Добірка наукової літератури з теми "Інноваційно активні промислові підприємства"

Мета. Метою дослідження є поглиблення методологічного підґрунтя та розробка методичного підходу до аналізу інтелектуального потенціалу управлінців в контексті формування і використання професійних компетенцій в умовах інноваційно-активних промислових підприємств. Методика. Дослідження базується на теоретичних і методологічних положеннях, висвітлених у працях класиків економічної та управлінської науки, вітчизняних і зарубіжних вчених у сфері управління інтелектуальним потенціалом промислових підприємств. У процесі дослідження використовувались кількісні і якісні методи збору та аналізу даних і інформації; аналітичного, ситуаційного аналізу і синтезу; порівняльного аналізу, узагальнення наукового досвіду сучасних теоретичних досліджень; формалізації, системно-комплексний підхід. Результати. Розглядається підхід щодо формування ключових компетенцій менеджерів різного рівня в ході вищої освіти та в процесі набуття практичного досвіду. Виокремлено джерела формування професійних компетенцій менеджерів вищої та середньої ланки інноваційно-активних підприємств. Розроблено методичний підхід до дослідження компетенцій для інноваційного менеджменту. Сформовано модель, яка реалізує теоретико-концептуальний підхід щодо порівняльного дослідження інтелектуального потенціалу керівників різних рівнів. Окреслено низку основних заходів організаційно-економічного характеру, що забезпечують позитивну динаміку розвитку та ефективного використання інтелектуального потенціалу в процесі впровадження моделі компетенцій на підприємстві. Наукова новизна. Запропоновано методичний підхід до аналізу інтелектуального потенціалу промислового підприємства, який, на відміну від загально прийнятих, грунтується на компетентністному підході. При цьому перше інтелектуальний потенціал розглядається в цілісній (холістській) перспективі: у взаємозв’язку з джерелами його формування та його впливом на інноваційну діяльність підприємства, а також інноваційну систему розвитку підприємства. Реалізація вказаного підходу має відіграти вирішальну роль у формуванні: аналітичних компетенцій, заснованих на розумінні соціально-економічних процесів підприємства і механізмів функціонування його зовнішнього середовища; компетенцій, пов’язаних з розробкою, впровадженням та функціонуванням сучасних систем управління підприємством. Практична значимість одержаних результатів: підхід дає змогу виявити значущі для інноваційного розвитку професійні компетенції, які об’єктивно виникають в ході здійснення управлінських функцій на промислових підприємствах, задля підвищення ефективності організаційного навчання післядипломної освіти. Ключові слова: промислове підприємство; інтелектуальний

У статті досліджено статистику ведення інноваційної діяльності промисловими підприємствами в Україні. До уваги було взято дані обсягів впровадження та реалізації інноваційної продукції, витрат і фінансування, а також кількість інноваційно активних підприємств. Статистика вказує на відносно низький рівень інноваційної активності промислових підприємств України в умовах практично повного самостійного фінансування інноваційної діяльності та невпинного зростання собівартості впровадження інновацій на фоні збільшення їх технологічності. Не останню роль у цьому питанні відіграє відповідність загального інноваційного розвитку України світовому рівню, в контексті якого сучасний рівень інноваційної активності, можливо, відповідає зовнішнім умовам. В таких умовах набуває актуальності питання створення умов для стимулювання зростання інноваційної активності на промислових підприємствах України.

У статті розглядаються питання маркетингової підтримки інновацій вітчизняних промислових підприємств в умовах міжнародних економічних відносин. Обгрунтовуються особливості маркетингу інновацій; визначено завдання маркетингу інновацій на різних етапах його впровадження; пропонується послідовність маркетингу інновацій; досліджуються етапи процесу сприйняття інновацій різними групами споживачів.Комерційний успіх інновацій на ринку неможливий без активної підтримки маркетингу. Аналіз вітчизняних та зарубіжних науковців з проблем маркетингу інновацій виявив, що незважаючи на розроблені теоретико-методологічні підходи до формування комплексу маркетингових інновацій, не існує методичних розробок в організації та застосуванні маркетингових інновацій у підприємство.Послідовність впровадження маркетингових нововведень у контексті міжнародних економічних відносин дозволить промисловим підприємствам сформувати ефективну маркетингову стратегію навіть на етапі їх створення. Маркетингові інновації мають відбуватися на всіх етапах інноваційного процесу, що забезпечить конкурентоспроможність інноваційної продукції на міжнародному ринку.Дослідження показали, що основними критеріями, що визначають попит на інновації підприємств в умовах міжнародних економічних відносин, є: здатність задовольнити потреби споживачів; чітка конкурентна перевага; простота використання; можливість перевірити особливості, які зазначені у творі. Інноваційна продукція буде затребувана на ринку, якщо вона матиме хоча б одну унікальну характеристику, яка буде важливою для споживачів.

