Готові списки джерел за темами / Хірургічні операції

Зміст

Статті в журналах
Дисертації

Добірка наукової літератури з теми "Хірургічні операції"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Хірургічні операції".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Хірургічні операції"

Коvalyov, О. P., О. М. Luhlka, І. І. Nemchenko та V. І. Lyakhovskyi. "ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ЗОБУ". Klinicheskaia khirurgiia, № 11 (20 листопада 2017): 48. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2017.11.48.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовані результати хірургічного лікування 606 хворих з приводу різних форм зобу. Відображені показання до операції, оперативне втручання, новітні хірургічні технології. За вузлового і дифузного токсичного зобу (ДТЗ) перевагу віддають радикальним методам операцій. Застосування екстрафасціальних маніпуляцій на щитоподібній залозі (ЩЗ) та прецизійної техніки дозволяє зменшити вірогідність ушкодження під час операції гортанних нервів і прищитоподібних залоз та частоту післяопераційних ускладнень. Ключові слова: щитоподібна залоза; зоб; хірургічне лікування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Parkhomenko, K. Yu. "Хірургічні аспекти коморбідної патології: симультанні операції під час лапароскопічної герніопластики". Klinicheskaia khirurgiia 85, № 12 (28 грудня 2018): 26–29. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.12.26.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Вивчення частоти супутньої хірургічної патології та симультанних операцій під час лапароскопічного лікування гриж різної локалізації. Матеріали і методи. Проаналізовано частоту та структуру симультанних операцій під час лапароскопічної герніопластики, виконаної 222 хворим протягом 2016 – 2018 рр. Результати. Симультанні операції виконали у 54,2% хворих. У структурі симультанних операцій переважали лапароскопічна холецистектомія та адгезіолізис. Операції з приводу поєднаної гінекологічної та урологічної патології становили 21% від загальної кількості симультанних операцій. Не виявлено суттєвого впливу симультанних операцій на частоту розвитку ускладнень та строки лікування хворих у стаціонарі. Висновки. Хворим, яким має бути виконана герніопластика, необхідне ретельне передопераційне обстеження із залученням суміжних спеціалістів. За наявності поєднаної хірургічної патології симультанне оперативне втручання повинна виконувати бригада хірургів, які опанували відповідною методикою операції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Qadir, A. A. "Якість життя пацієнтів після реконструктивно-відновних операцій, виконаних із приводу непухлинних захворювань товстої кишки". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 4 (2 січня 2019): 18–28. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2018.4.9709.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: показати можливості сучасних реконструктивно-відновних операцій в забезпеченні якості життя хворих, оперованих із приводу тяжких непухлинних захворювань товстої кишки при нетипових анатомічних взаємовідношеннях відрізка тонкої кишки і хірургічного анального каналу, а також при функціональних порушеннях тонкої кишки. Матеріали і методи. Якість життя досліджували у 103 пацієнтів за допомогою неспецифічного опитувальника Study–Short Form – MOS – SF 36. Пацієнтів розділили на дві групи: контрольну – 35 здорових осіб і досліджувану – 68 пацієнтів, оперованих із приводу тяжких непухлинних захворювань товстої кишки: виразкового коліту, сімейного аденоматозного поліпозу, хвороби Крона товстої кишки. Пацієнтів досліджуваної групи були, в свою чергу, поділили на підгрупи А, яким виконували стандартні радикальні і реконструктивно-відновлювальні операції, і підгрупу Б; у яких вимушено збільшували обсяг радикального етапу операції і застосовували вдосконалені реконструктивно-відновлювальні хірургічні втручання. Результати досліджень та їх обговорення. Післяопераційні ускладнення виникли у 12 (17,6 %) оперованих пацієнтів. Отримані результати порівняння якості життя здорових осіб і пацієнтів із непухлинними захворюваннями товстої кишки в період до виконання хірургічних втручань, у пацієнтів до і після виконання зазначених операцій, в оперованих пацієнтів залежно від особливостей виконання радикального і реконструктивно-відновного етапів хірургічних операцій свідчать про велике значення методів хірургічного лікування в забезпеченні достатнього рівня якості життя в оперованих пацієнтів із приводу непухлинних захворювань товстої кишки, який за результатами бальної оцінки опитувальника SF 36 значною мірою наближається до показників якості життя здорових осіб. Високий рівень якості життя в оперованих пацієнтів із приводу тяжких непухлинних захворювань товстої кишки досягнуто шляхом вдосконалення радикальних і реконструктивно-відновних операцій, які сприяли значному зменшенню кількості післяопераційних ускладнень, ступеня ризику виникнення рецидиву захворювання, покращення основних функцій кишкового каналу: травлення, всмоктування, анального тримання, випорожнення і, як наслідок, ступеня вираження патологічних діарейного і постколектомічного синдромів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Halei, M. M. "ТЕХНІКА ВСТАНОВЛЕННЯ ЛАПАРОСКОПІЧНИХ ПОРТІВ ДЛЯ ВИКОНАННЯ СИМУЛЬТАННИХ ЛАПАРОСКОПІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 4 (25 лютого 2021): 69–75. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.4.11520.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. За даними офіційної статистики ВООЗ на даний момент у країнах західного світу до 30 % усіх пацієнтів, які звертаються за медичною допомогою з приводу хірургічної патології органів черевної порожнини, мають супутню хірургічну патологію [1–3]. Також з огляду на курс медицини, скерований на максимальну ефективність, рекомендують виконувати раннє хірургічне лікування таких патологій, як жовчнокам’яна хвороба, грижі стравохідного отвору діафрагми, грижі передньої черевної стінки. Мета дослідження – оцінити ергономічну складову при виконанні звичайних лапароскопічних операцій та симультанних лапароскопічних операцій при лікуванні жовчнокам’яної хвороби (ЖКХ) та поєднаних хірургічних патологій, таких, як спайкова хвороба органів черевної порожнини (ОЧП), пахові грижі, грижі стравохідного отвору діафрагми (СОД), новоутворення підшлункової залози та печінки (доброякісні). Оцінити вплив ергономіки на основні показники ефективності й безпеки операцій. Визначити переваги і недоліки методик. Оцінити чи впливає розроблений метод на ергономіку під час операції. Матеріали і методи. Остежено 175 пацієнтів, які перенесли операції для симультанного лікування супутнього й основного хірургічного захворювань на базі ВОКЛ ВІМДЛ. Аналізували та порівнювали показники операцій, такі, як тривалість доопераційного обстеження, тривалість операції, кількість інтраопераційних ускладнень, кількість ліжко-днів після операції, інтенсивність больового синдрому, частота ранніх післяопераційних ускладнень. Використано методику з нульовою гіпотезою, аналіз за Пірсоном, метод Манна – Уїтні. Результати. Виконання симультанного лапароскопічного втручання з використанням розробленої техніки позитивно впливає на час операції та кількість інтраопераційних ускладнень. Також помітний вплив на комфорт під час операції, що виражається через зменшення психоемоційної та фізичної втоми у хірургів після операцій із використанням розробленої техніки, порівняно зі звичайною технікою, що дозволяє виконувати одномоментне лікування холецистолітіазу та супутньої хірургічної патології без погіршення ергономічних умов. Методика, розроблена на базі ВІМДЛ ВОКЛ, є ефективною та безпечною. Висновки. Рівень фізичної та емоційної втоми прямо впливає на якість виконання операції, а також на проведення наступних операційних втручань, що відображається у статистичних даних рівня ускладнень та часу операцій, які суттєво знижуються після того, як ми впровадили техніку виконання симультанних операцій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Zakharash, M. P., V. V. Balytskyy та O. G. Kuryk. "Сучасні хірургічні технології у лікуванні пацієнтів з поєднаною патологією анального каналу і прямої кишки". Klinicheskaia khirurgiia 85, № 11 (1 листопада 2018): 22–25. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.11.22.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Покращення результатів хірургічного лікування пацієнтів з поєднаною патологією анального каналу і прямої кишки шляхом застосування високочастотного електрохірургічного апарата «KLS Martin». Матеріали і методи. Проаналізовані результати лікування 50 пацієнтів з поєднаною патологією анального каналу і прямої кишки з використанням високочастотного електрохірургічного апарата «KLS Martin». Результати. Застосування високочастотного електрохірургічного апарата «KLS Martin» зменшувало тривалість операції до (15 ± 5) хв, об’єм крововтрати до (20 ± 10) мл, потребу в наркотичних аналгетиках до (2 ± 1) мл, строки стаціонарного лікування до (4 ± 1) доба. Висновки. У разі використання високочастотного електрохірургічного апарата «KLS Martin» скорочується тривалість операції, зменшується об’єм крововтрати під час операції, а також інтенсивність больового синдрому в післяопераційному періоді. Після застосування зазначеної електрохірургічної технології глибина некрозу тканин незначна - (0,192 ± 0,12) мм, чим забезпечується косметичність операції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Snizhko, S. S. "Тактика хірургічного лікування хворих із перфораціями стравоходу ускладненими гострим гнійним медіастинітом". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 4 (3 січня 2019): 77–84. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2018.4.9717.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: покращити лікування хворих із перфорацією стравоходу ускладненою гострим гнійним медіастинітом. Матеріали і методи. Впродовж 2004–2018 рр. у відділенні торакальної хірургії Івано-Франківської обласної клінічної лікарні обстежено і проліковано 30 хворих із перфораціями стравоходу (ПС) та гострим гнійним медіастинітом (ГГМ). Результати досліджень та їх обговорення. Хірургічні доступи при ПС та ГГМ повинні передбачати хорошу візуалізацію всіх уражених ділянок середостіння з проведенням широких медіастинотомій. Для покращення результатів лікування запропоновано хірургічну тактику лікування ПС та ГГМ, яка передбачає інтрамедіастинальне введення антибактеріальних препаратів (ІМВА) та метод орошення швів стравоходу (МОШС) із постійною санацією навколишньої клітковини середостіння. Хірургічна тактика при ПС повинна передбачати ушивання перфоративного отвору стравоходу при відсутності розплавлення стінки стравоходу із налагодженням МОШС, що забезпечує попередження ре-інфікування клітковини середостіння, закриття або зменшення просвіту перфоративного отвору та постійну санацію швів стравоходу та наколишньої клітковини середостіння. Вибір хірургічної тактики повинен буди індивідуальний в кожному окремому випадку. Основною метою хірургічного лікування є ліквідація гнійно-запального процесу в середостінні та стабілізація стану хворих. При перфорації стравоходу, ускладненій гострим гнійним медіастинітом, розширені операції на стравоході супроводжуються високими показниками післяопераційної летальності, що обмежує їх використання у хворих із сепсисом та поліорганною недостатністю. Малоінвазивні операційні втручання за допомогою відеоасистованої торакоскопії можуть слугувати операціями вибору у хворих із перфорацією стравоходу при поширених формах гострого гнійного медіастиніту для санації і дренування гнійно-запального процесу у середостінні, стабілізації стану хворих та попередження розвитку септичних ускладнень. Застосування ІМВА та МОШС дозволяє покращити результати лікування, знизити ендогенну інтоксикацію, покращити загоєння перфорації стравоходу, ліквідувати гнійний процес у середостінні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Kyselova, I. V., та A. V. Biliaiev. "Ефективність вживання вуглеводного напою перед ортопедичними хірургічними втручаннями у дітей". Klinicheskaia khirurgiia 85, № 11 (1 листопада 2018): 74–77. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.11.74.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Визначити вплив передопераційного вживання вуглеводного напою на метаболічні показники стресової відповіді на ортопедичні хірургічні втручання у дітей. Матеріали і методи. У дослідній групі 30 дітей віком старше 1 року вживали напій, що містив 25 мг харчового вуглеводу мальтодекстрину на 100 мл води, за дві години до індукції анестезії. У контрольній групі 30 дітям призначали стандартне передопераційне голодування. Порівнювали концентрації глюкози, інсуліну, кортизолу у плазмі крові, індекси інсулінорезистентності та чутливості до інсуліну та наявність кетонових тіл у сечі після операції. Результати. Перед операцією показники концентрації глюкози у плазмі крові в дослідній групі були вище, ніж у контрольній групі (р = 0,02). Наприкінці операції в дослідній групі були вище показники індексу чутливості до інсуліну (р = 0,01), нижче показники концентрації інсуліну у плазмі крові (р=0,008) та індексу інсулінорезистетності (р = 0,01). У контрольній групі індекс інсулінорезистентності перевищував норму у 30% хворих. Кетонові тіла в сечі в дослідній групі спостерігали у 20%, в контрольній - у 50% хворих. Висновки. Вживання вуглеводного напою за дві години до хірургічного втручання покращувало метаболічний профіль у дітей, яким виконували ортопедичні операції, та зменшувало прояви хірургічного стресу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гупало, Ю. М., Д. Ю. Шаповалов, В. В. Шапринський, А. В. Шамрай-Сас, О. А. Голяченко та Б. Л. Куліковський. "Ангіосомна реваскуляризація стопи у хворих на цукровий діабет". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина 61, № 1 (30 червня 2020): 30–33. http://dx.doi.org/10.24144/2415-8127.2020.61.30-33.

Повний текст джерела

Анотація:

Під спостереженням було 35 хворих на цукровий діабет з атеросклеротичним ураженням гомілкових артерій Chroniclimbthreaten in gischaemia (CLTI) трофічними порушеннями стопи the Wound, Ischaemia and foot Infection (WIfI) 3-4 ст., яким виконано 55 оперативних втручань: чоловіків 25 (71,4%), жінок – 10 (28,6%); середній вік – 68 років [7]. Вказаним пацієнтам виконували ультразвукове дуплексне сканування (УЗДС) артерій. За даними результатів реваскуляризації ми виділили 3 групи: пряма ангіосомна реваскуляризація була виконана 16 пацієнтам, хірургічних втручань – 22 (40%). Непряму ангіосомну реваскуляризацію виконано у 16 пацієнтів, хірургічних втручань − 28 (50,9%). Неангіосомну реваскуляризацію виконано 3 пацієнтам, втручань – 5 (9,1%). В І групі хворих 16 пацієнтів, у 2 (12,5%) виконувались повторні хірургічні втручання для покращення кровопостачання ураженої нижньої кінцівки. Із них у 1 (6,25%) виконана висока ампутація нижньої кінцівки. В ІІ групі із 16 пацієнтів у 5 (31,25%) виконані повторні втручання. Із них у 4 (25%) як результат виконана висока ампутація, а у 1 (20%) відбулось загоєння трофічних порушень. У ІІІ групі пацієнтів 3, у 1 (33%) двічі виконані повторні втручання, як результат виконана висока ампутація, у 1 (33%) – загоєння трофічних порушень впродовж 2 міс., у 1 (33%) – трофічні порушення не загоїлись (через 2 міс. після операції смерть з інших причин). Ключові слова: цукровий діабет, оклюзійно-стенотичні ураження гомілкових артерій, реваскуляризація артерій, ангіосомна теорія, ультразвукове дуплексне сканування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Лаврик, Андрій, Вікторія Пилипенко, Сергій Галич, Андрій Згонник, Олена Дмитренко, Олексій Дабіжа та Анастасія Панків. "СИНДРОМ ПРАДЕРА-ВІЛЛІ: НОВІ МОЖЛИВОСТІ В ЛІКУВАННІ ПІДЛІТКІВ І ДОРОСЛИХ". Problems of Endocrine Pathology 79, № 1 (15 березня 2022): 43–50. http://dx.doi.org/10.21856/j-pep.2022.1.06.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Синдром Прадера–Віллі (СПВ) — це генетичне захворювання, яке характеризується розвитком тяжких форм ожиріння в комплексі з рядом коморбідних станів. Відомі терапевтичні методи лікування ожиріння при СПВ дають помірний позитивний ефект, а хірургічні методи корекції ваги мають високий ризик розвитку післяопераційних ускладнень. Мета дослідження: проаналізувати результати проведеного бариатричного хірургічного втручання методом лапароскопічного дистального шунтування шлунка з одним анастомозом та з подальшою пластичною корекцією шкірно-жирових клаптів і надлишкових тканин у пацієнта з синдромом Прадера–Віллі, ускладненим морбідним суперожирінням (ІМТ = 73 кг/м2). Клінічний випадок: Одному хворому із генетичним захворюванням — синдромом Прадера– Віллі, що поступив у клініку з морбідним суперожирінням (ІМТ=73 кг/м2) та його ускладненнями, виконано лапароскопічне дистальне шунтування шлунка з одним анастомозом та подальшою пластичною корекцією. Після операції вага пацієнта зменшилася на 80 кг, нормалізувалися показники рівня глюкози та артеріального тиску, уночі пацієнт спить без використання CPAP-апарата, рухається вільно без задишки. Обговорення. Показами до проведення бариатричної операції у пацієнтів із СПВ вважається наявність індексу маси тіла (ІМТ) ≥ 35 кг/м2 у поєднанні з тяжкими супутніми коморбідними станами (синдром обструктивного апное, синдром Піквіка, ЦД 2 типу, неалкогольний стеатогепатоз тяжкої форми, захворювання опорно-рухового апарату), або ІМТ ≥ 40 кг/м2 у поєднанні з більш легкими супутніми патологіями. Пошук оптимальної методики лікування ожиріння у хворих на СПВ продовжується. Висновки. Важливий мультидисциплінарний підхід до лікування хворих з СПВ з обов’язковим залученням ендокринологів, генетиків, терапевтів і бариатричних хірургів. Проведення сучасних бариатричних операцій у комплексі з медикаментозним лікуванням дозволяє досягти стійкого зниження маси тіла та позитивної медико-соціальної реабілітації у хворих на морбідне ожиріння.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Halei, M. M., I. Ya Dzubanovskij, I. P. Marchuk та P. A. Gashchyshyn. "Оцінка доцільності симультанних лапароскопічних втручань при лікуванні жовчнокам’яної хвороби з хірургічною коморбідністю органів черевної порожнини". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 4 (11 січня 2020): 105–13. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2019.4.10719.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: визначити та оцінити якість надання медичної допомоги хворим з жовчнокам’яною хворобою і коморбідною хірургічною патологією, використовуючи сучасні шкали для оцінки стану хірургічних хворих. Визначити оптимальну стратегію лікування для таких пацієнтів. Матеріали і методи. На базі ВОКЛ ВІМДЛ проліковано 410 пацієнтів з поєднаною патологією, одна з яких хронічний калькульозний холецистит і 681 хворий з прооперованою лише однією хірургічною патологією органів черевної порожнини. Використано методику з нульовою гіпотезою, аналіз за Пірсоном, Тюкі, Манна–Уїтні. Результати досліджень та їх обговорення. Симультанне хірургічне лікування більш доцільне і краще відповідає сучасним стандартам надання медичної допомоги. Стан пацієнтів після операцій значуще не відрізнявся в обох групах. Не було клінічно значущої різниці у термінах видужання. Рівень післяопераційних ускладнень у обох групах не відрізнявся. Морбідність у обох групах дорівнювала нулю. Симультанні операції не показали підвищення стресовості для організму пацієнта. Глікемія чи інші об’єктивні показники (лабораторні дані чи показники шкал для оцінки стану пацієнта) у хворих обох груп не мала значущих відхилень. Тривалість операцій і наркозу зросли, але це не спричинило збільшення анестезіологічних ризиків. Також тривалість госпіталізації значуще не зросла, а різниця не перевищила одного ліжко-дня. Якщо порівнювати з двома госпіталізаціями для двох операційних втручань, то перевага очевидна. Методика ефективна і показує свої переваги над конвенційними методами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Хірургічні операції"

Хавін, Валерій Львович, Олексій Борисович Киркач та Борис Миколайович Киркач. "Моделювання процесу свердління кісткового матеріалу". Thesis, НТУ "ХПІ", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/38183.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ротар, В. І., В. О. Ткач та О. В. Ротар. "Багатофакторний аналіз хірургічних ускладнень після операцій на товстій кишці". Thesis, Проблеми діагностики, профілактики та лікування екзогенних та ендогенних інтоксикацій: тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. 16-18 жовт. 2004 р, 2004. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/11032.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бажан, О. В. "Фотограмметрія як джерело даних у задачах планування пластичних хірургічних втручань на обличчі людини". Thesis, Київ. КВІЦ, 2020. http://openarchive.nure.ua/handle/document/13871.

Повний текст джерела

Анотація:

В тезах доповіді проведено аналіз сучасних фотограмметричних засобів тривимірної реконструкції для реалізації широких функціональних можливостей наявних рішень. Проведено тривимірну реконструкцію методом фотограмметрії обличчя людини, отримані результати свідчать про широкі можливості застосування методу в задачах планування пластичних втручань на обличчі людини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Streletskyi, Ye S., and S. S. Strizhak. "Robotics serving surgery." Thesis, Sumy State University, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/62810.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Литвинов, И. О., А. М. Пискарева та Г. Н. Писаренко. "Эффективность использования видеоторакоскопических операций в лечении острой эмпиемы плевры". Thesis, Сумский государственный университет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/42129.

Повний текст джерела

Анотація:

Эмпиема плевры (ЭП) встречается у 3-5% больных с гнойно- воспалительными заболеваниями, требующими хирургического лечения. В сравнении с видеоторакоскопическими операциями (ВТО) открытые оперативные вмешательства более травматичны, с длительным послеоперационным периодом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бикова, А., та А. Цівата. "Микола Амосов – видатна особа України". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5621.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Сипливий, Василь Олексійович, Володимир Васильович Доценко, Григорій Дмитрович Петренко та Всеволод Ігорович Робак. "Вибір операції у хворих з перфоративною гастродуоденальною виразкою з урахуванням морфології слизової оболонки". Thesis, 2014. http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/7496.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!