Добірка наукової літератури з теми "Індекс ефективності використання"

Дослідницька та практична діяльність, пов’язана з вивченням та оцінкою певних явищ і процесів, вимагає використання до них об’єктивних критеріїв. Якщо ці критерії виражаються числовими значенням і співвідносяться з об’єктами, явищами чи процесами, що характеризуються певними одиницями вимірювань, то останні повинні надаватися в одиницях інтернаціональної метричної системи (СІ). Отримані результати мають бути відтворюваними та збіжними, тобто не залежати від суб’єктивних та інших обставин, що можуть на них впливати. Результати досліджень мають наукову цінність лише у випадку наявності можливостей їх відтворення та зіставлення. Це передбачає використання стандартизованих методів, а отримані кількісні показники мають відображатись у загальноприйнятій системі стандартів вимірів [1]. Мета роботи – дослідити можливість оцінки чисельності кліщів у природньому середовищі запропонованим нами індексом заселення, що виражається в кількості кліщів на одиницю площі. Порівняти ефективність збору кліщів запатентованих нами пристрою та способу їх відлову і традиційних методів. Матеріали і методи. Використані матеріали власних польових досліджень, що проводились у біотопах природних та урбанізованих ландшафтів різних кліматичних районів Тернопільської області протягом 2017-2019 рр. із застосуванням традиційних та удосконалених нами засобів збору кліщів. Застосовані статистичні методи. Результати. Статистична обробка матеріалів акаралогічних досліджень обґрунтовує можливість оцінки чисельності кліщів за індексом заселення. На відміну від традиційних показників, запропонований нами індекс базується на використанні одиниць системи СІ. Ефективність запатентованих пристрою та способу відлову кліщів є достовірно вищою за традиційні методи. Висновки. Індекс заселення точніше характеризує заселеність територій кліщами, придатний для порівняльного аналізу ситуації на окремих територіях у різні роки, є стандартизованим.

У статті представлено результати дослідження впливу комплексного методу лікування гіперестезії твердих тканин зубів у дітей 12 років. Мета дослідження – вивчити ефективність застосування комплексного методу лікування гіперестезії зубів у дітей 12 років. Матеріали і методи. У дослідженнях взяли участь 44 дитини віком 12 років із гіперестезією зубів ІІ ступеня тяжкості. Дітей, залежно від методу лікування, поділили на 2 групи. До групи порівняння ввійшли 23 дитини 12 років обох статей, яким застосовували стандартну схему лікування гіперестезії. До основної групи увійшли 23 дитини віком 12 років обох статей. До початку лікування їм проводили санацію та професійну гігієну ротової порожнини. У дітей основної групи застосовували комплексний метод лікування, який ми розробили. У дітей кожної групи визначали індекси розповсюдження гіперестезії зубів та інтенсивності гіперестезії зубів. Для визначення електрозбудливості пульпи зубів із гіперчутливістю ми використовували апарат «PulpTester-P». Результати досліджень та їх обговорення. У результаті проведених досліджень ми встановили достовірне зниження індексу розповсюдження гіперестезії зубів у дітей основної групи та групи порівняння після проведеного курсу лікування, але цей індекс у дітей основної групи через півроку був в 9,31 раза менше, ніж показник групи порівняння. Показники індексу інтенсивності гіперестезії зубів через 6 місяців, рік та півтора року засвідчують пролонгований ефект після застосування запропонованого нами методу лікування. Висновки. Використання комплексного методу лікування дозволяє зменшити прояви гіперестезії зубів у дітей, що підтверджується показниками індексів розповсюдження, інтенсивності гіперестезії зубів та показниками електроодонтометрії. У дітей, яким використовували розроблений метод лікування гіперчутливості зубів, зменшувалась кількість рецидивів захворювання.

