Добірка наукової літератури з теми "Хмарові сервіси"

Розглянута проблема неправильного та застарілого трактування діяльності бібліотеки, а також її позиціонування у сучасному світі. Складена інформаційна модель майбутнього програмного забезпечення, тобто ціль та засоби, якими система може оперувати для досягання цієї цілі та, що саме вимагають ці засоби, щоб їх можна було використовувати. За результатами дослідження, для систематизації сучасного уявлення про бібліотеку, було вирішено впроваджувати стандарт Library 3.0, який, в свою чергу, відповідає за модернізацію форми надання послуг бібліотекою за використанням таких технологій, як семантична мережа, хмарові сервіси, мобільні пристрої, у діяльність науково-технічної бібліотеки. Library 3.0 – це стандарт, який відповідає за електронну систематизацію сервісів, що забезпечують життєву діяльність академічної бібліотеки на основі комунікації між підрозділами та користувачем. На даний момент, це є найбільш захоплюючим досягненням у області наукових досліджень та розвитку бібліотек закладів вищої освіти, оскільки представлений стандарт підкреслює контекст, а не тільки засіб надання інформаційних послуг. Було проведено ретельний аналіз на підставі діючих методологій та підходів для створення концептуальної моделі проекту, основних принципів та засад розробки програмного продукту, допоміжних параметрів та засобів для досягнення бажаного результату, аналітичних дані. Був розроблений веб-ресурс для представлення Науково-технічної бібліотеки ОНАХТ за принципами Library 3.0 з урахуванням новітніх можливостей Web 2.0.

Метою статті є виділення мобільних і хмаро орієнтованих засобів, які доцільно використовувати для професійно-практичної підготовки майбутніх фахівців з прикладної механіки, та особливостей їх системного використання у вищих технічних навчальних закладах України. У роботі проаналізовано сучасні хмарні сервіси та мобільні програми, що можуть бути використані в професійній діяльності інженерів-механіків. Визначено, що використання хмарних сервісів Autodesk та їх інтеграція з хмарними сервісами Google є доцільним для професійно-практичної підготовки бакалаврів з прикладної механіки. Запропоновано модель єдиного доступу до хмарних сервісів загально-наукової, навчальної та професійної діяльності.

Мета дослідження: визначити вплив хмарних платформ, їх засобів та послуг на сучасному етапі розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Завдання дослідження: визначити місце і роль, плюси та мінуси хмарних технологій, доречність та актуальність їх використання. Об’єкт дослідження: хмарні сервіси та їх характеристики. Предмет дослідження: використання хмаро орієнтованих технологій, засоби та послуги, які вони можуть надати. Використані методи дослідження: аналіз хмарних платформ, статистичних даних та наукових публікацій. Результати дослідження. На основі статистичних даних підтверджено актуальність використання хмарних додатків. Проаналізовано характеристики хмарних сервісів та наукові публікації й визначено вплив хмарних технологій на формування компетенцій майбутніх фахівців у галузі інформаційних технології. Основні висновки і рекомендації: застосування хмарних технологій є дешевим, керованим та практичним способом обробки даних, який не потребує власної інфраструктури; знання, вміння та навички, пов’язані з хмарними сервісами є основою компетенцій майбутніх ІТ-професіоналів.

Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій вимагає оновлення всіх галузей суспільства, в тому числі й освітньої. Саме тому все більшої уваги приділяється питанням використання хмаро орієнтованих технологій, зокрема проблемі створення хмаро орієнтованого навчального середовища закладу освіти. Вдосконалення сучасних технологій та оновлення програмного забезпечення вимагає від закладів освіти та викладачів постійної зміни систем навчання та програмного забезпечення відповідно до сучасних тенденцій розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є впровадження у навчально-виховний процес хмаро орієнтованих технологій. Хмаро орієнтовані технології є ефективним засобом наукової діяльності та управління освітнім процесом. В статті проаналізовано доцільність використання хмаро орієнтованих технологій під час навчання інформатики молодших бакалаврів закладів вищої освіти І-ІІ рівня акредитації. Зроблено аналіз означень хмаро орієнтованих технологій, з’ясовано діяльність усіх учасників навчального процесу та вимоги щодо їх наповнення. Дібрано хмаро-орієнтовані сервіси та додатки, які доцільно використовувати у навчально-виховному процесі закладу освіти. Розглянуто сервіси навчальної взаємодії (віртуальні класи, системи спільної роботи з додатками у хмаро орієнтованому середовищі, засоби для організації інтернет-конференцій та ін.). Зроблено детальний аналіз використання дистанційного курсу створеного на безкоштовному сервісі для підтримки навчання Google Classroom. З’ясовано, що сервіс Classroom є сучасним засобом оптимізації роботи викладача під час управління навчальною діяльністю студентів. Ефективності застосування хмаро орієнтованих технологій сприяють високій активності як студентів так і викладачів. Оволодіння хмаро орієнтованими технологіями дозволяє найбільш ефективно організувати навчальний процес.

У статті подано огляд праць українських та закордонних науковців, які присвячені проблемам інтерактивно- го навчання та впровадження в освітній процес інноваційних методів викладання мови із застосуванням інфор- маційно-комунікаційних технологій. Розглянуто метод проєктів як новітню технологію навчання, запропоновано способи його використання під час опанування мовного матеріалу. Уточнено поняття «хмарні сервіси» та «хмарні технології» з погляду сучасної інформаційної науки й дидак- тики. Визначено особливості застосування хмарних сервісів Google на заняттях із мовознавчих дисциплін. Онлайновий сервіс “Google Drive” слугує середовищем зберігання й обміну інформацією, дає змогу створювати текстові і табличні файли, презентації тощо. Інноваційною проєктною методикою навчання мови є вебквести, створення й використання яких за допомогою сервісу “Google Blogger” сприяє розвитку особистості майбут- нього фахівця, формує цілісну дидактичну модель навчання мови. Увагу у статті приділено освітнім платформам у мережі Інтернет. Встановлено їхнє місце в системі мов- ної підготовки здобувачів вищої освіти з різних спеціальностей. Перевагами застосування онлайнових освітніх платформ у навчанні мови є можливість отримання користувачами індивідуальної програми (метод сase-study) відповідно до рівня їхньої фахової підготовки, постійний зворотний зв’язок, інтерактивність, динамічність навчального процесу й доступність курсів. З-поміж недоліків роботи з такими ресурсами виокремлено не завжди високу якість навчального матеріалу, який подається на деяких освітніх платформах, а також часткове вра- хування технічних можливостей комп’ютерної техніки та ґаджетів, якими послуговуються користувачі. Роз- глянуто популярні онлайнові курси, запропоновані здобувачам освіти з різних спеціальностей на всесвітній платформі “Coursera”. Схарактеризовано навчальні ресурси для опанування мовних знань, які розміщено на українських освітніх платформах “Promethues” та “EdEra”, визначено їхні дидактичні можливості для здобут- тя неформальної та інформальної освіти.

Будь-яка, навіть найефективніша, логічно обґрунтована і корисна інновація (чи то теорія геліоцентризму Коперника або «походження видів» Дарвіна), якщо вона суперечить існуючій на даний момент догмі, приречена на ірраціональний скепсис, тривале і навмисне замовчування, обумовлене специфікою суспільних процесів і включеність людської психіки в ці процеси.Томас Семюел Кун Існуюча система освіти перестала влаштовувати практично всі держави світу і піддається активному реформуванню в наші дні. Перспективним напрямом використання в навчальному процесі є нова інформаційна технологія, яка дістала назву хмарні обчислення (Cloud computing). Концепція хмарних обчислень стала результатом еволюційного розвитку інформаційних технологій за останні десятиліття.Без сумніву, результати досліджень російських вчених: А. П. Єршова, В. П. Зінченка, М. М. Моісєєва, В. М. Монахова, В. С. Лєдньова, М. П. Лапчика та ін.; українських вчених В. Ю. Бикова, В. М. Глушкова, М. І. Жалдака, В. С. Михалевича, Ю. І. Машбиця та ін.; учених Білорусії Ю. О. Бикадорова, А. Т. Кузнєцова, І. О. Новик, А. І. Павловського та ін.; учених інших країн суттєво вплинули на становлення та розвиток сучасних інформаційних технологій навчання [1], [2], але в організації освітнього процесу виникають нові парадигми, наприклад, хмарні обчислення. За оцінками аналітиків Гартнер груп (Gartner Group) хмарні обчислення вважаються найбільш перспективною стратегічною технологією майбутнього, прогнозується міграція більшої частини інформаційних технологій в хмари на протязі найближчих 5–7 років [17].Згідно з офіційним визначенням Національного інституту стандартів і технологій США (NIST), хмарні обчислення – це система надання користувачеві повсюдного і зручного мережевого доступу до загального пулу інформаційних ресурсів (мереж, серверів, систем зберігання даних, додатків і сервісів), які можуть бути швидко надані та гнучко налаштовані на його потреби з мінімальними управлінськими зусиллями і необхідністю взаємодії з провайдером послуг (сервіс-провайдером) [18].У США в університетах функціонують віртуальні обчислювальні лабораторії (VCL, virtual computing lab), які створюються в хмарах для обслуговування навчального та дослідницьких процесів. В Південній Кореї запущена програма заміни паперових підручників для середньої школи на електронні, які зберігаються в хмарі і доступні з будь-якого пристрою, який може бути під’єднаний до Інтернету. В Росії з 2008 року при Російській академії наук функціонує програма «Університетський кластер», в якій задіяно 70 університетів та дослідних інститутів [3], в якій передбачається використання хмарних технологій та створення web-орієнтованих лабораторій (хабів) в конкретних предметних галузях для надання принципово нових можливостей передавання різноманітних інформаційних матеріалів: лекцій, семінарів, лабораторних робіт і т. п. Є досвід певних російських вузів з використання цих технологій, зокрема в Московському економіко-статистичному інституті вся інфраструктура переводиться на хмарні технології, а в навчальних програмах включені дисципліни з навчання технологій.На сьогодні в Україні теж почалося створення національної освітньої інформаційної мережі на основі концепції хмарних обчислень в рамках національного проекту «Відкритий світ», який планується здійснити протягом 2010-2014 рр. Відповідно до наказу Міністерства освіти та науки України від 23.02.2010 р. №139 «Про дистанційне моніторингове дослідження рівня сформованості у випускників загальноосвітніх навчальних закладів навичок використання інформаційно-комунікаційних технологій у практичній діяльності» у 2010 році було вперше проведено дистанційне моніторингове дослідження з метою отримання об’єктивних відомостей про стан інформатичної освіти та розроблення стратегії її подальшого розвитку. Для цих цілей було обрано портал (приклад гібридної хмари), створений на основі платформи Microsoft Azure [4].Як показує зарубіжний досвід [8], [11], [12], [14], [15], вирішити названі проблеми можна шляхом впровадження в навчальний процес хмарних обчислень. У вищих навчальних закладах України розроблена «Програма інформатизації і комп’ютеризації навчального процесу» [1, 166]. Але, проаналізувавши стан впровадження у ВНЗ хмарних технологій, можна зробити однозначний висновок про недостатню висвітленість цього питання в літературних та Інтернет-джерелах [1], [7].Переважна більшість навчальних закладів лише починає впроваджувати хмарні технології в навчальний процес та включати відповідні дисципліни для їх вивчення. Аналіз педагогічних праць виявив недостатнє дослідження питання використання хмарних обчислень у навчальному процесі. Цілком очевидно, що інтеграція хмарних сервісів в освіту сьогодні є актуальним предметом для досліджень.Для навчальних закладів все більшого значення набуває інформаційне наповнення та функціональність систем управління віртуальним навчальним середовищем (VLE, virtual learning environment). Не існує чіткого визначення VLE-систем, та й в самих системах в міру їх заглиблення в Інтернет постійно удосконалюються наявні і з’являються нові інструменти (блоги, wiki-ресурси). VLE-системи критикують в основному за слабкі можливості генерації та зберігання створюваного користувачами контенту і низький рівень інтеграції з соціальними мережами.Існує кілька полярних підходів до способів надання освіти за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та інформаційних ресурсів. З одного боку – навчальні заклади з віртуальним навчальним середовищем VLE, а з іншого – персональне навчальне середовище, створене з Web 2.0 сайтів та кероване учнями. Але варто звернути увагу на нову модель, що може зруйнувати обидва наявні підходи. Сервіси «Google Apps для навчальних закладів» та «Microsoft Live@edu» включають в себе широкий набір інструментів, які можна налаштувати згідно потреб користувача. Описувані системи розміщуються в так званій «обчислювальній хмарі» або просто «хмарі».Хмара – це не просто новий модний термін, що застосовується для опису Інтернет-технологій віддаленого зберігання даних. Обчислювальна хмара – це мережа, що складається з численної кількості серверів, розподілених в дата-центрах усього світу, де зберігаються безліч копій. За допомогою такої масштабної розподіленої системи здійснюється швидке опрацювання пошукових запитів, а система є надзвичайно відмовостійка. Система побудована так, що після закінчення тривалого періоду при потребі можна провести заміну окремих серверів без зниження загальної продуктивності системи. Google, Microsoft, Amazon, IBM, HP і NEC та інші, мають високошвидкісні розподілені комп’ютерні мережі та забезпечують загальнодоступність інформаційних ресурсів.Хмара може означати як програмне забезпечення, так і інфраструктуру. Незалежно від того, є сервіс програмним чи апаратним, необхідно мати критерій, для допомоги визначення, чи є даний сервіс хмарним. Його можна сформулювати так: «Якщо для доступу до інформаційних матеріалів за допомогою даного сервісу можна зайти в будь-яку бібліотеку чи Інтернет-клуб, скористатися будь-яким комп’ютером, при цьому не ставлячи ніяких особливих вимог до операційної системи та браузера, тоді даний сервіс є хмарним».Виділимо три умови, за якими визначатимемо, чи є сервіс хмарним.Сервіс доступний через Web-браузер або за допомогою спеціального інтерфейсу прикладної програми для доступу до Web-сервісів;Для користування сервісом не потрібно жодних матеріальних затрат;В разі використання додаткового програмного забезпечення оплачується тільки той час, протягом якого використовувалось програмне забезпечення.Отже, хмара – це великий пул легко використовуваних і доступних віртуалізованих інформаційних ресурсів (обладнання, платформи розробки та/або сервіси). Ці ресурси можуть бути динамічно реконфігуровані для обслуговування мінливого навантаження (масштабованості), що дозволяє також оптимізувати використання ресурсів. Такий пул експлуатується на основі принципу «плати лише за те, чим користуєшся». При цьому гарантії надаються постачальником послуг і визначаються в кожному конкретному випадку угодами про рівень обслуговування.Існує три основних категорії сервісів хмарних обчислень [10]:1. Комп’ютерні ресурси на зразок Amazon Elastic Compute Cloud, використання яких надає організаціям можливість запускати власні Linux-сервери на віртуальних комп’ютерах і масштабувати навантаження гранично швидко.2. Створені розробниками програми для пропрієтарних архітектур. Прикладом таких засобів розробки є мова програмування Python для Google Apps Engine. Він безкоштовний для використання, однак існують обмеження за обсягом даних, що зберігаються.3. Сервіси хмарних обчислень – це різноманітні прикладні програмні засоби, розміщені в хмарі і доступні через Web-браузер. Зберігання в хмарі не тільки даних, але і програм, змінює обчислювальну парадигму в бік традиційної клієнт-серверної моделі, адже на стороні користувача зберігається мінімальна функціональність. Таким чином, оновлення програмного забезпечення, перевірка на віруси та інше обслуговування покладається на провайдера хмарного сервісу. А загальний доступ, управління версіями, спільне редагування стають набагато простішими, ніж у разі розміщення програм і даних на комп’ютерах користувачів. Це дозволяє розробникам постачати програмні засоби на зручних для них платформах, хоча необхідно переконатися, що програмні засоби придатні до використання при роботі з різними браузерами.З точки зору досконалості технології, програмне забезпечення в хмарах розвинуте значно краще, ніж апаратна складова.Особливу увагу звернемо на програмне забезпечення як послугу (SaaS, Software as a Servise), що позначає програмну складову у хмарі. Більшість систем SaaS є хмарними системами. Для користувачів системи SaaS не важливо, де встановлене програмне забезпечення, яка операційна система при цьому використовується та якою мовою воно описане. Головне – відсутня необхідність встановлювати додаткове програмне забезпечення.Наприклад, Gmail представляє собою програму електронної пошти, яка доступна через браузер. Її використання забезпечує ті ж функціональні можливості, що Outlook, Apple Mail, але для користування нею необхідно «thick client» («товстий клієнт»), або «rich client» («багатий клієнт»). В архітектурі «клієнт – сервер» це програми з розширеними функціональними характеристиками, незалежно від центрального сервера. При такому підході сервер використовується як сховище даних, а вся робота з опрацювання і подання даних переноситься на клієнтський комп’ютер.Системи SaaS наділені деякими визначальними характеристиками:– Доступність через Web-браузер. Програмне забезпечення типу SaaS не потребує встановлення жодних додаткових програм на комп’ютер користувача. Доступ до систем SaaS здійснюється через Web-браузер з використанням відкритих стандартів або універсальний плагін браузера. Хмарні обчислення та програмне забезпечення, яке є власністю певної компанії, не поєднуються між собою.– Доступність за вимогою. За наявності облікового запису можна отримувати доступ до програмного забезпечення в будь-який момент та з будь-якої географічної точки земної кулі.– Мінімальні вимоги до інфраструктури ІТ. Для конфігурування систем SaaS потрібен мінімальний рівень технічних знань (наприклад, для управління DNS в Google Apps), що не виходить за рамки, характерні для звичайного користувача. Висококваліфікований IT-адміністратор для цього не потрібний.Переваги хмарної інфраструктури. Наявність апаратних засобів у власності потребує їх обслуговування. Планування необхідної потужності та забезпечення ресурсами завжди актуальні. Хмарні обчислення спрощують вирішення двох проблем: необхідність оцінювання характеристик обладнання та відсутність коштів для придбання нового потужного обладнання. При використанні хмарної інфраструктури необхідні потужності додаються за лічені хвилини.Зазвичай на кожному сервері передбачено резерв, що забезпечує вирішення типових апаратних проблем. Наприклад, резервний жорсткий диск, призначений для заміни диска, що вийшов з ладу, в складі масиву RAID. Необхідно скористатися послугами для встановлення нового диску на сервер. Для цього потрібен час та висока кваліфікація спеціаліста, щоб роботу виконати швидко з метою уникнення повного виходу сервера з ладу. Якщо сервер остаточно вийшов з ладу, використовується якісна, актуальна резервна копія та досконалий план аварійного відновлення. Тільки тоді є можливість провести відновлення системи в короткий термін, причому завжди в ручному режимі.При використанні хмар немає потреби перейматись проблемами стосовно апаратних засобів, що використовуються. Користувач може і не дізнатися про те, що фізичний сервер вийшов з ладу. Якщо правильно дібрано інструментарій, можливе автоматично відновлення даних після надскладної аварійної ситуації. При використанні хмарної інфраструктури у такому випадку можна відмовитись від віртуального сервера і отримати інший. Немає потреби думати про утилізацію та перейматися про нанесену шкоду навколишньому середовищу.Хмарне сховище. Абстрагування від апаратних засобів в хмарі здійснюється не тільки завдяки заміні фізичних серверів віртуальними. Віртуалізації підлягають і системи фізичного зберігання даних.При використанні хмарного сховища можна переносити дані в хмару, не переймаючись, яким чином вони зберігаються та не турбуючись про їх резервне копіювання. Як тільки дані, переміщені в хмару, будуть потрібні, достатньо буде просто звернутись в хмару і отримати їх. Існує кілька підходів до хмарного сховища. Йдеться про поділ даних на невеликі порції та зберігання їх на багатьох серверах. Порції даних наділяються індивідуально обчисленими контрольними сумами, щоб дані можна було швидко відновити в критичних ситуаціях.Часто користувачі працюють з хмарним сховищем так, ніби мають справу з мережевим накопичувачем. Щодо принципу функціонування хмарне сховище принципово відрізняється від традиційних накопичувачів, оскільки у нього принципово інше призначення. Обмін даними при використанні хмарного сховища повільніший, воно більш структуроване, внаслідок чого його використання як оперативного сховища даних непрактичне. Зазначимо, що використання хмарного сховища недоцільне для транзакцій в хмарних прикладних програмах. Хмарне сховище сприймається, як аналог резервної копії на стрічковому носієві, хоча на відміну від системи резервного копіювання зі стрічковим приводом в хмарі не потрібні ні привід, ні стрічки.Grid Computing (англ. grid – решітка, грати) – узгоджене, відкрите та стандартизоване комп’ютерне середовище, що забезпечує гнучкий, безпечний, скоординований розподіл обчислювальних ресурсів і ресурсів збереження інформації, які є частиною даного середовища, в рамках однієї віртуальної організації [http://gridclub.ru/news/news_item.2010-08-31.0036731305]. Концепція Grid Computing представляє собою архітектуру множини прикладних програмних засобів – найпростіший метод переходу до хмарної архітектури. Програмні засоби, де використовуються grid-технології, є програмним забезпеченням, при функціонуванні якого інтенсивно використовуються ресурси процесора. В grid-програмах розподіляються операції опрацювання даних на невеликі набори елементарних операцій, що виконуються ізольовано.Використання хмарної інфраструктури суттєво спрощує та здешевлює створення grid-програм. Якщо потрібно опрацювати якісь дані, використовують сервер для опрацювання даних. Після завершення опрацювання даних сервер можна призупинити, або задати для опрацювання новий набір даних.На рисунку 1 подано схему функціонування grid-програми. На сервер, або кластер серверів, поступає набір даних, які потрібно опрацювати. На першому етапі дані передаються в чергу повідомлень (1). На інших вузлах аналізується чергою повідомлень (2) про нові набори даних. Коли набір даних з’являється в черзі повідомлень, він аналізується на першому комп’ютері, де його виявлено, а результати надсилаються назад в чергу повідомлень (3), звідки вони зчитуються сервером або кластером серверів (4). Обидва компоненти можуть функціонувати незалежно один від одного, а кожен з них може функціонувати навіть в тому випадку, якщо другий компонент не задіяний на жодному комп’ютері. Рис. 1. Архітектура grid-програм У такій ситуації використовуються хмарні обчислення, оскільки при цьому не потрібні власні сервери, а за відсутності даних для опрацювання не потрібні сервери взагалі. Таким чином можна масштабувати потужності, що використовуються. Інакше кажучи, щоб комп’ютер не використовувався «вхолосту», важливо опрацьовувати дані за мірою їх надходження. Сервери включаються, коли потік даних інтенсивний, а виключаються в міру ослаблення інтенсивності потоку. Grid-програми мають дещо обмежену область застосування (опрацювання великих об’ємів наукових і фінансових даних). В переважній частині таких програм використовуються транзакційні обчислення.Транзакційна система – це система, де один і більше вхідних наборів даних опрацьовуються одночасно в рамках однієї транзакції та в

У статті пропонується один із шляхів вирішення проблеми інформатизації освітнього процесу через впровадження в навчальний процес BYOD-підходу (Bring Your Own Device, з англ. «використовуй свій власний пристрій») як такого, що передбачає використання потенціалу приватних мобільних пристроїв на навчальних заняттях та хмарних сервісів предметного спрямування на прикладі GeoGebra. Використано теоретичні та емпіричні методи: термінологічний аналіз у галузі інформаційних технологій; системний аналіз нормативної бази; аналітико-синтетичний метод для опису шляхів використання GeoGebra; образно-символьний підхід як метод вивчення особливостей комунікації суб’єктів навчання; опитування, анкетування та бесіди з учителями й викладачами математичних дисциплін про можливості використання сервісу GeoGebra в освітньому процесі; статистичні методи опрацювання результатів експериментального навчання за критерієм знаків. За термінологічним аналізом понять «інформаційні технології», «комп’ютерні технології», «хмарні/туманні технології» підтверджено, що сервіс GeoGebra є хмарним сервісом математичного спрямування. Обґрунтовано, що його використання можливе за наступними напрямами: GeoGebra як хмарне середовище для розміщення візуалізованого контенту математичного спрямування; GeoGebra як хмарне середовище для організації не лише аналітичного, а й емпіричного пошуку відповіді при визначенні окремих характеристик математичних об’єктів; GeoGebra як хмарне середовище для проведення домашнього комп’ютерного експерименту. Наведено окремі авторські дидактичні матеріали щодо реалізації BYOD-підходу, які створено через хмарний сервіс GeoGebra. Описано досвід практичної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін щодо впровадження BYOD-підходу в професійну діяльність у межах спецкурсу «Цифрові технології в освіті» (модуль «Аплети та їх використання в освітньому процесі»). На основі системного аналізу нормативних актів підтверджено доцільність модернізації підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін через впровадження такого модуля в межах спецкурсу варіативної частини навчального плану їх підготовки для формування в усіх суб’єктів освітнього процесу наскрізної інформаційно-цифрової компетентності.

В статті описано методику використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у процесі навчання і професійного розвитку вчителів. Наведено складники методики використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у процесі навчання і професійного розвитку вчителів. Формулювання проблеми. Незважаючи на активне використання освітянами хмаро орієнтованих систем існують певні проблеми в організації навчання та професійного розвитку вчителів. Однією з основних проблем постає відсутність методик використання хмарних сервісів, що не є локалізованими, але безкоштовними для використання в науковій та навчальній діяльності (хмарні сервіси та хмаро орієнтовані системи відкритої науки). Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети застосовано комплекс методів: порівняльного та системного аналізу наукових праць, що охоплюють проблему дослідження, вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки; синтез, узагальнення й концептуалізація для обґрунтування теоретичних засад використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки. Результати. Описана методика є частиною хмаро орієнтованої методичної системи підготовки вчителів природничо-математичних предметів до роботи в науковому ліцеї. Методика використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у процесі навчання і професійного розвитку вчителів містить наступні компоненти: цільовий, змістовий, технологічний та результативний. Визначено, що в якості основного засобу навчання виступає європейська хмара відкритої науки. Висновки. Використання вчителями хмаро орієнтованих систем відкритої науки у процесі навчання і професійного розвитку може призвести до впровадження хмаро орієнтованих систем відкритої науки в шкільну практику, використання окремого інструментарію в рамках шкільних предметів, що урізноманітнить навчальний процес та призведе до підвищення його науковості.

Метою дослідження є: проаналізувати понятійний апарат, принципи, особливості формування і розвитку хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища в аспекті концепції відкритої науки. Завдання дослідження: визначити перспективи використання хмарних технологій для підтримки освітньої і наукової діяльності; окреслити принципи і технології відкритої науки та їх застосування в освітніх дослідженнях. Об’єктом дослідження є процес формування і розвитку хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища. Предметом дослідження є принципи формування і розвитку хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища. Методи дослідження: аналіз офіційних міжнародних документів, публікацій з проблеми дослідження, спостереження, порівняння, аналіз досвіду освітнього і наукового застосування хмарних технологій. Результати дослідження: теоретично обґрунтовано принципи створення і розвитку освітньо-наукового середовища закладу вищої освіти на базі хмарних технологій. Охарактеризовано поняття хмаро орієнтованого середовища, характерні особливості його функціонування. Проведено аналіз і оцінку перспектив розвитку хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища в аспекті застосування засобів і технологій відкритої науки. Висновки і рекомендації: застосування технологій відкритої науки, що охоплюють європейські дослідницькі інфраструктури, науково-освітні мережі, хмарні сервіси збирання, подання і опрацювання даних, а також сервіси Європейської хмари відкритої науки є актуальним і перспективним напрямом розвитку і модернізації хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища закладів вищої освіти.

Метою дослідження є аналіз функціональності хмарного сервісу 1С. Задачею дослідження є визначення переваг і недоліків роботи 1С в умовах використання хмарних технологій. Об’єктом дослідження є використання хмарних технологій на підприємствах та у навчальних закладах. Предметом дослідження є застосування хмарної платформи 1С: Підприємство на підприємствах та у ВНЗ. У роботі розглянуті основні переваги та недоліки хмарних технологій, проаналізовано хмарні сервіси компанії 1С, визначені можливості її використання на підприємствах та у ВНЗ. Подано рекомендації щодо впровадження хмарних технологій на основі платформи 1С.

Сучасний розвиток економіки знань пов’язаний з упровадженням технологій хмарних обчислень, тому актуальним завданням є оволодіння студентами-економістами сучасними знаннями та навичками використання інструментів хмарних ІКТ. Розроблений методичний комплекс на базі хмарних SaaS-сервісів дисципліни «Інформатика» для студентів економічних спеціальностей забезпечує репродуктивний, реконструктивний та творчий рівні самостійної роботи студентів, сприяє організації групової форми роботи, активізації та індивідуалізації навчання.
Современное развитие экономики знаний связано с внедрением технологий облачных вычислений, поэтому актуальной задачей является овладение студентами-экономистами современными знаниями и навыками использования инструментов облачных ИКТ. Разработанный методический комплекс на базе облачных SaaS-сервисов дисциплины «Информатика» для студентов экономических специальностей обеспечивает репродуктивный, реконструктивный и творческий уровни самостоятельной работы студентов, способствует организации групповой формы работы, активизации и индивидуализации обучения.
The current development of economic knowledge is closely connected with the implementation of cloud computing technologies. So the actual task is mastering of modern knowledge and skills in the use of cloud services by economic specialties students. The developed methodical complex on the base of cloud SaaS-services for the discipline " Informatics" for students of economic specialties provides reproductive, reconstructive and creative level of independent activity of students, assists in organizing group work, activization and individual learning.

The given work is dedicated to the introduction to penetration testing methodologies. One of the most reliable ways of maintaining information security is regular conducting of penetration testing. The main objective of penetration testing is to identify security weaknesses by simulation of real attacks. The methodology of pentest research as a service offered to clients of cloud services and local computers is considered. One of the possible architectures is offered

Хмарні технології (хмарні обчислення) активно розвиваються й впроваджуються у різних соціальних сферах. Реалізація хмарної технології не є новою, революційною скоріше є концепція про надання послуг, тобто надання програмного забезпечення як послуги (SaaS), надання платформи як послуги (PaaS), надання інфраструктури як послуги (IaaS) і т.п. Можна сказати, що формується новий вид послуги як хмарного сервісу – надання освіти як послуги. Отже навчання, тестування отриманих знань, створення власних навчальних додатків та їх розповсюдження, а також проведення наукових досліджень у хмарах пропонуються як нові види хмарних послуг в освіті. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33295

The given work is devoted to developing algorithms and cloud service program to recognition the text in video stream. The real life video streams usually contain a lot of noise and graphical information, so the procedure of text recognition is divided into two main phases: text detection and text recognition. The text detection algorithm is based on Stroke Width Transform detector introduced by Microsoft research team. This algorithm allows to find regions on screen, which contains textual information. The text recognition algorithm is developed by using neuronal network with teacher.
The given work is devoted to developing algorithms and cloud service program to recognition the text in video stream. The real life video streams usually contain a lot of noise and graphical information, so the procedure of text recognition is divided into two main phases: text detection and text recognition. The text detection algorithm is based on Stroke Width Transform detector introduced by Microsoft research team. This algorithm allows to find regions on screen, which contains textual information. The text recognition algorithm is developed by using neuronal network with teacher.

Метою доповіді є аналіз розвитку ринку гіперконвергентних хмарних обчислень. Під хмарними обчисленнями розуміється надання користувачеві комп'ютерних ресурсів і потужностей таким чином, що користувач не знає, які комп'ютери обробляють його запити, та під управлінням якої операційної системи це відбувається.

Кваліфікаційну роботу магістра присвячено дослідженню технологій та методів для розгортання інфраструктур опрацювання великих даних у хмарних сервісах. Розглянуто основні моделі хмарних інфраструктур опрацювання великих даних. Адаптовано практики з розробки програмного забезпечення для побудови хмарних інфрастуктур. Розроблено алгоритм вибору середовища для розгортання інфраструктур опрацювання великих даних у хмарних сервісах з урахуванням типових вимог замовника. Описано розгортання інфраструктури опрацювань великих даних у хмарному сервісі GCP з використання підходу «інфраструктура як код» засобами інструменту Terraform.
In the master thesis are considered the basic models of cloud infrastructures of big data processing. Software development practices adapted for building cloud infrastructures. Was developed an algorithm for selecting the environment for the deployment of big data processing infrastructures in cloud services, taking into account the typical requirements of the customer. was described the deployment of the big data processing infrastructure in the GCP cloud service using the "infrastructure as code" approach and the Terraform tool.
1. ВСТУП 2. АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ 3. ВИБІР СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ РОЗГОРТАННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ ОПРАЦЮВАННЯ ВЕЛИКИХ ДАНИХ 4. РОЗРОБКА КОДУ ОПИСУ ІНФРАСТРУКТУРИ ОПРАЦЮВАННЯ ВЕЛИКИХ ДАНИХ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

У методичному посібнику наведено теоретичні відомості з основ вико-ристання адаптивних хмаро орієнтованих систем у діяльності вчителя, що охоплюють поняттєвий апарат, критерії добору засобів і ресурсів, проекту-вання структури середовища. Обґрунтовано методичні засади використання сервісів науково-навчальної хмари закладу освіти на базі MS Office 365, сервісів адаптивного управління контентом на базі загальнодоступної хмари (AWS, IBM Box), підтримування процесів створення і використання електронних освітніх ресурсів (WPadV4), використання сервісів відкритої науки в адаптивних хмаро орієнтованих системах, використання хмарного сервісу CoCalc для організації спільної роботи над навчальними проектами та ін. Для педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, студентів і аспірантів закладів педагогічної освіти.

The article is devoted to creating and development of the cloud based educational and scientific environment of higher education institutions, using modern approaches to the ICT infrastructure design, based on the different types of service models, including public, corporate or hybrid clouds. Object of the study: to conduct the theoretical analysis of the research trends of the cloud based higher education institution ICT infrastructure modeling in the context of the tendencies of the ICT development and standardization. Object of the study: the process of formation and development of the educational and research environment in the higher education institution. The purpose of the article: to reveal the current trends of the cloud-based service models of the learning environment design and implementation. The methods of the study: The analysis of scientific and educational literature on pro-research problems; domestic and foreign experience on the emerging ICT implementation in the learning process. Results: The main types of the service models of design and deploy the cloud-based infrastructure of the educational institution are revealed; the advantages and disadvantages of the cloud-based approach are considered; the promising ways of implementation are considered. Conclusions: there are promising ways of the learning environment cloud-based service models design and application, taking into consideration its preferences and disadvantages for the certain case study.

Матеріали семінару висвітлюють питання, пов’язані з тенденціями розвитку хмарних технологій, розробки віртуальних навчальних середовищ, програмним забезпеченням хмарного середовища, безпеки хмарних технологій, соціальними мережами, засобами Web 2.0, хмарними технологіями мобільного навчання, застосуванням хмарних технологій у відкритій освіті, вищих навчальних закладах, початковій школі, професійно-технічній освіті, профорієнтаційній роботі, післядипломній освіті, сертифікації фахівців. Значну увагу приділено хмарним сервісам Google та Microsoft, наведено приклади застосування хмарних засобів навчання фундаментальних дисциплін. Для студентів вищих навчальних закладів, аспірантів, наукових та педагогічних працівників.

У дослідженні проаналізовано різні визначення поняття "хмаро орієнтоване навчальне середовище ЗВО" та узагальнено, що "хмаро орієнтоване навчальне середовище закладу вищої освіти" - навчальне середовище закладу вищої освіти, в якому дидактичні цілі підготовки фахівців, а також забезпечення співпраці викладачів та студентів, досягаються шляхом використання технологій і сервісів хмарних обчислень.

Висвітлено актуальні питання застосування хмаро орієнтованих систем для організації і інформаційно-технологічного підтримування спільної діяльності студентів у процесі опанування математичних дисциплін, що є суттєвою умовою підвищення ефективності навчальної взаємодії. Обґрунтовано доцільність запровадження методики використання SageMathCloud у навчанні наукових і науково-педагогічних кадрів з метою більш активного поширення інноваційних підходів, форм і методів навчання у сучасному інформаційно-освітньому середовищі вищого навчального закладу.

У статті проаналізовано способи опрацювання запитів різних видів до Wolfram|Alpha, зокрема, можливості запитів природною мовою. Надано характеристику мобільному доступу до Wolfram|Alpha, розглянуто формати подання даних: візуальні подання, зображення, HTML, Mathematica Cell, текстові подання, простий текст, MathML, введення Mathematica, виведення Mathematica, audio подання, спеціальні типи виводу Wolfram|Alpha. Метою статті є аналіз та узагальнення можливостей подання запитів до Wolfram|Alpha різними способами та надання характеристики можливостей мобільного доступу до Wolfram|Alpha. Предметом дослідження є Wolfram|Alpha як хмаро орієнтований сервіс навчання математики. При підготовці матеріалу було використано тематичні дослідження та експериментальне дослідження можливостей подання різних типів запитів до Wolfram|Alpha. Висновок: робота Wolfram|Alpha заснована на опрацюванні природної мови (поки тільки англійської), великій бібліотеці алгоритмів і NKS-підході до відповідей на запити. Wolfram|Alpha не видає перелік посилань, що ґрунтується на результатах запиту, а обчислює відповідь, ґрунтуючись на власній базі знань. Сервіс здатен перекладати дані між різними одиницями вимірювання, системами числення тощо.