Добірка наукової літератури з теми "Індекси інвестицій"

У статті розглянуто інвестиції як складову інвестиційного потенціалу країни. Проаналізовано надходження прямих іноземних інвестицій та індекси українського інвестиційного клімату. Досліджено аспекти інвестиційної привабливості України та визначено напрями активізації українського інвестиційного потенціалу. Розглянуто механізми створення сприятливого інвестиційного клімату. Обґрунтовано, що інвестиції є необхідним механізмом для співпраці влади і бізнесу.

Розглядаючи інвестиційні рішення щодо певного бізнесу в країні (у тому числі й інвестиційної компанії), актуальним питанням бачимо рівень його інвестиційної ефективності з урахуванням альтернативності та рівня знецінення національної валюти або інфляції. Мета роботи – визначення мінімальнодопустимого рівня інвестиційної ефективності українського бізнесу з урахуванням альтернативності та особливостей національної валюти, недосягнення якої робить український бізнес інвестиційнонедоцільним у довгостроковій перспективі. Запропоновано метод визначення такого мінімальнодопустимого рівня інвестиційної ефективності, що передбачає розрахунок суми середньорічного зростання фондового індексу, обраного якнайкраща інвестиційна альтернатива, середньорічного розміру дивідендів за відповідним фондовим індексом та середньорічного знецінення національної валюти порівняно з валютою відповідного фондового індексу. Визначено, що рівень знецінення національної валюти в Україні в порівнянні з доларом США перевищував офіційний темп інфляції, саме тому в наведеному методі до розрахунку брався середньорічний темп знецінення національної валюти. Як найкращу альтернативу фінансових інвестицій визначено фондовий індекс США S&P-500, а отже, й інвестиції в акції корпорацій, що входять до структури цього індексу. З урахуванням специфіки національної валюти та альтернативності інвестицій для України визначено мінімальний рівень інвестиційної ефективності використання капіталу суб’єктами господарювання на рівні 26,68 %. Цей розмір ставки процента (а саме: 26,68 %) слід використовувати для оцінювання доцільності інвестиційних проєктів в Україні шляхом визначення класичних показників: чистий приведений дохід (NPV), внутрішня норма дохідності (IRR), індекс дохідності (PI), приведений термін окупності (DPB). До того ж на українських підприємствах розмір рентабельності активів та рентабельності власного капіталу має бути не нижчим за 26,68 %. Визначено, що середньостатистичне підприємство в Україні не відповідає умовам щодо досягнення мінімальнонеобхідного рівня рентабельності активів та рентабельності власного капіталу в розмірі 26,68 %. Лише окремі суб’єкти господарювання в країні виконують цю умову, а більшість із них – лише за показником рентабельності власного капіталу. Українським інвестиційним компаніям для збереження та примноження капіталу інвесторів доцільніше в більшості випадків інвестувати кошти в акції провідних світових корпорацій, що входять до структури американського фондового індексу S&P-500, ніж у підприємства своєї країни. Високий рівень інфляції в країні визначено як важливий чинник, що негативно впливає на ефективність бізнесу в Україні, особливо на діяльність промислових підприємств із суттєвим виробничим циклом. Крім знецінення активів суб’єктів господарювання, інфляція спричиняє явище сплати податку з умовно нульового рівня ефективності. За умов урахування такого оподаткування в Україні мінімальнодопустимий рівень інвестиційної ефективності бізнесу становить 29,64 %. Умовно нульовий рівень ефективності бізнесу досягається, коли рентабельність активів суб’єкта господарювання дорівнює середньорічному темпові знецінення національної валюти. Чим більший рівень інфляціїв країні, тим більше податків сплачується за умовно нульового рівня ефективностій тим вищим є значення мінімальнодопустимого рівня інвестиційної ефективності бізнесу пропорційнодо ставки податку на прибуток та середньорічного рівня знецінення національної валюти. Наявність українівисокого рівня інфляції та податку на прибуток створює умови витоку інвестиційного капіталу до інших країн.

У статті розглянуто поняття «інвестиції у людський капітал» та визначено їх узагальнену класифікацію. Обґрунтовано важливість інвестицій в людський капітал на сучасному етапі. Охарактеризовано поняття «індекс людського розвитку» за його основними складовими: ВНД, рівень освіти в країні та тривалість життя. Проаналізовано методологію розрахунку та підходи до визначення індексу людського розвитку та його рівні. Розраховано даний показник для країн з дуже високим, низьким рівнем та окремо для України. Визначено причини нерівності за рівнем людського розвитку. На основі статистичних даних, використовуючи лінію тренду, визначено прогнозні значення індексу людського розвитку на майбутні роки.

