Добірка наукової літератури з теми "Інноваційне зростання"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Інноваційне зростання".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Інноваційне зростання"

1

Nosyk, О. М. "Відкриті інноваційні системи: головні характеристики і напрями інтернаціоналізації". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 6 (1 липня 2016): 103. http://dx.doi.org/10.15421/191611.

Повний текст джерела
Анотація:
Розкриття особливостей та тенденцій інноваційного розвитку в сучасний період ґрунтується на визначенні його нових характеристик, обумовлених постіндустріальними трансформаціями.Мета написання статті – дослідження головних елементів відкритих національних інноваційних систем та напрямів їх включення у міжнародне інноваційне співробітництво. У ході виконання окреслених завдань використано методи системного та структурно-функціонального аналізу з метою обґрунтувати головні складники відкритих інноваційних систем та чинники і напрями їх формування та функціонування.Наголошено, що головні характеристики відкритих інноваційних систем – це інноваційне підприємництво, інноваційні мережі, інноваційна співпраця і партнерство, інноваційні кластери та екосистеми. Рушійною силою сучасного інноваційного процесу є підприємницька інноваційна діяльність, що охоплює всі стадії та сфери системного інноваційного процесу, спирається на інновації – технологічні, управлінські, ринкові, соціальні і забезпечує інноваційний розвиток суспільства.Виявлено, що інноваційна співпраця передбачає залучення її учасників до інноваційного процесу із застосуванням таких форм, як трансфер технологій, інформаційний обмін, наукові та освітні програми, комерційний обмін інноваційними продуктами. Інноваційне партнерство поєднує інноваційні ресурси та діяльність їх учасників – створення інноваційних підприємств, сумісне здійснення інноваційних проектів. У сучасний період інноваційна співпраця і партнерство розвиваються на рівні корпорацій, галузей та секторів національної економіки й на міжнародному рівні.Розвиток інноваційної співпраці та партнерства залежить від формування й стану інноваційних екосистем як середовища відкритих інновацій. Під впливом глобальних чинників розвитку інноваційних кластерів притаманна тенденція інтернаціоналізації інноваційної діяльності на основі міжнародної кооперації кластерів різних країн.Інноваційний розвиток приводить до певних трансформацій людського капіталу, зростання рівня його інновативності й інноваційності. Інтернаціоналізація людського капіталу інновацій відбувається на основі розвитку міжнародної науково-технічної співпраці, здійснення соціогуманітарних програм.Напрямами формування відкритих інноваційних систем є розвиток інноваційного підприємництва, інноваційних мереж, інноваційного співробітництва і партнерства, інноваційних екосистем та кластерів. Ядро відкритих інноваційних систем складає людський капітал інноваційного розвитку.Наукова новизна дослідження полягає у визначенні умов та чинників набуття інноваційними системами різного рівня відкритого характеру, обґрунтування їх складників та напрямів інтернаціоналізації. Практичне значення одержаних результатів – використання суб’єктами інноваційної діяльності матеріалів статті для організації інноваційного процесу на основі принципів відкритих інновацій.Подальше дослідження зазначеної наукової проблеми спрямовуватиметься на обґрунтування особливостей відтворення людського капіталу відкритих інноваційних систем.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Маркіна, І. А., В. Л. Вороніна та К. Є. Філатова. "МЕНЕДЖМЕНТ ПЕРСОНАЛУ В УМОВАХ СТІЙКОГО ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА". Підприємництво та інновації, № 17 (30 квітня 2021): 39–42. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/17.7.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою статті є дослідження проблемних питань менеджменту персоналу в умовах стійкого інноваційного розвитку сучасних українських підприємств. Актуальність теми дослідження підтверджується тим, що в інноваційній економіці, яка супроводжується безперервною трансформацією зовнішнього середовища і зростанням невизначеності, однією з умов стійкого інноваційного розвитку підприємства є зростання його кадрового потенціалу. У статті проаналізовано особливості менеджменту розвитку персоналу в сучасних умовах інноваційних змін. Виявлено недоліки професійної підготовки та розвитку персоналу. Запропоновано підходи до поліпшення використання персоналу під час реалізації інновацій. Розглянуті у статті питання менеджменту розвитку персоналу забезпечують чітке уявлення про те, що головне місце в управлінні підприємством займає працівник, адже вся інноваційна діяльність спрямована на максимізацію прибутку та ґрунтується на задоволенні потреб персоналу підприємства.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Яцуба, В. Г. "Інвестиційно-інноваційне зростання економіки індустріального регіону: проблеми та шляхи вирішення". Вісник Дніпропетровського державного фінансово-економічного інституту. Економічні науки, № 2 (2004): 4–14.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Немченко, Ганна Валеріївна. "Проблеми інноваційного розвитку регіонів в умовах фінансової децентралізації". Economic and food security of Ukraine, № 3-4 (6 березня 2019): 42–49. http://dx.doi.org/10.15673/efs.v6i3-4.1285.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядається вплив інноваційної діяльності на фінансову децентралізацію регіонів, вплив Національного фонду досліджень, грантів, кластерів на інноваційний розвиток країни. Обґрунтовано, що в розробці інноваційно-інвестиційної моделі країни зобов'язані брати участь держава, регіони, використовуючи індикативне планування. Інноваційно-інвестиційна непривабливість - найбільша загроза розвитку України.Пропонується запланувати підприємствам держзамовлення, враховуючи ефект від інновацій, вибираючи найбільш важливі і корисні харчові продукти і технології на конкурсній основі. Доведено, що умовою отримання субсидій від держави повинна бути підтримка малого і середнього бізнесу, інноваційна і екологічна діяльність в регіонах.На сьогоднішній день, перед кожним індивідуумом, підприємствами, регіонами, країнами в цілому гостро стоїть проблема інноваційної діяльності. В епоху глобалізації науково-технічної революції, якщо не застосовувати новації - це означає приректи свою продукцію або послуги на відсталість і знизити конкурентоспроможність, гірше - банкрутство. Тому, важливо приділяти увагу вирішенню проблем інноваційного розвитку регіонів, адже це запорука розвитку.Фінансова децентралізація регіонів передбачає наповнення місцевих бюджетів, перевищення витрат. Це передбачає пошук найбільш ефективних витрат, які здатні приносити значні надходження і забезпечити розвиток регіону в майбутньому.Ресурс наповнення місцевих бюджетів за рахунок продажу земель майже вичерпаний. Неможливо нескінченно поповнювати бюджет за рахунок продажу землі, ціна якої іноді знижується і сприяє розвитку корупції. Плата за землю повинна йти на поліпшення її стану, на природоохоронні заходи.Найважливішим джерелом наповнення бюджету повинна стати інноваційна діяльність, забезпечить стабільне зростання економіки регіону. Це не суперечить створенню інноваційно-інвестиційної моделі розвитку держави.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Расевич, І. В. "ОСОБЛИВОСТІ ТРАНСФЕРУ ТЕХНОЛОГІЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (24 вересня 2021): 12–17. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.01.

