Готові списки джерел за темами / Якісна обробка

Добірка наукової літератури з теми "Якісна обробка"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Звіти організацій

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Якісна обробка".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Якісна обробка"

Savchenko, L., V. Savchenko та S. Minenko. "Використання сучасних електротехнічних засобів та способів УФ знезараження стічних вод." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 43 (18 червня 2021): 134–38. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-22.

Повний текст джерела

Анотація:

Вагомою проблемою у галузі водопідготовки є якісна обробка стічних вод. Ультрафіолетове бактерицидне випромінювання вже більше 20 років широко застосовується для знезараження води. Нині УФ-технології динамічно впроваджуються в різні сфери сільського господарства, промисловості, медицини. Ознайомленя фахівців із можливостями використання сучасних електротехнічних засобів для знезаражування стічних вод визначено метою статті. Автор, у статті детально описує технології та конкретні електротехнічні вироби для знезаражування стічних вод.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Pusik, L. M., та V. K. Pusik. "ПОТОЧНИЙ СТАН ПІСЛЯЗБИРАЛЬНИХ ОБРОБОК ДЛЯ ПІДТРИМКИ ЯКОСТІ І СКОРОЧЕННЯ ВТРАТ ПЛОДООВОЧЕВОЇ ПРОДУКЦІЇ". Vegetable and Melon Growing, № 70 (7 лютого 2022): 97–110. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-70-97-110.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Здійснити аналіз сучасного стану післязбиральної обробки плодів та овочів з метою зменшення втрат під час зберігання. Результати. Аналіз сучасної вітчизняної й зарубіжної наукової та патентної літератури свідчить про те, що для збереження якості свіжої продукції з високою поживною цінністю і відповідністю стандартам безпеки свіжих овочів та плодів можуть застосовуватися різні післязбиральні фізичні, хімічні та газові обробки. Ці післязбиральні обробки, зазвичай, поєднуються з належним регулюванням температури зберігання. У цій статті розглянуто поточний стан післязбиральних обробок і нових технологій, які можна використовувати для підтримки якості й скорочення втрат свіжої продукції. Термічна обробка є альтернативою фунгіцидів. Сприятливі ефекти термічних обробок є пов’язаними через зміни у фізіологічних процесах, таких як зменшення переохолодження й уповільнення процесів дозрівання за рахунок теплової інактивації деградаційних ферментів. Нанесення їстівних покриттів на свіжі овочів та фрукти забезпечує частковий бар’єр для руху вологи по поверхні свіжих продуктів, тим самим зводячи до мінімуму втрату вологи під час післязбирального зберігання. Опромінення пригнічує розмноження клітин, опромінення може нейтралізувати шкідників і проблеми безпеки харчових продуктів. Розчини на основі органічної кислоти, аскорбінової кислоти і кальцію були застосовані, в основному, для уповільнення ферментативного і неферментативного потемніння, погіршення текстури і зростання мікробів у свіжих продуктах. Технологія SO2 також була протестована для контролю за гниттям після збору врожаю інших фруктів, таких як лічі, інжир, банан, лимон або яблуко. обробка етиленом грає ключову роль щодо підтримання післязбирального періоду життя і якості плодоовочевої продукції як в клімактеричних, так і в неклімактеричних умовах. Висновки. Конкретні способи обробки можуть бути застосовані тільки до певних типів овочів та плодів і видів псування. Необхідно оцінити ефективність існуючих обробок щодо виникаючих проблем з якістю. Післязбиральні обробки в поєднанні з належним контролем температури є основою для збереження фізичних, харчових і сенсорних властивостей, а також знижують ймовірність гниття. не можуть бути доповнені хлором, SO2, опроміненням, обробкою гарячою водою, гарячим повітрям, протимікробними агентами і харчовими покриттям залежно від конкретного продукту. До нових технологій належать післязбиральні технології, засновані на окисленні етилену, інгібіторної дії етилену і модулятори дозрівання, такі як NO.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Киричок, Тетяна Юріївна, Надія Леонідівна Талімонова, Тетяна Євгенівна Клименко, Володимир Анатолійович Баглай, Едуард Михайлович Руденко, Ярослав Юрійович Талімонов та Анна Євгенівна Новицька. "Вплив технологічних режимів обробки латунної основи на якість форм інтагліодруку". Технологія і техніка друкарства, № 2(72) (29 червня 2021): 13–19. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.2(72).2021.123609.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено вплив параметрів та технологічних режимів обробки латуні на якість її поверхні та адгезію захисного покриття для виготовлення форм інтагліодруку методом прямого лазерного гравіювання. Для проведення досліджень було використано модельну латунну форму (латунь марки Л63), яку було запроектовано і виготовлено фахівцями Банкнотно-монетного двору Національного банку України із застосуванням системи прямого лазерного гравіювання Jura JSP Direct Laser Engraver. Мікроскопічні дослідження зразків дозволили виявити, що у результаті обробки поверхні пластини плазмою геліконного розряду спостерігаються зміни як зовнішнього виду поверхні, так і її елементарного складу. В результаті аналізу елементарного складу поверхні виявлено, що збільшення часу обробки призводило до збільшення на поверхні частки Cu з одночасним зменшенням Zn і O. Зокрема, дослідження адгезії модельного покриття нітрид алюмінію дозволило виявити, що найвищий рівень адгезії спостерігається на поверхні латуні, що піддавалася обробці протягом 45 хв, а найменший — на необробленій поверхні. Відрив тестового елементу на необробленому зразку відбувся при зусиллі 2,2 МПа, на зразку, що піддавався обробці протягом 10 хв — 8 МПа, на зразку, що піддавався обробці протягом 45 хв — 9,8 МПа. Аналізуючи отримані результати можна дійти висновку, що у зразків, які оброблялись в плазмі геліконного розряду, показник адгезії збільшився, і це говорить про те, що обробка латуні є доцільною задля покращення в подальшому адгезії із захисним покриттям.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Васюта, К. С., О. Л. Кащишин, О. П. Ковальчук та О. Д. Підлісний. "Кореляційний метод обробки складеного хаотичного сигналу". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(42,) (21 січня 2021): 104–9. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.42.13.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі аналізується можливість традиційної кореляційної (когерентної) обробки при виявленні складеного хаотичного радіолокаційного сигналу на фоні шумів та пасивних завад. Показано, що при виявленні та обробці складених хаотичних сигналів можливо застосовувати традиційну кореляційну обробку. Наявність флуктуацій параметрів сигналу (його викривленої форми), через поширення в неоднорідній атмосфері та перевідбиття від повітряного судна істотно знижує якість такої обробки. Вказано, що підвищення якості обробки хаотичних сигналів необхідно проводити за рахунок використання нетрадиційних методів, що враховують специфічну структуру складених хаотичних сигналів, через їх динамічні інваріанти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бабич, Віталій, та Юрій Олександрович Шостачук. "Можливості використання лазерних пристроїв при обробці друкованої паперової продукції". Технологія і техніка друкарства, № 1(71) (5 квітня 2021): 70–77. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.1(71).2021.233605.

Повний текст джерела

Анотація:

У процесі роботи проведено аналітичний огляд існуючих видів паперів, визначена їх структура, особливості поверхні і механічні характеристики та інші параметри паперових матеріалів, а також визначено особливості виконання окремих технологічних процесів з можливістю використання лазерних пристроїв. Для оптимізації якості при обробці паперових матеріалів з використанням лазерів необхідно визначати певні параметри матеріалів та їх відповідність лазерному випромінювачу відповідно до зазначеного процесу, основними з яких є довжина хвилі випромінюваного світлового променю, потужність лазерного променю, швидкість обробки матеріалу, кількість аркушів у стопі, а також якість та обробка поверхні матеріалу).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ласло, О. О., та А. В. Мельничук. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРА ВИМПЕЛ–2 ТА КОМПЛЕКСНОГО МІКРОДОБРИВА У ПОСІВАХ СОЇ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (31 грудня 2021): 24–29. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.02.

Повний текст джерела

Анотація:

Численні дослідження агрономічної практики стосовно впливу регуляторів росту рослин та сумішей із мікродобривами сприяють новому пошуку комбінацій, їх норм внесення для підвищення продуктивності сої та покращенню якісних показників зерна. У дослідженнях з цього питання висвітлено переваги і недоліки комбінацій препаратів як синтетичного (хімічного), так і природного походження та їх застосування у посівах бобових культур. З недоліків у сумішах РРР, мікродобрив та гербіцидів виявлено пригнічення дії останніх та зниження фітотоксичного ефекту на бур’яновий компонент. Переваг у разі використання таких комбінацій значно більше, про що свідчать численні результати досліджень, серед яких головними є підвищення схожості насіння та продуктивності посівів. У статті наведені дані особливостей впливу сумішей регулятора росту Вимпел-2 та мікродобрива комплексної дії Оракул на продуктивність сорту сої Ромашка. Ефективність сумішей змінювалась залежно від способів їх використання, але найбільш вагомим був вплив обробки посівного матеріалу сої з нормою витрати Вимпел-2 (500 г/т) + Оракул мультикомплекс (1 л/т) у поєднанні з вегетаційною обробкою Вимпел-2 (500 г/га) + Оракул мультикомплекс (1 л/га), при цьому кількість бобів та маса насіння на рослині підвищилася порівняно з контролем на 23 %; 24,9 %, урожайність на 26,2 %. Застосування у варіанті 2 лише регулятора Вимпел–2 при обробці насіння сої сприяло покращенню показників на 7,7 %; 7,4 %; 9,7 %. Застосування для обробки насіння композиції Вимпел-2 (500г/т) + Оракул мультикомплекс (1 л/т) дало змогу підвищити показники порівняно з контролем на 15,7 %; 23,2 %; 20,5 %. Проте відмічено зниження досліджуваних показників за умови композиції Вимпел-2 (500 г/га) + Оракул мультикомплекс (1 л/га) при вегетаційній обробці порівняно з попереднім варіантом (обробка насіння). На варіанті 3 показники перевищили контроль на 14 %; 20,8 %; 19,1 %. Встановлено, що застосування передпосівної обробки сої сумішами (Вимпел–2 (500 г/т) + Оракул мультикомплекс (1 л/т)) у поєднанні з внесенням препаратів у період вегетації (Вимпел-2 (500 г/га) + Оракул мультикомплекс (1 л/га)) сприяє підвищенню показників продуктивності культури порівняно з варіантами, де препарати вносилися як окремо, так і в окремі фази розвитку сої. Комбінування препаратів та внесення їх у два строки безперечно дало можливість розкрити потенціали сорту, про що свідчить збільшення урожайності культури та підвищення показників продуктивності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Kalchenko, Vitalii, Volodymyr Kalchenko, Volodymyr Venzhega та Volodymyr Vinnik. "МОДЕРНІЗАЦІЯ УНІВЕРСАЛЬНО-ЗАТОЧУВАЛЬНОГО ВЕРСТАТА З ЧПК ВЗ208Ф3 ДЛЯ ВИСОКОШВИДКІСНОГО ФРЕЗЕРУВАННЯ ПОВЕРХОНЬ ОБЕРТАННЯ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1(19) (2020): 72–80. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-72-80.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Технологія високошвидкісного фрезерування є однією з найбільш сучасних і ефективних альтернатив класичним методам обробки, що значно відрізняється якістю і швидкістю обробки, а також можливістю виготовлення виробів із важкооброблюваних матеріалів. Постановка проблеми. Швидкісне фрезерування переважно реалізується за допомогою багатокоординатних верстатів із числовим програмним керуванням (ЧПК), проте стійкий процес різання неможливо забезпечити на наявному обладнанні без модернізації системи ЧПК, приводу головного руху, який би забезпечував необхідну швидкість різання та використання спеціального інструменту. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Основними вимогами до системи ЧПК при високошвидкісній обробці є її швидкодія, можливість забезпечення гладких траєкторій руху інструменту для рівномірного навантаження на нього без численних врізань і виходів. Використання ефективного змащувально-охолоджувального середовища (ЗОТС) зменшує пружні віджимання в технологічній системі при її фіксованій жорсткості. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Впровадження високошвидкісного фрезерування на верстатах із ЧПК стримується відсутністю практичних рекомендацій і потребує додаткових досліджень, зокрема жорсткості верстата. Постановка завдання. Дослідити можливість модернізації універсально-заточувального верстата з ЧПК моделі ВЗ208Ф3 з метою розширення його технологічних можливостей для високошвидкісного фрезерування поверхонь обертання дисковою фрезою, оснащеною різальними елементами з кубічного нітриду бору. Виклад основного матеріалу. Високошвидкісне фрезерування – сучасний високотехнологічний метод обробки, що дозволяє отримувати найменші перетини зрізу металу при використанні високих швидкостей знімання. Сутність цієї технології полягає у використанні певного діапазону швидкостей різального інструменту, що веде до істотного зниження опору матеріалу при його обробці, чим забезпечується обробка важкооброблюваних матеріалів. Особливістю такої технології є те, що тепло, яке виділяється при обробці, практично повністю зосереджено в стружці і не перебуває тривалий час у зоні обробки, через що фреза й деталь мало схильні до термічного впливу. Висновки відповідно до статті. У роботі досліджено технологічні можливості універсально-заточувального верстата з ЧПК моделі ВЗ208Ф3 з метою його використання для високошвидкісного фрезерування поверхонь обертання дисковою фрезою, оснащеною різальними елементами із кубічного нітриду бору та обґрунтовано модернізацію його системи ЧПК та вузлів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Сорокова, Наталія Миколаївна, та В. В. Дідур. "Математичне моделювання динаміки тепломасопереносу в процесі жаріння олійної сировини". Scientific Works 83, № 1 (1 вересня 2019): 141–46. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v83i1.1432.

Повний текст джерела

Анотація:

Розроблено математичну модель і чисельний метод розрахунку динаміки тепломасопереносу та фазових перетворень в процесі волого-теплової обробки подрібненої олійної сировини (м’ятки) в багаточанній жаровні циліндричної конфігурації при кондуктивному підведенні теплоти. Волого-теплова обробка м’ятки є складовим процесом в технології виготовлення рослинної олії. Вона супроводжується певними біохімічними і структурними змінами матеріалу, спрямованими на підвищення виходу та якісних показників олії. Основною умовою досягнення необхідних якісних змін є дотримання заданого температурно-вологістного стану м’ятки при обробці. Математична модель будувалась на базі диференціального рівняння переносу субстанції (енергії, маси, імпульсу) в системах, що деформуються. Вона включає рівняння переносу енергії та рівняння масопереносу рідкої, парової і повітряної фаз в дисперсній колоїдній капілярно-пористій системі. Сформульовано крайові умови. Розроблено чисельний метод розрахунку. Проведено розрахунок динаміки і кінетики жаріння рецинової мезги та верифікацію отриманих результатів, що свідчить про адекватність математичної моделі, ефективність чисельного методу та доцільність їх використання при розробці та оптимізації режимів жаріння у відповідних умовах різних видів насіння олійних культур.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Zavolodko, G., та D. Pavlova. "МІЖЕТАПНА ОПТИМІЗАЦІЯ ОБРОБКИ ДАНИХ ОГЛЯДОВИХ РАДІОЛОКАЦІЙНИХ СИСТЕМ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 63 (26 лютого 2021): 23–26. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.1.023.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі проведено синтез та аналіз оптимальної структури обробки даних оглядових радіолокаційних систем спостереження, який показуэ що завдяки створенню тимчасової інформаційної бази сигнальних даних на потрібну кількість оглядів радіолокаційної системи спостереження, в кожному елементі якої зберігаються сигнальні дані з показниками якості та параметри їх отримання, вдається здійснити міжетапну наскрізну оптимізацію обробки сигналів, первинної та вторинної обробки даних систем спостереження повітряного простору на основі критерія Неймана-Пірсона та з’являється можливість швидше формулювати підготовку інформаційних повідомлень у межах поточного інформування, що істотно впливає на якість прийнятого рішення. Наведені розрахунки показали, які є переваги в якості обробки даних первинних радіолокаторів в порівнянні з варіантом поєднання даних, який здійснюється на рівні прийняття рішень про виявлення провітряного об’єкта в кожному каналі обробки сигнальних дани, та показує неодноманітність якісті прийняття рішення, що визначається як якістю, так і складом інформації, на основі якої приймаються рішення. Таким чином наведена структура призведе до якіснішого аналізу інформації про повітряний простор, який значною мірою забезпечує як безпеку країни, так і безпеку повітряного руху

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Nesterenko, Natalia, Anastasiya Ivanyuta та Kostiantyn Mostyka. "ВПЛИВ БЛАНШУВАННЯ НА ЯКІСТЬ ЗАМОРОЖЕНИХ КУЛЬТИВОВАНИХ ПЕЧЕРИЦЬ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 2 (12) (2018): 228–35. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-2(12)-228-235.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Заморожування культивованих печериць без попередньої теплової обробки не забезпечує високої якості готового продукту та після дефростації значно поступається свіжій сировині. Це підтверджує необхідність пошуку ефективних способів попередньої обробки грибної сировини перед заморожуванням з метою стабілізації її споживних властивостей. Постановка проблеми. Результати попередніх досліджень засвідчили, що гриби після розморожування внаслідок високої активності оксидоредуктаз темнішають, втрачається значна кількість клітинного соку, що загалом негативно впливає на харчову цінність продукту. Тому актуальною є проблема стабілізації споживних властивостей грибів шляхом їх попередньої обробки перед заморожуванням. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженнями І. Е. Цапалової, Д. А. Плотнікової, Ю. Т. Жука, Н. А. Родькиної, R. Kurkela, B. Holmstrom, P. Varo, A. Mehlits, G. Geerds та інших встановлено та обґрунтовано позитивний вплив бланшування на грибну сировину, як одного з ефективних способів попередньої обробки. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Значна кількість вітчизняних та закордонних досліджень присвячені вивченню якості лісових грибів. Проте дані в науковій літературі щодо дослідження харчової цінності культивованих печериць після заморожування й тривалого низькотемпературного зберігання практично відсутні. Постановка завдання. Метою роботи є дослідження впливу бланшування на стабілізацію споживних властивостей культивованих печериць білої та коричневої раси. Виклад основного матеріалу. З метою збереження структури тканин, природного кольору грибів та більш інтенсивного зниження ферментативної активності, яка викликає потемніння грибної сировини, у воду для бланшування додавали лимонну кислоту. Теплова обробка відбувалась шляхом занурення грибів у воду при температурі 95–100 º С. Для визначення оптимальних варіантів бланшування нами було проведено серію експериментів, в яких зміню-вали концентрацію лимонної кислоти із кроком 0,05 одиниць (від 0,05 до 0,15 % лимонної кислоти) та час бланшування із кроком у 30 с (від 30 до 90 с). Основними критеріями для вибору режиму обробки слугували результати дегустаційної оцінки та основні фізико-хімічні показники, які найбільш повно відображають зміни в грибній сировині під час теплової обробки. За результатами проведених досліджень було розраховано комплексний показник якості культивованих печериць білої та коричневої раси залежно від часу бланшування та кількості лимонної кислоти на основі розробленої 5 бальної оцінки з урахуванням коефіцієнтів вагомості. Висновки відповідно до статті. У результаті проведених досліджень можна зробити висновок, що серед досліджуваних варіантів попередньої обробки за комплексом органолептичних та фізико- хімічних показників найкращими виявились печериці як білої так і коричневої раси, які були попередньо пробланшовані в 0,1 %-му розчині лимонної кислоти протягом 1 хв (60 с).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Якісна обробка"

Полуян, І. О., Євгенія Володимирівна Басова та Сергій Семенович Добротворський. "Інтенсифікація технологічних режимів обробки алюмінієвих сплавів за рахунок високошвидкісного фрезерування". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44203.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гордієнко, Анна Сергіївна, Юлія Олексіївна Люра, Демя'н Олегович Лебедєв, Сергій Миколайович Кононенко та Сергій Семенович Добротворський. "Підвищення ефективності обробки виробів машинобудування з використанням методу високошвидкісної обробки". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/19817.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Старокожев, С. В. "Аналіз якісних показників обробки даних оглядових радіолокаційних систем спостереження". Thesis, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2022. https://openarchive.nure.ua/handle/document/20131.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Мащенко, О. В., та А. В. Прищеп. "Метрологічне забезпечення первинної обробки зернових культур". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/8403.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Вощук, Анна Миколаївна, та Анатолій Володимирович Фесенко. "Взаємозв'язок параметрів циклу шліфування з глибиною дефектного шару деталі". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/19840.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ротерман, О. В., та Алла Олександрівна Харченко. "Якість управлінських рішень як резерв підвищення ефективності функціонування підприємства". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/42508.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Маршуба, В'ячеслав Павлович, та О. В. Чернякова. "Забезпечення точності виготовлення глибоких отворів малого діаметру гвинтовими свердлами". Thesis, Українська інженерно-педагогічна академія, 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/29378.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Рябовіл, Д. В. "Дослідження впливу технологічних параметрів режиму обробки на якість ниткових з'єднань при виготовленні поясного дитячого одягу". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/7513.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Новодворська, Н. "Удосконалення технологічного процесу виготовлення суконь жіночих з елементами трансформації на основі аналізу методів обробки". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/7592.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Звіти організацій з теми "Якісна обробка"

Комарова, Олена Володимирівна. Моделювання біологічних процесів у старшій школі засобами комп’ютерних технологій. Київ. Комп’ютер у школі та сім’ї, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1834.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається питання використання комп’ютерних засобів навчання під час моделювання біологічних процесів у старшій школі. Автором розроблено веб-сторінки для онлайн обробки результатів моделювання генетичної структури ідеальної популяції. У статті описано варіанти кількісної та якісної онлайн обробки результатів моделювання, проаналізовано їх переваги та недоліки. Стверджується, що використання комп’ютерних технологій як засобу моделювання, призводить до економії ресурсів навчального часу, сприяє формуванню уявлень про можливості застосування елементарних статистичних методів в біологічних дослідженнях, розумінню сутності статистичних законів, зокрема, закону великих чисел. Звертається увага на необхідності розробки веб-сторінок по дослідженню моделей популяцій, у яких умови достовірності закону рівноваги генних концентрацій не дотримано, а також створення автоматизованих комп’ютерних програм для подібного навчального моделювання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!