Мета. Метою статті є ідентифікація тенденцій і чинників інвестицій у сільському господарстві в Україні в період 2014–2019 рр. та впливу заходів земельної реформи із лібералізації обігу земель сільськогосподарського призначення на обсяги інвестування в сільському господарстві. Методологія / методика / підхід. У дослідженні використано такі методи, як логічні операції (аналіз, синтез, узагальнення, індукція, дедукція) – для визначення особливостей тенденцій в інвестуванні, формулювання висновків щодо впливу земельної реформи на інвестиції; індексний – для виявлення кількісних змін у номінальних і реальних обсягах інвестицій, чинниках впливу; трендовий аналіз – для визначення тенденцій змін та побудови функцій тренду інвестицій у різні періоди; факторний і кореляційний аналіз – для виявлення чинників і щільності зв’язку та залежностей обсягів інвестицій від окремих чинників (прибутку, цін, ставки відсотка, державної підтримки); графічний – для візуальної презентації динаміки інвестицій. Дослідження виконувалося на основі статистичних даних Державної служби статистики України, Національного банку України, звітності сільськогосподарських підприємств Харківської області та даних власних спостережень за 2014–2019 рр. (для розрахунку індексів окремих показників та окремих коефіцієнтів кореляції враховувалися дані за 2009–2013 рр.). Результати. Визначено функцію тренду, яка розкриває загальну спрямованість зміни річних обсягів інвестування в сільському господарстві у 2014–2019 рр. в Україні. Установлено, що основними чинниками, які здійснювали вплив на процеси інвестування в цей період, були підвищення цін на сільськогосподарську продукцію, низький рівень диспаритету цін на продукцію сільського господарства та матеріально-технічні ресурси, експортна орієнтація виробництва та сприятлива для експортерів динаміка курсу національної валюти, агроінновації, прибутковість сільськогосподарського виробництва. Однак дія визначених чинників не пояснює зменшення обсягу інвестицій у 2019 р. Проведене дослідження показало, що очікування щодо змін у законодавстві стосовно обігу земель сільськогосподарського призначення мали негативний вплив на динаміку інвестування в сільському господарстві в Україні. Для збереження тренду збільшення інвестування в сільськогосподарське виробництво, його техніко-технологічне оновлення важливим є здійснення комплексу правових, економічних, технічних та організаційних заходів, що забезпечать якісне реформування земельних відносин. Оригінальність / наукова новизна. Набули подальшого розвитку визначення динаміки інвестицій у сільському господарстві в Україні та ідентифікація найбільш значущих чинників впливу на них у 2014–2019 рр., оцінка зміни в річних обсягах інвестування під впливом очікувань запровадження ринку землі в Україні. Розвинуто наукове обґрунтування впливу земельної реформи на інвестування в сільському господарстві та доведено, що доки права власності на землі сільськогосподарського призначення залишатимуться нечітко та не у повному обсязі визначеними, неможна стверджувати про підстави для підвищення ефективності використання земельних ресурсів, збільшення інвестицій у сільське господарство внаслідок відміни мораторію на продаж землі. Тривалість лагу впливу земельної реформи на збільшення інвестицій у сільському господарстві буде залежати від якості інститутів землекористування та ринку землі. Практична цінність / значущість. Результати дослідження можуть бути використані в управлінні як на мікро, так і на макрорівнях для прогнозування обсягу інвестицій у сільському господарстві, опрацювання заходів із стимулювання інвестицій та поглиблення земельної реформи.

Анотація. Вагомість розуміння того, чому і наскільки важливою є фінансова інклюзія, полягає у визнанні факту, що фінанси або фінансовий розвиток відіграють важливу роль під час формування економічної стабільності. За міжнародною оцінкою, фінанси здійснюють позитивний вплив на економіку через найважливіші функції, які вони виконують: виробництво інформації; розподіл капіталу для виробничого використання; контроль інвестицій і корпоративний контроль; мобілізація та об’єднання заощаджень; сприяння торгівлі, диверсифікації та управлінню ризиками; полегшення обміну товарами та послугами. Таким чином, можна визначити, що фінансовий розвиток країни залежить від виконання вищезазначених функцій. Для регуляторів і держави в цілому фінансова інклюзія є інструментом зменшення рівня «тіньової» економіки, через яку відбувається відмивання незаконно отриманих доходів, уникнення сплати податків тощо. Важливо зазначити, що низький рівень фінансової інклюзії переважно є проблемою економік держав, що розвиваються, хоча розвинуті країни також зіштовхуються з такими викликами. Розроблено та обґрунтовано вплив фінансової інклюзії населення на рівень незаконно отриманих доходів країн із різним рівнем економічного розвитку. Дослідження проводилося в кілька етапів: формування масиву показників, які характеризують фінансову інклюзію населення та рівень незаконно отриманих доходів для 91 країни із різним рівнем економічного розвитку, визначення інтегрального індексу фінансової інклюзії населення на основі використання факторного аналізу, проведення кореляційно-регресійного аналізу функціональної залежності між інтегральним індексом фінансової інклюзії та його складовими і Базельським індексом відмивання коштів. У цілому, було виявлено, що рівень фінансової залученості населення позитивно впливає на боротьбу з відмиванням коштів у всіх досліджуваних країнах. Побудова множинної регресії із включенням до неї як незалежних змінних складових частин індексу фінансової інклюзії (активізація споживачів на ринку фінансових послуг, яка проявляється через активніше використання банківських послуг і Інтернет-ресурсів для купівлі та оплати необхідних товарів чи послуг, дозволяє скоротити обсяг відмивання коштів) дозволило підтвердити отриманий результат. Ключові слова: фінансова інклюзія, фінансова грамотність, незаконно отримані доходи, Базельський індекс відмивання коштів, економічний розвиток. Формул: 6; рис.: 3; табл.: 6; бібл.: 22.

Стаття присвячена теоретичним і практичним питанням інвестиційних процесів, оцінки рівня державної підтримки аграрного сектора в Україні. У статті окреслені проблеми залучення інвестицій та покращення інвестиційної привабливості національних підприємств України. Досліджено стан капітальних інвестицій у сільському господарстві, що відображає зниження інвестиційної привабливості та потребує запровадження ефективної інвестиційної політики. Проаналізовано структуру інвестицій за джерелами фінансування в аграрне виробництво України, що підтверджує реалізацію другого сценарію інвестиційної політики, де приватному сектору відводилися лідируючі позиції в акумуляції та використанні інвестиційних ресурсів. Метою статті є дослідження еволюції інвестиційних моделей та процесів на вітчизняному інвестиційному ринку. Наукова новизна. Обґрунтовано тенденції у сфері інвестування, визначено рівень забезпечення капіталовкладеннями для умов ефективної економіки та можливості функціонування розширеного відтворення, що дозволило запропонувати пріоритетні вектори реформування державної інвестиційної політики у контексті специфічних неспроможностей трансформаційної економіки. Висновки. Графічна інтерпретація коливань індексів сільськогосподарської продукції та капітальних інвестицій в аграрний сектор України сигналізує про погіршення капіталовкладення. Загальний індикатор державного фінансування, зокрема сукупної оцінки підтримки сільської галузі з 2013 року мав від’ємне значення. Дослідження свідчать про необхідність оптимізації векторів фінансового забезпечення, оскільки аграрна галузь є стратегічно важливою для національної безпеки країни. Аналіз показав, що основним джерелом фінансування інвестицій залишаються власні кошти підприємств, є потреба у нарощуванні обсягів фінансових інвестицій шляхом розвитку фінансового посередництва, а найбільш привабливою сферою інвестування є промисловість. Спостерігаються негативні явища інвестиційних процесів в аграрному секторі, невтішний прогноз у короткостроковій перспективі щодо активізації інвестиційної активності у сільському господарстві. За результатами проведеного дослідження обґрунтовано інвестиційні процеси в країні, розкрито проблеми сьогодення та приділено увагу питанням реалізації державної інвестиційної політики у контексті загальносвітових тенденцій.

Стаття присвячена дослідженню інноваційно-інвестиційної діяльності України та її регіонів. Досліджено сучасний стан основних складових інноваційного індексу Європейського інноваційного табло. Проаналізовано основні показники інноваційної діяльності промислових підприємств; динаміка впроваджених нових технологічних процесів та інноваційних видів продукції. Також розглянуто обсяг фінансування інноваційної діяльності за джерелами та напрямами інноваційної діяльності. Розкрито сучасні тенденції динаміки капітальний інвестицій та прямих іноземних інвестицій. Проведено просторово-часове рейтингування регіонів України за інноваційно-інвестиційною складовою розвитку продуктивних сил.

В статті визначено зміст екологічних інвестицій та виділено їх характерні ознаки. Із врахуванням основних напрямів здійснення екологічного інвестування представлено семантичну модель взаємодії між його об’єктами та суб’єктами. Висвітлено результати дослідження основних напрямів фінансування природоохоронної діяльності в Україні. Встановлено тренди зміни номінального та реального обсягів капітальних інвестицій на охорону навколишнього природного середовища. Проведене ретроспективне дослідження їх складових. Визнано низьким рівень інвестиційного забезпечення охорони навколишнього середовища в Україні. Показано актуальність проблеми адекватної оцінки доцільності та ефективності екологічних інвестицій. З урахуванням наукових розробок міжнародних організацій та провідних аналітичних центрів світу, розроблено пропозиції щодо методики оцінювання ефективності екологічного інвестування. Виділено етапи та рівні такого оцінювання. В результаті апробації запропонованого методичного підходу встановлено динаміку інтегрального індексу ефективності екологічного інвестування в Україні в цілому та урегіональному розрізі.

В статті досліджуються методологічні проблеми адаптації статистики широкосмугового доступу до мережі Інтернет (ШСД) в Україні до міжнародних індикаторів сфери – європейського цифрового табло та індексу DESI в частині ШСД, індикаторів інших міжнародних організацій в цій сфері. Встановдено, що через невиконання урядових рішень щодо визначення індексів, індикаторів та методик оцінювання цифрового розвитку України відповідно до міжнародних практик, офіційна статистика продовжує використовувати показники, що не дозволяють в повній мірі здійснювати міжнародні порівняння, розробляти стратегічні документи щодо перспектив розвитку ШСД в країні. Не гармонізовано з європейськими підходами аналіз діапазонів швидкостей ШСД. Це не дозволяє оцінювати ступінь проникнення передових технологій (звичайний, швидкий, надшвидкний ШСД). Дані щодо покриття 3-4G технологіями зв’язку фрагментарні. Відрізняються термінологічні підходи до визначення технологій підключення і передачі даних, об’єкту надання послуг (в ЄС ним є домогосподарство, в Україні – абонент), способу встановлення договірних відносин щодо надання послуг ШСД (контракт з ідентифікацією підписчика чи анонімна передплата). В Україні значною мірою офіційно не публікується статистика, яка вимагається від суб’єктів господарювання згідно форм державних статистичних спостережень. В той же час Міжнародний Союз Електрозв’язку публікує значний діапазон статистичних даних, які не оприлюднює офіційна статистика в Україні, – фінансові показники, обсяг інвестицій, цін (не співпадають з європейськими підходами до формування послуг кошику ШСД), податкового навантаження на споживачів послуг ШСД. Запропоновано структуру формування в України аналога показника DESI 1b3 Spectrum, який в ЄС не розраховується з 2018 р., оскільки його цілі досягнуті. Для країни з перехідною економікою, де лише формуються інституційні засади ринкової економіки, суспільства та є значне технологічне відставання, він є доцільним. До статистичної бази слід своєчасно вносити показники, які відображають нові явища в сфері, наприклад, ступінь розвитку 5G.

Досліджені питання, що стосуються активності інвестиційної діяльності у людський капітал на макрорівні у вигляді ряду індексів соціально-економічного розвитку країни, які характеризують її положення в міжнародному співтоваристві. The problems related to the infestation activity into human capital on macro level have been investigated as a series of indices of socio-economical development of the country at the international community.

Розглянуто провідні міжнародні рейтинги оцінки інвестиційної привабливості країни. Досліджено питання інвестиційної привабливості України на основі даних міжнародних рейтингів та індексів за період 2012-2019 років.
Рассмотрены ведущие международные рейтинги оценки инвестиционной привлекательности страны. Исследован вопрос инвестиционной привлекательности Украины на основе данных международных рейтингов и индексов за период 2012-2019 годов.
The leading international ratings of investment attractiveness of the country are considered. The issue of investment attractiveness of Ukraine on the basis of international ratings and indices for the period 2012-2019 is investigated.

Бирюк, Р. Ю. Перспективи залучення іноземних інвестицій в економіку України : магістерська робота : 072 Фінанси, банківська справа та страхування / Р. Ю. Бирюк ; керівник роботи Кальченко О. М. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра фінансів, банківської справи та страхування. – Чернігів, 2020. – 78 с.
Об'єктом дослідження в роботі виступає процес розвитку та особливості іноземного інвестування України. Предметом дослідження є теоретичні основи та практичні реалії іноземного інвестування в Україні, основні напрямки інвестування в різні види економічної діяльності, обсяги іноземного інвестування в регіони України, основні країни-інвестори. Метою магістерської роботи є поглиблення теоретичних засад й дослідження особливостей практичного досвіду залучення іноземного інвестування в Україні, характеристика особливостей іноземного інвестування України та пропозиція можливих шляхів вирішення проблем. Завданнями роботи є: - проаналізувати економічну сутність інвестицій та їх роль в національному господарстві; - визначити особливості державного регулювання інвестиційної діяльності; - дослідити залучення іноземних інвестицій в економіку України; - провести аналіз факторів, що впливають на інвестиційний клімат в Україні; - вказати шляхи покращення інвестиційного клімату України.
The object of the research is the development and features of foreign investment in Ukraine. The subject of the study is the theoretical foundations and practical realities of foreign investment in Ukraine, the main areas of investment in various economic activities, the volume of foreign investment in the regions of Ukraine, the main countries-investors. The purpose of the master's paper is to deepen the theoretical foundations and study the features of practical experience in attracting foreign investment in Ukraine, characterize the features of foreign investment in Ukraine and suggest possible ways to solve problems identified during the study. The objectives of the work are: - to analyze the economic essence of investments and their role in the national economy; - to determine the features of state regulation of investment activities; - to study the attraction of foreign investments into the economy of Ukraine; - to analyze the factors influencing the investment climate in Ukraine; - to suggest ways to improve the investment climate in Ukraine.

У дисертації поглиблено структуризацію методичних підходів до визначення сутності зелених інвестицій та уточнено їх зміст, удосконалено теоретикометодичне підuрунтя системної реалізації управлінського, маркетингового та інституційного забезпечення зеленого інвестування, визначено специфічні принципи та вдосконалено критеріальну базу менеджменту зелених інвестицій, обгрунтовано специфічні особливості комплексу маркетингу зелених інвестицій і здійснено типологізацію їх стратегій, удосконалено підхід до оцінювання рівня доброчесності маркетингової політики екологовідповідального підприємства, поглиблено типологізацію підходів до визначення зеленого бренда компанії та розроблено конвергентний підхід до його вимірювання, обгрунтовано напрямки взаємозв’язку зеленого бренда та зелених інвестицій, розроблено науково-методологічне підгрунтя оцінювання впливу рівня доброчесності маркетингової політики еколого- відповідального підприємства на його зелений бренд, обгрунтовано коінтеграційні зв’язки між обсягами зелених інвестицій підприємницького сектору та еколого-економічними ефектами, визначено напрямки їх урахування під час формування системи комунікацій між стейкхолдерами зеленого інвестування, обгрунтовано драйвери розвитку системи маркетингу та менеджменту зелених інвестицій на підприємствах України на основі європейського досвіду.
The dissertation is devoted to the development of the theoretical and methodological basis of marketing and management of green investment in the framework of the company’s management and developing of green investment market. The classification of approach to defining green investing depends on investment target was deepen and proposed as follows: technological (goal – pollution prevention and elimination); project (goal – implementation of green innovation and clean technology projects); financial (goal – profit from eco-activities); convergent (goal is the harmonization of social, ecological and economic effects) and marketing (goal is the developing of green awareness among stakeholders). The green investments were defined as property and intellectual values, which are directed into real and financial assets for the purpose of obtaining explicit and latent economic, environmental and social effects, and are accompanied by the use of marketing instruments for the cultivation of green awareness among stakeholders, management practices of environmentally responsible business and institution conditions of green investing. The marketing and management of green investment proposed to analyse not as isolated so as integrating the system with institutional conditions of green investing. It allowed to considering causal relationships, explicit and latent channels of interaction between key stakeholders, complementary nature of the green investment, effects of flows and diffusion of management and marketing decisions in the field of green investing, obtained the synergistic effect of green investing, which was reflected in the growth of company’s value. In order to individualize the green investment management instruments, it is necessary to create individual profiles for the institutional, capitalization and consumer-technology clusters of the green investing’s stakeholders. The green investment management system should integrate both traditional management and investment principles and a range of specific green investment principles, the core principals –collaboration, dissemination, and convergence. The complementary nature of green investment management requires the adjustment of managerial decision-making criteria for the feasibility of implementing green investing’s projects. The main one is the indicator of social, ecological and economic effect, which considering the weighted average cost of raising capital for the realization of green investment (green loans, funds of specialized international funds, resources from the green stock market, etc.), environmental taxes and penalties, saving of all kinds of resources and social payments as a result of the green investment implementation, direct and indirect revenue from green investment. With the implementation of the sustainable development concept, traditional 4P marketing concepts were transformed into 8P. Moreover, green and investment marketing concepts were developing too. The features of the 8P complex of green investment marketing, as well as the impact, image and hidden marketing strategies of green investment, were determined. It considers the financial, economic, environmental and social aspects of shaping the market environment for promoting green investment, creating eco-oriented consumer and investment public needs. Unfair and deliberate misleading of consumers about the company’s green performance of or unreasonably declaring and promoting its green goals could provoke to loss of profit, the outflow of investments, reputation losses, decreasing in the level of consumer confidence in the brand, etc. It was proposed to calculate a greenwash index using the PLS-PM model, the source of which was the content analysis of public information provided on the company’s web resources. The findings on of domestic industrial enterprises of the mechanical engineering and metallurgical industry showed that the most negative was perceived by stakeholders when information on the official page masked real data, making green targets better than they were. Approaches to defining a company green brand was proposed to structure according to the corer element of the Brand-wheel (parametric, resultant, emotional, association method); the level of brand perception (scaling, inclusion, and competencies); the object of assessment (ABC method, capitalization, rating, market, comparative). The existing system of approaches to defining a company's green brand was complemented by a converged one, which allows a comprehensive assessment of all components of a green brand, as well as considering not only the absolute but also the comparative advantages of a company in terms of market positioning as an environmentally responsible one. It has been tested on the example of the national industrial companies: Metinvest Group, PrJSC "Dniprospetsstal", PJSC "ArcelorMittal Kryviy Rih". The relationship between green investment and green brand as one of the most whispered marketing instruments had the objective and objective characters, their impact was conditional. That was confirmed by a combination of system and structural analysis and Google Trends instruments (the trends and volatility of Internet queries for these concepts were completely identical). On the one hand, due to the growing value of the green brand, the company got additional opportunities to attract green investment; on the other hand, the amount of green investment contributed to the growth of the company’s green. A one-point increasing in the greenwash index as an indicator of the integrity of a company's eco-friendly marketing policy leads to a decrease in the company's green brand level by 0.56 points. This is confirmed by practical calculations on empirical data of Ukrainian industrial enterprises using an approach that involves the use of content analysis and graphs of measurement of formative and reflective models of PLS-PM, as well as considering the duality of causal relationships between factors. It is necessary to use a chain communication network and considering cointegration linking between the green investment and ecological and economic effects in order to develop the effective channels of the collaboration of the stakeholders from the different clusters (institutional, capitalization and consumer-technological). The findings based on the constructed economic and mathematical model (cointegration was estimated using the Pedroni test and the least-squares method) on the data of the EU and Ukraine for 2000–2017 showed that a 1 % increase in the volume of green in-vestment lead to GDP increasing of 6.1 %, renewable energy sources – by 7.5%, and greenhouse gas emission reductions – by 4.8 %. The drivers to boost the marketing and management system in Ukrainian companies based on European experience were developed.

У роботі розглядаються теоретичні основи оцінки інвестиційної привабливості адміністративно-територіальної одиниці: сутність інвестиційної привабливості та інвестиційного клімату, підходи та методи оцінки інвестиційної привабливості, оцінка інвестиційної привабливості за допомогою інтегральних індексів. Проаналізовано основні показники інвестиційної діяльності Одеської області. Надано оцінку інвестиційної привабливості районів Одеської області та прогнози основних макроекономічних показників. Запропоновано інвестиційну стратегію Одеської області.
In qualifying work considers the theoretical bases of assessment of the investment attractiveness of the administrative-territorial unit: the essence of the investment attractiveness and investment climate, the approaches and methods of assessment of the investment attractiveness, the assessment of the investment attractiveness using integral indexes. The main indicators of the investment activities of the Odessa region are analyzed. The assessment of the investment attractiveness of districts of the Odessa region and forecasts of the main macroeconomic indicators are provided. The investment strategy of the Odessa region is proposed.