Розглядаючи інвестиційні рішення щодо певного бізнесу в країні (у тому числі й інвестиційної компанії), актуальним питанням бачимо рівень його інвестиційної ефективності з урахуванням альтернативності та рівня знецінення національної валюти або інфляції. Мета роботи – визначення мінімальнодопустимого рівня інвестиційної ефективності українського бізнесу з урахуванням альтернативності та особливостей національної валюти, недосягнення якої робить український бізнес інвестиційнонедоцільним у довгостроковій перспективі. Запропоновано метод визначення такого мінімальнодопустимого рівня інвестиційної ефективності, що передбачає розрахунок суми середньорічного зростання фондового індексу, обраного якнайкраща інвестиційна альтернатива, середньорічного розміру дивідендів за відповідним фондовим індексом та середньорічного знецінення національної валюти порівняно з валютою відповідного фондового індексу. Визначено, що рівень знецінення національної валюти в Україні в порівнянні з доларом США перевищував офіційний темп інфляції, саме тому в наведеному методі до розрахунку брався середньорічний темп знецінення національної валюти. Як найкращу альтернативу фінансових інвестицій визначено фондовий індекс США S&P-500, а отже, й інвестиції в акції корпорацій, що входять до структури цього індексу. З урахуванням специфіки національної валюти та альтернативності інвестицій для України визначено мінімальний рівень інвестиційної ефективності використання капіталу суб’єктами господарювання на рівні 26,68 %. Цей розмір ставки процента (а саме: 26,68 %) слід використовувати для оцінювання доцільності інвестиційних проєктів в Україні шляхом визначення класичних показників: чистий приведений дохід (NPV), внутрішня норма дохідності (IRR), індекс дохідності (PI), приведений термін окупності (DPB). До того ж на українських підприємствах розмір рентабельності активів та рентабельності власного капіталу має бути не нижчим за 26,68 %. Визначено, що середньостатистичне підприємство в Україні не відповідає умовам щодо досягнення мінімальнонеобхідного рівня рентабельності активів та рентабельності власного капіталу в розмірі 26,68 %. Лише окремі суб’єкти господарювання в країні виконують цю умову, а більшість із них – лише за показником рентабельності власного капіталу. Українським інвестиційним компаніям для збереження та примноження капіталу інвесторів доцільніше в більшості випадків інвестувати кошти в акції провідних світових корпорацій, що входять до структури американського фондового індексу S&P-500, ніж у підприємства своєї країни. Високий рівень інфляції в країні визначено як важливий чинник, що негативно впливає на ефективність бізнесу в Україні, особливо на діяльність промислових підприємств із суттєвим виробничим циклом. Крім знецінення активів суб’єктів господарювання, інфляція спричиняє явище сплати податку з умовно нульового рівня ефективності. За умов урахування такого оподаткування в Україні мінімальнодопустимий рівень інвестиційної ефективності бізнесу становить 29,64 %. Умовно нульовий рівень ефективності бізнесу досягається, коли рентабельність активів суб’єкта господарювання дорівнює середньорічному темпові знецінення національної валюти. Чим більший рівень інфляціїв країні, тим більше податків сплачується за умовно нульового рівня ефективностій тим вищим є значення мінімальнодопустимого рівня інвестиційної ефективності бізнесу пропорційнодо ставки податку на прибуток та середньорічного рівня знецінення національної валюти. Наявність українівисокого рівня інфляції та податку на прибуток створює умови витоку інвестиційного капіталу до інших країн.

В статті представлено дослідження екологічної та енергетичної безпеки як компоненти міжнародних економічних відносин. Оскільки водна сфера впливає на стан багатьох галузей, то проаналізовано вплив водорозподільних мереж на розвиток секторів національного господарства. Представлено базову модель водопостачання в економічній сфері, в якій виявлено фактори впливу на всі сектори економіки в кожній країні. Проаналізовано стан сфери водопостачання в Україні. Продовольчу галузь розглянуто з позиції прерогативи продовольчої безпеки в країнах, що розвиваються, що особливо стосується Економічного співтовариства країн Західної Африки.Констатовано, що бідність та продовольча безпека в Африці є головною проблемою економіки для багатьох країн. Доведено, що інтеграція є кращим інструментом для вирішення проблеми забезпечення продовольчої безпеки в країнах, що розвиваються. Запропоновано також дослідження однієї з найважливіших галузей критичної інфраструктури – енергетичної сфери. Опрацьовано оптимізацію роботи енергосистеми в КНР. Запроваджено аналіз енергоефективності в Україні. Для цього використано показник енергоємності, показник ефективності використання палива/ціни, індекс Герфіндаля-Гіршмана. За допомогою індекса енергоємності доведено, що споживання енергії в Україні стає більш ефективним. Значення коефіцієнту палива/ціни вказує на позитивну тенденцію у споживанні енергії в останні роки. Визначений індекс Герфіндаля-Гіршмана у гідроенергетиці показує, що ринкова концентрація на ринку гідроелектроенергії є середньою, що є позитивним явищем для України, однак при цьому необхідним є контроль галузі Антимонопольним Комітетом України.

