Добірка наукової літератури з теми "Інвестиційна сфера"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Інвестиційна сфера".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Інвестиційна сфера"
1
Богданенко, Анатолій. "ДЕРЖАВНА ІНВЕСТИЦІЙНА ПОЛІТИКА В СИСТЕМІ ФАКТОРІВ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ". Public management 17, № 2 (27 лютого 2019): 15–25. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-17-2-15-25.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкрито сутність державної інвестиційної політики та принципи її здійснення. Досліджено стан проведення інвестиційної полі- тики держави та наведено заходи держави в напрямі покращення реаліза- ції ефективної інвестиційної політики.
Зазначено, що державна інвестиційна політика є одним із заходів від- повідних органів державної влади в напрямі ефективного здійснення ін- вестиційних процесів з метою забезпечення сталого економічного розвит- ку країни, основними елементами якої можна визначити мету і завдання політики, економічний ефект, що очікується від її реалізації, склад пріо- ритетних сфер і об’єктів інвестування, принципи формування та реаліза- ції інвестиційної політики.
Визначено, що головна мета державної інвестиційної політики поля- гає у залученні інвестицій в обсягах, що забезпечать реалізацію процесів диверсифікації виробництва та розширеного відтворення економіки, а ре- зультатом ефективної державної інвестиційної політики є створення умов для переходу до інвестиційно-інноваційної моделі розвитку економіки, який неможливий без динамічного розвитку законодавства, для стимулю- вання інвестицій. Раціональне залучення інвестицій сприяє зростанню ВВП.
Встановлено, що основною метою управління інвестиційною діяльніс- тю є забезпечення найбільш ефективних шляхів реалізації інвестиційної стратегії та створення сприятливого інвестиційного клімату, в процесі ре- алізації якої інвестиційне управління спрямоване на розв’язання низки найважливіших завдань, таких як забезпечення високих темпів економіч- ного розвитку країни, створення високотехнологічного інвестиційного комплексу, підвищення технічного рівня виробничого апарату, максимі- зація доходів від інвестиційної діяльності, мінімізація інвестиційних ри- зиків, визначення шляхів прискорення інвестиційних програм, створення конкурентоспроможних експортних виробництв, забезпечення в країні фінансової стабільності в процесі здійснення інвестиційної діяльності, по- зитивних структурних змін в економіці, подолання диспропорцій, струк- турно-технічної незбалансованості економіки.
Доведено, що завдяки продуманій інвестиційній політиці держави, можна здійснювати структурну перебудову економіки, підвищуючи її рі- вень міжнародної конкурентоспроможності та збільшуючи експортний потенціал.
2
Murashko, Mykola, та Dmytro Sotnikov. "ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ БУДІВЕЛЬНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 4(16) (2018): 254–61. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-4(16)-254-261.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано сутність функціонування інвестиційного будівельного сектору економіки в сучасних умовах. Доведено, що нині становище вітчизняних будівельних підприємств на ринку інвестицій характеризується їхньою неготовністю до ефективного освоєння основних засобів на інноваційній основі, а також неготовністю потенційних інвесторів вкладати капітал у будівельні підприємства через високі ризики, пов'язані з незахищеністю права власності, з великою ймовірністю неповернення коштів через неефективне управління. Водночас сучасні інноваційно-інвестиційні процеси в будівельній галузі повинні бути спрямовані не тільки на зростання питомої ваги інноваційно орієнтованих підрядних робіт у загальному обсязі будівельно-монтажних робіт, а й на інноваційну перебудову самої будівельної галузі. Обґрунтовано, що основними причинами, що стримують інвестиції в зростання будівельного виробництва та технічне переоснащення будівельної галузі, є нестабільність політичної ситуації, тіньові та різного роду спекулятивні процеси в інвестиційно-будівельній сфері, високі податки та ризики інвестиційної діяльності, велика вартість позикового капіталу та складність отримання кредиту, а також інші чинники, що характеризують інвестиційний клімат України як несприятливий. Тому в контексті вищезазначених причин, інвестиційна політика в будівельній галузі повинна органічним чином поєднувати інструменти державного впливу та дерегуляції з метою створення сприятливого інвестиційного середовища як для вітчизняних, так і іноземних інвестицій. Інвестиційна політика України в середньостроковій перспективі має бути спрямована на стійкий розвиток будівельної галузі на інноваційній основі, забезпечення економічної безпеки країни, формування повноцінного ринку землі, розвиток ринкової інфраструктури, нарощування інвестиційно-будівельного потенціалу та створення сприятливого інвестиційного середовища для трансферу сучасних технологій, застосування узгоджених з нормами ДБН механізмів захисту національного будівельного ринку, створення дієвих стимулів для поступального розвитку інноваційно-інвестиційних процесів у будівельній галузі України шляхом першочергової реалізації проектів із реконструкції, модернізації та технічного переоснащення виробничих потужностей та інфраструктурних об’єктів на інноваційній та екологічній основі.
3
ЗЕЛЬДІНА, ОЛЕНА. "Інвестиційна привабливість України в умовах сталого розвитку". Право України, № 2018/05 (2018): 60. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-05-060.
Повний текст джерелаАнотація:
Економічна ситуація, яка склалася в Україні на сучасному етапі, та необ хідність забезпечення сталого розвитку потребують використання ефективних регуляторів для забезпечення інвестиційної привабливості країни. Проте статистика демонструє несприятливі тенденції у сфері залучення інвестицій, ідеться, зокрема, про зниження інвестиційної активності інвесторів в Україні. За даними Державної служби статистики України, у 2017 р. в економіку України іноземні інвестори з 76 країн світу вклали 1,6 млрд доларів прямих інвестицій (акціонерного капіталу), що значно менше, ніж у 2015–2016 рр., а це свідчить про значне зниження інтересу інвесторів до України. Мета статті полягає у тому, аби виявити детермінанти, які тим чи іншим чином негативно позначаються на інвестиційній привабливості України, та запропонувати елементи юридичної конструкції інвестиційної привабливості країни в умовах сталого розвитку. Виокремлено детермінанти, які негативно позначаються на інвестиційній приваб ливості України. Встановлено, що негативним фактором для інвесторів є військові дії, які відбуваються у східних регіонах держави. Не менш значущою проблемою є нестабільність законодавства України як перешкода для залучення інвестицій. Про це неодноразово зазначали науковці і державні посадовці, однак у зазначеній сфері немає позитивних зрушень. Невід’ємною характеристикою української дійсності стала корупція, яка торкнула всіх сфер життєдіяльності суспільства. Ще однією проб лемою для інвесторів є зарегульованість тих чи інших процедур у сфері підприємницької діяльності. Для її вирішення законодавець приймає нормативно-правові акти, спрямовані на спрощення різних процедур у сфері підприємництва. Запропоновано елементи юридичної конструкції інвестиційної привабливості України в умовах сталого розвитку, а саме: інвестиційна політика держави; податкова політика держави; забезпечення доступної, прозорої та ефективної системи захисту прав інвесторів; податкові та інші стимули. Автор доходить висновку, що стале зростання економіки України неможливе без інвестиційних надходжень, тому важливо забезпечити стратегію розвитку елементів юридичної конструкції інвестиційної привабливості України.
4
Погуляйко Ю.М. "ІНСТРУМЕНТИ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕГІОНУ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЙНИХ ЗМІН". Економічний форум 2, № 2 (11 червня 2021): 34–46. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-5.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито передумови нарощення інвестиційно-інноваційного забезпечення регіону в умовах децентралізаційних змін. На основі аналізу кращих практик українських міст у нарощенні інвестиційно-інноваційного забезпечення розвитку регіону виокремлено умови нарощення регіонами ресурсної бази інвестицій в умовах децентралізації. Зокрема, до глобальних умов віднесено: актуальність законодавчих норм про інвестиційну діяльність та юридичну відповідальність за їх порушення; взаємну відповідальність задіяних в інвестиційному процесі суб’єктів; дотримання прав та свобод інвестора, розширення форм змішаного фінансування інвестпроектів тощо. Залучення достатнього розміру інвестицій для розвитку інноваційної сфери території передбачає ряд кроків: створення територіальних агенцій економічного розвитку; бенчмаркінг території; розробка інвестиційного паспорта, інвестиційного веб-порталу регіону, стандартних процедур роботи з інвесторами тощо; розробка інвестиційних порталів територій з інтерактивними онлайн-картами інвестоб’єктів та територіальної стратегії залучення інвестицій; облік та аналіз потенційних об’єктів для інвестування, людського потенціалу, логістики та суміжного бізнесу в регіоні; визначення пріоритетних сфер у регіоні для інвестування.
Наведено основні елементи системи інвестування на місцевому рівні. Зауважено, що дана система включає: інвестування фізичними/юридичними особами, заснованими на колективній власності; державне та місцеве інвестування; державна підтримка реалізації місцевих проєктів; іноземне та спільне інвестування
Дослідження інвестиційно-інноваційного забезпечення регіону в умовах децентралізаційних змін дозволило сформувати критерії інвестиційної привабливості об’єднаних громад. Зокрема, це: готовність території до інвестиційного процесу; відсутність проблем у питаннях прав власності на об’єкт інвестування; популяризувати інвестиційні переваги території, які властиві лише їй; прозорий правовий статус території; демонструвати позитивні економічні зміни регіону; узгодженість інвестицій, які залучаються в громаду.
Вагоме значення для активізації інвестпроцесів в Україні належить участі держави у фінансуванні проектів у т.ч інноваційних. Нині питома вага фінансування за кошти бюджетів різних рівнем є незначною, що викликано браком ресурсної бази. Однозначно дана ситуація завдає негативних наслідків розвитку науково-інноваційної діяльності, тому автором подана систематизація інструментальної бази інвестиційно-інноваційного забезпечення територій в умовах децентралізації.
5
Tsebenko, N. M. "Вплив ресурсів страхового ринку на модернізацію виробничої інфраструктури Української економіки". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 9 (25 жовтня 2018): 126–30. http://dx.doi.org/10.15421/40280924.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено основні тенденції розвитку страхового ринку України. Охарактеризовано страховий ринок як стратегічно важливий та перспективний сегмент економіки і джерело внутрішніх довгострокових інвестицій в національну економіку, зокрема в модернізацію виробничої інфраструктури. Визначено сутність інвестиційної діяльності страхових компаній у сфері виробничої інфраструктури. Страхові компанії можна віднести до установ, яким притаманна можливість продукувати насамперед довгострокові інвестиційні ресурси, дефіцит яких спостерігається в українській економіці. Простежено зростання інвестиційних ринків України, що значною мірою може бути забезпечено завдяки ефективному використанню страхових ресурсів вітчизняних страхових компаній. Вказано, що інвестиційна функція страхового ринку реалізується через розміщення тимчасово вільних засобів у цінні папери, депозити банків, нерухомість тощо. Виявлено основні джерела інвестиційної діяльності страхових компаній – власні кошти (статутний фонд, резервний фонд, прибуток, цільове фінансування і надходження) та залучені кошти (поточне надходження страхових премій, резерви страхових внесків та відшкодувань, фонд запобіжних заходів). Запропоновано напрями вдосконалення державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній: вдосконалення законодавчої бази та ринку капіталів, щоб забезпечити ефективне функціонування страхових компаній у сфері інвестування.
6
Бортнік С.М., к.е.н., доцент. "УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В СФЕРІ РОЗБУДОВИ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТУКТУРИ УКРАЇНИ". Економічний форум 1, № 2 (17 травня 2020): 18–27. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-2-3.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена питанням покращення інвестиційного клімату в Україні та вирішенню проблемних питань державного регулювання інвестиційної діяльності, у тому числі в транспортно-логістичній сфері. Здійснено аналіз надходжень прямих іноземних інвестицій, динаміки та структури капітальних інвестицій, обсягів виробленої будівельної продукції та інвестування в розбудову транспортної інфраструктури в Україні. Доведено, що інвестиційний клімат в Україні залишається несприятливим, активність суб'єктів інвестиційної діяльності є досить низькою, низька віддача від інвестицій та їх неефективний розподіл. Виявлено головні причини, що сповільнюють розвиток інвестиційного підприємництва та логістичного бізнесу в Україні та чинники, що гальмують процес покращення інвестиційного клімату та нарощування інвестицій в економіку держави. Показано, що в Україні питання технічного переоснащення та модернізації об’єктів транспортної інфраструктури потребують невідкладного вирішення. Доведена необхідність удосконалення механізмів державного регулювання залучення інвестицій. Показано, що в Україні повинна бути сформована виважена та дієва державна інвестиційна політика, яка б враховувала можливості та потреби розвитку країни та була спрямована на збільшення її інвестиційної привабливості. Доведено, що ефективність державного регулювання і відповідних управлінських рішень визначається низкою кількісних та якісних чинників техніко-технологічного, соціально-економічного і організаційного характеру, які формують інвестиційний клімат та впливають на стан інвестиційного ринку у перспективі, формують економічний потенціал будівельної сфери. Результатом проведеного дослідження є надання практичних пропозицій щодо формування організаційно-економічного механізму активізації інвестиційної діяльності для забезпечення організаційно-інституційних, фінансових та правових передумов для розвитку інвестиційної діяльності в Україні.
7
Левандівський, О. Т., та Т. В. Циріль. "ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ РЕГІОНУ". Actual problems of regional economy development 2, № 16 (25 листопада 2020): 188–99. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.188-199.
Повний текст джерелаАнотація:
У представленій статті уточнено сутність і зміст інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств регіону. З точки зору теорії позикових коштів, при аналізі ринку капіталу застосовується неокласична методологія, яка досліджує фактори, що визначають попит, пропозицію і рівновагу на ринку.
Відзначено, що інвестиційна привабливість ‒ найважливіший фактор активізації інвестиційної діяльності в сільському господарстві регіону. Інвестиційна привабливість розглядається як комплексна соціально-економічна характеристика об'єкта з об'єктивних і суб'єктивних факторів, що дозволяє інвесторові прийняти рішення про доцільність інвестування.
Виявлено, що оцінку інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств регіону слід проводити з урахуванням особливостей виробництва, економічного становища, в якому перебуває сільське господарство в даний момент, а також рівня та ефективності державної підтримки. Інвестиційна привабливість містить в собі дві складові: інвестиційний потенціал і інвестиційний ризик, які втілюють в собі цілу низку приватних показників.
Неодмінна умова оптимізації розмірів інвестицій і програмування інвестиційного ефекту відноситься до вдосконалення форм і змісту інвестицій в їх тісному взаємозв'язку.
На основі проведеного дослідження робиться висновок про те, що під дією одних і тих же умов регіону може змінюватися як інвестиційний потенціал, так і інвестиційний ризик. Такий висновок робить поняття «інвестиційна привабливість» основним і представляється нам більш обґрунтованим. Райони, у яких низький потенціал і високий ризик в інвестиційному плані, непривабливі. Але навіть до таких регіонів можуть проявити інтерес інвестори, орієнтовані на інвестиції в вузьку сферу або прийшли на високо ризиковану територію заради того, щоб отримати надприбутки. Так, регіони, у яких найменший ризик, мають найбільший потенціал і навпаки.
8
Konakova, Kateryna Mykolayivna. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 1(17) (2019): 110–17. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-1(17)-110-117.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Підвищення рівня інвестиційної привабливості національної економіки є завданням інвестиційної політики як складової державної економічної політики, що тісно пов'язане зі стратегією економічного та соціального розвитку України, з планами та програмами збільшення темпів економічного росту, розвитку промисловості, впровадження наукових розробок у виробничі процеси. Все це потребує залучення інвестиційних ресурсів та зумовлює необхідність проведення ефективної інвестиційної політики. Постановка проблеми. Формування передумов трансформації державного регулювання інвестиційних процесів при визнанні доцільності підвищення рівня інвестиційної привабливості зумовлює необхідність упорядкування місця держави у цій сфері. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Істотний внесок у процес дослідження інвестиційної привабливості внесли А. Асаул, М. П. Бутко, В. Г. Горник, І. В. Гришина, Н. В. Дацій, С. В. Захарін, О. В. Носова, О. Сталінська, С.А. Гуткевич, Н. Макарій, Т. В. Момот, М. Лільова, Н. Ю. Рекова, Д. А. Удалова, С. В. Степаненко, Л. Л. Тарангул, Н. М. Якупова та інших. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Не дивлячись на значні напрацювання вчених стосовно підвищення інвестиційної привабливості національної економіки та дій різник гілок влади у цьому контексті, потребують уточнення складові інвестиційної політики України у сучасних умовах посилення факторів нестабільності. Постановка завдання. Нині для відновлення економічної стабільності в Україні, підвищення темпів економічного зростання, модернізації виробництва, створення умов для структурної перебудови економіки необхідна реалізація цілей та завдань державної інвестиційної політики в частині збільшення обсягів залучених інвестицій та активізації попиту на інвестиційні ресурси. Виклад основного матеріалу. У статті проаналізовані мета, цілі, завдання, пріоритетні напрями інвестиційної політики України. У межах пріоритетних напрямів конкретизовано управлінські заходи з підвищення дієвості державної інвестиційної політики України. Висновки. Державна інвестиційна політика повинна: забезпечити мінімізацію інвестиційних ризиків; сприяти диверсифікації інвестиційних ресурсів, їх ефективному використанню в частині інвестиційного забезпечення структурної перебудови економіки, розвитку наукомістких галузей економіки, підвищення рівня та тривалості життя населення України тощо.
9
Brazhnуk, L. V. "Стан і тенденції інвестиційної діяльності аграрного сектора економіки в Україні". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 5 (2 жовтня 2021): 120–26. http://dx.doi.org/10.32886/10.32886/instzak.2021.05.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена теоретичним і практичним питанням інвестиційних процесів, оцінки рівня державної підтримки аграрного сектора в Україні. У статті окреслені проблеми залучення інвестицій та покращення інвестиційної привабливості національних підприємств України. Досліджено стан капітальних інвестицій у сільському господарстві, що відображає зниження інвестиційної привабливості та потребує запровадження ефективної інвестиційної політики. Проаналізовано структуру інвестицій за джерелами фінансування в аграрне виробництво України, що підтверджує реалізацію другого сценарію інвестиційної політики, де приватному сектору відводилися лідируючі позиції в акумуляції та використанні інвестиційних ресурсів.
Метою статті є дослідження еволюції інвестиційних моделей та процесів на вітчизняному інвестиційному ринку.
Наукова новизна. Обґрунтовано тенденції у сфері інвестування, визначено рівень забезпечення капіталовкладеннями для умов ефективної економіки та можливості функціонування розширеного відтворення, що дозволило запропонувати пріоритетні вектори реформування державної інвестиційної політики у контексті специфічних неспроможностей трансформаційної економіки.
Висновки. Графічна інтерпретація коливань індексів сільськогосподарської продукції та капітальних інвестицій в аграрний сектор України сигналізує про погіршення капіталовкладення. Загальний індикатор державного фінансування, зокрема сукупної оцінки підтримки сільської галузі з 2013 року мав від’ємне значення. Дослідження свідчать про необхідність оптимізації векторів фінансового забезпечення, оскільки аграрна галузь є стратегічно важливою для національної безпеки країни. Аналіз показав, що основним джерелом фінансування інвестицій залишаються власні кошти підприємств, є потреба у нарощуванні обсягів фінансових інвестицій шляхом розвитку фінансового посередництва, а найбільш привабливою сферою інвестування є промисловість. Спостерігаються негативні явища інвестиційних процесів в аграрному секторі, невтішний прогноз у короткостроковій перспективі щодо активізації інвестиційної активності у сільському господарстві. За результатами проведеного дослідження обґрунтовано інвестиційні процеси в країні, розкрито проблеми сьогодення та приділено увагу питанням реалізації державної інвестиційної політики у контексті загальносвітових тенденцій.
10
Prav Yu. "НАУКОВО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНИМ КОМПЛЕКСОМ РЕГІОНУ". Theory and Practice of Public Administration, № 4 (67) (26 листопада 2019): 98–106. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.04.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто науково-методологічні підходи до визначення сутності державного управління інвестиційно-будівельним комплексом регіону. Проведено аналіз тих, що існують, та запропоновано авторське бачення сутності понять “інвестиції”, “інвестиційний комплекс”, “інвестиційно-будівельна діяльність”, “інвестиційно-будівельна сфера”, “інвестиційно-будівельний комплекс”, “дeржавне упpaвління регіональним інвестиційно-будівельним комплексом”. Визначено, що діяльність інвестиційно-будівельного комплексу можна визначити такими основними напрямами: пpoєктування інвестиційних проектів; виpoбництво будівельних матеріалів і конструкцій; здійснення будівництва об’єктів, споруд та потужностей; фopмування інженерної інфраструктури; фінансування реалізації інвестиційних проектів; зaбезпечення інвестиційних проектів земельними ділянками для будівельних майданчиків.
Дисертації з теми "Інвестиційна сфера"
1
Полозова, Т. В. "Оцінка інноваційно-інвестиційної конкурентоспроможності підприємства". Thesis, ГО "Львівська економічна фундація", 2014. http://openarchive.nure.ua/handle/document/7069.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропонований у даному дослідженні підхід до оцінки інноваційно-інвестиційної конкурентоспроможності підприємства передбачає використання інтегральних показників, при цьому особливим завданням є розробка рекомендацій з формування ознакового простору (p) для проведення оцінки. Запропонований показник інноваційно-інвестиційної конкурентоспроможності підприємства дозволить позиціонувати інноваційно-інвестиційну спроможність підприємства у конкурентному просторі.
2
Власова, Наталія Олексіївна. "Особливості поняття "фінансові результати" як об’єкту управління на рівні підприємств". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45941.
Повний текст джерела
3
Кліменко, Ольга Вікторівна, Ольга Викторовна Клименко, Olha Viktorivna Klimenko, Сергій Сергійович Марочко, Сергей Сергеевич Марочко та Serhii Serhiiovych Marochko. "Економічні інструменти стимулювання інвестиційної діяльності регіону у сфері природокористування: проблеми та шляхи їх вирішення". Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7052.
Повний текст джерелаАнотація:
Питання сучасного розвитку України та її регіонів, в тому числі у сфері природокористування, нерозривно пов’язані з підвищенням рівня інвестиційної активності. У зв’язку з тим, запобігання негативних наслідків обходиться набагато дешевше, ніж їхня компенсація, інвестиційна діяльність, завдяки своїй економічній ефективності є одним із ключових напрямів природоохоронної діяльності.
Регулювання природоохоронної діяльності в Україні спрямоване на стимулюванні природокористувачів до раціонального та ощадливого використання природних ресурсів, збереження й відтворення довкілля, що потребує належного та обґрунтованого фінансування природоохоронних заходів і робіт.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7052
4
Хлобистов, Є. В., В. М. Колмакова та М. В. Ільїна. "Інвестиційно-інноваційні процеси в екологічній сфері". Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/14417.
Повний текст джерелаАнотація:
Головною метою формування екологічно орієнтованого механізму інвестиційно-інноваційної політики є стабільне інвестиційне забезпечення екологічної сфери, що передбачає державні гарантії видатків у сферу охорони довкілля, реалізацію превентивних заходів у регіонах з підвищеним екологічним ризиком, підтримка підприємств, що запроваджують інновації в природоохоронну діяльність.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/14417
5
Рачинська, Оксана Миколаївна. "Особливості залучення інвестицій в туристичну сферу України". Thesis, Полтавський університет економіки і торгівлі, 2016. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/5321.
Повний текст джерела
6
Божко, Микола Олександрович, Николай Александрович Божко та Mykola Oleksandrovych Bozhko. "Роль банків у фінансовому забезпеченні інноваційної активності в регіонах". Thesis, Сумський державний університет, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30153.
Повний текст джерелаАнотація:
Світова практика свідчить, що потужними центрами активізації інвестицій в інновації регіонів може і повинен стати банківський сектор. При цьому участь банків в інноваційних процесах може реалізовуватися у двох аспектах.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30153
7
Ключко, Євгенія Дмитрівна, та Єлизавета Георгіївна Гігашвілі. "Сучасні аспекти активізації інвестиційної діяльності в туристичній сфері". Thesis, Полтавський університет економіки і торгівлі, 2016. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/5319.
Повний текст джерела
8
Ментух, Д. "Напрями активізації інвестиційної привабливості у сільськогосподарській сфері України". Thesis, РВЛ ЦНТУ, 2017. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/7133.
Повний текст джерела
9
Шевченко, І. О. "Розроблення інвестиційних проектів у сфері виробництва «зеленої» енергії". Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/76481.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі здійснено опис теоретичних засад розробки інвестиційних проектів, наводиться змістовна і класифікаційна характеристика інвестиційних проектів, описуються етапи розробки проектів для залучення інвестицій, та підходи до системи оцінки інвестиційних проектів. Також проводиться комплексна характеристика проектів з виробництва «зеленої» енергії та описується міжнародний досвід їх впровадження. Значна частина матеріалів присвячена аналізу інвестиційної привабливості та енергетичного потенціалу України у галузі виробництва «зеленої» енергії.
Головним елементом роботи є розробка інвестиційного проекту з виробництва «зеленої» енергії на території міста Суми. Передумовою розробки став проведений аналіз можливих видів електровиробництва з наступним вибором найефективнішого, який і стане основним у дному проекті. Також проводиться характеристика теоретично можливих інвесторів проекту СЕС в Україні.В работе осуществлено описание теоретических основ разработки инвестиционных проектов, приводится содержательная и классификационная характеристика инвестиционных проектов, описываются этапы разработки проектов для привлечения инвестиций, и подходы к системе оценки инвестиционных проектов. Также проводится комплексная характеристика проектов по производству «зеленой» энергии и описывается международный опыт их внедрения. Значительная часть материалов посвящена анализу инвестиционной привлекательности и энергетического потенциала Украины в области производства «зеленой» энергии. Главным элементом работы является разработка инвестиционного проекта по производству «зеленой» энергии на территории города Сумы. Предпосылкой разработки стал проведенный анализ возможных видов электропроизводства с последующим выбором наиболее эффективного, который и станет основным в данном проекте. Также даётся характеристика теоретически возможных инвесторов проекта СЭС в Украине.
The paper describes the theoretical foundations of the development of investment projects, provides a meaningful and classification characteristics of investment projects, describes the stages of development of projects to attract investment, and approaches to the system of evaluation of investment projects. A comprehensive description of green energy projects is also described and international experience of their implementation is described. Much of the material is devoted to the analysis of the investment attractiveness and energy potential of Ukraine in the field of green energy production. The main element of the work is the development of an investment project for the production of "green" energy in the city of Sumy. The prerequisite for the development was the analysis of possible types of electrical production, followed by the choice of the most efficient, which will become the main one in the bottom project. Characterization of theoretically possible investors of the SES project in Ukraine is also carried out.
10
Рассадникова, С. І. "Стратегічні аспекти управління інвестиційною діяльністю у сфері природокористування". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/11255.
Повний текст джерелаКниги з теми "Інвестиційна сфера"
1
Гончарук, А. З., О. В. Дроботюк та В. О. Кіктенко. Україна і країни Східної, Південно-Східної та Південної Азії: підсумки 2020 року та перспективи розвитку. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Вислів «ХХІ століття буде століттям Азії» став одним з найуживаніших серед експертів-міжнародників. Пропонований читачеві огляд «Україна і країни Східної, Південно-Східної та Південної Азії: підсумки 2020 року та перспективи розвитку» яскраво ілюструє його справедливість. Автори спромоглися у загалом невеликому за обсягом тексті дати не лише глибокий аналіз політичних, економічних, торговельних, інвестиційних зв’язків України з величезним регіоном земної кулі, а й окреслити головні напрями розвитку цього динамічного обширу. В огляді цілком очікувано значну увагу надано відносинам України з Китайською Народною Республікою. КНР стала у 2020 р. головним торговельним партнером України, є одним з найбільших інвесторів, а у перспективі може посісти у цій сфері перше місце. Справедливо відзначається справжній прорив, який здійснив на китайський ринок український аграрний комплекс. Є й інші сфери, в яких вітчизняні експортери очікують на успіх. Зазначено й проблеми. Йдеться про неякісний вітчизняний інвестиційний клімат, часті зміни у законодавстві, відсутність верховенства права, а в ряді випадків – бюрократичну тяганину у розгляді й реалізації спільних проєктів. Українській стороні варто зважити на те, як будують свої торговельно-економічні відносини з КНР наші сусіди, країни Європейського Союзу.
2
Кириченко, Оксана. Інвестиційно-інноваційне забезпечення промисловості України в умовах Четвертої промислової революції. KROK University, 2021. http://dx.doi.org/10.31732/iiies.
Повний текст джерелаАнотація:
У монографії висвітлено теоретико-методологічні підходи до вирішення актуальних проблем інвестиційно-інноваційного забезпечення промисловості України в умовах Четвертої промислової революції. Досліджено етапи промислового розвитку та узагальнено тенденції технологічно-промислового еволюціонування. З’ясовано змістовно-типологічні характеристики інвестиційно-інноваційного забезпечення промисловості. Обгрунтовано необхідність формування та впровадження механізму інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку промисловості. Розроблено концептуальні та методологічні засади інвестиційно-інноваційного забезпечення промисловості України на засадах «Індустрії 4.0». Обґрунтувано шляхи удосконалення державної промислової політики як інституційного базису інвестиційно-інноваційного забезпечення промисловості країни. Розроблено комплекс державних цільових програм розвитку промисловості України на засадах «Індустрії 4.0». Монографія розрахована на широке коло працівників органів державного управління, науковців, фахівців у сфері промислового розвитку, викладачів, аспірантів та студентів закладів вищої освіти.
Частини книг з теми "Інвестиційна сфера"
1
Нікішина, О. В., С. А. Бондаренко, and О. О. Зеркіна. "СЕЛЕКТИВНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ У КООРДИНАТАХ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-26.
Повний текст джерелаАнотація:
Результатом дослідження є методичне забезпечення комплексної оцінки домінант ІІП на засадах сталого розвитку. Виокремлено п’ять домінант ІІП, а саме: (1) достатнє інвестиційне забезпечення раціонального природокористування національної економіки; (2) інвестиційне забезпечення наукових досліджень та інновацій за напрямом сталого розвитку; (3) відновлення, стале використання та охорона складників природно-ресурсного потенціалу національної економіки; (4) зниження екодеструктивного впливу соціально-економічної системи на стан навколишнього природного середовища; (5) підвищення екологічних аспектів якості життя населення. Кожна домінанта потребує введення відповідних їй оціночних індикаторів. Авторами розширено систему національних індикаторів сталого розвитку в межах ЦСР. У пропоновану систему індикаторів інтегровано європейські та авторські економіко-екологічні показники, орієнтовані на поглиблену оцінку інвестиційного та природно-ресурсного потенціалу у видовому і структурно-секторальному вимірах, взаємозв’язку інвестиційного та екологічного складників природокористування. На підставі результатів комплексної оцінки визначено складники домінант ІІП та завдання з найнижчим ступенем впровадження, а саме: Домінанти 1 і 2, завдання підвищення енергоефективності Домінанти 3, завдання зниження відходоємності Домінанти 4, завдання покращення стану здоров’я населення Домінанти 5. Обґрунтовано головні напрями та шляхи підвищення ступеню впровадження домінант ІІП, зокрема: (1) зростання державних видатків на НДР та інновації за напрямом «Енергетика та енергоефективність», «Раціональне природокористування», поновлення фінансування «Наук про життя» в аспекті інноваційного розвитку медицини; (2) стимулювання суб’єктів господарювання до впровадження енергозберігаючих технологій, екологічно чистих виробництв та екоінновацій шляхом зниження ставки екологічного податку; (3) створення сприятливого інституційного середовища для розширеного відтворення лісів та сталого розвитку лісового господарства; (4) стимулювання вітчизняних інвесторів до екологічно орієнтованих капіталовкладень у сфері поводження з відходами; (5) розвиток міжсекторального партнерства для впровадження домінант ІІП. Пропонується впровадження селективного підходу у формування державної інноваційно-інвестиційної політики розвитку регіонів, спираючись на ідентифіковані Домінанти, виділені згідно з координатами Цілей сталого розвитку.
2
Баженова, Олена, та Ігор Чорнодід. "ЗОВНІШНЯ СТІЙКІСТЬ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ: ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ". У Державне управління та адміністрування, сфера обслуговування, економіка та міжнародні відносини як рушійні сили економічного зростання держав XXI століття (1st ed.). European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/paaaseeirdfegcc.ed-1.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Як відомо, в Україні домінує експортоорієнтована модель економічного зростання з превалюючою часткою сировинних товарів у структурі експорту, що зумовлює його залежність від зовнішньої конкурентоспроможності країни та підвищення волатильності внаслідок дії зовнішньоекономічних збурень. У представленій статті запропоновано етапи трансформації економічної моделі України та шляхи забезпечення зовнішньої стійкості економіки України на засадах трансформації економічної моделі України від експортоорієнтованої до зовнішньостійкої економіки, що є основою для прийняття обґрунтованих управлінських рішень для забезпечення стійкості економічного зростання, розвитку внутрішнього ринку, підвищення рівня інвестиційної активності, нарощення виробництва високотехнологічної продукції, здатної конкурувати на зовнішніх ринках, та зростання добробуту населення.
3
Горбачова, О. М., Л. Л. Турова, and В. В. Смілянець. "МЕХАНІЗМ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСАМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ АЕРОПОРТОВИХ КОМПЛЕКСІВ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено аналіз структури витрат аеропорту, оскільки саме вони становлять основу формування собівартості наданих послуг. Обґрунтовано, що для розрахунку повної виробничої собівартості виробництва конкретної аеропортової послуги доцільно вибрати один підрозділ, який акумулює всі витрати і, відповідно, прибуток від виробництва даної послуги аеропортового комплексу. Визначено основні принципи формування собівартості виробництва аеропортової послуги. Пропонований у роботі методичний підхід до розрахунку собівартості виробництва окремих центрів витрат дає змогу розрахувати витрати на виробництво кінцевих послуг аеропорту, провести аналіз прибутку і виявити основні напрями зниження витрат та підвищення прибутку за окремими напрямами діяльності аеропорту. Формування кінцевої вартості виробництва аеропортової послуги відбувається у центрі акумуляції прибутку за допомогою накопичення інформації про внутрішньогосподарські зв’язки центрів акумуляції прибутку з допоміжними підрозділами аеропорту. Методичні принципи формування витрат аеропорту за допомогою показників центрів витрат та внутрішньогосподарських зв’язків між підрозділами допомагають також вирішити завдання економічного планування і бюджетування діяльності кожного допоміжного та виробничого підрозділу. Запропонована структура собівартості послуг аеропорту дає змогу вирішити низку управлінських завдань – від аналізу рентабельності послуг за допомогою операційного аналізу до обґрунтування рішень в інвестиційній і фінансовій сферах.
4
Zhukov, M. S. "ПИТАННЯ РОЗМЕЖУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН ВІД ПРИВАТНОПРАВОВИХ, ЩО ВИНИКАЮТЬ У СФЕРІ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." In MODERN ACHIEVEMENTS OF EU COUNTRIES AND UKRAINE IN THE AREA OF LAW, 166–80. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-63-1.10.
Повний текст джерелаТези доповідей конференцій з теми "Інвестиційна сфера"
1
Шевченко, Юлія. "ПРОБЛЕМА ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ В ЕКОЛОГІЧНУ СФЕРУ ТА ЇХ ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ". У EDUCATION AND SCIENCE OF TODAY: INTERSECTORAL ISSUES AND DEVELOPMENT OF SCIENCES. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-29.10.2021.v1.16.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Інвестиційна сфера"
1
Дербенцев, В. Д., А. А. Ганчук та Володимир Миколайович Соловйов. Кореляційні властивості ринку цінних паперів в катастрофічних і шокових умовах. КНЕУ, 2006. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1077.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним з найважливіших економічних явищ останнього десятиліття стала глобалізація світової економіки, що виявляється у фінансовій сфері найбільш помітно. Очевидно, що глобалізація, будучи об'єктивним процесом, яка збільшує економічну ефективність на загальносвітовому рівні, може мати негативну дію на окремі країни, що необхідно враховувати при розробці економічної політики. Зокрема, глобалізація посилила нестійкість фінансових систем, в першу чергу, країн з ринками, що формуються. Це яскраво продемонстрували азіатська і російська кризи 1997-1998 рр. Принципове значення має прогнозування екзогенних шокових явищ, типу 11 вересня 2001 р. В [3] ми показали, що відомі методи прогнозування критичних явищ (які використовують коефіцієнти Херста і Холдера, зміну коефіцієнтів кореляції у передкризовий період тощо) не в змозі передбачити шокове явище. В даній роботі ми досліджуємо динаміку самоорганізованої кластерної структури світових фондових ринків в період шоку 11 вересня 2001 року. У якості бази даних візьмемо індекси інвестиційної привабливості розвинених і країн, що розвиваються, які обраховуються міжнародною компанією Morgan Stanley Capital International (MSCI – www.msci.com).
2
Соловйов, В. М. Системи штучного інтелекту як сучасний драйвер розвитку фінансового ринку. [б. в.], жовтень 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2864.
Повний текст джерелаАнотація:
Недавно, експерти Всесвітнього економічного форуму спільно з консалтинговою компанією Deloitte представили доповідь про можливий вплив штучного інтелекту (ШІ) і машинного навчання (МН) на світ фінансів [1]. Автори вивчили різні сценарії того, як ШІ і машинне навчання можуть бути застосовані на практиці в майбутньому і до яких наслідків це може призвести. Відзначається, що ШІ змінить набір характеристик, якими повинен буде володіти успішний бізнес в сфері фінансів. Якщо раніше успішність багато в чому залежала від обсягу портфеля активів, то в майбутньому у виграші будуть залишатися, перш за все, компанії з найбільшою базою даних. ШІ необхідно якомога більше знань для підвищення ефективності. На місце «масового виробництва», тобто вироблення стандартних пакетів послуг і їх поширення серед клієнтів, прийде більш персоналізований підхід. Він стане можливий, знову ж таки, завдяки ШІ. Можуть зникнути банківські рахунки в традиційному вигляді. На зміну рішенням людини про те, як витрачати свої заощадження, може прийти алгоритм, який буде автоматично розподіляти кошти клієнта. Все це буде засновано на автоматичному аналізі великого обсягу даних про всі фінансові можливості і обов'язки клієнта.Очевидно, що спектр професій схильний до змін під впливом часу і моди. Це в повній мірі стосується і фінансової сфери. У 2001 році всі були захоплені вивченням ринку акцій інтернет-компаній. У 2006 році на гребені хвилі були фахівці з аналізу забезпечених боргових зобов'язань. До 2010 року стали затребувані кредитні трейдери. У 2014 році з'явилися комплаенс-фахівці. І ось, до 2017 року незамінними стали експерти в сфері машинного навчання і великих даних. Аналітики оанку J.P. Morgan під керівництвом Марко Колановіча і Раджеша Крішнамачарі випустилиоб'ємну доповідь про використання Big Data і машинного навчання у фінансовій галузі [2]. Його автори стверджують, що технологи машинного навчання будуТь відігравати ключову роль у розвитку фінансових ринків. Біржові аналітики, портфельні керуючі, трейдери і директори з інвестицій - всі повинні освоїти науку великих даних. Інакше вони залишаться без роботи, кажуть автори дослідження. Традиційні джерела інформації - щоквартальні звіти і рівень ВВП - більше не актуальні. Ті, хто володіють інструментами Big Data скоро будуть здатні передбачати всі ці показники ще до виходу звітів. Приклади використання машинного навчання (МН) в банківській галузі ясно вказують на те, що провідні банки США сприймають ШІ і МН дуже серйозно. Постійно зростаючі доходи гігантів на кшталт JPMorgan Chase, Wells Fargo, Bank of America, Citibank та ін. показують, що це правильний напрямок і впровадження банківських послуг за допомогою рішень МН - це те, як індустрія повинна розвиватися в майбутньому [3]. Відзначимо нарешті ще одну знакову подію, яку очікує фінансовий світ. Найближчим часом буде укладена найбільша в історії угода, пов'язана з штучним інтелектом. Агентство S&P купує компанію Kensho за $550 млн. Цей стартап придумав Google для здійснення вдалих капіталовкладень.