Добірка наукової літератури з теми "Філософія політики"

Метою статті є виявлення взаємозв’язків між британською аналітичною філософією освіти та українськи- ми освітніми засадами. Активна взаємодія вітчизняної філо- софії освіти із соціально-педагогічними ідеями та досвідом країн Західної Європи виявилася значущим чинником залучен- ня України до процесу соціально-педагогічного генезису, що зумовлює її сучасний розвиток. Методологічними засадами дослідження стали позитивізм, аналітична філософія освіти та педагогіка. Аналітична філософія освіти розглядається як система знань, що являє собою не просто об’єм, блок знань про ту чи іншу сферу дійсності, але й формою впорядкування, організації вже раніше отриманих знань, формою співпраці і комунікації учених у всьому світі. Наукова новизна. Зосереджуючи увагу на аспекті вза- ємодії філософії освіти України з ідеями філософії освіти Великобританії, робимо акцент на діяльнісному компоненті філософії, який знаходить своє вираження у визначенні форм освітньої організації, пошуку оптимальних комунікаційних каналів, що визначають становлення знань та освіченості. Висновки. Визначення пріоритетів освітньої політики на користь самореалізації особистості учня й формування твор- чого характеру цього розвитку не лише сприяло подоланню одноманітності колишньої уніфікованої школи, але й зумовило появу численних нових освітніх технологій. У цьому контексті вивчення філософської спадщини англійського філософа освіти Р.С. Пітерса, що створив оригінальну аналітичну концепцію, засновану на синтезі філософських, громадянських та психоло- го-педагогічних ідей свого часу, скеровану насамперед на вирі- шення питань соціального виховання й розвитку громадянина, є теоретично й практично затребуваним завданням. Успішність реалізації розробленої Р.С. Пітерсом педагогічної концепції і широта її застосування у вітчизняній педагогічній практиці можливі за умови підготовки педагогів нового типу, що володіють спеціальною компетенцією і засвоїли аналітич- ний підхід мислителя на вітчизняній мовній і світоглядній базі.

Розглянуті проблеми функціонування традиційної моделі публічного управління в Україні. Проаналізовано зміст національних цінностей, інтересів і цілей у інформаційній сфері. Привведено основні закони, які визначають медіапростір та інформаційну політику держави новітніх років. Підкреслено, що засадами створення новітньої моделі є філософія Київської Русі та міжнародне право. Представлено імплементацію базових цінностей у державотворенні України у генезі. Визначено важливість застосування у новітній час політики, заснованої на доказах, запровадження діалогу й риторики миру, ненасильства та людяності у суспільстві. Наведено факти співробітництва України та країн Європейського Союзу у сфері комунікацій. Наголошено на істотному впливі особливостей глобального медіапростору та новітньої реальності на принципи інформаційної політики. Запропоновано основні підходи новітньої (чутливої) інформаційної політики в Україні.

У статті автор розглядає актуальне питання сутності явища інклюзії в сучасній педагогіці у філософському розумінні. Акцент тут зроблено на ролі філософії як смислового орієнтиру в інклюзивному навчанні. Розкривається також значення та роль різнобічних наукових поглядів щодо соціальних інклюзивних цінностей та виноситься на розгляд соціокультурний аспект явища інклюзії в освіті відповідно до освітньої політики в Україні в останні роки, а саме: відповідність соціальних очікувань та реалій сприймання поняття «іншості» не лише в процесі навчання та виховання дітей з особливими освітніми проблемами, а й соціальної інклюзії у сучасному суспільстві. Сформульовано висновки щодо філософського змісту інклюзивного навчання.

В статті розглядаються різні концепції феномену політичного, узагальнюються досягнення та виявляються можливості феноменологічного підходу в соціальних і політичних науках. Підсумовуючи, автор зауважує, щофеноменологія політичного світу К. Гельда демонструє приклад можливості витворення феноменологічної теорії політики, альтернативної до позитивістського, структуралістського, марксистського та інших підходів до смислення політичних явищ.

Аналізуються нормативно визначені пріоритети Спільної зовнішньої і безпекової політики Європейського Союзу (ЄС). На основі цього досліджується політика ЄС щодо безпеки Східної Європи. Виокремлено основні концепти ЄС у сфері миротворчості й управління кризами: 1) самодостатність, “стратегічна автоно мія” в ухваленні рішень і здійсненні діяльності; 2) корпоративність інтересів, або “філософія принципового прагматизму”, що фактично ставить безпеку та інтереси ЄС вище за підтримання миру і поширення європейських цінностей у світі; 3) означення території відповідальності ЄС, що виходить з ідеї становлення “кооперативних безпекових порядків” у світі; 4) ідея зони впливу ЄС, що пов’язує безпеку ЄС із безпекою і стабільністю сусідніх держав; 5) підхід “м’якої сили”, в якому миротворчість ігнорується як цілісне явище з його військовими аспектами, натомість обґрунтовується ідея управління кризами. Стверджується, що позиція ЄС щодо безпеки Східної Європи, і зокрема України, тривалий час визначалася загальними ідеями безпечного сусідства та недоцільності політичної інтеграції цих країн через те, що це наближає кордони Союзу до небезпечних регіонів і може провокувати конфлікти. Показаний зв’язок між формуванням Східного партнерства та російською агресією в Грузії, але фактичним ігноруванням питань регіональної безпеки. Вказується на суттєві зміни у зовнішній політиці ЄС унаслідок агресії Російської Федерації (РФ) в Україні. Аналізується діяльність цивільних місій ЄС в Україні та їх поки що не задіяний потенціал. Робить ся висновок щодо суттєвого значення інструментів зовнішньої політики ЄС у стримуванні агресії РФ, підвищенні стійкості й сприянні економічному розвитку України, її модернізації, але малоймовірності вирішальної участі ЄС у відновленні її територіальної цілісності за допомогою миротворчої діяльності.

Метою статті є дослідження значення здоров’я людини в системі життєвих цінностей, аналіз суспільних заходів і законодавчої бази щодо захисту життя та здоров’я населення України. Методологічною основою дослідження стала філософія антропології, філософія права. Наукова новизна. В умовах глобальних проблем сьогодення цінність здоров’я зростає, люди прагнуть довше жити, мати краще здоров’я і користуватися цим здоров’ям у нових умовах, а тому й значущість здоров’я сьогодні визначається як універсальна цінність, яка стосується усіх: людей з високим і низьким рівнем матеріальних доходів, людей різних рас і народів. Це невід’ємне право людини, важливість забезпечення якого зростає з кожним роком. Здоров’я населення – це запорука сприятливої соціально-моральної атмосфери, довіри до держави, яка повинна піклуватися про здоров’я як окремого індивіда так і здоров’я суспільства в цілому. Висновки. Порівняльний огляд сучасної літератури і публікацій свідчить про те, що здоров’я людини розглядається як філософська, соціальна, економічна, біологічна, медична категорії, як індивідуальна й суспільна цінність, явище системного характеру, динамічне, постійно взаємодіюче з навколишнім середовищем, яке, у свою чергу, постійно змінюється. Стан охорони здоров’я відіграє важливу роль у створенні підґрунтя для здоров’я населення, профілактики та лікування поширених захворювань, пропаганди здорового способу життя, зміцнення здоров’я української нації. Тому суспільні заходи, державна політика України в галузі охорони здоров’я повинна бути спрямована, перш за все, на приведення національної системи законодавства з охорони здоров’я у відповідність до законодавства Європейського Союзу, а для ефективної реалізації державних програм щодо збереження здоров’я населення має бути достатнє фінансування медичної галузі. У статті зазначені лише деякі аспекти державної політики України та суспільного регулювання модусу здоров’я, тому дана проблематика потребує подальшого дослідження та аналізу.

Автор розглядає питання буття людини в соціальному житті. Важливим питанням є розвиток самої людини, це залежить від правової політики держави, розвитку економіки, освіти, від того, який політичний напрям веде держава тощо. Усе це створює певну систему соціальних відносин. Поняття людської природи є основою формування суспільного життя, його структури та діяльності людей у соціумі.Порушену проблему розглядають такі науки, як педагогіка, психологія, соціологія, історія, антропологія та інші. Найглибше це питання розглядає філософія, яка має на меті пізнати людину в її соціальному житті, пізнати відносин, які пов’язують природу людини із соціальним життям.Автор розглядає філософські знання, набуті західною культурою, а саме: «персональне бачення людини», в основі якого людина постає як щось найдосконаліше в усій природі, самоіснуючий суб’єкт, який керується своїм розумом та волею. Людина, яка живе в суспільстві, є вільною, має честь та гідність, які повинні постійно стверджуватись в її благо у сфері соціального життя.Ця теорія, за думкою автора, стверджує, що кожна людина, яка живе у світі товарів (матеріального), повинна прагнути до мети свого життя, що є Нескінченним і Нематеріальним Благом. Цим добром є Бог, який постає не лише причиною та джерелом усього того, що існує, але й кінцевою метою і кінцем людського життя, до якого людина схильна за своєю природою. Бог є також безпосередньою причиною існування людської душі, тобто принципом життя, ідентичності та існування людської особистості. Отже, на основі персоналізму кожна людина сприймається як прямий«плід» втручання Абсолюта у світ, це визнається як особливий доказ Його творчої сили та любові. Автор розглядає ідеї та концепції провідних філософів минулого та сучасності. У цьому контексті істотне завдання реалістичної філософії представлено не лише як засіб подолання ідеологізації та утопізації суспільного життя, але передовсім як тип пізнання, що розкриває правду про людину, необхідну для створення та функціонування соціального життя відповідно до природи людини та її долі.

У дисертаційному дослідженні представлено соціально-філософську концепцію онтологічних вимірів політичного світу, що презентує проявлення смислу і меж політичного в горизонті буття людини як bios politikos. Автором розроблено соціально-філософський інтерпретативний аналіз феномену політичного, що дозволяє схопити його смислотворчі аспекти, які розкривають соціально- онтологічні виміри політичного світу та його зв’язок із людським буттям. Виокремлено основні соціальні прояви політичного і розроблено типологію, що визначає його три типи: антагоністичне, агоністичне, уявне і символічне. Виявлено, що смисл політичного особливо інтенсивно проявляється через співвідношення приватного-публічного, індивідуального-спільнотного, сакрального-профанного та центрального-периферійного. Окреслення трансформацій, що торкнулися співвідношення онтологічних вимірів політичного світу, вивело дане дослідження на діагностику спотворень політичного. У роботі розглянуто ситуацію перманентності надзвичайного стану, дегуманізаційні тенденції в сучасному політичному світі, феномен «машини політичного», біополітику, політичну теологію та політичне месіанство. Крім того, здійснено пошук можливостей емансипативного проекту, який закладає передумови змін у політичному світі засобами освіти. (This thesis presents the systematic socio-philosophical reconstruction and conceptualization of ontological dimensions of the political world, which demonstrate the manifestation of sense and limits of the political in horizon of human being as bios politikos. The author has developed the socio-philosophical intepretive analysis of the political phenomena. Such analysis gives a possibility to comprehend the aspects of the political, in which the socio-ontological dimensions of the political world and its connections with human being have discovered. In the present thesis it has been investigated the main social manifestations of the political and presented the typology of it: the political as antagonistic, as agonistic, as imaginative and symbolic. This typology has captured all the important manifestations of this phenomenon, 1) based on the fight and overcome the enemy, thus demonstrating conflicts within and outside the community, as well as showing the phenomenon of political friendship; 2) focused on the less intensive forms of conflict, trying to show the possibilities of cooperation and compromise, thereby laying the perspective of modem democratic renewal projects and actualizing the problem of tolerance; 3) showing a deep connection between politics and culture. The author has recognized that sense of the political is manifesting intensively through relations between private and public, individuality and community, sacred and profane, central and peripheral. These dimensions were determined as ontological ones, because they are a precondition for regional ontologies and show the very states of the political. The philosophical analysis of these dimensions made it possible to offer new explanation of the functioning of political and social institutions. Author has proposed the view on evolution of social and political institutions, which distinguishes three successive stages: institution of sense, institution of trust and institution of ratio. The determining of the transformation in the contemporary political world gave a possibility to diagnose the distortions of the political. This thesis examines the permanent state of exception, dehumanistic tendencies in the contemporary political world, “machine of the political”, biopolitics, political theology and political messianism. Author pays attention to the problem of legitimacy of the political power, the transformation of bios politikos into homo sacer, the ways of creation the totalitarian political religions. Author has analyzed the possibilities of emancipative project as precondition of political changes by using the educational facilities. He has proposed to comprehend the educational policy as complex of “politics”: politics of subjectivity (forming the subjectivity by transmission the knowledge and values), politics of sense (transmission of the social senses), politics of knowledge (establishing the systems of knowledge in situation of new regime of truth), politics of institutions (analyzing the transparency of educational institutions), politics of equality (solving the problem of access to education for the marginalized groups). Such comprehension of educational policy shows the context in which it is formatting and realizing as integrity of form, activity and contents. The investigation of the actual state of university gave a possibility to present the institution of higher education as “engaged university”, which is realizing its cultural policy. This analysis gave a possibility to determine the sociocultural challenges for the university, ways of appearance of its institutional identity and social significance in the modern world. The results of the research offer the prospect of their practical use and further theoretical development of socio-ontological foundations of the politics. Socio-philosophical concept of ontological dimensions of the political world and methodology of interpretive analysis allow social, political and socio-cuitural analysis and diagnosis of current political processes.)

Розглянуто важливі проблеми сучасності: необхідність створення інструментальної філософії політики і на її основі - науки управління як мистецтва управляти суспільством, зокрема за допомогою політичних рішень. Навчальний посібник для гуманітарних спеціальностей вищих закладів освіти

Розглянуто важливі проблеми сучасності: необхідність створення інструментальної філософії політики і на її основі - науки управління як мистецтва управляти суспільством, зокрема за допомогою політичних рішень. Навчальний посібник для гуманітарних спеціальностей вищих закладів освіти

Розглянуто важливі проблеми сучасності: необхідність створення інструментальної філософії політики і на її основі - науки управління як мистецтва управляти суспільством, зокрема за допомогою політичних рішень. Навчальний посібник для гуманітарних спеціальностей вищих закладів освіти

Розглянуто важливі проблеми сучасності: необхідність створення інструментальної філософії політики і на її основі - науки управління як мистецтва управляти суспільством, зокрема за допомогою політичних рішень. Навчальний посібник для гуманітарних спеціальностей вищих закладів освіти

Розглянуто важливі проблеми сучасності: необхідність створення інструментальної філософії політики і на її основі - науки управління як мистецтва управляти суспільством, зокрема за допомогою політичних рішень. Навчальний посібник для гуманітарних спеціальностей вищих закладів освіти