Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Частота дискретизації"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Частота дискретизації".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Частота дискретизації"
1
Зубков, С., та М. Козій. "ПРОБЛЕМИ СТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОКАРДІОГРАФІВ З ПІДВИЩЕНОЮ РОЗДІЛЬНОЮ ЗДАТНІСТЮ". Біомедична інженерія і технологія, № 6 (18 грудня 2021): 130–37. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.6.247776.
Повний текст джерелаАнотація:
Метод електрокардіографії високої роздільної здатності (ВРЗ) дає можливість відокремити і проаналізувати низько- амплітудні (5-20мкВ з частотами від 20Гц) сигнали, які недоступні для аналізу з використанням традиційних методів і містять важливу діагностичну інформацію. Смуга частот, що займає кардіокомплекс, охоплює діапазон від 0,05 до 800Гц. Звуження цього частотного діапазону з боку нижніх частот призводить до спотворення сегмента ST, T і U хвиль, а з боку високих - до згладжування QRS-комплексу і зниження крутизни його схилів і амплітуди R-хвилі. Використання потужних математичних методів для статистичної обробки зашумлених сигналів принципово поступається в точності прямій реєстрації. Метою статті є дослідження впливу частоти квантування, оптимального розподілу підсилення по каскадах, формування АЧХ та фільтрації для покращення реєстрації слабких сигналів. Верхня частота смуги пропускання більшості сучасних вітчизняних електрокардіографів дорівнює 1-2Гц. В іншому діапазоні частот він не відповідає вимогам стандартів з точки зору похибки вимірювання напруги. Зі збільшенням кількості активних розрядів АЦП частота верхньої межі смуги катастрофічно падає. Задача формулюється наступним чином: вибрати частоту дискретизації, яка забезпечує перетворення вхідного сигналу в цифрову форму з потрібною похибкою дискретизації верхньої гармоніки вхідного сигналу. Складність полягає у тому, що з ростом частоти збільшується можлива похибка, тим більше, що амплітуда цих компонентів зменшується з ростом частоти в силу природнього обмеження потужності джерела сигналу. Тому впровадили в програмне забезпечення всіх електрокардіографів підсилений режим, Це дозволяє метрологічно правильно вимірювати цей параметр. Важливим є правильне проектування цифрових фільтрів, частотні характеристики яких є періодичними. Моделювання введення аналогового фільтру перед АЦП показало суттєве зменшення амплітуди періодичних смуг пропускання цифрового фільтру.
Ключові слова: частота квантування, похибка вимірювання, смуга пропускання, придушення мережевої перешкоди, фільтрація
2
Бондаренко, Т., та I. Зенів. "Відновлення гармонійного сигналу по дискретним відлікам". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 37 (31 травня 2021): 8–18. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.37.2020.226793.
Повний текст джерелаАнотація:
При побудові різних датчиків часто прагнуть переходити від прямих аналогових методів вимірювання параметрів сигналів до цифрових методів на основі застосування аналогово–цифрового перетворення (АЦП) і мікропроцесорних пристроїв. В даному випадку оцінка параметрів сигналу виходить не з аналізу функції правдоподібності, а з розв’язання відповідних рівнянь, коренями яких є невідомі параметри: частота, фаза і амплітуда сигналу. Наведено формули для розрахунків невідомих параметрів гармонійного сигналу, а також формули для оцінювання похибки розрахунків.
Проаналізовано вплив співвідношення періоду дискретизації та періоду коливань на похибку розрахунків. Таким чином, вирішується завдання: за цифровими відліками гармонійного сигналу з амплітудою, що повільно змінюється, визначити максимально достовірні характеристики вихідного аналогового сигналу.
Бібл. 9, іл. 4, табл. 2
3
Антонов, Юрий Васильевич, Ирина Юрьевна Антонова та Иван Александрович Пономаренко. "Вопросы обработки стационарных измерений гравиметрами". Вестник ВГУ. Серия: Геология, № 4 (1 грудня 2020): 59–66. http://dx.doi.org/10.17308/geology.2020.4/3127.
Повний текст джерелаАнотація:
Bведение: При сравнении пульсаций силы тяжести на станциях и обсерваториях различных континентов обнаружена синхронность колебаний. Часто при обработке оказывается, что измерения проведены с различной дискретностью. В таких случаях приходится проводить дискретизацию, чтобы измерения со всех станций имели один шаг дискретизации. Как правило, все измерения приравнивают к измерениям, где шаг дискретизации наибольший. Аналогичная ситуация возникает в случае, когда имеется переизбыток наблюдений, когда компьютеры не могут справиться с объемом вычислений. Тогда приходится проводить искусственно дискретизацию данных путем увеличения шага наблюдений. Дискретизация может проводиться или путем выборки отдельных значений через определенный интервал или путем вычисления среднеинтервального значения. Методика: Оба способа дискретизации были опробованы на измерениях двухшарового сверхпроводящего гравиметра. Измерения данного гравиметра позволяют оценить не только выборку значений силы тяжести, но ее вертикального градиента. Гравиметр выбран из-за того, что является наиболее точным прибором на сегодняшний день. Измерения проводятся с дискретизацией в одну секунду, что позволяет искусственно изменять дискретизацию и оценивать влияние дискретизации на различного рода трансформации с наблюдениями. Исходные данные по измерениям указанного прибора взяты из общедоступных источников. Результаты и обсуждение: Дискретизация с использованием осреднения сохраняет практически большую часть информации и должна использоваться при расчетах. Дискретизацию при простой выборке можно использовать преимущественно при качественной интерпретации результатов измерений. Заключение: По результатам опробования рекомендуется использовать дискретизацию на основе среднеинтервального осреднения.
4
Войтов, В. А., Ю. В. Чепурний та М. М. Шелудько. "Методика дослідження власних частот коливань клапанного механізму двигуна внутрішнього згорання". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 1(67), (21 січня 2021): 142–46. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.67.18.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведеними експериментальними дослідженнями було встановлено, що вібрація має акустичну природу. Доведено, що у якості чутливого елементу системи діагностування можливо використати спрямований мікрофон ЕМ-8800 та регістратор акустичного шуму шумоміра 1 класу Robotron 00023. Завдяки цьому стале можливим отримати амплітудно-частотну характеристику на усьому чутному звуковому діапазоні від 100 Гц до 20 кГц. Експериментальними дослідженнями підтверджено, що спрямований мікрофон EM-8800 має широкий динамічний діапазон вимірюваного сигналу в 70 дБ і високий граничний рівень звукового тиску в 150 дБ. Це приводить до того, що при діагностуванні клапанного механізму двигунів внутрішнього згорання (ДВЗ), який генерує сигнали вібрації з широкосмуговим спектром і що має значну спектральну щільність, потрібні значення частоти дискретизації 32 кГц і більше. Завдяки цьому стале можливим отримати частоту власних коливань випускного клапану – 4630,12 Гц. Зокрема встановлено, що високі значення частоти дискретизації забезпечують точнішу передачу форми сигналу. Це дозволяє стверджувати про практичну привабливість запропонованих технологічних рішень.
5
Atyeva, I. R., A. A. Zykin, and V. V. Khvorenkov. "Simulation Model of Satellite Communication Channel." Bulletin of Kalashnikov ISTU 22, no. 1 (April 11, 2019): 100. http://dx.doi.org/10.22213/2413-1172-2019-1-100-107.
Повний текст джерелаАнотація:
Разработана компьютерная модель спутникового канала связи с учетом влияния доплеровского сдвига по частоте и стороннего спутника связи. Компьютерная модель построена в графической среде имитационного моделирования Simulink, которая входит в программный пакет MATLAB. В статье рассматривается имитационная модель спутникового канала связи с использованием сигнала MSK (Minimum Shift Keying). В ходе работы изучены и применены алгоритмы цифровой обработки сигналов при разработке компьютерной модели спутникового канала связи. По заданным параметрам принимаемого сигнала определены основные параметры цифрового демодулятора сигнала MSK, такие как частота повторения бита, частота дискретизации, минимальная разрядность аналого-цифрового преобразователя (АЦП), количество уровней квантования, частота среза цифрового фильтра-дифференциатора. В результате компьютерного моделирования спутникового канала связи было исследовано влияние отстройки по частоте сигнала MSK и уровня мешающего сигнала (стороннего спутника) на помехоустойчивость модема. По результатам моделирования получены графики зависимости вероятности ошибки приема бита от уровня мешающего сигнала и вероятности ошибки от отстройки по частоте. Разработанная компьютерная модель существенно расширяет круг задач, связанных с оперативной оценкой параметров электромагнитной совместимости (ЭМС) и радиоподавления в группировках подвижных РЭС.
6
Костенко, Павел Юрьевич, Валерий Валериевич Слободянюк та Александр Васильевич Шаповалов. "Конструирование псевдослучайных дискретных сигналов с дробной степенной угловой модуляцией". Известия высших учебных заведений. Радиоэлектроника 64, № 10 (26 грудня 2021): 628–43. http://dx.doi.org/10.20535/s0021347021100034.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассмотрен подход к конструированию псевдослучайных дискретных сигналов с дробной степенной угловой модуляцией (УМ). Показано, что такие сигналы, заданные на дискретном множестве значений времени с равномерным шагом дискретизации, приобретают свойства псевдослучайных последовательностей. Для сконструированных сигналов определены огибающая и фаза, использующие концепцию аналитического сигнала. Установлено, что временная дискретизация представления колебания с помощью произведения двух функций, использующая ВКБ-приближение (Вентцеля–Крамерса–Бриллюэна) для решения уравнения параметрического осциллятора, нарушает условие медленности изменения его частоты (физическая реализуемость решения). Показано, что механизм появления псевдослучайного поведения дискретных сигналов с дробной степенной УМ основан на свойствах последовательностей алгебраических иррациональных чисел. Исследованы функции неопределенности и автокорреляционные функции спектров Фурье сконструированных сигналов. Рассмотрена скрытность сконструированных сигналов с точки зрения их маскировки под шум, основанной на расчете непараметрической BDS-статистики (Brock–Dechert–Scheinkman). Исследованы оценки значений BDS-статистик для разных длительностей сконструированных сигналов. Предложен метод повышения скрытности сконструированных сигналов.
7
Lеn’kоv, S. V. "Measuring of Amplitudes, Frequencies and Phases of Simple Periodic Components of the Complex Signal at Spectral Analysis by Fast Fourier Transform." Bulletin of Kalashnikov ISTU 22, no. 4 (December 30, 2019): 83. http://dx.doi.org/10.22213/2413-1172-2019-4-83-92.
Повний текст джерелаАнотація:
Предложен способ оценки амплитуд, частот и фаз конечного числа простых периодических составляющих сложного сигнала по дискретному спектру сложного сигнала, полученному быстрым преобразованием Фурье. В предложенных алгоритмах используются априорные данные (объем реализации и шаг дискретизации) и измеренные или вычисленные данные (действительные и мнимые части отсчетов спектра, лежащих около наибольших максимумов модуля спектра).Проведено моделирование работы предложенного алгоритма. Моделировался суммарный сигнал, состоящий из семи синусоид с единичными амплитудами, разными частотами и фазами. Шум канала моделировался добавлением нормально распределенной случайной величины к точному отсчету суммарного сигнала, а помеха 50 Гц – добавлением реализации синусоиды со случайной амплитудой и фазой. Определение параметров слагаемых синусоид осуществлялось двумя итерационными способами. При первом способе суммарный спектр сигнала рассматривался как сумма спектров семи независимых сигналов; при втором способе – как сумма спектров независимых пар сигналов. Погрешности определения фаз не превосходили 3 %, а погрешности измерения амплитуд и частот – 1 %.Проведенное исследование может служить теоретическим обоснованием алгоритма измерения амплитуд, частот и фаз конечного числа простых периодических составляющих сложного сигнала с помощью быстрого преобразования Фурье при отсутствии априорных сведений о параметрах сигнала с использованием только действительных и мнимых составляющих дискретного спектра сигнала.
8
Бойко, Віктор Вікторович, Володимир Анатолійович Лемешко, Тамара Вікторівна Хлевнюк, Ольга Миколаївна Чала та Денис Вікторович Хлевнюк. "Вибір апаратурних комплексів для дискретизації аналогового сигналу під час проведення промислового вибуху". Технічна інженерія, № 1(87) (16 червня 2021): 136–41. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-1(87)-136-141.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено дискретизацію аналогового сигналу, що був отриманий від сейсмічного приймача СМ-3 під час проведення промислового вибуху. Інформація про сейсмічні коливання ґрунту в основі будівель і елементів самих споруд фіксувалась у вигляді осцилограм за допомогою персональних комп’ютерів типу ноутбук у комплекті зі стандартними сейсмоприймачами типу СМ-3 та швидкодіючими аналогово-цифровими перетворювачами типів Е-140 та Е-440. Оскільки в районах розміщення охоронних об’єктів майже постійно у сигналі зустрічаються фонові перешкоди (на частоті 20–50 Гц) і вони збігаються із робочим діапазоном стандартних сейсмоприймачів типу СМ-3 (від 0,5 до 50 Гц), то при вимірюванні сейсмічних хвиль цим комплексом потрібно застосовувати дискретизацію фонових перешкод, використовуючи метод низькочастотної фільтрації сигналів. Саме тому усі осцилограми, отримані під час промислових вибухів, мають фільтруватися на частоті 20–50 Гц. І лише після фільтрації отриманих сейсмограм можна проводити оцінку сейсмічної безпеки даних вибухів. Також під час проведення сейсмовимірювальних робіт для запису і порівняння протоколів сейсмічних вимірів використовували канадський комплекс MiniMate Plus. Таким чином, у роботі показано результати фільтрації аналогового сигналу та обґрунтовано доцільність спільного використання системи «сенсори – аналого-цифровий перетворювач – ноутбук» і комплексу MiniMate Plus.
9
Балабанова, Татьяна Николаевна, Алексей Владимирович Болдышев та Сергей Вячеславович Уманец. "Применение алгоритма аппроксимации графика долей энергии для определения пауз в речевом сигнале". Вестник ВГУ. Серия: Системный анализ и информационные технологии, № 3 (2 грудня 2021): 106–14. http://dx.doi.org/10.17308/sait.2021.3/3740.
Повний текст джерелаАнотація:
В данной работе рассматривается речевой сигнал как набор фрагментов, содержащих речевые компоненты и фрагменты с шумами, соответствующие паузам между словами. Ставится задача по составлению решающей функции, способной принять или отвергнуть гипотезу об отсутствии речи в отрезке речевого сигнала. На основе субполосного метода для отрезка речевого сигнала составляется его распределение энергий по частотам. Для этого распределения в дальнейшем применяется процедура аппроксимации смесью радиально-базисными функциями (функциями Гаусса). Смесь представляет собой взвешенную сумму радиально-базисных функций и равномерно-распределённой составляющей. По соотношению максимальных значений компонент смеси составляется решающее правило. Для проведения вычислительного эксперимента вводится нелинейность «зона нечувствительности», выбор которой обусловлен особенностями электрической активности путей и центров слуховой системы. В работе приводится результат применения алгоритма определения пауз в речевом сигнале. В качестве рабочего материала использовалась база размеченных речевых фрагментов американского агентства передовых оборонных исследовательских проектов DARPA TIMIT Acoustic-Phonetic Continuous Speech Corpus. Всего было обработано 100 звукозаписей, размер отрезка анализа был взят 9 миллисекунд, частота дискретизации 16000Гц. Для проверки работоспособности предлагаемого алгоритма были оценены ошибки первого рода «пропуск цели» — когда алгоритм не начал отмечать паузу, но такая отметка присутствует при ручной расстановке, а также ошибки второго рода «ложная тревога» — когда произошла ошибочная постановка паузы. Полученные в ходе вычислительных экспериментов результаты позволяются судить о достаточно высокой эффективности предлагаемого подхода для определения пауз в речевом сигнале.
10
Алексеев, Г., А. Калёнов, И. Мухин та В. Репин. "Определение оптимального соотношения между дискретизацией и квантованием для СВЧ АЦП". ELECTRONICS: SCIENCE, TECHNOLOGY, BUSINESS 187, № 6 (29 липня 2019): 72–74. http://dx.doi.org/10.22184/1992-4178.2019.187.6.72.74.
Повний текст джерелаАнотація:
Рассмотрены подходы к решению задачи выбора оптимального соотношения между частотой дискретизации и разрядностью аналого-цифровых преобразователей (АЦП), работающих в СВЧ-диапазоне. Приведены примеры обработки сигналов различными АЦП.
Дисертації з теми "Частота дискретизації"
1
Пащук, Я. Ю., та Володимир Миколайович Балєв. "Удосконалення цифрового осцилографу". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39868.
Повний текст джерела
2
Савицький, Сергій Михайлович, Олег Миколайович Євсеєнко та В. О. Вискребенцев. "Теоретичне визначення частоти дискретизації на основі швидкого перетворення Фур'є для регулювання довільних теплових об'єктів". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48403.
Повний текст джерела
3
Цебринський, Андрій Тарасович, та Andrii Tsebrynskyi. "Радіоприймач сканер". Bachelor's thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2021. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/35556.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено аналіз радіоприймачів сканерів. Для реалізації широкої смуги вхідне коло приймача реалізовано на смугових фільтрах для забезпечення високої вибірковості. Фільтри перемикаються автоматично при переході на інший діапазон. Цифрову обробку радіосигналу, управління роботою та відображенням інформації реалізовано на ПЛІС. Розроблено схему електричну структурну та принципову. Проведено розрахунок каскадів схеми електричної. Розраховано цифровий фільтр.The analysis of scanner radios is carried out. To implement a wide band, the input circuit of the receiver is implemented on band-pass filters to ensure high selectivity. Filters switch automatically when you switch to another range. Digital radio signal processing, operation control and information display are implemented on FPGA. The electrical structural and basic scheme is developed. The cascades of the electrical circuit are calculated. Digital filter is calculated.
Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів 7 Вступ 8 1 Основна частина. 9 1.1 Аналіз технічного завдання 9 1.2 Проектування схеми електричної структурної 18 1.3 Розрахунок фільтра цифрового 20 1.4 Проектування програмне 41 1.4.1 Логічні функції вузла індикації 42 1.5 Проектування конструкторське 44 1.5.1 Розробка компоновки і конструкції друкованого вузла 44 1.5.2 Оптимізація компоновки, друкованого вузла 45 2 Безпека життєдіяльності, основи охорони праці 48 2.1 Актуальність безпеки життєдіяльності людини 48 2.2 Заходи безпеки при експлуатації електроустановок на дільниці 50 Висновки 53 Список використаних джерел 54 Додатки 55
4
Зиско, Василь Леонідович, та Vasyl Zysko. "Підсилювач потужності цифровий". Bachelor's thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2021. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/35494.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі проведено: обґрунтування вибору технології цифрової обробки аналогового звукового сигналу, проектування схеми електричної структурної. Розроблено схему електричну принципову підсилювача потужності цифрового. Розраховано параметри відновувального фільтру вихідного каскаду.
Вихідна потужність,120Вт, рівень нелінійних спотворень (TND) 0,0044, рівень інтермодул (нерівномірності), ± 0,5 дБ для діапазону 20 Гц – 20 кГц, або +1/-3 дБ для діапазону 5 Гц – 100 кГц, Гц 31-15000, відношення сигнал/шум 105дБ.
Параметри та технічні характеристики повністю відповідають технічному
завданню та стандартам підсилювальної апаратури. Використання
сучасної елементної бази дозволило підвищити його надійність.The work is carried out: substantiation of the choice of technology of digital processing of analog sound signal, design of electric structural scheme. The electric circuit diagram of the digital powe amplifier is developed. The parameters of the recovery filter of the output stage are calculated. Output power, 120W, 120 Вт, nonlinear distortion (TND) 0.0044, freq.uency range - frequencies reproduced by the amplifier at normalized recession and rise (non-uniformity), ± 0.5 dB for the range of 20 Hz - 20 kHz, or + 1 / -3 dB for the range of 5 Hz - 100 kHz, Hz 31-15000 signal-to- noise ratio 105dB. Parameters and technical characteristics fully comply with the technical task and standards of amplifying equipment. The use of a modern element base has increased its reliability.
Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів 7 1 Основний розділ 10 1.1 Аналіз технічного завдання 10 1.2 Розробка і розрахунок структурної схеми 22 1.3 Відновлювальний ФНЧ 28 1.3.1 Аналіз частотних і часових характеристик відновлювального ФНЧ 28 1.3.2 Розрахунок сигналу, відновленого дискретними відліками за даним фільтра низьких частот 34 1.4 Обґрунтування і вибір оптимальних значень частот 38 1.5 Розрахунок характеристик дискретизованого та відновленого сигналу 41 1.6 Вибір і обґрунтування елементної бази 45 1.7 Проектування конструкторське 48 1.7.1 Розробка компоновки і конструкції друкованого вузла 48 1.7.2 Оптимізація компоновки, друкованого вузла 50 2 Безпека життєдіяльності, основи охорони праці 51 2.1 Розрахунок захисного заземлення 51 2.2 Фінансування охорони праці на підприємстві 54 Висновки 57 Список використаних джерел 58 Додатки 60
5
Евсеенко, Олег Николаевич, та Сергей Михайлович Савицкий. "Описание метода управления тепловым объектом с распределёнными параметрами с помощью широтно-импульсной модуляции и предсказывающего фильтра". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48405.
Повний текст джерелаАнотація:
Предложен метод управления для тепловых объектов, получены разгонные кривые теплового объекта, рассчитан максимально допустимый период дискретизации переходного процесса по теореме Котельникова, выбрана частота дискретизации, проведён эксперимент по управлению инерционным тепловым объектом.Proposed a method of control thermal objects, obtained the acceleration curves of an object, calculated the maximum allowable sampling period of transition with the theorem of Kotelnikov, chosen the sampling frequency, conducted experiments for control the temperature of inertial object.