Готові списки джерел за темами / Філософські концепції

Добірка наукової літератури з теми "Філософські концепції"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Філософські концепції".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Філософські концепції"

1

ЯРЕМЧУК, Наталія, та Надія ПАВЛЮК. "ІСТОРИЧНА ПРОЗА Ю. МУШКЕТИКА: ФІЛОСОФІЯ ГУМАНІЗМУ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 47 (27 січня 2022): 268–75. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.36.

Повний текст джерела
Анотація:
Філософське осмислення дійсності – специфічна ознака історичної прози Ю. Мушкетика. Стаття розкриває на матеріалі історичної прози головні домінанти та критерії художньо-філософської концепції Ю. Мушкетика, детерміновані посиленням філософського підґрунтя зображуваних подій у творах автора. Методологія дослідження зумовлена міждисциплінарним підходом, який передбачає поєднання системно-аналітичного, культурологічного, історико-генетичного, історико-функціонального та діалектичного методів. Центром зацікавлень письменника постає особистість, тож у художньо-філософській парадигмі Ю. Мушкетика переважають питання сократівського характеру (добро / зло, життя / смерть, свобода / відповідальність тощо). У статті вперше досліджено особливості художньо-філософської парадигми кожного твору автора, в основі якої – специфіка світобудови відтворюваних історичних періодів і світосприйняття персонажів, що має за підмурок філософію античності, Києво-Могилянської академії та філософські переконання науковців епохи Відродження та Просвітництва. Дослідження специфіки філософсько-історичної основи історичної прози Ю. Мушкетика показали, що письменник здійснює художнє та філософське осягнення історичних тем, змальовує екзистенцію особистості та її світосприйняття крізь призму осмислення проблеми світу й людини в ньому на засадах гуманізму. Історична проза Ю. Мушкетика – яскравий приклад майстерного поєднання складного і простого, безсмертного і тлінного в тісній взаємодії з минулим, теперішнім і майбутнім. Для творів митця характерне розширення смислового поля історичних подій, історія в них слугує своєрідним ключем до осмислення провідних засад онтології та гносеологічного процесу, заснованих на оригінальній художньо-філософській концепції автора.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Швець, Наталія. "ФІЛОСОФСЬКА МЕТОДОЛОГІЯ В СУЧАСНИХ МУЗИКОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 38 (30 січня 2022): 70–75. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v38i.470.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто філософсько-методологічну проблематику сучасних музикознавчих досліджень, проаналізовано особливості застосування методів і підходів сучасної філософії (герменевтичний, системно-структурний, функціональний, культурно-історичний, семантичний, інтегративний підходи). Обґрунтовано доцільність розширення методології вузько спеціалізованих музикознавчих досліджень методиками сучасної філософії музики. Зауважено, що філософська методологія значно розширює можливості теоретичного осмислення та розуміння конкретних і практичних проблем сучасного музикознавства. Виявлено, що філософські концепції багатьох музичних феноменів, долаючи недоліки вузькоспеціалізованих досліджень, поглиблюють розуміння їх специфічної сутності та визначають перспективи подальших досліджень.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Азнакаєва, Е. М. "Філософські концепції інституціоналізації бібліотек". Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія, № 1 (17) (2013): 137–41.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Давидович, І. І., та К. П. Задоя. "ЦІННІСНА КОНЦЕПЦІЯ ОБ’ЄКТА ЗЛОЧИНУ В ДОКТРИНІ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ФІЛОСОФСЬКОГО ПІДҐРУНТЯ". Прикарпатський юридичний вісник 1, № 4(29) (13 квітня 2020): 111–15. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i4(29).405.