Повний текст джерела
Анотація:
Трансфер є необхідним інструментом існування інноваційної діяльності, мета якої – передача знань і досвіду. У статті розглянуто стадії трансферу технологій у сільськогосподарському вироб-ництві України, обґрунтовано необхідність посилення інноваційно-орієнтованому розвитку аграрної галузі. Розглянуто проблеми функціонування мереж трансферу технологій в Україні. Опираючись на досвід інновацій останніх років, продемонстровано, що ефективні варіанти передачі технологій у сільськогосподарському виробництві базуються на потенціалі наукових та освітніх установ АПК. Підкреслено важливість щорічного державного фінансування і підтримки наукових досліджень, що має безпосередній вплив на науковий рівень та якість інновацій. Надано практичні рекомендації, які сприяють інноваційному розвитку не лише сільськогосподарського виробництва, а також вплива-ють на реформування ринкової інфраструктури в АПК та значно посилять роль наукових та дослід-них установ у сфері наукового забезпечення. Отже, тільки інноваційний розвиток – єдина передумо-ва забезпечення економічної незалежності країни, що дасть можливість скоротити прірву між на-шою країною та передовими державами. Сучасна економічна ситуація зумовлює нові вимоги до інноваційних процесів. Натепер в Україні на жаль існує великий відрив потреб науки і техніки над можливостями сучасного виробництва. Також відсутній системний підхід до управління інновацій-ним розвитком та процесами, що пов’язано із недосконалістю та нестабільністю законотворчої діяльності державних органів. Всебічне керування інноваційним розвитком сільськогосподарського виробництва повинно розв’язати ці проблеми, що дасть змогу перейти на новий рівень економічного зростання та створить сприятливі умови для розвитку, збереження і використання вітчизняного інноваційного потенціалу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Dem'yanenko, S. I. "Innovative Growth - the Foundation of Agroindustrial Complex Stability." Nauka ta innovacii 1, no. 1 (January 30, 2005): 87–98. http://dx.doi.org/10.15407/scin1.01.087.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Фіалковський, А. Р. "ІННОВАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК ФАКТОР РЕГІОНАЛЬНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ: УПРАВЛІНСЬКИЙ КОНТЕНТ". Visnik Zaporiz'kogo nacional'nogo universitetu. Ekonomicni nauki, № 2 (50) (12 серпня 2021): 94–98. http://dx.doi.org/10.26661/2414-0287-2021-2-50-18.