В статті визначено загальну характеристику економічних ресурсів та напрями їх відтворення. Запропоновано класифікацію економічних ресурсів за видами; виокремлено категорію «відтворювані економічні ресурси», яку утворюють об’єкти основних засобів, нематеріальних активів та інтелектуальний потенціал трудових ресурсів. Геополітичний конфлікт і негативні макропроцеси в країні призвели до суттєвого зниження інноваційної активності вітчизняних підприємств. Проаналізовано напрями капіталовкладень підприємств у відтворення об’єктів економічних ресурсів, таких як основні засоби, нематеріальні ресурси (активи) та зростання рівня інтелектуального потенціалу трудових ресурсів. Визначено частки таких вкладень за роками. Дослідження статистичних даних та вивчення зовнішніх і внутрішніх факторів показало, що відтворення інтелектуальних, нематеріальних і матеріальних ресурсів, а також інтелектуального потенціалу персоналу відбувається на досить низькому рівні. Аналіз джерел фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств за їх частками виявив, що пріоритетним джерелом фінансування інноваційної діяльності є власні кошти. Економічний аналіз показав, що економіка України залишається не сприйнятливою до науково-технічних нововведень через низький рівень виробничої бази промисловості та слабке фінансування державою науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок. Висвітлено вплив різних факторів на інноваційну активність підприємств. Обґрунтовано потребу формування ефективної державної науково-технічної та інвестиційної політики, яка має відбуватися з врахуванням основного фактору економічної динаміки – інновацій, які орієнтовані насамперед на зростання продуктивності праці. Запропоновано проведення прогнозування і моніторингу проблемних аспектів відтворення економічних ресурсів. Планування заходів відтворення дозволить вітчизняним інноваційно активним підприємствам досягти фінансової стабільності, сприятиме підвищенню результативності інтелектуальної праці та її впливу на економічне зростання країни.

Споживчий сектор економіки є неоднорідним за своїм складом і включає в себе як споживання промислових і непромислових товарів, так і споживання різних видів послуг. За результатами проведеного аналізу зроблено висновок про згортання екстенсивного розвитку споживчого сектору економіки України. Кількість працівників, зайнятих на різних підприємствах споживчого сектору за останні сім років зменшилась на 21,42 %. Зростає важливість розвитку споживчого сектору економіки за рахунок інноваційних чинників. Останні десятиріччя характеризуються тенденцією до динамічних змін споживчих уподобань населення. Споживчий сектор можна вважати індикатором соціально-економічної ефективності інноваційної діяльності підприємств. Питома вага інноваційно активних вітчизняних промислових підприємств склала у 2018 р. 16,1% від їх загальної кількості. Питома вага підприємств, що впроваджували інновації у 2018 р. склала 14,1 % від загальної кількості підприємств і за період 2013-2018 рр. знизилась на 3,67 %. Низький рівень питомої ваги інноваційно активних підприємств є негативним чинником розвитку вітчизняної економіки. Активність українських новаторів за період 2014-2018 рр. зросла за кількістю поданих заявок на реєстрацію прав промислової власності на 24,09 %. Збільшилася кількість заявок за напрямом «Інші споживчі товари» (+35,6 % ). Зважаючи на пріоритетність витрат вітчизняних домогосподарств на продукти харчування та одяг і взуття доцільно стимулювати розвиток інновацій на підприємствах харчової та легкої промисловості. Темпи виробництва продукції у текстильному, швейному та шкіряному виробництвах України зростали в період 2014, 2016-2017 рр., і знижувалися у 2015 р. та 2018 р. Змінюються технології, які використовуються для виготовлення одягу. Використовуються цифрові технології віртуальних моделей одягу, технології 3D-друку моделей одягу і взуття. Це дозволяє задовільнити зростаючі вимоги споживацького попиту та економічно раціонально використовувати матеріальні та трудові резерви виробництва.

У статті проведено співставне дослідження загальних тенденцій національної економіки та за видом економічних діяльності «виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів» з позиції кількості інноваційно-активних промислових підприємств, витрат на інновації, кількості упровадженої інноваційної продукції, упроваджених у виробництво технологічних процесів, реалізованої інноваційнопромислової продукції. Висвітлено регіональний вимір інноваційної активності на ринку продукції харчової промисловості. Зроблено висновок про співставні тенденції динаміки показників інноваційної діяльності промислових підприємств як усіх промислових підприємств, так промислових підприємств за видом економічної діяльності «виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів».

Обґрунтовано на основі порівняльного аналізу стан та особливості провадження інноваційної діяльності в Україні та Польщі, спільні й відмінні риси такої діяльності, а також окреслено можливі перспективи підвищення ефективності та подальшого розвитку реалізації інноваційних процесів. Проведені дослідження засвідчують особливості та суттєву різницю в окремих показниках інноваційної діяльності підприємств досліджуваних країн. Зокрема, у 2016–2018 роках частка інноваційно активних підприємств у секторі промислових підприємств Польщі становила 26,1 %, а у сфері послуг – 21,0 %. В Україні частка інноваційно активних підприємств у секторі промислових підприємств з 2010 до 2018 року зросла на 2,6 %, проте за період 2016–2018 років зменшилася з 18,9 до 16,4 % загальної кількості промислових підприємств. Упродовж 2018 року наукові дослідження і розробки в Україні виконувало 950 організацій (найменша кількість за період 2010–2018 років), 48,1 % з яких належали до державного сектору економіки, 36,9 % – до підприємницького та 14,9 % – до вищої освіти.Динаміка зміни внутрішніх витрат на виконання НДР у порівнюваних країнах засвідчує, що за останні три роки аналізований показник у Польщі зріс майже на 43 %, тоді як в Україні – на 45,5 в. п. відповідно. А от порівняно з 2010 роком у Польщі обсяг внутрішніх витрат на виконання НДР збільшився майже у 2,5 раза, тоді як в Україні – у 2,1 раза. Таким чином, спостерігаємо прискорення протягом останніх років темпів зростання обсягів внутрішніх витрат на виконання НДР в Україні, що є певним позитивним фактором.Менш оптимістичною є ситуація в Україні з часткою загального обсягу витрат у ВВП – за 2017 рік вона становила 0,45 в. п. Аналогічний показник у країнах ЄС-28 у середньому становив 2,06 в. п. (що у 4,5 раза перевищує показник України).Проведений аналіз дає можливість зробити висновки, що за умови збереження існуючих тенденцій у кількості виконавців та дослідників, залучених до інноваційної діяльності, наша країна матиме не дуже оптимістичні прогнози щодо покращення інноваційної діяльності.

В статті подано авторський погляд на організацію обліку і аудиту ресурсозберігаючих інновацій на промислових підприємствах. Облік ресурсозберігаючих інновацій проводиться як облік нематеріальних активів або об’єктів інтелектуальної власності. Подано авторський підхід до організації аудиту з урахуванням відповідності ресурсозберігаючих інновацій тесту М. Портера з таких пунктів: зміни в технологіях дозволяють знизити витрати, але при цьому технологічне лідерство підприємства має сталу позицію; завдяки ресурсозберігаючим змінам змінюється і напрям дій ключових факторів витрат; ресурсозберігаючі зміни сприяють покращенню структури підприємства/холдингу.

У статті розглянуті теоретичні положення інноваційного розвитку підприємств із врахуванням світового досвіту. Визначено, що ефективне функціонування технополісів, міст високих технологій (HiTech City), технопарків, науково-технічних альянсів, інноваційних центрів, бізнес-інкубаторів, спеціальних економічних зон, консалтингових фірм і компаній, а також консорціумів, концернів, кластерів, холдингів, фінансово-промислових груп та ін. допомагає вдосконалити галузеву структуру виробництва і прискорити соціально-економічний розвиток підприємств; активно впроваджувати у виробництво вітчизняні і зарубіжні науково-технічні розробки і винаходи з подальшою передачею результатів для широкого використання на внутрішньому та зовнішньому ринку.

У статті розглянуто організаційну структуру регіонального економічного кластера за участю малих підприємств та обґрунтовано переваги державно-приватного партнерства для учасників такого об’єднання. В умовах економічної нестабільності актуальною темою для дослідження є пошук шляхів підвищення конкурентоспроможності регіонів України. Особливої уваги потребують промислові регіони, в яких галузі спеціалізації представлені великими підприємствами із застарілими технологіями виробництва. Рушійною силою для реструктуризації економіки таких регіонів та диверсифікації діяльності підприємств є активізація малого підприємництва. Для стимулювання розвитку промислових регіонів запропоновано створення регіональних економічних кластерів у пріоритетних галузях за участю малих підприємств. Представлена організаційна структура кластера сприяє розв’язанню проблем фінансування, збуту, мінімізації ризику для суб’єктів малого підприємництва, а саме: створення єдиної науково-технологічної платформи виробництва продукції на базі світових інноваційних технологій; забезпечення сприятливих умов для безперервного оновлення виробництва, розширення спектра наявних можливостей розвитку підприємств; розвиток ефективної кооперації як між підприємствами, які є учасниками кластера, так і зі сторонніми організаціями. Перспективною основою для формування успішного регіонального економічного кластера є державно-приватне партнерство. Застосування державно-приватного партнерства під час формування регіональних економічних кластерів дасть змогу малому підприємництву отримати доступ до раніше закритих сфер економіки, збільшити можливості отримання кредитів від вітчизняних і зарубіжних фінансово-кредитних установ під державні гарантії. Перевагами участі держави у кластерних об’єднаннях на основі державно-приватного партнерства є можливість залучити приватний капітал до реалізації регіональних інвестиційних проєктів, підвищити ефективність управління об’єктами державної власності та, зекономивши власні фінансові ресурси, все ж залишитися власником активів.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й запропоновано нове розв’язання наукової проблеми розвитку теоретико-методологічних засад і методичного забезпечення формування та реалізації маркетингової збутової політики інноваційно активних промислових підприємств. Здійснено структуризацію підходів до визначення сутності інновацій; виявлено основні тренди в розвитку інноваційної діяльності в Україні за 2014– 2018 рр.; визначено специфіку, основні принципи та логіко-структурну схему формування й реалізації маркетингової збутової політики інноваційно активних промислових підприємств; удосконалено методологію обґрунтування факторів впливу на їх збутовий потенціал; виявлено закономірності залежності ефективності його використання від циклічності розвитку економіки та рентабельності продажів інноваційної продукції; обґрунтовано детермінанти зростання її рівня; удосконалено методологічне підґрунтя оптимізації джерел фінансування інновацій та структури витрат на маркетинг і збут промислових підприємств, визначення ефективності реалізації інноваційних проектів та конкурентної позиції інноваційно активних промислових підприємств України, вибору ними стратегії реалізації маркетингової збутової політики, формування регіональної збутової мережі, визначення оптимальних меж місткості ринку інноваційної продукції та центрів активізації впливу на цих ринках.
The thesis is aimed to develop theoretical basis methodology and methodical support for forming and realization of the marketing sales policy of innovatively active industrial enterprises of Ukraine. Marketing sales policy of innovatively active industrial enterprises should be simultaneously based on traditional principles of marketing, sales policy, innovation, as well as specific principles among that principles market potentiality, limited rationality, extended cyclicality, advance and parity adjustments were substantiated. Design and implementation of marketing sales policy were proposed to conduct by conforming the determinants of the current level of innovatively active industrial enterprises sales potential and opportunities for its expanding, network and structure innovative production distribution channels transformation, optimization of marketing and sales costs, stage of enterprise and products life cycles, market competitive relations and enterprise competitive position and sales profile, prospects of cooperation with other companies. Dependence of innovatively active industrial enterprises’ sales potential from the influence of internal managerial, productive and commercial parameters was assessed by logit-regression model of the sales volume binary indicator response on the changes in the levels of staff qualification, technological readiness of the enterprise to innovative updates, concentration and loyalty of customer base, product line innovation and cost-effectiveness of sales. Increasing the volume of financing of innovative production sales relatively to the total sales costs, as well as increasing customer loyalty were defined the main determinants of an expanse of the sales potential utilization efficiency for innovatively active industrial enterprises in engineering based on the multiple regression analysis results. The hypothesis about dependence of innovatively active enterprises’ sales potential utilization efficiency from the cycle of innovative production sales profitability and economic cycle was substantiated and empirically confirmed. Therefore, the imposition of internal sales profitability cycle on the macroeconomic cycle determines an occurrence of time lags in the sales potential utilization efficiency of innovatively active industrial enterprises. Trend-cycles models of time series developed in the thesis allow revealing the duration of GDP cycle for Ukraine, individual cycles of sales profitability for innovatively active industrial enterprises in engineering and time lags of reaction of sales potential efficiency on marketing sales policy measures implementation. The methodology and methodical instruments of the optimization of sources of innovations financing structure was improved in the thesis. The offered approach is based on nonlinear econometric modeling taking into account existing limitations of potentially available volumes of different financial sources evaluated by the system of one-factor and multiple linear and non-linear equations of financial resources volumes dependency from different economic factors. The new methodology of optimizing the costs on implementing marketing sales policy of innovatively active industrial enterprises was performed in the thesis. It provides formalizing the relationship between sales costs, revenue of enterprise and demand on innovation production and estimating the level of sales costs corresponding to the maximum level of innovatively active industrial enterprises revenue, determined by discrete Fourier transformation and regression analysis. In order to evaluate the effectiveness of innovative projects implementation by Ukrainian companies in the thesis combination of an additive model of estimating a set of efficiency parameters and a trinomial model of cost formation was proposed. In the thesis it is substantiated, that identification the competitive position of innovatively active industrial enterprises in the sale of innovative production have to be carried out by determining the integral indicator of competition and its spectral analysis; evaluation the structure of marketing sales policy channels and definition of the competitive position of enterprises in each of the innovation policy sales channels. This made it possible to identify the strengths and weaknesses of the innovatively active enterprises in engineering industry, as well as to form strategic directions for the intensification of the marketing sales policy tools in terms of price, market and financial channels of its implementation. In the thesis methodology for determining the optimal capacity limits of the innovatively active enterprises in engineering industry market of Ukraine was offered. Market capacity should be defined as a ratio of the sales (lower limit) and market potential (upper limit), which maximizes the efficiency of the engineering market, which was realized by the use of regression analysis, Harrington function and game theory. The strategy of marketing sales policy of the innovatively active industrial enterprises should be chosen on the basis of an analysis of the position of the enterprise in a three-dimensional matrix, the coordinates of which are generalized indicators of market capacity, the profile of innovative products, the level of competitiveness of the innovatively active industrial enterprise in the innovative production sales market. Methodical principles of grouping of innovatively active, innovatively inactive industrial enterprises of Ukraine and industrial enterprises implementing organizational and marketing innovations were deepened on the basis of k-means cluster analysis, construction of tree dendrograms and two-way joining procedure. The methodology of identification of the centers of activation and directions of influence of the innovatively active industrial enterprises marketing sales policy, which was offered in the thesis provides formalizing the explicit and implicit links between the countries in the course of implementing the marketing policy of the innovatively active industrial enterprises by the methods of cognitive analysis, taking into account the specificity and progress of the economic development of the partner countries.

В Україні інноваційною діяльністю займається кожне шосте промислове підприємство. Так, у 2015 р. інноваційною діяльністю займалося 17,3% із загальної кількості промислових підприємств із середньою кількістю працівників 50 осіб і більше.

1. Адаптивне управління підприємствами в умовах неотехнологічного відтворення: Монографія. За редакцією Ареф’євої О.В. К.: ФОП Маслаков, 2020. 260 с. 2. Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ 3. Цифрова економіка: тренди, ризики та соціальні детермінанти. URL: https://razumkov.org.ua/uploads/article/2020_digitalization.pdf
У тезах викладено окремі аспекти інноваційно-цифровізаційного розвитку підприємств в сучасних умовах. Зокрема, проаналізавано взаємозв’язок інноваційного розвитку підприємства та цифровізації, розглянуто показники інноваційної діяльності промислових підприємств, проаналізовано структуру витрат на інновації, визначено ряд факторів, що впливають на рівень інноваційної діяльності та цифровізації українських підприємств.

Зміцнення конкурентних позицій вітчизняних промислових підприємств у довгостроковій перспективі на сьогодні можливе за рахунок активного впровадження інновацій як при формуванні споживчих переваг, так і при організації виробничих процесів. Ураховуючи той факт, що промислові підприємства істотно впливають на темпи науково-технічного прогресу в різних галузях народного господарства та розвиток національної економіки, то виникає об’єктивна необхідність ґрунтовного дослідження їх стану в Україні в цілому та по регіонах зокрема.