетия юридическое упорядочение оборота земли в преимущественной мере происходило в рамках публичного права. Со второй половины ХІХ столетия правовое регулирование земельных отношений на территории Украины постепенно протекает в рамках частного права, что подстегнуло существенное развитие сельского хозяйства и укрепления института частной собственности на землю. Дана историко-правовая оценка поражения Украинской революции 1917- 1921 годов в контексте подходов субъектов украинского государствообразования к решению «земельного вопроса». Подчеркнуто, что одной из существенных причин ликвидации украинской государственности стали существенные просчеты правительства Директории в правовом понимании сущности земельной собственности, места и роли национальной буржуазии, а также недооценка угрозы со стороны российской социалистической идеологии, пропагандирующей социализацию земли. Учитывая существующие представления о правовом положении субъектов права, охарактеризованы юридический статус субъектов властных полномочий, которые регламентировали земельные отношения на территории Украины со времен формирования Украинского казацкого государства до момента распада СССР и возрождения независимой Украины. Показано в историко-правовой ретроспективе динамику развития юридического и социального положения собственников и пользователей земли на территории Украины в течение рассматриваемого в исследовании исторического периода. Обращено внимание на то, что базовым концептуальным отличием современного украинского земельного права от правового обеспечения земельных отношений со времен античности до ХХ столетия является то, что современная практика приобретения права собственности на землю никоим образом не обусловлена социально-политическим положением человека. В свою очередь, ретроспективный анализ правового регулирования земельных отношений в прошлом, а также исторический опыт в сфере землепользования говорят о том, что социальное и политическое неравенство прямо влияло на юридическую возможность приобретения права собственности на землю. Отмечено, что развитие земельных отношений в Украине в рассматриваемый период в целом можно считать поступательным. Вместе с тем, периодическое внешнее вмешательство иностранной юрисдикции приводило к спорадической деградации правового менталитета украинского народа, появления чувства бесперспективности борьбы за свои права, непонимания европейских подходов к решению вопросов в сфере реализации права собственности на землю, как одного из основных и системообразующих показателей отечественного государственного строительства. Результатами этого, а также несовершенства законодательства, на данный момент созданы условия, когда насильственные подходы к решению противоречий, в частности в аграрной сфере, превалируют над цивилизованными, гуманистическими и правовыми. В большинстве демократических государств мира правовое регулирование земельных отношений осуществляется на основании диспозитивного метода правового регулирования, т.е. равенства государственной формы собственности на землю наравне с другими (в первую очередь, с частною), равных правовых возможностей и одинакового правового статуса субъектов правоотношений; тогда как в недемократических, тоталитарных государствах, независимо от конкретного исторического периода, наблюдается правовое неравенство в земельных отношениях между государством и иными субъектами права.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Книги з теми "Інституційний"

1

Романюк, Анатолій. Порівняльний аналіз політичних систем країн Західної Європи: інституційний вимір. Львів: Тріада плюс, 2004.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Посельський, В. К. Європейський Союз: інституційні основи європейської інтеграції. Київ: Смолоскип, 2002.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Посельський, В. К. Європейський Союз: інституційні основи європейської інтеграції. Київ: Смолоскип, 2002.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Посельський, В. К. Європейський Союз: інституційні основи європейської інтеграції. Київ: Смолоскип, 2002.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Микієвич, М. Інституційне право Європейського Союзу у сфері зовнішньої політики та безпеки. Львів: Львівський національний університет ім. І.Франка, 2005.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Дудко, І. Д. Інституційне й управлінське забезпечення зовнішньополітичної стратегії США в умовах постбіполярності. Київ: КНЕУ, 2007.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Жабенко, Олександр, Вікторія Муромець, Ірина Регейло, Юрій Скиба, Ганна Чорнойван та Ольга Ярошенко. Теоретичні основи розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України у контексті розширення інституційної автономії. Редактор Юрій Скиба. Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, 2020. http://dx.doi.org/10.31874/978-617-7486-40-3-2020.

Повний текст джерела
Анотація:
Аналітичні матеріали (препринт) присвячено проблемі розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України в контексті розширення інституційної автономії. Авторами на основі аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових праць визначено й обґрунтовано теоретичні основи (гіпотези, закономірності, тенденцій, принцип) розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України. Запропоновано розвиток науково-педагогічного потенціалу здійснювати за рівнями (інституційний, особистісний) та компонентами (інтелектуальний, емоційний, духовний). Обґрунтовано інноваційні педагогічні технології (супервізія, теленаставництво, ситуативне навчання та ін.) розвитку науково-педагогічних працівників. Уточнено підходи до оцінювання наукової активності науково-педагогічних працівників відповідно до концепції бібліометрики та концепції досконалості у вищій освіті та дослідженнях. Упровадження аналітичних матеріалів (препринту) сприятиме залученню розробників освітньої політики, керівників закладів вищої освіти, науковців, науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти до теоретичних основ розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України з метою розроблення стратегій розвитку університетів, підвищення їх рейтингу та конкурентоспроможності в Європейському просторі вищої освіти. Для розробників освітньої політики, науковців, керівників закладів вищої освіти, науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Мошенський, С. З. Фондовий ринок та інституційне інвестування в Україні: вплив на інвестиційну безпеку держави. Житомир, 2008.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Організаційно-економічний механізм розвитку регіону: трансформаційні процеси регіону та їх інституційне забезпечення. Тернопіль: Економічна думка, 2003.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Зінченко, Віктор, Наталія Базелюк, Михайло Бойченко, Людмила Горбунова, Сергій Курбатов, Юрій Мєлков, Оксана Шипко та Віктор Зінченко. Стратегії вищої освіти в умовах інтернаціоналізації для стійкого розвитку суспільства : монографія. Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, 2020. http://dx.doi.org/10.31874/978-617-7486-36-6-2020.

Повний текст джерела
Анотація:
У монографії узагальнено результати наукового дослідження «Стратегії вищої освіти в умовах інтернаціоналізації для стійкого розвитку суспільства». Основну увагу приділено глобальним інституційним трансформаціям, міжнародній публікаційній активності, розвитку системи освіти України у світлі зміни поколінь, трансформативним стратегіям вищої освіти, проблемі якості, гуманістичним та особистісним інтенціям вищої освіти, комунікаційній складовій вищої освіти. Упровадження монографії сприятиме підвищенню рівня і якості інтернаціоналізації вищої освіти України, формуванню світоглядного підґрунтя для стимулювання і забезпечення стійкого розвитку суспільства, підвищенню соціальної відповідальності вищої освіти і зміцненню її функції служіння суспільству. Для науковців у галузі вищої освіти, філософії освіти і педагогіки, викладачів, докторантів, аспірантів і студентів закладів вищої освіти.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Інституційний"

1

Радіонова, Ірина Федорівна, та Юлія Борисівна Мальковська. "ІНСТИТУЦІЙНИЙ ДИЗАЙН МАКРОФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ДЛЯ СТАБІЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ". У Економіка невизначеності: зміст, оцінювання, регулювання, 52–76. KROK University, 2021. http://dx.doi.org/10.31732/eu-cer-3.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Muzyka, Natalya. "ІНСТИТУЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ." In Theoretical foundations of engineering. Tasks and problems, 18–50. International Science Group, 2021. http://dx.doi.org/10.46299/isg.2021.mono.tech.iii.1.2.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Інституційний"

1

Зельцер, Максим. "ІНСТИТУЦІЙНИЙ РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ АЗІЇ НА ПРИКЛАДІ АСЕАН". У WISSENSCHAFTLICHE ERGEBNISSE UND ERRUNGENSCHAFTEN: 2020, chair Артем Іванов. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/25.12.2020.v4.13.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Кавин, Ярослав. "ФОРМУВАННЯ ІНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВОЇ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ". У GRUNDLAGEN DER MODERNEN WISSENSCHAFTLICHEN FORSCHUNG, chair Святослав Кавин, Ольга Кавин та Богдан Кавин. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-10.09.2021.25.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Басенко, Р. О., та Г. М. Аванесян. "Децентралізація в Україні: правові та інституційні аспекти впровадження". У LEGAL SCIENCES: RESEARCH AND EUROPEAN INNOVATIONS. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-074-2-1.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Корнієвський, С. В. "Інституційно-правове забезпечення розвитку міжрегіонального співробітництва в Україні". У NEW IMPULSES FOR THE DEVELOPMENT OF PUBLIC ADMINISTRATION AND E-GOVERNMENT: RESEARCH ISSUES. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-147-3-1.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Положешна, І. В. "Застосування кадрового механізму для створення інституційно спроможних територіальних громад". У PUBLIC ADMINISTRATION: EUROPEAN DEVELOPMENT STRATEGIES. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-045-2-26.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Зінченко, О. І. "Сучасний стан та перспективи розвитку інституційно-правових інструментів захисту національного інформаційного простору в Україні". У SCHOLARLY DISPUTES IN PHILOSOPHY, SOCIOLOGY, POLITICAL SCIENCE, AND HISTORY AMIDST GLOBALIZATION AND DIGITALIZATION. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-181-7-12.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити розширені добірки на тему "Інституційний" для конкретних типів джерел:
Статті в журналах Дисертації
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії