Добірка наукової літератури з теми "Єдиний внесок"

Стаття спрямована на визначення порядку ведення обліку оподаткування заробітної плати та напрямів його удосконалення в сільськогосподарському підприємстві. Визначено, що від правильності визначення розміру зарплати та її структури в значній залежить правильність розрахунку пов’язаних із нею сум обов’язкових платежів до бюджету. Зазначено, що із заробітної плати в нашій країні утримується податок з доходів з фізичних осіб та воєнний збір. На фонд оплати праці нараховується єдиний соціальний внесок. Наведено основні рахунки, які використовуються для відображення в обліку операцій з оподаткування заробітної плати та основні бухгалтерські записи. Зазначено, що оподаткування заробітної плати, що менша за мінімальну, незважаючи на просте теоретичне пояснення, на практиці є дуже трудомістким процесом, що вимагає певної послідовності, точності та уважності. З метою покращення процесу оподаткування заробітної плати запропоновано проводити розрахунок сум нарахованого Єдиного соціального внеску на зарплату, що менша за мінімальну, у спеціально розробленій формі, яка допоможе спростити розрахунок суми Єдиного соціального внеску на заробітну плату, яка менша за мінімальну, що, в свою чергу, покращує облік оподаткування заробітної плати.

Стаття присвячена одній із важливих проблем, що виникають у сфері пенсійного забезпечення військовослужбовців, а саме питанню визначення складових частин грошового забезпечення, яке враховується для обчислення військової пенсії. Автор на основі аналізу чинного законодавства, що регулює умови й порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також матеріалів судової практики виокремлює низку аспектів означеної проблеми, які можуть негативно впливати на розмір майбутньої пенсії. Зокрема, досліджується структура грошового забезпечення, що враховується для обчислення пенсії, і робиться висновок, що вона відмінна від структури грошового забезпечення для поточної щомісячної виплати військовослужбовцям за окремими елементами. З’ясовано, що до таких елементів не належать одноразові додаткові види грошового забезпечення. Розглядаються види грошового забезпечення, з яких сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування як одна з умов їх урахування для обчислення пенсії. Робиться висновок, що базою нарахування єдиного внеску є повне нараховане військовослужбовцю грошове забезпечення. Окрему увагу приділено визначенню додаткових видів грошового забезпечення, що враховуються для обчислення пенсії. Підкреслюється, що їх перелік встановлюється постановами Кабінету Міністрів України, а також відомчими нормативно-правовими актами. Аналізується норма Закону № 2262-XII, в якій визначені додаткові види грошового забезпечення, з котрих обчислюється пенсія, а також судова практика, розглядаючи яку, автор звертає увагу на неоднакове тлумачення цієї норми, що вказує на її проблемний характер. У результаті проведеного дослідження сформульовано важливі висновки й пропозиції, які спрямовані на усунення наявних у законодавстві недоліків щодо визначення складових частин грошового забезпечення для обчислення пенсій військовослужбовцям.

Формування соціально орієнтованої економіки залежить від багатьох факторів, зокрема, від структури й видів загальнодержавних і місцевих податків. Серед податків та зборів, що визначенні Податковим кодексом, особливе місце займає єдиний соціальний внесок або збір, надходження якого залежить від рівня довіри між державою, роботодавцем і працівником. Головною метою застосування подібних зборів є забезпечення соціальних стандартів і різних верств населення соціальними послугами. Головною перевагою таких зборів є еквівалентність обміну між платниками та фондами через відповідний проміжок часу, врахування особливостей платника податку, що потенційно забезпечує максимальний рівень довіри в довгостроковому періоді. Практика застосовування соціальних зборів показує проблематичність в питанні виконання соціальних стандартів, а порушення балансу податкового тиску в бік підвищення на роботодавців призводить до підвищення рівня тіньової економіки. Однією з інституційних причин є створення із врахуванням власних особливостей, віртуальної та антисоціальної економічної системи, спрямованої на максимізацію дії середньовічного принципу «laissez-faire», превалювання принципів моделі «Homo Economicus», використання переважно ринкових інституцій у всіх сферах поряд з поступовою мінімізацією ролі держави як економічного суб’єкта при значних і деталізованих законодавчо затверджених суспільних стандартах життя. Це суперечить насамперед європейській практиці застосування соціальних внесків, відбувається втрата довіри та часу, що в результаті посилює відтік населення з країни як платників податків і споживачів благ.

Мета дослідження – дослідити бойове застосування бронетанкових і механізованих військ під час Вісло-Одерської наступальної операції та їх внесок у розвиток оперативного мистецтва з теорії і практики розчленування і знищення крупних угруповань противника. Методологія дослідження полягає у використанні сукупності методів: діалектичного, аналітичного, історичного, біографічного, порівняльного. Означений методологічний підхід дав змогу ретроспективно проаналізувати удосконалення способів застосування великих рухомих з’єднань (об’єднань) під час введення у бій рухомих груп армій і фронтів та в ході розчленування і знищення великих угруповань противника, яке відбувалося як єдиний процес. А також використання рухомих груп під час бою за тактичну зону оборони противника. Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному аналізі процесу з підготовки і проведення наступальної операції двох фронтів із застосуванням чотирьох танкових армій, що зумовлено відсутністю у вітчизняній історіографії спеціальних історичних узагальнювальних праць з визначеної тематики у вказаних хронологічних межах. Дано об’єктивну оцінку значення Вісло-Одерської наступальної операції для розвитку воєнного мистецтва в операціях щодо їх масованого застосування зі стрімкого і маневреного характеру, що призвело до розчленування угруповання противника на частини і швидкого їх розгрому. Висновки. Наступ військ Червоної армії від Вісли до Одеру став зразком найбільшої стратегічної наступальної операції. Вона розвивалася практично без пауз з середньодобовим темпом 25–30 км на добу, а танковими арміями – до 70 км. Значний вклад у досягнення успіху в операції внесли бронетанкові і механізовані війська. Танкові армії, окремі танкові і механізовані корпуси були основною силою розвитку успіху і виступали потужним авангардом 1 УФ і 1 БФ, які діяли на значному відриві від загальновійськових армій. Особливістю бойового застосування бронетанкових і механізованих військ є залучення двох танкових армій на одному оперативному напрямку, чим примножили силу ударних угруповань фронтів.

У статті обґрунтовується ефективності реалізації європейських програм підтримки реформування публічного управління в Україні. Автором застосовано метод SWOT-аналізу, який дозволив вивчити дану тематику з позиції сильних та слабких сторін, можливостей та загроз. Перевагою даного інструменту є визначення та пріоритизація стратегічних питань у вищезазначеній сфері. Встановлено, що сильними сторонами європейських програм підтримки реформування публічного управління в Україні є: посилення проактивності Уряду України; запровадження правових та стратегічних рамок; посилення ролі лідерства та командної роботи; цифровізація та координація міжінституційних взаємозв’язків. Слабкі сторони – відсутність в Україні єдиної бази надання підтримки донорами; неузгодженість назв програм; відсутність ключових дефініцій у профільному законодавстві; невиконання усіх зазначених індикаторів програм; відсутність інформації у реєстрі програм щодо акту Кабінету Міністрів України про виконання індикаторів та досягнення очікуваних результатів (у разі прийняття). За результатами проведеного SWOT-аналізу використання європейських програм підтримки реформування публічного управління в Україні ми пропонуємо такі практичні рекомендації щодо підвищення ефективності їх використання: а) нормативно закріпити у профільному законодавстві дефініції «публічна служба» та «публічне управління», замінити термінологію «реформування публічного управління» на «європеіїзацію публічного управління»; б) запровадити контентний аудит при підготовці до запиту про надання міжнародної технічної допомоги з метою уникнення дублювання проєктів/програм, або їх компонентів; в) створити єдиний реєстр міжнародної технічної допомоги міжнародних партнерів України, а існуючі проєкти об’єднати у програми за секторами; г) розробити крос-секторальну матрицю впливу від інших проєктів/програм, які роблять внесок у реформування публічного управління в Україні; д) розробити трирівневу систему підтримки реалізації європейських програм підтримки реформування публічного управління в Україні, що базуватиметься на взаємодії та інтероперабельності на національному, регіональному та локальному рівнях; е) визначати лише ті індикатори прогресу імплементації програм, які реально досягти, отже, покращити систему розрахунку ризиків; Запровадити індекс задоволеності громадян від реформи публічного управління в Україні, як користувачів сервісної держави. Перспективу подальших досліджень вбачаємо у вивчення проєктних компетентностей публічних службовців та їхньої готовності до управління ризиками міжнародних проєктів і програм.

В статті показано, що перехід економіки на інноваційний шлях розвитку є безальтернативним для України, для чого необхідне державне регулювання і підтримка розвитку інноваційної діяльності. В даний час механізм державної підтримки в країні слабо розвинений, включає лише його окремі, розрізнені між собою ланки, використання яких не дозволяє створити цілісну систему державної підтримки інноваційних підприємств. Проаналізовано найбільш інноваційні країни світу, інструменти їх державного регулювання і підтримки. Розглянута інноваційна політика провідних країн світу, їх механізми сприяння, фінансування та нормативно-правового забезпечення інноваційного розвитку. Проаналізована законодавча база України щодо становлення інноваційної економіки. Актуальним залишається прийняття Закону про інноваційну інфраструктуру. Рекомендується створити єдиний державний орган, який відповідає за координацію роботи всіх ланок і напрямів інноваційної діяльності в країні, в тому числі і кадрове забезпечення. У зв’язку з цим пропонується створити Координаційну Раду, яка вписується в існуючу структуру Міністерства освіти та науки України, як окремий орган, що повністю відповідає за інноваційний розвиток в країні. Відмічено про необхідність вжиття заходів щодо підтримки національного науково-технічного потенціалу. Слід сформулювати відповідальність регіональної влади в області практичного застосування результатів досліджень і розробок з урахуванням специфіки регіонального виробничого комплексу в сфері повноважень регіональної влади щодо розвитку інноваційної інфраструктури, визнання первинності інноваційної діяльності по відношенню до здійснюваних в регіоні структурних перетворень. При відборі цільових інвестиційних програм доцільно використовувати критерій: технологія – галузі – регіони з метою поширення найбільш перспективних технологічних систем у всіх тих регіонах, до яких «прив’язані» конкретні галузі, що використовують ці технології: стартова підтримка регіональних галузевих інноваційних проєктів і програм пайовою участю у фінансуванні міністерств і відомств, що враховує фактори розподілу науково-технічного потенціалу за секторами економіки та соціально-економічну обстановку в конкретному регіоні. Реалізація інструментів державної підтримки, запропонована в даній статті, дозволить внести певний внесок у формування інноваційної економіки країни.

Проблема відповідальності - одна з найбільш складних проблем як загальної теорії права, так і галузевих юридичних наук. В останні роки у вітчизняній юридичній науці цій проблемі приділяється значна увага. Дослідження вчених-юристів зробили значний внесок у розробку теорії юридичної відповідальності. Але цю проблему не можна вважати вичерпаною. До цього часу ще не вироблено єдиного визначення поняття юридичної відповідальності, відсутній також єдиний погляд і щодо її змісту. Упродовж останніх років найбільш досліджуваними були питання цивільно-правової відповідальності малолітніх та неповнолітніх осіб. Зокрема, це знайшло відображення в дисертаційних дослідженнях молодих науковців. Водночас проблематика цивільно-правової відповідальності обмежено дієздатних, недієздатних осіб та осіб, які не усвідомлювали значення своїх дій та (або) не могли керувати ними, залишається малодослідженою в науці цивільного права України. Такий стан речей дає підстави говорити про необхідність нового, більш широкого підходу до питання цивільно-правової відповідальності осіб з вадами волі й зумовлює необхідність здійснення комплексного та всебічного аналізу даної проблематики. Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв'язку з цивільно-правовою відповідальністю осіб з вадами волі, а предметом дослідження є цивільно-правова відповідальність осіб з вадами волі. Вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в окремих випадках може породити цивільні права та обов'язки. Зокрема, цивільне законодавство встановлює два способи визнання правочину, вчиненого малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності, дійсним: по-перше, в разі подальшого схвалення такого правочину батьками або одним із них, з ким проживає малолітня особа, або опікуном; по-друге, у випадку пред'явлення до суду позову про визнання його дійсним. Оскільки однією з умов дійсності правочину, згідно з Цивільним кодексом України, є умова, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити йому та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочини, що вчинені з дозволу органу опіки та піклування, але порушують права підопічних, мають визнаватися недійсними, такими, що порушують загальні вимоги чинності пра-вочинів. Такий правочин порушуватиме норму права, відповідно до якої опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного.

Основна частина магістерської роботи складається з трьох розділів. У першому розділі досліджені теоретичні засади функціонування системи пенсійного забезпечення в Україні, а саме: досліджено поняття та сутність пенсійного забезпечення як економічної категорії; розглянута структура системи пенсійного забезпечення України та проаналізована нормативно-правова база системи пенсійного страхування.У другому розділі роботи проведена оцінка основних фінансових показників функціонування системи пенсійного забезпечення та проаналізовано проблеми функціонування та напрями реформування пенсійної системи України, на основі чого зроблені висновки стосовно її ефективності.У третьому розділі здійснено прогнозування фінансових наслідків запровадження накопичувальної пенсійної системи в Україні шляхом розрахунку основних макроекономічних показників на довгострокову перспективу (до 2050 року).

Питання реформування єдиного соціального внеску (далі ЄСВ) являється досить актуальними в даний час, оскільки виникає необхідність визначення приорітетних напрямків розвитку ЄСВ та його адміністрування, визначення впливу змін на розвиток підприємництва.

Досліджено явище податкового навантаження за індикаторами кількості та змісту податкових елементів, наявності та динаміки заборгованості по виплаті заробітної плати та єдиного соціального внеску, динаміки розміру податкового навантаження на фонд оплати праці та тіньовими схемами трудових відносин в Україні. Проведено огляд податкового навантаження у Німеччині, визначено систему соціального страхування та диверсифікації платників податків за рівнями доходів як ключові фіскальні елементи успішності соціально-економічного розвитку країни. Запропоновано заходи щодо зменшення податкового навантаження для вітчизняної податкової системи.
Исследовано явление налоговой нагрузки по индикаторам количества и содержания налоговых элементов, наличия и динамики задолженности по выплате заработной платы и единого социального взноса, динамики размера налоговой нагрузки на фонд оплаты труда и теневыми схемами трудовых отношений в Украине. Проведен обзор налоговой нагрузки в Германии, определена система социального страхования и диверсификации плательщиков налогов по уровням доходов как ключевые фискальные элементы успешности социально-экономического развития страны. Предложены мероприятия по уменьшению налоговой нагрузки для отечественной налоговой системы.
The phenomenon of the tax burden was studied by indicators of the number and content of tax elements, the presence and dynamics of arrears in the payment of wages and a single social contribution, the dynamics of the size of the tax burden on the wage fund and shadow schemes of labour relations in Ukraine. A review of the tax burden in Germany is carried out, a system of social insurance and diversification of taxpayers by income levels is identified as key fiscal elements of the country's socio-economic development success. Measures are proposed to reduce the tax burden for the domestic tax system.

Котова Н. В. Формування обліку, оподаткування, контролю нарахування та сплати ЄСВ та ПДФО із заробітної плати працівників та розрахунок податкового навантаження : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 071 «Облік і оподаткування» / наук. керівник А. П. Макаренко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 143 с.
UA : Досліджено теоретичні основи формування обліку, оподаткування, контролю нарахування та сплати ЄСВ та ПДФО із заробітної плати працівників та розрахунок податкового навантаження. Показано облік та контроль нарахування та сплати ЄСВ та ПДФО із заробітної плати працівників Представництва «БМЬЮЗ ГРУП, ЕЛ ЕЛ СІ». Проаналізовано фінансовий стан Представництва «БМЬЮЗ ГРУП, ЕЛ ЕЛ СІ». Надані шляхи удосконалення обліку та контролю ПДФО та ЄСВ Представництва «БМЬЮЗ ГРУП, ЕЛ ЕЛ СІ».
EN : Theoretical bases of formation of accounting, taxation, control of accrual and payment of SSC and PIT from employees' salaries and calculation of tax burden are investigated. Accounting and control of accrual and payment of SSC and PIT from the salaries of employees of the Representative Office of BMUZ GROUP, ELCI is shown. The financial condition of the BMUS GROUP, ELCI Representative Office was analyzed. Ways to improve the accounting and control of personal income tax and SSC of the Representative Office of BMUZ GROUP, ELCI are provided.

Єрохін Д. О. Особливості сплати єдиного соціального внеску фізичними особами-підприємцями : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 081 "Право" / наук керівник О. О. Бичківський. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 115 с.
UA : Кваліфікаційна робота складається зі 115 сторінок, містить 76 джерел використаної інформації. З моменту проголошення незалежності України, законодавець працює над створенням ефективно діючої системи соціального страхування, в процесі її вдосконалення вбачається, що збір страхових внесків у формі «єдиного соціального внеску» (ЄСВ) – є найбільш ефективним способом розв’язання проблем розвитку системи загальнообов’язкового соціального страхування. Сьогодні, єдиний соціальний внесок (або єдиний страховий внесок) - є консолідованим страховим внеском в Україні, збір якого здійснюється в системі загальнообов'язкового державного страхування в обов'язковому порядку, на регулярній основі. Платники єдиного соціального внеску — це роботодавці; фізичні особи-підприємці; особи, які забезпечують себе роботою самостійно — займаються незалежною професійною діяльністю; особи, які працюють на виборних посадах; військовослужбовці та інші категорії платників податків. Фізичні особи-підприємці (ФОП) — фізичні особи, які реалізують свою здатність до праці шляхом самостійної, на власний ризик діяльності з метою отримання прибутку. Діяльність ФОПів сама по собі є різноманітною та неоднозначною, чимало факторів впливають на обов’язок ФОПів зі сплати ЄСВ, та на розмір такого внеску, у зв’язку з чим процес плати ФОПами ЄСВ має відповідні особливості. Метою кваліфікаційної роботи є концептуальний аналіз законодавчо визначених засад організації та здійснення сплати єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями. Об’єктом дослідження даної кваліфікаційної роботи є суспільні відносини в сфері організації та функціонування загальнообов’язкового державного соціального страхування фізичних осіб-підприємців в Україні. Предметом дослідження є конституційні засади організації та здійснення загальнообов’язкового державного соціального страхування фізичних осіб-підприємців в Україні в сучасних умовах змін в законодавстві та судовій практиці. Методологічну основу роботи складають сукупність філософсько-світоглядних, загальнонаукових принципів і підходів та спеціально-наукових методів пізнання правових явищ, використання яких дало змогу отримати науково-обґрунтовані результати. Для проведення дослідження будуть застосовані такі загальнонаукові методи як: аналіз і синтез. Теоретико-методологічною основою дослідження в роботі є історичний метод та метод матеріалістичної діалектики, застосування яких сприяло розглянути всі процеси в розвитку загальнообов’язкового державного соціального страхування фізичних осіб-підприємців через сплату єдиного соціального внеску не виокремлено, а в тісному зв’язку і взаємозалежності з новелами законодавства та відповідних змін в судовій практиці України, що створили характерні особливості для цих процесів.
EN : Qualification work consists of 115 pages, contains 76 sources of information used. Since the proclamation of Ukraine's independence, the legislator has been working to create an effective social insurance system, in the process of improving it it is seen that the collection of insurance premiums in the form of "single social contribution" (SSC) - is the most effective way to solve the problems of the system of compulsory social insurance. Today, the single social contribution (or single insurance contribution) is a consolidated insurance contribution in Ukraine, which is collected in the system of compulsory state insurance on a mandatory basis, on a regular basis. Payers of the single social contribution are employers; natural persons-entrepreneurs; persons who provide themselves with work independently - are engaged in independent professional activity; persons working in elected positions; servicemen and other categories of taxpayers. Individual entrepreneurs (IE) - individuals who realize their ability to work through independent, at their own risk activities for profit. The activities of sole proprietors are diverse and ambiguous, many factors affect the obligation of sole proprietors to pay SSCs, and the amount of such a contribution, in connection with which the process of payment of SSCs by sole proprietors has appropriate features. The purpose of the qualification work is a conceptual analysis of the legally defined principles of organization and payment of a single social contribution to the obligatory state social insurance by natural persons-entrepreneurs. The object of study of this qualification work is public relations in the field of organization and functioning of compulsory state social insurance of natural persons-entrepreneurs in Ukraine. The subject of the study is the constitutional principles of organization and implementation of compulsory state social insurance of natural persons-entrepreneurs in Ukraine in the current conditions of changes in legislation and judicial practice. The methodological basis of the work is a set of philosophical, general scientific principles and approaches and special scientific methods of knowledge of legal phenomena, the use of which allowed to obtain scientifically sound results. General scientific methods such as analysis and synthesis will be used for the research. The theoretical and methodological basis of the study is the historical method and the method of materialist dialectics, the application of which helped to consider all processes in the development of compulsory state social insurance of individual entrepreneurs through the payment of a single social contribution is not isolated, but in close connection and interdependence with novelties of the legislation and the corresponding changes in judicial practice of Ukraine which have created characteristic features for these processes.