Добірка наукової літератури з теми "Ядро семантичне"

У статті проведено комплексне дослідження семантичних та стилістичних функцій прикметників жовтого кольору в латинській мові на матеріалі поетичних творів Квінта Горація Флакка, Публія Овідія Назона й Публія Вергілія Марона. Виконано аналіз особливостей художньої реалізації прикметників жовтого кольору, семантичної структури основних кольоропозначень. Виокремлено ядро, навколоядерну, периферійну та дифузну зони. Лексико-семантичне поле прикметників жовтого кольору кількісно багате й семантично розгалужене, оскільки включає лексичні одиниці, які позначають різноманітні відтінки жовтого. Дослідження продемонструвало, що лексема flavus є семантичним центром лексико-семантичного поля. Навколоядерну зону становлять auratus, aureus, croceus, flavens, inauratus, luteus, де основною диференційною ознакою є насиченість кольору. Лексичні одиниці cereus, fulvus, gilvus, luridus, murreus, pallens, ravus, у значенні яких жовтий колір утрачає яскравість, унаслідок чого, рівновага вираження колірної ознаки зміщується в бік темного або світлого тону, становить периферію поля. У дифузній зоні виділяємо flammifer, igneus, igniferus. Відзначено дві основні функції словотворення – номінативну та експресивно-стилістичну. Розкрито значення прикметників жовтого кольору і їхні індивідуально-авторські трансформації. Колірні означення дають змогу простежити формування й розвиток багатозначності слів. Семантика жовтого кольору – рух від конкретного порівняння до колірного узагальнення. Особливо виразними функціонально-стилістичними засобами виявилися полісемія, метафора, епітет. За допомогою цих тропів створюються яскраві художні емоційно-експресивні образи, які привертають увагу читача і, зазвичай, виражають позитивні або негативні емоції. Семантична завантаженість концепту жовтого кольору відображає не лише почуття й думки поетів, а й соціальні явища в житті античного суспільства. Проте на вибір лексеми, передусім, впливає подих античної доби та відчуття кольору авторами.

Останнім часом TED-конференції стали однією з найпопулярніших платформ у світовій спільноті для поширення ідей, гідних наслідування. Виголошені англійською мовою промови, присвячені мотивації, посідають чільне місце серед численних виступів науковців, медиків, програмістів, музикантів, просто пересічних громадян, які готові поділитися ідеєю, вартою поширення. У статті піддані аналізу виступи ораторів TED-конференцій з метою доведення їхньої мотиваційної спрямованості. Для реалізації мети спершу з’ясована семантика поняття мотивації, а далі на основі відібраних промов декількох спікерів із платформи TED проаналізоване семантичне наповнення їхнього тексту. Задля встановлення найуживаніших лексичних одиниць створене семантичне ядро кожного виступу. Виокремлення й аналіз семантичного ядра промов дозволяє переконатися в тому, що найуживаніші лексичні одиниці відображають тему виступу, спікер будує свою промову навколо єдиної ідеї, що і передбачено вимогами організаторів TED-конференцій. Зроблений висновок про те, що мотивація як феномен, при якому діяльність однієї людини (чи групи людей) регулюється іншою, враховуючи ту чи ту потребу, є набором цілеспрямованих дій, пов’язаних з інтенцією мовця вплинути на співрозмовника і певним чином змінити або зберегти вже існуючий стан речей. Виступи на конференціях TED мають інформативно-персуазивно-спонукальний характер. З одного боку, спікерові важливо повідомити фактичний матеріал (факти, ідеї, результати). Проте важливіше для нього – вплинути на слухача, переконати в прийнятності своєї ідеї, викликати емоційну рефлексію в аудиторії, добитися того, щоб виступ актуалізував проблему, надихнув, змотивував до подальших дій задля її розв’язання. Здійснюючи когнітивно- комунікативну діяльність через TED talks за допомогою стратегій інформування, переконання і спонукання, промовці впливають відповідно на різні сфери свідомості: раціональне мислення, емоції та волевиявлення. В результаті цього вони творять мотиваційний дискурс, суб’єктами якого є вони самі в ролі ораторів та аудиторія – в ролі реципієнтів.

У статті розгляуто семантичні характеристики англійських прикметників на позначення інтелектуальних властивостей і результатів розумової діяльності особистості, ядром лексико-семантичного поля яких виступає поняттєва категорія «мислення». Англійська мова, як і багато інших, накопичила великий лексичний потенціал для різних аспектів інтелектуальної сили й когнітивних умінь. У лінгвістичному аспекті охарактеризувати його можна на основі аналізу певного лексико-семантичного поля. Для виявлення словесних характеристик прикметників на позначення позитивних і негативних інтелектуальних властивостей визначено склад та структуру відповідного лексико-семантичного поля, проаналізовано семантичну структуру домінант виділених лексико-семантичних груп й особливості відображення конституентами групи інтелектуальних властивостей. За результатами аналізу установлено, що воно сформоване з відповідних лексико-семантичних груп, кожна з яких представлена полярними семантичними домінантами. Групу прикметників з позитивною конотацією репрезентують такі семантичні домінанти, як clever, intellectual, wise, thoughtful, informed, conceivable, rational, а з негативною – як stupid, unintellectual, fool, thoughtless, ignorant, obscure, irrational. Шляхом аналізу семантичної структури прикметників на позначення мисленнєвих категорій з’ясовано, що прикметники з негативною конотацією не мають сильно вираженого семантичного розгалуження, характеризуються більшою однорідністю, проте за кількісним складом не поступаються прикметникам із позитивною конотацією. Вивчення особливостей відтворення ментальних прикметників українською мовою дало змогу встановити, що їх переклад залежить від поєднуваності з іншими лексичними одиницями та мовного контексту. Започатковане дослідження лексико-семантичного поля прикметників на позначення розумово-мисленнєвої діяльності людини слугує підґрунтям для пояснення явищ полісемії й синонімії та антонімії, створення тематичних словників-тезаурусів.

Запропоноване дослідження функційно-семантичного поля імператива публіцистичного стилю дає змогу встановити значення імперативності на кожному з кіл поля в українській мові. Фокус нашої уваги спрямовано на інвентаризацію та зіставлення конституентів на рівні лексики, морфології і синтаксису, які належать до організації функційно-семантичного поля імператива публіцистичного дискурсу.Визначено структуру поля імператива (ядро, приядерна частина, ближня та далека периферії), його організацію та кількісне наповнення його ярусів. Визначено особливості парадигматичної структури та реалізацію лексичних, морфологічних та синтаксичних засобів функційно-семантичного поля імператива в публіцистичному стилі.Мета нашої роботи передбачає комплексний аналіз структурної організації функційно-семантичного поля імператива в публіцистичному дискурсі, вивчення його організації та кількісного наповнення його кіл.Потребує докладного вивчення типологія функційно-семантичного поля імператива в сучасній українській мові. Схарактеризовано парадигматичну структуру та лексичні, морфологічні й синтаксичні засоби функційно-семантичного поля імператива в публіцистичному стилі.У статті для відбору та інвентаризації фактичного матеріалу використано описовий метод із прийомами наскрізного виписування та систематизації. Джерельна база дослідження − 5000 одиниць. Її формують імперативні одиниці, зафіксовані в публіцистиці останніх років, інтернет-виданнях. На різних етапах дослідження використано статистичні методи для побудови репрезентативної вибірки дослідження, зокрема кількісних підрахунків – для вивчення відсоткового співвідношення основних шарів функційно-семантичного поля імператива публіцистичного стилю.Проаналізований ілюстративний матеріал дав змогу докладно викласти, обґрунтувати авторську концепцію щодо унаочнення польової структури імператива публіцистичного дискурсу, систематизації та виокремлення різноманітних засобів репрезентації, встановлення основних та допоміжних засобів експлікації імперативності, що утворюють польову структуру імператива в публіцистичному дискурсі.Результати дослідження підтверджують, що в нашому дослідженні найбільш повно репрезентовані ядерні форми імператива (форми 2-ої ос. одн. та мн.), які формують центр та прототипове значення поля імператива в публіцистичному дискурсі, а найменш уживаними є форми спільної дії, що виражають каузацією дії 2-ої і 1-ої особи імператива. Вони формують приядерну структуру, активно розвиваються й змінюються.The study of the functional-semantic field of the imperative in journalistic style makes it possible to define the meaning of imperative on each circle of the field in the Ukrainian language. The papers focuses on the inventory and comparison of constituents at the level of lexical units, morphology, and syntax, which belong to the structure of the functional-semantic field of the imperative in journalistic discourse.The structure of the imperative field (core, core part, close and far peripheries), its organization and quantitative filling of its levels were determined. The characteristic features of paradigmatic structure and the functioning of lexical, morphological, and syntactic means of the functional-semantic field of the imperative in journalistic style were identified.The purpose of this work involves a comprehensive analysis of the structural organization of the functional-semantic field of the imperative in journalistic discourse, the study of its structure, and the quantitative content of its circles.The typology of the functional-semantic field of imperative in the modern Ukrainian language requires detailed research. The paradigmatic structure and lexical, morphological, and syntactic means of the functional-semantic field of imperative in journalistic style were described.The paped uses a descriptive method for the selection and inventory of actual material with the techniques of end-to-end writing and systematization. The source base of the study consists of 5,000 units. It comprises imperative units recorded in journalistic writings in recent years, and also online publications. At different stages of the study, statistical methods were used to construct a representative sample of the study, in particular quantitative calculations were applied to study the ratio of the main layers of the functional-semantic field of imperative in journalistic style.The analyzed material made it possible for the authors’ concept of visualizing the field structure in question to be disclosed in detail and substantiated, it helped to systematize and separate various means of representation, establish the main and auxiliary means used to explicate the imperatives that form the field structure of the imperative in journalistic discourse.The results confirm that within this research, the most highly represented are core forms of the imperative (forms of the 2nd person singular and plural), which form the center and prototype value of the imperative field under consideration, while the forms of joint action causation expressed by the 2nd and 1st person imperative are used the least. They form a near-core structure, actively developing and changing.

У статті проаналізовано просторово-темпоральні орієнтації прикметників сучасної англійської мови. Хоча вивченню одиниць з темпоральною та просторовою семантикою присвячено багато праць, зокрема дослідженню лексичних одиниць поля часу англійської мови в системі мовних засобів та зафіксовані спроби лінгвістів охарактеризувати всі мовні засоби з просторовою семантикою, проблема залишається актуальною та відкритою для досліджень. Метою даної статті є встановити кількісне співвідношення простору та часу в мовному вираженні, а саме просторово-часовий аспект у лексико-семантичній системі на матеріалі прикметників сучасної англійської мови, що і є новизною дослідження. Для досягнення мети необхідно встановити точку перетину лексико- семантичних полів простору й часу в семантичній структурі прикметників сучасної англійської мови, виокремити прикметники, у яких перетинаються семи просторовості й темпоральності, дослідити взаємодію сем простору й часу, встановити співвідношення простору й часу в семантичній структурі прикметників у кількісному плані. Основним поняттям при аналізі та описі семантики з’явилося ствердження системності слів мови, яке і знайшло своє втілення в методі дослідження лексико–семантичного поля. Польовий принцип, перш за все, базується на виділенні ядра та периферії досліджуваних мовних одиниць. Саме через периферійну зону може бути встановлений зв'язок різних полів, які перетинаються і входять одне в одне, що і надає лексико–семантичній системі мови не лише міцну внутрішню цілісність, але й мобільність та гнучкість. Проаналізовано 113 просторових прикметників та 117 темпоральних прикметників, представлених як певний результат пізнавальної діяльності людини, що виокремлює у своїй свідомості уявлення не лише про категорії простору й часу реального світу, але й про їхні ознаки. Виявлено, що 26 прикметникам властиві семи і простору, й часу. 18 прикметників складають ядро та несуть максимальне функціональне навантаження.

Стаття присвячена дослідженню іменникових фраз, які були і є темою багатьох зарубіжних та українських лінгвістичних праць. У наукових роботах розглядаються ієрархічні відношення в структурі іменникових фраз, закономірності їх розташування, класифікації препозитивних і постпозитивних компонентів. Лінгвісти також аналізують різні аспекти іменникових фраз у порівнянні двох мов, у різних мовних стилях. Однак ще не всі аспекти іменникових фраз висвітлено, немає єдиного підходу до аналізу цього питання. Тому дослідження функціонування, взаємодії семантики та синтаксису на рівні словосполучення, особливо на матеріалі латинських текстів, є актуальним і заслуговує на ґрунтовне вивчення. Мета роботи полягає в дослідженні структури іменникових фраз із часовим словом «DIES» – «день», яке є ядром лексико-семантичної групи частин дня, і їх функціонування в комедіях Плавта. Обсяг іменникових фраз, їх морфологічний склад, аранжування компонентів і зв’язок між ними є частинами дослідження структури іменникової фрази. Структура іменникових фраз може бути розкрита краще з погляду функціонування мовних одиниць. Аналіз синтагматичних зв’язків в іменникових фразах з «DIES» – «день» указує на те, що це слово сполучається з прикметниками з указівкою на цілковите охоплення дією часового відрізка, тривалості часового відрізка, співвіднесеність із певними (точними) відрізками часу, послідовність часових відрізків. Також це ядро-іменник уживається із займенниками, займенниковими прикметниками та кількісними числівниками. Важливим аспектом дослідження є сполучуваність іменника «DIES» з прийменниками. У результаті дослідження функціонування іменникових фраз з’ясувалося, що Плавт у текстах комедій використовував такі структури іменникових фраз: бінарні регресивні, бінарні прогресивні, полікомпонентні регресивні та полікомпонентні рамкові іменникові фрази. Найбільш частотними виявилися регресивні іменникові фрази, а найменш частотними – прогресивні. Полікомпонентні фрази переважно складаються з трьох компонентів. Найуживанішими компонентами досліджуваних фраз є вказівні займенники, прикметники та прийменники. Перспективним для подальшого дослідження вбачається вивчення іменникових фраз у творах різних стилів, а також аналіз функційних, структурних і семантичних особливостей іменникових фраз з іншими ядрами-іменниками на позначення часу.

Стаття присвячена проблемі віднаходження лексичних засобів вербалізації поняттєвого компонента концепту ‘Aussie’ в австралійському сленгу (тж. strine, Ozspeak), яка не була ще предметом розгляду. Мета статті – дослідження поняттєвого компонента концепту ‘Aussie’ та віднаходження лексичних засобів його вербалізації в австралійському сленгу. Завдання дослідження полягають у вивченні семантики лексеми Aussie, виявленні когнітивних ознак концепту, що сформувався на базі значення ‘an Australian’ / ‘Australian people’, у диференціації когнітивних ознак на ядерні та периферійні, розгляді способів словотвору віднайдених лексичних номінацій концепту в австралійському сленгу. Ілюстративний матеріал представлений сленговими назвами у формі іменників та іменникових словосполучень різних типів. Методологічним підґрунтям дослідження послугували останні публікації в галузі лексикографії, теоретичні праці з лексичної семантики, семасіології та лінгвоконцептології. У роботі застосовані: метод словникових дефініцій, порівняльний, морфологічний, лексико- семантичний та лінгвоконцептуальний аналізи. Результати наукових пошуків допомогли зробити обґрунтовані висновки про те, що концепт ‘Aussie’ є одним з ключових для носіїв австралійського сленгу, що підтверджують його численні номінації в дослідженому матеріалі (170 лексичних одиниць). Ядро когнітивного компонента концепту формує когнітивна ознака ‘inhabitant’, похідні від неї когнітивні ознаки ‘gender’, ‘age’, ‘appearance’, ‘mental capabilities’, ‘social status’, ‘behaviour’, ‘kinship and relashinship’ становлять його периферію. Номінації концепту ‘Aussie’, представлені метафоричною, метонімічною, перифрастичною, семантично мотивованою, римованою та звуконаслідувальною лексикою, засвідчують його образність та високий емотивно-оцінний потенціал.

У статті на матеріалі лексикографічних джерел схарактеризовано синонімічний ряд лексем до слова щастя в українській мові. Класифіковано одиниці, що становлять ядро, ближню, дальню й крайню периферію. Здійснено компонентний аналіз лексем синонімічного ряду з етимологічним коментарем, виокремлено їхні спільні семантичні характеристики. Виявлено смислові дублети слова щастя, а також окремі суперечності щодо опису семантики деяких синонімічних слів, що пов’язано з різним трактуванням аналізованих одиниць у лексикографічній практиці.

У статті наведено критичний аналіз дискурсу Нобелівської промови провідного британського філософа, логіка, письменника, політичного діяча, лауреата Нобелівської премії з літератури 1950 р. Бертрана Расселла. Запропонований критичний аналіз дискурсу виконано із застосуванням нового міждисциплінарного методу, що передбачає виявлення ідеологічного забарвлення дискурсивного фрагмента, залучення ретроспективного огляду системи людських цінностей пост воєнного світу середини ХХ ст. Установлено, що основною комунікативною стратегією дискурсу Б. Расселла є стратегія раціоналізму, завдяки якій він реалізовує власний матеріалістичний світогляд, поєднуючи авторську риторику з логічними аргументами. Доведено, що задля активізації мисленнєвої діяльності слухачів і дотримання стратегії аргументації лектор задіює авторську епізодну автобіографічну та семантичну соціокультурну пам’ять. Запропонований аналіз уможливив виявлення 16 семантичних макропропозицій, що окреслюють головні теми промови. Ідентифіковано ключові поняттями зазначеної промови, до яких належать desire, power та excitement, котрі формують концептуальне ядро лекції. На другому етапі критичного аналізу дискурсу виявлені локальні дискурсивні зміни в лексичній семантиці понять desire, power та excitement, що порівнюються зі словниковими дефініціями. Кількісний аналіз продемонстрував, що найчастотнішим словосполученням промови є love of power, ужитий автором у тексті 16 разів. Зафіксовані невідповідності в значенні понять засвідчують надмірну ідеалізацію їхніх концептуальних значень, яку автор викриває в контексті своєї промови, надаючи їм нових референтних смислів. Установлено, що базовими ідеологіями Бертрана Расселла в його промові були ідеологія матеріалістичного раціоналізму, демократії та пацифізму. Проведений аналіз дав змогу виявити глибинні концептуальні метафори, які сформувались унаслідок концептуального блендингу. Застосування цих метафор дало змогу прямо вказати на глибинні недоліки й приховані низькі бажання людської спільноти, уникаючи засуджень та персональних звинувачень.

У статті проаналізовано наукову літературу з даної теми та порівняно особливості використання фразеологічних одиниць у заголовках. Виділено основні типи функціонально-стилістичних груп фразеологічних одиниць. Дослідження показало, що основними типами трансформації фразеологічних одиниць є найпростіші зміни елементів синтаксичних одиниць, які є результатом їх перестановки, заміщення, додавання та скорочення. Аналіз наукових джерел показав, що поняття «фразеологічна одиниця» розглядалося багатьма вченими і трактується як стійка фраза або вираз, що характеризується відтворюваністю, цілісністю значення, стійкістю поєднання слів та прихованим значенням. В статті авторами виділено основні типи функціонально-стилістичних груп фразеологічних одиниць. Суть семантичної трансформації фразеологізму полягає у введенні нових семантичних відтінків або грі слів у фразеологізми. Основні типи аналітичної трансформації можна визначити наступним чином: синтаксичні; лексичний; забруднення. Крім того, фразеологізми висвітлюють проблеми в більш м’якому світлі, забарвлюючи назву журналістського тексту, тим самим привертаючи до нього увагу. Аналіз заголовків у «The New York Times» показав, що в сучасній журналістській практиці використання фразеологічних одиниць є популярним метод просування тексту. Доведено, що автори у своїх роботах використовують майже всі стилі та типи фразеологічних одиниць, але найчастіше в українській мові вживаються розмовний стиль та жаргонні слова, рідше педантичний стиль та практично відсутні міжстильові фразеологізми, а в англійській мові більшість часто розмовний і педантичний стилі, рідше використовується розмовний. Фразеологічні одиниці складають ядро фразеологічного фундаменту будь-якої мови, містять історичну та культурну інформацію та відображають динаміку розвитку мовлення.

Кваліфікаційна робота магістра розв’язує науково-технічну задачу автоматизованого формування множини ключових семантичних одиниць за цифровим текстом та множинами слів і словосполучень цього тексту з показниками їх важливості, одержуючи сформовані семантичні ядра за обраними показниками обрахунку важливості

Кваліфікаційна робота магістра розв’язує науково-технічну задачу автоматизованого визначення важливості семантичних одиниць у цифрових текстах за допомогою методу дисперсійного оцінювання та його модифікацій

Дана робота присвячена визначенню поняття лексико-семантичного поля, встановленню його структури, комплексному дослідженню поля, зокрема у семантичному, парадигматичному та структурному аспектах.
Данная работа посвящена определению понятия лексико-семантического поля, установлению его структуры, комплексному исследованию поля в семантическом, парадигматическом и структурном аспектах.
The paper deals with the determination of the structure of the lexical-semantic field, its complex study, particularly in the semantic, paradigmatic and structural aspects.

Сучасна ера забезпечила нам доступ до майже безмежної мережі знань. В будь-який час в будь-якому місці у мережі Інтернет ми можемо знайти відповіді на питання які нас цікавлять. Більша частина для цього скористується пошуком в мережі Google. Для того щоб збільшити ймовірність бути поміченим на сторінці пошукових результатів треба зайняти на ній топові позиції. Розробка певного алгоритму дій «Як потрапити до бажаної позиції в пошуку» і є основною метою роботи над оптимізацією позицій в пошуку або SЕО. Метою даної роботи є аналіз основних положень SЕО системи як ефективного інструменту digital маркетингу, аналіз елементів SЕО системи та комплексу SЕО на прикладі веб-сайту Конгрес центру СумДУ.

Балдакова Є. Д. Лексико-семантичне поле "ANIMAL/ТВАРИНА" в канадському варіанті англійської мови : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник С. М. Єнікєєва. Запоріжжя : ЗНУ. 2020. 56 с.
UA : Робота викладена на 56 сторінках . Перелік посилань включає 71 джерело. Обєкт дослідження: лексико-семантичне поле ТВАРИНА в канадському варіанті англійської мови. Мета роботи: визначення особливостей системних зв’язків між мовними одиницями, що позначають тварин в англійській мові Канади, виявлення їхньої етимології та окресленні специфіки ЛСП ТВАРИНА в цьому національно-територіальному варіанті. Теоретико-методологічні засади: Методологічні принципи дослідження з питань поля та більш вузького лексико-семантичного поля, викладені у наукових працях Й. Тріра, Л. Вайсгерберга, О. О. Потебні та інших; з питань вивчення мовних ситуацій у країнах розповсюдження національно негомогенних мов, взаємовідношення стандарту з іншими формами існування мови – у працях Л. А. Гаращука, М. Оркіна та інших. Отримані результати: ми об’єднали компоненти дослідженого нами лексичного угрупування ЛСП ANIMAL / ТВАРИНА спільною інтегральною ознакою приналежність до тваринного світу або зв’язок з ним. Це дає змогу включення до складу поля семантично – споріднених ЛО. Нами були відібрані 87 лексичних одиниць та їх лексико-семантичні варіанти, які вживаються в канадському варіанті англійської мови, які належать до лексико-семантичних груп (6 ознак тварин). Ми виявили збіг та розходження у семантиці складників поля, знайшли спільні та відмінні риси компонентів поля та лексико-семантичних груп, на які воно було поділено.
EN : The work is rpesented on 56 pages of printed text. The list of references includes 71 sources. The presented paper is dedicated to the the peculiarities of development of the field method, specification of the concept of lexico-semantic field, its structure and also the possibility of complex study of the field components, particularly in the semantic, paradigmatic and structural aspects. The object of research is the lexical-semantic field ANIMAL in the Canadian version of the English language. The aim of the work is to determine the features of systemic connections between language units denoting animals in the English language of Canada, to identify their etymology and to outline the specifics of the lexical-semantic field ANIMAL in this national-territorial variant. General theoretical fundamentals of the lexico-semantic field investigation in linguistics were observed; the notion of lexico-semantic meaning and semantic structure of the word were determined in the linguistic tradition; the structure of lexico-semantic field was investigated and the main methods of the research were distinguished. The presented paper is also dedicated to describing the processes of Canadian lexical system’s formation. The history of the lexical units’ creation and sociocultural influence on Canadianisms in the particular period of time are researched. The scientific novelty of the work lies in the fact that it theoretically substantiates the current state of research of the lexical-semantic system in English; the lexical-semantic field "animal" in the Canadian version of the English language is practically studied; the etymology of the names of indigenous, specific animals of Canada is determined.

Балдакова Є. Д. Лексико-семантичне поле "animal/тварина" в канадському варіанті англійської мови : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник С. М. Єнікєєва. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 56 с.
UA : Робота викладена на 56 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 71 джерело. Обєкт дослідження: лексико-семантичне поле ТВАРИНА в канадському варіанті англійської мови. Мета роботи: визначення особливостей системних зв’язків між мовними одиницями, що позначають тварин в англійській мові Канади, виявлення їхньої етимології та окресленні специфіки ЛСП ТВАРИНА в цьому національно-територіальному варіанті. Теоретико-методологічні засади: Методологічні принципи дослідження з питань поля та більш вузького лексико-семантичного поля, викладені у наукових працях Й. Тріра, Л. Вайсгерберга, О. О. Потебні та інших; з питань вивчення мовних ситуацій у країнах розповсюдження національно негомогенних мов, взаємовідношення стандарту з іншими формами існування мови – у працях Л. А. Гаращука, М. Оркіна та інших. Отримані результати: ми об’єднали компоненти дослідженого нами лексичного угрупування ЛСП ANIMAL / ТВАРИНА спільною інтегральною ознакою приналежність до тваринного світу або зв’язок з ним. Це дає змогу включення до складу поля семантично – споріднених ЛО. Нами були відібрані 87 лексичних одиниць та їх лексико-семантичні варіанти, які вживаються в канадському варіанті англійської мови, які належать до лексико-семантичних груп (6 ознак тварин). Ми виявили збіг та розходження у семантиці складників поля, знайшли спільні та відмінні риси компонентів поля та лексико-семантичних груп, на які воно було поділено.
EN : The work is represented on 56 pages of printed text. The list of references includes 72 sources. The presented paper is dedicated to the the peculiarities of development of the field method, specification of the concept of lexico-semantic field, its structure and also the possibility of complex study of the field components, particularly in the semantic, paradigmatic and structural aspects. The object of research is the lexical-semantic field ANIMAL in the Canadian version of the English language. The aim of the work is to determine the features of systemic connections between language units denoting animals in the English language of Canada, to identify their etymology and to outline the specifics of the lexical-semantic field ANIMAL in this national-territorial variant. General theoretical fundamentals of the lexico-semantic field investigation in linguistics were observed; the notion of lexico-semantic meaning and semantic structure of the word were determined in the linguistic tradition; the structure of lexico-semantic field was investigated and the main methods of the research were distinguished. The presented paper is also dedicated to describing the processes of Canadian lexical system’s formation. The history of the lexical units’ creation and sociocultural influence on Canadianisms in the particular period of time are researched. The scientific novelty of the work lies in the fact that it theoretically substantiates the current state of research of the lexical-semantic system in English; the lexical-semantic field "animal" in the Canadian version of the English language is practically studied; the etymology of the names of indigenous, specific animals of Canada is determined.

Іващенко А. К. Лінгвокогнітивні аспекти кореляції англомовних лексико-семантичних полів DUTY/ОБОВ’ЯЗОК та JUSTICE/СПРАВЕДЛИВІСТЬ : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник Е. О. Веремчук. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 55 с.
UA : Дипломна робота – 55 стор., 67 джерел. Об’єкт дослідження: лексико семантичні поля JUSTICE/СПРАВЕДЛИВІСТЬ та DUTY/ОБОВ’ЯЗОК в сучасній англійській мові. Мета роботи: є аналіз лінгвокогнітивних аспектів кореляції англомовних лексико-семантичних полів DUTY/ ОБОВЯЗОК ТА JUSTICE/СПРАВЕДЛИВІСТЬ. Теоретико-методологічні засади: ґрунтуються на роботах вітчизняних та зарубіжних вчених присвячених актуальним проблемам теорії концептів (В. І. Карасик [Карасик 2005], Д. С. Лихачов [Лихачев 1997], О. С. Кубрякова [Кубрякова 2004], В. Я. Міркін [Миркин 2004], Й. А. Стернін [Стернин 2003], З. Д. Попова [Попова 2003]), зокрема роботи, пов’язані із вивченням проблем створення концептуальних моделей (О. О. Потебня [Потебня 1993], М. В. Пименова [Пименова 2004], Н. В. Крючкова [Крючкова 2005], С. В. Кузлякін [Кузлякин 2005], М. Л. Ковшова [Ковшевая 2006], А. П. Мартинюк [Мартинюк 2006]). Отримані результати: ядерну зону семантичного поля JUSTICE/СПРАВЕДЛИВІСТЬ І DUTY/ОБОВ’ЯЗОК складає власномовна лексика, тобто слова англосаксонського походження. Проте, деякі запозичення настільки асимілювалися в мові-реципієнті, що сприймаються лінгвокультурними спільнотами як власно мовна лексика, характеризуються високою частотністю вживання та, відповідно, розташовані в ядерній зоні зіставлю вальних семантичних полів.
EN : The object of the given study is the lexical-semantic fields JUSTICE and DUTY in modern English. The purpose is to analyze the linguocognitive correlation aspects of the English lexical-semantic fields DUTY AND JUSTICE. The theoretical and methodological foundations: the research is based on the works of national and foreign scientists devoted to actual problems of the concept theory (V.I. Karasyk [Karasyk 2005], D. S. Likhachev [Likhachev 1997], O. S. Kubryakova [Kubryakova 2004], Y. A. Sternin [Sternin 2003], Z. D. Popova [Popova 2003]), in particular the works related to the study of conceptual model creation problems (O. O. Potebnya [Potebnya 1993 ], M. V. Pimenova [Pimenova 2004], N.V. Kryuchkova [Kryuchkova 2005], M. L. Kovshova [Kovsevaya 2006]). The obtained results: the nuclear zone of the lexical-semantic field JUSTICE is formed by the most prototypical representatives of the categories, which share the maximum of common properties with the remaining members of these categories and the minimum of properties with members of other categories. The nuclear-peripheral structure of the lexical-semantic field DUTY is subordinated to the semantic peculiarity: from general to individual, from semantically obligatory to optional. All the constituents of this lexical-semantic field are associated with hyperon-hyponymic, that is, genus-species, relations in the lexical system of the language. The aspects of the English lexical-semantic fields DUTY and JUSTICE correlation are in the partial commonality of the lexical meaning of their units. Equity is directly involved in the definition of justice, meaning justice is defined as the general moral sanction of a person's public life, which is viewed primarily by conflicting desires, interests and duties.