Добірка наукової літератури з теми "Інноваційно-інвестиційна діяльність підприємств"

У статті розглядається вплив інноваційної діяльності на фінансову децентралізацію регіонів, вплив Національного фонду досліджень, грантів, кластерів на інноваційний розвиток країни. Обґрунтовано, що в розробці інноваційно-інвестиційної моделі країни зобов'язані брати участь держава, регіони, використовуючи індикативне планування. Інноваційно-інвестиційна непривабливість - найбільша загроза розвитку України.Пропонується запланувати підприємствам держзамовлення, враховуючи ефект від інновацій, вибираючи найбільш важливі і корисні харчові продукти і технології на конкурсній основі. Доведено, що умовою отримання субсидій від держави повинна бути підтримка малого і середнього бізнесу, інноваційна і екологічна діяльність в регіонах.На сьогоднішній день, перед кожним індивідуумом, підприємствами, регіонами, країнами в цілому гостро стоїть проблема інноваційної діяльності. В епоху глобалізації науково-технічної революції, якщо не застосовувати новації - це означає приректи свою продукцію або послуги на відсталість і знизити конкурентоспроможність, гірше - банкрутство. Тому, важливо приділяти увагу вирішенню проблем інноваційного розвитку регіонів, адже це запорука розвитку.Фінансова децентралізація регіонів передбачає наповнення місцевих бюджетів, перевищення витрат. Це передбачає пошук найбільш ефективних витрат, які здатні приносити значні надходження і забезпечити розвиток регіону в майбутньому.Ресурс наповнення місцевих бюджетів за рахунок продажу земель майже вичерпаний. Неможливо нескінченно поповнювати бюджет за рахунок продажу землі, ціна якої іноді знижується і сприяє розвитку корупції. Плата за землю повинна йти на поліпшення її стану, на природоохоронні заходи.Найважливішим джерелом наповнення бюджету повинна стати інноваційна діяльність, забезпечить стабільне зростання економіки регіону. Це не суперечить створенню інноваційно-інвестиційної моделі розвитку держави.

У результаті проведених досліджень можна сформувати висновки та вимоги до методологічного забезпечення конкурентної діагностики І-ІСП: запропонований до практичного використання підхід базується на математичному апараті теорії розпізнавання образів; для порівнянності даних необхідно обрати підприємства, які працюють в одній галузі; система показників І-ІСП формується так, щоб уникнути дублювання інформації різними показниками; обов'язкова наявність в ознаковому діагностичному просторі відносних показників; діагностика інноваційно-інвестиційної конкурентоспроможності підприємства (І-ІКП) має багатоконтурний ареал; ознаковий простір має містити, на відміну від запропонованих раніше, інтегральні показники, які відображають кілька аспектів інноваційно-інвестиційної спроможності підприємства; кількість інтегральних показників ознакового простору не може перевищувати трьох з погляду ймовірності помилки багатомірного розпізнавання; вхідна інформація для розрахунку інтегральних показників ознакового простору має бути доступна не тільки по підприємству, що діагностується, але й по підприємствах, які формують класи розпізнавання.

Результати проведених досліджень дозволили предметно розглянути, узагальнити та доповнити понятійно-категоріальний апарат теорії інноваційного інвестування через тлумачення дефініції поняття: "інноваційно-інвестиційна спроможність підприємства". Практична значущість отриманих результатів полягає у більш обґрунтованому застосуванні відповідних механізмів, методичного інструментарію для управління інноваційно-інвестиційною спроможністю підприємства.

Однією з найбільш гострих проблем економічного розвитку України на сучасному етапі є завдання реструктуризації та росту виробничого сектору економіки, налагоджування механізмів фінансування інноваційно-інвестиційних процесів. Пропонуються різні підходи та засоби для відновлення й якісної перебудови виробництва за рахунок залучення інвестицій в реальний сектор економіки. Аналіз господарської практики свідчить, що сучасні темпи інноваційного розвитку вітчизняних промислових підприємств є вкрай незадовільними. Не дивлячись на те, що впровадження інновацій на промислових підприємствах є одним з засобів удосконалення структури виробництва, підтримки високих темпів розвитку та рівня прибутковості, інновації досі не стали вагомим інструментом підвищення конкурентоспроможності в машинобудуванні України. Це обумовлено низкою внутрішніх та зовнішніх факторів, серед яких найбільш вагомим є недосконалість процесу управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємств (ІІД).

Запропоновані показники мають самостійне значення в процесі діагностики інноваційно-інвестиційної спроможності підприємства, можуть служити результатом оцінки окремих компетенцій підприємства в інноваційно-інвестиційній сфері.

Запропоновані показники мають самостійне значення в процесі діагностики інноваційно-інвестиційної спроможності підприємства. Всі вони можуть служити результатом оцінки окремих компетенцій підприємства в інноваційно- інвестиційній сфері на конкретний момент часу, можуть бути розраховані і проаналізовані у динаміці, а також на основі побудованого динамічного ряду можуть бути спрогнозовані на майбутній період.

У роботі досліджено питання управління формуванням інвестиційних ресурсів підприємства. Метою даної роботи є аналіз існуючих теоретичних підходів до управління інвестиційною діяльністю підприємства, обґрунтування теоретичної бази формування системи управління інвестиційною діяльністю підприємств України, проведення власного дослідження на основі фінансових показників конкретного підприємства, зауважити недоліки та вказати на перспективи розвитку інвестиційної діяльності підприємства. Надано рекомендації, щодо розробки механізму управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства, що враховує специфіку інноваційної діяльності та дозволяє приймати оптимальні рішення щодо вкладень у інновації.

У роботі запропоновано застосувати показник ефективності використання грошових коштів, що характеризує фінансові можливості підприємства для здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності. Він поєднує такі компетенції підприємства в інноваційно-інвестиційній сфері, як: акумулювання фінансових і матеріальних ресурсів для здійснення інноваційної діяльності; активне маневрування інвестиційними ресурсами (оптимізації фінансових потоків щодо реалізації інвестиційних проектів і програм).

Запропонована модель дозволяє врахувати ризики, характерні для будь-якого інноваційно-інвестиційного проекту, визначити ймовірність недоодержання суми прибутку в заданому інтервалі втрат. Це забезпечує одержання більш повної й об'єктивної інформації про ступінь ризикованості тієї або іншої проектної пропозиції, що підвищує ефективність прийняття рішень щодо управління інноваційно-інвестиційною спроможністю підприємства.

У дисертаційній роботі досліджено теоретичні та розроблено практичні підходи до формування організаційно-економічного механізму управління інноваційно-інвестиційними процесами на газотранспортних підприємствах. Проаналізовано сучасний стан газотранспортних підприємств України, обґрунтовано найважливіші пріоритети та запропоновано можливі шляхи їх інноваційного розвитку. Досліджено діючий організаційно-економічний механізм управління інноваційно-інвестиційними процесами на газотранспортних підприємствах та доведено його недосконалість і низьку ефективність використання. У роботі запропоновано і обґрунтовано організаційні та економічні засади дифузії інноваційно-інвестиційного капіталу в об’єкти газотранспортної інфраструктури та розроблено методичні підходи щодо дезінтеграції газотранспортних тарифів і оцінки ефективності інноваційно-інвестиційних проектів у газотранспортній сфері. Розроблено структурно-логічну схему та основні елементи організаційно-економічного механізму управління інноваційно-інвестиційними процесами на газотранспортних підприємствах. Запропоновано загальну модель для економічної оцінки інноваційно-інвестиційних проектів досліджуваних підприємств у рамках методу дисконтування грошових потоків.
Диссертация нацелена на исследование теоретических и разработку практических подходов к формированию организационно-экономического механизма управления инновационно-инвестиционными процессами на газотранспортных предприятиях. На основании исследования и обобщения литературных источников уточнены понятия «инновационно-инвестиционная деятельность газотранспортных предприятий», «жизненный цикл газотранспортного предприятия», «диффузия частного инновационно-инвестиционного капитала», «организационно-экономический механизм управления инновационно-инвестиционной деятельностью». Определены основные тенденции инновационного развития, осуществлены анализ и обобщение принципов управления инновационно-инвестиционной деятельностью газотранспортных предприятий. В работе обоснованы приоритеты инновационного развития газотранспортных предприятий и рассмотрены возможные пути их реализации. Исследованы динамика тарифов на транспортировку и поставку природного газа, а также методы формирования таких тарифов в международной практике и в Украине. Выполнен анализ современного состояния газотранспортных предприятий Украины и выделены внутренние и внешние факторы, определяющие перспективы их развития. Обоснована взаимосвязь между этапами организационно-структурных трансформаций, стадиями жизненного цикла и периодами инвестиционной активности. На основании предложенного критерия интенсивности инновационно-инвестиционной активности выделены интервалы высокой, низкой и критически низкой инновационно-инвестиционной активности отечественных газотранспортных предприятий. Исследован действующий организационно-экономический механизм управления инновационно-инвестиционными процессами на газотранспортных предприятиях, его структурно-функциональное построение и осуществлен качественный логико-структурный анализ эффективности функционирования отдельных подсистем. Установлена низкая эффективность использования существующего механизма управления в целом и всех его структурно-функциональных составляющих в частности. Доказана необходимость внедрения организационноинновационных изменений в деятельность предприятий, которые входят в состав ITC Украины и предложены основные направления таких изменений. В результате исследований разработаны концепция и организационноэкономические основы диффузии инновационно-инвестиционного капитала в объекты газотранспортной инфраструктуры, методические подходы относительно дезинтеграции газотранспортных тарифов. Предложена модель для оценки эффективности инновационноинвестиционных проектов в рамках метода дисконтирования денежных потоков. Разработан усовершенствованный организационно-экономический механизм управления инновационно-инвестиционными процессами на газотранспортных предприятиях.
Thesis is devoted to research of theoretical and development of practical approaches to formation of organizational and economic management mechanism of innovation and investment processes in gas transportation enterprises. The current state of Ukraine’s gas transportation enterprises was analyzed. The most important priorities of innovative development of these enterprises were substantiated and possible implementation ways were discussed. Current organizational and economical mechanism of management of innovation and investment processes on gas transportation enterprises was investigated, low efficiency of its use has been proven. The thesis presents methodological approach to disintegration of gas transportation tariffs disintegration gas transportation tariffs and approach to evaluate efficiency of innovation and investment projects in gas transportation field. Structural and logical scheme and individual elements of the organizational and economic management mechanism innovation and investment processes on gas transportation enterprises was developed. The general model for economic evaluation of innovation and investment projects on investigated enterprises within the framework of discounted cash flow method.