Актуальність теми дослідження. Cycle є аеробним видом спорту, оскільки сприяє зміцненню серцево-судинної системи, розвитку м’язової системи, підвищує рівень загальної та спеціальної витривалості та дозволяє корегувати вагові показники. Незважаючи на вдосконалення сучасних фітнес-технологій і велику кількість розроблених фітнес-програм, більшість з них не засновані на глибокому розумінні функціональних механізмів тренування жінок репродуктивного вікового періоду, і не враховують проблем індивідуалізації з метою оптимізації її ефективності. Мета й методи дослідження. Мета роботи полягає в розробці методики занять Cycle та визначенні ефективності їх впливу на показники фізичного стану жінок молодого віку. Контингент дослідження складали жінки молодого віку, які займалися у Херсонському фітнес-клубі «Hammer». Були застосовані такі методи дослідження: методи педагогічного тестування для оцінки рівня фізичної підготовленості, медико-біологічні методи для оцінки функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем; педагогічний експеримент, спрямований на впровадження методики використання тренувальних занять Cycle для покращення показників функціональної та фізичної підготовленості жінок молодого віку, методи математичної статистики. Результати роботи та ключові висновки. За рахунок використання занять Cycle за всіма тестами відбулись позитивні зрушення від 11,3 до 39,6 %. Встановлено, що розходження між вихідними та кінцевими результатами за чотирма досліджуваними тестовими завданнями виявилися достовірними (два з фізичної підготовленості – рівномірний біг на 2000 м, згинання та розгинання рук в упорі лежачи, та два з функціонального стану – Індекс проби Руф’є, Індекс гарвардського степ-тесту) (р < 0,05, р < 0,01). Це підтверджує думку про цілеспрямований вплив фітнес-тренувань з використанням спеціалізованого обладнання Cycle на механізми функціональної адаптації до тривалих фізичних навантажень.

На теперішньому етапі розвитку суспільства існування економіки неможливо уявити без акумуляції та розвитку людського капіталу, оскільки в процесі появи та формування висококваліфікованого прошарку працівників, здатних приймати інноваційні рішення, керувати, використовувати знання іноземних мов і з’являється необхідність глибинного вивчення цього явища. В процесі дослідження здійснено оцінку ефективності використання людського капіталу як вектора піднесення економіки України. Оскільки економіка не стоїть на місці і постійно висуваються нові вимоги до роботи працівників, необхідно на перманентній основі накопичувати та розвивати людський капітал за допомогою навчання (lifelong learning), що у свою чергу, призведе до виходу вітчизняної економіки на стрімке на ефективне економічне зростання. На основі аналізу робіт представників класичної політичної економії, неокласичної та інституціональної теорій визначено передумови формування людського капіталу як наукової концепції. Зроблено оцінку якості людського капіталу України, яка вимірюється рівнем життя, грамотності, освіченості і довголіття населення і продукування ВНД на душу населення. Наголошено на необхідності створення умов для безперебійного підвищення рівня розвитку людського капіталу. Здійснено оцінку рівня розвитку та ефективності використання людського капіталу на основі таких показників: індекс продуктивності праці, частка високотехнологічних і наукомістких галузей у ВВП, приріст числа високопродуктивних місць, інноваційна активність організацій, частка внутрішніх витрат на дослідження і розробки у ВВП, коефіцієнт винахідницької активності. Отримані результати оцінки дозволять виявити проблеми у формуванні та використанні людського капіталу та визначити основні напрямки та необхідні умови для підвищення вкладу людського капіталу в економіку.

У статті обґрунтовується ефективності реалізації європейських програм підтримки реформування публічного управління в Україні. Автором застосовано метод SWOT-аналізу, який дозволив вивчити дану тематику з позиції сильних та слабких сторін, можливостей та загроз. Перевагою даного інструменту є визначення та пріоритизація стратегічних питань у вищезазначеній сфері. Встановлено, що сильними сторонами європейських програм підтримки реформування публічного управління в Україні є: посилення проактивності Уряду України; запровадження правових та стратегічних рамок; посилення ролі лідерства та командної роботи; цифровізація та координація міжінституційних взаємозв’язків. Слабкі сторони – відсутність в Україні єдиної бази надання підтримки донорами; неузгодженість назв програм; відсутність ключових дефініцій у профільному законодавстві; невиконання усіх зазначених індикаторів програм; відсутність інформації у реєстрі програм щодо акту Кабінету Міністрів України про виконання індикаторів та досягнення очікуваних результатів (у разі прийняття). За результатами проведеного SWOT-аналізу використання європейських програм підтримки реформування публічного управління в Україні ми пропонуємо такі практичні рекомендації щодо підвищення ефективності їх використання: а) нормативно закріпити у профільному законодавстві дефініції «публічна служба» та «публічне управління», замінити термінологію «реформування публічного управління» на «європеіїзацію публічного управління»; б) запровадити контентний аудит при підготовці до запиту про надання міжнародної технічної допомоги з метою уникнення дублювання проєктів/програм, або їх компонентів; в) створити єдиний реєстр міжнародної технічної допомоги міжнародних партнерів України, а існуючі проєкти об’єднати у програми за секторами; г) розробити крос-секторальну матрицю впливу від інших проєктів/програм, які роблять внесок у реформування публічного управління в Україні; д) розробити трирівневу систему підтримки реалізації європейських програм підтримки реформування публічного управління в Україні, що базуватиметься на взаємодії та інтероперабельності на національному, регіональному та локальному рівнях; е) визначати лише ті індикатори прогресу імплементації програм, які реально досягти, отже, покращити систему розрахунку ризиків; Запровадити індекс задоволеності громадян від реформи публічного управління в Україні, як користувачів сервісної держави. Перспективу подальших досліджень вбачаємо у вивчення проєктних компетентностей публічних службовців та їхньої готовності до управління ризиками міжнародних проєктів і програм.

Продукти функціонального харчування призначені для систематичного щоденного споживання й чинять регулюючий вплив на фізіологічні функції, біохімічні реакції та психосоціальну поведінку людини за рахунок нормалізації її мікроекологічного статусу.Мета дослідження – підвищення ефективності комплексного лікування пацієнтів із метаболічним синдромом шляхом використання дієтичної добавки БіоСЕСС.Матеріали і методи. Обстежено 26 пацієнтів із метаболічним синдромом (ожиріння I ст., артеріальна гіпертензія, порушення ліпідного спектра крові, порушення толерантності до глюкози). БіоСЕСС призначали по 4 капсули двічі на день упродовж 10 днів, через 20 днів після закінчення першого курсу призначали другий за аналогічною схемою. До групи порівняння увійшли 14 пацієнтів із метаболічним синдромом, які не отримували в комплексному лікуванні БіоСЕСС. Результати дослідження. Встановлено виражене й статистично значуще зменшення інсулінорезистентності в периферичних тканинах. Вірогідно зменшився індекс НОМА-IR — із 6,58 ± 0,92 до 3,44 ± 0,86. Отримано вірогідне зниження вмісту загального холестерину на 13,1 % — із 6,18 ± ± 0,24 ммоль/л до 5,46 ± 0,22 ммоль/л (р < 0,05), ліпопротеїнів дуже низької щільності — на 36,2 % — із 0,79 ± 0,07 ммоль/л до 0,58 ± 0,06 ммоль/л (р < 0,05), ), ліпопротеїнів низької щільності — на 5,9 % — з 3,98 ± 0,16 ммоль/л до 3,56 ± 0,18 ммоль/л (р < 0,05), тригліцеридів — на 37,2 % — з 1,77 ± 0,19 до 1,29 ммоль/л ± 0,14 ммоль/л (р < 0,05) від початкових даних. Комбінована терапія сприяла більш вираженому зниженню рівня С-реактивного білка (СРБ) (з 6,91 ± 0,66 мг/дл до 4,83 ± 0,58 мг/дл) порівняно з контрольною групою (на 31,2 і 23,1 % відповідно; p < 0,05). Висновки. Застосування препарату БіоСЕСС у комплексній терапії пацієнтів із метаболічним синдромом вірогідно поліпшує показники ліпідного обміну, знижує гіперінсулінемію й супутню інсулінорезистентність. Використання препарату БіоСЕСС у комплексній терапії пацієнтів із метаболічним синдромом сприяє зниженню рівня артеріального тиску в денний час, поліпшенню діастолічної функції міокарда. Препарат БіоСЕСС справляє в пацієнтів із метаболічним синдромом корисні плейотропні ефекти, що проявляються у вірогідному зниженні концентрації СРБ у крові на 31,2 % (p < 0,05).

Анотація. Концепція сталого розвитку формує новітні принципи економічного, соціального та екологічного розвитку. Сталий розвиток підприємств реального сектору економіки стримується низкою чинників, серед яких пріоритетне значення має фінансове забезпечення та обмеженість щодо нарощування їхнього фінансового потенціалу. При формуванні стратегії сталого розвитку підприємств потрібно керуватися економіко-екологічними імперативами, що передбачає обґрунтування ефективних фінансово-економічних важелів регулювання екологічно орієнтованої діяльності, які забезпечують їхню інвестиційну привабливість. Запропоновано науково-методичний підхід до аналізу фінансового забезпечення сталого розвитку підприємств з урахуванням економіко-екологічних імператив, який інтегрує: аналіз стану і тенденцій розвитку екологічно орієнтованої діяльності; оцінку закономірностей впливу факторів на рівень фінансового забезпечення її розвитку та оцінку інвестиційної привабливості. Установлено, що впровадження системи екологічного менеджменту сприятиме створенню умов нарощування фінансового потенціалу сталого розвитку підприємств і підвищення конкурентоспроможності за рахунок: запобігання або пом’якшення негативного впливу на навколишнє середовище; поліпшення екологічних показників діяльності; ефективності використання ресурсів, отримання додаткових економічних, соціальних й екологічних вигід; підсилення ринкової позиції в результаті впровадження дій з охорони навколишнього середовища. На основі аналізу з’ясовано зв’язок між упровадженням системи екологічного менеджменту на підприємствах та фінансовими показниками результативності діяльності підприємств. Змодельовано інтегральний індекс оцінки інвестиційної привабливості підприємств, який поєднує дві групи показників — відкритого коефіцієнта фінансового стану і результатів екологічно орієнтованої діяльності. Результати дослідження можуть використовуватися практиками в різних галузях при розробленні фінансової стратегії сталого розвитку підприємств. Ключові слова: фінансове забезпечення, екологічно орієнтована діяльність, сталий розвиток, інвестиційна привабливість, екологічний менеджмент, економіко-екологічні імперативи, аналіз. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 3; бібл.: 22.

