Добірка наукової літератури з теми "Ціна на енергоресурси"

Енергетичне господарство локомотивного депо займає суттєву частку витрат на організацію функціонування інших господарств депо і локомотивного парку. В умовах подорожчання цін на енергоресурси перед локомотивним господарством депо постають актуальні завдання розроблення комплексу заходів щодо запровадження стратегії економії енерговитрат. У статті аналізується динаміка технічного стану локомотивного парку і динаміка енерговитрат депо за кілька років. Зважаючи на це, намічено конкретні пропозиції з економії енерговитрат у локомотивному депо

В статті представлено результати дослідження розвитку хімічної промисловості та її роль в національному господарстві України. Визначена тенденція змінювання виручки від реалізації та питомої ваги хімічного виробництва в промисловості країни. Охарактеризований вплив хімічної галузі на ринок праці та рівень заробітної плати в галузі. Темпи зростання заробітної плати співставленні з індексом споживчих цін. Проаналізована частка витрат на охорону навколишнього середовища серед галузей переробної промисловості. З урахуванням того, що енергоресурси та їх вартість – одна з найгостріших проблем вітчизняної економіки, визначена динаміка використання теплової та електроенергії в хімічному виробництві. Розглянута структура капітальних інвестиції в галузях переробної промисловості Україні та динаміка капітальних витрат в хімічному виробництві. Представлений кореляційний та регресійний аналіз динаміки капітальних вкладень в галузь та динаміки обсягів реалізації. Проаналізовані основні показники, що характеризують інноваційну активність в хімічній промисловості.

Дослідження присвячене розгляду теоретичних засад управління ризиками, з одного боку, а з іншого – аналізу країн – глобальних лідерів світової економіки з урахуванням ризиків їх функціонування. Визначено, що в ризикології особливе місце посідає управління проєктним ризиками. Обґрунтовано, що географічна локація є визначальним чинником у системі управління ризиками. Представлено аналіз глобальних ризиків світової економіки, які є не керованими, але здійснюють суттєвий вплив на суб’єктів бізнесу. Наведено перелік ризиків, притаманних країнам, які посідають лідируючи позиції за певними показниками. Такими показниками визначено обсяг ВВП за ПКС, ВВП на душу населення. А також визначено країн-лідерів за рейтингом економічної свободи, обсягом витрат на НДДКР тощо. Визначено, що країни функціонують в умовах таких ризиків (притаманних окремим країнам, а не всім лідерам), як ресурсна чи фінансова залежність, демографічне навантаження, недиверсифікованість економіки, залежність від імпортної робочої сили тощо. А до глобальних ризиків віднесено такі: цінові економічні бульбашки, незаконна торгівля, некерована інфляція, зміни цін на енергоресурси. Обґрунтовано, що зазначені глобальні ризики мають бути враховані у системі управління проєктними ризиками відповідних суб’єктів бізнесу.

Досліджено продовольчу безпеку країни в умовах кризи. Ос- новними загрозами продовольчої безпеки України можна вважати політичні загрози, перевищення порогового рівня імпорту, диспропорція цін на про- довольчому ринку, слабкий платоспроможний попит населення, слабороз- винена система аналізу, оцінки і прогнозування динаміки розвитку агро- продовольчого ринку. Для підвищення рівня продовольчої безпеки країни необхідною умовою є державна політика, здатна забезпечувати стабільний розвиток вітчизняного агропромислового комплексу на тлі ризиків і загроз. Визначено головні ризики, що загрожують стану продовольчої безпеки України в найближчій перспективі, а саме: збільшення частки посівних площ під технічні культури, що веде до зменшення частки посівних площ під про- довольчі культури; відсутність аналогів імпортного устаткування і, як наслі- док, зниження темпів модернізації ряду галузей агропромислового комплек- су; недостатня розвиненість інфраструктури транспортування, руху товару і зберігання харчової продукції; макроекономічні чинники й коливання ва- лютного курсу; зростання цін на матеріально-технічні засоби та енергоресурси; епізоотичні ризики, вияв яких найбільш імовірний у разі виникнення та поширення в країні осередків особливо небезпечних і карантинних хвороб тварин, пов’язаних у тому числі з імпортованими тваринами — переносни- ками збудників хвороб або з переміщенням збудників хвороб з території су- міжних держав. Зроблено висновок, що забезпечення продовольчої безпеки — це повне самозабезпечення, або підтримання критичного мінімуму рівня виробни- цтва. Виявлені ризики продовольчої безпеки формують загрози, здатні при- звести до недотримання граничних критеріїв продовольчої безпеки. Для забезпечення стійкості економічного розвитку потрібна реалізація заходів державного регулювання, спрямованих на стабілізацію та підтримку продо- вольчої безпеки країни.

Стаття висвітлює проблеми, що спонукають країни Європейського Союзу та Україну переходити на відновлювані джерела енергії. У наш час відбувається поступова зміна світового технологічного укладу, в основі якого лежить використання традиційної енергетики, що базується на викопних ресурсах, вичерпних та екологічновиснажливих. Відповідно, швидко розгортаються технології «чистої» енергетики, що займають передові позиції у світі. Метою статті є аналіз сучасного стану енергетичного сектору країн ЄС та України, з’ясування причин трансформації їхнього енергетичного сектору. Наукова новизна статті полягає у визначенні, на основі європейського досвіду, ключових факторів розвитку відновлюваних джерел енергії в Україні.Висновки. У світі актуальними стають проблеми, пов’язані з використанням енергоресурсів через збільшення цін на них при великій частці енергоємних галузей у внутрішньому валовому продукті. Перед нашою державою постало важливе завдання щодо скорочення споживання енергії шляхом застосування енергозберігаючих технологій та перехід на використання відновлюваних джерел енергії. Однак, основним недоліком використання останніх є стохастичність енергетичних потоків, а саме: періодичність надходження та змінність енергетичного потенціалу, що до сьогодні спричиняло значні ускладнення в багатьох випадках їх використання та не відповідало сучасним вимогам енергопостачання споживачів. Сучасні технології, які використовуються для отримання відновлюваної енергії, а також механізми раціонального поєднання та використання дозволяють ліквідувати перешкоди щодо їх широкомасштабного впровадження і, тим самим, зумовлюють розвиток відновлюваної енергетики як у світі, так і в Україні. У статті відзначається, що саме водень є енергоносієм майбутнього для вирішення важливих енергетичних та екологічних проблем.Стратегія сталого розвитку України до 2030 року орієнтована, насамперед, на людину та поліпшення якості життя у сприятливому соціально-економічному середовищі та в екологічно чистому довкіллі. Україна у своєму розвитку прагне збільшити частку «зеленої» енергії в енергетичному балансі країни та орієнтується на досвід країн світу, зокрема країн ЄС. Ключовими факторами розвитку відновлюваних джерел енергії в Україні є: необхідність поліпшення екологічної ситуації; міжнародні зобов’язання; вичерпність традиційних паливно-енергетичних ресурсів; нагальна потреба в подоланні залежності від імпорту енергоносіїв.

Сьогодні розвинені країни світу, в тому числі європейські, втілюють у життя різноманітні інноваційні концепції енергозберігаючих технологій в будівництві, де енергетичні, економічні, екологічні і соціальні заходи складають одне ціле. Не байдужі до цих проблем викладачі і студенти Дніпровського державного коледжу будівельно-монтажних технологій. Створені методом моделювання на пінопласті Проєкти: Екологічний проєкт «Зеленого» району Стокгольму «Хаммарбю-Шестад», Проєкт «ЕКО-ФЕРМА», та «Альтернативне біопаливо із водоростей». Проекти створені методом моделювання під час роботи гуртка з біології «Надія» та гуртка з екології «Екомайбутнє». Модель сконструйованої екологічної ферми майже повністю забезпечує себе альтернативними джерелами енергії і палива і не залежить від традиційних вуглеводневих енергоносіїв, світові ціни на які стрімко зростають. Шведська екологічна модель є прикладом і для України, яка має значний сільськогосподарський потенціал енергетичної біомаси, розвинуту промисловість, великий об’єм теплових викидів для спорудження бінарних енергоустановок. Для студентів, майбутніх фахівців, створення таких екологічних ферм– це наочний приклад раціонального природокористування, ресурсо- і енергозбереження. Створення таких екологічних районів, як «Хаммарбю-Шестад» та подібних «Еко-ферм», сприяє збереженню традиційних енергоресурсів, покращує екологію, стабілізує клімат на планеті. Розв’язання проблем в області біоенергетики буде сприяти вирішенню економічних, соціальних і екологічних проблем, досягненню національних стратегічних цілей в цілому.