Повний текст джерела
Анотація:
Ускладнення відносин, посилення турбулентності, новизна викликів, що виникають перед регіональною економікою обумовлюють доцільність пошуку нових чинників підвищення регіональної конкурентоспромож- ності, однин з яких виступає інноваційне підприємництво. Метою публі- кації є обґрунтування пропозицій щодо застосування сучасних управлін- ських технологій активізації інноваційного підприємництва як фактору підвищення конкурентоспроможності регіону. В статті показана роль інноваційного підприємництва в процесі формування регіональної кон- курентоздатності. Запропоновано розглядати інновації як економічну цін- ність в її економічному значінні: вона створює принципово нові ресурси, які потрібні економіці регіону для її інтенсивного, якісного зростання. Доведено, що активізація інноваційного підприємництва відбувається за наявності політичних, економічних, культурних та управлінських умов. Розкрито значення управління як базової консігнації успішного розвитку інноваційного підприємництва в регіоні. Регіональний менеджмент є умовою, коли рішення сприятимуть підтримці інноваційного підпри- ємництва, яке буде створювати інновації, і перетворюватися на детермі- нантну конкурентну перевагу регіонального розвитку. Описані елементи механізму управління інноваційним розвитком, у складі якого виділені преативні та інтерактивні складові. Преативне управління спрямоване на майбутнє і є частиною стратегічного менеджменту, включає страте- гію, стратегічну інфраструктуру, освіту. Інтерактивне управління забез- печує дотримання інтересів всіх учасників регіональної життєдіяльності і виступає складовою поточного менеджменту, формує узгодженість інте- ресів в процесі здійснення тактики регіонального розвитку. Інтерактив, крім застосування на етапі розробки стратегії розвитку регіону та його інноваційного підприємництва, проявляється, наприклад, в наступному: консалтинг стартапів стосовно вибору найбільш оптимальної органі- заційно-правової форми бізнесу, фінансова підтримка поточних акцій інноваційних підприємців, регіональні цільові програми підтримки інноваційного бізнесу. Управлінські умови перетворення інноваційного підприємництва на чинник регіональної конкурентоздатності передбача- ють поєднання преативної компоненти управління з інтерактивною, що надає можливості регіональній адміністрацій стратегічні рішення пого- джувати з тактикою розвитку території, здійснити в процесі підтримки інноваційного підприємництва адекватні фіскальні, кредитні, консалтин- гові та інші заходи.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Orlova-Kurilova, O. "Умови формування інноваційної моделі економічного розвитку економіки України". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 81 (6 жовтня 2017): 93–97. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8116.

