Добірка наукової літератури з теми "Індекс варіації"

У статті автором досліджуються залежність електоральної поведінки виборців від територіальної приналежності. Концептуалізовані категорії «регіональної неоднорідності» та «електорального простору». Аргументовано, що подібна регіональна неоднорідність є властивістю електорального простору і може бути квантифікована. Кількісний вимір регіональної неоднорідності держави має прямий зв’язок із ризиками сепаратизму, громадянськими конфліктами або кризою легітимності влади на окремій території. Запропоновано формулу для оцінки кількісного виміру регіональної неоднорідності, засновану на інструментарії статистичного аналізу (зокрема, коефіцієнті варіації). Окреслено можливі напрями досліджень із використанням цього індексу по відношенню до окремих політичних суб’єктів та всього електорального простору різних рівнів (держава, регіон, виборчий округ). Наведено розрахунки відповідних індексів для українського електорального простору (за результатами виборів 1991­ - 2015) та 100 інших національних кейсів. Проаналізована динаміка регіональної неоднорідності України за матеріалами електоральної статистики 1991 - ­2015 років.

Метою дослідження був пошук маркерних ознак, які ідентифікують дерева, та взаємозв’язків морфолого-анатомічних показників хвої дерев сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) на основі вивчення мінливості ознак у насадженні ДП «Тростянецьке лісове господарство» Сумської області. Гілки з хвоєю заготовлено із середньої частини крони 31 дерева в умовах свіжого субору. Визначення зв’язків між показниками здійснено кореляційним, графічним і регресійним методами аналізу. Виявлено, що амплітуда варіювання довжини дворічної хвої була на 18 % більшою, ніж однорічної. Коефіцієнти варіації більшості морфолого-анатомічних показників дерев відповідають низькому та середньому рівням ендогенної мінливості, підвищеним рівень мінливості є лише для показника відстані між провідними пучками в центральному циліндрі. До морфолого-анатомічних ознак хвої, які диференціюють дерева, належать: довжина хвої, площу її поперечного перерізу, ширина хвої, ширина центрального циліндра та кількість смоляних каналів. Зроблено припущення про можливість використання маркером мікропопуляційного рівня співвідношення індексу форми центрального циліндра та індексу форми поперечного перерізу хвої. Ключові слова: Pinus sylvestris L., параметри хвої, пагони, центральний циліндр, маркерні ознаки, смоляні канали.

Вступ. Артеріальна гіпертензія (АГ) є основною причиною захворюваності та смертності серед пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу (ЦД2), що пов’язано із серцево-судинними захворюваннями. Мета дослідження – проаналізувати основні клініко-лабораторні фактори коморбідного перебігу цукрового діабету 2 типу з надмірною масою тіла/ожирінням та артеріальною гіпертензією. Методи дослідження. Ретроспективний аналіз медичної документації проведено в 579 хворих на цукровий діабет 2 типу (T2DM). Концентрацію глюкози та інших біохімічних показників визначали з використанням стандартного набору на автоматичному біохімічному аналізаторі “COBAS INTEGRA® 400” (“Roche Diagnostics”). Показники загального аналізу крові визначали на автоматичному гематологічному аналізаторі “Yumizen H500 CT”. Результати й обговорення. При проведенні аналізу рангових варіацій Краскела – Уолліса не виявлено цінності показників загального аналізу крові та загального аналізу сечі в діагностиці коморбідного перебігу ЦД2, надмірної маси тіла/ожиріння та АГ. Під час аналізу біохімічних параметрів встановлено найвищі рівні сечовини і сечової кислоти у хворих на ЦД2, ожиріння та АГ. Аналіз показників вуглеводного обміну показав, що рівні глюкози, інсуліну та індекс HOMA у крові пацієнтів різних дослідних груп вірогідно різнилися при проведенні аналізу рангових варіацій Краскела – Уолліса. Висновки. Під час аналізу статевого диморфізму встановлено переважання осіб жіночої статі з коморбідним перебігом цукрового діабету 2 типу з надмірною масю тіла/ожирінням та артеріальною гіпертензією. При цьому серед хворих на цукровий діабет 2 типу з коморбідною артеріальною гіпертензією виявлено вірогідно вищий відсоток хворих чоловіків з нормальною масою тіла. При аналізі антропомет­ричних показників пацієнтів різних груп встановлено, що у пацієнтів 6-ї групи зріст був вірогідно меншим стосовно даних у хворих на цукровий діабет 2 типу з нормальною масою тіла та при поєднанні з артеріальною гіпертензією. Індекс маси тіла був достовірно вищим у пацієнтів з надмірною масою тіла/ожирінням. У хворих з коморбідним перебігом цукрового діабету 2 типу з надмірною масою тіла/ожирінням та артеріальною гіпертензією встановлено вірогідно вищі рівні сечовини (на 24,4 %) та сечової кислоти (на 93,0 %) щодо даних у пацієнтів із ЦД2 та нормальною масою тіла.

Актуальність. Пошук оптимального методу оцінки амплітуди розгинання в гомілковостопному суглобі (ГС) залишається актуальним предметом наукових дискусій. Мета роботи — провести порівняльний аналіз валідності гоніометричного та інклінометричного методів вимірювання обсягу розгинання у гомілково-стопному суглобі порівняно із рентгенологічними показниками. Матеріали та методи. У дослідження ввійшло 25 здорових, фізично активних осіб (50 гомілковостопних суглобів), серед яких чоловіків було 18, жінок — 7; середній вік обстежуваних становив 25,8 ± 5,2 року; середнє значення індексу маси тіла — 25,01 ± 5,01. Обсяг розгинання у ГС вимірювали при навантаженні за допомогою двоплощинного гоніометра та інклінометра і порівнювали їх з рентгенологічними показниками. Результати вимірювань оцінювали методами описової статистики. Результати. Cередні значення розгинання у ГС, виміряні за допомогою двоплощинного гоніометра, становили 37,62 ± 5,56°; інклінометра — 40,61 ± 5,15°; рентгенологічні показники — 23,69 ± 7,25°. Різниця між середніми була вірогідною (p < 0,001). Середнє значення коефіцієнта варіації для рентгенологічного методу становило 0,31 і значно переважало показники гоніометричного (0,15) та інклінометричного (0,13) методів вимірювання (p < 0,001). Рентгенографія ГС при навантаженні при максимальному розгинанні стопи призводить до збільшення показників тало-1-метатарзального кута. Висновки. Значення кутових параметрів розгинання у ГС при гоніометричному та інклінометричному методах вимірювання суттєво перевищують рентгенологічні показники. Більший коефіцієнт варіації для рентгенологічного дослідження вказує на кращу відтворюваність інклінометрії та гоніометрії при оцінці розгинання у ГС. Навантажувальна рентгенограма ГС в положенні максимального розгинання демонструє збільшення тало-1-метатарзального кута порівняно із нормативними значеннями, що потрібно враховувати при інтерпретації результатів рентгенологічної оцінки розгинання у ГС.

Резюме. Гематосупресія, викликана дією цитостатичних препаратів, що відносяться до групи алкілуючих сполук, у гематології є частим явищем, із компенсацією даного стану за рахунок появи ділянок екстрамедулярного гемопоезу (ЕМГ) в периферійних органах кровотворення. Оцінка зміни гематологічних індексів, які виникають при ЕМГ, спрямована на розробку додаткових діагностичних критеріїв захворювань системи крові. Мета дослідження – вивчити зміни гематологічних індексів периферійної крові при гематосупресії, викликаній циклофосфоамідом. Матеріали і методи. Дослідження виконано на 30 статевозрілих мишах Balb/c із середньою масою тварин 25 г, яких поділили на дві групи, – інтактну і дослідну по 15 мишей у кожній. Для індукції ектрамедулярного гемопоезу використано мобілізаційний протокол, розроблений на кафедрі патології та біології розвитку Стенфордського університету [5]. Тваринам дослідної групи в перший день експеременту внутрішньочеревно вводили болюсну дозу циклофосфоаміду («Ендоксан», виробник «Baxter Oncology GmbH» (Німеччина)) – 200 мг/кг із наступними триденними внутрішньочеревними ін’єкціями людського рекомбінантного гранулоцитарного колонієстимулювального фактора G-CSF (препарат «Грастим» виробник Dr. Reddy’s (Індія)) в дозуванні 250 мкг/кг. Оцінку гематосупресії, викликаної комбінацією циклофосфоаміду та G-CSF, виконували у віддалений період на 21 добу експерименту. Для дослідження було відібрано цільну кров, забір якої здійснено з порожнини серця. Дослідження гематологічних індексів проведено на аналізаторі Horiba Yumizen H500. Результати. Виявлено повну компенсацію анемічних проявів, викликаних гематосупресією на 21 добу експерименту, на що вказує достовірне (p˂0,025) збільшення абсолютної кількості еритроцитів на 119,34 %, із збереженням морфометричних параметрів у ме­жах норми в новій популяції еритроцитів та незначним збільшенням їх гетерогенності, виявленого на основі достовірного (p<0,001) підвищення коефіцієнта варіації у дослідній групі на 16,12 % та стандартного відхилення на 8,72 %. Встановлено зміну тромбоцитарного гомеостазу, що полягала в утворенні надмірної кількості фракції великих тромбоцитів у дослідній групі тварин на 52,23 % (p<0,001) порівняно з показниками інтактної групи тварин. Відмічено незначне зменшення середнього об’єму тромбоцитів на 7,57 % (p<0,001). Імуносупреcія, викликана циклофосфоамідом, що призводить до виникнення гострих форми нейтропенії на 21 добу експерименту, була повністю компенсована, про що свідчить збільшення абсолютного числа нейтрофілів у 14,5 раза в дослідній групі тварин. Серед мієлоїдних клітин лейкоцитарного ряду спостерігається збільшення лімфоцитів, моноцитів, еозинофілів та базофілів на 60,32; 66,99; 68,75; 76,39 % відповідно. Висновки. На основі змін гематологічних індексів периферійної крові ми виявили посилення гематопоезу клітин мієлоїдної та мегакаріацитарної ланки із компенсацією гематосупресії, викликаної циклофосфоамідом на 21 добу експерименту. В тварин дослідної групи діагностовано посилення еритропоезу із компенсацією анемічних проявів, активацію тромбоцитарного гемопоезу та подоланням імуносупресії, викликаної дією циклофосфоаміду за рахунок ін’єкцій G-CSF, що підтверджено збільшенням нейтрофілій у 14,5 раза.

Магістерська дисертація виконана на 90 сторінках, містить 12 ілюстрацій, 22 таблиць та 20 джерел. У дисертації досліджується проблема моделювання фінансових ринків. Завдання моделювання є складною проблемою, особливо у випадках, коли фінансові часові ряди демонструють фрактальні властивості. У зв'язку з виниклою незгодою теорії рівноваги за Вальрасом і статистичними закономірностями, що з'являються при дослідженні сучасних даних, розглядаються нові методи аналізу фінансових ринків — агентсько-орієнтоване моделювання та фрактальний аналіз часових рядів. Мета дослідження – дослідити агентсько-орієнтоване моделювання та довести доцільність подальшого використання як інструмента аналітиків, трейдерів та інших осіб, що приймають рішення. Об’єкт дослідження – сучасні моделі фінансового ринку. Предмет дослідження – агентські підході фінансового ринку. Методи дослідження – аналіз моделей, порівняння розробленої поведінки з реальними фінансовими даними. У роботі розглядаються дві агентсько-орієнтовані моделі фондового ринку — модель Сато-Такаясу й узагальнена модель Ізінга.
The master's thesis consists of 88 pages, contains 12 illustrations, 25 tables and 20 sources. The dissertation explores the problem of financial markets modeling. Modeling is a complex problem, especially in cases where financial time series exhibit fractal properties. Due to the disagreement of Walras equilibrium theory and statistical regularities that emerge in the study of current data, new methods of financial market analysis are considered - agent-oriented modeling and fractal time series analysis. The purpose of the study is to investigate agency-oriented modeling and to prove the feasibility of further use as a tool by analysts, traders and other decision-makers. The object of study - modern models of the financial market. The subject of the study - the agency approaches to the financial market. Research methods - model analysis, comparison of developed on-line behavior with real financial data. Two agent-oriented stock market models are considered in the paper - the Sato-Takayasu model and the generalized Ising model.