У статті наведено характеристику рослин Thymus serpyllum та Thymus x polessicus Klokov різних онтогенетичних станів. Розраховано індекс віковості за А. А. Урановим (Δ) й індекс ефективності за Л. А. Животовським (ω). Визначено належність кожної з досліджених ценопопуляцій до певної онтогенетичної категорії. На основі отриманих результатів зроблено висновки про онтогенетичну структуру ценопопуляцій T. serpyllum і Th. polessicus в умовах Ямпільського району Сумської області. Повну комплексну оцінку особливостей онтогенетичної структури досліджуваних популяцій, проведено з використанням спеціалізованих програмних комплексів та загальноприйнятих методичних підходів, що показало, що найбільшою константністю вирізняються генеративні рослини, наявні в усіх досліджуваних ценопопуляціях. За співвідношенням індексу віковості й індексу ефективності (величин Δ/ω) визначено, що більшість ценопопуляцій Th. serpyllum та Th. polessicus належать до категорії старіючих. Установлено, що значення індексу віковості в усіх досліджуваних ценопопуляціях є більшими за 1. Усі провідні ознаки онтогенетичної структури популяцій Th. serpyllum і Th. polessicus в умовах Ямпільського району Сумської області вказують на те, що загалом вони мають потенціал для сталого існування в досліджуваному регіоні. Однак їх самопідтримання відбувається з різною успішністю. Здебільшого формування популяцій досліджуваних видів є ускладненим під наметом соснового лісу (популяції є неповними за представленістю різних онтогенетичних станів: у них наявні лише генеративні рослини). Повною за онтогенетичною структурою є лише популяція, що сформувалася в умовах угруповання Elytrigioso (repenae)−thymosum (serpyllae). У результаті радикальних змін у природних екосистемах спостерігаємо зменшення популяцій багатьох видів, що спонукає нас знайти напрями та способи регулювання механізмів розвитку природних фітоценозів. Перспективою подальших наукових досліджень є застосування до досліджуваних ценопопуляцій морфометричного та віталітетного аналізу. Це уможливить оцінку морфологічних параметрів рівня життєвості особин досліджуваних видів.У статті наведено характеристику рослин Thymus serpyllum та Thymus x polessicus Klokov різних онтогенетичних станів. Розраховано індекс віковості за А. А. Урановим (Δ) й індекс ефективності за Л. А. Животовським (ω). Визначено належність кожної з досліджених ценопопуляцій до певної онтогенетичної категорії. На основі отриманих результатів зроблено висновки про онтогенетичну структуру ценопопуляцій T. serpyllum і Th. polessicus в умовах Ямпільського району Сумської області. Повну комплексну оцінку особливостей онтогенетичної структури досліджуваних популяцій, проведено з використанням спеціалізованих програмних комплексів та загальноприйнятих методичних підходів, що показало, що найбільшою константністю вирізняються генеративні рослини, наявні в усіх досліджуваних ценопопуляціях. За співвідношенням індексу віковості й індексу ефективності (величин Δ/ω) визначено, що більшість ценопопуляцій Th. serpyllum та Th. polessicus належать до категорії старіючих. Установлено, що значення індексу віковості в усіх досліджуваних ценопопуляціях є більшими за 1. Усі провідні ознаки онтогенетичної структури популяцій Th. serpyllum і Th. polessicus в умовах Ямпільського району Сумської області вказують на те, що загалом вони мають потенціал для сталого існування в досліджуваному регіоні. Однак їх самопідтримання відбувається з різною успішністю. Здебільшого формування популяцій досліджуваних видів є ускладненим під наметом соснового лісу (популяції є неповними за представленістю різних онтогенетичних станів: у них наявні лише генеративні рослини). Повною за онтогенетичною структурою є лише популяція, що сформувалася в умовах угруповання Elytrigioso (repenae)−thymosum (serpyllae). У результаті радикальних змін у природних екосистемах спостерігаємо зменшення популяцій багатьох видів, що спонукає нас знайти напрями та способи регулювання механізмів розвитку природних фітоценозів. Перспективою подальших наукових досліджень є застосування до досліджуваних ценопопуляцій морфометричного та віталітетного аналізу. Це уможливить оцінку морфологічних параметрів рівня життєвості особин досліджуваних видів.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 "Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)". Національна металургійна академія України, м. Дніпро. Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", м. Харків, 2019. У дисертаційній роботі здійснено постановку та запропоновано вирішення важливого для економіки України завдання формування ринкового потенціалу металургійних підприємств з врахуванням оцінки використання їх людського капіталу. На основі аналізу характеру і тенденцій розвитку досліджень ринкового потенціалу запропоноване авторське визначення в якому під ринковим потенціалом підприємства розуміються можливості й ризики розвитку підприємства під впливом керованих та некерованих чинників ринку. Для підтвердження змісту отриманого визначення виконано аналіз можливостей оцінки ринкового потенціалу підприємства та чинників, що впливають на його величину. Запропоновано оціночний механізм капіталізації ринкового потенціалу підприємства, який включає: аналіз цільового ринку; визначення загальних та специфічних характеристик його складових; вибір оціночного підходу з обґрунтуванням вартісних та інтегральних показників (зокрема ринкової позиції), а також визначення ефективності капіталізації ринкового потенціалу (коефіцієнта капіталізації). Доведено, що поняття "ринкового потенціалу" та "людського капіталу" є взаємозв'язаними. Кількісною характеристикою цього зв'язку є параметр "вартість капіталу", аналітична база якого побудована на методах капіталізації підприємства. Розроблено структурно-логічну схему взаємозв'язку основних наукових понять розглянутих у дослідженні ("людський капітал – капіталізація – вартість підприємства – ринковий потенціал"). У роботі з'ясовано, що для ефективного функціонування та розвитку підприємства на ринку необхідно реалізувати його ринковий потенціал, а результатом реалізації ринкового потенціалу підприємства виступають як отримані доходи та ринкова вартість підприємства, так й інтегральні критерії, які відображують ринкову частку підприємства, його ринкову позицію та конкурентну репутацію. Для обґрунтування та визначення майбутніх стратегічних перспектив розвитку підприємства сформовано оціночну базу ринкового потенціалу підприємства, яка складається з відповідних ресурсів – активів підприємства, витрат та не фінансових показників діяльності. Встановлено що, оцінка людського капіталу здійснюється в процесі капіталізації його складової – трудового потенціалу, величина якого, в свою чергу, виступає вартісною оцінкою трудових ресурсів підприємства. Для вдосконалення оціночного інструментарію людського капіталу, як елементу ринкового потенціалу підприємства, в роботі досліджено, етапи розвитку сутності поняття людського капіталу. На основі проведених досліджень, сформований підхід, в якому людський капітал розглядається, як частка вартості підприємства та враховуються відмінності окремих форм капіталу, а саме економічна форма – частка, яка може безпосередньо визначатися вартісними показниками); культурна – частка, яка конвертується в економічний капітал частково – здатності, компетенції людини тощо; соціальна – у вигляді різного роду соціальних атрибутів, "зв'язків", connections); символічна – вид капіталу, що має визнання у суспільстві – престиж, репутація, честь тощо. У роботі досліджено економічна форма людського капіталу (тобто вона може безпосередньо визначатися вартісними показниками), як частка вартості підприємства і як реальне джерело коштів, які можуть бути безпосередньо інвестовані у розвиток конкретної людини або групи команди, колективу, нації тощо. Доведено, що кожна особа за час свого життя накопичує власний людський капітал. При цьому, ринкова вартість її праці та дохід, від вкладених в її розвиток підприємством коштів, і є та ціна, яку сплачує підприємство за можливість використання (запозичення) індивідуального людського капіталу і, згідно теорії відсотка, визначається як частка від основної суми капіталу, та виражає вартість послуги, яка забезпечується цим капіталом у момент його участі у виробничому процесі, як його тимчасового чинника. На основі запропонованої оціночної бази ринкового потенціалу, сформовано підходи до урахування людського капіталу, як його елементу. Для цього спеціально розроблені облікові документи, інформація з яких, є базою для формування балансу людського капіталу в системі управлінського обліку підприємства. На прикладі ринкової історії ПАТ "ЄВРАЗ – Дніпровський металургійний завод" встановлена сумарна недооцінка ринкової вартості підприємства за рахунок накопиченої вартості людського капіталу. Для визначення галузевих характеристик ринкового потенціалу сучасних вітчизняних металургійних підприємств в роботі сформовано поняття трансформаційного розвитку. Розрахована та представлена динаміка основних вартісних показників людського капіталу та проаналізовано тенденції трансформаційних процесів в гірничо-металургійному комплексі України, що впливають на ефективність використання людського капіталу металургійними підприємствами і, як наслідок, на реалізацію їх ринкового потенціалу. Сформовано блок-схему аналізу чинників формування ринкового потенціалу металургійного підприємства на основі якої досліджено значущість впливу показників вартості людського капіталу на ринковий потенціал металургійних підприємств групи Металургпрому (16 металургійних та феросплавних заводів цієї групи виготовляють понад 50% усієї продукції гірничо-металургійного комплексу). За допомогою кластерного аналізу визначено інтегральну характеристику – ринкову позицію металургійного підприємства серед своїх найближчих конкурентів на цільовому ринку. Результати досліджень, підтверджують наявність взаємозв'язку та обґрунтовують вплив показників оцінки використання людського капіталу на ринкову позицію металургійних підприємств та, відповідно, й на реалізацію їх ринкового потенціалу.
Dissertation for the degree of Candidate of Economic Sciences in specialty 08.00.04 – economy and management of the enterprises (by types of economic activity). – National metallurgical Academy of Ukraine, Dnipro, 2019. – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Kharkiv, 2019. In the dissertation the formulation is made and the solution of the problem of formation of the market potential of metallurgical enterprises important for the economy of Ukraine taking into account the estimation of the use of their human capital is offered. On the basis of the analysis of the nature and tendencies of the development of market potential research, the proposed author's is defined in which under the market potential of the enterprise are understood the opportunities and risks of the enterprise development under the influence of managed and unmanaged factors of the market. In order to confirm the content of the obtained definition, an analysis of the possibilities of assessing the market potential of the enterprise and the factors that may affect its value was performed. The author's conception of the evaluation mechanism by capitalization of the market potential of the enterprise is proposed, which includes: analysis of the industry market and determination of the structure of the market potential; determination of general and specific characteristics of market potential components; choice of valuation approach: determination of value and integral indicators (in particular market position), and determination of capitalization efficiency of market potential (capitalization ratio). In order to substantiate the relationship between "market potential" and "human capital" within the logical chain "human capital – capitalization – enterprise value – market potential", a quantitative characteristic, which determines the homogeneity of this chain, is considered to be the parameter "cost of capital", the analytical base of which built on enterprise capitalization methods. In the work it is proved that for the effective functioning and development of the enterprise in the market it is necessary to realize its market potential, and as a result of realization of the market potential of the enterprise act both the received income and market value of the enterprise, as well as integral criteria that reflect the market share of the enterprise, its market position and competitive position. reputation. In order to substantiate and determine the future strategic prospects of the enterprise development, an estimation base of the market potential of the enterprise is formed, which consists of the corresponding resources and assets of the enterprise, expenses and non-financial indicators of activity. It is established that, as the potential of an enterprise cannot be determined and managed solely on the basis of the market value of the enterprise, so the potential of human capital must include all possible systemic factors of its value formation. To take into account human capital, as one of the assets of the enterprise, human capital is included in the estimation base of the market potential. In order to improve the human capital appraisal toolkit, as an element of the enterprise market potential, the stages of development of the essence of the concept of human capital are investigated. Based on the conducted research, an approach has been developed in which human capital is considered as a share of the value of the enterprise and the differences of particular forms of capital, namely the economic form (a share that can be directly determined by the cost indicators) are taken into account; cultural – share that is converted into economic capital in part – ability, human competence, etc.; social – in the form of various social attributes – connections); symbolic – the kind of capital that is recognized in society – prestige, reputation, honor, etc. It is proved that each person accumulates his own human capital during his life. The value of this accumulated individual human capital is in fact its market value, that is, it shows how much it costs to attract and retain a hired employee during the year. It is substantiated that individual human capital should be considered as the property of the employee, with the market price of his labor and income from the funds invested in its development by the enterprise and is the price paid by the enterprise for the possibility of using (borrowing) individual human capital and according to percent theory is defined as the proportion (percentage) of the principal. To determine the sectoral characteristics of the market potential of modern domestic metallurgical enterprises, the concept of transformational development has been formed. The dynamics of the basic human capital indicators at the sectoral level are determined, and the tendencies of transformation processes in the mining and metallurgical complex of Ukraine, which affect the efficiency of human capital utilization of metallurgical enterprises and, as a consequence, the realization of their market potential, are analyzed. Based on the proposed assessment base of market potential, approaches to accounting for human capital as its element have been formed. The work deals with accounting of individual human capital by value indicators. For information support of accounting of the state and estimation of the human capital in work the forms of the accounting cards are offered, information from which, should be the basis for formation of the management balance of the human capital in the system of management accounting of the enterprise. On the example of the activity of PJSC "EVRAZ – DMZ" it is found that the total undervaluation of the market value of the enterprise taking into account the accumulated cost of human capital amounted to UAH 583 million. An explicit model of analysis of factors of formation of market potential of metallurgical enterprise and estimation of indicators of use of their human capital has been formed metallurgical complex). Using cluster analysis and a set of market potential indicators of the above group of enterprises, the influence of human capital cost indicators on the integral characteristic of market potential – the market position of a metallurgical enterprise among its closest competitors in the domestic market – was proved.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 "Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)". Національна металургійна академія України, м. Дніпро. Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", м. Харків, 2019. Дисертаційна робота присвячена удосконаленню і подальшому розвитку теоретичних положень, методичних підходів та науково-практичних рекомендацій з формування ринкового потенціалу металургійних підприємств на основі оцінки використання їх людського капіталу. Сформовано визначення поняття "ринковий потенціал підприємства", як можливості й ризики розвитку підприємства під впливом керованих та некерованих чинників ринку. На основі цього визначення запропоновано оціночний механізм капіталізації ринкового потенціалу підприємства, який включає: аналіз цільового ринку та визначення структури ринкового потенціалу; визначення загальних та специфічних характеристик його складових; вибір оціночного підходу: визначення вартісних та інтегральних показників (зокрема ринкової позиції), а також визначення ефективності капіталізації ринкового потенціалу (коефіцієнта капіталізації). Для обґрунтування та визначення майбутніх стратегічних перспектив розвитку підприємства сформовано оціночну базу ринкового потенціалу підприємства, яка складається з відповідних ресурсів – активів підприємства та враховує людський капітал, як один з активів, а також включає витрати та не фінансові показники діяльності підприємства. Визначено методичний підхід урахування та оцінювання людського капіталу підприємства. Для інформаційно-аналітичного забезпечення цієї діяльності розроблена форма облікового документу, інформація з якого, являється базою для формування управлінського балансу людського капіталу в системі управлінського обліку підприємства. На прикладі діяльності ПАТ "ЄВРАЗ – ДМЗ" встановлено, що сумарна недооцінка ринкової вартості підприємства з урахуванням накопиченої вартості людського капіталу склала 583 млн. грн. Сформовано блок-схему для аналізу чинників формування ринкового потенціалу металургійного підприємства та оцінки показників використання їх людського капіталу на основі якої, визначена інтегральна характеристика ринкового потенціалу – ринкова позиція підприємств сектору Металургпрому. Визначено динаміку вартісних показників людського капіталу на рівні різних секторів економіки, та проаналізовано тенденції трансформаційних процесів в гірничо-металургійному комплексі України, що впливають на ефективність використання людського капіталу металургійних підприємств і, як наслідок – на реалізацію їх ринкового потенціалу.
Dissertation for the degree of Candidate of Economic Sciences in specialty 08.00.04 – economy and management of the enterprises (by types of economic activity). – National metallurgical Academy of Ukraine, Dnipro, 2019. – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Kharkiv, 2019. On the basis of the analysis of the nature and tendencies of the development of market potential research, the proposed author's is defined in which under the market potential of the enterprise are understood the opportunities and risks of the enterprise development under the influence of managed and unmanaged factors of the market. The author's conception of the evaluation mechanism by capitalization of the market potential of the enterprise is proposed, which includes: analysis of the industry market and determination of the structure of the market potential; determination of general and specific characteristics of market potential components; choice of valuation approach: determination of value and integral indicators (in particular market position), and determination of capitalization efficiency of market potential (capitalization ratio). In order to substantiate the relationship between "market potential" and "human capital" within the logical chain "human capital – capitalization – enterprise value – market potential", a quantitative characteristic, which determines the homogeneity of this chain, is considered to be the parameter "cost of capital", the analytical base of which built on enterprise capitalization methods. To take into account human capital, as one of the assets of the enterprise, human capital is included in the estimation base of the market potential. In order to improve the human capital appraisal toolkit, as an element of the enterprise market potential, the stages of development of the essence of the concept of human capital are investigated. Based on the conducted research, an approach has been developed in which human capital is considered as a share of the value of the enterprise and the differences of particular forms of capital, namely the economic form (a share that can be directly determined by the cost indicators) are taken into account; cultural – (share that is converted into economic capital in part – ability, human competence, etc.); social – (in the form of various social attributes – connections); symbolic – (the kind of capital that is recognized in society – prestige, reputation, honor, etc.). It is substantiated that individual human capital should be considered as the property of the employee, with the market price of his labor and income from the funds invested in its development by the enterprise and is the price paid by the enterprise for the possibility of using (borrowing) individual human capital and according to percent theory is defined as the proportion (percentage) of the principal. The dynamics of the basic human capital indicators at the sectoral level are determined, and the tendencies of transformation processes in the mining and metallurgical complex of Ukraine, which affect the efficiency of human capital utilization of metallurgical enterprises and, as a consequence, the realization of their market potential, are analyzed. The work deals with accounting of individual human capital by value indicators. For information support of accounting of the state and estimation of the human capital in work the forms of the accounting cards are offered, information from which, should be the basis for formation of the management balance of the human capital in the system of management accounting of the enterprise. On the example of the activity of PJSC "EVRAZ – DMZ" it is found that the total undervaluation of the market value of the enterprise taking into account the accumulated cost of human capital amounted to UAH 583 million. An explicit model of analysis of factors of formation of market potential of metallurgical enterprise and estimation of indicators of use of their human capital has been formed metallurgical complex). Using cluster analysis and a set of market potential indicators of the above group of enterprises, the influence of human capital cost indicators on the integral characteristic of market potential – the market position of a metallurgical enterprise among its closest competitors in the domestic market – was proved.

У статті розглянута методика побудови індексу фрактальності на основі мультимасштабної ентропії шаблонів для оцінки ефективності складних фінансово-економічних систем, представлені результати експериментальної роботи з ранжування світових банків за ефективністю. Показано, що найбільш ефективними є Barclays PLC та BNP Paribas, найменш - UniCredit S.p.A. і China Construction Bank Corporation.