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто питання про філософські засади так званої ціннісної концепції об’єкта злочину. Цінніс-на концепція об’єкта злочину постала в 1990-х роках як альтернатива звичній для радянського періоду кон-цепції об’єкта злочину, згідно з якою об’єктом злочину є суспільні відносини. На противагу останній концеп-ції, ціннісна концепція виходить із того, що злочин посягає не на суспільні відносини, а на певні цінності: потерпілих, їхні інтереси та права; соціальні зв’язки, предмети (матеріалізовані блага); нематеріалізовані блага, які належать потерпілим. Ціннісна концепція об’єкта злочину критикувала-ся в доктрині кримінального права з різних точок зору, однак предметом критики не були філософські засади цієї концепції. Прихильники ціннісної концепції вва-жають, що вона ґрунтується на вченні про цінності, яке сформувалося в рамках діалектичного матеріаліз-му, так званій марксистській теорії цінностей. Однак під час детального аналізу виявляється, що насправді ціннісна концепція об’єкта злочину в її сучас-ному вигляді не узгоджується як з основними постула-тами діалектичного матеріалізму щодо цінностей, так і з іншими напрямами аксіологічного вчення. Проблема, зокрема, полягає в тому, що ціннісна концепція об’єкта злочину тяжіє до визнання об’єктами злочину (цінно-стями) певних предметів (явищ), але не в суб’єкт-об’єк-тних відносинах з приводу цих предметів (явищ). Якби ціннісна концепція об’єкта злочину справді була б заснована на марксистській теорії цінностей, вона фактично була б іншою формою вираження кон-цепції «об’єкт злочину – суспільні відносини».
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Pocelujko, A. O. "Соціальна перцепція: історико-філософські та загальнопсихологічні передумови дослідження". Grani 18, № 4 (3 березня 2015): 54–61. http://dx.doi.org/10.15421/1715079.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджуються передумови аналізу соціальної перцепції в різних гносеологічних, загально­психологічних (периферійно­соціально­психологічних) теоріях. Гносеологія є розділом філософії, який досліджує загальні передумови пізнавальної діяльності, співвідношення пізнання і дійсності, встановлення умов істинного та достовірного знання створює стійкий фундамент для дослідження соціального сприйняття. В залежності від тієї чи іншої гносеологічної концепції, можна вирізняти різне розуміння образу в матеріалістичній та ідеалістичній гносеології, в раціоналізмі та емпіризмі. В матеріалістичній гносеології розуміння образу від початку пов’язується із тілом, психікою та суспільством, що дає підстави вести мову про об’єктивізм, психологізм та соціологізм в інтерпретації соціального сприйняття в тих соціологічних концепціях, які спиратимуться на цю гносеологію. Це означатиме, що соціальне сприйняття буде досліджуватись як похідне від соціального середовища, його індивідуальних та соціально­групових особливостей та від суспільства в цілому. В ідеалістичній гносеології в тлумаченні соціального сприйняття переважає фікціоналістське розуміння. Це означає, що соціальне сприйняття розглядається в його феноменальному вимірі (вимір явищ), в той же час цьому феноменальному виміру ідеалістична гносеологія протиставляє ноуменальний вимір, у зв’язку з чим соціальне сприйняття виноситься за межі істинного знання. В залежності від тієї чи іншої гносеологічної концепції по різному розв’язується питання про джерело соціального сприйняття. В раціоналістичних концепціях джерелом соціального сприйняття стає мислення, переважно ­ наукове. Через це соціальне сприйняття розглядається як те, що дозволяє категоризувати різні феномени соціальності, себто створювати фрейми визначеності на кшталт наукових. В гносеологічному емпіризмі соціальне сприйняття розглядається на засадах переважання в ньому чуттєвої компоненти, яка може бути як тим, що забезпечує відповідність соціального сприйняття дійсності, так і тим, що виступає джерелом різних викривлень.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Yarosh, Oleksiy. "Історико-філософські засади гносеологічної системи Миколи Кузанського". Актуальні проблеми духовності, № 11 (1 липня 2017): 70–74. http://dx.doi.org/10.31812/apd.v0i11.1739.

Повний текст джерела
Анотація:
Автор аналізує історико-культурні умови формування гносеологічної концепції Миколи Кузанського. В ході виявлення її ідейних джерел він приходить до висновку, що Кузанський запропонував нове бачення проблеми Вогопізнання, синтезуючи раціоналістичну та ірраціоналістичну філософські традиції.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Бондаренко, І. С. "Сучасні філософські концепції технології в контексті цивілізаційної динаміки". Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації, № 3 (35) (2018): 86–93.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Гумєнніков, І. М. "Історико-філософські концепції часу як інструмент прогностичної методології". Політологічний вісник, Вип. 20 (2005): 48–58.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

ДУБІНІНА, Віра. "РОЗВИТОК ФІЛОСОФСЬКОЇ ГЕРМЕНЕВТИКИ В КОНТЕКСТІ ІСТОРИЧНИХ ПОГЛЯДІВ І ПРЕДМЕТНОЇ ТЕОРІЇ АЛЕКСІУСА МАЙНОНҐА". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 43 (29 листопада 2021): 34–38. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.43.5.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою статті є визначення й дослідження концепції та предметної теорії Алексіуса Майнонґа в розробці філософської герменевтики та її потенціалу в колі герменевтич- них можливостей сучасних філософських досліджень. У зв’язку з цим в історико-філософському контексті постає питання щодо прояснення особливостей цього процесу. Відомо, що ця теорія, у свою чергу, є однією з наукових теорій, які зробили внесок у розробку філософської герменевти- ки, утім ступінь цього внеску та її потенціал у колі герменевтичних можливостей ще належить з’ясувати. Методологічні засади. Продуктивним є метод історико-філософського аналізу, що дав змогу простежити ступінь внеску концепції та предметної теорії Алексіуса Майнонґа в роз- робку філософської герменевтики та її потенціал у колі герменевтичних можливостей сучасних філософських досліджень. При роботі з текстами загальнометодологічною основою були над- бання історико-критичного, системно-структурного й міждисциплінарний підходів, що в межах історико-філософського дослідження передбачає синтез не тільки норм наукового аналізу пер- шоджерел, а й теоретичних принципів, що визначають напрями дослідження об’єкта. Наукова новизна. У статті проаналізовано філософську герменевтику в контексті історичних поглядів і предметної теорії Алексіуса Майнонга. Визначено й досліджено ступінь його внеску в розроб- ку філософської герменевтики та її потенціал у колі герменевтичних можливостей сучасних філософських досліджень. З’ясовано, що формування теоретичної концепції Алексіуса Майнонґа відбувається в три етапи: філософсько-психологічний, дескриптивно-феноменологічний і логіко- семантичний. Висновки. Теорія предметів Алексіуса Майнонґа стала помітною віхою в історії європейської філософії кінця ХІХ – почату ХХ століття. Нині не існує усталеної періодизації творчості Алексіуса Майнонґа, але є несумнівним, що становлення його філософської концепції відбувалося в кілька етапів, що так чи інакше визначають віхи його творчості.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Головченко, Гліб. "РОЗВИТОК МЕДІАОСВІТИ У США ТА КАНАДІ: ФІЛОСОФСЬКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 2, № 16 (28 листопада 2019): 145–55. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(16).2019.145-155.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті автор наголошує на важливості вивчення філософсько-педагогічних підходів до медіаосвіти в США і Канаді. Виокремлено низку теорій (теорія масової комунікації, конструктивізм) і підходів (критичний, протекціоністський, художній, практичний, культурологічний, інокуляційний, еклектичний), які вплинули на розвиток медіаосвіти в досліджуваних країнах. Філософські теорії медіаосвіти ґрунтуються на таких принципах, як: навчання – це процес пошуку, конструювання та реорганізації знань самою особистістю; навчання має бути пов‘язаним із життям, а не з окремими фактами; гуманізація процесу навчання відбувається за рахунок ознайомлення учнів з моделями ментальної поведінки. Зазначені принципи конструктивістської теорії разом із основними положеннями теорії комунікації та теорій масової комунікації складають концептуальну основу медіаосвіти. Проаналізовано переваги та недоліки цих теорій і підходів. Обґрунтовано, що основний фокус в розумінні медіаосвіти зміщувався від її аналізу та розуміння, як медіа формує суспільне знання, до вивчення медіаосвіти як засобу вираження та естетики. Досліджено як інтеграція філософсько-педагогічних підходів сприяє ефективному впровадженню медіаосвіти у життя сучасного суспільства та формує особливі завдання для педагогів різних ланок освіти (розвиток «медіаскептицизму» учнів, запобігання шкідливому впливу медіа, оцінювання естетики медіаформ, розвиток медіакомпетентності молоді). Обгрунтовано, що розуміння сутності філософсько-педагогічних підходів сприяє усвідомленню закономірностей їх впливу на аудиторію, що може стати ефективним засобом прогнозування очікуваних результатів медіаосвіти. Автор наголошує, що в кожна теорія, концепція медіаосвіти фокусується на особистості, її потребах, інтересах, досвіді. Всі підходи до медіаосвіти спрямовані на розвиток в особистості навичок аналізу, оцінки і створення медіапродукту. Ключові слова: медіаосвіта; філософсько-педагогічні підходи; концепції; вплив; аудиторія; критичне мислення.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Дисертації з теми "Філософські концепції"

1

Луценко, С. "Метафізика та поезія". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5654.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Зелінський, Микола Юхимович, Тетяна Іванівна Довгодько та Олена Юріївна Корчук. "Основні філософсько-педагогічні концепції виховання особистості: зарубіжний та вітчизняний досвід". Thesis, Неперервна педагогічна освіта ХХІ століття: ХVI Міжнар. педагогічно-мистецькі читання пам’яті проф. О.П. Рудницької, 6 груд. 2018 р.: тези доп. – К.: Танком, 2019. – С.231–232, 2018. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/39687.

Повний текст джерела
Анотація:
У ХХ ст. набувають нового розквіту філософські течії, що спираються на такі філософські напрями, як прагматизм, неопозитивізм, екзистенціалізм, неотомізм, біхевіоризм, психоаналіз тощо. У тезах розкрито їх основні дидактичні положення.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Єрьоміна, І. Д. "Філософсько-соціальні підходи вивчення особистості". Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34447.

Повний текст джерела
Анотація:
Серед численних напрямів філософської думки, які досліджують людину ( теологічний, метафізичний, біологічний, соціалдарвіністичний та ін.), є два основних, які сперечаються між собою, - екзистенціальний і соціальний. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34447
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Коргунова, Г. М. "Історико-філософська концепція нігілізму". Thesis, Коргунова Г. М. Історико-філософська концепція нігілізму / Г. М. Коргунова // Молодіжний науковий юридичний форум: [матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції до Дня науки, м. Київ, 16-17 травня 2019 р.]. – Тернопіль: Вектор, 2019. – С. 80–82, 2019. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/38872.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Нич, Т. В. "Історико-філософська концепція В.Ф. Асмуса". Дис. канд. філос. наук, КНУТШ, 2011.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Паращук, К. Р. "Особливості філософської концепції творчості Анрі Бергсон". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/8264.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Гордієнко, Олександр Анатолійович. "Філософсько-психологічна концепція людини Еріха Фрома". Дис. канд. філос. наук, КУ ім. Т.Шевченка, 1997.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Дубровіна, Катерина Олександрівна. "Розум і віра в філософській концепції П. Юркевича". Дис. канд. іст. наук, КНУТШ, 2006.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

В, Рудковська О., та Шуляк О. В. "СВОБОДА У ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВИХ КОНЦЕПЦІЯХ". Thesis, Юриспруденція в сучасному інформаційному просторі: [Матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, Національний авіаційний університет, 1 березня 2019 р.] Том 1. – Тернопіль: Вектор, 2019. – 394 с, 2019. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/38096.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Кудря, І. Г. "Сучасні концепції посткапіталістичного суспільства: соціально-філософський аналіз". Дис. канд. філос. наук, КНУТШ, 2005.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Книги з теми "Філософські концепції"

1

Кузьміна, С. Філософсько-педагогічна концепція П.Д. Юркевича. Київ: Парапан, 2002.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Єременко, Олександр, та Оксана Палій. Філософсько-психологічне дослідження особистості: навчально-методичні рекомендації (для студентів факультету психології, політології та соціології НУ «ОЮА»). Національний університет "Одеська юридична академія", 2020. http://dx.doi.org/10.32837/11300.13424.

Повний текст джерела
Анотація:
Навчально-методичні рекомендації з курсу «Філософсько-психологічні дослідження особистості» розроблені відповідно до навчального плану і складаються з навчальної програми курсу, методичних рекомендацій із проведення практичних занять, підготовки до заліку, завдань для самостійної роботи, списку рекомендованої літератури. Вивчення дисципліни «Філософсько-психологічні дослідження особистості» допоможе студентам здобути фундаментальні знання філософських концепцій особистості, отримати кваліфікації для комплексного аналізу феномену особистості, удосконалити вміння і навички для ефективної роботи в галузі соціально-психологічних досліджень та консультування. Матеріали призначені для магістрантів факультету психології, політології та соціології Національного університету «Одеська юридична академія», які навчаються за спеціальністю «психологія».
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Проблеми філософсько-світоглядних основ концепції розвитку освіти та навчання. Луцьк: Вежа, 2000.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Філософські концепції"

1

Патлайчук, О. В., О. П. Ступак та Т. В. Томашевська. "Революція та еволюція: філософський аналіз концепцій розвитку науки". У HISTORY, POLITICAL SCIENCE, PHILOSOPHY AND SOCIOLOGY: EUROPEAN DEVELOPMENT DIRECTION. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-120-6-28.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Ситник, Григорій, та Марія Орел. "ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК КОНЦЕПТІВ «ДЕРЖАВА»ТА «БЕЗПЕКА»: ФІЛОСОФСЬКО-УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ". У СУСПІЛЬСТВО XXI У ДИСКУРСІ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ НАУК, ПРАВОЗНАВСТВА ТА СУСПІЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/mcnd-19.02.2021.lawgov.03.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Філософські концепції"

1

Ракітянська, Людмила Миколаївна. Історична генеза ідеї співвідношення раціонального та чуттєвого як пізнавальних здібностей людини. Посвіт, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3296.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проведено історико-філософський аналіз ідей, думок, концепцій відомих філософів, мислителів різних історичних епох щодо проблеми співвідношення людського розуму і людського серця у пізнаванності світу. Проте проведений короткий аналіз показує, що в західноєвропейській культурній традиції ця проблема мала наскрізний і безперервний характер. Вона вирішувалась в залежності від конкретно-історичних умов, філософсько-світоглядної позиції мислителя.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Панафідін, Ігор Олексійович. Філософська ідея миру: становлення та еволюція. Криворізький державний педагогічний університет, 2011. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1761.

Повний текст джерела
Анотація:
У статтi аналiзується процес еволюцiї iдеї вiчного миру, починаючи з фiлософсько-мiфологiчних уявлень античностi i завершуючи класичною версiєю цiєї концепцiї I. Канта. Автор доводить, що теорiя вiчного миру Канта, яка передбачає мирне спiвiснування народiв шляхом заснування федерацiї держав на принципах рiвностi і справедливостi, на сьогоднi практично реалiзується.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Василенко, І. М. Художня інтерпретація ідеалу надлюдини у світовій літературі кінця ХІХ - початку ХХ ст. Акцент, 2007. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6030.

Повний текст джерела
Анотація:
Досліджено твір Ф. Ніцше “Так казав Заратустра”, у якому німецький філософ зумів створити нову концепцію світу і цим подолав певну запрограмовану фатальність буття. Осягнення підтекстового рівня й художньої системи філософсько символічного твору на обрії нового тисячоліття дозволив відчути сутність метафізики вічного оновлення, яку несе текст “Заратустри”, адже герой прагнув майбутнього, знущаючись із пройденого і минулого.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Щербак, Юлія Володимирівна. Символіка образу смерті у п’єсі М. Метерлінка «Неминуча». КДПУ, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6056.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядається символістська естетика ранньої драматургії Моріса Метерлінка. На прикладі п'єси "Неминуча", досліджується техніка створення сугестивного образу, який є базовим емоційним стрижнем його театру мовчання. Драматург демонструє кілька видів сугестії, що показують його концепцію символу. За допомогою цього інструментарію створюється інший, філософський шлях прочитання п'єси.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Коломієць, Н. Є., та Н. В. Яременко. Художнє осмислення проблеми "втраченого покоління" у творах Ю. Яновського та Е. Хемінгуея. Акцент, 2007. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6034.

Повний текст джерела
Анотація:
Досліджено естетичну концепцію людини й дійсності, що включає систему філософських поглядів письменника, розуміння митцем соціального, біологічного начал, світоглядну позицію. Проаналізовано стильову манеру Ю. Яновського та Е. Гемінґвея, що полягає в змалюванні пристрасних особистостей, людей трагічної долі, але здатних до пошуку, руху та дії, що прагнуть віднайти своє місце в новому для них світі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Рейзенкінд, Тетяна Йосипівна. Моделювання поліхудожніх технологій у професійній підготовці майбутнього вчителя музики. КДПУ, 2009. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5005.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті аналізується моделювання як метод науково-художнього пізнання. Доводиться, що методологією розробки та обґрунтування поліхудожніх технологій є принцип синтезу філософських, науково-загальних концепцій та їх проекція у професійну, поліхудожню підготовку майбутнього вчителя музики; уточнюється зміст та структура семантичної моделі, зумовленою особливостями сприйняття на основі взаємодії мистецтв; конкретизується структура художньо-педагогічної ситуації у контексті застосування поліхудожніх технологій, виокремлюються показники поліхудожньомовленнєвого підходу в умовах моделювання на прикладі текстів культури кіномистецтва.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Абдула, Андрій Іванович. Відкрите суспільство, критичне мислення та раціональність. Львівський національний університет імені Івана Франка, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2488.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглядається критико-раціоналістична традиція, пов’язана з просвітницькою вірою в розум (науковий, філософський, політичний, загальнолюдський), як така, що має єдине підґрунтя в усіх своїх проявах. Цим підґрунтям постає раціональна критика, соціальним проявом якої є «відкрите» (до критики) суспільство. Стверджується, що методологічні принципи, до яких апелює критико-раціоналістична традиція (критична настанова, плюралізм, егалітаризм, номіналізм, антифундаменталізм та ін.) зберігають значний гносеологічний потенціал, орієнтуючи, у тому числі, й на перспективу соціальних перетворень. Висвітлюються ключові аспекти цієї концепції, у зв’язку з категоріями «розуму», «критики», «критичного мислення». Звертаючись до трьох аспектів критичного мислення: психолого-педагогічного, логіко-методологічного та наукового, робиться висновок, що подібна інтерпретація у цілому відповідає уявленню про «критичний розум» (у тлумаченні К. Поппера). Підкреслюється, що критико-раціоналістична методологія апелює не лише до гуманістичних чи просвітницьких цінностей, але й до універсального способу розвитку – методу спроб і помилок. Аналізуються можливості попперівської концепції як методології соціальних реформ, а також проблемні аспекти методологічних засад критичного раціоналізму та безпосередньо «відкритого суспільства».
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Соловйов, Володимир Миколайович, та Володимир Михайлович Сапцін. Проблеми опису, інтерпретації та прогнозування соціально-економічних систем. ФОП Александрова К. М., ВД «ІНЖЕК», квітень 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1195.

Повний текст джерела
Анотація:
Складні системи в сучасному розумінні – це проблемні з погляду формалізації нелінійні системи, в динаміці яких спостерігаються синергетичні явища, мають місце нестійкості і слабка передбачуваність, істотну роль грає післядія та пов’язана з нею довготривала пам’ять. До таких систем відносяться соціально-економічні системи, що концентровано відображають верхні рівні функціонування інтегрованої складно організованої матерії. В силу історичних причин, а також завдяки бурхливому розвитку інформаційних технологій, основною мовою кількісного опису таких систем є мова математики, серед ключових понять якої є поняття числа. абсолютизація цього поняття при реальних вимірюваннях реальних геометричних, фізичних та (за аналогією з фундаментальними науками) соціально-економічних величин призвела до необхідності введення похибки (невизначеності та зв’язаного з нею ризику [1]). Ці похибки зв’язані з недосконалістю інструментарію і процедури вимірювання, а також з наявністю екзогенних факторів. але, в принципі, вважається, що існують точні значення цих величин. Наскільки в дійсності виправдана ця гіпотеза? Елементарний аналіз показує, що така гіпотеза хоча і має право на існування, в загальному випадку не може претендувати на роль фундаментальної філософської концепції у тому числі і при аналізі соціально-економічних процесів [2]. Дійсно, навіть у випадках найбільш детально вивчених фізичних процесів реально не існує величин, які б не змінювались у часі, вимірювання б яких не займало певного скінченого часу та не змінювало би стану системи.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити розширені добірки на тему "Філософські концепції" для конкретних типів джерел:
Статті в журналах Дисертації
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії