Добірка наукової літератури з теми "Цінності моральні"

У статті розкрито сутність професійної діяльності учителя-дефектолога, що перебуває за межами учительської діяльності. Робота учителя-дефектолога поєднується з реабілітаційною, соціально-педагогічною, консультативно-діагностичною. Обґрунтовано, що метою виховання моральної культури майбутнього учителя-дефектолога має бути підготовка фахівця, здатного етично мислити, здійснювати моральний вибір, приймати моральні рішення; готового до активної роботи над самовдосконаленням моральних якостей; виховної діяльності з дітьми та учнівською молоддю; спроможного до вияву почуття глибокої прихильності до оточення, здійснення морального вчинку. У матеріалах статті зазначено, що виховання моральної культури майбутнього учителя-дефектолога спрямовується на вдосконалення моральної свідомості, формування моральних почуттів і поведінки, моральних вчинків та розвитку готовності до самовиховання та виховної діяльності з учнями та їх батьками. Автори визначають моральну культуру особистості майбутнього учителя-дефектолога як ціннісне явище, що має фундаментальну основу (цінності педагогічної професії), особливі функціональні ознаки (нормативність, результативність, динамічність, комплексність, системність) та через різні форми, методи і засоби здійснює виховний вплив на емоції, світогляд, спосіб і якість життя, цінності, морально-етичні риси як окремої особистості, так і усього суспільства. Таким чином, обґрунтовано перелік ефективних механізмів управління процесом виховання моральної культури у майбутніх учителів-дефектологів: індивідуальний розвиток моральних якостей; взаєморозвиток позитивних якостей у парній і груповій роботі; розвиток моральної культури здобувачів вищої освіти, що відбувається через аудиторні, позааудиторні види роботи, педагогічну практику, із залученням працівників закладу вищої освіти, фахівців і професіоналів відповідного профілю.

У статті розкрито актуальність проблеми формування ціннісних орієнтацій дітей дошкільного віку засобами родинного виховання. Зауважено, що родина як первинний осередок суспільства і концентрація всієї сукупності соціальних відносин, є важливим засобом виховання і сферою формування ціннісних орієнтацій молодого покоління. Схарактеризовано роль сім’ї та взаємовідносин у родині, що обумовлюють формування морально-ціннісних орієнтацій дошкільників. Зазначено, що нова парадигма освіти вимагає нової моделі розвитку активної моральної свідомості, почуттів, поведінки дитини і дорослих; комунікативної, культурної, моральної і духовної компетентності дітей, педагогів і батьків; психолого-педагогічної компетентності педагогів і батьків, оснащення їх соціокультурними технологіями міжособистісної, внутрішньородинної та міжсімейної взаємодії, що дозволяють вирішувати актуальні завдання розвитку і виховання дитини, її навчання і соціалізації. Визначено низку понять у галузі ціннісних орієнтацій, які мають бути сформовані в дошкільника засобами родинного виховання, і запропоновано їх дефініції: моральні цінності, національні духовні і моральні цінності, основні і базові духовні цінності, пріоритетні духовні і моральні цінності, духовно-моральні цінності виховання української родини тощо.

Статтю присвячено теоретичному аналізу проблеми впливу духовних цінностей на формування образу людини культури. Автором розкрито сутність понять: «людина культури», «образ людини культури», представлено структуру ціннісної системи особистості, проаналізовано особливості детермінаційного впливу духовних цінностей на особистісний розвиток в цілому; окреслено напрями педагогічного впливу, що сприяє формуванню образу людини культури у студентської молоді. Акцентується увага на тому, що людина як суб’єкт і об’єкт культури є носієм вищих (духовних, моральних, естетичних, творчих, інтелектуальних) цінностей і одночасно джерелом їхнього виникнення або трансформації. Особливістю людини культури є спрямованість на індивідуальний особистісний розвиток та духовну, творчу самореалізацію в соціумі. У статті визначено двокомпонентну структуру ціннісної системи особистості: об’єктивні цінності, що представлені суспільними ідеалами та суб’єктивні цінності, які визначають світогляд людини та мотиви її поведінки. Засвоєння духовних цінностей та морально-етичних норм стає підґрунтям розвитку образу людини культури, що детермінує подальший особистісний розвиток у напрямі актуалізації зазначених цінностей. Формуванню образу людини культури у студентської молоді сприяє ознайомлення з найкращими взірцями світової культурної спадщини, де вдало поєднуються інтелектуальний, естетичний, духовний і моральний розвиток особистості, Ключові слова: людина культури, образ людини культури, духовні цінності, моральні цінності, ціннісна логосфера.

У статті зазначено, що у жодній професії особистість людини, її характер, переконання, моральність, ставлення до інших людей не мають такого вирішального значення, як у професії педагога, і передусім, вихователя, що, вочевидь, підтверджує актуальність проблеми формування духовних цінностей майбутнього вихователя. Ми виходимо з того, що саме йому належить місія транслювати духовні цінності суспільства, створювати умови для опанування ними молодим поколінням і відтворення їх у творчій діяльності, культурі вчинку дітей дошкільного віку. Аналіз наукових досліджень у галузі духовного виховання дозволив визначити важливіші, на нашу думку, напрямки підготовки майбутнього вихователя: сформованість духовних цінностей особистості; сформованість морально-естетичних ідеалів, ціннісно-смислових настанов; наукова та методична підготовка. Вважаємо значущою для майбутнього вихователя такої духовної цінності, як моральна підтримка особистості, тому саме на її прикладі будемо досліджувати формування духовних цінностей майбутніх вихователів. Майбутній вихователь може проявити моральну підтримку стосовно людей різних категорій: одногрупників, значущих дорослих, незначущих дорослих, дітей. На наш погляд, найбільш доречним буде розглянути готовність до моральної підтримки дітей, оскільки її сформованість повинна бути невід’ємною складовою професійної підготовки майбутнього вихователя. З’ясовано, що, будучи уособленням загальнолюдських і національних якостей справжньої людини, названі духовні цінності є сукупністю конкретних поглядів, переконань і виявляються в судженнях індивіда, рисах його характеру й поведінці, спонукають до творчості й самореалізації. Вважаємо, що основним змістом духовних цінностей є світоглядні, загальнолюдські та моральні переконання. Саме вони слугують критеріями оцінки як окремих вчинків і дій людини, так і всього її життя.

У статті проаналізовано моральні цінності сучасного виховання. Висвітлено основні теоретичні положення щодо змісту і сутності процесу виховання моральних цінностей зростаючої особистості, зокрема на основі аналізу філософських, педагогічних та психологічних праць провідних вітчизняних науковців встановлено, що утвердженню моральності сприяє багаторазове здійснення самостійного морального вибору, здатність покладатися на себе і відповідати за свої вчинки. Розкрито значення понять «цінності», «ціннісні орієнтації», «моральність», «моральні цінності». Особливу увагу акцентовано на ролі сім’ї як соціальному інституті та важливому компоненті освітнього процесу.

У статті проаналізовано моральні цінності сучасного виховання. Висвітлено основні теоретичні положення щодо змісту і сутності процесу виховання моральних цінностей зростаючої особистості, зокрема на основі аналізу філософських, педагогічних та психологічних праць провідних вітчизняних науковців встановлено, що утвердженню моральності сприяє багаторазове здійснення самостійного морального вибору, здатність покладатися на себе і відповідати за свої вчинки. Розкрито значення понять «цінності», «ціннісні орієнтації», «моральність», «моральні цінності». Особливу увагу акцентовано на ролі сім’ї як соціальному інституті та важливому компоненті освітнього процесу.

У статті розкрита сутність понять «цінності», «духовно-моральні цінності». Автор обґрунтовує, що найважливішими завданнями загальноосвітніх навчальних закладів та вищої школи є формування духовно-моральних цінностей особистості в процесі її соціального становлення, а також розкриває особливості формування духовно- моральних цінностей у майбутніх учителів у процесі фахової підготовки.

У статті висвітлюються теоретичні аспекти формування моральності у сучасної молоді засобами сім’ї. Встановлено, що стансучасного суспільства відображається у цінностях та установках молоді, ародина і моральні цінності є найвищими життєвими орієнтирами у життіпідростаючого покоління. Визначено шляхи подолання проблем у подружньому житті, що сприяє формуванню особистості молодої людини.Обгрунтовано, що навчання і виховання мають вагоме значення для психічного розвитку дитини. Існує і зворотній зв’язок – просування в розвиткові має позитивний вплив на навчання і виховання. Біологічна програма розвитку мозку реалізується завжди в конкретному оточуючому середовищі, яке може сприяти чи заважати його розвитку.В історії завжди було загостреним, проте не завжди усвідомлювалося, питання зв’язку прогресу духовної культури особистості із соціальним розвитком. Історія національної самобутньої української культури віддзеркалює надзвичайну драматичність історичного буття українського народу.Cпираючись на основні положення науковців, ми дійшли висновку, що цінності сімейного життя – це головна складова становленняособистості сучасної молодої людини. Сьогодні, коли цінності сімейного життя, моральні норми сучасної сім’ї мають значний вплив на формування сучасних молодих людей, особливо гостро стоїть питання пропагандиспоконвічних духовно-моральних якостей як противаги насильству та вседозволеності.Результати дослідження дали змогу стверджувати, що сім’я є основоюрозбудови сучасного морально здорового громадянського суспільства. А майбутнє інституту сім’ї значною мірою залежить від системи загальнолюдських та сімейних цінностей. Тому важливо формувати умолодих людей правильне світосприйняття та життєві сімейні установки, орієнтовані на формування моральності.

Залучення до професійно-особистісної культури студентів в освітньому процесі відбувається шляхом засвоєння ціннісних орієнтацій. Уявлення про цінності мають безпосереднє відношення до виховання, тому що змістом виховання є реалізація соціальних програм, що функціонують в системі цінностей. Духовно-моральні цінності – фактор, що визначає регуляцію поведінки особистості. Стаття присвячена вивченню механізмів формування ціннісних орієнтацій особистості. Розкрито сутнісно-змістовну основу громадянської позиції особистості, вказуючи на тісний зв'язок становлення громадянської позиції зі становленням духовно-моральних цінностей молодих людей. Визначено роль та значення духовних цінностей у формуванні громадянської позиції здобувачів вищої освіти. Обґрунтовано актуальну проблему розвитку духовно-моральних цінностей у громадянському вихованні молоді. Проаналізовано проблематику та показано необхідність прийняття корінних заходів щодо виправлення існуючого становища в сфері виховання та формування активної громадянської позиції студентів. Визначено духовно-моральні цінності особистості студента як важливий напрям вдосконалення психолого-педагогічного процесу професійного навчання, що створює умови для того, щоб кожен фахівець мав активну громадянську позицію, відданість обов'язку, сміливість, рішучість, відповідальність, порядність і чесність у відносинах між людьми, найвище розуміння соціальної значущості своєї діяльності в будь-яких ситуаціях.

У статті розглянуто співвідношення політики та моралі, розкрита взаємодія політичних технологій та суспільно-моральних норм. Розкрито поняття «політична технологія». Проаналізовані та виділені основні види політичних технологій за ступенем легальності та взаємодії із нормами суспільної моралі: «білі», «сірі» та «чорні» технології впливу. Обґрунтовано використання політичних технологій під час виборчих кампаній. Окреслено основні межі поєднання політичних технологій та суспільно-моральних норм. У роботі наведені основні різновиди технологій за ступенем їх легальності. Розкриті поняття «політичної реклами», «чорного піару», «інформаційних технологій», «громадянського суспільства». У статті наголошено, що громадянське суспільство є виразником пануючих суспільно-моральних норм та їх рупором. Суспільно-моральні норми відображають ступіть розвитку певного суспільства, затверджують його цінності та принципи. Використання політиками та політтехнологами «чорного» PR та заборонених, протиправних методів ведення боротьби відображає не тільки низькі моральні якості конкретної людини, але й певним чином ступінь суспільної моралі, затвердження демократичних цінностей суспільства. У розвинутих демократичних суспільствах показники використання заборонених політичних технологій значно менші, адже їхні цінності базуються на високих моральних стандартах, в основі яких лежать Конституційні норми та правові принципи. Рівень політичної культури підвищує пильність електорату щодо застосування у політиці «брудних, заборонених прийомів». Чим більший рівень правової свідомості та політичної культури, тим більш прагматичними стають виборці, які за допомогою сталого громадянського суспільства протидіють спробам політичної маніпуляції. Рівень освіченості громадян несе за собою незмінні наслідки системі, а саме вимоги до політичної боротьби у вигляді чесності та прозорості, використання «білих» технологій та поступове відмирання брудних політичних технологій. У сучасному світі епохи глобалізації та кібернетизації політичні технології постійно змінюються та вдосконалюються, що у подальшому буде викликати питання щодо співвідношення моралі та політики.

Особливі надії суспільства покладаються на на вищий навчальний заклад, який виступає одним із найважливіших джерел формування духовного потенціалу юнацтва, майбутніх професіоналів, які призвані виховувати дітей. Гуманістичний напрямок у розв'язанні глобальних проблем вищої освіти повинен передбачати виховання гуманістичного типу особистості студента, орієнтованого на творче перетворення соціальної дійсності і саморозвиток, постійний пошук шляхів самовдосконалення. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17345

Метейко, І. Ю. Духовно-моральні й культурні цінності суспільства та їх зв’язок із соціальною роботою: порівняльний аспект Японія і Україна : магістерська робота: 231 Соціальна робота / І. Ю. Метейко ; керівник роботи ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра соціальної роботи. – Чернігів, 2020. – 76 с.
У магістерській роботі автором було розглянуто поняття, сутність та значення моральних цінностей, духовних та культурних цінностей. При написанні наукової роботи автором було використано різні підходи вчених до трактування поняття «духовно-моральні цінності», «культурні цінності». Визначено, що соціальна робота як професія виникла на основі благодійної діяльності – християнського богоугодного вчинку, оскільки випливала із сутності Бога. Любов до людей, співчуття, милосердя, доброзичливість були необхідними умовами допомоги нужденним і лягли в основу сучасного формулювання принципів соціальної роботи. Автором вивчено передовий досвід Японії та країн Європейського Союзу у розвитку моральних, духовних та культурних цінностей. Було виявлено, що важливим аспектом традиційної японської культури, який серйозно вплинув на повоєнний розвиток країни, є виховання у японців специфічного ставлення до праці та знань. Розглянуто особливості та специфіку формування ціннісних професійних орієнтацій у майбутніх соціальних працівників європейських країн. Розроблено рекомендації щодо формування ціннісних орієнтацій майбутніх соціальних працівників. Методологічні рекомендації щодо оптимізації цього процесу такі: формування в навчанні специфіки розвитку ціннісно-мотиваційної сфери учнів як ключового механізму психічної саморегуляції поведінки та різних видів діяльності.
In writing the scientific work, the author used different approaches of scientists to the interpretation of the concept of «spiritual and moral values», «cultural values». It is determined that social work as a profession arose on the basis of charitable activity – a Christian act pleasing to God, because it followed from the essence of God. Love for people, compassion, mercy, kindness were necessary conditions for helping the needy and formed the basis of modern formulation of the principles of social work. The author studies the best practices of Japan and the European Union in the development of moral, spiritual and cultural values. It was found that an important aspect of traditional Japanese culture, which seriously influenced the postwar development of the country, is the education of the Japanese specific attitude to work and knowledge. Peculiarities and specifics of formation of value professional orientations in future social workers of European countries are considered. Recommendations for the formation of value orientations of future social workers have been developed. Methodological recommendations for optimizing this process are as follows: the formation in teaching of the specifics of the development of the valuemotivational sphere of students as a key mechanism of mental self-regulation of behavior and various activities.

У статті досліджуються морально-етичні переконання С. Єфремова, його оцінки суспільному занепадові, духовній деградації сучасників на тлі більшовицького терору і особистого психологічного стану.
The article considers the moral and ethical beliefs of S. Efremov, his evaluation of social decay, spiritual degradation of his contemporaries on the background of bolshevik terror, and his personal psychological state.

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню змісту, структури і вікових особливостей моральної самосвідомості підлітків, пошуку шляхів і засобів консультативного впливу на її розвиток. Здійснено науковий аналіз теоретичних підходів до вивчення проблем розвитку моральної самосвідомості та психологічного консультування підлітків у зарубіжній і вітчизняній психології, презентовано методичні засади вивчення зазначеного утворення. Представлено результати дослідження структурних компонентів моральної самосвідомості (когнітивного, емоційно-ціннісного і поведінкового), визначено критерії її оцінки (осмислення моральних якостей, моральна рефлексія, інтроспекція, моральні цінності, почуття відповідальності, емпатія, самоконтроль, моральні дії і вчинки) та рівні (високий, середній, низький) розвитку, уточнено сутність поняття «моральна самосвідомість» і «моральна рефлексія». Обґрунтовано та апробовано модель консультативної роботи з розвитку моральної самосвідомості підлітків, що включає різні форми консультативної роботи (групову, індивідуальну та домашні завдання). На засадах впровадження моделі консультативної роботи виявлено динаміку розвитку компонентів моральної самосвідомості підлітків, що доводить ефективність її застосування.
Dissertation research is devoted to study the content, structure, age and sexual particularities of the moral self-consciousness of teenagers, standard of judgement, searching of the ways and facilities of the consulting influence upon their development. The work presents the analysis of the scientific-theoretical approach to study the problems of the development of the moral self-consciousness and psychological consultations of teenagers in the foreign and domestic psychology, different conceptual approaches of study of this structure are considered. The results of the research of structural components of the moral self-consciousness (the cognitive, emotional-valuable and behavioural) are presented, criteria of their estimation (of the awareness of the moral quality, moral reflection, introspection, moral values, feeling of responsiblity, empation, self-verification, moral deeds and actions) and the levels (high, average, low) of the development, the essence of such meanings as «moral self-consciousness» and «moral reflection» are determined. Theoretically motivated and approved the model of the consultative work on the development of the moral self-consciousness of teenagers, which includes different forms of the consultative work: the group (in the manner of social-psychological training) and the individual forms of the consultative work and the homework. The efficiency of its use is proved on the basis of the innovation of the consultative work model which shows the dynamic of the development of the components of the self-consciousness of teenagers it also gives the quantitative and qualitative analysis of the received results.
Диссертация посвящена исследованию содержания, структуры и возрастных особенностей морального самосознания подростков, поиску путей и способов консультативного воздействия на его развитие. В работе проанализированы научные подходы к изучению проблемы развития морального самосознания и психологического консультирования подростков в зарубежной и отечественной психологии. Раскрывается специфика морального самосознания как сложноорганизованной психологической системы. В структуре морального самосознания выделены три компонента: когнитивный, эмоционально-ценностный и поведенческий, которые влияют на развитие моральной мотивации, способность действовать в ситуации морального выбора, ориентируясь на моральные нормы. Представлены результаты экспериментального исследования психологических особенностей морального самосознания в подростковом возрасте, на основе которых выделены критерии (осознание моральных качеств, моральная рефлексия, интроспекция, чувство ответственности, эмпатия, самоконтроль, моральные действия и поступки) и определены уровни (высокий, средний и низкий) его развития. Исследование позволило выяснить, что для большинства подростков характерно неравномерное усвоение моральных понятий. Они в большей степени проявляют интерес к изучению своего внутреннего мира, чем к анализу моральных ситуаций. Их уровень эмпатии зависит от степени эмоциональной близости с объектами. В развитии чувства ответственности преобладает дисциплинарная ответственность, так как дисциплинарные установки у них формируются раньше, чем ответственность за себя и других. Подростки способны контролировать свои эмоциональные состояния и поведенческие реакции, но в сложных ситуациях проявляют несдержанность. Проведенное исследование позволило изучить у подростков целостную картину развития их морального самосознания и предложить формы и методы консультативной работы его гармонизации. Созданная нами модель консультативной работы для развития морального самосознания подростков основывалась на главном положении когнитивно-бихевиорального подхода консультирования, подчеркивающим ведущую роль когнитивных структур в возникновении и формировании эмоциональных реакций и поведения личности. Процесс реализации консультативной модели в практической деятельности включал три этапа: диагностический, планирования и проведения психокоррекционных воздействий. Основными формами консультативной работы являлись индивидуальные беседы, групповые занятия и домашние задания. Групповая консультативная работа проводилась в форме социально-психологического тренинга и предусматривала участие подростков в дискуссиях и диспутах, в процессе которых рассматривались вопросы, позволяющие уточнять и дифференцировать моральные понятия. Моделирование в сознании подростков альтернативных жизненных ситуаций и их групповое обыгрывание в форме тренинговых упражнений позволило развить и укрепить когнитивные, эмоциональные и поведенческие нормативы для адекватного разрешения моральных проблем. Индивидуальная консультативная работа с подростками основывалась на использовании комплекса методов и техник, направленных на коррекцию искаженных компонентов морального самосознания, которые лежат в основе беспокоящих их проблем. Основные психологические воздействия включали коррекцию базовых компонентов морального самосознания - когнитивного, эмоционально-ценностного и поведенческого. При проведении консультативной работы у подростков наблюдались развитие процессов понимания и дифференциации моральных понятий, трансформация неконструктивных моральных взглядов в адекватные убеждения, активизация способности к моральной рефлексии, расширение объема моральных знаний, актуализация чувства ответственности и способности к эмпатии, трансформация иерархии ценностных ориентаций, развитие способности к самоконтролю. Сравнительный анализ количественных и качественных психологических характеристик до и после консультирования позволяет отметить позитивную динамику многих показателей морального самосознания в экспериментальной группе учащихся в отличие от контрольной. Апробация данной психологической модели консультативной работы, выявленная эффективность предложенных методов и приемов психокоррекционных воздействий, позволяют предложить ее для практического внедрения в работу школьных психологов, педагогов, воспитателей, методистов отделов образования и работников школ – интернатов.

Значення філософського дослідження проблеми трансформації моральних цінностей в сучасному світі можна пояснити тим, що комплекс моральних цінностей індивіда, етносу, соціуму є одним із важливих показників, що характеризує взаємодію суб’єктів суспільства, сприйняття ними цієї дійсності буття. Також важливим є розуміння кількісної і якісної характеристики моральних цінностей сучасного суспільства для передбачення того, як реалії сьогодення вплинуть на розвиток духовного життя майбутніх поколінь, країни в цілому.

Розкрито мету культурно-просвітницької та виховної роботи бібліотеки Криворізького державного педагогічного університету. Проаналізовано культурно-виховні заходи, які популяризують головні загальнолюдські цінності, історичну, наукову та культурну спадщину шляхом реклами книги. Розглянуто основні завдання культурно-просвітницької діяльності бібліотеки, насамперед – організація цікавого й корисного дозвілля студентства та викладачів, підвищення їхнього загальнокультурного рівня, розширення кругозору, виховання моральних цінностей та розвиток національної свідомості.

Статтю присвячено дослідженню ідей філософії серця Григорія Сковороди у збірці П. Тичини «Замість сонетів і октав». Особливу увагу приділено образу серця, християнським та моральним цінностям у прозопоезії.