Повний текст джерела
Анотація:
Досліджено умови формування інноваційної моделі економічного розвитку економіки України. Визначені напрямки державної політики, спрямованої на прискорення інноваційних процесів. На основі розрахунків доведено, що зростання державних витрат на фінансування технічних наук може бути здійснене на основі перерозподілу фінансових ресурсів. Рівень інноваційної активності промислових підприємств України суттєво поступається розвинених країнам ЄС. Особливо критичним є відставання від розвинених країн у реалізації інноваційних товарів, робіт та послуг, які були новими для ринку. Одним із факторів, який би сприяв посиленню комерціалізації науки, повинно стати використання досвіду зарубіжних країн щодо податкового стимулювання впровадження інновацій. Відновлення економічного зростання не супроводжувалося стійкою тенденцією до підвищення ефективності технологічних інновацій. Побудова інноваційної моделі економічного розвитку країни потребує мобілізації фінансових, матеріальних та трудових ресурсів держави. В умовах обмеженості фінансових ресурсів вагомим джерелом збільшення витрат на технічні науки може слугувати їх перерозподіл. З метою активізації інноваційної діяльності необхідне впровадження податкове стимулювання зростання інноваційних витрат. Серед провідних напрямків – впровадження прискорених норм амортизації для інноваційного обладнання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Єпіфанова, І. Ю. "ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ СТРАТЕГІЙ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ У СУЧАСНИХ УМОВАХ". Підприємництво та інновації, № 13 (31 серпня 2020): 33–39. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/13.6.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджено теоретико-методичні аспекти формування інноваційних стратегій промислових підприємств у сучасних умовах. Узагальнено підходи до визначення сутності інноваційної стратегії. Систематизовано та адаптовано види інноваційних стратегій підприємств. Визначено етапи формування інноваційної стратегії (формування цілей і завдань, аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища; аналіз інноваційного потенціалу; формування інноваційної стратегії; довгострокове інноваційне прогнозування; визначення необхідного обсягу ресурсів; вибір інноваційної стратегії, доцільної до впровадження; контроль; визначення впливу інноваційної стратегії на економічний розвиток підприємства), які забезпечать ефективне функціонування підприємств та сприятимуть економічному зростанню.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Кузенко, Олександра. "НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 16, № 1 (12 червня 2021): 192–205. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v16i1.699.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто навчально-методичне забезпечення підготовки майбутніх учителів початкових класів до застосування інноваційних педагогічних технологій як чинник реалізації освітніх завдань вищої педагогічної освіти.Акцентується, що в результаті модернізації навчально-методичного забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів на зміну традиційному педагогу має прийти освітянин нової генерації, важливою професійною якістю якого є здатність застосовувати в освітній діяльності інноваційні педагогічні технології. Відповідно сучасний учитель має бути звільнений від стереотипів, тобто вміє забезпечити освітнє середовище для ефективного навчання та розкриття таланту дитини. Інноваційна педагогічна діяльність спрямовується на застосування презентаційних навичок освітянина, забезпечення його ефективності як комунікатора та фасилітатора, здатності використовувати і поєднувати різні методи та техніки викладання матеріалу, упроваджувати ІКТ у навчальний процес. Формування фахової готовності сучасного педагога, здатного впроваджувати ідеї особистісно-орієнтованої освіти, оригінально вирішувати актуальні освітні та соціокультурні проблеми, вимагає особливої організації його навчальної діяльності. Власне, готовність до інноваційної діяльності обумовлюється організацією оптимального інноваційного середовища та спрямованістю педагогічної діяльності на інноваційність в умовах освітнього процесу ЗВО.Важливим напрямом підготовки вчителя початкової школи до використання інноваційних педагогічних технологій у статті визначається формування інноваційного педагогічного мислення майбутніх вчителів початкових класів, що в закладах вищої освіти відбувається під час вивчення навчальних дисциплін психологічного циклу. Опанування майбутніми освітянами знаннями, вміння і навичками з педагогічних дисциплін, у свою чергу, забезпечує знання змісту програм та підручників; ознайомлення з інноваційними підходами; знання сутності, можливостей і доцільності застосування інноваційних педагогічних технологій у навчальному процесі початкової школи.Аргументується, що навчально-методичне забезпечення підготовки майбутніх учителів початкових класів до застосування інноваційних педагогічних технологій є важливим структурним елементом їх професійно-педагогічної підготовки в закладах вищої освіти. Реформування сучасної вищої педагогічної освіти з врахуванням європейських стандартів передбачає, насамперед, підготовку фахівця з інноваційним педагогічним мисленням, здатного виконувати професійні обов’язки в оновленому освітньому середовищі початкової школи. Зміст, форми і методи підготовки майбутніх учителів початкових класів до застосування інноваційних педагогічних технологій спрямовані на формування в студентів здатності долати інноваційні бар’єри, визначати педагогічні цілі й успішно їх досягати, впроваджуючи інноваційні технології навчання, працювати над особистісним й професійним зростанням.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Інноваційне зростання"

1

Ілляшенко, Сергій Миколайович. "Інтернет-біржі промислової власності – складова інноваційної інфраструктури". Thesis, Національний університет біоресурсів і природокористування України, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46065.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Ілляшенко, Сергій Миколайович. "Комплексне управління інноваціями на підприємстві". Thesis, Державний економіко-технологічний університет транспорту, 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45831.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Єпіфанова, І. Ю. "Інноваційна діяльність в системі економічного зростання підприємств". Thesis, ВНТУ, 2012. http://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/7934.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Брюханов, Максим Віталійович, Максим Витальевич Брюханов та Maksym Vitaliiovych Briukhanov. "Інноваційна діяльність і економічне зростання: теорії і факти". Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/10154.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Павленко, Юрій Євгенович, Юрий Евгеньевич Павленко, Yurii Yevhenovych Pavlenko, Віталій Лук`янович Акуленко, Виталий Лукьянович Акуленко та Vitalii Lukianovych Akulenko. "Інноваційно-спрямована ідеологія економічного зростання як елемент національної безпеки". Thesis, Видавництво СумДУ, 2006. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21680.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Калантай, А. М. "Інноваційно-інвестиційні тенденції і чинники в забезпеченні економічного зростання". Thesis, Крок, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/58912.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Бреус, Світлана Василівна, та А. В. Лялька. "Інвестиційно-інноваційна складова економічного зростання в контексті забезпечення економічної безпеки держави". Thesis, КНУТД, 2016. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/4805.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Ілляшенко, Сергій Миколайович. "Методичні засади вибору структури інноваційного процесу в організації". Thesis, Хмельницький національний університет, 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45980.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Бурич, Іван Васильович, Иван Васильевич Бурич та Ivan Vasylovych Burych. "Формування портфелю інноваційних проектів для забезпечення "зеленого" зростання економіки регіону". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/44103.

Повний текст джерела
Анотація:
Дисертація присвячена розробленню науково-теоретичних та методичних основ формування портфелю інноваційних проектів для «зеленого» зростання економіки регіону. Визначено сутність інноваційних проектів «зеленого» зростання на регіональному рівні та обґрунтовано концептуальні засади його формування. Уточнено організаційно-економічні підходи до оцінювання інноваційних проектів на основі пріоритезації екологічного фактору та результативності проектів для «зеленого» зростання економіки. Удосконалено науково-методичні підходи до обґрунтування відбору інноваційних проектів до портфеля на основі інтегрального результативного показника екологічної сталості проекту. Запропоновано впровадження нових критеріїв результативності інноваційних проектів для «зеленого» зростання. Розроблено організаційно-економічні засади розвитку системи організаційно-економічного забезпечення процесу формування портфеля проектів для «зеленого» зростання економіки на основі координаційно-експертного центру. Одержано наукові результати, які свідчать про еколого-економічну доцільність формування портфелю інноваційних проектів для «зеленого» зростання економіки та надано конкретні пропозиції підприємствам.
Диссертация посвящена разработке научно-теоретических и методических основ формирования портфеля инновационных проектов для «зеленого» роста экономики региона. Определена сущность инновационных проектов «зеленого» роста экономики на региональном уровне и обоснованы концептуальные основы формирования портфеля проектов. Определено, что формирование прямых связей между стратегией развития региона и множеством инновационных проектов позволило бы получить от них максимальный эколого-экономический и социо-экономический эффект и создать конкурентные основы оптимального развития новых видов деятельности для «зеленой» экономики, ускорило бы реализацию стратегии устойчивого развития региона. Предложены концептуальные основы управления портфелем инновационных проектов для устойчивого развития в регионе на основе принципов системности, которые дополнены принципом «зеленой» сбалансированности. Доказано, что принцип результативности «зеленой» деятельности, принцип интегральной оценки проекта, принцип эколого-экономической устойчивости, принцип оптимизации экологической безопасности в целом взаимосвязаны и представляют комплекс необходимых условий устойчивого развития региона. Уточнены организационно-экономические подходы к оценке инновационных проектов на основе приоритезации экологического фактора и результативности проектов для «зеленого» роста экономики. Предположена система отбора проектов для «зеленого» роста экономики региона на основе поэтапной процедуры оценки путем приоритезации экологической составляющей инновационного проекта. Усовершенствованы научно-методические подходы к обоснованию отбора инновационных проектов в портфель на основе интегрального результативного индикатора экологической устойчивости проекта с одновременным агрегированием показателей экологической безопасности и показателей «озеленения» экономики. Предложено внедрение новых критериев прямой результативности инновационных проектов для «зеленого» роста экономики. Разработаны организационно-экономические основы развития системы управления развитием региона для «зеленого» роста экономики на основе координационно-экспертного центра. Предложен подход к процессу управления портфелем инновационных проектов для «зеленого» роста экономики на региональном уровне, что предполагает формирование координационно-экспертного центра по развитию «зеленых» бизнес-инициатив в рамках государственно-частного партнерства и применение экономических инструментов для управления координационным процессом «зеленого» роста. Получены научные результаты, которые свидетельствуют об эколого-экономической целесообразности формирования портфеля инновационных проектов в регионе для «зеленого» роста экономики и предоставлены конкретные предложения предприятиям.
The thesis is devoted to development of scientific-theoretical and methodological foundations of a portfolio of innovative projects for green growth in the region. The essence of portfolio of projects at regional level and grounded conceptual principles of its formation are proposed. It was specified organizational and economic approaches to the evaluation of innovative projects based on prioritization of environmental factors and the direct impact of projects for green growth. Improved scientific and methodical approaches to selection of innovative projects to the portfolio based on efficient integral indicator of environmental sustainability project. An implementation of new criteria of direct impact innovation for green growth are proposed. Organizational-economic bases of management development in the region for green growth on the basis of coordination and expertise centre are proposed. Obtain scientific results that indicate environmental and economic feasibility of forming a portfolio of innovative projects for green growth and submitted concrete proposals to enterprises.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Швець, Дарія Сергіївна. "Сучасний стан та перспективи розвитку інноваційної діяльності в Україні". Thesis, Центр поліграфії "Компринт", 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/43844.

Повний текст джерела
Анотація:
Здатність генерувати і впроваджувати досягнення науково-технічного прогресу стає одним із найголовніших факторів забезпечення конкурентоспроможності національної економіки у глобальному конкурентному середовищі, окремих регіонів на національному рівні, а також товаровиробників на конкретних ринках, що зумовлює зростання ролі інновацій в економічному розвитку.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Інноваційне зростання"

1

Інноваційний фактор сталого економічного зростання. Київ, 2002.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Собкевич, О. В., А. В. Шевченко, В. М. Русан, Є. В. Бєлашов, Л. А. Жураковська та Я. А. Жаліло. Реальний сектор економіки України в умовах системних викликів. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.11.

Повний текст джерела
Анотація:
В аналітичній доповіді досліджено потенціал і сучасні умови функціонування реального сектору економіки України. Описано стан і тенденції розвитку реального сектору економіки у розрізі його складових – промисловості, аграрного сектору та транспортної галузі. Досліджено аспекти прояву коронакризи в реальному секторі економіки, у т.ч. здійснено оцінку негативних ефектів внаслідок пандемії COVID-19, окреслено наслідки коронакризи для реального сектору. Охарактеризовано стан реального сектору економіки в умовах агресії РФ щодо України, обґрунтовано напрями державної політики щодо убезпечення української економіки від загроз, спричинених агресивною політикою РФ. Проаналізовано системні проблеми розвитку реального сектору економіки, оновлено підходи державної політики до стимулювання модернізаційних перетворень на основі підвищення ефективності виробничих процесів шляхом техніко-технологічної модернізації та інноваційної діяльності, з акцентом на розбудову секторів з високою доданою вартістю, забезпечення рівного доступу до ринків і ресурсів для різних учасників економічних відносин, вироблення нових підходів до споживання обмежених ресурсів – з метою забезпечення інклюзивного економічного зростання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Інноваційне зростання"

1

Бенько, Микола, та Ганна Москалюк. "БУХГАЛТЕРСЬКА ТА УПРАВЛІНСЬКА ЗВІТНІСТЬ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЦИФРОВІЗАЦІЇ: ІННОВАЦІЇ ТА ПРОБЛЕМИ". У Державне управління та адміністрування, сфера обслуговування, економіка та міжнародні відносини як рушійні сили економічного зростання держав XXI століття (2nd ed.). 2-ге вид. Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/paaaseeirdfegcc.ed-2.07.

Повний текст джерела
Анотація:
Робота присвячена дослідженню теоретичних та практичних аспектів складання та подання бухгалтерської та управлінської звітності у глобалізаційних умовах та під впливом інноваційних технологій як результатів розгортання Industry 4.0. Проаналізовано стан української економіки у контексті інформаційних та глобалізаційних процесів та з’ясовано місце звітності у них. Розглянуто актуальні інноваційні технології, які доцільно використовувати при складанні, поданні та використанні бухгалтерської та управлінської звітності. Зроблено акцент на переваги від імплементації таких інноваційних технологій в управлінську та облікові системи. Досліджено інноваційні види звітності, які використовуються на міжнародному рівні. Проаналізовано причини низької активності керівників підприємств щодо впровадження інноваційних технологій та інноваційних форм звітності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Баженова, Олена, та Валерія Вінс. "ВПЛИВ ЦІНОВОЇ КОН’ЮНКТУРИ НА СВІТОВИХ СИРОВИННИХ РИНКАХ НА ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ ОКРЕМИХ КРАЇН СХІДНОЇ ЄВРОПИ: ЕМПІРИЧНІ АСПЕКТИ". У Державне управління та адміністрування, сфера обслуговування, економіка та міжнародні відносини як рушійні сили економічного зростання держав XXI століття (2nd ed.). Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/paaaseeirdfegcc.ed-2.02.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проведене емпіричне дослідження взаємозв’язку основних макроекономічних індикаторів функціонування національних економік окремих сировинних країн Східної Європи (України, Молдови та Білорусі) та цінової кон’юнктури на світових ринках сировини. Аналіз результатів оцінювання побудованих з цією метою економетричних моделей засвідчив існування залежності між індексом світових цін на сировинну продукцію, що становить значну частку експорту, та економічним зростанням у досліджуваних країнах Східної Європи. Це сигналізує про необхідність кардинальної трансформації моделі економічного розвитку даних країн в контексті інтенсифікації виробництва, стимулювання експорту товарів з вищою доданою вартістю та посилення інноваційної складової зростання, структури національного експорту та, як наслідок, гарантування національної конкурентоспроможності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Нікішина, О. В., С. А. Бондаренко, and О. О. Зеркіна. "СЕЛЕКТИВНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ У КООРДИНАТАХ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-26.

Повний текст джерела
Анотація:
Результатом дослідження є методичне забезпечення комплексної оцінки домінант ІІП на засадах сталого розвитку. Виокремлено п’ять домінант ІІП, а саме: (1) достатнє інвестиційне забезпечення раціонального природокористування національної економіки; (2) інвестиційне забезпечення наукових досліджень та інновацій за напрямом сталого розвитку; (3) відновлення, стале використання та охорона складників природно-ресурсного потенціалу національної економіки; (4) зниження екодеструктивного впливу соціально-економічної системи на стан навколишнього природного середовища; (5) підвищення екологічних аспектів якості життя населення. Кожна домінанта потребує введення відповідних їй оціночних індикаторів. Авторами розширено систему національних індикаторів сталого розвитку в межах ЦСР. У пропоновану систему індикаторів інтегровано європейські та авторські економіко-екологічні показники, орієнтовані на поглиблену оцінку інвестиційного та природно-ресурсного потенціалу у видовому і структурно-секторальному вимірах, взаємозв’язку інвестиційного та екологічного складників природокористування. На підставі результатів комплексної оцінки визначено складники домінант ІІП та завдання з найнижчим ступенем впровадження, а саме: Домінанти 1 і 2, завдання підвищення енергоефективності Домінанти 3, завдання зниження відходоємності Домінанти 4, завдання покращення стану здоров’я населення Домінанти 5. Обґрунтовано головні напрями та шляхи підвищення ступеню впровадження домінант ІІП, зокрема: (1) зростання державних видатків на НДР та інновації за напрямом «Енергетика та енергоефективність», «Раціональне природокористування», поновлення фінансування «Наук про життя» в аспекті інноваційного розвитку медицини; (2) стимулювання суб’єктів господарювання до впровадження енергозберігаючих технологій, екологічно чистих виробництв та екоінновацій шляхом зниження ставки екологічного податку; (3) створення сприятливого інституційного середовища для розширеного відтворення лісів та сталого розвитку лісового господарства; (4) стимулювання вітчизняних інвесторів до екологічно орієнтованих капіталовкладень у сфері поводження з відходами; (5) розвиток міжсекторального партнерства для впровадження домінант ІІП. Пропонується впровадження селективного підходу у формування державної інноваційно-інвестиційної політики розвитку регіонів, спираючись на ідентифіковані Домінанти, виділені згідно з координатами Цілей сталого розвитку.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Інноваційне зростання"

1

Зеленкова, Н. І., та К. О. Морозова. Інноваційні підходи до організації компетентнісного навчання. Криворізький державний педагогічний університет, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3061.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті з’ясовано основні підходи до розвитку компетентностей майбутніх фахівців у навчально-ввиховному процесі, які сприятимуть їх особистісному та професійному зростанню в умовах сучасного суспільства.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Дікунова, О. А. Фахівці бібліотеки як інтелектуально-креативний ресурс формування інформаційно-освітнього простору вищого навчального закладу. Рівненський державний гуманітарний університет, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3833.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто інноваційну модель бібліотеки в системі вищої освіти. Проаналізовано бібліотечно-інформаційну діяльність фахівців як основного генератора креативних ідей. Доведено, що виклики часу, пов’язані з високим попитом на творчість, обумовлює зростання вимог до бібліотечних фахівців у плані обов’язковості професійно-творчого підходу, запитів на креативні рішення, реалізацію нових ідей.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії